Марек Добро

Сторінки (1/11):  « 1»

Народ, який не здався

І  хай  пройде  та  тисяча  клятих  народами  літ.
Хай  минуться  світи,  зов'януть  моря,  океани.
Скільки  б  раз  повертало  у  жаданий  сонцем  зеніт,
То  пусте,  не  зважай,  бо  все  вічне  помежи  нами.

Хай  здуріє  земля,  затанцюють  протухлі  гори.
І  планета  старезна  зупинить  нарешті  свій  хід.
Хай  замість  дощу  буде  падати  небо  додолу,
Ми  разом  з  нуля  збудуємо  власний  з  тобою  світ.

Ми  без  сорому  й  гідності  скинемо  псевдо  царів.
Із  їх  вже  прогнилого,  потом  пропахлого  трону,
Ми  разом  з  тобою,  бо  кожен  із  нас  лиш  хотів
Добитися  правди  і  честі  для  свого  народу.

І  хай  нам  сто  літ  ще  не  буде  всміхатися  доля.
Хай  загинемо  тут,  у  безкраїх  просторах  степів.
Ми  на  лезі  ножа,  та  міцно  тримаємо  зброю...
Я  тебе  захищу,  нам  сам  Бог  захищати  звелів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566490
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2015


Розчарування приходить з часом

Розчарування  приходить  з  часом.
Так  раптово  навалює  втома,
Ти  живим  помираєш  і  гаснеш,
Бо  не  можеш  сказати  нікому.

Ти  продовжуєш  жити  так  само,
Зранку  встанеш,  підеш  на  роботу,
Сам  себе  закопавши  у  яму...
Бо  навіщо  тобі  зайвий  клопіт?

Ти  вже  років  зо  два  не  сміявся,
В  твоїм  домі,  маленькій  квартирі,
Сірі  стіни  –  як  твоя  сім’я  вся...
Ти  поліг  добровільно  в  могилі.

Все  кружляє  від  ранку  до  ранку,
І  повторюєш:  «Буде,  що  буде»…
Не  виходиш  ніколи  за  рамки,
А  то  раптом,  подумають  люди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564477
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2015


Усе і нічого

Виникає  дике  бажання  зникнути.
Провалитись  під  землю,  до  тла  згоріти.
Втішатись  ночами  чужими  митями,
Знову  хотіти  зранку  проснутись  дітьми.

Закопати  свої  найдорожчі  речі:
Щоденники,  залишки  від  минулого.
Себе  рятувати  у  себе  втечами.
Наче  був,  і  водночас  тебе  не  було.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564272
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2015


Своя біда – то є найбільший в світі хрест

Своя  біда  –  то  є  найбільший  в  світі  хрест.
Для  кожного  своя  в  житті  найважча  доля.
І  хто  б  не  був,  ти  сам  його  завжди  несеш,
Куди  би  йшов  чи  хто  би  був  з  тобою,  поряд.

В  твоїх  гріхах  завжди  був  винним  тільки  ти.
В  твоїх  нещастях,  бідах  –  помисел  і  вчинок.
Не  проклинай  себе  за  все,  що  не  зробив,
Роби,  життя  не  без  похибок  і  помилок.

Коли  упав,  ти  не  чекай  на  допомогу.
Бо  сам  один,  такий  наш  ідеальний  світ:
У  ньому  кожен  є  царем  чи  навіть  богом
Хоча  в  реальності  ми  сірий  прах  землі.

Ти  сам  обрав,  які  впровадити  закони,
Які  повісити  ікони  на  стіні.
Твоє  майбутнє  тільки  тобі  одному,
І  твоє  життя  належить  одному  тобі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558153
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2015


Ти сказав, що не будеш героєм…

Ти  сказав,  що  не  будеш  героєм,
Обіцяв  захищати  країну,
Обіцяв  повертатись  здоровим,
Обіцяв,  що  роститимеш  сина.

Ти  боровся  завжди  як  востаннє.
Завжди  в  першім  ішов  ряду.
Як  прощались,  сонце  гріло  весняне…
Прошу,  Боже,  верни  ту  весну!

Верни  чоловіка,  а  синові  –  тата!
Поверни!  Чом  до  себе  забрав?
Чому  Ти  не  дав  тих  років  доживати?...
За  чужі  помилки  тебе  Бог  покарав!

Як  я  сину  сказати  повинна,
Що  тато  вже  більш  не  вернеться?
Це  його  там  на  краю  могила,
Це  його  вже  не  б’ється  серце…
….
Як  же  важко  без  нього,  Боже,
Як  же  страшно  так  дальше  жити…

Та  обов’язок  має  кожен:
Благословити
І  відпустити…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555023
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2015


Життя перевантажене буденністю…

Життя  перевантажене  буденністю.
Зима  навиворіт  ламає  кості  втомлені.
Думки  прокурені  закручує  у  термосах,
Як  добрий  чай  запарений  лимонами.

