| Сторінки (1/60): | « | 1 | » |
Де ти є? бо я там,
де тебе ще нема.
Я попутними снами,
вже іду до тебе.
Кожен ранок чіпляюсь,
я за пам’ять твою.
Ароматом від кави,
ти вдихаєш мене.
Де ти є? Біля тебе,
вже немає мене.
Я кричу, що є сили,
ти не чуєш мене.
Де ти є? Бо мене,
розділяє вже Атом…
Вже росою вмиваю,
білі ноги твої,
а променем сонця
вже тепло я несу.
І вітри вже розносять,
всі частинки мої…
Не лишилось нічого;
тільки світло і ти.
Грудень 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858785
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2019
Хто дав мені цей світ,
В якому лиш невинного карають?
Хто дав мені цей світ,
В якому, щоб вижити — вбивають?
Хто дав мені цей світ,
В якому з голоду вмирають
Хто дав мені цей світ,
В якому діти від батьків страждають?
Мабуть цей світ дарунок Бога,
Який нас любить?..
Можливо це і є нам допомога,
Яка щомиті наші душі губить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849244
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2019
Сьогодні дивним все було уранці…
Здається навіть, чув у небі сміх.
Поєднаний із вітром мов у танці,
Згори до нас, весняний падав сніг.
Сніжинки, з наповнених пухких карниз,
Немов повітряний десант з небес,
Кружляючи, додолу падали у низ,
До рясних, зеленіючих чудес.
Всім тим хто звершував політ зимою,
Вони для них дали велику фору.
І кинулись щасливою юрбою,
У свій політ, але уже не в пору.
То всі гуртом, а хтось і по одинці
Піднесенні на кришталевому крилі
Все падали щасливі самовбивці
В обійми теплої і любої землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846085
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2019
Тумани Осені покрили,
Далекі спогади Весни.
Вони мов журавлі крикливі,
Курличуть інколи в вісні.
Скотилася сльоза з щоки,
Як та роса з зів’ялого листка.
Шикуються у ряд роки,
Проходять повз… ну все, давай, пока!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815171
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2018
Хтось розлився душею
У хмільному вині…
Він по нитці Тесея
Вибирався з війни
Ось заплющені очі,
Щось шукають в вісні.
Може так він крізь ночі,
Вибирався з війни.
Десь там зойкнуло серце,
І затих глухий стук.
Не спітніло люстерце…
Фото вирване з рук.
Хочуть також радіти
В лабіринтах Руїни,
Ті, без нації діти,
Десь в кутку України.
Вже війна обпалила,
Кожне серце живе…
Влада краде щосили,
Тиця в люстро криве.
Горе час зупинило,
Радість миттю летить.
Вже брехня надоїла…
Суки, краще мовчіть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2018
Я увожу назад вас в царство сказки,
Я увожу вас в чудный мир,
Чтоб испытали вы блаженство ласки,
Которую преподесёт Зефир.*
Я покажу вам там дороги,
По ним пройдёте с счастьем в унісон.
Я разрушаю Ужаса пороги…
Слуга ваш верный — я ваш Сон
*легенький, тёплый ветер
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806056
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2018
Не гукайте, не кличте,
Бо вже слово створив.
На дорогу мені
Трохи світла позичте,
Бо своє розгубив…
Розплескав своє світло,
Як ішов я крізь вас,
Бо старався пройти
Якось так не помітно,
Щоб не вкрасти ваш час.
Я на гору високу,
Своє слово веду.
Там його розіпну,
Як святого пророка…
Не зовіть, бо я вже не прийду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806055
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2018
Я іду до тебе, Ти мій Боже,
Йду таким, яким менЕ Ти створив.
Йду шляхами, якими я можу,
Йду з гріхами, які по дорозі зустрів.
Свою душу, вбиту любов"ю людською,
Я до суду, на терЕзи веду.
Вона у страху, вже не знайде спокою,
Бо вона вже відчула біду.
Гірка правда у горлі порпоше.
Я солодким гріхом, її знову зап"ю,
Бо мій погляд вже, час запорошив,
Вже напомацки цвях в твої руки я б"ю
Моїм мукам вже вічність в дарунок.
Я вже Твій, лише крок ще один за межу...
Прошу в Тебе, лише один ранок
У якому босОніж, по росам біжу.
Ще разок я глянУ на ту квітку,
Що дала цьому світу красу.
Ще разок, до кохання у клітку,
Я від серця шматки віднесу.
І дитинству загляну ще в вічі,
І з собою візьму свою грудку землі
А тоді вже запалюйте свічі,
Бо ім"я вже моє, хтось вписав на крилі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730531
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.04.2017
Ти – спогади мої солодкі,
Що в снах блукають вже давно,
Сором’язливі погляди короткі,
Ти – мрія, якій родитись не дано.
Сумує серце за тобою…
Так хочеться ввірватися крізь час,
Назад в минуле, вірною ходою,
До тих хвилин, які жили для нас.
Я хочу знову взяти твою руку,
Яку ти ніжно висмикнеш назад.
Пророкувала доля нам розлуку,
Своїх сердець, ми не послухали порад.
Сумує серце за тобою…
Вперед так впевнено тече життя,
І я за ним, мов за водою,
Від тебе віддаляюсь в забуття.
Та ще жевріє іскорка надії,
Що там, де вже не володіє час,
Здійсняться нездійсненні мрії,
Й кохання поєднає нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632769
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2016
Погляньте Осінь ліс вдягає в шати
І застеляє килим золотий,
Очей не можу відірвати,
Так вабить колір не простий.
