| Сторінки (1/65): | « | 1 | » |
Новітній світ – світ прогресу, інновацій
Світ наукових коронацій
Світ поспіху, рішень і помірності
Світ страждань і лицемірності
Ми у світі цьому пішки
На шаховій досці граєм підставних фігур
Спокою нам дали трішки
А потім жертвують щоб перейти в наступний тур
Нам лицеміри в очі брешуть
Мов "ви народ для, нас ви головні"
І все більше й більше чешуть
Відпливаючи від напівпотопленого судна
На окремому човні
А ми як ті овечки
Стоїм мовчки і тільки кліпаєм очима
А лихо прийде
Мовчки знизуєм плечима
І так ідуть роки роками
А ми все розводимо руками
В який капкан ми знов попались
А може й ні
Що так грузнем у лайні
Ви подивіться люди на цей світ
Він напевно з’їхав з глузду
Свій колись красивий цвіт
Поміняв на кінську узду
Обзавівся пагоничем
Та ще й не одним
Таким же божевільним паничем
Як і сам він
І торгуються рабами
Ради власних інтересів
Йдучи між гробами
Вбитих ними Ахілесів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610057
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2015
Я згину не залишивши нічого
Ні пам’ятки, ні згадки, нічогісінько
Ані свого, ані чужого
Просто випаруюсь, просто зникну
Ні сліду
Одні вірші, і ті не дуже
Я просто піду
Може хоча б ти згадаєш, друже
Зникну як і не було
Закопають і забудуть
Згниє моє улюблене житло
Як і я, замість нього кущі будуть
Одне залишити я можу
Одне в житті лише творю
Слово – моє життя негоже
Залишу душу я свою
А раптом і згадають
Мене колись, скажуть «Була така людина -
он де її забута домовина»
І вкажуть пальцем, і запам’ятають
І тихо вітер над хрестом повіє
Душа підніметься у вись
Крізь хмари сонце насип мій пригріє
І я не пожалкую, що писав колись
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2015
Я щось часто про одне гадаю
Про життя і його суть
В майбутнє заглядаю
Розуміючи, що минуле не вернуть
І хоч знаю правду
Майбутнє знати нам не дано
Та все ж відкриваю карти
А на ній написано «Ще рано»
З усіх боків ту карту роздивлявся
Крутив вертів, а все ніяк
Заглянути вдаль все намагався
Та там лише один непізнаний маяк
І скільки йти до нього невідомо
Може завтра і дійду
А може з старості полону
В труну поважно увійду
А що там? За межею, що?
А може Хто? А може Хто і щось?
Чи там ілюзія? Але навіщо
Сказав би мені хтось
Що буде там ніяк я не вгадаю
Що завтра буде теж не знаю
Зате минуле не зможу я забуть
Як жаль, що його не повернуть
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596503
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2015
П’ять хвилин – одна сигарета
Темна ніч і я на порозі один
Дим в легенях скорочує мою пожиттєву вендетту
І зменшує час на спокуту минувших провин
П’ять хвилин
За які встигаю згадати минуле
П’ять хвилин
Я згадую те - що інші забули
Терпкий присмак диму на піднебінні
Легко й невпинно я випускаю і з вуст
Ще одну мить свого вознесіння
Марную ганебним Winston-ом Blue
Дивлюся на зорі
В безодню життя
Душею тону в тому морі
Названого каяттям
І чомусь саме в цьому моменті
Я відчуваю спокій, блаженство
Чомусь саме тут, у зоряній круговерті
Душа набува верховенство
Сигарета скінчилась
П’ять хвилин промайнуло
І серце болить, та не тіло
Від згадок про те, чого вже не буде
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596315
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.07.2015
Твори життя, складай мотиви
Намалюй на аркуші свій світ
Своє сонце, ніч і день,
Як захочеш зливи
Твори, іноді це все що треба
Щоб серцем дістати до неба
В кожному із нас є свій митець
Ти тільки відкрий
І йди навпростець
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593549
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2015
Пензель кладе явні пейзажі
Виростають гори і ріки
Від нього з'являються вернісажі
Невимовно красиві простори дикі
Кісточка кружить художника у танці душі
Створюючи образи і мотиви
На картині завмирають усі
Картина зберігає в собі минулого зливи
Але в уяві оживають бездонні масиви
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593119
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2015
Кожному свій прапор
І своє знамення
Свій путь
Душі окреме ймення
Власний вибір
Власний поворот
Збірник доленосних нот
Кожен витвір
Шедевр сам пособі
Чи то професія, чи хобі
Чи просто мить душевного пориву
Чи сенс мистецького прориву
Кожен творить, як сам може
Одне життя на інше аж ніяк не схоже
І сам у цій життєвій круговерті
Кожен тяне свій квиток в конверті
І сам вирішує майбутнє
Стира минуле
Запомина присутнє
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586303
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2015
Який сенс у доброті?
Та все просто як на мене
Хоч щось правильно робиш ти
І життя не дарма пролине
Який сенс в такім житті
Якщо інші цього не цінують?
Так може це твій шанс для себе довести
Що ти живеш, а вони існують
І хай в лице кидаються образи
Гордість зброя є твоя
Та не пробачай слова і бий одразу
Якщо мова клонить до батьків
Бо це честь твоя і гордість
Це найкращі люди на землі
Тільки вони тебе за себе підносять
І люблять щиро навіть увісні
Не пробачай наругу над Землею
Над Краєм що тебе зростив
Не пробачай наругу над Вірою своєю
Це єдине що одвічно маєш ти
Бо ти не обираєш батьківщину
Це є Батьківська земля
Та вона у нас єдина-
Україна і Воля її свята
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586299
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2015
Як мало я людей на світі бачу
Як мало світлих душ навкруг
Радіють через чужу невдачу
А хтось сьогодні ворог – завтра друг
Нема жалю на серці їхнім
Амбіції затьмарили усе
І кожен в душу плюне
Об доброту ноги обітре
І як в такому світі жити?
Як ненависть в собі не причаїти?
А просто любити?
Просто жити?
Серед такого світу забуваєш
Хто насправді ти
Себе в собі вбиваєш
Щоб з іншими у ногу йти
І як тут тяжко втриматись
Не впасти
У прірву злості, люті
І як тут вибитись
Вилізти із пастки
Коли кінцівки наглухо прикуті?
