| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
[img]https://poembook.ru/member_files/poemphoto_81626_58104.jpg[/img]
Війна прийшла постукала в одвірок.
Вся змучена, знисилина, бліда.
За нею кров стежинкою сочилась.
Війна прийшла та ти її не впускай.
Вона стоїть перед дверима,
А по заду йде гул за нею сліз і криків.
Там голосили матері і діти, яких війна забрала вже на віки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559754
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 14.02.2015
Чому так серце виліта?
Чому думки мої блукають?
Блукають в мріях про кохання, про ніжний дотик, поцілунки.
Невже не можу я забути ті очі ясні і болючі.
Невже не можу я забути той подих палкий і жагучий.
Чому мене це все турбує. Чому?
Невже ти не лише моя уява, що ніччю випливає з глибоких снів і мрій жагучих.
Невже це може бути?
Невже то дійсно не уява, невже ті очі все ж існують
Невже, невже це правда все невже.
О ні це знову ніч прийшла і це лиш моя уява, що прокинувшись із темнотою вимальовує тебе мій бажаний і такий далекий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559752
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2015
[img]https://poembook.ru/member_files/poemphoto_145289_36958.jpg[/img]
Заповни дружба - це лиш память
Це память в серці у особи,
Яка ніколи не обманить
Яка своє життя відасть, а дружбу ніколи не продасть.
Заповни дружба - це лиш слово.
Це слово лиш для того, хто другом і не був ніколи.
Хто не осягнув в житті своїм скурботнім,
Що дружба вартує зусиль.
Хто ніколи і не знав,
Що дружба завжди - це турбота,
Що дружбою зветься не скурбота.
Хто мабуть просто не пізнав
Того, що зветься "ДРУЖБА"
Хто друзів справжніх не мав той не пізнав:
Що дружба - це нівіки.
А справжній друг - це той хто не покине
Коли ти впав чи на вершині.
Дружба - це лиш хвилина і на віки.
Дружба - це почутя завжди теплі і невині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558897
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.02.2015
[img]https://poembook.ru/member_files/poemphoto_145393_18875.jpg[/img]
Ти був поетом,- кращим з всіх.
Ти мав прикрасну душу.
Ти був героєм для людей
Андрій Кузьменко
Хто тебе хоч раз послухав.
Ти був веселим і розумним добряком.
Ти текст піснів писав устами люду.
В твоїх словах лиш завжди правда лилась,
Хоч була гострою, проте завжди правдива.
Ти будеш вічно жити в серці у народу
Як іскорка, як жарина, як память вічна і журлива.
Хоч немає вже на землі тебе
Та в небі ти будеш літати
Та поміж хмарок в раї
І далі свої пісні і добрії діла продовжати.
Ми будем завжди повнити про тебе.
А зараз з миром сочивай на небі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558896
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.02.2015