| Сторінки (1/29): | « | 1 | » |
11 грудня в Бучацькій центральній районній бібліотеці відбулася презентація книги молодої письменниці, лікаря-психіатра Тетяни Іваніцької (народилася в Бучачі, мешкає в Тернополі) «Мій дідусь був польським переселенцем».
«Мій дідусь був польським переселенцем» – художня повість з елементами репортажистики, написана на основі реальних подій. Має дві сюжетні лінії: пошук молодою сім’єю загубленого родинного села Кописно, що на території Надсяння та («сюжет у сюжеті») депортація родини Копалецьких під час польсько-українського переселення 1946 року. Дві сюжетні лінії абсолютно незалежні, але тісно переплітаються одна з одно. Особливістю книги є те, що вона містить у собі численні зворушливі спогади переселенців, розповідає про цікаві маятники людських доль.
У липні 2020 року книга стала лауреаткою популярного літературного конкурсу видавництва «Смолоскип», де отримала заохочувальну премію.
Під час презентації авторка розповіла про книгу, те, що стало основою для сюжету. Разом з відвідувачами обговорили тему операції «Вісла» та польсько-українського переселення, їхні особливості й актуальність у теперішній час. Також відбулася презентація тематичного буклету про село Кописно та листівок із цитатами з книги.
Модерувала захід директорка бібліотеки Леся Іванівна Машталір, з привітанням та словами вдячності виступили голова Бучацької районної державної адміністрації Олена Ярославівна Кравчук та знані культурні діячі – Руслан Іванович Крупа та Віктор Мирославович Гребеньовський.
Олена Ковальчук
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967013
рубрика: Анонс, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2022
Ти мені присилаєш крилаті ракети?
Спасибі, не треба – у мене крила свої!
Ти прийшов, щоб скувати мене у тенета?
Не вийде, бо я вільна на вільній землі!
Ти кричиш, що ти сильний і маєш зброю?
А я сильна, бо поруч найкращі люди!
Ти казав, що ти «брат» і що рідні з тобою?
Ні! Історію тут ніхто не забуде!
Ти волав, що велика у тебе держава?
Але знай: у народу могó серце більше!
В тебе – підлість! У мене – слава!
В тебе – кулі! У мене – молитви та вірші!
Миєш руки в крові й усміхаєшся дико?
Ти прийшов сюди, щоб писати свій епілог?
А ти певний, що достатньо з тобою сили?
З ким тим?
Бо з нами – Бог!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966657
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2022
А ти просто умій радіти,
навіть, якщо завтра кінець світу,
навіть, якщо завтра - це суцільна пітьма,
просто будь чесним,
просто йди до кінця.
Сій у серці своїм самоцвіти,
навіть якщо планета зійшла з орбіти,
навіть, якщо зброя - це єдиний вияв життя,
будь світлом і совістю
без компромісу, без вороття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2022
П`яні міста та покинуті Богом села зникають за вікном твого купе,
старенький наплічник і зашарпані кеди під сидінням покірно чекають тебе.
Пошук сенсу та нестримне бажання іти вперед, іти лише до вершин
палким поглядом в очах відбиватиметься на десятках нових світлин.
Сходиш вночі із потяга на пустий і до болю знайомий перон,
вмикаєш GPS та тишком прямуєш між стін із сонних вікон.
Крила розправив на зустріч мріям, посилаєш дорогам привіт
та обійми тобі розкриває цей безмежний, яскравий світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870422
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2020
Наше спільне літо ще й досі має запах свіжої м`яти,
приходить у сни, немов би в хмарах з солодкої вати,
гріє душу мелодіями гітари, легкими туманами,
зазирає за комір дотиками та мандрами п`яними.
Наше спільне літо загубилось поміж фестивалів,
на горищах висоток, між стін атмосферних підвалів,
між вокзалів, між хостелів, між недоказаних слів,
між тим, що трапилось і тим, чого так хотів.
Ми залишимося лише на світлинах Інстаграму,
у віршах, по яких колись писатимуть драму.
