Oлександр Бiлий

Сторінки (1/31):  « 1»

Я не люблю, когда чужие лезут в душу

Я  не  люблю,    когда  чужие  лезут  в  душу,
Как  будто  больше  некуда  стучать.
Я  в  море,  в  океане.  Вы  –  на  суше,
Не  нужно  с  берега  безлюдного  кричать,
И  плавая,  водой  морской  давиться,
Погубите  себя  вы,  не  доплыв.
Не  сможете  вспорхнуть,  подобно  птице,
Что  улетит  однажды,  край  родной  забыв.

Не  лезьте  за  буйки,  я  заклинаю!
В  пучине  нет  возврата,  –  лишь  волна,
Что  мысли  ваши  пеной  накрывает,
Стирая  в  телефонах  имена.
Как  никогда  мне  нужно  личное  пространство,
Но  нарушать  его  позволю  только  тем,
Кто,  игнорируя  угрозы  –  искупался,
Не  побоявшись  измениться  насовсем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569074
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.03.2015


Не отдавайте души тем…

Не  отдавайте  души  тем,  
Кто  крылья  ваши  оборвал,
Не  восхваляйте  как  тотем,
Того,  кто  вам  однажды  врал.

И  не  давайте  слабину,
Пытаясь  возвращаться  к  тем,
Кто  вас  тащил  на  глубину,
Бросал  в  плену  холодных  стен.

Не  тратьте  время  и  на  тех,
Кто,  улыбаясь,  нож  вонзал,
Вернуться  к  ним  –  глупейший  грех,
Удел  для  тех,  кто  низко  пал.

Доверьтесь  сердцу  –  и  вперёд,
На  поиски  своей  судьбы.
Ведь  кто-то  любит  вас  и  ждёт
В  конце  извилистой  тропы.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568267
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.03.2015


Повертайся!

Повертайся!  Тебе  заклинаю!
В  теплу  гавань  мою  із  надій.
Простягнися  палким  небокраєм
З  пережи́тих  страждань  і  подій.

Нагадай  мені  присмак  солоний,
Тої  млості  рясни́х  сподівань.
Я  не  хочу  звільнитись  з  полону
Цих  нестримних  думок  та  бажань!

Пригорни  мене  сонячним  світлом
І  омий  свіжим  шумом  прибою,
Повертайся  із  подихом  вітру,
Та  благаю,  залишся  зі  мною.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2015


Он был убит близ диких круч

Замо́к  весь  ржавчиной  покрыт.  Прошли  года.  Утерян  ключ.
И  мать  давно  уже  не  ждёт.  Он  был  убит  близ  диких  круч.

Лил  дождь,  а  грома  жуткий  треск  ломал  тоску,  вселяя  страх.
Он  был  хороший  человек…  Жаль  умирал  в  моих  руках.
Потоки  ливня  по  лицу  сливались  в  томную  гримасу.
Ещё  дышал,  и  был  живой  –  изорван  роковым  фугасом.
Меж  пальцев  веяло  теплом,  струилась  кровь  из-под  жилета.
Отдал  он  жизнь  свою  за  дом,  который  покидал  с  рассветом.
Лицо  в  грязи,  пробитый  шлем,  но  автомат  в  руках  сжимает.
«Не  попаду  теперь  уж  в  плен»  –  с  кривой  ухмылкой  заявляет.
«Прошу,  моих  побереги,  поведай  им  –  когда  и  как.
Увы,  не  смог  себя  сберечь  –  проворней  оказался  враг.»

***

Войны  уже  и  след  простыл,  тела  лежат  в  родной  земле.
Давно  закончен  страшный  бой,  что  звон  оставил  в  голове.

Замо́к  весь  ржавчиной  покрыт,  засох  вокруг  калитки  плющ.
Семья  его  всё  так  же  ждёт,  не  зная,  что  убит  близ  круч.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568083
рубрика: Поезія, Военная лирика
дата поступления 20.03.2015


Мы сами убиваем наши чувства

Мы  сами  убиваем  наши  чувства,
Заталкиваем  в  грязные  мешки,
Не  понимая,  что  они  не  задохнутся,
Их  не  проткнут  какие-то  штыки.

