| Сторінки (1/25): | « | 1 | » |
Неправда завжди йшла із нами по життю,
А зло завжди добро перемагало,
Всі крали,всі брехали дивлячись у очі,
Багато полягло,а їм все мало.
Невже так буде і надалі,
За тих свиней невинні будуть помирати,
Діти без батька лишаться,а сестра без брата,
Синів пропавших на війні оплакує старенька мати.
Та мати яка мала того єдиного синочка,
Який без батька ріс у самотині,
Для неї був усім її життям,
А він віддав своє життя неньці Україні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593761
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 15.07.2015
Не так давно. Я ще блукав дитинством,
Той сміх,той плач, що йшов із далини,
Перша любов,перша образа,перша радість,
Тоді не знали ми ні горя, ні біди.
Батьківська ласка і турбота серце зігрівали,
Ти був найщасливішим у житті,
Любов до ближнього,до Бога,Батьківщини,
А ти зараз один стоїш у каятті.
Згадавши все те, що ти колись зробив в дитинстві,
Згадавши те, що мати з батько в серці заложили,
Згадавши те, що твоє життя змінило,
Незабувай!Молися за батьків щоб довго жили!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590604
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.06.2015
Не вспіли ще й минулі шрами загоїтись,
Тебе вже знов як дерево різб’ять,
Невже тебе не стане Україно,
Бо ті бандити все їдять тебе й їдять.
Мені думать страшно, що буде через десятки років,
Чи зуміє хтось країну вивести з цієї ями?
Вернути те,що вкрали москалі,
Розп’ята Україна в неї кров тече по ранах.
Народ патріотизм відверто награє,
А це руйнує нас із середини тіла,
Народ вкраїнський ділиться на дві великі групи,
І щоби навіть наша ненька Україна не хотіла.
Всі предають шукаючи собі якоїсь вигоди,
Невже народ свій власний Україну знищить вщент,
Продасть усе і піде на москальщину,
Залишиться земля одна і де-ніде старенький пень.
Той пень,що був колись могутнім дубом,
Який прожив століття не одне,
Прожив би ще,але народ є без душі,
Болить за Україну серденько мене…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589846
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 25.06.2015
Чесно себе я відчуваю ізгоєм посеред інших,
Мої думки різняться серед всіх,
Усі кохають,зустрічають, веселяться,
А я сиджу й строчу весь час вірші.
Не знаючи,насправді,що таке кохання,
Лише розбите серце й пустота,
Тоді навіщо я живу на цьому світі,
Я на краю,а там лиш тиша й висота.
Невже немає того,що мені зробить потрібно,
Родити сина,збудувать будинок і дерево посадить,
В житті нема сенсу взагалі,
Як далі жити,як же далі жить.
Мене болить душа за Україну,
Її неначе розпинають на Хресті,
Та я ниє таким великим патріотом,
Я патріот лише у серці і душі.
Нікому непотрібен я таким,
А я й проситися нестану взагалі,
Невже самим залишусь жити,
Залишусь і помру в самотині…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589381
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2015
Чому так важко жити в Україні?
Чому неможна бути вільним як орел?
Невже все куплено за гроші?
А той, що прагнув щось змінити зник або помер.
Шевченко мучився за волю України,
Гонгадзе потім мертвого знайшли,
Кузьма помер у автокатастрофі,
Вони з життя ще зовсім молоді пішли.
Невже політики настільки безсердечні,
Навіщо вам кров чужую пити?
Вже годі гратися в ці ігри!
За вас же помирають чиїсь діти.
Вони померли бо багато правди знали,
Кричали:Підіймайся мій народе із колін,
Народ стояв і голову пустивши,
Боявся,лицемірив і болів.
Байдужість українського народу,
Позбулась України вірних дочок і снів,
Вони вже спочивають,але дух незламний,
Люди!Живім же як Господь нам заповів!
І на останок я скажу слова Кузьми,
Адже із ними я йду завжди по житті,
Не забувай: « Ти сам собі країна,
Зроби порядок в своїй голові».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588880
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 21.06.2015
Великі Ком’яти селі моїх мрій,
Про тебе всі знають дорослі й малі,
Про легенду,про пам’ятку і про добро,
І про весь славний ком’ятський народ.
