| Сторінки (1/31): | « | 1 | » |
Як страшно вірити і довіряти,
і ніжно доторкатися до тіла,
і всю себе до нитки віддавати,
щоб душа від щастя затремтіла.
А взамін - лиш пару теплих слів,
які намагаєшся на тижні розтягнути.
Він не старався, або і не хотів,
хоч одну тисячну душі збагнути.
Не бійся залишитися сама,
це краще, ніж з тими, хто не цінить
Краще одна, ніж з усіма,
які тебе із легкістю замінять
Не страшно бути самотньою у світі,
бути самотньою з мільйонами людей,
страшніше поруч з кимось бути,
і мерзнути біля його дверей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615264
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2015
я уявляла все до найменших дрібниць,
малювала картини наших з тобою кордонів,
наперед викидала я ключик від усіх таємниць,
яких у нас було б десятки мільйонів.
я бачила сни, де зігрівав мою душу,
де гуляли під густим вночі снігопадом,
де разом перестрибували величезну калюжу,
і граючись, забруднив усю смачним шоколадом.
памятаєш ці сни? як удвох танцювали
під дощем...під мелодію крапель із неба,
як зелене плаття із слониками мені купували,
коли одягав на голову шапку і казав, що так треба.
а як зранку конвалії в ліжко і каву...
памятаєш, три ложки цукру і чуть-чуть молока,
розмалювали сіру кімнату у сліпучо-яскраву,
і коли було важко, плечей доторкалася тепла рука.
уночі фільми жахів до пізна дивились,
а я потім в обійми до тебе ховалась...
памятаєш, як на велосипеді колінки у мене розбились,
і як твоя улюблена футболка "випадково" порвалась.
ти памятаєш, коли ми були щасливі з тобою?
Не памятаєш... я ж тебе уявляла.
І якщо прийшов би на мій поріг,то я з головою
потонула б в тобі і міцно тебе обійняла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2015
Выключи боль, заглуши свои чувства,
пусть твое сердце станет холодным.
Быть жестоким - тоже искусство,
и только тогда остаешься свободным.
Свободным от мира, от глупых людей,
от мерзкого чувства, что зоветься любовью,
фальшивых фраз и нелепых идей,
что комом стоят, перемешаны с кровью.
Научись убивать ИХ с первого раза
и с такой болью, как и тебя.
Зделай, что бы банальная фраза
жизнь человека стерла с нуля.
Не бойся быть сильной, иначе сламают.
Зарази всю их душу и радость сотри.
Милую девочку,что была,не узнают.
Убей их, а кошку домой забери.
В мире таком, быть хорошим - лишь слабость.
Так даваай, покажи, что тебе надоело
всю боль превращать в непонятную радость.
Месть - лишь наркотик.
И ты -
подсела...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609284
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.09.2015
самотня - не завжди "розбита",
самотня - це як стан душі,
пляшка віскі,що роками недопита,
як чорнилом недописані вірші.
самотність - коли нема чого втрачати,
коли тебе не їсть ночами міль
коли нема куди ночами пропадати,
і забуваєш, що існує біль.
та всьому в світі є своя межа,
усе із часом відцвітає,
і, навіть, зріднившися з тобою самота
у будний день повітрям заростає.
і коли повністю до горла заросте,
та рідна,що тебе ночами зігрівала,
ти скажеш:дякую, самотносте,
що мене від болю оберігала.
після того не будеш вже сама,
а поруч буде той, якого так шукала
і найхолодніша тоді зима
стає такою, яку завжди чекала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608356
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2015
Ти знаєш, брате,в різних ми світах:
на Сході ти,а я лишилась тут.
Ти завжди вчив від всіх ховати страх,
та я,здається, зайшла у глухий кут.
Тут, братику, спокійноо ходять люди,
нема війни: ні пострілів гармат,
ні куль, які летять тобі у груди.
Хіба в крамниці іграшковий автомат.
Тут тихо, учора випав сніг...
