| Сторінки (1/19): | « | 1 | » |
Мамо, Ти єдиний оберіг мого життя,
Дякую за стежку, по якій тепер ступаю,
Дякую за щирі материнські почуття,
І за ту любов, яку всім серцем відчуваю.
Ти пробач за докори, відверті зазіхання,
За пориви холоду й відчужені світи,
Знай, що я люблю Тебе без вичерпним коханням,
Так, як любить солодко мелодія рядки.
Ласка Твоїх слів, матусю, щиро надихає,
Хочеться велично прославляти їх мотив,
Дякую матусю, що за всі роки не знаю,
Як це виживати у хвилини самоти.
Ти моя опіка, виховання і довіра,
Ти найкраще, що у цьому світі в мене є,
Я люблю Тебе моя прекрасна і чарівна,
І моя любов до Тебе, мамо, назавжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658731
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2016
Говорять, що очі не вміють брехати,
Очі - дзеркало душі.
Я хочу, вам історію розказати,
А ви вже вірте мені,
Чи ні...
Одного зимового вечора,
Коли місто накрила темрява.
В квартирах було тісно
І може хтось навмисно звелів,
Щоб ти зустрів мене.
А я брела по вулиці,
Думками оповита.
Засніжені ілюзії
І я немов би вбита,
Та раптом моя вулиця ввімкнула ліхтарі.
Думки сумні забулися
Від холоду сховались в димарі.
Я зупинилась лиш на мить,
Твоя тінь дорогу загородила.
Серце в грудях щемить,
А за спиною, вже немов би крила...
Навколо лиш темрява і тиша
Так запутано й усе не ясно.
Чути, як десь пробігла мишка.
І я побачила очі, повні нещастя...
Хвилина... Дві...
Години... Безкінечність...
Наша прогулянка у вічність перейшла
В твоїх очах, я бачила безмежність
Найголовніше, я в них
Себе знайшла...
В його очах
Завжди ховалось літо
Буяли трави і гули ліси.
Була його я поглядом зігріта
І посмішка, як крапельки роси...
Та що за зустріч,
Що нема розлуки
Твоє "люблю" звучало
Тихо й просто.
Пам'ятаю, як ти тримав за руку,
Та очі бува гаснуть зі сходом сонця...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640428
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2016
Колії обіймаються, переплітаються, падають в ноги.
Я наступаю, ти наступаєш на це слизьке покривало.
Нас рухає кохання залізного лева й дороги.
Фінал.
Скільки може витримати титанове тіло?
Скільки воно витримує, якщо перевірити це насправді?
Я послизаюся, ноги сгинаються у колінах,
Анна знову розлила олію
на
веранді.
Сни.
Сни чорно-білі.
Сни різнобарвні.
Сни про смерть і безсмертя.
Я засинаю, ти засинаєш, прокидатись немає бажання,
скільки днів чесної праці,
скільки годин чекання?
Уві сні я згоден померти.
Молекули реагують на подразники ліпше ніж люди,
Люди терплячі, люди очікують, люди очікують зміни.
Я дивлюсь у майбутнє та не знаю яке воно буде.
Я стою.
Летять тільки хвилини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2016
І все мине... без повороту,
Втопивши в озері - буття...
Сьогодні ти сидиш навпроти,
А завтра й тут тебе нема.
Сьогодні кажеш : -"Привіт, ранку",
Й чарує небо голубе,
А завтра може й на світанку
Твого привіту не буде.
Сьогодні ти смієшся днині
І вечір слухає казки,
А завтра можуть твої мрії
Ущент розбитись на шматки.
Сьогодні ти лелієш долю.
Шукаєш щастя золоте,
А завтра корчишся від болю
І порятунок не знайдеш.
І все мине... без повороту,
Втопивши в озері - буття...
Сьогодні ти сидиш навпроти,
А завтра й тут тебе нема...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630609
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2015
Як не крути, в зимовий холод,
нам дуже хочеться тепла...
І щоб були ті люди поряд,
які зігріють нам серця.
Щоб всі проблеми та турботи
відходили на задній план.
Щоб рідна посмішка навпроти,
була ціннішою з скарб!
Як не крути, в зимовий холод,
нам дуже хочеться чудос.
І щоб були ті люди поряд,
які нам послані з небес!
Щоб найміцніше обійняти,
і відчувати - "це моє!".
Щоб теплим словом зігрівати,
і цінувати те, що є!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630607
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2015
Осінь заводить дерева - вони роздягаються,
заводить ключем, як майбутні маріонетки,
у спи́ні надріз, видніється м`ясо, без таїнства,
кілька хвилин до майбутньої табуретки.
Під кислотами легальними і нелегальними,
у обіймах втрачаючи розум,
втрачаючи міць,
за руку із мавкою десь там за плаєм
тікали ми
і чулися тільки памфлети церковних дзвіниць.
За туманами сірими-сірими,
монотонними,
ліхтарем горіла надія,
згорало життя,
І по венах проходили пульсами електронними,
телеграми знайомою мовою,
та писала їх не я.
