| Сторінки (1/15): | « | 1 | » |
Боже Ти бережи мені Його – коли не поряд,
І відведи від Нього хитрий людський погляд,
Бувало всяке, та найкраще ще тільки буде,
Бо поруч з Ним про всі турботи Я забуду..
Мені важливо відчувати Його смуток,
Його обійми, стукіт серця й ніжний дотик,
І розділяти кожну радісну хвилину,
Бо біля Нього почуваюся дитиною..
Я щиро дякую Тобі, Господь, за Нього,
Не відчувала ще кохання неземного
Як зараз з Ним... і більш нічого не треба,
Лиш трохи сонця і безхмарного неба..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593547
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2015
Голодна. Ні не від того,
Що мучу шлунок різними дієтами.
Голодна на любов я,
Й стала мов цей нещасний діабетик.
Мовчиш? Не маєш що сказати?
Мені не дивно. Вже й звикла, чесно...
Чомусь сміюсь, хоч плюнув мені в спину,
Та я не здамся у полони часу.
Я не пишу?..Повір, що дуже хочу.
Та часом гордість дає себе знати,
Ні не від болю, я щоночі плачу,
Та й не від того, що довго чекати.
Ти бачив сльози на моїм обличчі?..
Та ні, напевно щось попало в око.
З тобою ми на межі узбіччя,
Яке знаходиться не так й далеко.
Мабуть не ми або помиляюсь.
Чомусь скрипить в душі. Каюсь!
Ти не зважай, мені пройде... Хвилину.
Ти забувай, я не забуду. Винна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559298
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2015
І вже набридла...а ще й не видно
Перших бруньок і сонця сходу,
Не чути співу у саду... Не дивно,
Що ти поринув всім нутром
В робочий клімат... Зимно
На вулиці, та й на душі
Не солодко. Сама гублюся
У власноскладеному лабіринті
Своїх думок і помислів. Шумно
Чомусь у вухах. І ніби плеєр
Вимкнула. Задуха.
Ти кажеш:"Май собі ціну"...
Послухай, любий, тобі не по зубах
Буде оця весна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559295
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2015
І я не я, і ти мені не ти,
Чомусь запізно я це зрозуміла..
Удвох ми втратили не тільки роки
А й нерви, й совість. І свої світи.
З Тобою було стільки замороки..
Що легше було спалити мости..
Ці два неподібних. Я не любила,
Дізналась, правда, не тоді, коли
Мені ця нелюбов крутила жили.
Невчасно. Здавалося, що осінило.
І той момент для мене сакральний,
Тобі ж – проклятий. Усе завалилось.
І я не я. Точніше вже не ми…
Будуємо разом ці стереотипи.
Комусь ти був імпозантним типом
Мені же навпаки, зовсім непомітним.
Можливо ти не мав в житті мети?
І я не я, і ти мені не ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554721
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2015
Ти знаєш де закінчується ця магістраль,
Що тягнеться через сотні вузьких вулиць?
Ти помічав коли ніч одягає темну вуаль,
то закриває риси спрацьованих облич?
Здається, що вночі люди ніби добріші,
Чи це вони скидають свої «круті» маски?
Чи це справа в мені? Та ні, справді, інші!
А в них вони втрачають свої земні прикраси…
А ти знаєш ?.. Бо я б хотіла знати,
Та жаль мені заплющуються очі,
Коли пробуджується місто. Хочу спати,
Питаєш, що ж роблю тоді щоночі?
Знімаю маску, пригортаю втому,
І насолоджуюсь моментом тиші…
І ніби не сама, і ніби в себе вдома,
Але думки блукають на узвишші…
Не розберусь, якась в мені дилема,
Взяла собі перо, але хотіла б пензель,
Дивлюсь на тебе, а в голові одна проблема,-
Де ж закінчується та клята магістраль?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554713
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2015
Дзвеніли сурми, голосно дзвеніли..
Немов підірвані, всі стали із колін,
«Схід полонили», - люди гомоніли…
А ти з речами подався туди. Один.
Поки товариш шепче своєму брату,
Ти гордо в руки береш автомат,
«Диванна сотня» гнобить депутатів,
Ти ворога вистрілюєш з гармат..
Самі ж говорять: «Не словом,а ділом»…
Та далі «спідниць» не сунуться ніяк,
Лишень зробити б із когось «дибіла»,
Самі ж в «овечій шкурі» напоказ…
Я вірю лиш у Вас, Вояки-герої,
Ви гордість матерів, дочок й дружин!
Завдяки Вам, ми – нація, а не ізгої!..
Щире спасибі, доземний уклін!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554165
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 24.01.2015
Таємно ніч шепоче за вікном,
Упала хустка тьми на ранні квіти…
Хвилину цю чекала я давно,
Щоб з римою тихцем погомоніти.
І світ мені ще у рядку цвіте –
Весняно так і ніжно – пролісково.
Це він душі розказує про те,
Яке прекрасне рідне диво-слово.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554115
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.01.2015
Сніг пухом ліг на тихі сірі хати,
Холодний вітер у полях притих…
Ще так багато маю назбирати
По книгах мудрих зерен золотих!
Шукати їх і денно, й нощно мушу –
При сяйві сонця й ранньої зорі .
Найперше засіваю юну душу
Тим зерном, що у диво – ,, Кобзарі ’’ .
І біль, і мука променяться в мові ,
Від них світліє в кожного чоло.