І тяжко на землі брикатись
Тяжко з під ударів йти
Та головне людиною зостатись
Головне душею в прірву не зійти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583600
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2015
Мовчать в країні, де нема закону
Крім єдиного – мовчать
Де тільки мовчки жити мона
Всі інші мертві чи в засланні кричать
Мовчать неспроможні говорити
Своє слово всі одному віддають
Існують мовчки неспроможні жити
Один на одного гроби кують
Мовчать там де треба слово
Де треба речення – мовчать
Що їм напишуть те і скажуть знову
Мовчазні жити не навчать
Молчат в стране где нет закона
Где ты не гражданин, а раб
Молча стоят над пропастью у склона
Где звук один - это вперед шаг
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583025
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.05.2015
Зараз наша країна знаходиться в дуже скрутній ситуації, живемо в стані неоголошеної війни завуальованій у вигляді повстання незадоволених мас. І якраз зараз наша Україна розділена на два паралельних світи, тут, у світі, якому живу я, лунає сміх, всі живуть буденним життям, тут всі закохуються, розчаровуються, радіють, засмучуються, а там з іншого боку помирають молоді, там стріляють, там іде війна. І я хочу сказати «ДЯКУЮ» тим людям, що забезпечують спокій в нашому світі, світі в якому зараз живе більшість українців. Я думаю мене підтримає кожен
Дякую
Дякую за мирне небо
Дякую за сонце без вогню
Дякую, за те що чую сміх дитячий біля себе
Дякую, за спокій, що ти відстоюєш в бою
Дякую за те, що не чув я звуки градів
Дякую за родичів живих
Дякую, що дитину зростить матір
В спокійній тиші, а не під свистом куль сліпих
Дякую за все, і тільки одне я попрошу
Вернись живим додому
Чим зможу, тим допоможу
Тільки посміхнись донечці чи синові малому
Не будьмо байдужими, до тих, хто можливо врятував життя комусь із нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581919
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2015
Страшні слова,що кажуть правду
Указують на суть
Вони не підлаштовуються під нас
Вони уявленням крах несуть
Слова, що тяжко так сказати
Та ще тяжче зрозуміти
До свого світу їх прийняти
Замість брехні прихистити
Страшні слова ці громом б’ють
Та все ж кращі за заблуду
Брехні альпіністи верховини беруть
Та від того довше падати будуть
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581709
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2015
Вибачте, пишу із матом
Задовбало це життя
Всюди всі такі пиз*аті
Тільки я дурне дитя
Всі вертяться хто як хоче
Лізуть як попало, хто куди
Кожен до чужого з радістю охочий
І пани вже мертвого тягають то туди, а то сюди
І в моралі кінчились кордони
Люди стали помирать
Зате з’явилися собаки
В людській шкурі жити вчать
І ось таке життя настало
Ні*уя народ не має
І в багатьох б*ядь хата з краю
А ворог землю рідну роздирає
В одних усе
В інших хрін на пів руки
Безногий мертвого несе
Сліпий рахує копійки
Та скільки ж можна ось так жити
Заживо собі могилу рити
Чи не час сказати досить
Встати всім у один ряд
Нехай винний перепросить
Нехай в країні буде більше свят
Якщо ми станемо єдині
Одні духом, в один крок
То навіть в цій прекрасній днині
Ворог не зможе натиснути курок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581486
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2015
А ми життя не помічаєм
У рутині буднів сірих
Від кінця до краю сновигаєм
Не знаючи міри
І часто просто ми існуєм
Не живемо
Нікого не чуєм
Прослухаєм, кивнемо, і далі ідемо
А нам хочуть донести
У житті потрібно жити
А не просто за течією плити
Нам хочуть мудрі довести
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580920
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2015
Осушим келихи до дна
За тих кого немає поряд
За тих кого забрала в нас війна
І за тих хто просто так пішов
Пом’янем всіх, кого немає з нами
Всіх тих хто за небесами
І хай хоч в одну цю мить
Душа за ними защемить
І спогади в уяву напливуть
Як вони з нами разом живуть
Нехай в цей день побуде тиша
Змовкнуть гармати й автомати
Нехай в цю мить, у цю годину
Згадають сина батько й мати
19.04.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580918
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2015
Найбільший галас – тиша
Адже вона так пронизливо мовчить
І галасливий в ній, як миша
Без голосу пищить
Найбільший біль – не відчувати болю
Не знаєш як і що з тобою
Найбільший страх – згубити волю
Власною рукою
Найсильніше світло – темнота
Адже друг пізнається в ній
Ворог відкриває істинні врата
А псевдо друг втрачає облік свій
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580763
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2015
А ми живем на балі-маскараді
Під масками ховаємось усі
На масках чи ридаємо, чи раді
Та невідомі на душі
А як хочеться зірвати
Кинути й забути на віки
Перестати все ховати
Від інших у собі
Та не можна так відразу
Інші маски не знімуть
Засміються, загелгочуть
І далі невідомими підуть
А як хочеться усім сказати
«Я не той, кого ти знаєш»
Істинне всім показати
Та ж просто не пізнають
І навіть найріднішим не все відкрити можна
Тяжко відчинити двері до душі
Що вони побачать в цьому? Хтозна
І невідомо чи ті до них візьмуть ключі
І тільки ніч усе ховає
І тільки в ній я сам на сам з собою
Вона мене завжди признає
Завжди тихим світлом заспокоїть
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571154
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2015
Я для когось друг, для когось ворог
Я брат, онук і син
Для чужих – закритий морок
Для своїх - я побратим
І точно я не знаю
Для кого й ким я доводжусь
Але Україну серцем всім кохаю
І кохаю свій народ
Щирому завжди всміхаюсь
Перед другом не ховаю нот
Я Українець
У душі, у серці, на яву
Знай чужинець
За Україну і помру
Я люблю свої простори
Ліса, поля і гори
Все що ненька в себе увібрала
Що від кривдників вона ховала
Люблю свою мову солов’їну
На ній говорить батьківщина
На її крилах душа до неба лине
З нею на устах козак гинув
Люблю історію свою
Нею я пишаюсь
Свободою, що здобувалась віками у бою
На історію по життю спираюсь
Люблю народ свій мужній, сильний
Народ, який усім довів
Що він навіки вільний
І волею завжди горів
І ще багато
Назвати можна з того, що потрібно берегти
А що скажеш, вороже чи брате?
Хто на світі цьому ти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570764
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2015
А заспіваймо, друже
Може і востаннє
Бо негоже, друже
Без пісеньки прощання
А заспіваймо, друже
Так душа цього благає
А заспіваймо, друже
Бо зараз є, а потім і немає
А заспіваймо друже
Хай ворог оніміє
Вітер, лихий вітер, друже
З ворожого стану віє
А заспіваймо, друже
Та й вдарим гопака
Бо співи й танець, друже
То є відрада козака
А заспіваймо, друже
Пісню вольну, сильну
Тому, що друже
Не загнуздати пташку вільну
А заспіваймо друже на останок
Про береги Дніпра, Карпатські гори
Заспіваймо друже про світанок
На Україні неозорій
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570143
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2015
Життєвий ритм нам задає мотиви
І річка часу тягне до кінця
Посипають на шляху нас рясні зливи
А ми втрачаєм дні у небуття
І мимоволі губимо життя
Ще ж начебто іти далеко
Та не вспієш схаменутись
Як внуків принесе лелека
І прийдеться втраченому колись - зараз посміхнутись
Життя – воно, як мить
Пролетить і не помітиш
А в цю мить потрібно жить
І після смерті іншим спогадом засвітиш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569904
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2015
Звідки у серцях нелюдяність?
Звідки морок той береться?
Убивають за заплутаність
Ножем в спину, коли людина відвернеться
Звідки на душі могильною плитою
смерть лежить одвічно?
Одні знаходять жертву одну за другою
Інші знущаються публічно
Звідки взялася спрага крові
у суспільстві нашім грішнім?
Чому не хочуть всі любові?
Не насолоджуються тим, що дав всевишній?
Чому люди зневірились в житті?
Забули, що є інші?
