Yuriksat

Сторінки (1/24):  « 1»

Осіння елегія кохання́́́

Краплиною  дощу  впаду  у  твою  душу,
Гарячим  сонцем  в  твоїм  серці  запалаю.
Тебе  коханням  полонити  мушу,
Себе  без  тебе  я  давно  не  уявляю!

Твій  погляд  —  світло  в  темряві  моїй,
Твій  сміх,  мов  шепіт  вітру  на  світанку.
Ти  -  добра  фея  із  країни  мрій,
Що  зачаровує  у  нескінченнім  та́нку.

Твої  слова  —  мелодія  любові,
На  струнах  ніжності  зворушливо  танцюють.
З  тобою  дні  -  наповнені  і  нові́,
Що  щастям  від  буденності  рятують.

В  твоїх  долонях  -  затишок  і  спокій,  
У  них  зникає  смуток  і  тривога
І  навіть  в  темні  і  буремні  ро́ки
Вела  до  тебе  до́леньки  дорога.

Нехай  роки  минають  непомітно,
І  час  малює  зморшки  на  чолі,
Та  наші  серця  битимуться  в  ритмі,
Що  поєднав  нас  в  радості  й  журбі.

©  Юрій  Кульчак    
12.11.2024

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026303
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2024


Форма кохання

Форма  кохання
 
Життя  летить  калейдоскопом  мрій,
Лишає  слід  мурашками  на  шкірі,
Лише  з  тобою  я  назавжди  свій  -  
Упевнений  у  радості    і  вірі.

Твій  дотик  перекреслює  буття,
Цілунок  пише  нові  аксіоми,
Складаєш  ти  із  атомів  життя
І  ніжність  набуває  нові  форми.

Твою  любов  у  погляді  вдихну,
А  струни  серця  світлом  завібрують,
Очей  твоїх  відчую  глибину
І  почуттів  торнада  завирують.

Безмежності  із  уст  твоїх  нап’юсь,
Себе  всього  в  обіймах  відшукаю,
З  тобою  навіть  смерті  не  боюсь,
Бо  навіть  там  знайду  і  покохаю!


©  Юрій  Кульчак    
14.02.2024




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005772
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2024


Вічна мить

                                       Себе  спіймаю  я  на  думці,  що  закоханий
                                                                                                                                           знову.
                                                     Почуття  заполонять  такі  непрохані
                                                                                                                                           слóва.  
                                                 Знайти  не  зможу  ніжність  поцілунку  
                                                                                                                                   описати.
                                       Все,  що  в  душі  кипить  й  вирує  трунком
                                                                                                                               передати.
                                         Тобі  мелодію  із  струн  душі  що  в  унісон
                                                                                                                                   звучить.  
                                                     З  тобою,    серце  б’ється  й  наче  сон
                                                                                                                                       летить.
                                                               На  крилах  мрія  моя  щоб  навіки
                                                                                                                                         разом.
                                                             Любов  спочине  на  твоїх  повіках
                                                                         часом.
                                                                       Усе  з  тобою  знову  пережити  
                                                                                                                                             хочу.
                                                     Щоб  лиш  тебе  сильніше  полюбити
                                                                                                                   прошу.
                                                   У  Бога  лише  щоранку  прокидатися
                                                                                                                                     з  тобою.
                                                                                 Навіки  разом  милуватися
                                                                                                                                   любов’ю.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973769
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2023


Осінній вітер


Осінній  вітер  листями  кружляє,
А  моє  серце  знов  до  тебе  лине.
Час  злодієм  моменти  забирає,
Зате  кохання  душу  не  покине.

Ту  іскру  у  твоїх  очах  побачу,
Словами  твою  душу  зачарую  
У  поцілунку  серденьком  заплачу,
І  стежкою  любові  помандрую.

Твою  долоню  пристрастю  зігрію,
Пригорну  і  сльозинки  зацілую,
Про  тебе,  мила,  думаю  і  мрію,
Тобі  весь  всесвіт  ласки  подарую.