Ми будемо казати усім, що тоді були просто діти,
хоча спільне літо буде завжди щеміти. Щеміти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869864
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2020
Згасають епохи, покоління втрачають крила,
легенди стають туманами та забуттям.
І тільки тим, кому дана вищими сила,
надихають мільйони своїм неземним життям.
Падають зорі, а з ними казка та чудеса,
і лише на пероні 9 ¾ поїзди
відправляться з чорною птахою на небеса.
- Через стільки років?
- Завжди.
(14,02,2016)
____________________________________________________
На 69-му році життя після боротьби з раком назавжди залишив світ маглів чудовий британський актор Алан Рікман, який зіграв професора Северуса Снейпа в екранізації «Гаррі Поттера», а також залишив у доробку світового кінематографу десятки геніальних робіт.
RIP
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823986
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2019
Присіла до столу українська родина,
Коли зійшла в небі перша зоря.
Облетіла весь світ дивовижна новина:
Родилось сьогодні Боже дитя!
Позлітались краяни до рідного дому,
Як лелеки у своє батьківське гніздо.
І спільна молитва стає найціннішою,
Коли на поріг ступає Різдво!
Лунає коляда, світлицю повнить сміх,
Так хочеться всім щиро віншувати,
Бо добре кожному сьогодні на душі.
Спасителя родила Діва-Мати!
Нехай Христос принесе мир у кожен дім,
У ніч казкову світ наповнять чудеса!
Хай буде радість та здоров’я всім
Й благословляють Україну небеса!
Нехай Ісус дарує щиро
Любов серцям, а душам – миру.
Нехай радіє світ весь на Різдво!
Христос народився!
Славімо Його!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820322
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 06.01.2019
Студентка п’ятого курсу медичного факультету Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського Тетяна Іваніцька нещодавно видала другу поетичну збірку «Паперові крила», яку вона встигла презентувати у рідному Бучачі. Назва книги символізує те, що кожен вірш – це своєрідний політ душі на творчих крилах. А оскільки всі ці творчі взлети студентка змогла гарно виписати папері, то крила ще й набули матеріальною форми.
За словами Тетяни, обкладинка збірки проілюстрована кольоровими журавликами, які виготовляють в стилі орігамі. Ці птахи також мають символічне навантаження. «Кожен журавлик забарвлений у той чи інший колір, тобто за допомогою цього передає певну емоцію. Водночас моя збірка – це своєрідне посилання всім людям, щоб вони, незважаючи на думку оточуючих, завжди шукали власний шлях самореалізації, мали натхнення і бажання щось робити. Насправді навколо нас дуже багато різних можливостей, головне вміти їх бачити і йти за своїм серцем», – додала студентка.
З часу виходу першої збірки Тетяни Іваніцької минуло два роки (про першу збірку тут: http://www.tdmu.edu.ua/2015/05/26/poetychni-talanty-tdmu/). За цей час Тетяна Іваніцька встигла написати 48 поетичних творів, наповнених любов’ю, теплом її серця, сподіваннями у краще. Часто дівчина записувала їх просто на серветках, в смартфоні у тих місцях, де приходило до неї натхнення.
Вона ставала сильною, забувала всі сни та вірші,
Зачиняла куточки душі від щему, жалю та протягів.
Вона розквітала заново, як цвіт ранкової вишні,
У ритмі коліс вже рідних для неї потягів.
Нова збірка побачила світ у видавництві «Ліра», що у Дніпрі.
«Мені хотілося знайти зв’язок з іншою частиною нашої країни, тому обрала саме це видавництво. Там дуже приємний колектив, з яким було цікаво працювати. Вони поставилися до мене тепло і всіляко допомагали.
До речі, книга проілюстрована роботами 14-річної жительки Бучача Лілії Коршняк, в якої дуже цікава манера малювання. Вона дуже тонко підкреслює певні деталі. На одній з виставок я побачила її малюнок, тоді в мене виникли асоціації з одним з моїх віршів. Я подумки вирішила: «Якщо буду писати нову збірку, то обов’язково запрошу її бути ілюстратором». Я рада, що вона прийняла мою пропозицію, оскільки в неї вражаюча графіка і цікавий стиль. Щодо оформлення книги, то верстка і дизайн мої. Я працювала над цим упродовж літа. До речі, у видавництві сподобалася моє оформлення», – поділилася враженнями від творчого процесу Тетяна.