Чому їм краще бути в самоті,
чим з іншими складати вірші?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569664
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2015
Ніхто крім нас майбутнє не збудує
Тільки ми створюєм або руйнуєм
Тільки ми можемо рушити стереотипи
Тільки ми малюємо власні генотипи
Тільки ти володар власної історії
І обирать тобі свої шляхи і колії
Приорітет життя – це твій здобудок
Твій хрест, твої невдачі і твій смуток
Та зупинятися не варт
Хоч як тяжко не було
І всміхнеться тобі фарт
Гордо піднеси своє чоло
Ніхто крім нас нам щастя не здобуде
І спокій нам не подарують
Чужий почує і забуде
Ми є ті, хто творить і будує
Україна починається із нас
І обирати наше право
Створити асамблею з байдужості й гримас?
Чи робити спільну справу
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568983
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2015
Не плач моя свята земля
Ще зійде сонце над тобою
Чорнозем розквітне на полях
Тілесні рани час загоїть
Ще буде сміх дитячий у садах дзвеніти
А у лузі співати буде соловей
І старці про молодість минувшу будуть гомоніти
І молоді ушкварять з танцями пісней
І дід на призьбі всім повідає історії
Розкаже все що було
Щоб проклали внуки нові колії
Щоб правду діти не забули
А ті малі усі його обсядуть, збоку напівколом
Оченята їхні глянуть в старі очі наповнені болем
Та він того не покаже
Що так картає його душу
Щось веселе їм розкаже
Та на очі любов рушить
А в хатині щось печеться
Там бабуся їсти варить
І дідусь на сонце посміхнеться
Встане і піде у дім кимарить
А старенька всіх покличе їсти
І дітвора зі сміхом в ганок увірветься
І біля вікна усім охота сісти
Хто перший в хату, той до нього і дорветься
Після обіду всі малі лягають спати
Та й старі будуть спочивати
А у вечері прийдуть батько й мати
Гостинця дітям принесуть
Ось таке майбутнє має нас чекати
Ось так ненько Україно твої діти заживуть
І буде спокій на твоїх просторах
Багряна кров травою поросте
Засяє сонце у Карпатських горах
І по Батьківщині світло понесе
І вославим ми своїх героїв
Приклонимо коліно, зхилимо чоло
Хто серцем пам’ять вічную присвоїв
Хто знав, що інакше бути не могло
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568413
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2015
Ми є пазлами нашої країни
Ми складаємо її
Без єдності не створиться картина
Без розуміння не знайдемо місця свої
Без розуму не скласти нашої землі
Без душі не буде квітнути вона
Без серця пропадуть гаї
Нетерпіння знищить все до дна
Тож будуймо власну Україну
Світлу, вільну, без війни
Створімо затишну картину
Власної Великої землі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568412
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2015
Пам’ятай минуле
Та не плач за ним
Бо якщо минуле мулить
Жити можна не живим
Не дивись в майбутнє
Воно для нас міняється весь час
Так, як ми будуєм нашу сутність
Направляєм свій баркас
Живи сьогодні
У цю мить живи
Все, що сталося на передодні
Хай перетвориться у минулі молитви
Не дивись у завтра
Сьогодні вибирай свій путь
В дану мить рушай у мандри
Бо завтра може і не буть
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568384
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2015
Ніколи не кажи ніколи
Ніколи не впадай у розпач
Оступивсь? Піднімись і знову
Крокуй вперед не боячись невдач
Перешкода на шляху не є бідою
Біда – це безнадія у душі
Ворог може другом стати у двобої
Перешкода? По суті – це новий рушій
У світі неможливого немає
Є тільки страх перед новим
Доля тільки сильних обирає
Але кожен може бути ним
Ми всі художники свого життя
Творці власного літопису
Назад немає вороття
Майбутнє створюється прописом
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568382
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2015
Ти увійшла в життя моє
Так несподівано, раптово
Якась загадка в тобі є
Можливо зі старих, можливо нова
Розум цікавістю окутий
Поринає у весняні барви
І порив душі давно уже забутий
Розгадкою таємниці марить
В голові розплутую кросворд
Серце тихо завмира
А може просто черговий життєвий борт?
Може тебе підкинули життєві ті моря?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567229
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2015
Ця країна не помре
В ній кипить життя
Скільки ворог не забере
Та сам помре без вороття
Ця країна не помре
В ній пульсує серце
Серце вічно молоде
Здатне до герцю
Ця країна не помре
В неї чистая душа
Кожен кожному поможе
Кожен в кожного в очах
Цей народ не стане на коліна
Тут до смерті кожен любить батьківщину
Тут ніхто чолом у землю не впаде
Брат у брата не вкраде
Ніхто ворогу не вклониться
Не припаде до ніг
Ніхто іншому, крім Бога, не помолиться
Тут пам’ятають тих, хто поліг
На цій землі жива історія
Ніхто предків не забув
Тут кожен знає своє минуле
Звідусюди чути його гул
На цих просторах печать волі
У цих лісах блукають духи
Гуляють прадіди у полі
Слави вітер свистить у луках
Хмельницький з військом у степах гарцює
Селянин на жнивах працює
Сагайдачний ріки борознить
Над колоссям мариться блакить
Князь Олег щит на вратах прибиває
Володимир хрестить Русь
Святослав ворога шукає
Ярослав мудрість передає комусь
Степан Бандера волю здобуває
Грушевський прапор піднімає
Гайдамака спокою шукає
Гуцул трембітою Карпати пробуждає
Тут у кожної людини
В серці вибитий тризуб
З ним ідемо в домовину
По життю крокуємо до сну
Не підкорити цей Народ
Не перемогти оцю Країну
Рідний стяг прикрасить ешафот
Бо ця земля – це все є Україна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567221
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2015
Весна прийшла
Та у душі, як завжди тяжко
До когось вона дійшла
Та до нас не летить чомусь та пташка
Весна прийшла
Усе радіє, розцвітає
Та землю нашу не знайшла
Мій край у крові потопає
Ненаситний ірод
До цих пір руки у крові змиває
Весна прийшла
Та не до мене
Прийшла й пішла
Далі по теренам
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566491
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2015
«Не плачте мамо
Так буває
Буває
Солдат в бою помирає
Прошу не плачте, не тужіть
І далі з душею щирою живіть
Не можу бачити я сльози ваші
Не можу стерпіти вашу тугу, вашої болі
Не плачте, мамо, ще зустрінуться очі наші
Не плачте не тримайте серце в неволі
Зрозумійте, мамо
Я сам вибрав цей путь
Як всі інші, так само
Не плачте, мамо, мене не вернуть
Прошу поховайте
Поховайте й не журітесь
Прошу, мамо
Не плачте, мамо, живіте
Не плачте ,мамо, не картайтесь
Людям завжди посміхайтесь
Не плачте, мамо, вас благаю
Пізніше стріну вас на дорозі до раю»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565254
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2015
День настане
Зійде сонце над землею
І буде ранок
Над країною моєю
Вщухнуть грози
Кінчиться пітьма
Всохнуть сльози
Мине війна
Скінчиться канонада
І лиш залишиться вона
Страшна, сувора правда
Навік розстанемось з померлими
Навік у пам’ять їхній ввійде сміх
І десь там просторами завмерлими
Будуть літати душі їх
І сліпі прозріють
Встануть і підуть каліки
І лани зазеленіють
І знову душа шукатимиме втіхи
Розтане крига
Дерева бруньки одягнуть
І прошепоче хтось ізтиха
Весна прийшла мабуть