Солдат на колінах в Ісуса Христа,
Що йшов за тебе віддати життя,
Молилася мати,просила за сина,
Поліг її син та вільна Вкраїна.
Стоїть стародавній млин невмирущий,
Який омиває Боржава могутня,
З якої черпають святую водицю,
Народ невмирущий,народ працьовитий.
Ти славишся всіма своїми дарами,
Піснею,мовою і колядами,
А дзвони церковні народ твій скликають,
На Божу Службу вони всіх гукають.
Великі Ком’яти село моїх мрій,
Я не шкодую,що родився в тобі,
Виходжу із тебе я як просто дитина,
Тебе прославлятиму на завжди й донині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588683
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.06.2015
Невже,невже цей день колись настав,
Його чекав я саме більше,
Думав симпатії?Та ні!
А серце моє все до тебе кличе.
Як важко зараз признаватись дівчині в коханні,
Хлопці не ті вже,а дівчата взагалі,
Де та романтика той світ інакший,
А ти згадай як ми закохувались коли були малі.
Неті вже люди,не той вже світ,
Байдужісь,зло,егоїстичне я,
Куда ми котимся,куда ми дальше їдем,
А навкруги лише одна брехня.
А я усе ж таки романтик у душі,
Я несоромлюсь скажу,що тебе я покохав,
Чи відкликнешся ти взаємністю мені,
Я знав,я знав,я знав,що ні….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588589
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2015
З тобою я комфортно почуваюсь,
Ти гарна,добра,ввічлива й проста,
Мені чомусь запала в душу,
Я знав шо день оцей колись наста…
Ти всі плюси в моїй шкалі оцінок,
Хоча за себе ти думаєш все навпаки,
На мою думку ти є ніжна,мила,
Та за тобою б мали бігати всі хлопаки.
Спілкуючись з тобою я як хлопчик п’ятикласник,
Побачив фото ще й слова всі презабув…
Немає слів,немає слів….
Я все б віддав лише б на мить з тобою був!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587655
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.06.2015
Я лиш говорю те,що душу розриває,
Те покоління,що є зараз то нето,
Усі хто може крадуть,убивають,
І з України роблять бозна,що!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587505
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 15.06.2015
Патріотизм-є не від’ємною частиною країні,
Та патріотом треба бути по всяк час,
Не зараз як погано в Україні,
Бо зараз то є мода й викрутас.
Чому давно не було майок жовто-синіх?
Чому не було курточок з гербом?
А зараз всі великі патріоти,
Та знайте патріоти ніч воюють і воюють дньом.
Йдучи на ту війну прокляту,
Вони вже знають,що немає вороття.
Не буде мами,жінки,сина,брата,доньки,
А буде Бог один і буде каяття.
Війна іде не знаючи чому ,
На мою думку Україна як та пішка в казино,
Хтось виграє,а потім знову програє,
А та Європа дивиться нас як якесь кіно.
Жовті мости,паркани,лавочки й стовпи,
Навіщо?А як малюєш то на довгий час малюй!
А не по ржавчині чи по об’явах,
І Україні в очі ти не плюй!
На всіх зупинках Слава Україні,
То хоч гарненько під лінієчку малюй,
Не знаю навіть,що сказати,
У очі,в очі Україні ти не плюй.
Ця вся війна так звана роблена з роками,
У ній невинні захищають політичний інтерес,
Політики все знають,брешуть і мовчать,
А Бог тихенько дивиться на нас усіх з небес.
Усе нові й нові йдуть на небо,
Небесна сотня радо їх віта,
Та будьте прокляті політики нещасні,
Колись і ваша,ваша смерть наста…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587379
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 14.06.2015
Сьогодні – День матері. 10 речей, про які мама ніколи не розповість
Сьогодні, 10 травня, в Україні відзначають День матері. Наші мами – це найкращі приклади безкорисливої, співчутливої та відданої любові. Материнські почуття – поза часом і простором, не піддаються розуму і логіці – просто тому, що зрозуміти їх можна, тільки якщо ви самі батько чи мати, і ніяк інакше.
Пропонуємо 10 речей, про які мама ніколи не розповість:
►Вона плакала через ваc. Часто.