В вогні осіннім ліс палає,
Горять: дуби, осини, клени.
Лише вогонь цей не займає
Сосновий бір зелений.
А небо синє прошивають,
Ключі веселих журавлів.
У теплий край вже відлітають,
Курликнувши нам кілька слів.
Осіннє листя під ногами
Шепоче про мою ходу...
Сьогодні я один з думками,
Я вільний час в себе краду.
Вкраду хоч трішечки часу
Й віддам його своїй душі,
Нехай вона ось цю красу,
Візьме та перетворить у вірші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591911
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2015
Тобі я, Вчителько від Бога,
Вклоняюсь щиро до землі,
Бо відкриваєш Ти дороги
Й знаннями сієш по ріллі.
Нехай у тих дорогах путніх,
Святим врожаєм забуяє
У сяйві днів майбутніх,
Твоє зерно, в людському гаї.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588927
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2015
Так мало вже добра лишилось,
Ось-ось покине грішний світ.
Десь серед нас сховалося, поділось,
Живе добро й його прекрасний цвіт.
Та ось серед проблем людських,
Серед гріха його я зустрічаю.
Міняється щось в почуттях моїх,
Щось оживає і згодом помічаю,
Що щось в душі моїй твориться,
Як іскорка добра десь спалахне
Й сльозою вмиються зіниці,
А серце радісно зітхне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2015
Вся в поцілунках літнього дощу,
Ти йшла легка, щаслива й боса
Ой, не спіши, я так тебе прошу,
Не відкидай з обличчя коси.
Я тільки помилуюся тобою.
Запам"ятаю серцем цю красу,
І радо заберу її з собою
На згадку, в дні зимового часу
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583241
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2015
Свої чудові гобелени,
Дощ творить за моїм вікном.
Сьогодні радість, свято в мене,
Рідня зібралась за столом.
Сьогодні вип'ю разом з вами
по вінця, від країв до дна,
За єдність роду поміж нами,
Я, келих терпкого вина.
Весну ми згадуєм зелену,
Дзвіночком лине звідти сміх.
І розглядаєм гобелени,
Шо осінь виткала для всіх.
Вже скоро нам ці гобелени,
ЗапорошИть мереживом зима...
Зберемося всі знову в мене...
Та декого із нас уже нема...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583236
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2015
Я кохана тебе розумію…
Ланцюги, що скували так волю твою,
Я порву… ти повір, я зумію…
Ти лети, шукай долю свою
Для тебе намалюю я крила,
Хай піднімуть тебе в височінь…
Відпускаю тебе, моя мила.
Перед летом ти трохи спочинь.
Ти приляж, задрімай на хвилину,
Хай насниться тобі дивний сон,
Де душа вхопить щастя краплину
Й по життю з ним пройде в унісон.
Подрімай та поспи моя мила…
Чатуватиму спокій я твій.
Наберися потужної сили,
Розірвати тенета зумій.
Ті тенета творив я з кохання ,
Для тебе, моє серце плело…
Я твій сон початую в останнє
І в останнє дарую тепло.
Ти поспи… я в останнє нап’юся,
З джерела неземної краси.
Я на завтра, на тебе дивлюся,
А мене ти, як згадку носи.
Я до нього тебе відпускаю…
Бери крила, здіймайся й лети…
За порогом вже щастя чекає,
Без якого не можеш так ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573276
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2015
Я, взял тетрадь, открыл
И стих хороший написать хотел.
Но мыслей нет, я всё забыл
И написал лишь то, чего сумел.
О женской красоте, я написал бы,
Но глубину её, познать, мне не дано.
А даже если бы и знал бы,
То было б всё не то и не оно.
Ведь мир пропитан тайной,
Которую до смерти не узнать.
Лишь линия бедра красива, плавна
Заставит, душу, нас продать.
Я, написал бы о прекрасном,
Что сорняком всё проросло.
Что ни пиши то всё напрасно...
Давно забыто всё, уже прошло.
Ах да, я написать хотел о главном,
Что в жизни есть лишь миг
В нему и прошлое, и будущее — равны.
Все сжато временем, в какое я проник.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572690
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.04.2015
Тарабанив дощ по підвіконню
І гірко плакало вікно.
Лежала пам'ять на долоні
У спогадах писалось полотно.
І до себе все більше манять,
Шедеври неповторної краси,
Туди далеко, де в густім тумані
Дитячі залишилися часи.
На фото ми однаково одіті,
Стоїм шикуючись у ряд,
Маленькі крихти-діти
В великій школі-інтернат.
Ми вже тоді ділить уміли,
Одну цукерочку на всіх
І стусани уже терпіли,
За наш простий, дитячий сміх.
Ми змалку уже знали,
Як одному за всіх стоять.
Й гуртом одного виручали,
"Домашнім" цього не пізнать.
Де ж ви сестри, братики-соколи,
Може перетнуться наші ще шляхи.
Можливо наші схожі долі,
Можливо в нас однакові гріхи.
Дивлюсь на вас, ви вже усі дорослі,
До болю в серці, дорога моя сім'я.
Десь по життю, немов гриби в порослі,
Ти поросла, чужа рідня моя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571251
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2015
Процес творіння, що це?
Робота чи просто так забава?
Чи легка за митцем
Позаду ходить слава?
Напевно заздрять всі звичайно,
Володарю такого дару.
А чи насправді все так файно?
Чи може це небесна кара?