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565244
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2015
Вони вмирають щоби повстати
Із попелу і праху піднестись
Не потрібно за ними ридати
Краще за їхнюю справу піднімись
Вони вмирають щоби повстати
Дати нам мотив іти вперед
«Не журись моя любая мати
Я помер, щоб допомогти подолати сітку ворожих тенет»
«Ми вмираємо щоби повстати
Донести ідею до ваших умів
Просимо вас цю синицю плекати
Щоб кожен ворог усе зрозумів»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564571
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2015
Страшно загинути з боргом на грудях
Страшно побачити безнадію в людях
Страшно бути вільним у кайданах
Страшно плакати по матері без мами
Страшно жити без надії
Страшно слухати калік життєвих мрії
Страшно думати і не робити
Страшно, страшно життя в комусь з дитинства вбити
Страшно бачити народ свій на колінах
Страшно - коли мати залишилась без сина
Але найстрашніше - коли без дітей стане Україна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564569
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2015
Душа у сон упала
Розум байдужістю окутий
Батьківщина цього не чекала
Хіба можна братів, сестер забути
Пусте нутро
Ніде ставити відмітки
Душа, неначе у ночі метро
Самотня
Цікавлять тільки власні реалії й нажитки
Будує власний, окремий від всіх дім
Зводить огорожу
І байдуже що там за нею тяжко всім
«Тільки сам пособі можу»
Іде по вулиці чи сам, а може і з родиною
Проходить мимо жебраків
І погляду не кине, красується гординею
А ті люди бідні, від голоду не можуть вимовити слів
І ця байдужість – вона вбиває
Захисникам життя коротає
Адже не страшний, той ворог, що перед тобою
Куди страшніша байдужість зі сплячою душею
Що мирно кимарить у тебе за спиною
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564564
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2015
Перед вікном сидить чекає
Сина свого виглядає
В Бога зустрічі благає
Душею у степах блукає
А життя перед очима пролітає
Пролітають ті моменти
Де з сином ще маленьким грає
Немовля дбайливо пеленає
Над колискою пісні співає
Казки на ніч синові читає
Жити праведно привчає
В садок дитину відправляє
Шкільну форму вперше одягає
Сина на лінійку відправляє
Один великий спогад
Серце болем обливає
І карбується в очах хвилина
Коли в армію дитину проводжає
В далеку путь благословляє
Дивлячись у слід ридає
Крізь сльози молитву промовляє
І кожен день для неї рік
Кожна мить – тортура
Її очі цілий вік
Знищені війною мури
Її душа летить у вись
До Бога у покої
Серце закликає «Ти молись,
щоб повернувся син живим героєм»
Проходять дні ідуть літа
Матінка завжди чекає
В очах іскриться віра золота
Останньою свята надія помирає
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563904
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2015
Життя потрібно пройти гідно
Інакше недостойний ти життя
Пройти свій путь треба відповідно
До власного кодексу буття
Є ціль – іди до неї
Не можеш йти – тоді повзи
Не втрачай мрії ти своєї
Ніколи не втрачай, через роки її неси
Втілюй у будення все нові й нові ідеї
Не вийшло – заново почни
І не помітиш, як досягнеш ти мети своєї
А якщо не сталось, немає твоєї там вини
Кожний може помилитись
Кожен може оступитись
Та головне в минуле не вернутись
Головне – заставити собою всіх гордитись
Ніколи не здаватись
До останнього битись
За себе богу не потрібно молитись
Бо свою долю створюєш сам
Нікому не потрібно коритись
Лиш неньці, Країні і рідним небесам
Тоді тебе не зламати
А так не зламати народ
Тоді наші люди, Українська та хата
Будуть символом вічних свобод
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563903
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2015
Солдату байдуже в окопі
На політичні негаразди, сварки, бійки в кабінетах
Головне щоб куля не застряла в лобі
Головне щоб вижити у війни тенетах
Треба захистити брата, друга, неньку
Дітей іще зовсім маленьких
Його ціль - це ворог
Його думки ідуть у бій
Його світ – це морок
Непросвітна тьма військових дій
І кожної хвилини, кожної секунди
Він готовий смерть зустріти
А після неї не забудьте пом’янути
Того хто так хотів, але не зміг пожити
А тут у раді діляться портфелі
А тут у раді зажираються пани
Туди би вас на смертельні каруселі
Захищати східні ті лани
Щоб скуштували тієї житки ви солдатської
Щоб на собі відчули, що таке війна
Щоб не цуралися думки ви громадської
Щоб зрозуміли, що таке рідна сторона
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563466
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2015
Ненько Україно
Я вклоняюсь тобі
Стаю на збиті я коліна
За пройдені війни
Тортури-роки
За тебе загину
Якщо треба в бою
Душею степами полину
Де дух козацький вита у гаю
Де слава і гордість
Роками живе
Де козацька совість
Прийме мене
Не плач рідная Нене
Ще є у тебе сини
І рідні серцю терени
Боронитимемо до останньої душі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563343
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2015
Як це тяжко – пережити смерть сім’ї
Поховати в землю тіла їхні молоді
А саме тяжче із цим жити
Смерті в Бога день і ніч просити
Згадувати їхні очі
Образ увісні стрічати
Їхні образи щоночі
У думках своїх ховати
А в тих очах жива надія
А в тих очах кипить життя
Якби не та страшна подія
Якби, якби, але ж не так
Якби вернути ту годину
Розвернути назад час
Врятував би всю родину
Врятував би, врятував, але все ж таки не «спас»
Ох якби в ту мить прокляту
Не пішов би з хати
На небесах був би з ними
Не пішов би, не пішов, але все ж таки не з ними
Ох якби тоді поїхали із міста
Там де земля від війни чиста
Сиділи б зараз всі гуртом
Поїхав би, поїхав, але ж все таки забрала їх нечиста
Сотні варіантів, тисячі думок
До них спогади прикуті
Душу й серце розриває розпачу ривок
Але їх вже не вернути
Їхні очі закриті на замок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562786
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2015
Що з нами сталось?
З колись великим ще народом
Де душа його зосталась?
Десь за небозводом?
Чи може ми уже забули
Своїх предків, їхні подвиги і славу
Чи забули ми своє минуле?
Чому байдужими ми стали?
Наші браття там воюють
Ми ж спокійно живемо
Там, на сході нас рятують
Ми ж без діла сидимо
Та які ж ми після цього діти
Діти неньки України?
Ми тут даємо славі нашій гнити
А там за неї воїн гине
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562784
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2015
І все як колись, і все як завжди
Не знаємо, не бачимо ніде ми правди
Блукаємо думками
Шлях шукаємо руками
А влада й далі дурить наш народ
Свої помилки видає за переможний ешафот
І дурить, дурить, дурить
Все їм мало
«А ті люди на майдані, так що нам з того
Упали так упали
А ми далі будем гребти
На біса нам ті люди
Вперті, то хай будуть вперті
Гроші правлять світом всюди
А якщо знов вони повстануть
То нам байдуже до того
До того часу діти наші багатіями стануть
Від старійшого і до малого»
«Хах, війна? - Так це ми знаєм
Ми ж у ній перемагаєм
А, ті відходи? - То по плану
Ми ж з тираном мир робити станем»
«Озброєння? Так ми ж свого не маєм
Тому у Еміратів закупляєм
Вітчизняний виробник?
