| Сторінки (1/9): | « | 1 | » |
Там, де людських голосів повна чаша,
Там, де гудять українці,
На очах розпадалась країна наша,
А інші стояли в сторінці!
Нехай ми повинні мовчати,
нехай не можемо говорити,
Та коли хочеться закричати,
Потрібно нам тему закрити!
Чому? Ви мені скажіте!
Куди вони поділись?
Ті невинні, ще малі діти,
Які майбутнього хотіли.
Де, ви скажіть мені,де?
Де Справедливість святая?
Може, над нами сонце зійде,
І лід між братами розтає!
До цього нам ще довго іти.
Через це безмежно жаль.
Правда зумієм ми ще знайти,
А поки що бере печаль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552298
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2015
Стоя где-то там, над пропастью
Задумайся: зачем ты жил.
Быть может, не найдёшь ответа,
Но те, кто рядом был с тобой,
Разделил моменты радости и печали,
Ответят: ты жил для них!
Ты жил для себе!
Ты жил для того, чтобы жить!
Ведь тебя кто-то любит!
И ты кому-то все же нужен...
Быть может, они этого не показывают,
Быть может, ведут себя так, как последние подонки.
Иногда не отвечают на твои звонки,
Иногда бросают трубку в порыве злости,
Иногда обещают перезвонить и не перезванивают...
Но это не значит, что они тебя не любят!
Возможно, ты - самое дорогое, что было в их жизни,
Ты - их солнце, их небо, их почва под ногами.
Возможно, без твоей поддержки они не могут.
Ведь не может быть такого, что человек совсем один...
И, стоя где-то там, над пропастью,
Обернись...
И ты увидишь их!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552296
рубрика: Поезія, Верлибр
дата поступления 17.01.2015
Прощай, Україно моя!
Прощайте, гаї та поля.
Я більше не повернусь,
Та все одно підкорюсь.
Корюся твоїй я красі,
Співаю пісні голосні,
Тобі присвячую оди,
І... Чекаю нагоди.
Нагоди покинуть тебе,
За це зневажаю себе,
За це голову я опускаю
І тебе назавжди відпускаю.
Ти лети, моя леле, лети!
Через довгії роки пройди,
Пролети над лісами, морями,
Провернися. І лишись разом з нами.
Я відпустю тебе і скажу:
"Ти лети!", може, й шлях покажу.
Шлях тернистий, та все одно жде
Велике майбутнє тебе!
До мене не повернешся,
Але в серці теплом відізвешся...
Прощайте, гаї та поля!
Прощай, Україно моя!
P.S. Присвячено українським емігрантам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551933
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.01.2015
Любов моя до тебе вічна,
Як сонце , небо і земля,
І мила усмішка твоя
В моїх думках літа все більше.
Я завжди думаю про тебе,
Про очі, родимки і губи.
Вони лікують від недуги,
Дають мені піднятись в небо.
І навіть там увесь твій образ
Літає поряд ізо мною,
Лиш доторкнуся я рукою -
І він зникає в той же час.
Куди прямуєш після цього?
В яких куточках ти буваєш?
І все ж, тоді не забуваєш
Мені показувати дорогу.
Я буду за тобою мчати,
Як завжди це було, і знову,
Нехай це буде не раптово,
Повинен ти мене стрічати.
З тобою упадем крізь хмари
На ніжне поле України,
І, доторкнувшись до калини,
Збирати будемо стожари.
Назавжди це запам'ятаю:
Наш сміх, розваги і веселість,
Та все ж вернуся у буденність,
Що моє серце дуже крає.
Ти дав мені могутні крила
І розум ними скористатись.
Собою можеш ти пишатись -
Допомогла мені ця сила!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551932
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.01.2015
Ти будеш колись могутня й велика,
Така, як хвилі Дніпра.
Ти завжди для мене провідна зірка,
Ти - рідна моя сторона.
Я вірю у тебе, тримайся, ти сильна!
Я знаю - ти усе зможеш,
І скоро ти будеш широка і вільна,
І ворогів усіх переможеш!
Нехай роздирають тебе два ведмеді
І хочуть тебе полонити,
Нехай бажають твоїй душі смерті -
Цього не зможуть зробити!
Твій дух неможливо нікому зламати,
Цей дух - козацький та вільний.
Як тільки почується голос гармати-
І пісня вкраїнська полине.
І буде лунати вона над віками,
Ми будемо дихати нею.
Вона втиснеться в думки наші та стане
Надією та вірою твоєю.
З колін допоможе вона підійнятись,
Підтримкою буде для тебе,
Народам поможе вона возз'єднатись
І пісне́ю ж линути в небо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551729
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.01.2015
Дивитись люблю я в глиб́ини
Українського Дніпра,
До них моє серце лине,
І тягнеться рука.
Вони мене завжди манять
Своєю синявою,
Запахами дурманять,
Споюють свіжиною.
Насолоджуюсь я ними
У неспокійні дні...
Сюди б ще червону калину -
І нічого не треба мені!
Дніпро - це наше життя,
І дихає ним Україна.
В глибини його вдивляюсь я
І серцем до нього лину!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551559
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2015
Привет тебе, мой друг родной!
Скажи мне: как ты, что с тобой?
Быть может, не заметил ты,
Как все надежды и мечты
Стают пустее пустоты,
И мир вдруг стал такой чудной!
А ты, мой друг, все тот же ты...
Быть может, я не тот уж я...
И эти годы, жизнь моя
Пройдут , как звёздный караван,
и этот глупый балаган
Заберут в густой туман.
А я, на краю пропасти стоя
Пойму что всё - сплошной обман!́́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551558
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.01.2015
Рідні херсонські поля
Не мають кінця та краю.
В них живе душа моя,
Вони серце моє зігрівають.
І нехай небо для нас одне,
І сонце для усіх світить,
І доля наша нас не мине -
Ми всі Херсонщини діти!
Не варто тікати з своєї землі
І з пам'яті викидати,
Не треба кидати край у вогні -
Краще з ним разом стояти.
У наших серцях херсонський дух,
Там же - надія та віра,
Зробимо коло із власних рук,
І вогник той хай нас зігріє.
Нехай він освітить шлях усім тим,
Хто Батьківщину не любить -
І стане той побратимом твоїм,
І патріотом він буде!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551323
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.01.2015
Не ламай рослину, не ламай!
Що тобі до того - хай росте.
Не чіпай її, не треба, не чіпай!
Не руйнуй її життя крихке.
Хто ти такий, хлопчино?
Хто тобі право дав
Отак от ламать рослину
У тихому хорі трав?
Може, ти й не почуєш,
Про що кричали вони,
Може, і не відчуєш
Ні докору, ні вини.
Тепер ти - крадій! Не треба,
Не виправдовуйся, ні!
Ти забрав у неї небо
Та нічнії вогні.
Ти забрав у неї сонце
І спокою час.
Потроху природи віконце
Зачиняється для нас...
І ти ж не один такий,
Кому наплювать на рослину!
Відтепер ти - Крадій!
Разом з нею й твоє життя гине!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550969
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2015