Усі за день ви наробились
Та стомленні лягаєте всі спати.
У гарних снах, що вам наснились
До ранку будете блукати.
Митець не спить - катує душу.
Не має він такого права,
Він день і ніч творити мусить,
Бо вимагає того слава.
У пошуках думки кишать, як черви,
Не можуть саме те знайти,
Напружують до божевілля й рвуться нерви...
Шукають - нишпорки мети.
Мов грім із неба, думка лясне
І спалахне та іскра, загориться,
Засяє і швиденько згасне,
Бо то не те і не годиться.
Повірте, я також заздрю вам.
Відпочивать так само хочу й веселиться,
Ну хочете візьміть, усе віддам,
За мить, так хочеться спиниться.
І сутність ваша в міцних латах,
Моя мов немовля беззахисна і гола.
Одне вбрання і те в заплатах -
Моя терниста, творча доля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571248
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2015
Чи то дар, а чи то мука,
Мать від Бога щось в душі?
Чи для всіх, а чи для внуків,
Я пишу свої вірші?
Сам себе катую, мучу,
Краду час в себе самого.
Мов Сизіф на гору-кручу
Пхаю каменя тяжкого.
Може кинуть й жить, як люди?
Нащо цей тягар нести?
Дітям в спадок це не буде...
Не посіять, не звести.
Бачу все і розумію
Та не можу це змінить.
Я інакше жить не вмію,
Мушу вкрадки я творить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568473
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2015
В той день коли помру не плачте...
Можливо сліз не заслужив,
Лише гріхи мені пробачте,
Які я серед вас лишив.
За мною тяжко не журіться
І траур довго не носіть...
Хильніть по чарці й веселіться,
Бо вам залишилось ще жить.
Для мене прошу на могилі,
Куща калини посадіть,
Я на весні у цвіті білім
За вас так буду там радіть.
У стиглій ягоді червоній,
Коханням щирим відгукнуся...
Візьміть її в свої долоні
Й до вас, я, любі притулюся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568472
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2015
Де тебе сховати,
Гірка правдонько моя?
Бо не можу вже тримати,
Вага тяжкая твоя.
В серце тебе не положиш,
Бо замучиш, розірвеш.
У душі тримать не можу,
Їй покою не даєш.
Може десь тебе віддати
В добрі руки до чужих?
Та ніхто не хоче брати,
Бо своєї в вдосталь в них.
Мабуть тебе не сховаєш,
Не проста у тебе вдача
І з брехнею не змішаєш,
Вийдеш, бо брехня ледача.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559872
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2015
Немало дней ушло у сны,
Не раз сменила лето осень,
Но память пройденной войны
Никак с солдатских плеч не сбросить.
Не позабыть, друзей погибших, лиц,
Предсмертный крик родного друга,
Не вычеркнуть, не вырвать тех страниц,
Где записалась Родины «наруга».
Ноябрь 2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559871
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.02.2015
Де ж ти люба наша, ВЕсно?
Зачекались тебе ми.
Вже пора життю воскреснуть
Після довгої зими.
Вже сумуємо за співом
Солов'їв в гаю зеленім.
Ти створи Весно нам диво -
Одягни у шати клени,
Прикраси у рясні квіти
Ще й сади, степи й лани.
Будем ми за них радіти,
Хай красуються вони.
Де ж ти люба наша, Весно?
Ти мерщій до нас лети.
Лише те життя воскресне,
До якого прийдеш ти.
березень 2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555405
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2015
Бачиш болю,
Подолати мене ти не зміг.
Я боровся з тобою
І щасливий, що тебе переміг.
Сумніви геть! Засіяло прозріння.
Не мені ви служили, а моєму страху.
Пролилося на долю уже світле проміння.
Це моє - я, поставив веху.
Не чіпайте моєї вже долі,
Не учіть, бо вже правда зі мною.
Я злетів і літаю на волі.
Вже нема біля мене конвою.
Не втішайтесь роки,
Що ваш час вже мене допиває.
Я крізь нього пройду у віки.
Здолав біль і його я здолаю.
травень 2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555404
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2015
Вітре, мій наставнику крилатий
І куди ж ти втік від мене?
Можливо вже пора згадати,
Мій хуторок зелений?
А пам’ятаєш того дуба,
Якого «кучерявим» звали,
Як ніжно пестив його чуба
Коли там солов’ї співали?
Під дубом тим ти у колисці
Мене малого колихав
І забавляв зеленим листям,
Коли я рюмсав і не спав.
Навчав мене любити Волю
І в серці мати у собі:
«Тоді і ліс, і степ, і чисте поле
Належать буде все тобі.»
Як швидко тануть дні-години…
Шкода, що час не хоче нам служить.
Так тяжко пройдені стежини
Назавжди в пам’ять відложить.
Прийде пора і світ мене покине
У Всесвіт далі полетить
Та у душі, мій хуторок не згине.
У ній він буде вічно жить.
Листопад 2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553536
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2015
Моє кохання юних літ,
Сказало в слухавці: «Привіт!»
Здається серце в мить спинилось,
А по щоці сльоза скотилась.
Моє кохання юних літ,
Зове мене у весняний політ.
Вертає вже забуті крила,
Душа всміхнулась і злетіла.
Моє кохання юних літ,
Над бездною очей твоїх летить,
Над першим дотиком руки,
Летить у Всесвіт на віки.
Червень 2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553534
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2015
Славлю тебе, прославляю
Село моє рідне.
Творю, пишу і шукаю,
Бо ти того гідне.