Далі у планах нашої студентки – написання прозової книги, яку вона хоче присвятити дідусеві. «Він був переселений під час операції «Вісла». Сюжет книги переплетений з сьогоденням, коли після багатьох років смерті дідуся я з мамою та братом потрапили у його рідне село. Наша подорож і історія мого діда дуже символічні. Ця історія життя є історією для окремої книги. Це трагічні сторінки історії України. Сьогодні ми маємо сучасних переселенців з Криму та Східної України. Дуже хочу, щоб ми пам’ятали і про переселенців операції «Вісла» та багатьох інших українців, яких змусили покинути рідні домівки», – зазначила Тетяна.
Вірш, який відкриває збірку, визначає головний лейтмотив книги. Окрім того, своєрідним вступним словом є шматочок пісні гурту «Тартак». Це філософсько глибока пісня, яка надихає авторку у важкі хвилини. «Я розумію, що якби якомога більша кількість людей брала до уваги рядки цієї пісні, то наш світ був би прекраснішим. А ще мені подобаються такі слова з цієї пісні:
"Давайте жити, давайте шукати,
Давайте ставати кращими!
Писати книжки, малювати плакати,
Бути знаючими і значущими.
Всі люди складні, всі люди різні,
Але є кому дарувати постійно:
Одним — добре слово, іншим — пісню,
А декому — просто теплі обійми».
У новій збірці є вірші, присвячений мамі, а також рідному місті, про яке дівчина може розповідати багато і цікаво. «Де б я не була, щоб не робила, але Бучач завжди живе у моїй душі. Я завжди прагну повертатися до нього, завжди буду присвячувати йому свої твори. Я люблю розвивати своє місто і говорити про нього, бо воно того вартує», – з захопленням наголосила дівчина.
Ми ж бажаємо Тетяні Іваніцькій не зупинятися на двох збірках, а продовжувати творити прекрасні вірші, збагачувати цей світ краплинами добра і тепла. Нагадаємо, що ця дівчина сьогодні є ще й керівником Творчого колективу студентів ТДМУ, а також редактором журналу UniTime. Тож, зичимо їй успіхів і у громадській діяльності.
Прес-служба Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758082
рубрика: Анонс, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2017
Моя пташко,
ти назавжди залишишся поруч,
там де струни бринять
і щемить вся печаль незграбно кинутих фраз.
Твоє вічне "малий", ранковий щебет,
години вечірніх розмов, десятки образ,
таких банальних, таких потрібних,
будуть там, де вічність збирає у жмуток час,
і крила стають попелистим снігом.
І у сяйві п`янких вже пройдених митей,
лише через те, що ти,
моя пташко, поряд,
я буду боротись для тебе, я виграю битви.
усупереч небу і долі.
Поки ще можу писати.
Поки ще можу любити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749232
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2017
Заховала за пазуху ніч твоє втомлене місто,
шепотіла йому про жаль від втрачених днів.
І нанизувала собі повільно багряне намисто
із думок, образ, помилок і загублених снів.
Ніч бродила байдуже, зазирала у кожну квартиру,
дивилася мовчки у душі і в наше спільне вікно.
Шептала тобі про печаль і наливала щиро,
наче відповідь будням - червоне терпке вино.
Кричала, що не можуть щасливими бути дорослі,
що колись на прощання я міцно тебе обійму.
І ти зрозумієш: брехня, що помилка - це досвід.
Помилка - це біль, ще й за надто високу ціну.
Заховала за пазуху ніч твоє втомлене місто,
і ти наостанок вип'єш вино аж занадто терпке.
Так вже склалося, що разом нам двом затісно –
з кожним келихом ти повільно забуваєш мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749229
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2017
Цей потяг - захисник самотніх пілігримів,
довжиною у час, сполученням "Початок-Кінець",
відправляється цієї ж миті у напрямку вічність
із цілим вагоном змарнілих самотніх сердець.
