| Сторінки (1/33): | « | 1 | » |
Дзижчить муха біля вуха ,
А ніхто її не слуха .
Вона й так і сяк літала
Все під вухом набридала .
Утомилась так пихтіти .
Сіла на столі спочити.
А тут , БАХ.
Хтось зверху пальцем .
На столі лише кружальце
Від нахабного створіння
Залишилось поколінням.
Мораль в байці цій одна -
Дістать можна і слона.
Тільки ж добре подивіться .
Чим це може закінчиться.
В. Вількозукра 10.03 . 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650627
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 10.03.2016
Ніч. Різдво. Передова . Сепари в окопі
Розмовляють про війну , ну і про Укопів .
- Там у них мабуть м*сце , ковбаса і сало ,
А тут мерзнеш і голодний . Кишки позліпляло.
Одному б із нас піти в обхід за місточок .
Може й нам перепаде якийсь тормозочок.
Бо з Росії , в гум . конвоях , снаряди й гармати ,
А так хочеться смачного хочь чогось пожрати .
- Я , піду ! - сказав один , ласий на гостинці.
А йому другий з окопу кричить навздогінці .
- Там в Укропів , ти дивись , треба всіх вітати.
Народивсь Христос у яслах , незабудь сказати .
Пішов. Ждуть . На третій день - з*явилась пропажа.
Весь подертий , напівголий на мордяці сажа.
Всі до нього : - Як сходив ? - сепари питають .
- Ми вже думали тебе , там і розстріляють .
- Полем я в обхід пішов , геть без перешкодів .
Не стріляв і не буянив , ніде не нашкодив .
Ще з порогу закричав :
- Народивсь Христос ! Вітаю , від серця всьОго !!!
- А вони?
- Відповіли . - СлавІмо Його !!!
- Ну і що ? Потім мАбуть по тобі стріляли ?
- Ні ! Три дні бігав по лісах , так і не спіймали .
29.02. 2016. Вількозукра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2016
́Сидить тато весь зігнувся,
Як сторічний дід.
Тіль не плаче , все горює .
Аж іде сусід.
- Чом засмучений , не радий ?
Соплі розпустив ?
Горе якесь ? Може недуг
Тебе так скрутив ?
- Не питай. Краще не буде.
Що тепер робити ?
Збирав гроші на мопеда -
Хотілось купити.
Назбирав тисяч із десять ,
Ну якраз в притик.
А тепер нема мопеда
І грошам гаплик.
- А що трапилось , цікаво?
Вкрали ? Загубив ?
Може десь поклав в шухляду
Забув і закрив ?
- Я нічого не забув .
Думки не хороші.
Вчора вранці віддав жінці
Усі свої гроші.
- То дружина тепер буде ,
Розбивать серця.
По сережці в кожнім вусі ,
В шубі із песця.
- Що ви мелете сусіде ?
Геть з глузду зійшов.
Гроші пішли на синочка
В перший клас пішов.
28.02. 2016. Вількозукра (В.Соколянський)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647697
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 28.02.2016
́́́
У вік двадцять перший крокує прогрес.
У простір космічний літає людина .
І це не зворотній , невпинний процес
До нього прямує кожна країна .
Нові технології - краще життя.
Опалення , світло , полегшення праці .
Мотига й кирка ідуть в забуття
На зміну приходять мільйон інновацій.
І ми в боротьбі за гідність , свободу,
За краще життя українських людей
Ішли на Майдан за щастя народу,
За втілення мирних і світлих ідей.
Та тільки пани - можновладці в країні
Гальмують прогресу неспинний потік.
На місці наш віз прогресивності нині.
Ми знов повертаємось в кам*яний вік.
16.02.2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644427
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 16.02.2016
Плакати хочу і ридати .
Йдуть незалежність д о б и в а т и
В Веровну Раду депутати.
Сідають думати й гадати ,́
Куди цей Схід і Крим дівати .
- Чи москалям його віддати ?
А потім грошенят віджати
За весь Донецьк і Кримський острів ?
Чухають лоба - це не просто …
А ці кредити ; - Хай їм трястя
Знову прокрутки в новій власті.
Ціль в них одна , мабуть , єдина.
Щоб розвалити Україну .