Вона плакала, коли дізналася, що вагітна. Вона плакала під час пологів. Плакала, коли вперше вас обняла. Плакала від щастя. Плакала, бо боялася і переживала за вас. Вона глибоко відчуває і розділяє з вами весь біль і все щастя у цьому житті, навіть коли ви не усвідомлюєте цього.
►Вона все-таки хотіла той останній шматочок пирога.
Але, коли вона побачила, як ви, облизуючись, дивитесь на нього своїми величезними очима, вона просто не змогла з’їсти його. Вона знала, що стане набагато щасливішою, спостерігаючи за тим, як ви, задоволені, наминаєте його.
►Їй було боляче.
Боляче, коли ви смикали її за волосся, хапали її своїми гострими нігтями, які неможливо було постригти. Боляче, коли вона годувала вас грудьми, а ви покусували її. Ви пошкодили їй ребра і живіт, коли вибиралися з її утроби. І ваш прихід в цей світ був пов’язаний для неї з важким болем.
►Вона переживає за вас. Завжди.
З моменту зачаття вона зробила все, щоб захистити вас. Вона стала тією жінкою, яка хотіла сказати «ні», коли сусідська дівчина попросила потримати вас, і яка стиснулася, коли дівчинка все-таки взяла вас на руки. Її серце пропустило два удари, коли ви зробили свої перші кроки. Вона не спала, щоб переконатися, що ви повернулися додому в безпеці, і прокидалася раніше за всіх, щоб провести вас до школи. Вона була готова вирвати вас з лап поганого сну або нічного кошмару. Вона була поруч завжди, щоб переконатися, що ви в порядку.
►Вона знає, що не ідеальна.
Мама сама для себе найгірший критик. Вона знає всі свої недоліки й іноді ненавидить себе за них. Але найважче доводиться, коли справа стосується вас. Вона хотіла б бути досконалою матір’ю і все робити правильно – але вона людина, а тому здатна робити помилки. Напевно, вона все ще намагається пробачити собі їх. Всім серцем вона хоче повернутися в минуле і зробити щось по-іншому, але це неможливо. Тому будьте ласкаві до своєї мами і знайте, що вона зробила найкраще з того, що було можливо на той час.
►Вона спостерігає за вами, поки ви спите.
Були ночі, коли, сидячи біля вашої ліжечка о 3:00, вона молилася, щоб ви нарешті заснули. Вона співала вам колискову, хоча сама ледь могла тримати очі відкритими. А коли ви нарешті засинали, вона лежала поруч з вами, і вся її сонливість зникала в ту саму мить, коли вона дивилася на ваше обличчя, відчуваючи безмежну любов, якій нестрашні біль та втома.
►Вона носила вас набагато довше, ніж 9 місяців.
Вона була потрібна вам. Тому інших варіантів не залишалося. Вона навчилася тримати вас, поки прибирала квартиру, коли уривками вдавалося поїсти і навіть коли спала. Руки втомлювалися, а спина нестерпно боліла, але вона тримала вас, тому що ви хотіли бути ближче до неї. Вона притискала вас до себе, любила вас, цілувала і бавилася з вами. Ви відчували себе в безпеці в її руках, і ви були щасливі, тому вона брала вас на руки так часто, як вам цього хотілося.
►Кожен раз, коли ви плакали, її серце розривалося.
Для мами немає нічого жахливішого, ніж чути плач дитини і бачити, як сльози течуть по вашому наївному дитячому личку. Вона робила все, що в її силі, щоб зупинити ваші сльози, і, коли це не вдавалося, її серце розбивалося на мільйон маленьких осколків.
►Ви для неї завжди на першому місці.
Вона могла обходиться без їжі, без душу і без сну. Вона завжди ставила ваші потреби вище за свої власні. Вона витрачала весь день на вас, і до його кінця сил на себе просто не залишалося. Але наступного дня вона прокидалася навіть раніше і робила все це знову, тому що ви для неї значили більше, ніж все інше.
►Вона б пройшла через це усе знову.