Я чекаю на вихід. Вже на першій закиненій станції.
Я втомився від гніву, образ та гнилої війни.
але провідник знов протягує чашку із кавою,
зі словами: "Зачекай, ще діждешся своєї пори.
Ти сідай зручніше та дивися за шибку,
там минає сенс і трепіт усього життя.
Пілігрими ось ці, без думок та обличчя
залишаться, вийдемо звідси лиш ти і я".
Зібрав проїзні, вимкнув світло живе і нетлінне,
сказав мені, що вийдемо, коли догорить сірник,
адже мить ця - усе, що дано і все, що безцінне...
Який все ж, до біса, дивний цей Бог-провідник…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749064
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.09.2017
Вона ставала сильною, забувала всі сни та вірші,
зачиняла куточки душі від щему, жалю та протягів.
Вона розквітала заново, як цвіт ранкової вишні,
у ритмі коліс вже рідних для неї потягів.
Її коханці тліли за обрієм, мов викурені сигарети.
Вона мчала собі вперед, руйнуючи всі мости.
У слід лише всі філософи, прагматики та поети
надсилали їй свої одкровенні листи.
Якби вона хотіла пригорнути цей світ до себе -
він би її відкинув, а потім складав би псалми.
Якби вона вирішила, що саме сьогодні треба
почати війну - за нею хотіли б мільйони піти.
Якби вона захотіла спинити цю кляту планету,
від безглуздості болю та несказаних слів.
Було би так.
Та зараз - вона тоне в його теплі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749063
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2017
якби ми були з тобою богами,
або хоча б архангелами,
якби ми вміли метати блискавки з раю
і скидати із нього зрадників,
ми збудували би свій Ковчег,
свій Вавилон і свій Єрусалим,
"аби бути з нею",
"аби бути з ним".
ти зробив би мене одинадцятою заповіддю,
я тебе - теплим хлібом і найсолодшим вином,
вимовляли би своє ім'я на вервиці,
у вечірній молитві кожен раз перед сном.
про наші пристрасті писали б Євангелія,
нашу ніжність охороняли б псалми,
всі чекали би нашого кожного пришестя,
як тиші завжди чекаємо ми.
якби ми були з тобою богами,
не вказували б, як жити і кого кохати,
дозволили би просто бути,
забувши обов'язки всі та дати.
якби ми були хоча б архангелами,
переїхали би на сьоме небо,
де немає сліз, де багато радості.
і були би з тобою разом
у своїй грішності.
у своїй праведності.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748738
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2017
Мудріше за все - час, бо воно розкриває все.
Фалес Мілетський
Час - наче птах
все летить.
Все летить.
Стікає сльозами дощу по віконних рамах.
Час - мов ті сни:
пів життя, наче мить
у шрамах.
Час цілує тебе у зап`ястя
і лишає стигми.
Час сидить у душі китом
і диктує нові парадигми.
Каже тобі:
«Мала, ти лише не кисни.
Другого шансу, звісно, не буде,
то хоча б не вбивайся навмисно.
Ось тобі вірші, вино і ще трохи джазу.
Може так й не відразу
ти розтопиш застарілі морози.
Просто більше рим.
Менше прози.»
Час пливе у ритмі повільно,
без тексту,
без сенсу.
Тютюновим димом проникає в бронхи
й потрохи
палить тебе, мов останню цигарку.
І ти знову легко наповниш чарку,
бо так менше болить
твій кит за грудиною.
І на мить
ти згадаєш про складені крила за спиною.
Час - наче птах
все летить.
Все летить.
І кличе тебе бути рáзом.
Тож, мала, не кисни.
Лети.
Будь ДЖАЗОМ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748737
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 01.09.2017
Вітер часу розвіяв нас по різних країнах, мов пил,
чути стукоти серця і несміливі шелести крил
хлопчика, у якого за грудиною падає сніг -
боїться нових фальшивих людей, почуттів та доріг.