Я  з  першим  поцілунком  прокидаюсь,
Яким  тоді  назавжди  покорила
І  знов  в  той  день  осінній  повертаюсь,
Коли  Господь  подарував  нам  крила.

У  в  новий  день  з  тобою  полетіти  
І  з  думкою  про  тебе  засинаю
Щоб  завтра  знов  тобі  прошепотіти:
«Тебе  до  щему  й  трепету  кохаю!»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2022


Переосмислення любові

Переосмислюю  любов,  
Коли  ж  тебе  кохав  сильніше  
Чи  з  кожним  днем,  чи  ще  раніше,
Але  ще  дужче  завтра,  знов

Кохатиму  і  в  поцілунку,
Знайду  себе  у  тім  малюнку
Сердець  і  душ,  так  довго  йшов,  
Здавалось  близько,  твої  обійми  і  вуста,  

Канва  кохання  не  проста,  
свою  там  доленьку  шукати,  
Молитися  і  сподіватись,  
Що  прийде  з  променем  вона,  

Торкне  вуста  мої  цілу́нком,  
Заполони́ть  і  в  серце  лунко,  
Проникне…  в  душу,  щоб  уранці,
Не  зникнути  чарівним  сном,  

А  теплим  літом  за  вікном,  
Залишитись  в  моїх  обіймах,  
Така  жадана,  моя,  вільна...  
Гірчить  солодким  полино́м,

Ще  на  губах  моїх  зітхання,
Дитя  безмежного  благання,  
Чи  можна  вічно  так  з  тобою,  
Призупинити  тільки  час,  

Секунда  щастя,  лиш  для  нас,  
Гарячим  воском  мить  стікає,
З  дитячим  сміхом  залишає,  
Все  те,  що  дійсно  я  жадав.

©  Юрій  Кульчак  
10.06.2021


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2021


Сонячний вітер

Подаруй  мені  усмішку  з  сонячним  вітром,
Зачаруй  мене  доторком,  легким,  як  мрія,
Огорни  мене  ніжності  теплої  світлом,
Мов  цілунок  той  перший,  що  в  серці  лелію.

Розбуди  поцілунком,  що  струмом  збентежить,
Забери  мене  в  небо,  в  обіймах  спіймавши,
Твої  очі  полонять  –  глибокі,    безмежні,  
Знов  усе  у  душі  поламавши  й  з’єднавши.  

Причаруй  мене  доторком  слова  гарячим,
Осліпи  незабутньої  ласки  чеканням,
Щоб  його  зрозумів  і  до  болю  побачив,
Осягнувши  всю  лагідність  твого  кохання.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879236
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2020


Гарячий пісок кохання

А  час  біжить,  піском  гарячим  поміж  пальців,
Але  твій  погляд  так  чарує,  як  колись.
Лише  з  тобою  прокидатись  хочу  вранці,
Бо  лиш  в  твоїх  обіймах  мрії  всі  збулись.

В  твоїм  волоссі  я  заблуджусь  серед  ночі,
На  поклик  твого  серця  повернусь,
Слова  безумного  кохання  прошепочу,  
Палким  цілунком  знов  тобі  наснюсь.

Твоє  ім’я  я  прошепчу  мов  молитву,
На  твоїх  крилах  вознесусь  у  синю  даль.
За  тебе,  мила,  переможу  в  кожній  битві,
З  тобою  сум  забуду  і  печаль.

Моє  кохання,  що  палає  наче  сонце,
Тебе  м’яким  теплом  і  ласкою  огорне,
Я  буду  тим  промінчиком  в  віконці,
Що  спопеляє  все  лихе  і  чорне.

Моя  душа  спокійна  лиш  з  тобою,
Бо  серце  вже  давно  тобі  належить.
Мені  ти  стала  зіркою  святою,
Від  тебе  все  життя  моє  залежить.


©  Юрій  Кульчак
14.02.2020

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865886
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2020


Любов приходить

Любов  приходить  не  в  словах,
У  доторках  живе  і  поцілунках,
У  погляді,  у  серці  і  в  думках,
У  двох  таких  єдиних  половинках.