Мы  гордостью  любовь  перебиваем,
При  этом  все  страдаем  без  неё,
И  сердца  стуков  ритма  избегаем,
А  в  тех,  кто  любит  нас  –  безжалостно  плюём.

И  снова  он,  безумный  круг  порока.
Вновь  алкоголь  и  ночи  в  тишине.
Часы  стучат,  мы  лечим  души  роком,
А  сами  задыхаемся  во  сне.

Мы  возвращаем  тех,  кто  нас  давно  покинул,
Влюбляемся  в  неправильных  людей,
Как  жаль,  что  не  придумали  вакцину,
Что  сделала  б  нас  чуточку  умней.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567726
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.03.2015


Счастлив будет тот, кто был собою

Почему  мы  все  хотим  казаться,
потеряв  при  этом  свою  личность?
Что  же,  ей  придётся  замыкаться
в  пустоте  звенящей,  герметично.

Чувства  прячем  за  семью  замками,
голову  ночами  разрывая.
На  бумаге  излагаем  их  стихами,
в  них  души  частичку  оставляя.

Мы  живём  сегодня  лишь  мечтою,
заполняя  мир  свой  серой  краской.
Счастлив  будет  тот,  кто  был  собою,
а  не  тот,  кто  прятался  за  маской.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566994
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2015


Её глаза свели меня с ума

Её  глаза  свели  меня  с  ума,
ведь  только  в  них  хотел  бы  утонуть  я.
Бросает  в  жар,  хоть  на  дворе  зима
и  мысли  в  голове  на  перепутье.

Её  глаза  так  пристально  глядят,
сквозь  тело,  теплотой  пронизывая  душу.
По  жилам  растекается  знакомый  чад,
лишь  зоркий  взгляд  –  и  океан  осушен.

Её  глаза  сверкают  в  темноте,
ведут  меня  сквозь  сонную  лощину.
И  пусть  у  нас  так  мало  общих  тем  -
вновь  падаю  в  зелёные  глубины.

Её  глаза,  я  вижу  их  во  сне,
но  даже  там  бесследно  пропадают.
И  ни  один  из  нас,
живущих  на  Земле,
их  тайны  никогда  не  разгадает.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566521
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.03.2015


Йди

Поміж  нами  стало  холодніше.
Вперше  бачу  лють  в  твоїх  очах.
То,  чого  ж  ти,  вірила  раніше,
і  навіщо  скривдила  мій  шлях?

Ми  з  тобою  стали  знов  чужими,
погляди  змінилися  у  нас.
Панцирами  вкрилися  твердими,
з  гордості,  що  не  розІб'є  й  час.

Хочеться  мені  тебе  забути,
це  обличчя  стерти  назавжди...
З  пам'яті  не  вичавиш  отрути,
і  тому,  благаю,  -
просто  йди.


P.S.  Друзі,  кому  не  дуже  складно,  прошу,  порадьте  як  можна  замінити,  і  чи  варто  взагалі  змінювати  рядок  зі  словами  "з  гордості,  що  не  розІб'є  час."?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566446
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2015


Грань

Мы  по  разные  стороны  баррикад.  
Ты  свободна.
Меня  же  -  свободы  лишила.
Вдалеке  догорает  апрельского  солнца  закат.
Расскажи,  что  за  чары  используешь?
В  чём  твоя  тайная  сила?

Мы  с  тобою  разрезаны,  как  полюса  у  Земли.
Ты  тепло  излучаешь,
во  мне  же  -  бушуют  морозы.
Не  согрею  тебя  я  руками  средь  лютой  зимы,
Ты  прости,
не  смогу  утереть  твои  горькие  слёзы.

Но  ты  вновь  улыбнёшься  –  и  снова  стирается  грань.
Рассыпается,  
будто  стекло,  что  на  пол  уронили.
Ну  а  сердце,  тарань  уж  теперь  -  не  тарань,
Мы  не  в  силах  любить,
как  когда-то  друг  друга  любили.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565912
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.03.2015


Я пам`ятаю

Я  пам`ятаю  запах  свіжих  квітів,
які  ти  заплітала  у  волосся.
Зелені  очі,  таємницею  спови́ті,
в  яких  душі  побачив  відголосся.