Так щоб він к чорту зник
Навіщо нам?
Зажравшимся панам
Чуже нам краще ніж своє
А вітчизняне виробництво то твоє
Хай крутиться як може
Нехай їм Бог поможе»
І наніч вітер завиває
Та все туман міцно приховає
Та невдовзі розійдеться
А вам тоді самим ховатися прийдеться
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562774
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2015
Кругом темінь брехня, розруха
А ти все те з відкритим ротом слуха
Очі зав’язали
І гуляй по світу
Ідеєю назвали
Свою ганебну втіху
І пустили у народ
Щоб і там віщати твоїми устами
Що ти новоросії патріот
Що мов борешся проти фашистів
Злих, страшних нацистських реваншистів
Яких і в очі ти не бачив
А вість ота між вами скаче
Що, мов, злоснії Бандери
(Українські «унтер-офіцери»)
Убивають всіх і вся (і навіть немовля)
За те, що «по русски» розмовля
Обстрілюють самі себе й свої міста
І Степана ставлять замість Христа
А ти наслухався й пішов
І що, на війні ти щось знайшов?
Де ті самі негри на абрамсах воюють?
Де Бандери, що за російськомовними полюють?
Де розп’яті хлопчики, розкопані моря?
А може там, де пекла вашого горить зоря!?
Ты извини меня за прямоту
Но давай на чистоту
Вы все тонете во лжи
То какие с вас мужи
Если за мирными вы прячетесь
Между идеями туда-сюда маячитесь
Поклоняетесь дебилу
Который банально демонстрирует свою силу
Для достижения собственных амбиций
Ему пофиг на ваши мертвые лица
Ему пофиг на ваших детей
Друзей, даже на родных матерей
И вообще ему пофиг на всех
Вы для него, как для женщины мех
И когда достанется он своего
Он сольёт вас, как в унитазе говно
Вы не нужны ему будете дальше
Но конечно выбирать – право то ваше
Присвячується всім, хто рахує себе ідейним «ополченцем новоросии»
Посвящается всем, кто считает себя идейным «ополченцем новоросии»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562531
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2015
Зрадивши батьківщину
Продавши родину
Знищивши зв’язок із народом
Ти став ганьбою українського роду
Ніхто не забуде твій сморід паршивий
Не пробачить, не зуміє пробачить
Твій вчинок, зраду серцю немилу
Ніхто не побачить
В тобі вже людину
Для всіх ти помер
Помер навіки
Образ з пам’яті стер
Знищив набуте за довгі роки
І будучи там, у логові зради
Роздаєш нам «вшиві» поради
І після цієї події
Ти не потрібен нікому, ніде
Сиди, бійся, пищи у надії
Що за тобою, щуром, смерть не прийде
Пацюк – огидне створіння
Але має право життя
Ти ж начебто Боже творіння
Але й одночасно чорта мертве дитя
Мені тебе жаль
Ти втратив все, навіть стер тонку душевну емаль
Знищив себе
Порвав назавжди людську пектораль
Може й були колись і у тебе крила
Та зостались одні патики
А душевні твої вітрила
Згоріли у Каїновому вогні
І може у тебе є сила
І ти готовий демонструвати її знову і знов
Та є у народу для зрадників вила
Які покажуть тобі твою ж «братську любов»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562263
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2015
Ми пам’ятаєм
Ми не забудем
Добрим словом вас згадаєм
Сядемо за стіл, щоб пом’янути
Ваша смерть в очах дітей
То є подвиг, що навік зостанеться у серці
Ви померли заради рідних вам людей
Не злякались кривавого герцю
Ваші помисли святі
Пронесем до перемоги
Ваша слава гудітиме в житті
Як Дніпра пороги
Ви лежіть, відпочивайте
Покійтесь з миром у землі
А за нас не переживайте
Ми не житимем в ярмі
І якщо на те вже піде
То піднімемось усі
Або переможем до обіду
Або помремо на росі
Так як вибору у нас нема
І шлях один – іти вперед
Не зупинить нас зима
Не зупинить і болото, й очерет
Вашу думку, вашу пісню
Понесемо із собою
На орду нам ненависну
Наведемо нашу зброю
І буде бій, і смерті будуть
І кров стікатиме рікою
Але наші кроки не забудуть
Пил з хреста колись знімуть рукою
В пам'ять Небесній Сотні
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562261
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2015
Світ вже почорнів
Скоро й загориться
Сотнями вогнів
Світ наш заіскриться
Стане він палати
Синіми вогнями
Стара, посивіла мати
Сидітиме під дверями
Сина на поріг
Чекати буде днями
І не заплаче вже вона
Сльози повсихали
В думках «Хоча б труна,
а не безвісті пропало»
Її ріднеє дитя
Її кровина, сенс життя
Її любов, і мука теж її
«Навіщо боже таке горе у літа мої?
Щоб я пережила свою дитину?
Щоб я побачила її кінець?
Так знай боже, в цю годину
На душі моїй уже лежить вінець
І хоч тілом не загину
І будуть теплії вуста
Душею у труну полину з сином
Душею буду там»
Де душа заблудша молода
Світло у пітьмі шукає
Де нестримная вода
Понесе її до раю
Навіщо боже всі ці муки?!
Чи може ми їх заслужили?
Навіщо всі оці розлуки?
Навіщо гинуть ті, що навіть не пожили?
Навіщо всім їм помирати?
Навіщо матерям сльози проливати?
Навіщо вся оця вистава?
Де подіум-це смерть свята
Навіщо ненька над труной ридала?
Навіщо плаче дівчина молода?
Навіщо Україна на коліна стала?
Перед тінню трун героїв
Чи таке життя ми будували?
Чи це хтось усе підстроїв?
Могло б усього цього і не бути
Могли б і далі жити у ярмі
А це вже час спокути
Спокути за невольничі роки
Самі впустили у дім звіря
Самі корилися йому
Самі роками мріяли про мрію
Самі засіли у тюрму
А тепер народ прокинувсь
Встав, зірвав окови рокові
А ворог братом нам прикинувсь
А потім пішов по нашій жеж крові
Ми ж начебто уже повстали
І кайдани вже зняли
То чому війна настала?
Чому кати в країну приповзли?
А це все - то є вистава
Кривава суть даної війни
Це для нас вона війною стала
А для нього - це просто будні дні
Це ми на захист України стали
А для нього - це гра ввісні
Ця тварь живе й не знає
Як буває у житті
Якщо з мечом до когось йдеш
Від нього й сам помреш
Оці усі кривавії христини
Заради амбіцій хворої тварини
Що богом себе уявляє
Від цього сам і помирає
Ти знай, сволота ти безчесна
Ти пам’ятник тирану у Аїді
Ти сам є лють безмежна
Таким немає місця в цьому світі
І ці слова в нагоді стати би могли
Бо ти дізнаєшся це першим
Не ми війну цю почали,
Але ми її завершим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562246
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2015
Вибачте пане Президенте
Але правда очі ріже
Чи забули ви момент той?
Коли на Майдані кров жевріла свіжа
Чи забули всі ті жертви?
Чи забули ту ціну?
Чи забули людей мертвих?
Чому знов будуєте між нами й вами ту стіну?
Яку народ так довго руйнував
Проти якої люд наш повставав
Чи забули ви обіцяне?