Все сперечаються і б*ються .
А за кордоном з нас сміються
Та чухають долоні стиха .
- Ой не було б нам , люди , лиха ?
Від тих боргів , що нас втягнули.
Петлю на шиї затягнули .
Скільки грошей , тільки сказати ?
А їх же треба віддавати .
А чим ? Скажіть ? Не розумію ?
Болить сердечко моє , мліє .
І важко дихати бо знаю
Петлю цю влада затягає
На наших внуках , наших дітях
На Заході будуть радіти .
В долоні плескать , танцювати .
Борг все одно треба віддати .
А чим ? скажіть ? Порозгрібали ,
Розпродали все , розікрали
Те що віками наживали .
З чого й кишені набивали.
Чужим добром і людським потом
Людей рахують вони скотом.
Закони пишуть лиш для себе
У них в житті більша потреба.
Будинки , яхти , вілли , дачі
Для нас , недоїдки собачі.
Їм все одно що з нами буде
Все б*ють себе у жирні груди
Мовляв « найкраще тут живуть».
А самі вдосталь п*ють і жруть .
Та тільки нова влада знаю
Останню шкіру з нас знімає
Під виглядом - « ідем в Європу»
Боргами затуливши жо…у.
Невже небесна сотня пала
Щоб захистити їхнє сало?
Їхні маєтки , їхні статки
Не сплачені в казну податки?
За що на смерть стояли люди
Під кулі виставивши груди ?
За те щоб так з людей знущатись
І не покараним лишатись.?
Набридла ця паскудна влада.
Цей президент , Верховна рада.
Їх корупційні схеми нові.
Брехня у кожнім пустім слові.
Набридло все. А що робити ?
Як далі в Україні жити ?
Знов на Майдан ,?на смерть за волю ?
За правду і щасливу долю ?
Набридла кров , даремні втрати
Нічні пусті теледибати .
Тож схаменіться олігархи
Пани безбожні і монархи.
Ні ви , ні внуки , ваші діти
Не будуть у житті радіти
Від награбованого з люду.
Їм гірше жити потім буде.
Бо те багатство потом вмите,
Кров*ю й слізьми людською вкрите.
Таке даремно не минеться.
І на тім світі відгикнеться
Їхня жага до царювання.
Це буде мрія в вас остання.
В аду багатство непотрібне .
Там всі на вигляд жалюгідні
Будь ти із міста чи з села
Доля одна . Кипить смола.
І все багатство що нажили
Не вкладете в одну могилу.
А там маєток не гектари,
Метр на два і все пропало.
Досить в рулетку грати з нами
Робіть все ділом , не словами.
Тільки тоді , хочу сказати,
Не будем плакати й ридати.
11.12.2015. Вількозукра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627892
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.12.2015
́Онук - на перше квітня ,свято сміху ,
Приїхав діду на потіху
З села у місто - де той жив.
Дідусь онука запросив
погостювати в нього вдома
,Щоб не самотнім буть старому.
І в день такий , веселе свято ,
Онук схотів пожартувати
із приводу тих платежів ,
що уряд виніс на межі
подій останніх у країні .
Вони і зараз в нас не змінні
- Чи чули ви новини , діду,
по телебаченню останні ?
Ви вже не будите в квартирі ́
лежати на своїм дивані так як колись ,
бо вся зарплата
піде у ЖЕКи на квартплату ,
на газ , на світло , теплу воду ,
яку не бачили ви зроду .
Я не жартую. Хто не сплАти ,
все по тарифам і квартплати ,
можуть прийти і не спитати ,
квартиру вашу відібрати - за борг .
Дивитися не будуть ,
які живуть в квартирі люди.
У них казна пуста . Там дірка
треба поповнити копилку.
Їм все одно із кого здерли ,
Аби щоб з голоду не вмерли хто ще живий.
Такі закони не веселі .
Готуйтесь ! Виженуть з оселі
на вулицю бомжом ходити .
Що далі будете робити?
Дід подивився без бажання
на внука , з знаком запитання ,
ковзнувши поглядом на стіни
де фотографії висіли
ще з тих часів - коли хлоп’ятком ,
йшов воювати вже за татка.