Ти красуєш наче пава
У дубах високих.
Хай летить про тебе слава,
Аж за Дніпр широкий.
Славлю тебе Крута Слобода,
Будь же завжди гарна.
Хай обійдуть тебе лихо і біда,
Хай у нас з тобою буде усе файно.
червень 2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552863
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2015
Вночі холодною зимою
Цей дивний сон мені наснився,
Що я, з зеленоокою весною,
Мов з дівою живою в нім зустрівся.
Вона сама в своїй хатинці,
Ховалась від зими.
І щоб ніхто не бачив, наодинці,
Зелені ткала килими.
Квітасті сукні вишивала,
Для всіх кущів, дерев, садів.
А ті у вікна зазирали,
Ліс перешіптував, радів.
А ще теплом кохання надихала.
Зігрілись руки у старенької зими,
Вона поволі їх розжала,
Життя звільнилось для весни.
березень 2009
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552859
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2015
Если б дал Ты мне силушку Боже,
Чтобы мог я творить чудеса.
В день холодный, негожий,..
Я согрел бы Твои небеса.
Я Тебе напоить бы помог,
Те дожди, что уже отошли.
И очистить бы радугу смог,
В те цвета,.. что уже отцвели...
И запели бы птицы в лесах
Фейерверком из нот конфетти,
Ожила бы любовь в небесах,
С ней нам, было бы легче идти.
март 2008
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552140
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.01.2015
С высоты небес нечаянно,
Бог сосуд с любовью уронил.
Разлетелись капельки случайные,
Дождиком, который вдруг пролил.
Капельку до капельки любовь мы соберём
И наполним ею мы свои сердца.
До глубокой старости её мы пронесём,
Потихонечку до самого конца.
Пролилась любовь прекрасная
У твои, глубокие, милые глаза.
Ну, а вдруг была несчастною,
Убегала с них, горькая слеза.
За года, что вкрадки тихо шли за нами,
Пролилось немало, капелек таких.
Мы с тобою просто, назовём слезами,
Капельки любви, с милых глаз твоих.
март 2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552136
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.01.2015
Сонце певно вже стомилось,
Потихеньку злізло з неба,
Десь за обрій закотилось.
Взавтра вийде, бо так треба.
Літній вечір крадькома
Обійняв село за плечі,
День пройшов, уже нема,
І притихла вже малеча.
Цвіркуни навперебій,
вихвалялися на скрипці,
Показав всім гонор свій,
Соловей на вітці.
Вечір гарний, тепло, сухо,
Серце радість крає.
Та влетів, що було духу,
Вітер п'яний з гаю.
Навкруги підняв пилюку,
З парубків зірвав кашкети,
Розпускав повсюди руки,
Розважався наш бешкетник.
Підлетів до молодиці,
Облетів навколо...
Враз, заглянув під спідницю
І чкурнув у поле.
Розжбурляв на нім покоси.
До верби тулився хтиво,
Порозплутував їй коси,
подививсь на дуб ліниво.
То до дуба причепився,
Побороть його хотів.
Хитав, хитав і стомився,
Не подужав полетів.
Вітер розгулявся вже, як треба.
Ой, багато сили в нім
Та розгнівав видно Небо,
Бо сердито гримнув Грім.
Відбулося все зненацька.
Ляснув вогняний батіг
І отримав Вітер хвацько,
Гонор враз його притих.
вересень 2008
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551457
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2015
Ой, лелеко-лелеченько,
Ти куди летиш?
А чи близько чи далеченько,
Ой чого мовчиш?
Усі птахи покидають
Гніздечка свої.
Від зими всі утікають
у теплі краї.
Журавель летить курличе,
Болота лишив.
За собою мене кличе,
Кричить, щоб спішив.
Лишень ти лелеко
Мовчки відлітаєш.
Мабуть там далеко,
Щось від нас ховаєш.
Може на чужій землі
Ти нам щастя просиш,
А весною на крилі
Нам його приносиш.
І до вік тобі літати
На чужу землицю,
Бо не хочеш розказати
Щастя таємницю.
вересень 2008
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551456
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2015
Тяжко, біль в душі... Кричу!
Раптом тихо замовкаю.
То падаю, то піднімаюсь і лечу,
Та десь гублюсь і знов себе шукаю.
Знайшов. Держу не відпускаю
У світ не мій - чужий.
Далекий він... Його не знаю...
У думці навіть він лихий.
На мить про нього забуваю
І знову щастям наливаюсь...
Усе в мені, усе, що маю
Та переповнюсь і задихаюсь.
Болить душа і я волаю,
І знов від себе утікаю.
Гублюся в клопотах й благаю
Знайтися знов, бо не живу,
А помираю....
листопад 2008
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551025
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2015
У небі чистім на світанні
Летять курличуть журавлі.
Червоні крапельки кохання
Лишили в спомин на землі.
Летять мої журавлики далеко,
Летять за обрій мрій.
Усі летять і солов'ї й лелеки,
Тебе лишають, краю мій.
Нехай собі летять,
А я з тобою залишаюсь.
Хай що про тебе гомонять,
Не вірю, тобою я пишаюсь!
За для тебе мій краю
Живу я, мучаюсь, творю,
То радий долі, то її я проклинаю,
То в тебе, то в пеклі знов горю.
травень 2008
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551022
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2015
Так холодно…
Останні краплі крові, гріють сніг,
І цівкою стікаються до ніг.
Так холодно…
І спогади кричать навперебій…
Невже це все, невже останній бій?