Вона  сльозою  скотиться  у  душу,
В  обіймах  знову  подих  затамує,
Тебе  щодня  як  знов  любити  мушу,
Аж  поки  твоє  серденько  почує.

Воно  мене  розбудить  на  світанку,
Солодким  ритмом  щирого  кохання,
І  знову  дам  собі  я  обіцянку  -  
Боготворити  завжди  це  єднання.

Тебе  почую  в  голосі  у  сина,
А  доня  твоїм  поглядом  здивує.
Твоя  усмішка  завжди  та,  єдина,
Що  заворожить,  манить,  причарує


©  Юрій  Кульчак
14.02.2019

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825867
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2019


12 років

Дванадцять  років  пролетіли  водночас,
Стривожили  буття,  у  серці  спалахнули,
Кохання  подихом  ущент  спалили  нас,
Щоб  знову  разом,  й  миті  не  забули.

А  почуття  заполонили  знову,
Втрачаючи  свідомість  в  поцілунку,
Як  вчора,  як  дванадцять  років  тому
І  завтра  -  я  кохаю  цю  чаклунку!

За  те,  що  є,  що  у  душі  горить,
За  ночі  й  дні,  наповнені  тобою,
Дітей,  цілунки,  радість  кожну  мить
І  сонце  в  дні,  наповнені  журбою.  

Мені  не  зупинити  часу  плин
І  молодості  вже  не  повернути
Та  не  забути,  як  я  був  один,
Для  тебе  іншим  також  вже  не  бути.

Лиш  будь  зі  мною,  радосте  моя,
З’єднай  любов’ю  вічні  половинки
І  хай  над  нами  світиться  зоря,
А  у  очах  іскряться  сміховинки.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760795
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2017


Загадка

Моя  ти  нерозгадана  загадка,
Життя  моє,  бажання  і  порив,
Так  ніби  я  тобі  й  не  говорив,
Оці  слова,  що  з  серця  линуть,  рвуться,
І  хай  завидують,  ридають  і  сміються,
Тебе  ж  своїм  коханням  полонив.
Залишивши  усе  лихе  на  згадку,
Тебе  ж  в  солодкім  мареві  я  снив,
Ще  і  не  знав  що  доля  милостива,
Над  нами  ангелом  згорнувши  крила,
Зведе  докупи,  зачарує  враз,
І  я  спіймав  отой  єдиний  шанс.
Що  так  у  Бога  ревносно  просив,
І  час  біжить  з  тобою  наче  сон,
А  кожен  ранок  –  серце  в  унісон,
І  на  щоці  тепло  твого  дихання,
Ще  за  стіною  двоє  діточок,
Плід  нашого  шаленого  кохання,
Що  з  кожним  днем  яскравіше  горить,
В  душі,  любов’ю  освятивши  мить.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671341
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2016


Усмішка вітру

Твоє  ім’я  з  весняного  вітру  спіймаю,
Щиру  усмішку  променем  сонця  відчую,
В  теплих  каплях  дощу  зрозумію  –  кохаю,
Душу  цим  почуттям  заполоню  до  краю.

Твої  риси  зірками  у  небі  напишу,
Танець  твого  волосся  у  травах  побачу,
Перший  твій  поцілунок  у  серці  залишу,
І  рубцями  всі  роки  без  тебе  позначу.

Не  набудуся  в  ніжності  твоїх  обіймів
І  нектар  з  твоїх  уст  спрагу  знов  не  втамує.
Погляд  не  відірву  від  очей  моїх  рідних,
Подих  струмом  солодким  у  серці  відчую.

Кожну  рису  твою  я  навік  закарбую,
У  словах  твоїх  тихих  мов  снігом  розтану,
Зрозумію,  свою  половинку,  відчую  –  
Кожен  день  нерозгадану,  милу  й  жадану.

За  здоров’я  твоє  тихо  Богу  молюся,
За  можливість  в  обіймах  коханих  заснути,
Долі  низько  додолу  іще  раз  вклонюся,
Що  дозволила  двом  у  цілому  нам  бути.