Помружив лоба , стиснув зуби
і крізь тремтячі кволі губи
Промовив , що було робити ,
- А , я , не хочу їм платити !
Немає з чого . Все забрали.
Невже тоді ми воювали
за це майбутнє ?Таку долю ?
І на Майдані нашу волю
Омили кров’ю і смертями ,
Щоб так знущалися над нами ?
Я в Вітчизняну бив фашистів
Країну із руїн підняв .
Я заробив Цей дім і спокій !
Не дам , щоб хтось його забрав!
У діда ноги затремтіли ,
сльоза скотилась по щоці ,
А худі пальці й онімілі
зібрались вмить у кулаці.
Внук подивився з болем в серці ,
на його стан; засумував.
Невдало , дурно і безглуздо
над дідусем пожартував.
Він зрозумів таку людину
нікому в світі не злякати
І за свою рідну хатину
дідусь кістьми буде лягати.
Ці , загартовані і вільні,
Старенькі люди наших днів ,
Що пройшли голод ,смуту й війни ,
Переживуть і цих панів.
А ми повинні пам’ятати
І думати про них щодня
Любити їх , допомагати
Бо це вони наша рідня.
10.12.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627518
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2015
́
Помутнело сине небо
Дождь заплакал через день
Стал на год взрослее лебедь
И короче стала тень
Гуси клином улетели где -то в дальние края
День как снег в ладонях тает
На листах календаря
Ветер злится не на шутку
Разбросав листву вокруг
Ночь длиннее стала в сутках
Пожелтел травяной луг.
Стала серою землица
Отслужив ещё сезон.
И над ней вверху кружится
Стая , сборище ворон.
Всё везде стало невзрачным
Изменились краски все.
Лес как в сказке, стал прозрачным.
Он всегда в своей красе .
Солнце светит - но не греет.
Лето в трубы оттрубило.
Лист зелёный в кронах млеет.
Просто осень наступила.
19. 09. 2001 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626021
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2015
В давні часи ,
Ще коли землю цю - не називали Україна.
В вільних степах ,
гуляли жирні поросята
І всих ,
чимось приваблювала бридка ця скотина.
Хотілось кожному сальця із них покуштувати .
Ми захищались . бились , гризли горло супостатам
Здіймали вгору шаблі і мечі у скрутний час.
Спиною до спини в бою ставали брат за брата
За землю цю , що народила , виростила нас.
Я часто думаю про все це перед сном у ліжку
Про рідний дім , сім*ю , про пращурів , свою родину
І ось нарешті я збагнув і це не смішки .
Всім ворогам потрібно лиш українську свинину.
Я стрепенувся , скочив з ліжка , швидко встав
Розправив плечі –
легко , чисто на душі так стало .
Набрав повітря й з гордістю сказав:
- Я буду захищати наше , українське сало !!!
Василь Вількозукра
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609378
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 26.09.2015
Берег був , була і річка ,
Грала в ній чиста водичка .
Риба в заводі гуляла
Чистим сріблом вигравала.
Пляжі з чистого піску
Було видно здалеку.
Погуляти , загоріти ,
На природі відпочити
Приїздили звідусюди.
«Все для вас шановні люди!»
Та ось час минув , і диво .
Нема тих людей щасливих ,
Щоб плескались і сміялись
В водах чистих забавлялись.
Ліс заріс . Річка зміліла .
В берегах сміття могила .
Нема риби , чистих водів -
Туди йдуть сотні відходів .
Чи не варто нам згадати ,
Хто ж цю річку встиг за….ти ?
Чи не ми з вами , панове ?
Якщо це підходить слово
До таких , як ми людей .
Хлів і то кращий в свиней .
Вони в гурті ходять їсти
Гадять , тільки в одне місце .
А ми де гуляли , там ,
Все закидано сміттям.
Дві руки, голова , вуха
Вже ніщо тебе неслуха
Коли в мізки б*є відпита
З пляшки клята оковита .
Не в горілці справа , бачу ,
А відношення собаче
До природи і до себе
Бо вважають так і треба.
Кинув там де пив пляшки ,
Пластикові тарілки ,
Там серветка , там бляшанка
Там в траві побита склянка .
Викинув взуття своє
« - Куплю нове , гроші є.»