Знаєш, хлопчику, а шляхи для нас вже давно відкриті,
треба тільки нанизувати на пам`ять щасливі миті,
летіти, падати, світити, хворіти і навіть померти
і неважливо - хто ти, хто з тобою і просто де ти.
***
Ми ж горіли!
Ми, справді, горіли!
Залишали за спинами стіни,
будували яскраві нові мости,
пили ром, грали рок і писали листи,
їли заморські прянощі,
кидалися з крайнощів в крайнощі.
Минали сотні байдужих автострад,
стрибали з дахів,
чекали порад.
Мовчали.
Кричали.
Чекали.
Кохали.
І навіть меланхолійний листопад
шепотів, що ця повторюваність і дієслівні рими -
дещо інтимніші за сотні ідеально написаних книг
та тисячі недолугих дешевих інтриг.
Листопад шепотів тобі, хлопчику,
що дорослішати - це боляче,
що дорослішати - це різати крила,
відкривати вітрила
цинізму
і крізь призму
байдужості забувати кольорові сни,
забувати смак молодості,
смак своєї весни.
***
Просто, хлопчику, не потрібно спішити дорослішати.
Просто, хлопчику, лети!
...зміст глибший від звичної життєвої мети.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669479
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2016
Навколо занадто багато слів.
Хочеться просто тиші.
Закутатися в серпневу ніч,
дивитись на зорі, що наче миші.
Жар роз"їдає ребра,
самотність будує нові рубежі
і, як ножі,
просікають погляди східного вітру.
Ми занадто далекі.
Ми занадто чужі.
Втомлені лелеки
завтра прилетять до тебе
із запахом ранкового туману
і пронесуть рядки крізь війну.
Що все добре.
Все по Божому плану.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663096
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2016
Неначе безсмертні боги
пірнали в шалений вогонь,
крізь призму мовчання,
крізь призму тривоги,
крізь призму болю
розчавлених скронь
та побитих долонь.
Атом вгризався у спини,
в грудини,
в зашарпані крила
і залишав сам на сам
із тишою.
Атом розривав свідомість
і невагомість
ставала все ближчою.
Засурмив третій Ангел,
крізь озонову виразку
впала отруйна роса.
А вони,
неначе безсмертні боги
крізь сни
тримали на собі небеса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663074
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.04.2016
Вона чекатиме тебе віддано до світанку,
Приготує шоколадні кекси та філіжанку
Кави із запахом міста та присмаком дощу
І скаже: «Тебе, мій любий, не відпущу!»
Її голос буде відлунням мітингів та пікетів,
Коліна побиті від всіх незакінчених злетів,
Волосся пахнутиме пивом та дешевим вином,
Комусь вона буде казкою, комусь дивним сном.
Вона любитиме походи, намети, вогонь та зірки,
Бродитиме містами, ховатиметься в хостелах і роки
Заплітатимуть їй на скроні безкінечні дороги,
Про неї писатимуть найкращі сайти та блоги.
Її стегна пахнутимуть літом, зап’ястя - димом цигарок,
На неї будуть молитися, вона буде причиною сварок,
Її плейлист помиратиме від джазу та року
Поки до світанку вона чекатиме твого кроку…
…З перегаром часу ти прокинешся десь восени,
Ридатимеш, що проміняв моменти з нею на сни
Гортатимеш спомин – забутий пожовклий альбом
І дивно колотиме щось поза лівим ребром.
Її запах вестиме до пристані, де холодним дощем
Шторм ударив у груди, де небо і вітер – то щем.
І знаєш, там, на піску, між уламків, бруду, вогню
Ти побачиш її – втрачену молодість, вже не свою…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657267
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2016
Ти грай зі мною, неначе знову в улюблені шахи
І нехай плачуть вікна, і рушають у вирій птахи,
Нехай падають стіни і палають заржавілі мости!
Просто мовчи і пиши мені свої несміливі листи.
Ти шукай мене на перонах метушливих вокзалів,
В улюбленій музиці, у стосах п’янких мемуарів
І нехай небо падає на закохані вечірні дахи,
Ти просто вкотре римуй свої солодкі гріхи.