©  Юрій  Кульчак,  2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648889
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2016


Зізнання

Чи  сум  впаде  дощем  у  душу,
Чи  радість  сонечком  засяє  -  
З  тобою  бути  доле  мушу,  
Без  тебе  щастя  не  буває.

З  тобою  день  свій  починаю,
Тебе  у  снах  своїх  я  бачу.
Як  був  без  тебе  я  не  знаю,
Себе  без  тебе  не  пробачу.

Тобі  відкрию  своє  серце,
Тебе  цілунками  відмолю,
Мого  натхнення  ти  джерельце,
Втамуй  же  спрагу  вічну  мою.

Прости  що  я  такий  далекий,
Моя  душа  ж  завжди  з  тобою,
Моя  любов  немов  лелека  -  
Завжди  живе  в  гніздечку  своїм.

Моє  кохання  тільки  дужче  -  
З  роками  зріє  і  міцніє.
Який  же  я  усе  ж  везучий,
Що  все  ж  кохаю  свою  мрію!


©  Юрій  Кульчак
08.09.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605424
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2015


Шепіт любові

Любові  слід  знайду  в  твоїм  волоссі,
У  подиху,  у  доторку,  в  зітханні,
Чому  ж  то  так  на  світі  повелося,
Що  жити  ми  не  можем  без  кохання?

Безмежна  ніжність  у  обіймах  розіллється,
Солодким  струмом  в  жилах  потече,
Цілунок  стогоном  у  серці  обізветься,  
Вогнем  бажання  в  душу  пропече.

В  очах  своє  бажання  я  знайду  ,
У  постаті  я  пристрасть  прочитаю,
В  сплетінні  рук  загублюсь  й  пропаду,
Немов  молитву  прошепочу,  що  кохаю.

©  Юрій  Кульчак
18.05.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586590
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2015


Вітер твого волосся

Я  птахою  в  вітрах  твого  волосся  полечу,
Твоя  усмішка  знов  розправить  мої  крила,
В  душі  так  гаряче,  що  плачу  і  кричу
Про  всі  ці  почуття  до  тебе,  моя  мила.

Кохання  жар,  сильніший  з  кожним  днем,
Бентежить  розум  і  до  серця  пропікає,
Не  стане  слів  і  рим,  романів  і  поем,
Щоб  розказати,  як  шалено  я  кохаю.

З  тобою  ніжність  поцілунками  шепоче
І  день  казковий  в  безкінечність  відлітає,  
Тебе  думками  і  єством  своїм  я  хочу
І  все  не  так  чомусь,  коли  тебе  не  має…

Візьми  мене  в  чарівні  мрії  своїх  снів,
Прокинься  променем  –  бентежним  і  яскравим,
Любов’ю  зупини  безмежну  плинність  днів,
Щоб  тільки  ми  і  всього  світу  було  мало.

Тебе  скупаю  в  пінному,  гарячому  коханні,
Намилю  ніжністю  і  ласкою  небесною  обмию,
Обгорну  рушником  свого  таємного  бажання,
І  в  поцілунку  серце  я  своє  тобі  відкрию.


©  Юрій  Кульчак
10.06.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586589
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2015


Осінній сум

Осінній  вітер  жовтим  листям  шелестить  твоє  ім’я,
Ранковим  холодом,  злодійка  осінь  краде  цілунків  теплоту,
Раптовим  сумом  прилетить  недавній  спогад  –  ти  і  я…
Заповнить  чистим  почуттям  дзвінку  у  серці  пустоту.

 
                   Горить  і  тане  на  губах  недавніх  уст  твоїх  печаль,
                   І  гонить  вітер  вдалину  на  павутинках  твої  сльози,
                   Я  знову  твій  і  той  вчорашній  –  чи  на  краще,  чи  на  жаль…
                   Вулканом  в  грудях  знов  гуркочать  почуттів  осінні  грози.

 
Іще  один  коротший  день  спливає  сонцем  за  вікном,
Хвилини  знову  у  висках  пульсують  прагнучи  до  тебе,
Твої  обійми,  мов  нектар,  такі  потрібні  нам  обом,
Тремтять  у  пастці  слів,  волають  линучи  до  неба.