Що так гарно промовляли
Не тягнули із вас щипцями
Коли на сцені ви стояли
Такі сильні ті слова були
Та в минулому зостались
Так ми запитуєм «-Коли?
Коли ви зробите все так, щоб ми вами всі пишались»
Чи ваше слово невартує нічого?
Чи довго слухатимемо обіцянки сухі?
Не потрібно нам чужого
Але виконайте обов’язки свої
Продемонструйте відданість народу
Відданість своїй святій землі
Бо не бачити нам щастя зроду
Якщо в ярмі зростатимуть малі
Чому на волі ходять ті?
Через кого вмерли молоді
Ті, що служили псу, падлюці
Хто хотів втопити нас в багнюці
Затоптати у бруківку
Знищити зсередини домівку
На коліна нас поставити хотів
Чому не ловите народових катів?
Хоч цим жестом показати «МИ ВЕЛИКІ!»
Щоб не лізли на землю нашую безликі
Щоб ніхто вже не посмів
Ослухатись народних слів
Дати іншим зрозуміти
Цей народ неможливо на коліна збити
На нас не можна з боєм йти
Дітей Вкраїни не перемогти
Не змусити нас з колії зійти
Ми завжди прямуєм до мети
Народ волю показав
Наступний крок зробіте ви
Президенте, що людям в очі ти казав
Власну волю прояви
Бо неможливо ось так жити
Зсередини зневірою помалу гнити
За спокоєм весь час тужити
Давати зайдам поля свої палити
Не для того повставали
Щоб у ярмі закутим бути знову
Не для того всі стояли
Щоб по батьківщині казати траурну промову
Прошу, прислухайтесь до слова
Ми дійдем до перемоги
Або загинемо на той момент
Коли ворог перейде домівок наших чистії пороги
Коли Прапор Український покине останній постамент
Бо не житимем в неволі ми ніколи
Загинем з Україною в серцях
І не потрібно нам жалібної промови
Тільки хай над Україною Синьо-Жовтий буде стяг
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562244
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2015
Рік минув, як ми пізнали
Ворожу лють, диктаторські закони
Як перших повбивали
Чорні беркуту загони
І з того часу кожен ранок
Починається з новин
Кожна ніч, а коли й світанок
Зустрічаємо, не спим
Інтернет, новини, ЗМІ
В голові страшенний хаос
Брехня, правда, морди злі
Промови, речі, лиця на екранах
Вогонь, стрільба, і смерть з косою
Все більш і більш життів бер з собою
Жахіття, кров, відірвані кінцівки
Снаряди, танки, снайперські гвинтівки
Штурм, бої, дитячий плач
З зашморгом іде до нас палач
Блок-пост, війна, окоп, бліндаж
З бетону, крові й кісток фарш
По містам крокує марш
Крики, сльози,
Розпач у очах
Мир, погрози
Вічна пам'ять на устах
А в душі закрився страх
Страх програти цю війну
Страх побачити кінець
Страх відчути ту вину
Що ти студент, а не боєць
Страх в ярмо закутим знову бути
Страх, що страх в душі засів
Страх, що розум страхом вже окутий
Але не страх ворожих псів
І все ж в країні є надія
І віра є у кожному із нас
І є в історії події
Які тримають наш баркас
І є в народу воля
Є мета, до якої ми крокуєм
А значить буде й у нас доля
Заради якої ми воюєм
І згадаємо же тих
Хто з вірою в душі боровся
Хто ради помислів святих
Зі смертю віч на віч зійшовся
Хто заради миру
Душу Богові віддав
Хто пішов вже на спочинок
Хто батьківщину не продав
Вічна пам'ять вам герої
Покійтесь з миром у землі
Ви заслужили речі тихої, не злої
Ви заслужили пам'ять на віки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554012
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2015
Червона ніч все йде і йде, і не минає
Кривавий слід нам залишає
Ріки смутку,страху, крові, жаху
Безжалісно течуть
І вже підбиту, та нескорену ще птаху
Вітри часу вдаль несуть
І блукає у пітьмі самотній воїн
У пітьмі шукає долю
То він там шукає волю
А знаходить тільки болю
Болю, що нестримним водоспадом
Заливає його душу
Витоптує серце ворожим стадом
А воїн думає про себе «Мушу!
Мушу все оце терпіти
Мушу миритися і далі жити
Мушу вірити і не скоритись
Мушу до кінця я битись
Мушу жити в Україні
Мушу бути я в бою
Мушу вірити і нині
В те, що мушу я роблю»
І день колись, але настане
І побачим ми світанок
І згине проклятущая пітьма
На зміну ночі прийде ранок
І вославиться наша боротьба
Мине війна, як сон страшенний
Та в душі горітиме свіча
Горітиме по тим, хто не прийшов в цей день священний
По тим, кого ніч у нас забрала
Кому кричать «Героям слава!»
По тим, кого забути ми не маєм права
Хто волю нашу окупив життям
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553883
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2015
Тобі одній я можу все віддати
Серце, віру, і любов
Ти можеш в мене все забрати
І повернути знов
Ти можеш розпалити в душі вогнище кохання
І навпаки - посіяти поневіряння
Ти можеш ощасливити мене
І тоді мій смуток відразу ж і мине
А можеш в серце вбити клин
Розірвати на шматки мій життєвий плин
Знищити мене, як особистість
Перед тобою я втрачаю стійкість
Але я всеодно тобі усе віддам
Що в мене є, і що здобуду
Душу богові віддам
А любити буду
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553846
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2015
Ти йдеш вперед
Не знаючи спочину
Попадаєш в лазарет
Але встаєш
і якщо потрібно, то помреш за Україну
Ти стоїш за власні ідеали
Що колись провладні пси так гарно приховали
Ти захищаєш нас
І за це низький поклін тобі солдате
Ти стоїш на противагу давно утрачених вже мас
Ти незламний любий брате
Нескоренний наш народ
Ти його віра, його слава
Ти надія на добре майбуття
Ти орієнтир на кращеє життя
І хоч топить нас ріка кривава
І мозок кипить жахіттями війни
Ти стоїш на сторожі права
Тобі волею завдячуємо ми
Ми пишаємося, що ти в нас є
Що батьківщині серце належить твоє
Що не зрадив ти віру святу
Не скорився ворожому скоту
Ти є символ мирного неба
ТИ-ГЕРОЙ! А більшого нам і не треба
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553606
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2015
Наступ йде
Гримлять гармати
І здригається земля
Йдуть вперед, ідуть солдати
Йдуть через спалені поля
Йдуть через тисячі руїн
Через сотні домовин
Через ріки і ліса
А з неба точиться сльоза
Сльоза тієї, заради кого йдуть
Заради кого автомат в руки беруть
Заради кого ладні вмерти
Заради кого всі ці жертві
Йдуть за неньку, за родину
За рідну, вільну Україну
Йдуть, не знаючи куди
Але знаючи навіщо йти
Ідуть вони у пекло
Туди де ворог їх чекає
Де в очікуванні усіх і вся він убиває
І ось воно, те саме місце
Підсилюється серця стук
І мов розірване намисто
Десь збоку мертвим падає твій друг
А ти ідеш, ідеш вперед
Хоч горе комом в горлі стало
Швиденько прикручуєш багнет
А в голові «Героям Слава!»