А в півмісяці трохи колії,
трохи грані, секунда й межа,
Ідуть ноги
морального кволого,
і ступають на леза ножа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619979
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2015
Напиши їм: знайомим і незнайомим,
Уві сні
В подарунок рожеві хмари - солодка вата,
Руки велетня самотньо впираються в гори,
В межах одного квадрата.
Порахуй всіх знайомих і незнайомих,
Колихаючи власну самотність
на перині соціальних мереж,
Очі злипаються під важкістю артеріальної втоми,
Нарешті.
нарешті світанок, якого ми не доспали,
Час тьохкає, набиває руку і ритм,
У кожній опорі місцями бувають обвали,
Але ти пишеш,
доки папір горить.
З попелу на дрожжах проростають цвітіння
На дизелі - гармати, автівки і БТРи,
Відправляй листи,
у вікнах пташиних кур'єрів тіні,
Шкода, що застрелених.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597014
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2015
Знаєш, малий, а у мене все мабуть добре.
Рано встаю, правда пізно лягаю спати,
Вечір проводжу із сонцем разом за обрій,
знаю ким стати, і маю із ким поруч спати.
Маю море книжок, навіть кілька із них читаю,
маю Небо і іноді граюсь у "ніби".
І життя моє повне від краю й до краю,
мені вистачає видовищ.
Мені вистачає хліба.
Знаєш, малий, а я й досі із вітром танцюю,
і малюю роки, і ще навіть малюю гори.
тільки, малий, я ще й досі іноді чую,
як ти увісні щось про мене ніжно говориш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595796
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2015
Ми тонемо у власних таємницях...
Згораємо від сірого буття.
На наших зовні, - "зачарованих" обличчях
не залишилося вже справжнього життя.
На тлі минулого, - хоронимо майбутнє.
Забравши мрію... й небо голубе.
Ми забуваємо про сильне і могутнє...
Ми залишаємо у безвісті себе...
І поміж сталого, буденного гарему,
Ми одягнули маски "золоті"....
Так і забувши про одну проблему -
...це не врятує щастя у житті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595620
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2015
Моя матусенько рідненька,
Турботлива і дорогенька!
Зі святом хочу привітати,
Велике дякую сказати
За те, що ти мене зростила,
Взамін нічого не просила.
Усмішку ніжну, теплі руки,
І за підтримку в час розлуки.
Матусю! Я тебе люблю!
За тебе Бога я молю,
Щоб ти завжди була здорова,
Оптимістична, кольорова!
Як квіточка, щоб розцвітала
І щастя всім ти дарувала!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2015
Я завжди пам'ятатиму часи,
Як ми дітьми ховались від грози.
Фортецею нам було покривало,
А справжнім задоволенням-какао.
Я пам'ятатиму ці літні дні,
Коли співали ми смішні пісні,
Придумували щось,бешкетували,
Коли ми інших дратували.
Я не забуду,ти одна,
Яка зі мною все життя.
Мені ти сльози витирала,знаю,
Я не забуду,обіцяю.
Я пам'ятатиму,як ми
В дорослих бавились завжди
І планували,що колись
Не змінимося,ми клялись.
Ти знаєш,я і не змінилась,
Можливо,в собі загубилась,
Не подорослішала,знаю
І пафосу в мені немає.
Я хочу повернути дні,
Коли сиділи на траві,
Ділились мріями,думками...
Так все змінилося з роками,
Але ти досі та одна,
Яка із часом не пішла.
Чи буде завжди так,не знаю,
Та не забуду,обіцяю. 😘 ❤
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593476
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2015
О, Україно! О, незалежна!
За що ж тебе так зневажають? Коли ж прийде до влади чесність? Коли добро усі пізнають? У голові лише питання... Чому? Навіщо? І для кого? Людей замучило страждання... і неопізнана дорога. Ковтають страх... о, бідолашні! За що ж ця кара навіжена? Незграбно блудимо у масці, і забуваємо про неї... Про Україну... її долю... про честь і славу.... про людей... Вони ж зазнали стільки болю, і блиск засмучених очей невже не ранить твою душу? невже подобаютьчя маски? ну де ж ховається та мужність, яка не дасть країні впасти? О, Україно! Незалежна! За що ж тебе так зневажають? Коли ж прийде до влади чесність? Коли добро усі пізнають?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581068
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2015
Життя вам не суміш семикомпонентна
Має фініш, але не має старт.
На цю тему, є своя дилема,
Але не всі розуміють такий декарт.
Не всі можуть бачити
В чистому небі
Те, що говорить нам блакить.
Кожен поливає
Свою квітку "проблему",
Яка зів'яне
В якусь чарівну мить.
І ось коли на дворі сніг
Хтось... Кудись...
Постійно тікає
Чи то від холоду,
Чи від себе самих?
Мабуть ніхто із них не знає.
Божеволіють, заглянувши в дійсність
І наводять порядок в душі
Я давно, розібралась з цим світом,
Він лиш ілюзія в моїй голові.
А вірять лиш тому, що бачать очима
Найголовніше те, що глибше в душі
Всі з народження мають крила,
Але падають,
Не здійнявшись висоти.