Памперси , презервативи
По всім лісі - це не диво.
Що схотіли те і робим
Ображаючи природу .
Дамбу депутат зробив .
Воду геть загородив
В річці , що текла спокійно
Поміж круч широка й вільна.
Вирішив ставки зробити ,
Бо йому так краще жити .
Рибу ловить та полює ,
На людській біді жирує .
Вже нема в річці водиці ,
Висохли в людей криниці .
Жовкне ліс , сохнуть озера .
Геть картина не весела .
Як же бути ? що робити ?
Як це можна припинити ?
Щоб краса природи , квіти
Залишились нашим дітям .
Щоб нащадки наші нині
Жили в гарній Україні .
Вихід є !!!
Почати треба не із когось ,
тільки з себе !!!
А до кого не доходить
Тим громадою доводить ,
Як на світі треба жити ,
Що робити й як робити .
Захисти свою країну від сміття ! Свою єдину .
Не сміти , про неї дбай !
І тоді тут буде рай.
Не там чисто де прибрали ,
А коли не накидали .
В. Вількозукра 29.06 2013р.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592098
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2015
На Івана на Купала
Все село в лісі гуляло .
Пили , їли , танцювали
Через вогнище стрибали .́
Вранці , після маси люду ,
Залишилось скільки бруду ,
Що три дні сміття возили
Так природу всі любили .
Де пройшли нічні забави
Нема квітів зникли трави .
Дерево - гілля зламали
Ще й пляшки порозбивали .
Відпочити йдеш юрбою .
Прибери все за собою !
Не губи природу , квіти
Туди прийдуть ваші діти .
29.06.2013р. В.Вількозукра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592090
рубрика: Поезія,
дата поступления 06.07.2015
Ми любим нашу Батьківщину
І все , що є на цій землі .
Багату , рідну Україну
Хоча ми ще зовсім малі .
І шелест трав , і річку чисту.
Спів соловейка на зорі .
На квіточках роси намисто.
Все до вподоби дітворі .
Та тільки цю красу природи
Теперішній руйнує час.
Не загубіть природи вроду.
Благаєм !!!
Збережіть для нас .
26.06. 2015 Вількозукра́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590071
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 26.06.2015
́
… Задощило ,намочило ,
Поваляло , потрощило .
Тут побило , там звалило
Відірвало ,поламало ,
Вийшло сонце , заховало .
Небо хмарами заслало.
Знову дощ , знову негода
Знов ненависна погода .
День так гарно розпочався
Я до річечки зібрався .
Так скупатися охота -
Вийшов з двору за ворота…
… Задощило , намочило,
Поваляло , потрощило
Тут побило , там звалило
Відірвало ,поламало ,
Вийшло сонце , заховало .
Небо хмарами заслало.
Знову дощ , знову негода
Знов ненависна погода .
А день так гарно розпочався ……….
………
26.062015 р. Вількозукра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590045
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 26.06.2015
ПОКАЗАВ
Рибак спитав у рибака ,
чом ліва синяя рука .
- Я вчора хлопцям показав ,
Якого коропа спіймав
- А може ти спіткнувсь , упав ?
Рука ж то синя . Поламав ?
- Та ні ! То хлопці вже вкінці ,
На цій моїй лівій руці ,
Десь із годину відміряли
Яких вони колись спіймали
ПРИКМЕТИ.
Як чухають долоні - то на гроші.
Рука весь час на голові – звичайно воші
Коли до лікаря звернувся не одразу .
Чухав між ніг – схватив заразу .
29.04.2015 В.Вілкозукра
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577913
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2015
Українська гордість . (жарт)
У мене часто хочуть запитати :
- Що не можливо в вас відняти ?
Скажу відверто: - Те , що є в хліву .
Я жив із цим , я буду жити і живу.
Це - наша гордість , наша сила , наш кумир.
Це - українське сало !!!
Це - не сир .
Воно було ще з самого початку -
Маленьке , біле наше поросятко
Василь Вількозукра
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577727
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2015
ПРОЛЕТІВ
Два хлопці голови задрали
Угору . Неначе щось шукали .
Очима вперлись в небеса :
- Літак летить , яка краса. -
Один говорить й пальцем тиче :
- Летить за хмари , вище й вище.