я довго в роздумах самотня просиділа,
згадала, як колись казав мені,
щоб все на світі пережити я зуміла
Пробач, але мені щось не виходить,
коли ти там на волоску від смерті,
і сонце так яскраво не заходить,
а поряд побратими уже мертві.
Не можу я спокійно спати,
коли ти зараз натискаєш на гачок.
в повітрі пострілів булкають аромати,
життя згоряє, як маленький сірничок.
Я сплю,в кімнаті тепло досить,
а ти лиш грієшся поверненням додому,
там,на війні, мішками трупи носять,
звідти важко повернутися живому.
Ти знаєш,братику,я так сумую,
забуть не можу твої очі карі,
і страх свій я під усмішку маскую
і завмираю при сердечному ударі
Прокинулася зранку, дивне відчуття,
немов частинки серця вже не стало,
замість душі - контейнер для сміття,
щось рідне у мені враз закричало
я знала,брате, небесний ангел мій,
я чула серцем, що тебе не стало,
я так хотіла крикнути "Не смій!,
та тіло вже твоє бездиханно дрімало.
Тут тихо,знаю,в тебе теж
немає війн там,ні людської крові,
та знай, мій дорогенький, ти завжди живеш
для мене без гранати і без зброї
тебе я памятатиму завжди,
ти вчив мене свій рідний край любити,
але я прошу, рідний, повернись,
хоч в сон зумій до мене приходити
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608033
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 20.09.2015
Пробачте,мамо…більше я не прийду,
Не притулюся тихо до грудей.
На зустріч більше я до вас не вийду,
Не подарую білих орхідей….
Пробачте,тату…пробачте,що мовчу!
Що не почую ваших настанов,
Що людяності ваших внуків не навчу…
Не буде більше вже нічних розмов!!!
Пробач,сестричко…я не захищу,
І не підтримаю,коли буде потрібно,
І не накрию більше від дощу,
Не витру сліз,які течуть так дрібно…
Пробачте, всі хто знав…і хто не знав…
На передовій стояв я до останнього….
За незалежність я життя віддав…
Такого холодного вечора,
життя такого раннього…
Пробачте,рідні…знаю,що болить,
Як дивитесь на сплячого синочка,
Що важко було трунву постелить…
Вбирать в останню вишиту сорочку….
Пробачте,любі…я ж вам не на зло.
Я б так хотів вас зараз обійняти!
Я там стояв…і важко так було…
Не зміг я,мамо,осторонь стояти!
Били жінок,дітей…Не вибирали!
Ми знали на що йдем і ми пішли:
«ЗА УКРАЇНУ!» - і по нас стріляли….
Своїми жертвами катів перемогли.
Як жаль,не поділився перемогою!
Як жаль,що врятувати не змогли…
НЕБЕСНА СОТНЯ не була випадковою…
Ми знали за що ляжем!...і лягли…
Я не шкодую,бо знав за що гину.
Та,навіть, лежати в сирій землі - болить…
Не знав,що не побачу більш родину,
Не знав…що куля в мене полетить….
Кохані мої!Все..…Вже не болить!
Не переживайте,нас тут є багато.
І хоч в холодній тіло вже землі лежить,
І хоч душа говорить хрипкувато….
ЇЙ теж дісталось,але вона мовчить,
Хоч полетіла в рай так ранувато…
Вона,моя ріднесенька,не спить!!!
Хоч не заснути їй було так важкувато….
І навіть,якщо я замовк навіки,
І на вечерю їсть мене земля…
Моя душа не замкне свої віки!
Вона в ваших серцях!
Вона…. - ЖИВА!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587214
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.06.2015
За що, скажіть, може хтось знає,
Невинні хлопці полягли в бою?
За що ти, кате, душу однімаєш?
Ніхто ж не претендує на твою.
Навіщо ти юнацьку душу убиваєш?
Ти ж ту сестру у чорне одягнув!
У руки труп ти мамі простягаєш...
Ти ж теж людина....чи ти вже забув?