Бути мамою – найважча робота, яка тільки може бути в цьому світі. Ви плачете, вам боляче, ви намагаєтеся, але нічого не виходить, ви вчитеся. Але ви також відчуваєте так багато радості й любові, що здається, що ваше серце ледь може вмістити ці емоції. Незважаючи на весь біль, страждання і безсонні ночі, через які пройшла ваша мама, вона із задоволенням випробує все це знову, тому що це того варто. Тому наступного разу, коли ви побачите свою маму, просто скажіть їй спасибі. Дайте їй знати, що любите її. Повірте, їй не так вже й часто доводиться це чути♥
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580301
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 10.05.2015
Вона того напевно нехотіла,
Ридала,плакала за нас і дуже часто,
Коли дізналась що на світ зявлюся я,
Вона зразу,зразу розцвіла.
Ти плакала коли були пологи,
Коли обняла вперше ти мене,
Скажу відверто я тобі матусь,
За тебе я віддам життя своє.
Вона хотіла той шматочок торту,
Але побачила як дивлюся на нього я,
Дала мені і дивилася на мене,
І серце в неї щастям налива.
Вона багато болю відчувала,
Коли кормила нас з своїх грудей,
Боліло серце як ми йшли дошколи,
Я знаю мамо ти все відчувала.
Вона завжди за нас переживала,
Коли ми перші кроки почали робить,
Від сну поганого охороняла,
Дякую що життя мені подарувала.
Вона знає,що не ідеальна,
І пам’ятайте помиляються усі,
Тож будьте ласкаві до мами,
І життя ввас буде гарне,
Вона спостерігає поки ми спимо,
До 3 години біля нас сидить,
Колискові біля ліжка нам співа,
Нахай мамо Господь вам допомага.
Вона носила вас 9 місяців в собі,
Гралася,годувала і повчала,
До церкви привчила ходить,
Ближчих і людей любить.
Коли ми плакали її серце розривалось,
За будь яку ціну вона ті сльзи зупинить могла,
Тож поважайте і любіть ви свою маму,
Адже вона терпіла і ридала.
Знаєте шоб вона поганого вам неговорила,
Та їй хотілося б проти знову через це,
Той плач ті переживання,
Тобі мої матусю найщиріші побажання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580297
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 10.05.2015
Скажіте мамо,як вам все вдається,
Ростить мене,любить і працювать,
Без батька є для вас зла кожна мить,
У будь яку минуту серце може зупинить.
Мамо, я від вас прощаюсь,
Відхожу я в проклятую війну,
Ті москалі!Нам жити недають,
У нашу сторону все б’ють і б’ють.
На Україні мамо ви мене родили,
Перші слова,пісні на ній я чув,
Ходив по ній я плакав,веселився,
В усіх на очах її матусе розіпнуть???
Ні!Я жити так неможу далі,
Неможу я як інші люди жить,
Хтось бреше,продає,а інші крадуть
Я народився в Україні в ній й помру!
Пишу вам мамо в мене все нормально,
Тих москалюг ми косим як траву,
Тут маю брата,батька,свата,кума,
Повірте з ними я точно не помру.
Знаєте???Як мені бракує дому,
Того садочку,груш тих і вишень,
Я тут,а ви там мамо в самотині,
Моліться і за Мене Господа просіть!
Просіть щоб Господь Україну оберіг,
Від тих проклятих недругів Вкраїнських,
Моліться ви за дочок і синів,
Щоб всі були як я країні вірні.
У цій війні простий народ страждає,
Хто знав,що брат піде на брата свойого,
Війна!Війна між двох народів,
Але вбивають, вбавають всерівно!
Скажіте ви пани еліти,
Що буде дальше,як ми будем жить,
Хто нове покоління нам народить,
Якщо на полі битви стільки вбитих спить.
Таку жорстокість,дикість світ давно не знав,
Хоча і знав та все рівно мовчав,
Європа дай прихисту трохи,
Ти тими санкціями лиш тровиш бліх.
Стою в проклятті на колінах я,
Кричу до Бога…Господи спаси,
Тих юнаків які дітей не народили,
На полі битви усі полягли.
Ми є сміття!!!
На грутні нас народи різні проростають,
Сьогодні предають,керують,
А завтра брешуть і крадуть.