Душа  стомилася  -  бракує  палива.
Мені  чогось  хорошого,  би  краплю  радості...
Усе  життя  заповнюю  чужими  справами:
То  чи́ню  благо,  то  грішу  для  святості.

Мій  розум  приспаний,  йому  то  ба́йдуже
(Здоровий  глузд  помер  від  передозу  кавою),
У  кінофільмах  заховався  від  реальності...
Життя  перевантажене  уявою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554705
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2015


Смерть солдата

Я  все  забув.  
Весь  всесвіт  у  тумані.
Життя  початок  став  моїм  кінцем.
Блакитне  небо  тріснуло  на  грані  –
То  час  прийшов  зустрітися  з  Творцем.

Я  не  живий.  
Лежу  посеред  поля.
І  не  важливо,  день  то  був  чи  ніч.
Свистять  гармати.  Б’ють  над  головою.
Та  вже  давно  то  байдуже  мені.

Я  не  кохав.  
І  ще  не  був  коханим.
Та  не  шкода  мені  свого  життя.
Лише  шкода  малу  сестру  і  маму.
Вони  мене  чекали  до  кінця.

А  я  помер.
Не  виправдав  надії.
Та  не  програв.  Не  задарма  загинув.
Бо  ж  рятував  від  ворога  країну.
Я  був  до  смерті  її  вірним  сином.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554704
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 26.01.2015


Все минуле моє б помістити в наплічник…

Все  минуле  моє  б  помістити  в  наплічник.
У  кишені  –  свободу,  запастись  теплим  чаєм.
І  податись  туди,  що  в  народі  звуть  «вічність»,
Де  всі  люди  лиш  люди,  де  імен  вже  немає.

Залишити  на  згадку  лиш  подерті  коліна.
Хай  вони  будуть  знаком  чи  моїм  сувеніром.
Назбирати  у  жмені  все  пожовкле  каміння  –  
Це  мій  спогад  про  мрії,  про  надію  і  віру.

У  дорозі  збирати  у  букет  гірські  роси.
Доливати  до  чаю,  заїдати  любов’ю.
Запивати  теплом,  витиратись  волоссям.
І  розтанути  раптом  разом  з  плоттю  і  кров’ю.

21.01.2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554453
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2015


Я втрачаю контроль…

Я  втрачаю  контроль.  І  лечу  десь  під  небом.  
Залишаю  позаду  мости,  давно  пройдені  межі.
Я  не  гляну  назад  і  не  вернусь  ніколи  до  тебе.
Хоч  без  тебе  ніхто.  А  з  тобою  собі  не  належу.

Я  не  можу,  пробач,  та  з  терпінням  у  мене  не  склалось.
Не  посмів  ніхто  з  нас  охрестити  слова  почуттями.
Ми  з  тобою  слабкі.  Ми  обоє  без  бою  здались.
Й  розлетілись  по  світу  гнані  всіми  вітрами.

А  тепер  не  проси.  Бо  не  прошу  у  тебе  реваншу.
Не  чекаю  давно,  не  надіюсь.  Хай  буде,  що  буде.
Ця  байдужість  –  то  наша  взаємність.  Без  шансів.
Ми  навіки  з  тобою  чужі  перехожі  люди.

20.01.2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554452
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2015


Сторінка нового життя відкрита…

Сторінка  нового  життя  відкрита.
На  ній  розвіяні  мереживом  слова.
Чи  до  небес  не  доліта  моя  молитва?
Чи  ж  я  неправедним  життям  жила?

Вже  стільки  сторінок  моїх  зіпсутих.
Вже  стільки  слів  закреслені  пером.
Невже  тепер  цього  не  оминути?
Невже  із  долею  ітиму  на  пролом?

Сторінка-дві  і  прощавай  маленька  книга.
Зі  слів  оцих  складу  лише  один  рядок.
І  напишу  постскриптум,  як  тебе  любила.
Життя  іде,  а  в  ньому  стільки  помилок...

22.07.2014р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554389
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2015


Рахую хвилини до твого приїзду…

Рахую  хвилини  до  твого  приїзду.
Ковтаю  пігулки  нестерпного  болю.
Ти  -  як  вид  мого  анаболізму,
Який  парадоксом  лікую  тобою.

Розрізую  вени  жахливих  розлучень,
Будую  мости  з  піску  та  надії.
І  знову  ковтаю  пігулки  й  пекучі
Слова,  що  у  грудях  ще  трошечки  тліють.

Записую  запах  на  камери  дуло,
Співаю  про  те,  що  хвора  тобою.
І  знову  чекаю  на  потяги  Львова..
..І  знову  ковтаю  пігулки  від  болю.

29.11.2013р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554388
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2015