Я  пам`ятаю  день,  коли  зустрілись,
той  місяць,  що  нам  прокладав  стежину.
У  йо́го  сяйві  ми  з  тобою  грілись,
не  бачучи  навколо  хуртовину.

Я  пам`ятаю  добре  першу  пісню  -
співали,  посміхаючись  блакиті.
А  іноді,  не  вистачало  навіть  кисню,
щоб  описати  ті  думки  несамовиті.

Я  пам`ятаю  все  це  через  те́бе!
Ти  ігноруй  слова  ці,  хворобливі...
Бо,  судячи  з  усього,  так  і  згину,
у  почуттів  своїх  шаленій  зливі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565758
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2015


Ты мертва?

Ты  мертва?  
Я  не  верю,  ведь  ждал  хэппи-энд!
Так  зачем  же  всё  время  надеждою  жил?
Моё  счастье  свернуло  с  ухаба  в  кювет.
В  тот  кювет,  где  цветы  я  вчера  возложил.

Ты  прости,  что  я  пьяный  сегодня,  другой.
И  не  чувствую  больше  прилив  эндорфинов.
Не  могу  здесь  остаться  один  с  тишиной.
Голова  так  гудит…
Я  тобою  покинут.

Всё  прокручивал  миг
тот  прекрасный  и  светлый,
когда  встретил  тебя  в  проливном  октябре.
А  улыбка  твоя,  хоть  была  незаметной  -
согревала  меня,  как  свеча  в  фонаре.

Не  могу.
Вновь  с  тобою  хочу  повстречаться!
Не  умею  я  чувства  читать  между  строк.
Так  зачем  в  этом  мире  мне  дальше  скитаться?
И  на  мыслях  об  этом  лишь  щёлкнул  курок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565649
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.03.2015


Етанол

Ти  знову  п`єш,  і  настрою  немає,
Ти  відчуваєш  цю  дифузію  у  кро́ві?
Тебе  ніхто  і  ні́де  не  чекає,
А  замість  серця  –  плями  пурпурові.

Ти  тінь  лише,  ти  більше  не  людина,
Немає  болю,  -  є  лише  потреби,
Етиловий  надалі  рухається  по  судинам,
Розвівши  руки,  станеш  ти  під  небом…

Піднявши  підборіддя,  вітер  відчуваєш,
І,  задихаючись,  тамуєш  свою  злобу,
А  душу  все  ще  алкоголем  поливаєш,
Немає  більше  до  життя  жадоби.

Воно  гірке,  немов  той  напій  в  пляшці,
Яку  ти  другий  тиждень  обіймаєш,
Ти  поховав  надії,  вдягши  білі  капці,
А  долю  навіть  у  обличчя  ще  не  знаєш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565520
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2015


Вороны

Мысли  похожи  на  стаю  воро́н,
что  плоть  разрывают,  почувствовав  падаль.
Не  нужно,  не  трать  последний  патрон,
как  больно  бы  в  жизни  порою  не  падал!

Не  стоит  их  в  клетке  держать  никогда,
ведь  вольные  птицы  не  могут  без  ветра!
Ты  их  отпусти,  один  раз,  навсегда,
и  пусть  растворятся  вдали  километров.

Но  чувства  всё  льются  безумным  ручьём,
что  берег  размыл  уж  давно  вполовину.
Зияют,  как  пламя,  ночным  фонарём
и  тлеют  углями  на  днище  камина.

Пора  бы,  хлопушкою  щёлкнув,  забыть,
отрезать  всю  ленту,  снимая  по  новой.
И  дверь  наконец-то  судьбе  отворить,
Всю  ненависть  сделав  «начала»  основой.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564338
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.03.2015


Мій Ляльковик

Я  закохуюсь  в  те́бе  щодня,
коли  бачу  у  снах  –  шаленію.
Та,  на  жаль,  я  тобі  не  рівня́,
хоч  від  ду́мок  про  це  -  тихо  скнію.

Свої  сили  втрачаю  дарма,
емоційно  виснажую  простір.
Твій  характер  для  мене  тюрма,
кожне  слово,  неначе  той  постріл.