Народе миж Януковича скидали,
Ми воювати взагалі нейшли,
Звідки,коли і хто сказав це???
А це зробили!Зробили ми самі.
Скажу тобі народе піднімайся!!!
Воскреснути у нас нагода є,
Життя завжди нас б’є і буде бити,
Бо Україна то життя моє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579010
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 05.05.2015
Вставай,вставай з колін ти Україно,
Тебе розносять і грабують довгії літа,
То москалі,то комуняки…
Вставай і ми всі крикнемо тобі Ура.
На твоїх очах Тараса убили,
На твоїх очах твій народ вмирав,
Хто керував тобою Україно?
Той зараз краде і тоді тихенько крав!
Мені дивитись страшно Україно,
Який в тобі живе байдужий люд,
Сестра на брата,брат на батька,
В руках з ножем й рушницею ідуть.
Мало хто зараз прислухається до слів Тараса,
У церкві моляться,моляться лише старі,
Скажи куда ми йдемо дальше,
Преславний Господи?
Ти нашу Україну збережи…!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579008
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 05.05.2015
Піднялось євро,ціни на бензин піднялись,
Це відбивається все на низах,
Хто керував тоді і зараз буде керувати,
Лише народ простий,народ буде страждать.
Пішли із влади комуняки,
А також регіони розійшлись,
Тепер вони всі стали українські патріоти,
Люди невірте їм ми ж не ідіоти.
До чого ми йдемо у двадцять першому столітті,
Тепер лиш жити ми же маєм все,
За їхні помилки на небо,
Кожен день хтось новий,молодий іде.
Мало того,що влада нас всіх губить,
Та ще той Путін повний ідіот,
Хіба так можна Вова схаменися,
Ти губиш свій і наш український народ.
Ти же без матері дітей лишаєш,
Дівчат без хлопців,хлопців без дівчат,
Нехай та ми всерівно знаєм!
Український народ жив,живе й ніколи не вмирає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578942
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 04.05.2015
Скажіть хіба же ми не українці?
Та все же ми купуєм і їмо москальське те гівно,
Хіба цукерки ми зробить не зможем?
І зняти своє українськеє кіно.
Ми вже залежні від тієї москальні,
Брати і сестри скажіте ви мені?
Чи вам франка є соромо читати?
Чи вам ганьба шевченка величати?
Таких як ці у нас іще найдеться,
Та москалюг всіх вигнать доведеться.
Прийдеться жити з правдою на серці,
Про кривду,ганьбу й хабарництво забуть,
Тоді у злагоді і мирі наші діти,
Не рік,не два,а цілу вічність жить будуть.
Ця свино ферма,що ми звем верховна рада,
Сама жирує,а нам жити не дає,
З 450 народних депутатів,
Більшість проклятим москалям державу нашу продає.
Народе ти терпів багато часу,
Підводься йди вперед!Вставай!
Ну хто це зробить як не ти народе,
Героям слава,Боже Україні помагай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578941
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 04.05.2015
Скажіте мамо,як вам все вдається,
Ростить мене,любить і працювать,
Без батька є для вас зла кожна мить,
У будь яку минуту серце може зупинить.
Мамо, я від вас прощаюсь,
Відхожу я в проклятую війну,
Ті москалі!Нам жити недають,
У нашу сторону все б’ють і б’ють.
На Україні мамо ви мене родили,
Перші слова,пісні на ній я чув,
Ходив по ній я плакав,веселився,
В усіх на очах її матусе розіпнуть???
Ні!Я жити так неможу далі,
Неможу я як інші люди жить,
Хтось бреше,продає,а інші крадуть
Я народився в Україні в ній й помру!
Пишу вам мамо в мене все нормально,
Тих москалюг ми косим як траву,
Тут маю брата,батька,свата,кума,
Повірте з ними я точно не помру.
Знаєте???Як мені бракує дому,
Того садочку,груш тих і вишень,
Я тут,а ви там мамо в самотині,
Моліться і за Мене Господа просіть!
Просіть щоб Господь Україну оберіг,
Від тих проклятих недругів Вкраїнських,
Моліться ви за дочок і синів,
Щоб всі були як я країні вірні.