....а Він вже не повернеться ніколи!
Не ступить на батьківський вже поріг,
І руки юні зовсім охололи...
На землю чорную упав червоний сніг...
Син не обніме маму вже востаннє...
І слово татове йому уже не вчуть...
Лунає в домі лиш сумне зітхання....
...це сина твого у труну кладуть....
І він уже не вернеться додому,
Сестрі уже не скаже свій : "Привіт!"...
І ви кладете квіти неживому...
Йому ж було недавно 20 літ...
Помер....і більше вже не встане...
...і кров засохла в нього на рубцях...
Пройдуть роки і сніг знову розтане...
Та цей ГЕРОЙ навіки у серцях!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568887
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 23.03.2015
У цьому світі я маріонетка,
Чомусь під дудку кожному танцюю,
Життя зі мною грає у рулетку,
Мені кричать:"Біжи", - а я не чую…
Я заблудилася у своїх мріях,
І серце вже стає буздушним,
Душа замерзла в сніговіях
І тіло стало вже беушним.
Повірте,вже б яка не була,
Я не збираюся для вас мінятись,
Я пам'ятаю,не забула,
Як якісно ви вмієте душею гратись.
І може я піду колись на дно,
І ви зумієте мене зламати,
Та пам'ятайте лиш одне:
Така,Як ви – не буду і не хочу стати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566725
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2015
Не знаю,як буде,але сьогодні - біль
Уїлася у серце і не дає вдихнути
І душу вже до нитки десь доїдає міль,
А голос в голові знов не дає заснути...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563508
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.03.2015
И даже в самом зачерствелом сердце,
в холодной, заблудившийся душе
Можно открыть неоткриваемые дверцы
Из зернышка вырастить цветок уже.
Просто не всем дано увидеть душу,
не всем дано ее открыть.
Я лишь тогда все принципы нарушу,
когда меня научишь ты любить.
И как хочу, чтоб ты мою увидел,
и смог почувствовать ее насквозь,
но я боюсь, чтоб потом ты не обидел
и чтоб слезинки не смывал холодный дождь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563294
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.02.2015
Зачем я вновь и вновь тебя прощаю,
ведь ты же не хотел меня простить,
но без твоей любви я снова умираю,
ведь больше не дано мне никого любить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561898
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.02.2015
И пусть в душе моей одни снежинки,
и пусть там даже можно ездить на коньках,
и льдом становятся мои слезинки,
которые застыли на щеках.
И пусть...но я смогу стать на ноги.
И я сумею душе отогреть.
А боль свою превращу я в радугу,
чтоб ты сумел ее по цветам прочесть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559514
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.02.2015
Любовь и боль? Синонимы, наверно,
Но в словарях не пишут о таком.
Об этом узнаешь ты постепенно,
когда сердечко наполняется холодным льдом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559212
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.02.2015
Как больно, когда имя твое слышу,
и снова начинаю прошлым жить.
Я как-то медленно урывочками дышу...
И понимаю: так нельзя любить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558515
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.02.2015
Опять снежинки падают в ладони,
и снова на порог пришла зима...
И каждый день я мучаюсь от боли.
Опять мне холодно.Опять одна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558447
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.02.2015
Воздух пробирается в гортань,
Голос, чем дальше, тем больше садиться.
Перестань любить,Тань!
Почему ты не можешь остановиться?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557739
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.02.2015
Сніг. ..Зима…На серці біль.
Ніч...Сама…Вікно і заметіль.
Нехай. Болить. Усе проходить з часом.
Холод. Ломить. Душа говорить басом.
Чай. Тишина. Вголос думки.
Я чи вона? Будь ласка, не йди..
Постріл. У серце. Від тебе, коханий.
Може вже досить? Залиш хоч на ранок?
Розум чи серце? Тобі вибирати…
Боляче. Чуєш!? Та досить стріляти!
Навів на мішень. І я під прицілом.
Твій погляд…Усмішка…Тремчу усім тілом.