Так холодно…
Де, доню, ти?! Де ж ти, кохана?!
А поруч вже стоїть, померла мама…
Так холодно…
В померклім світі, раптом сяйво!
А може все дарма…може зайве?..
Так холодно…
Ні-ні! Померло тіло – не душа…
Герой пішов у небо неспіша…
Так холодно…
Січень 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550581
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2015
Стала знову на розпутті,
Ненька Україна.
Треба вибрать куди йти,
Настала година.
Та мабуть вона сліпа,
Не бачить дороги,
Стоїть, топчеться на місці
І молиться Богу.
Чи до німця їй іти,
А може до руса?
Треба ж вигоду знайти,
Шлях обрати мусить.
Бачте: стали всі панами,
Файно панували,
Що майно ми разом з вами,
Майже все продали.
Одні кажуть: «Йдем до німця!
В борг він обіцяє!»
Інші розправляють крильця,
До русина: «Він же, газ качає!»
Вже забули, як Росія,
Варить діток, нас навчила.
Чому знову, вас питаю,
Вона стала мила?
Та і німців, крий забути знову.
Пам’ятайте історичні речі,
Як вони немов ті дрова,
Нас кидали в печі.
Дочекались, стали суверенні.
Маєм щастя вже обрати,
Перед ким нам саме,
На коліна стати.
Гей, ви! Верховниє хлопи.
Лінуєтесь працювати,
Претесь до Європи.
Я б вам хлопи,
Ось таке би радив:
Ви на місці то не топа,
Йдіть, ви на край поля,
Там стоїть висока
Та струнка тополя.
І на ній гілля
Є для вас багато.
Ви зберіться усі разом
Та повісьтесь, браття,
Бо ви всі убогі,
Українським духом.
Помоліться Богу
І… земля вам пухом.
Листопад 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550576
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2015
Закрили хмари сонце,
Затарабанив дощ в віконце.
Плачуть, плачуть небеса,
Гине створена краса.
Плаче небо в день і вночі,
почорніли ясні очі.
Хоче змити весь той бруд,
Що залишив божий люд.
лютий 2008
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550292
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2015
Солов'ї вже зранку притомились
Та й позатихали.
Сонце з коса вже дивилось
І село загомоніло, уже повставали.
Край села, геть на узбіччі,
Мов покинута дитина,
З бур'янів дивилась в вічі
На село помазана хатина.
Там жила старенька мати,
З нею син, єдиний жив.
Стара порала по хаті,
Син же безпробудно пив.
Пив, бо не було в його роботи,
За його вона робила.
На себе взяла усі турботи,
Шкодувала сина і любила.
Батька в нього не було,
Бо його батьки не допустили.
-Безприданна сирота,- все село гуло
- За багатого схотіла?
Правда, тихим вечером ,колись,
Чуть кохання вкрала.
Згодом син в її родивсь,
Ось і все, що мала.
Син зростав в любові, в ласці
Все, старалась дати.
Не помітивши, мов в казці,
Вовченя зростила мати.
Крім себе він не любив нікого,
Лиш горілку до себе тулив.
Не було і дівки в нього,
Та й село він майже не ходив.
Встало сонце, встала й мати,
Тихенько, щоб його не розбудити.
Молила Бога ще йому поспати,
Як не проспиться, знову буде бити.
Приставила горшки, як пух,
То ж їсти треба наварити,
Щось рипнуло і затаїла дух -
"Невже проснувся?... Зараз буде бити.
Таки проснувся клятий:
- Горілки принесла, - сердито захрипів.
- Та де ж її, за що синочку взяти,
Ти ж на роботу йти не захотів.
Від гніву очі налилися кров'ю:
- То ти рішила мене хлібом попрікать!
І це ти називаєш материнською любов'ю,
Ну зараз я віддячу, твою мать.
Одним ударом збив стареньку з ніг,
А далі вже пішов ногами.
Бив стільки, скільки міг,
Аж піна з рота йшла із матюками.
Оце тобі за те, що байстрюком дражнили,
За те, що не було у мене баті,
Щоб заступитись, коли у школі били,
За те, що лиш один живу з тобою в хаті.
Що сили бив у голову, в живіт,
У груди, що молоком кормили,
Бив матір, що привела у світ,
Бив руки ті, котрі його носили.
Стомився бить, спинився...
Пошарив безсоромно гроші.
Знайшов, на бездиханне тіло подивився,
Зажав в кулак, день видався хороший.
І за горілкою подався у село,
Переступивши матір, що лежала.
Це важливіше вже було
Ніж матір, яка уже вмирала.
Пішов собі, а мати тихо помирала.
І в серці, лише одне прохання:
- Прости - не за себе, а за його благала,
- Не винен він, це за украдене кохання...
травень 2008
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550291
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 10.01.2015
Крапля радості упала
І теплом по серцю розлилась,
А душа зраділа бо чекала.
Враз на крилах піднялась.
Геть у хмари полетіла,
Її світ цей відпустив
І вертатись не хотіла,
Доки крик не попросив.
Крик від болю і страждання,
Залишався на землі,
Від невдалого кохання,
Від тяжкої праці на селі.
Десь кричала мовчки мати
Від знущань дітей своїх,
Бо нема, що більше дати
На машини, як у всіх.
А ось там кричить дитинка,
Вбита матір'ю за мить.
Поряд з нею плаче жінка,
Бо не дав Бог їй родить.
Недалечко вбив брат брата,
Щоб горілку не ділить...
Надививсь, наслухавсь хватить!