Лунає гул розірваних снарядів
Стріляє танк, гуде «арта»
Ідуть вперед сотні, тисячі солдатів
Ідуть туди, де чорная сидить орда
І ось уже підходять до врага
І куль шалених чути свист
Хтось падає й кричить «нога»
А хтось окропив кров’ю життя лист
Ідем на ворога ми твердо
У серці вигуки «ура!»
Душа плаче щиросердо
А по дворах тікає дітвора
З підвалів виглядають чиїсь очі
Зтихає канонади грім
Хтось серед вулиці стоїть і йти не хоче
Контужений, забув де його дім
Із-за повороту чути постріл
Тоді іще, там зав’язується бій
І знов, відновлений артобстріл
І побратим упав вже ледь живий
Біжать у формі санітари
І тянуть пораненого бійця
І чутно градові удари
А ми ідем, ідемо до кінця
І ось проходим повз будівлі
Садки, будинки знищені ущент
І мов з бурхливого похмілля
Повзе заморений місцевий контингент
І раптом постріл, запуск.
Стріляють танк і РПГ
І крик, і кров, і мати
І плач людини «зараза, по ноге»
Усі припали до землі
Хто за стовбом, хто за парканом
«Б…дь, єб…ні москалі»
Перекличка рядового з капітаном
Лунає з рації наказ
Зачистити ворожі рубежі
І всі бійці ураз
Перезарядились, підготовили ножі
Домовились хто перший буде йти
А хто буде прикривать
Продумали стратегію, і якщо щось то, як нам відійти
Піднявся перший, і пішли ми проривать
Ворожі точки подавлять
Відсікли від танку ми піхоту
Пішли на танк ми наступать
Але танк дав ходу
Почав на всю він газувать
І тут по рації вже знову
Іде зі штабу нам наказ
Залізти на будівлю ту здорову
І оцінити ситуацію «на глаз»
І ще наказ був закріпитись
Окопатись і чекати
На вогонь вогнем відповідати
Чекати слідующих дій
Вже бій закінчився. Недовге перемиря
Іду я роздивлятися округ доручений мені
А хлопці сіли до застілля
Ну, як застілля? Обіду на сирій землі
Іду дивлюсь на ту руїну
На сотні спалених земель
У що перетворили ви мою Україну?
Душі моєї колибель.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552746
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2015
Вже скоро рік, як йде війна
Як люди гинуть у боях
Та не скорена стоїть вона
Фортеця, що тримає рідний стяг
Фортеця, що стала символом війни
Фортеця, що попри все іще не впала
Фортеця, що нагадує мені
Де України неньки слава
А фортеця-то є дух
Дух вкраїнського народу
Ця фортеця-то є дуб
Символ незламного козацького роду
Скільки спроб було уже
Там бійців наших поховати
Кожен ранок ворог рже
А ввечері крокує свої трупи рахувати
Не попре ворожа куля
Проти геройських мурів
Й не поїде танк ворожий
Бо буде з металобрухтом схожий
Бо нема чого і лізти
Туди, де не твоя земля
Українець як без зброї, то буде тебе гризти
За свою родину, за свої поля
Наша воля-то є зброя
Наша сила то кулак
Тому не знищити героя
Тому стоятиме Фортеця ДАп
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551972
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2015
Вони вже не вернуться
До домівки рідної своєї
Вже не посміхнуться
Не розкажуть про власну Одісею
Не побачать рідної землі
Не побачать ріки, верби, кручі
Не почують, як співають соловї
Не побачать свої ліси дрімучі
Не зустрінуть світанок у вісні
Не пройдуться по вранішній росі
Не почують рев Дніпра
Не побачать його води
Не відчують його подих
І не зустріне їх вже дітвора
І не зачарує вже дівоча врода
І рідні не почують їхній крок біля двора
І не обнімуть їх з порога
Їм до небес уже пора
Їм до небес вже путь, дорога
І в Україні всі вже знають
Що Герої не вмирають
До небес вони ідуть
Героїв завжди пам’ятають
Вони в серцях наших вічністю живуть
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551253
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2015
Моє серце є з народом
З його щирістю душі
І не розлучить нас негода
Ані сніги, ані дощі
Моє серце є з народом
Воно завжди літає з ним
Тому, що я з України родом
І тут прожив чимало літ і стільки ж зим
Моє серце є з народом
Моя душа крокує поряд з ним
І пройдемо з ним ще не одне болото
Тому, що я народу син
Моє серце є з народом
Моє тіло рветься в бій
Ми розібємо вражії колоди
Знесе врага наш сильний буревій
Моє серце є з країною
Воно б’ється з нею в унісон
І ми разом з усією Україною
Дійдем до ворога колон
Моє серце є з людьми
Людьми, котрії рухають країну
Людьми що не бояться часів злих
Людьми, що признають одну єдину
Сильну, Вільну Україну
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551105
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2015
Воля-для кожного своя
Вона для кожного є різна
Для когось-це маленьке немовля
Для когось зброя грізна
Для мене воля-це свята святих
Для України-це душа народу
А для тих, хто її здобути ще не встиг
Це інший берег на болоті, де немає броду
Для когось воля-це ярмо
Вони думають, що вільні
Та у вя’зниці всеодно
Де грати-це обман суцільний
Для когось воля-це приорітет
Що в далині сигналізує світлом
Для когось-це душі квартет
Що грає в унісон зі світом
Для нас же Українців воля
Стара, козацькая мораль
Для нас-це доля
Карбований в душі святий скрижаль
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550782
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2015
Я так хочу в дитинство вернутися своє
Де світить сонце, де грає в лузі мій струмок
Де пахне квітами красиве поле
Де шумить деревами лісок
Де я зріс, де вічно душа моя блукає
Де вона дитинства пахощі гукає
Де серце моє завжди буде
Куди б не занесло мене життя
Тей край, який я не забуду
Який грітиме мене до кінця мого буття
Як я хочу ті часи, коли жив я без турбот
Коли з бабусею обробляв я свій город
Коли любив в садку сидіти
Дивитись в небо й їсти груші
Коли черешні крав в сусіди
Пам’ятати час цей мушу
Тей час коли душа моя
Була ще світла, непобита
Нескалічена силою років
Коли вона раділа барвам літа
І сумувала у часи дощів
Коли живі були близькі
І дід мій забавляв мене
І стежинки не були слизькі
Які вони вже є тепер
Я пам’ятаю тебе дитинство
Мій короткий, але щасливий рай
Я люблю тебе Полісся
Житомирський красивий, чудний край
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550641
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2015
Я живу на Україні
Землі славних козаків
Виріс в Українській я родині
В дитинстві слави я хотів
Хотів бути президентом
І військовим бути я хотів
А став президента опонентом
Сторонником революційних змін
Гасла підняття народу із колін
І начебто усе уже минуло
І януковича режим погас
Та не тут то було
Вороги налізли враз
І гинуть люди
І гине наша рідная земля
А серце щемить і щемити буде
Бо це вітчизнонька моя
І бачу я навкруг розруху
Землі знищені до тла
І відчуваю страшну муку
Душа зжимається моя
І відчай очі заступає
І страшний біль клубком до горла підступає
І від болю серце маршом відбиває
А ворог й досі ще стріляє
Йому мало жертв людських
В кабінетах діляться портфелі
І більшість нашії кати
І як дітям акварелі
Народу впарюють брехливії банти
Але ми народ є сильний
Закалений славою віків
Ми є народ вільний
Гідний пам’яті батьків
Нас нікому не здолати
В нас є власний кат на кожного з катів
І я пишаюся народом нашим
Силою волі своїх захисників
І скажу я всім
І старим і молодим
Я-Українець!