Відпусти  мене́,  мій  ляльковик!
Обірви  всі  контакти,  будь  ласка!
До  полону  твого́  я  вже  звик,
Не  скінчи́ться  ніяк  наша  казка.

Досить  з  мене  тих  ніжних  очей!
Слів  солодких  не  треба,  благаю.
Більш  не  твій  я,  кохана,  трофей,
бо  ці  нитки  з  плечей  -  відриваю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564233
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2015


Расскажи

Расскажи  мне  о  звёздах...  Мерцая  вдали,  
освети  ими  путь  мой  до  гавани  тихой.
Пусть  мы  будем  с  тобою,  как  те  корабли,
что  из  шторма  ужасного  ищут  свой  выход.

Умоляю,  скажи,  что  надежда  жива,
говори  о  ней  так,  чтобы  враг  не  услышал.
И  не  стоит  опять,  подбирая  слова,
ожидать,  что  настанет  внезапно  затишье.

Я  прибуду  туда,  где  давно  уже  ждут,
там  средь  лиц  растворяются  сотни  улыбок.
Мой  костёр  вдохновения  вновь  разожгут,
он,  согрев,  притупит  боль  тех  жутких  ушибов.

Почему  же  ты  плачешь?  Ведь  всё  хорошо!
Вот  наш  порт,  мы  доплыли!  Чего  ты?  Смотри  же!
Но  среди  криков  сотен,  -  один  приглуше́н,
крик  того  (или  той),  кто  тобою  лишь  дышит.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564073
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.03.2015


Кращий друг

Є  люди-таємниці,  що  ховають  всі  секрети,
Є  люди-лист  паперу,  та  пусті  вони́…
Є  люди,  що  із  небосхилу  впали,  мов  комети,
Але  згорять,  лише́нь  до  себе  пригорни.

Є  люди-турнікети,  яких  ти  ще  оминаєш,
Бо,  все  ж,  боїшся  впасти  через  них,
Є  люди,  що  закохані…  А  ти  цього  не  знаєш,
Без  тебе  кожен  день  –  найвища  кара  в  них.

Є  люди-сталкери,  яких  ти  погляд  лиш  спіймаєш…
Та  вже  немає  їх,  бо  розчиняються  у  мглі,
Є  люди-співаки,  без  голосу  яких  ти  пропадаєш,
Без  нього  ти,  немов  рослина  без  землі.

Є  люди-фантазери,  мрійники  веселі,
Що  вмить  розчинять  твій  буденний  сум,
А  є  людина-мандрівник,  що  прокидається  в  мотелі,
Якій  приївся  вже  містечка  свого  шум.

Та  є,  серед  усього  цього  розмаїття,
Людина,  що  життя  позбавила  від  чорних  смуг,
Без  неї  ця  реальність  стала  би  жахіттям,
Ти  звеш  її  банально  -  «Кращий  Друг».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563827
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2015


Весна

Зима  растает  на  пороге,
а  птицы  вновь  пойдут  на  взлёт,
Весна,  входя  в  свои  чертоги,
тепло  с  дождями  принесёт.

Старушке  подмигнув  коварно,
она  прольёт  нам  солнца  свет,
оденет  пеньюар  шикарный,
развяжет  вмиг  цветной  кисет.

И  высыпав  табак  оттуда,
избавит  нас  от  зимних  бед  -
от  гололёда  и  простуды,
расстелет  свой  зелёный  плед.

На  небе  ни  единой  тучи.
и  солнце  подмигнуло  вновь,
весны  начала  запах  жгучий
по  сердцу  разольёт  любовь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563361
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 01.03.2015


Пообіцяй мені

Пообіцяй  тепла  –  мені  це  необхідно,
Як  сонця  промені  та  зливи  навесні.
Але,  в  тобі  вже  сяява  не  видно,
Не  грієш  більше  душу  ти  мені.

Коли  всі  літаки  летять  мерщій  на  захід,
Коли  всі  потяги  скриплять  собі  на  схід,
Пообіцяй,  що  будеш  ти  писати,
І  не  облишиш  спогади  минулих  літ.