Повертаюсь, треба жить.
січень 2008
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550002
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2015
Заходить сонце, незабаром ніч
І затихають нездійснені мрії.
Скидаю день, як ношу з пліч,
Лягаю стомлений в надії,
Що взавтра запалає знов
У сяйві сонця день новий,
Він буде без кайданів і оков,
Які тримають подих мій.
Так, задихаюся в людській неволі.
Я не з таких, як всі.
Не дав мені Господь такої долі,
Щоб шанувати вмів усіх.
Хіба в мене, у сина,
Що був не прийнятий селом,
Знайдеться та нелюдська сила
Піднятися з одним крилом?
Піднятися можливо зможу...
Та із прожитих мною літ,
Не знаю я, що взяти у дорогу,
У свій скалічений політ.
Дитинство? Що було пропите
Батьками рідними... Так є.
Нитками чорними пришите
До спогадів про інтернат і не дає
Відчуть себе таким, як ті,
Що ходять по ту ділянку огорожі,
Не в "інкубаторськім"пальті.
Я не такий, на них не схожий.
Ні, мати з батьком не любили,
Дітей народжених своїх.
А Доля-мачуха по людях розтулила,
Як цуценят усіх.
І душу, яка вже кровоточить,
Торкатися не дам нікому.
Крім Бога, якщо до себе взять захоче,
Лише йому довірюся одному.
Не легко звіру серед люду,
Не стерпно і мені тягар нести.
І кожен раз у вечері я буду
Скидать гріхи, щоб взавтра знову возвести.
січень 2008
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550000
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2015
Прости же Господи, мой Боже,
Душу грешную мою,
Что поступал с Тобой негоже.
Прости меня, Тебя молю.
Прости, что не могу стерпеть
Хоть йоту мук Твоих.
Прости, что не могу смотреть
На боль людей других.
Прости, что упиваюсь я в грехах,
В запоях и в развратах блаж ищу.
В душе покоя нет, а тело прах...
Боюсь в молитвах упущу,
Прощение Твоё Господне.
Я как и все, я жду конца,
Тогда на суд у преисподней,
Я стану по велению Творца.
Да -- грешен... И буду я судим.
Но в огненной гиене ада найду ли я ответ:
Зачем же создан был таким?
Зачем греховным телом был одет?
Ведь это всё Твоё навек!
По образу Твоём
Был создан человек.
Ведь Ты и я, мы целое вдвоём.
И сделать шаг, чтоб Ты не знал,
Не смею в воле я.
И мысль греха с которой я играл,
Известна для Тебя.
Зачем же сеять грех?
Неужто для того,
Чтоб благодать взошла для всех,
Впитавши покаяние моё?
Мрак незнания, что дальше?
Он мозг сверлит до боли.
Что будет, что произойдёт,
Помимо нашей воли?
Видать, что не найти душе покоя.
Лишь Ты ей можешь дать покой
И где-то там, на месте новом
Я сброшу грех перед Тобой.
декабрь 2007
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549772
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.01.2015
Героям слава! Слава Україні!
Героям слава! Хлопцям слава,
Що захищали мову солов’їну
І справжнє громадянське право.
Героям слава, що полягли в бою,
Від куль «авторитетних» кланів,
Щоб захистить Вкраїноньку свою,
Від мародерства бандюків і хамів.
Героям слава! Слава Україні,
Що кров пролили на Майдані,
Щоб ми жили в одній родині.
Для них уклін всього народу у пошані.
Героям слава! Героям слава!
Летить цей клич з Дніпра аж до Карпат.
І буде в нас нова Країна, нова Держава,
Вже не підніме ніж на брата брат.
22.02.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549764
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2015
Раз у нашому селі
Відбувалася причина —
В молодісінькій сім’ї
Народилася дитина.
Ой батьки були вже раді,
Милувалися дитям
І їм дід старий порадив:
«Щоб було все до пуття,
Щоб там нечисть усіляку
До душі не допустить
Й не шептать від переляку,
Дитя треба похрестить.»
А батьки рішили так,
Щоб мале не застудить,
Бо надворі була «зюзя»,
Стали батюшку просить
Вдома похрестити Кузю.
Ну, а батюшка в селі
Норов мав суровий,
Бачить телевізор на столі —
Був побить готовий.
Говорив, що то є нечисть,
Від лукавого це все.
із-за нього всім горіти в печах,
він, мовляв: «Біду несе!»
То ж, як тільки в хату він зайшов
Телевізор вмить знайшов.
Всі чекали ритуалу —
Хрещення побачить всяк хотів,
То ж попу не заважали,
Всі тихесенько стояли,
Лише тесть в кутку сопів.
Він на радощах напився,
( Внук для нього народився ),
Й на дивані мирно спав.
Теж попу не заважав.
Одягнувши швидко рясу,
Поспішав отець святий,
Щоб не гаять даром часу,
Розпорядок дав такий,
Скоса глянувши на стіл
Гаркнув молодому тату:
«Ти стовпом ото не стій,
А винось цю «сатану» із хати.»
І забігали у хлопця очі,
Стали все хапати.
Що цей піп від нього хоче,
Що ж виносить саме з хати?
Довго він шукать не став,
Погляд враз на тестя впав.
Він чортяка п’яний спав.
Що тут думати й гадати,
Тестя хап на плечі
І мерщій із хати.
лютий 2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549243
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2015
Ви чуєте? Там хтось говорить,
Мов соловейко щебета.
Скажіть мені, що це за мова,
Якою він так вправно творить,
Що серце, мов та квітка розквіта?