Навів. І стоїш. Куди уже гірше?
Там рана. Там рана. Нема місця більше.
Це ж я. Впізнаєш? Це ж та що любила!!
Якій ти жорстоко обрізав два крила.
Стою. Сонце світить. Я все ще тримаюсь.
Я згадую… Літо. Крізь біль посміхаюсь.
Де я. Де ти. І тільки ми двоє.
Рука у руці. Тепло ділим надвоє.
Було….?Згадав? Як все помінялось…
Нас більше нема. А що з нами сталось?
Хочеш?... Скажу!Дізналась недавно.
Ти використав мене. І просто буквально.
Слова ті…! Навіщо було говорити?
Ти знав,що боляче можеш зробити?
Та все ж говорив. Щоб вона ревнувала.
Я наївною була? Хмм… наївною стала!
Бо думала, в тобі, ніж в інших – щось більше!
А я лиш потрібна, щоб ти забув іншу…
Нехай…І сніг. І зима. І цей біль.
Нехай…І ніч. І в душі заметіль.
Надіюсь…як кажуть,все з часом минеться,
Усе це пройде - якщо серденько б’ється!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557513
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2015
Чому ми міняємось,коли виростаєм?
Адже душа має бути навіки.
Змінюєм погляди, друзів, коханих...
Надіюсь, від цього знайдуть ще ліки!!
Але я не хочу залишатись такою,
якою я є.Багатьом не збагнути,
що іноді хочеться бути дитиною,
що іноді хочеться все повернути...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557218
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.02.2015
Кода напьюсь я в хлам -
милый, жди от меня звонка.
...да нет, уже не больно, мам,
просто не хочу быть одна.
Ты жди, я позвоню,
когда в крови моей алкоголь.
И, вроде, уже не люблю,
но не хочу оставаться одной.
…да ладно? опять гудки?
Ты же видишь, что я звоню.
...неотвеченные звонки…
Это тянет меня ко дну.
Я боролась за нас, я - не ты.
С каждым днем без тебя тону.
Да, я знаю, друг другу никто мы
и сегодня опять не усну.
Но, ведь, надо идти вперёд,
надоело чего-то ждать,
надо двигаться, судьба зовёт.
Ты упала?Умей вставать!!
Не оглядывайся - иди....
Будет больно, но ты не та,
что становится на полпути.
Ты особенная.Ты - одна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556613
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.02.2015
Спички ломая опять пополам,
сердце делю на кусочки.
Ты говорил: «Никому не отдам».
Сейчас это просто лиш строчки.
Как много хорошего мне обещал:
«Я буду любить тебя вечно.
Такую, как ты, всегда я искал.
Моя любовь к тебе бесконечна»
Но ты обещания-то не здержал,
ушел после маленькой ссоры.
А что, уже я не та, что искал?
И сердце рвется от боли.
Да, виновата, но ты же ведь тоже!
…Во всем обвинил почему-то меня…
И ночью наружу вырываюсь из кожи.
Один лишь вопрос: «Любил ли меня?»
Не знаю, да, вроде, любил…
Тебе в этом плане всегда доверяла,
а ты просто взял всё и погубил!
И как оказалось: тебя я не знала
Любил…не любил? Да, вроде, не врал.
Потом ты доказывал часто обратное.
Теперь я задумалась: может играл?
Зачем это всё, ведь сердце не ватное?
Да, больно. Да, плачу, но всё же люблю.
Ну как ты играл, когда я любила?
Любил ли меня? До сих пор не пойму,
Но сердце моё о тебе не забыло.
Не верю, ну как притворяться так мог?
А я, как глупышка, тебе ведь поверила.
Я помню глаза твои, ну ты бы не смог!
А сердце своё я так и не склеила.
Любил ли ты? Об этом знает лишь Бог.
Ведь ты же не хочеш раскрыть свои чувства.
Любил ли?Давайте подводим итог?
Прощаться, наверное, тоже исскуство.
Не знаю, любил-ли или просто врал.