У цій війні простий народ страждає,
Хто знав,що брат піде на брата свойого,
Війна!Війна між двох народів,
Але вбивають, вбавають всерівно!
Скажіте ви пани еліти,
Що буде дальше,як ми будем жить,
Хто нове покоління нам народить,
Якщо на полі битви стільки вбитих спить.
Таку жорстокість,дикість світ давно не знав,
Хоча і знав та все рівно мовчав,
Європа дай прихисту трохи,
Ти тими санкціями лиш тровиш бліх.
Стою в проклятті на колінах я,
Кричу до Бога…Господи спаси,
Тих юнаків які дітей не народили,
На полі битви усі полягли.
Ми є сміття!!!
На грутні нас народи різні проростають,
Сьогодні предають,керують,
А завтра брешуть і крадуть.
Народе миж Януковича скидали,
Ми воювати взагалі нейшли,
Звідки,коли і хто сказав це???
А це зробили!Зробили ми самі.
Скажу тобі народе піднімайся!!!
Воскреснути у нас нагода є,
Життя завжди нас б’є і буде бити,
Бо Україна то життя моє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573045
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 08.04.2015
Скільки в житті людині треба?
Що би щасливою була???
Шматок зімлі?Частинку неба?
Та більш за все тепла би треба…!
Тепла любимої людини,коли йде кругом голова,
Тепла від рідної дитини,що твоє серце зігріва,
Тепла,що нам дарує пісня,яку проносиш крізь роки,
Тепла,що лине від обійстя,де мешкають мої батьки.
Тепла в очах надійних друзів,здатних підставити плече,
Тепла яке любові служить аж поки в жилах кров тече!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564407
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.03.2015
Важко жить на цьому світі...
Ніхто неспитає!
Чи ти вмієш?Чи ти можеш?
А зразу карають.
Лише мати з батьком,
Візьме приголубить
І спитає мати сина!
Чи ти сину любиш?
Свою неньку Україну,
Пророка Шевченка
Свій народ,а головнеє
Мене... свою неньку.
Батька свого старенького
Який вже сивіє
Руки тії натружені
Які щось зробили.
Вивели тебе у люди
Життя тобі дали,
Годували й зодягли
Що ж тоді їм буде!
Ти цілуй їх і молися
Проси ти у Бога...
Щоб твій батько,твоя мати
Нераз були опора!
Для тебе і жінки,
Для діточок милих,
І для славних синів й дочок
Твоєї Вкраїни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563130
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 28.02.2015
Прийняли ви мене такого
Який я йду до вас...
Навчили,вивели у люди,
Ніколи незабуду я про вас.
При вас моє дитинство промайнуло
Ті золотії миті без душі,
Ви наставляли,але я неслухав,
За це я потім сильно пожалів.
А зараз я прошу прощення,
Схиляю голови до вас і б'ю чолом.
Пробачте!Ви лише хотіли,
Залишити в мені чогось свого.
Ви мудрі,сильні й працьовиті,
Ні я ніхто незрозуміє вас,
Ви як Шевченко,як Франко,як Українка,
Страждаєте,але всерівно вчите нас.
Для вас учителів потрібно,
Поставить монумент-один,
Ні з дерева,ні з золота,ні з срібла,
А з знань які ви нам усім дали.
Кінець віршу вже,але я незміг...
Сказати те,що я завжди хотів,
Живіть,навчайте ви поволі й неспіша,
Усім вам многая і благая літа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563127
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.02.2015
Прощай мамо,прощай ненько,
Я в дорогу вже зібрався.
Прощай тату,прощай батьку,
Мене ти дочекайся.
Я хочу зізнатись батьку:
Ти мені як друг,як брат,
Як товариш вірний,
Ти молись за мене батьку,
І я прийду,прийду.
Тату!Бережи матусь,
І бабусю бережи?
Бог тобі допоможи!
Чи живим чи мертвим,
Я прийду до тебе,
Пам'ятай одне лиш батьку,
Твій син помер героєм!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560946
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2015
В нас сімя є невеличка,
Мама,тато,я й сестричка,
Ну,а ще одна сімейка,
Школа рідна моя ненька.