Ти люби мене, як промовлену знову молитву,
Як мелодію скрипки і ще незакінчену битву
Між нами і херувимами за початок нової доби.
Я чекаю на тебе - не бійся, просто лети і люби.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655596
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2016
Співає вітер разом зі свистом куль сумні пісні,
Ти чекаєш наказу, хоч щем тріпотить у душі.
У мить, коли тікають усі букви з-під пера
Господь увімкне таймер й розпочнеться гра
На дошці світу.
Червоними маками прокотиться холодний піт
Аж до кінчиків пальців і завмре на мить світ.
Атланти триматимуть небо, щоб воно не впало,
Ворони клюватимуть ребра, часу буде зовсім мало
До лінії зеніту.
…І я сьогодні несміливо запалю свічу…
…Із шепотом лише одне тебе прошу…
…Благаю тебе, мій коханий атланте…
…Повертайся додому живим…
[b] [i] Тетяна Іваніцька[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585566
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2015
У ніч з 16 на 17 травня в рамках мистецького проекту [i]"Ніч у Музеї 2015"[/i], що проходитиме у місті [u]Бережани[/u], Тернопільської області, свою поетичну збірку [b][i]"Carpe diem"[/i][/b] презентуватиме молода поетка з міста Бучач [b][i]Тетяна Іваніцька[/i][/b].
Запрошуємо усіх приєднуватись!
Буде тепло та натхненно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579648
рубрика: Анонс, Лірика
дата поступления 07.05.2015
Цей потяг має запах і присмак війни.
Ритмічність коліс, ритмічність розмов -
Наближається лінія зламу, лінія весни
І безмежжя недолугих, терпких післямов.
Його руки, борода, очі в моїй аберації,
Його цікавість моїм щоденним життям.
Завтра я просто вийду на своїй станції,
зі статусом «далеко в тилу», подалі від небуття.
Він вийде через кілька станцій після мене
Там, де такого статусу вже давно немає –
Там, де надія лише, що все швидко мине
Там, де про майбутнє лише Господь знає…
Він вийде…
Через кілька станцій…
А Бог вийде на станцію раніше за нього …
[i] Тетяна Іваніцька[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579646
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2015
[b][i]Хто для душі твоєї найрідніший?
Не треба довго відповідь шукати…
Адже таке просте й коротке слово,
А цілий світ ввібрало в себе… «Мати»…
Я ж так люблю, коли ти просто поруч,
Так добре і спокійно, як біля мене ти.
Обнімеш мене ніжним поглядом –
І в світі стане більше теплоти…
І знаю, мамо, - час людей міняє,
Життя розкидує нас десь поміж світи,
Тому одне, що можу обіцяти:
Де б я не була, для мене найрідніша – ти!
Пробач, мамо, що не часто дарую вірші
І не вмію дібрати для тебе найкращі слова.
Просто знай – в житті для мене ти найрідніша
І завжди ти найперша звучиш в молитвах.[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576387
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2015
Друзі, ділюся з вами цією радісною новиною!
Нарешті полишила станки друкарні й зустрілася з читачем моя перша поетична збірка [b][i]"Carpe diem"[/i][/b], до якої також увійшли вірші, що опубліковані на цьому прекрасному сайті!
Трохи офіціозу:
Книжка є своєрідною розмовою ліричного героя, зі своїми думками, емоціями, своєю душею та цілим світом. «Carpe diem» (лат. – використовуй момент, який маєш зараз) – це намагання втримати ту прекрасну емоційну мить, яка раз у раз доторкається клавіш душі.
Ця збірка складається із двох розділів – «Sic fata tulerunt» (лат. – така доля) і «O, nomen dulce libertatis» (лат. – о, солодке слово «Свобода»), кожен з яких унікальний за своєю тематикою та проблемами, які висвітлює.