 
                   Заплющу  очі  і  в  очах  твоїх,  мов  в  озері  втоплюся,
                   Зімкну  долоні  і  відчую  ніжних  рук  твоїх  невидимий  полон,
                   На  тебе,  мила,  я  так  довго  і  так  пристрасно  молюся,
                   Ти  мій  міраж,  моє  натхнення,  моє  марево  і  сон.

 
Ти  моя  дійсність,    що  щодня  болить  в  душі  коханням,
Як  можу  я  в  цю  довгу  осінь  без  тепла  твого  -  скажи?
Промінчик  теплий  розгорить  в  душі    бажання,
Ти  тільки  пригорни,  і  поцілунками  вогонь  цей  збережи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564399
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2015


Гріховна молитва


У  кожнім  подиху  твоїм  живе  кохання,
У  доторку,  у  погляді,  в  словах,
Воно  є  суттю  мого  існування,
Небесного  і  доброго  пізнання
Як  віра  в  наших  щирих  молитвах.

 
Як  душі  прагнуть  злитись  воєдино
Щодня,  тебе  обнявши,  відчуваю
І  у  цьому  мабуть  ота  причина,
Що  я  щасливий  щиро,  як  дитина,
Коли  кажу,  що  лиш  тебе  кохаю.

 
До  тебе  лине  все  моє  єство,
Я  кожну  мить  з  тобою  хочу  бути,
Любити  разом  те  що  вже  було:
Тендітних  радостей  просто  тепло
І  те  що  буде,  в  мріях,  не  забути.

 
Чаруй  мене  усмішкою  щомиті,
Закохуй,  приворожуй,  полони…
Нехай  уста,  цілунками  налиті,
Заманять  в  грішні  землі  необжиті
І  Боже  нас  від  всього  борони…!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564398
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2015


Всесвіт у твоїх очах

Те,  що  у  серці  полум’ям  горить
І  що  з  душі  усе  на  волю  рветься,
Що  цілий  світ  коханням  полонить,
Твоїм  ім'ям,    моя  кохана,  зветься.

 
               В  твоїх  очах  вирують  почуття,
               В  обіймах  вибухає  супернова,
               З  тобою  час  летить  у  майбуття,
               Вулкан  у  грудях  пробудивши  знову.

 
У  тебе  я  закохуюсь  щомиті,
Весь  світ  в  своєму  серці  віддаю,
А  почуття,  у  спогади  сповиті,
Кричать  тобі:  «Лелію  і  люблю!».

 
               Спасибі  за  тепло  в  твоїх  очах,
               І  за  вогонь  сімейного  багаття
               За  віру,  що  тримаєш  у  руках,
               У  світі  болю,  тіней  і  сум’яття.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562337
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2015


Вітер мрій

В  диханні  вітру  я  ім’я  твоє  почую,
На  повні  груди  твої  спогади  вдихну,
Твої  обійми  знову  шкірою  відчую,
Рубіж  кохання  не  побачу  й  перетну.

 
В  твоїх  очах  черпну  ковток  надії,
Із  твоїх  вуст  у  прірву  упаду,
З  твоїх  долонь  злечу  в  захмарні  мрії,
В  волоссі  заблукаю  й  пропаду...

 
Наступна  мить  із  думкою  про  тебе,
Черговий  крок  -  і  теж  з  твоїм  ім'ям,
Без  тебе  голубим  не  буде  небо,
Й  душа  не  знайде  покаяння  храм.

 
Твій  погляд  заворожить  і  пробачить,
Бо  ти  одна  така  на  цілий  світ,
Я  той  сліпий,  що  мріє,  та  не  бачить,
І  плаче  прихилившись  до  воріт...