Мав братів й сестер багато,
І класну мав рідну матір,
Яка вчила наставляла,
Яка весь час нам всім казала,
Навновала говорить вам
Коли почнете ви робить вже,
Те що я прошу від вас,
Ви ж мій перший рідний клас.
Що ж урок уже почався,
Більшість в класі вже сидять,
А бандюги й шантропа,
В клас незаходять.
Класна бере журнал у руки,
Починає провірять,
Хто присутній,хто відсутній,
Тому двійка або п’ять.
Першим йде Іван Алексик,
Той що кличкою один,
Він є фізик й математик,
Але француз він слабий.
Має вдома птице ферму,
Розводить гусей рішив.
Крім гусей ще дома має,
Корову,курей і кролів.
Дальше йде Алексик другий,
Він не фізик ні співак,
Має він айфон четвертий,
Він йому як рідний брат.
Вдома має помідори,
Десь до тисяч сто,
Кажуть,що його той дідо,
Тримає в Чингаві село.
Третя йде в нас королева,
Звати її Габріела,
Прізвище її Андрашко,
Трохи схожа на степашку.
Ви питаєтесь у мене,
Чом вона в нас королева?
Случай був у школі в нас,
На святковий випуск класа,
Вибирали хто із ким,
Буде йти у парі,
То вона майже тоді,
Весь клас перебрала.
Потім йде Іван Баторі,
Трохи схожий на Магоні,
Коли хотів він приходив,
Вдома він усе робив,
Саме краще получалось ,
В нього речення читать,
Як речення він зачитав,
То весь клас він розсміяв.
Пятим членом цього списку
Іде наша група,
ІХББ так називали,
Ісак,Бровді,Боршош.
А що ж вони витворяли,
То було страшнеє,
Бровді своїм сміхом в класі,
Заводив громаду,
Ну,а Боршош своїм сміхом,
Учительську раду.
Боже то було страшнеє,
Що вни молотили,
А Ісак собі дріма біля батареї.
Десь проснеться хіхі-хаха,
Видавав він звуки,
Ну а Владі Волощук,
Був солістом групи.
Він зі своїм телефоном,
Покоряв світ ігор,
Дудул джам і Фруїт ніндзя,
Він проходив сміло.
Ось іде урок французька,
Шутніки готові,
А коли відповідати,
Вони неготові.
Тут учитель піднімає,
Козуба Андрія,
Розказуй ти про Париж,
Андрій щось малює,
Принеси мені ти зошит,
Хай я подивлюся,
Андрй стоїть за партою,
І нагло сміється.
Звертається до дітей,
Французької вчитель,
В п’ятім класі золотий був,
А зараз він дикий.
Ось уже пройшла й французька,
Велика перерва,
Всі веселі і зі сміхом,
Біжать до Марії.
Тьотя Маша для нас учнів,
Була гіпермаркет,і ідальня,
І кафе й апаратна гральна.
Вже як п’ять хвилин пройшло,
Урок давно почався,
Захисто той,що український,
Де весь час ми ржали.
Кола бігали на площі,
Стріляли з воздушки,
Класно було щоби ми ще,
Співали частушки.
Ось почали маршувати,
Неспіша у ногу,
Раз,два,три,чотири,п’ять,
Тут тобі й облога.
Передачі у строю,
Два завзятих хлопців,
Міша Віщак,Женя Федьо,
Бисся і неморщив.
Женя Федьо то скромняга,
Тихий як дитина,
Якщо його ти розізлив,
Скаже тобі скотино.
Ферик я скажу вам чесно,
Ні риба, ні м'ясо,
Коли хоче тоді ходить ,
З ним уже все ясно.
Йому як би вудку,пушку,
Радіє очима,
А якщо ти забереш то,
Плаче як дитина.
Потім йдуть по списку,
Богатирі класу,
Терпай Вася,Демчик Міша,
Із ними опасно.
Вася то рибак завзятий,
Міша качок вмілий,
А як двоє десь нап’ються,
Будь кого б убили.
Пямятаю раз сиділ,
В Боршоша у барі,
Так обоє досиділи,
Що Терпая забрали.
Тости,пісні,привітання,
Вірші вони складали,
Після того случая,
Більш двоє не сідали.
