| Сторінки (1/3): | « | 1 | » |
[img]http://pravdatyt.com/site_data/imgs/12248/img.jpg[/img]
[u](Вустами сина)[/u]
Я – українець, живу в Україні.
Хочу їй щастя назавжди від нині.
Стану Президентом своєї країни,
Щоби підняти її із руїни.
Насамперед буду я дбати про мир,
Щоби не втягнути народ у воєнний вир.
І теж про достаток у кожному домі,
Адже потреби людей мені добре відомі.
Окремий закон видам я матерям ,
Котра з них лишилась сама із дитям.
Вона заміняє і маму, і тата –
Тож їй так потрібна належна зарплата.
Для мам я знайду особливу роботу,
Щоб дітям могли приділяти турботу.
А начальникам всім пам’ятати пора,
Що роду людського – Берегиня вона!
Подбаю про діток в садочку і в школі,
Нехай у них буде здоров’я доволі.
Гарячі обіди усім безкоштовні,
Знання з мови глибокі , ґрунтовні .
Щоб все пам’ятати і знати про всіх –
Комп’ютери будуть записувати їх.
Мені ж іще треба мандрувати у часі,
Я ж бо лишень у четвертому класі.
Українці, вибір майбутній зостається за вами ,
Знайдіть достойного між кандидатами.
Мудрості й злагоди бажаю Вам я.
Нехай процвітає країна моя!
2004р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552142
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.01.2015
Їде поїзд. Стукають колеса в такт.
Сонні люди сидять так,
Ніби статуї земні:
Хтось дрімає, хтось вже спить.
Хтось до когось гомонить...
Час спливає. Сонце сходить...
То за поїздом біжить,
То його вже перегнало,
Світить в очі попереду.
Зігріває, віддає
Людям все тепло своє.
За вікном минають села і міста.
Йде дорога в поле і ліса.
Десь поля чорніють, зорана рілля,
Десь вже зеленіє там озимина.
Чути гомін, співи, поїзд загудів
Та циганські діти просять п'ятаків.
Думаю, міркую про життя земне.
Що діється вдома, як нема мене.
Так життя минає.
Прийшла, йду, інколи спиняюсь.
Роблю добро або ж помиляюсь...
Десь напівдорозі я уже в житті.
Помагай же, Боже, шлях пройти мені!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551806
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2015
Сьогодні в празник Благовіщеня
Дітей закликали до зали.
З поетами місцевими побачення
Бібліотекар й вчителі їм влаштували.
Як благу вість колись почула Божа Мати,
Про того , хто змінив весь світ.
Своїх поезій благу вість донесли їм поети,
Творити з ними закликали з ранніх літ.
Гості побачили дитячі милі личка
І очі з безліччю думок.
Мета шкільної зустрічі невеличка –
Зростити «квітку з мовних пелюсток».
А зустрічі такі усім потрібні.
Дорослим геніям, вони ж почасти діти.
Дитині, а й вона почасти геній, просто необхідні,
Щоб взятись за перо і почати творити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551791
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2015