 
Прости  мені  майбутнє  сьогодення,
Підстав  долоні  й  серденько  візьми,
Моя  ти  муза,  зваба  і  натхнення,
Промінчик,  що  виводить  із  пітьми!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562335
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2015


У зеленому гаї

У  зеленому  тихому  гаї,
Де  панує  лиш  Божа  краса,
На  могилі  хреста  старого
Кожний  ранок  вмиває  роса

 
Тут  гранітних  нема  монументів
І  гвоздики  ніхто  не  приносить
Лиш  верба  скорботно  схилившись
В  плеса  чистого  тиші  просить

 
Не  газетний  а  справжній  герой
Тут  знайшов  свій  останній  спочинок
Він  в  словах  не  злітав  над  юрбою
Боготворячи  кожен  свій  вчинок

 
В  ту  чудову  весняну  днину
Він  підстреленим  птахом  упав
А  в  очах  голубіла  ще  юність
І  вогонь  наснаги  палав

 
І  у  погляді  тому  востаннє
Промайнула  біленька  хата
Перше  юне  і  чисте  кохання
І  голубка  сивенька  -  мати

 
Лиш  єдине  бажання  -  жити
І  єдиная  втіха  -  воля
Та  один  лише  вибір  -  померти
За  Вкраїну  дала  йому  доля

 
У  зеленому  тихому  гаї
Над  могилою  ворон  кружляє
А  матуся  з  надією  в  серці
Сина-сокола  жде,  виглядає...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561849
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 23.02.2015


Весняні крила

Весна  сум’яттям  в  душу  увірветься,
Солодким  щемом  тіло  переповнить,
П’янкими  іскрами  по  жилах  пронесеться,
І  аж  тоді  коханням  заполонить  .
 
               Самотність  мов  туман  на  сонці  щезне,
               І  радість  піснею  в  душі  озветься,
               Вогонь  життя  ніколи  не  замерзне,
               Коли  у  пристрасті  так  серце  б’ється.
 
Бажання  два  навік  переплетуться,
Одне  стремління  кригу  проламає,
Два  стогони  загубляться  й  знайдуться,
У  поцілунку,  вічність  де  волає…
 
               Слова  з  листка  без  пам’яті  злітають,
               Лелеками  –  лиш  спогади  лоскочать,
               Про  доторки,  які  не  забувають
               І  разом  перекохані  ті  ночі
 
Люби  бо  так  нікого  вже  не  буду
Кохати,  як  бездонні  твої  очі
І  не  втамую,  й  миті  не  забуду
Обіймів  тих,  таких  палких  дівочих
 
               Дай  руку,  ще  раз  вперше  обійми
               Торкнися  і  навіки  причаруй
               У  небо  злинь  гарячими  крильми
               Ще  мить  кохання  знову  подаруй.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561847
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2015


Ой встань Тарасе…

Ой  встань  Тарасе  подивися
На  цю  ганьбу  дітей  твоїх
Та  й  сам  заплачеш  біля  них
Бо  вгледиш  знищено  руїну  -
Твою  кохану  Україну
Сплюндровану  під  смертний  гріх
Своїми  ж  власними  синами
Що  так  привикли  до  ярма
Вже  і  неволенька  сама
Шукаючи  в  душі  старих
Їм  стала  люба,  бо  нема
Того  Господнього  знамення
На  нас  нещасних  ...  і  дурних
Не  плач  Тарасе...буде  воля!
Така  напевно  Богом  доля
Дарована,  синів  твоїх,
Ти  ж  знаєш  болем  не  скорити
І  в  душах  їхніх  не  згасити
Вогонь,  що  зцілює  руїни
Що  в  ім'я  неньки  України
Ще  возвеличить  нас  усіх!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557406
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.02.2015


Я на твоїх устах

Я  на  твоїх  вустах  переродився,
В  міцних  обіймах  щастя  зупинивши,
А  світ  в  солодкій  миті  оновився,
Коли  у  поцілунку  зникла  тиша.

 
Коли  в  очах  зявилося  бажання
І  вирвалися  доторки  з  в'язниці,
Я  зрозумів  усю  журбу  кохання
І  потонув  у  відьомських  зіницях.

 
Себе  залишив  в  кожнім  поцілунку,
Віддав  усе  і  випив  все  до  болі,
А  серце  тріпотіло  в  грудях  лунко,
Від  почуттів  втікаючи  на  волю...