Потім йдуть у нас спортсмени,
Політики,комбайнери,
Психіатри і дитячі педіатри.
Ну давайте ж бо до справи,
Дальше буде більші цікаво,
Дальше йде по нашім списку,
Наташа Тесличко.
Наташа то дівчина вміла,
Про любов все,
І своєю красотою,
Всіх хлопців на повал вбиває.
Потім йде в нас Дарка Русин,
За ниї знати усьо мусай,
Тиха,чесна і красива,
Но дуже-дуже вона писклива.
Боже як начне кричати,
То клас увесь стає мовчати,
І увесь нас дружній клас,
Купуємо Даринці квас.
Потім йде у нас еліта,
Польща,Краків і Комяти,
Є у нас такі студенти,
Які пішли на призиденти,
На юристів,адвокатів
Агрономів і солдатів.
Досиь було рахувати,
Треба мало шось писати.
А наступним буде в нас,
Наталія Густі,
Ох про неї говорити,
То книжки писати,
Але я одне щось хочу,
Головне сказати.
Гарна дівчина неспорю,
В школі все сміялась,
Ну а в Польщі десь зо місяць,
Малину збирала.
Євро трохи нахапала,
Й привезла додому,
А зараз собі отдихає,
І колише ногу.
Потім йде у нас дівчина,
Має магазин єдиний,
Той зелений,що Боржава,
Мама ним всі управляла.
Потім йдуть дві одеситки,
Дві студентки,дві бандитки,
Нехай буде так як є,
Вони подруги дві усе.
Кажуть ми студенти.
Народ дуже бідний,
Про Поповичу й Шепаньку,
Напишу як вмію.
Поповичка то для класу була,
Опасная штучка,
Як подивиться на тебе,
Всьо тобі вже кришка.
Ми казали,що Марянка,
Є для нас шіфіні,
Якщо її обідити,
Скаже тобі лишиня.
Шепанька то є крута баба,
Вона просто рулить,
Мінділєєв і Ньюто,
В углу тихенько курять.
Формули там алгоритми,
Квадрати,рівняння,
Ну іще й додатки,
Але мала на лиці,
Дві сексуальні крапки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558109
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 08.02.2015
Кохання мені сказати важко,що це
Я вірив й буду вірити в любов,
Але життя є небезпечна штука
Яка дві половинки поглинає знов і знов.
Я хочу вірити у неї й буду,
Але старатимусь обходить всі пастки,
Які життя нам пропонує вічно
Щоб ми долали та вперед ішли.
Заради тебе я навсе готовий
Для тебе я дістану зірку і луну,
Тебе я на руках весь час носити буду
І в пелюстках троянд купатиму тебе одну.
Як важко новий вірш писати
Тобі одній із всесвіта всього.
Тобі одне я міг би вслух сказати
Тебе кохаю просинаюсь, а це сон
Прошу!Скажи чи ти мене кохаєш,
Для мене ці слова як новоє життя.
І ще одне чи будеш ти зі мною,
І шум у серці потихеньку замовка...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558031
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2015
Без вас жінки немов без кисню,
І як без рук нейдуть діла,
Хіба без вас затянеш пісню,
Кого запросиш до стола.
Неможна скажемо відверто,
Без Роксолан і Мадонн,
Без вас життя подібне смерті
Справжнісєнький армагедон.
І я усіх мужчин скликаю,
Підняти вверх свої чарки,
За дивовижний витвір раю,
За вас божественні жінки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557738
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2015
Убити, вкрасти, понівичити душу,
Ти можеш це, ти- Бог,
А я терпіти таке щастя мушу,
Бо не дотримався своїх же насторог.
Чому ж тебе оспівують так мило?
Чому для всіх, ти краща насолода?
Без тебе, у душі моїй цвіло і жило,
Тепер потрібна допомога... .
Ти вбило! Ти!
Навіщо душу я тобі відкрив?
Навіщо, в тебе повірив я?
Тепер вмираю, спочатку я іще терпів,
А зараз все, твій раб, і до кінця.
Життя моє! Перед тобою винуватий,
Кохання, не навмисно я впустив,
Тепер вишу у небутті розп'ятий,
Щастя я не бачу, напевно упустив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557735
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2015