І я пишаюсь цим!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550525
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2015
Відповідь на вірш Дассада «МАЙДАННОЕ ПРЕДСТАВЛЕНИЕ»
Ми не були пішками!!! Майдан-це народна ініціатива і народна кров. Як ти смієш ганьбити пам’ять тих, хто боровся за наш народ.
Ми йшли туди боротися з тираном
Майдан для нас-то честі справа
І те дійство було ураганом
Доведених до відчаю людей
Ти пишеш, що то все вистава!
А ми ішли туди ради власних же ідей
Щоб наші діти жили в Україні
І не тікали за кордон
Щоб краще було жити нині
І щоб не гризли люди зацвівший вже батон
Ми йшли туди не ради тих
Хто в рупор там кричали
Ми йшли і за старих
Що в другій світовій життя нам дали
Ми йшли заради волі
Ми не хочем жить в ярмі
Ми йшли заради неньки долі
Заради долі рідної землі
Заради нашого народу
Заради рідних матерів
Ішли туди ми гордо!
А що ти сказать хотів?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550463
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2015
Ви взяли у руки зброю
Ви пішли на нас війною
Ви волаєте про незалежність
До Росії принадлежність
Кричите, що самостійні
А ці погляди у вас постійні?
Чи ви так, як та путана
Якщо гроші в пана
То і слідуєте з ним
Ви за рубль тей проклятий
Душу дияволу віддали
У людей життя забрали
Ви не люди, ви скотини
У яких нема родини
У яких немає волі
Думки власної нема
Ваші душі, як той попіл
Залишки колишнього тепла
Ваші душі-темнота
Ваше серце то вода
Застояна, зацвівша
За якийсь десяток літ
Ваші прагненя, то смішно
Ви хочете піднятися у низ
Ваші долі грішні
Знищать вас, як вогонь хмиз
Ви не розумієте, чи не хочете того
Що ця війна, вона не ваша
А тепер подумайте кого
Кому потрібна ця вистава?
Яка смертю стала
Яка забрала безліч вже життів
Чи такого щастя ти хотів?
Чи хотів ти жити в пеклі?
Чи може хочеш полежати у землі?
Ви світу всьому вже набридли
Ваша армія то бидло
Збрід зомбованих людей
А самим вам не набридло?
Помирати ради путінських ідей!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550178
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2015
Іду в перед і буду йти
Весь час кудись я поспішаю
Весь час я роблю помилки
А потім виправляю
Іду вперед, не знаючи куди
Не знаючи навіщо туди йти
Керують мною шляхи долі
Я йду на осліп, неначе кошеня
Біжу, лечу і просто йду
Іду туди я навмання
Минають дні, минають роки
Час плине невпинною рікою
А я роблю все ті же кроки
І витираю піт з чола рукою
І на прикінці життєвого шляху
Зупинюсь, візьму перепочину
Сяду край дороги, на лугу
Посижу, й далі в путь полину
І буде день, пройде життя
Не буде вже нікого із батьків
І я, обдумуючи сенс буття
Подумаю навіщо і куди спішив
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550157
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2015
Коли усе уже дістало
Немає змоги більш так жити
Коли на серці важко стало
І не можеш уже пити
Підійди до вогнища: поседь, подумай
Згадай радості моменти
Відправся думками в минуле
Пошукай в куточках власної душі
Те, що всі уже забули,
Але вічно пам’ятаєш ти
Заглянь в куточки свого серця
Згадай про друзів і батьків
Згадай про тих кому потрібен
Кому потрібен тільки ти
Постав собі мету
Піднімись і до неї йди
І крокуй до неї без зупину
Хай твоя душа у небо лине
Там де вогнище твоє палає
Там де спокою момент тебе радо зустрічає
08.01.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549782
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2015
Вічна пам'ять тим хто все віддав
За волю України
І життя не пожалкував
За щастя нашої родини
Хто стояв і боронив
Землі рідної терени
Тим хто вічно буде в нашім серці
Хто загиб і вижив у страшному герці
Підлим ворогам хто не скорився
За свою волю й честь хто бився
Памятаєм, не забудем
Ваші подвиги віків
Вічно згадувати ми будем
Своїх прадідів, батьків
Памятайте! Люди ви своїх героїв
Не забувайте! Чиї ви сини і доні
Давайте ж разом всі помолимось
За долі ще живих
І старих і молодих
За чиїми ми живем плечами
Життям мирним завдячуєм кому
І за тих, хто за небесами
Бажає щастя краю нашому
Знайте! Предки ви мої
Землі обробляю я чиї
Я вас ніколи не забуду
І свічку за вас в церкві
Завжди ставить буду
Присвячений героям України!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549679
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.01.2015
У цей день для всіх знаменний
У день Христового Різдва
Коли Ісус зійшов на землю
І зірка в небі розцвіла
Бажаю всім вам щастя
І родинного тепла
Щоб не знали всі ви горя
Щоб не було у світі зла
Щоб зірка вашая сіяла
Щоб доля ваша в рай вас завела
Щоб здійснилися всі мрії ваші
Щоб ішли ви до мети
Не знаючи біди
Бажаю любові і достатку
Тепла близьких вам сердець
Бажаю радості охапку
І як сказав один мудрець
“Хай доля ваша бід не знає
І діти щоб не бачили війни
Хай пісня злагоди заграє
В українській радісній сім’ї”
З найкращими побажаннями українському народові й усьому світу!
Бондарчук О.О. (07.01.2015)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549518
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2015
Є на світі чудний край
Де щебече соловейко і співає водграй
Та весь час на землю тую
Лізуть злоснії кати
Випивають кров чужую
Та спустошують душі лани
Скільки раз вони хотіли
Знищити усе до тла
Та того не розуміли
Душа наша на віки вічнії жива
Й доки світить сонце над лісами і полями
Доки вітер віє над степами
Доки бог стоїть над нами
Доки крутиться земля
Доки ми іще живем
Доти житиме й вона
Україна наша золота
Можна землі відібрати
Можна знищити хати
Та любов вам не забрати
І не вбити вам душі
Й доки серце буде битись
Й збоку буде побратимове чоло
Ми не перестанем боронитись!
Свою землю вам не віддамо
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549440
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2015
Кожен день щось відбувається
Кожен день іде війна
На нас ,,брат” ,як пес кидається
І кидається ,,сестра”
Та не вмрем ми, не поляжем
Не загинемо в бою
Не подаримо ми \"брату\"
Матінку свою
Кожен день хтось помирає
На чужій, своїй землі
Братовбивство посідає
Перше місце в цій війні
-Що робити коли “брат”
на тебе іде війною?
-Не відкривати йому врат
стати щільною стіною!
І як все вже це минеться
І вже здохне те х..ло
І в нас краще заживеться
Та не стане як було
Коли всі вже зрозуміють
Задум прадідів, батьків
І змінити все зуміють
До покращених часів
Прийде день, коли в долині
Ми згадаєм ці часи
Крикнем “Слава Україні!!!”
“Героям слава!!!” відгукнеться щем душі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549152
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2015