В часи лихі у серці ми її ховали
І там носили, аж поки час не наставав.
Плекали і щедро кров’ю поливали,
Коли народ за неї воював.
Аби зростить. Й таки зростили.
Ось наша мова!
Ми з нею в космос полетіли.
Погляньте вона знову
Цвіте в квітастих рушниках,
А ось у хлібнім полі
Волошками синіє
І кріпне корнем у віках.
Лютий 2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549242
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2015
Моя ненько, Україно
І кого ж ти так любила,
Що в світ божий, як родину,
Монстрів породила.
Чому ж тебе сини рідні
До сіх пір гвалтують?
Чому тебе люблять бідні,
А "мужі" плюндрують?
Продали гаї зелені,
Розікрали твою хату.
Гребуть гроші і шалені,
На святому, наші депутати.
То до турка тебе пхають,
То до німця тичуть.
Тичуть, пхають не питають
Куди серце кличе.
Схаменися, Україно,
Вся громада просить.
Краще вбити свого сина,
Що лихо приносить.
січень 2008
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548922
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2015
Смотрю на белый лист зимы,
Где записалось вдохновенье.
Душа и сердце впечатлением полны,
Готовы в сети брать мгновенье.
И не спугнуть бы миг,
Что так роскошно притаился.
В кристаллах снега, солнца блик,
Так радостно алмазами светился.
Слепа гордыня мастерства,
Не виден ей наивности предел.
Ей не понять мгновенья естества,
Оно на миг вперёд и не у дел…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548920
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.01.2015
За ніч все прибрала Зима,
Зробила цей день урочистим.
Вчорашнє все стерла — нема.
Навколо так чисто, так чисто.
Деінде чорніють слова,
А ось горобини червоне намисто,
Малює сторінка нова.
Навколо так чисто, так чисто.
І сонечко вийде, із неба стече,
Засяє у дні променисто,
І тепле підставить плече.
Навколо так чисто, так чисто.
Січень 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548661
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2015
Забыты древние истоки,
Сменился мир — он стал жестоким.
И почернела в жилах кровь...
За деньги продана любовь...
Оторвалась от сердца клятва…
Ликует сатана — созрела жатва.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548660
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.01.2015
Не ной душа, не трепещи.
Прийдёт пора и покормлю,
А ты пока покоя поищи
В прекрасных снах, когда я сплю.
Знаю, жажда мучает тебя.
Ты погоди... глазурью неба напою
И на палитру краски, как ребят,
Я соберу у честь твою.
И будет пир. Мы будем пить,
Вино, прекраснои лозы,
Купаться в солнечных лучах и жить
Во время бури и грозы.
Ты погоди душа, ты погоди...
И будут в нас и свет, и тень.
В полутонах придут осенние дожди.
Коснётся вечность в этот день.
Ты погоди душа, ты погоди...
Оставлю скоро жизненное бремя.
Меня ты только разбуди,
Когда наступит это время.
январь 2008
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548366
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.01.2015
Вітер мляво позіхнув,
Вмившись ранньою росою,
Верхи лісом промайнув
І десь згинув за горою.
В горах звіром він завив.
Гримнув грім і блиснув спалах,
Вітер крилами і забив
І затих у скалах.
Тихим вітер не буває,
Буйний норов в нім клекоче.
Просто вітер помирає,
Тихим бути він не хоче.
листопад 2007
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548363
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2015
Невже ти думаєш, що я не знаю
Де наш, щоночі, Бог ночує?
Тихіше будь та не кричи, благаю,
Бо ще здригнеться як почує.
Він зараз саме в низькій хаті:
Там мати , стомлена трудом,
Бо в неї діточок багато,
Не спить — дрімає коротеньким сном.
А батько де? Ви вправі запитати.
А батько! Батько їх покинув,
Бо тяжко стало працювати .
Мов голуб, пурхнув і полинув,
До тої, що оченятами манила
Й гріхом частенько напувала
Та душу в сіті заманила,
З сердець дитячих її вкрала.
Не знає батько-бідолаха,
Що швидко час настане,
На душу вже чекає плаха,
Загине в втіхах , камнем стане.
То ж діти, щоб на ноги стали,
Тепер із ними Бог ночує
Навчить, щоб мамі помагали
І трохи духом підгодує…
Листопад 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548111
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2015
Ніч! Моторошно!
Темна вулиця.
Світло боїться
До тіні тулиться.
Панічний крик —
Швидка допомога.
Везуть чиюсь душу,
Можливо до Бога.
А на дорозі
Ангели борються…
Слабший сильнішому
Ніяк не покориться.
Надривається нитка,
Що тримає життя…
Роззявило пащу
Страшне небуття.
Сила Висот,
Продовжує мить!
— Можливо ще встигнуть?
Потрібно спішить.
Березень 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548110
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2015
Наш лес оставили в покое птицы,
Деревья сбросили наряд
И ели инеем припудрили ресницы,
На их косило солнце взгляд.
Метался ветер дуя стужу,
А небо будто стало ниже.
Услышан голос - был простужен,
Зима спешила, была всё ближе, ближе
ноябрь 2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547993
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2015
Я хочу стать рассветом,
Чтобы первым увидеть тебя.
Чтобы первым лучиком света
В твои мог проникнуть глаза.
Я хочу стать лёгоньким ветром
И быть благодарным судьбе,
Чтобы вот так незаметно
Мог прикоснуться к тебе.
Я хочу стать чистой водой,
Чтобы жажду твою утолить.