Пообіцяй  дощу  землі  посеред  липня,
Будь  ближче,  крізь  тих  кілометрів  тисячІ,
Будь  ласка,  будь!  Мені  це  необхідно!
Я  образ  твій  малюю  уночі.

Коли  все  небо  стя́гнуть  чорні  хмари,
Під  ранок  вкриє  сивий  їх  туман.
Прийди  до  мене,  наче  та  примара,
Прийди,  будь  ласка,  мій  палкий  лада́н.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2015


Історія перегортає сторінки…

Історія  перегортає  сторінки…
Багато  з  них  із  часом  вона  згу́бить,
та  є  такі,  що  чутно  крізь  віки,
а  деякі  лиш  пилом  приголубить.

Вони  усі  складають  літопи́с,
який  ми  редагуємо  роками,
і  креслимо  події,  мов  абсцис,
а  ординату  омиваємо  сльозами.

У  черзі  з  неймовірних  катастроф,
шукаємо  їх  істинні  причини,
не  помічаючи  прихованих  умов,
що  відкривають  нам  свої  личини.

Ми  хочемо  побачити  усе,
що  приховалось  там,  поміж  рядками,
а  са́мі,  не  помітивши  шосе,
ідемо  вже  знайомими  стежка́ми.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562778
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2015


Пам'яті Небесної Сотні

Кривавим  дощем  покриває  підлогу,
його  вже  не  змиють  ні  злива,  ні  сніг,
повз  мене  проносять  під  ковдрою  ноги,
благаю,  хай  буде  це  все  уві  сні!

Я  просто  боюся  цей  відчай  прийняти,
почути  жахливий  той  ма́тері  крик,
що  сина  чекала  до  рідної  хати,
а  він  повернутись  з  майдану  не  зміг.

Але  ж,  ви  встояли,  крізь  люті  морози,
дове́ли  -  свобода  і  є  справжня  ціль,
так  шкода,  що  й  досі  стікаючі  сльози
Небесної  Сотні  нагадують  біль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561959
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.02.2015


Навіщо ти мені зустрілась?

Ти  втру́тилась  в  моє  життя,
ця  осінь  ли́ше  догорала,
і  кожен  день,  мов  каяття,
а  часу  все  одно  замало.

Стікає  він,  немов  пісок,
я  пальцями  його  хапаю,
спалив  десятки  цигарок
і  поступово  засинаю.

Не  бачу  кольорових  снів,
всі  чорно-білі  та  нуарні,
приборкати  б,  сліпий  цей  гнів,
та  спроби  це  зробити  -  марні.

А  зранку  знов  прокинусь  я,
і  зро́блю  вигляд,  що  не  знаю,
тебе́,  себе́,  своє  життя,
хоч  сам  всередині  палаю.

Вже  тліють  серце  і  душа,
а  тіло  попелом  все  вкрилось,
питаю  в  неба  лиш  одне:
«Навіщо  ти  мені  зустрілась?»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2015


Реалии

Мы  жизни  ритм  не  ловим  нынче,
сквозь  уши  пропускаем  суть,
идём  в  знакомый  магазинчик,
при  этом,  забывая  путь.

Читаем  умные  цитаты,
не  погружаясь  в  глубину,
относимся  ко  всем  предвзято,
минуя  сплетен  тишину.

Решенье  ищем  в  алкоголе
и  в  дыме  мятных  сигарет,
плутая  в  мыслей  частоколе,
спускаем  молодость  на  нет.

Не  ценим  прожитые  годы,
уткнувшись  в  голубой  экран,
а  ощущая  вкус  свободы,
мы  видим  в  ней  самообман.

Нас  бесят  все  те  коррективы,
что  ежедневно  вносит  мир,
не  подчиняясь  нормативам,
мы  чертим  свой  ориентир.

Проблема  всё  одна  и  та  же
у  миллиардов  на  Земле:
найти  мечту  посреди  сажи,
свой  путеводный  луч  во  мгле.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561645
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.02.2015


Сон

Подобно  солнцу,  будишь  по  утрам,
словами  мягкими  мне  душу  согревая.
Не  истеришь,  придумав  сотни  драм,  -
целуешь,  улыбаясь  и  зевая.