Життя вам не суміш семикомпонентна
І не віднайти нам усіх складових
Справа не в тому, які ви назовні
Правда в тому, хто ми в душі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577667
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2015
Коли кінець?
Коли закінчиться війна?
Коли від болю не страждатимуть народи?
...чи є у цьому всьому нашою вина?!
напевне є...
бо ми насправді "ідіоти".
Ми зруйнували добрі вчинки і серця...
Зламали душу.
Загасили вогонь правди.
Впустивши в себе непомітно хижака,
ми гірко плачемо від висновків і втрати.
А де ж мораль?
Чому тут кожен ладен вбити?
За що боротися? За вічне небуття?
Узявши зброю можна тільки погубити:
свою родину, своє щастя,
майбуття...
І не кричи, що ти боровся за свободу!
Свобода є...
вона у кожного в душі.
Ми підкоряємось не рідному народу,
а впершу чергу лютій злобі на війні.
Ліна Кобевко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571863
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2015
́Нам не стане легше жити́ за рублі,
і навіть ні за долари і євро...
Якщо ми змінимо відверто щось в собі,
лише тоді, ми будем жити не даремно.
Життя нікчемний і паскудний лабіринт,
в якому вижить - це потреба...
Ти прагнеш землю захищати від усіх?
А ти спочатку захисти її від себе!
Вбиваєш ти її... і зрошуєш уста...
Хорониш правила і ще гарячу правду.
І забажавши, щоб вбивали без кінця,
ти не подаш нікому силу і розраду.
Не змінюй її...
не зламуй її...
Повір, в тобі уся проблема!
Тобі не стане легше жити за рублі,
і навіть ні за долари і євро...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569812
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2015
Я не назву ніколи тебе братом,
бо ти вбиваєш моїх діточок,
моя душа не буде твоїм страхом.
Та твоїм страхом буде - мій народ!
Тепер сусіди, просто, що воюють,
Які бажають враз перемогти,
Та справжня сила не в того, кого купують,
І перемога не у тому, хто ти є.
І все одно що в тебе в сейфі там мільярди,
І куча зброї, "сильних" вояків,
У цьому світі переможе тільки - правда,
Яка в серцях відважних козаків!
Ліна Кобевко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561615
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2015
Головне Україну любити!
Крізь всі століття
І безмежні роки,
Через залежність
І скріпачення пройшла.
Не витримавши лихої долі,
Ваза вже по швам пішла...
Накопилося, не так то й мало,
Мудрості різних поколінь.
Та розуму дідів наших -
Замало...
Ганебний люд -
Знищив цілий рід...
А ваза ще жила,
З роками розквітала,
Витримавши не одну війну.
З гордістю до небес злітала,
Та незалежність має велику ціну!
З фарфору чи кришталю...
В блакитно-жовтих узорах,
Мала свою неповторну красу.
Відображалась лиш
Вона у зорях..
Та зіграли з нами
В жорстоку гру часу...
Та ось зовсім недавно,
Хто дуже неохайний.
Звелів, що бути так дано.
І майже привселюдно,
Та для людей не чутно,
Впустив вазу на саме дно...
Втік. Хай люд збира уламки...
Та, що вже як воно розбите.
Народ тримався за останки,
Чи вижити,
Чи просто себе вбити?!
Склеїти. Полагодити. Залатати.
Так краще,
Ніж долю розбити.
Я знаю, і ви пам'ятайте :
Головне Україну любити!!!
Ліна Кобевко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561610
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2015
Не падай солдате... потрібно вставати!
Вставати за силу країни.
Згадай про матусю, яка біля хати,
Чекає з надією сина.
Чекає живого і любить всім серцем,
Свою найдорожчу дитину,
Вона не дозволить так просто померти,
Бо ти ж бо у неї єдиний.
Тримайся відважно, тримайся упеврто,
Не падай, не падай, ти ж сильний,
І навіть не думай коритися смерті,
У тебе ж є вибір, ти вільний!
І навіть коли занепаде надія,
Потрібно у вірі стояти.
Бо знай що у мами лише одна мрія,
Це сина живого стрічати!
Ліна Кобевко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554523
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2015
Хочеш я віддам вітрам усі твої страхи?
Хочеш подарую долі радість і турботу?
Прикрашатиму коханням найніжніші сни,
Відправлятиму щоранку гарно на роботу.
Зустрічатиму в обіймах, наче перший раз,
Приготую найсмачніші лиш для тебе страви,
Буду вчити танцювати неймовірний вальс,
І буденність перетворю в гамірні забави.
Хочеш буде романтично, а не хочеш - ні.
Ми для тебе купим пиво, а я вип*ю чаю,
Хочеш приготую те, чого ти ще не їв?
Хочеш, - насміти в кімнаті. Я поприбираю.
Давай дивитись фільми жахів , щоб було не нудно.
Давай подивимось футбол, а не серіали.
Якщо так хочеш, - понервуй, щоб не було скучно,
а я любитиму тебе, мій "не ідеальний".
Ліна Кобевко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554522
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2015