Вечно хочу быть с тобой,
Кем бы только не быть.
Июль 2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547992
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.01.2015
Потеплее оденусь сегодня,
Выйду Зиму во двор я встречать.
В кружевах, в белом платьице модном
Ко мне явится царская знать
В тройке белых и лихих коней,
С подтанцовкой немого балета.
И слуга её верный при ней -
Дед Мороз в кружева разодетый.
Вот вокруг закружил карнавал,
Заплясали снежинки в балете,
Ветер также примчался на бал,
Дирижировать пляскою этой.
Был я в сказке сегодня,
Что писала Царица-Зима
Видел взгляд её царский, холодный
Cеребро у её закромах.
Но она оказалась не жадной,
Одарила нас всех серебром,
Лес одела у шубы нарядны
Что весною растают потом.
октябрь 2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547732
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 31.12.2014
Зима. Вот лес окутан снегом.
К себе он манит чуть дыша
И утомленно бытом тело
Несёт к нему, моя душа.
Иду, оставив за собою
Убитый снег под сапогом.
Я горд! Я одарён судьбою,
Оставить первым след на нём.
Дубы - лесные старожилы
Дремали богатырским сном.
Берёзы, сердцу девы милы
Укрылись кружевным платком.
Рябина, как невеста в белом
Краснея гроздями, стыдится...
Ведь ей прекрасный тополь смелый
В далёком поле снится.
Остановила время будто в сказке,
Прекрасная Кудесница-Зима.
В тонах прелестной, белой краски
Всё рассказала мне она.
декабрь 2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547730
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 31.12.2014
Хутір... хутір-хуторочок,
Часто згадую тебе.
Так побачить тебе хочу,
А з тобою і себе.
Ой, побачить хочу щиро,
Перші кроки, що робив.
Ух, яка була то сила,
Я ж бо сам уже творив.
А згадати є що і багато...
Пам'ятаю, як колись,
Вітер змерз, просився в хату,
В шибку стукав і бісивсь.
Влітку щебіт нас будив,
Батько швйохкав* вже косою.
Вранці він косить любив,
Бо трава була з росою.
Я раз чув, як вітер дубу,
Щось про мене шепотів:
-Мов, як виросте то буде...
Не сказавши, полетів.
Не догнав тоді я вітер,
Не спитав про долю я,
Згодом взяв до рук палітру,
Зрозумів, що ось вона.
Рік за роком так пройшов,
Хутір зник, зостався спомин,
Кращих місць я не знайшов,
Більш не чув я лісу гомін...
*звук від коси при косінні.
квітень 2008
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547566
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2014
Занудив світом й поплелося,
Щось чорне по душі.
Чи то насправді, чи здалося,
Що вже кінець, чи сам рішив?
«Спізнився ти і не догнав
Крилатого коня.» —
В потилицю чийсь голос реготав.
І ніби час завмер. Вперед — броня.
Чого я хочу? Сам не знаю.
І в мене Боже не питай,
Чи йду до пекла, чи до раю,
Чи в свій загублений десь край.
Він у дитинстві загубився
Де інший світ ще був.
Чи може я десь помилився?
Та ні я пам’ятаю — не забув.
Мене малого там за руку
Щодня водило Диво
І чув тоді я інші звуки.
Були ці звуки диво-гами,
Де трави шепотіли,
А квіти там співали кольорами
І ми малі всьому раділи.
Вночі коли я міцно спав,
Дивак на дворі розважався:
По травах діаманти розсипав,
Які я вранці роздивлявся.
Чи загубився любий край,
Чи в ньому я залишив душу?
Є гріх. Мене ти Боже не карай.
Знайду. Знайти я мушу,
Бо знаю, що десь бідує сиротою
У світі марень про «хороше».
А чи зігріють, а чи напоять добротою?
І просто так, без грошей…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547564
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2014
Ти – спогади мої солодкі,
Що в снах блукають вже давно,
Сором’язливі погляди короткі,
Ти – мрія, якій родитись не дано.
Сумує серце за тобою…
Так хочеться ввірватися крізь час,
Назад в минуле, вірною ходою,
До тих хвилин, які жили для нас.
Я хочу знову взяти твою руку,
Яку ти ніжно висмикнеш назад.
Пророкувала доля нам розлуку,
Своїх сердець, ми не послухали порад.
Сумує серце за тобою…
Вперед так впевнено тече життя,
І я за ним, мов за водою,
Від тебе віддаляюсь в забуття.
Та ще жевріє іскорка надії,
Що там, де вже не володіє час,
Здійсняться нездійсненні мрії,
Й кохання поєднає нас.
Листопад 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547386
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2014
Мені, тебе,
Дорога принесла.
Махнула ти рукою
І зупинила час.
Зі свого світу
В мій, ти перейшла
І я вже не один,
Вже двоє нас.
О, очі! Ті самі очі,
Мене в минуле повели
І ті весняні
Та безсонні ночі,
Мене згадали
Й прийняли.
Між нами прірва,
Шквал років пройшов
Й мене подалі
У майбутьнє відкидав.
Замкнулось коло
І я знайшов,
Ті самі очі,
Що завжди шукав.
Ти юна ще,
В тобі весна буяє
І час в поклоні
Відчиняє двері,
А я уже осінні думи
На зиму, сію На папері.
Ти час спинила знову,
Мені лишивши
Декілька хвилин.
Хлопок дверцят
Закрив розмову
І я, залишився один…
Березень 2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547384
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2014