Теплом  своим  согреешь  от  нуля,  -
мороза,  что  кусает  нос  и  щёки.
В  жару,  со  мной  прохладою  делясь,
направишь  ветра  бурные  потоки.

Придашь  мне  сил,  когда  почти  сдаюсь,
вернёшь  домой,  когда  туда  не  тянет.
Тебе  одной,  пожалуй,  поддаюсь,
хоть  образ  расплывается  в  тумане.

Как  жаль,  что  мы  встречаемся  лишь  тут,
два  сердца  дико  бьются  в  унисон.
Наутро  нотки  счастья  промелькнут,
и  я  пойму,  что  ты  –  лишь  дивный  сон.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561456
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.02.2015


Обрывки мыслей

Наверное,  умер,  из  пепла  воскреснув,
увидел  всё  то,  что  не  мог  разглядеть,
и  день  не  простой,  а  какой-то  чудесный,
не  хочется  в  чувствах  мне  снова  гореть.

Наверное,  просто  пришел  час  свободы,
сознанье  заполнено  чем-то  другим,
не  буду  я  вновь  окунаться  в  те  воды,
которые  тщетно  топили  живым.

Не  буду  опять  совершать  тех  ошибок,
дерьма  навидался  при  жизни  своей,
оставив  всё  это,  я  сделал  свой  выбор,
нашел  свою  гавань,  средь  бурных  морей.

Нашёл  свою  веру,  стихию,  ту  пристань,
к  которой,  прильнув,  снова  хочется  жить,
а  жизни  своей,  главным  стал  сценаристом,
готовясь  шедевром  вас  всех  поразить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561157
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.02.2015


Когда нет вдохновения

Моя  муза  не  хочет  вина  и  прогулок,
она  любит  коньяк  и  немое  кино,
вместо  площади  шумной  -  мани́т  переулок,
на  прощанье  махнув,  сиганула  в  окно.

Я  хотел  бы  найти  её  вновь,  помириться,
но  и  слышать  не  хочет  она  извинений,
гордо  в  небо  взлетает,  как  вольная  птица,
оставляя  меня  средь  десятка  сомнений.

Без  неё  этот  чай  на  столе  остывает,
я  ищу  её  всюду  -  черты,  силуэты,
ведь  она  моё  солнце,  что  свет  проливает,
не  живётся  без  музы  простому  поэту.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560945
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.02.2015


Ложь

Я  окутан,  бетоном  пропитаны  стены,
что-то  там,  в  глубине,  так  несносно  шумит,
в  виде  слов,  сладкий  яд,  растекаясь  по  венам,
обжигает  всё  тело  и  сердце  горит.

Пеплом  кроется  сущность,  которой  уж  нет,
гарью  пахнет  душа,  воздух  весь  загрязнив,
я  не  слышал  ещё  никогда  такой  бред,
ты  мне  нагло  врала,  своим  взглядом  пленив.

Так  смешно  наблюдать  за  поджатой  губой,
и  от  нервов  ты  снова  сжимаешь  кулак,
мне  обидно  слегка,  но  теперь  я  другой,
из  любви  ты  воскресла  как  мой  злейший  враг.

Мы  с  тобой  вновь  играем,  судьбу  обманув,
ходишь  первой,  как  даме  даю  тебе  фору,
так  как  в  спину  мою,  острый  нож  ты  воткнув,
рисовала  своей  глупой  ложью  узоры.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559953
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.02.2015


Прощай

Ты  пахнешь  свежестью  дождя,
А  взгляд,  подобен  пули  в  сердце.
«Прощай»  -  шепнула,  уходя,
Оставив  незакрытой  дверцу.

Всё  стало  будничным  в  тот  миг,
Затихли  злобы  и  обиды,
Осенний  ливень  всё  шумит,
И  в  лужах  пенится  карбидом.

Не  надо  лишних  слов  и  строк,
Уйди  достойно,  быстро,  тихо.
Переступив  дверной  порог,
Укройся  городской  шумихой.

И  вещи  не  забудь  собрать,
При  этом,  захватив  приёмник,
Позволь  тебе  хоть  раз  соврать,  -
Сказав,  что  завтра  буду  помнить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559816
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.02.2015


Емоції

Емоції  людські,  -  то  справжнє  диво,
Про  різні  види  зараз  розповім,
Але  ж,  усі  їх  описати  неможливо,
Хтозна,  що  в  серці  коїться  чужім.