Поява книжки – важлива подія в моєму житті. Це підведення риски, пройдений етап, нова сходинка. Це рух і розвиток. Відчуття завершеної справи, оприявлений результат. Можливість узяти чистий аркуш і почати нову велику роботу. Попереду – час роздумів, пошуків тем і відповідей та багато чашок випитої кави.
Дуже вдячна усім рідним та близьким, які підтримували і надихали на створення цієї збірки, видавництву #Лілія та видавцю Стасюк Лілії, а також #ЦЛО, який наштовхнув мене на цей крок...)
А наразі віддаю свою першу поетичну збірку на суд читачів))
За деталями - звертайтесь в приват))
[i][b] Тетяна Іваніцька[/b][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575626
рубрика: Анонс, Лірика
дата поступления 19.04.2015
Друзі, ділюся з вами цією радісною новиною!
Нарешті полишила станки друкарні й зустрілася з читачем моя перша поетична збірка "Carpe diem", до якої також увійшли вірші, що опубліковані на цьому прекрасному сайті!
Трохи офіціозу:
Книжка є своєрідною розмовою ліричного героя, зі своїми думками, емоціями, своєю душею та цілим світом. «Carpe diem» (лат. – використовуй момент, який маєш зараз) – це намагання втримати ту прекрасну емоційну мить, яка раз у раз доторкається клавіш душі.
Ця збірка складається із двох розділів – «Sic fata tulerunt» (лат. – така доля) і «O, nomen dulce libertatis» (лат. – о, солодке слово «Свобода»), кожен з яких унікальний за своєю тематикою та проблемами, які висвітлює.
Поява книжки – важлива подія в моєму житті. Це підведення риски, пройдений етап, нова сходинка. Це рух і розвиток. Відчуття завершеної справи, оприявлений результат. Можливість узяти чистий аркуш і почати нову велику роботу. Попереду – час роздумів, пошуків тем і відповідей та багато чашок випитої кави.
Дуже вдячна усім рідним та близьким, які підтримували і надихали на створення цієї збірки, видавництву #Лілія та видавцю Стасюк Лілії, а також #ЦЛО, який наштовхнув мене на цей крок...)
А наразі віддаю свою першу поетичну збірку на суд читачів))
За деталями - звертайтесь в приват))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575624
рубрика: Анонс, Лірика
дата поступления 19.04.2015
Свобода має присмак алкоголю,
Кави і дешевих жовтих газет.
Свобода вміє солодко літати
Між димом трохи згірклих сигарет.
Свобода пахне соромом бажання
І морем нерозгаданих сюрпризів,
Але чи краща вона від кохання
І двох закладок в одній спільній книзі?
[i]© Іваніцька Тетяна
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568534
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2015
одінемо емоції поношені
від вітрів холодної осені
підемо стежками зарослими
ми ж стали дорослими
дорослими
час розкопав між нами провалля
посадив по різні сторони задзеркалля
обплів своїми холодними павутинами
і застиг знов між нами годинами
годинами
[i]© Іваніцька Тетяна[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568320
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2015
Тихо падала на плечі тепла ніч,
Були поруч лише клавіші та руки,
Без келихів, троянд та свіч,
У димі сигарет із присмаком розлуки
Були щасливі ми.
А музика пробралася за комір,
А ми п’яніли з нею без вина.
І в композиції палкої насолоди,
Допили всі емоції до дна.
[i]© Іваніцька Тетяна[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568318
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2015
Дорослі також вірять у Миколая
І теж надсилають Йому листи.
Вони також читають до Нього молитви,
Щиро просять «Спаси й захисти».
Дорослі теж чекають на подарунки,
В переддень Його свята швидше лягають спати.
І мріють: а може знайдуть в окопах
Пару берц, чи навіть нові автомати.
Миколай приходить і до дорослих,
Тримає за руку в пекельнім горнилі бою.
А коли хтось впаде під холодним вихором куль,
Помагає піднятись і далі взятись за зброю.
Миколай теж стоїть на передовій фронту,
Кулемет бере в руки і йде у вогнЯний вир.
Він також чекає сонця з-за горизонту
І разом з дорослими молить Бога… за мир…
© Іваніцька Тетяна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565010
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2015