Наверное, об этом уже не узнаю.
Но, милый, хочу одно, чтоб ты знал:
ночами одна без тебя умираю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555407
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.01.2015
Щоб було боляче, ти знаєш куди бити/
Я визнаю, сама у цьому винна.
Я не могла тебе не полюбити
і це…найбільша моя провина…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554358
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2015
Як хочеться в холодний зимній вечір
загріти комусь другу кружку чаю.
Схиливши голову йому на плечі,
почути ніжне « Я тебе кохаю»
І загорнувшись в тепле покривало,
дивитися на білосніжний сніг в вікні…
Мені цього завжди не вистачало,
коли бувала я на самоті.
Хотілося тоді якогось дива,
простих і ніжних, щиросердечних слів.
Відчути, що я з ним стаю щаслива
після стількох пустих самотніх днів
Як хочеться, хоч іноді, відчути ласку,
підтримку з боку мужньої руки.
Як хочеться, хоч іноді, попасти в казку
і вірити, що, справді, щастя є.
Я мрію часом біля каміна сісти
і разом з ним подумати про все.
Вставати разом, разом їсти,
дивитися, як в ліжко каву він несе.
Хіба це не приємно буде,
коли всміхаючись, він грається з дітьми,
коли про дату нашу не забуде
І в цілому світі – тільки ми.
Коли приходиш стомлена з роботи
і бачиш теплу вечерю на столі.
Де навпіл ділимо разом турботи
І в цілому світі – ми одні.
І разом засинаємо в обіймах,
накрившись з головою покривалом.
Дарує квіти часто, як у фільмах.
Мені цього завжди не вистачало.
До друзів разом ходимо на свято,
зз ним раджуся, що краще де купити.
А планів спільних як у нас багато!
Ще безліч маємо разом зробити.
Збудувати дім і сад там посадити.
Побільше в нашім домі діточок.
Навчити їх як правильно усе робити,
Для чого ми живем? І хто для нас є Бог?
Як хочеться створити з ним сім’ю,
щоб було все назавжди і до гробу.
Любить мене і я його люблю….
…..А можна це життя хоча б на пробу?
Хоч на хвилинку дайте щастя це відчути,
відчути, що потрібна назавжди.
А потім в щасті дайте потонути
і більш не витягайте із води.
Як хочеться спокійного фіналу,
коли сидиш з ним, вам вісімдесять…
Нарешті щастя вже і вас спіткало,
і по саду дорослі правнуки біжать.
Як хочеться такого! Завжди мрію…
Зустріти разом з ним щасливу старість.
Я точно знаю – ми зумієм
усе це втілити в свою реальність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554081
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2015
Кожен шукає своє місце під сонцем.
Дехто включає в ситуаціях "дуру",
Їм просто пофік на твої проблеми,
їм головне - зберегти свою шкуру.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553551
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.01.2015
На кожну квітку, кожний листочок
ми чекаєм з приходом весни,
на проміння із чистого неба,
чи краплю свіжої роси…
П'ємо чай із гарячої кружки -
зігріваємо наші серця…
Хоч теплом ми сердечко зігрієм -
та холодна буває душа…
Ми не бачим рожевого ранку,
ні як сонечко сходить ясне…
Нам важливо виспатись зранку.
А все інше?...Якось буде…
Часом думаєм: що завтра буде?
Чи побачимо знову весну?
То скажіть мені, люди,
чом забули про вічну красу?
Ми забули, як зігрівались
добротою і щедрістю душ.
Не про одяг тоді хвилювались,
не про тіло,і не про туш.
Де ж та чесність і благородство,
що прийшли ще із давніх часів?
Де ж ті принци на білих конях,
справжня мужність і цінність слів?
Як багато втрачаємо цінного…
Часом фальш так пронизує біль…
Зустрічаються часто нам люди,
що не цукор насиплять,а сіль.
То чи варто нам довіряти
таким людям і їхнім словам?
Ти довіришся…А вони зрадять -
і залишишся знову ти сам.