Емоції  бувають  унікальні:
Є  тихий  плач  і  радісна  журба,
У  деяких,  усі  вони  -  уявні,
Хоча  в  душі  палає  ворожба.

Емоції  бувають  кольорові:
Є  чорно-білі  й  сірі…  Є  руді,
Коли  щось  закипає  в  твоїй  кро́ві,  -
Не  хочеться  тримати  їх  в  узді.

Емоції  бувають  швидкоплинні,
Та  деякі  залишиш  у  собі,
Із  ними  ти,  як  муха  в  павутинні,
Загинеш  у  нерівній  боротьбі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559207
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2015


Лембергові сни

Величне  місто  Лева  є  на  заході  країни,
Що  уночі  як  зірка  майорить,
Тут  час  не  зупиняється,  -  він  плине,
І  пролітає,  мов  єдина  мить.

Історія  навколо  тебе  оживає,
Приховуючи  безліч  таємниць,
Ти  дивишся  на  ці  фонтани,  і  душа  співає,
Архітектурних  див  тут  більше,  ніж  крамниць.

Той  дух,  який  несуть  в  собі  його  міщани,
Ніколи  не  загасне  й  не  згорить,
Уява  розливається  і  тане,
У  Лембергових  снах  мене,  будь  ласка,  залишіть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559148
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.02.2015


Вовкулака

Вовкулака

У  шибку  стукає  луна,
А  ти  пітнієш  на  підлозі,
Для  тебе  тіло,  мов  труна,
Ти  стримати  себе  не  в  змозі.

Хрустять  кістки,  «ламає»  пальці,
І  ребра  груди  розривають,
Луна  в  безжалісній  зухвальці,
Інстинкт  звіриний  викликає.

Спина  вся  хутром  вкрилась  щільно,
А  ікла  тво́ї  просять  кро́ві,
І,  почуваючись  свавільно
Ти  розіб`єш  повітря  воєм.

Ти,  певно,  кличеш  свою  зграю?
Але  ж,  її  немає  в  тебе,
Ти  одинак,  так  теж  буває,
Бо  ти  не  альфа,  а  омега.

Ти  відчуваєш  цю  свободу,
Яка  наповнює  легені,
І,  не  втрачаючи  нагоди,
Звільняєш  ду́мки  навіжені.

Згадаєш  образ  і  обличчя,
Та  звір  в  тобі  тамує  спогад,
Сентиментальність  вже  не  личить,
Але  її  ти  бачиш  погляд.

Туман  застелить  твої  очі,
І  в  божевільнім  непоко́ї,
Ти  лиш  почуєш  крик  дівочий,
А  зранку  –  руки  всі  у  кро́ві.

Прокинувшись  посеред  лісу,
Ти  здогадався,  що  накоїв,
Бо  наче  зняло  ту  завісу,
Коли  відчув  калюжу  поряд.

У  ній  розгледів  те  обличчя,
Яке  кохав  ти  до  нестями,
Та  вчора  –  це  була  добича,
Яку  ти  розірвав  кігтя́ми.

О.Б.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559033
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 11.02.2015


Очікування - кати

Не  забувайте  ту  людину,
Яка  хвилюється  щодня.
Не  спить,  рахуючи  години,
Шукає  зустріч  навмання.

Не  полишайте  ви  ті  очі,
Які  вам  маряться  в  пітьмі,
І  сміх  ласкавий  той,  дівочий,
Або  ж  хлопчачий,  уві  сні.

Не  варто  «просто  так»    чекати,
Коли  накриють  почуття,  -
Простіше  все  у  мить  сказати,
Ніж  чути  це  серцебиття

І  відчувати  при́плив  кро́ві,
Коли  проходиш  поруч  ти.
Слова  шукати  кольорові,
Які  так  складно  віднайти.

Не  змушуйте  її  страждати.
Будь  ласка!  Все  загоїть  час.
Бо  це  очікування  –  кати,
В  яких  вогонь  любові  згас.

О.Б.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2015