То ж зернами єднання і любові
Засіймо душі, щоб Добро зійшло!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554114
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2015
Співаємо : ,, Боже єдиний…’’
А де наша єдність свята?
Печаллю верби і калини
Спливають за обрій літа.
Бо мало, ох, мало співати,
Аж сльози бринять на очах,-
Горнімось до рідної хати,
Ставаймо плече до плеча!
У справі святій нам підсобить
Одна лиш любов, а не мста,
Бо кров прегірка міжусобиць
Пече Україні уста.
Князі і гетьмани, а зараз
Високі державні мужі –
У розбраті, гніві і чварах…
І доки так буде, скажіть?
Ми ж є українцями зроду,
Єдна Україна усіх.
Ми ж діти одного народу,
Не даймось на поглум і сміх!
Сміялась з нас доля жорстока
Й історія наша гірка…
Згадаймо Шевченка-пророка,
Згадаймо Івана Франка.
Бо ж мали ми волю, і славу,
І гідне та чесне ім’я…
Будуймо велику державу,
Бо разом усі ми – сім’я !
Бо разом усі ми – родина,
Єдина і кров у нас, й плоть.
Хай квітне єдина Вкраїна
І всім нам поможе Господь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553857
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.01.2015
Вона давно не шукає його серед натовпу,
І не надіється на пробачення колишнього,
У ній немає сил, щоб відвести погляду
Від надоїдливих променів.. здавалися не лишніми..
І кажуть, що любов проростає зсередини,
Як же тоді позбутися її залишків,
Які стискають артерії і крутять вени?..
Не залишаючи між собою проміжків.
Щільно. Б’ються в унісон останні слова,
Які були колись на вагу золота.
Він не усвідомив одразу, що була права,
Й відвернувсь, закрив «золоті» ворота.
Вона давно не шукає його серед натовпу,
Можливо, втомилася від настирливих поглядів,
Які з’їдають повністю. До останнього атома
Руйнують її всесвіт, породжуючи втому..
Вони були зовсім не щасливі, їм здавалося,
Що удвох можуть забути про решту інших..
І тільки він вмів так лагідно смикати за волосся,
Коли вона губилася десь на кінчиках його вій…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553719
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2015
Чого Тобі хочеться, пташко??..
В які відлетіти краї ??..
Чи на чужині Тобі важко??...
Скажи, люба пташко, мені.
Пригорнуть Тебе добрі люди,
Пригріють собі гніздо…
Чи, ствердиш, що там усюди,
Панує лише добро??..
Мовчиш??... Відвертаєш погляд??..
Шукаєш куди утекти??...
Тобі лиш потрібен догляд…
Життя твоє без мети…
А де ж та пташина воля??..
Де та вірна любов??..
«Не сипати -, кажеш, солі»,
Бо з рани тече кров…
Пробачити ??.. зрозуміти??..
Лиш Бог Тобі суддя..
Повір, не знайдеш у світі,
Ти краще, ніж тут життя..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553322
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2015
Заглянь мені у очі..що там бачиш?
Відблиск Своїх?..
Торкнись моєї долоні..відчуваєш?
Холод руки?..
Послухай моє серце...а чи чуєш?
Як голосно тріпоче ...
В мені заснула пташка..
сильна пташка,
І прокинутися не хоче...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552537
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2015
І так важливо,щоб настав той ранок,
Коли прокинуся мов немовля
І вперше поцілую я світанок,
І вперше заколишу солов’я
І так важливо, щоб настав той вечір,
Коли зайде сонце за горизонт
Я схилю голову тобі на плечі,
Й разом дивитимемось спільний сон.
І так важливо, щоб настала та ніч,
Коли удвох зустрінем зорепад,
І ти шепнеш мені наше добраніч,
Й повернешся у мої сни назад..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552530
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.01.2015
Змужнів, обпік вогненним штурмом
Ти душу, Сину,очі і Мене,
І взявши в руки воєнну рутину
Вперед із гнівом у наступ ти рвеш…
Гарматне поле. Степ. Чорнезні хмари.
За степом степ, а там твій рідний дім,
І вже чекаєш щоби очі Мами,
Зігріли поглядом й серденьком Своїм.
«Моя Матусе, помолись за Мене..
Нехай би голос почути ще Твій..
Ти знаєш, я чекаю того дня, Нене,
Коли пригорнусь до плечей Твоїх..»
«Мій рідний Батьку, можеш бути гордим
Я не зламавсь, я сильний… я ж Твій син
Пробач, Татусю, що тоді був впертим…
Тепер війна для Мене вже не сон»
Я на колінах,Боже, на колінах
Благаю в Тебе, змилуй й сохрани!
Пробач Мене за всі ті провини
які перед Тобою Я вчинив…
P.S. Нехай ворожий згине з України
Нехай проклятий покине її
Я на колінах,Боже,на колінах
Прошу Тебе помилуй мене!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552464
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 17.01.2015
Повертайся живим. До мене.
Стукіт серця.Тиск.Шалений.
Ти далеко.Схід.Холод.Вітер.
Лиш молитва колише віти.
Сонце світить.Зрадливо гріє.
Плаче мати. А син мужніє.
Поряд кулі. Гарматні змії.
Плаче мати. Солдати мріють.
Мир та спокій. Одна країна.
Діти й батьки - одна родина.
Неподільна, неповторима.
Вмита кров’ю… одна Україна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551927
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2015