Наодинці з своїми проблемами,
даєш назву власним думкам,
почуття ти закопуєш заживо,
підкоряєшся давнім страхам.
Та життя йде вперед,не спиняється,
розставляючи крапки над «і».
І добро лиш добром повертається.
Зло ж породжує зло на землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552899
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2015
Ніжний ток по венах в серце
з кожним твоїм дотиком прямує.
І міряючи подих мій у герцах
твоє серденько стукіт мого чує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552223
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2015
Як боляче при зустрічі всміхатись
тому,
З яким колись ділила навпіл
подих,
Як боляче за посмішкою ховати
втому,
І ми,на жаль,загрались в гордих
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550909
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2015
Ти більше не побачиш на моїх очах сліз.
Хоч важко мені буде,але зумію,знай,
Знайти живий листочок серед сухих беріз,
Змінитися на краще,ти тільки почекай.
Я зможу все на світі сама перебороти,
Але ти знаєш добре,на це потрібен час.
Хоч у житті ще будуть крутіші повороти,
Які не раз жорстоко пошарпають ще нас.
Ти й сам все розумієш,що заподіяв біль,
Хоч я,не спору,також,багато провинилась.
У нашому коханні діру проїла міль,
У коридорах серце вже й доля загубилась.
Ти бачиш тільки завжди,що треба лиш тобі,
І на помилки свої ніколи не зважаєш.
Ще з самого початку ти здався в боротьбі.
Чому,скажи,так легко,мене ти відпускаєш?
Хоч були ми обоє з тобою в цьому винні,
А ти вважав,як завжди,що винна тільки я.
Переступивши гордість,кажу: «Прости мені…»
Сказав ти,що: «Запізно. Немає вороття»
Але ти добре знаєш,щоб разом завжди бути
Боротися потрібно не тільки лиш мені.
Та я не можу,любий,отак,як ти - забути….
Якщо б любив так сильно – не здався б в
боротьбі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550418
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2015
Да ладно,ты поймёшь свои
ошибки,
Ну,а сейчас ты просто не готов.
Мне как-то трудно выжить без
твоей улыбки,
Не видеть больше разноцветных
снов.
Ведь ты же наполнял меня
цветами,
Которые в душе не разрослись.
И там уже,внутри,погасло пламя.
Я говорю себе:\"ну что ты?
улыбнись!\"
Да как тут улыбаться,когда
больно???
Когда весь пепел занял место у
душе??
Ей,ты?Может с меня довольно?
Ведь у меня нет больше слез уже.
И,да!Мне сложно снова полюбить,
Ведь ты убил во мне все то,что
расцветало,
Ну дай же,милый,мне тебя забыть,
Мое сердечко уже так устало..
Да....
больно....
но...
не радуйся-то наперёд,
Моя душа,как феникс-птица,
Из пепла воскреснет,оживёт,
И вновь свободной будет,как
волчица.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550123
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.01.2015
Сонце світить для всіх одинаково
і небо,як кажуть,для всіх одне.
Як би мені не було боляче,
ти почекай...і до тебе черга дойде
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549813
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2015
Все буває востаннє.
заходить сонце,
падають зорі,
із серця зникає кохання,
навіть лід колись тане
все буває востаннє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549250
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2015
Ми живемо у світі ілюзій –
і на склі малюємо думки,
посміхаємося навіть тим людям,
що зробили нас нелюдьми.
Ми завжди шукаємо вихід,
коли треба просто іти…
І чомусь завжди відступаєм,
коли майже досягли мети.
Ми шукаємо погляд у хмарах,
задаємо питання думкам,
завжди вірим і завжди прощаєм,
і завжди довіряєм словам.
Як не важко про це говорити, -
ми завжди забуваєм про те,
що нам треба берегти і любити
що для нас є безцінне, святе.
Ми шукаємо щастя в роботі,
забуває про рідних, близьких,
часто вірим і часто втрачаєм
тих хороших,для нас, дорогих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548841
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2015