---------------------------------------------------
Прости  за  необдуману  миттєвість
Пробач  за  некерований  порив
Коли  надумане  -  насправді  несуттєве
А  у  душі  -  не  те,  що  говорив

 
Спасибі  за  розділені  тривоги
Вклоняюсь  за  бажання  і  слова
За  те,  що  у  душі  почула  стогін
І  не  пішла,  коли  була  права

 
Прийми  цілунок  ніжністю  багатий
Втони  в  обіймах  раз  і  назавжди
Бо  вмієш  і  прощати  і  кохати
І  віриш  тут,  і  вчора  і  завжди

_____________________________

 
Ти  приходила  маревом  солодким
І  воскресала  медом  на  вустах,
Моя  душа  волала,  аж  допоки,
З  тобою  не  злетіла,  наче  птах.

 
Ти  була  задоволенням  небесним,
Я  пив  нектар  із  ніжних  твоїх  губ
Я  жив  в  екстазі,  навіть  не  тілеснім,
Зробивши  миті  нескінченний  зруб

 
Твої  обійми  в  шкіру  вкарбувались
І  доторками  ніжиться  вона,
Бажання  і  емоції  змішались,
 
Кричить  безмовним  криком  тишина…
___________________________

 
Мить  поцілунку  тане  на  устах
Разом  з  сльозою,  та  вона...  уявна
І  шкіра  шовком,  в  доторках  ...думках
Твої  долоні  -  ще  теплом  в  руках
Переплітають  дійсне  та  захмарне

 
Бажання  з  пристрастю  сплелися  у  душі
Вирує  в  серці  почуттів  ..  провина
І  знову  сльози  раптом  ...як  в  дитини
Бо  не  прожити  ще  ось  ці  хвилини
Без  тебе  кожна  мить  -  безмежна  днина

 
З  тобою  чари,  магія  і  сміх
Твоїх  очей  бездонність  ...і  страждання
Так,  що  кричиш:  "не  можу,  ...і  не  буду"
Не  винесу  оцю  німу  осуду
Що  завжди  поруч  із  моїм  коханням  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557405
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2015


Я хочу дуже мало

Я  хочу  дуже  мало,  й  цілий  світ  –
Лише  щодня  дивитись  в  твої  очі,
І  зустрічати  в  снах  тебе  щоночі
Щоб  разом  зупинити  відлік  літ

 
     Торкнися  і  розвій  мою  печаль,
     Цілунком  з  серця  смуток  забери,
     Знайди  мене,  прости  і  покори.
     В  обіймах  розтопи  сльозою  жаль,

 
З  тобою  я  ціную  кожен  день
І  в  кожну  мить  без  тебе  помираю
Мабуть  я  просто  так  тебе  кохаю
Що  у  словах  нема  цьому  наймень

 
     Твій  сум  в  стократ  у  серці  відгукнеться
     І  твоя  біль  із  розуму  зведе,
     А  щастя  з  неба  зіркою  впаде
     У  душу,  і  екстазом  там  озветься.

 
Я  кожним  своїм  подихом  в  тобі  -
Всі  фібри  наших  душ  переплелися.
І  як  життєвий  шлях  би  не  стелився,
Я  твій  назавжди  –  в  радості  й  журбі.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556567
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2015


Україні

Україно  –  роз'ятрена  рано,
Тихий  шепіт  зболілих  сердець,
Твоє  ім'я  спокутою  стало,
Для  того,  хто  душею  вже  мрець

 
Україно  –  забута  молитво,
Обітована  земле…гріховна,
Розіп'ята  леліяним  сином,
Підлабузництвом  й  зрадою  повна

 
Яничари  звели  тебе,  ненько
На  вершину,  що  зветься  Голгота
Рідні  діти  пробили  серденько  -
Твоя  мова  для  них  –  то  срамота

 
Та  я  вірю  –  ти  встанеш  з  руїни,
Бо  душа  незборима  в  народу,
Не  поставити  всіх  на  коліна
Не  зламати  козацького  роду!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556566
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 02.02.2015