Оце так сила в двигунах.
Тони літають в небесах .
А гул такий , що просто клас
І відчуття , що біля нас
От - от він скоро пролетить ,
Бо аж у вухах вже свистить.
Тут хлопців вітром зашатало
Аж картузи з них познімало .
- Оце дало ! Ледь не звалило !
Невже так низько пролетіло ?
Другий турнув його у ногу
І тицьнув пальцем на дорогу .
- Прокинься друже , ти не прав .
То повз нас байкер пролітав .
26.11.2012 р. В. Вількозукра.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577706
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 28.04.2015
Сумний діалог.
- Беріть що дають , доки Є що давати .
- А більше не можна ?
- Навіщо це Вам ?
- Бо я не сама , донесу все до хати
- Тут все в одні руки … слідкуй по губам.
- Там діти голодні і хворі старенькі.
- Мені з цього що ? Їх у списках нема .
- Помруть бідолашні . Старенькі слабенькі .
- Не вимруть , не бійтесь , це Вам не зима
- То як же нам бути ? За вас дерли руки .
Хотілось покращити долю , життя .
- У Вас мабуть марево , жар , сильні глюки
Заобрійних мрій про світ в майбуття ?
- А ,як референдум ?В Росію хотіли ?
- Та хто Вам сказав , що там краще ніж тут?
А те що хотіли , Ви те й заробили.
Свавілля ;
наділи на себе хамут .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573638
рубрика: Поезія,
дата поступления 11.04.2015
ХАЗЯЙСТВО
У неділю. На гробках . Погода чудова.
Два товариша зустрілись – почалась розмова
- Як сім*я ? Дружина ? Діти ? Хазяйство тримаєш ?
Де працюєш ? Як живеться ? Яку хату маєш ?
- Все у нормі : живу добре ! Які там турботи ?!
- А хазяйство , величезне ? Багато роботи ?
- Так , тримаю - я ж мужчина , за жінку турбуюсь .
Тільки тим «хазяйством» , друже , рідко користуюсь .
́
Історію розповів один з товаришів цієї розмови .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572911
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2015
Зади рвемо. В Європу лізем.
Кридити в Банках шелестять.
Для кого все ?
" Це все для бідних"
З трибун , на мітингах кричать.
І в груди б*ють себе щосили :
"Ми за народ , хоч кулю в лоб"
А самі в кулуарах сіли -
Вбрання розкішні , гардероп.
Під Захід , всі закони пишуть.
Бюджет поповнюють , а там...
Під цей шумок в кармани пхають
Ті гроші , що належать нам.
І знов , як липку обдерає
"Уряд народний" - вищий клас .
Не Україна , уряд має ,
А уряд , в Україні . НАС ....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570865
рубрика: Поезія,
дата поступления 31.03.2015
***
Сміється той - хто сміється останнім !!!
Тому , цей звіриний і дикий оскал,
Царя малороссів - кримлівських поганців ,
Пошвидше б Господь у пітьму заховав.
Під землю - у товщу , для всих недосяжну.
Під воду - на тисячу миль в глибину,
Щоб вже не піднЯлася погань продажна
Для задумів , дій , розв’язати війну
Це хвора , нервово – психична людина ,
З оскалом яхидни і поглядом пса .
Брехлива й зрадлива - на вигляд невинна,
Із зовні його королівська краса.
Впаде маска звіра під ноги народу.
Заллється в крові ненажерливий змій.
І прийде кінець , двохголовому роду ,
Його сподіванням несправджених мрій .
В. Вількозукра
25.03 .2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569210
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 25.03.2015
Вибачте дорогі жінки , що з запізненням , але краще пізніше , а ніж ніколи.
ПОЗДОРОВЛЕННЯ ДО 8 березня
Мирного неба . Гарного свята.
Здоров*я , любові . Грошей багато.
Під бік чоловіка , кума в запас.
Квіти на стіл. Горілки фугас.
В вуха прикраси . Шубу в придачу .
Путівку в Майямі , під Києвом дачу.
Місяць із неба - ясні зірки.
Все це для , Вас , наші рідні жінки.
Мрії з казок .
Колись усе буде .
А зараз жінки -
не розкачуйте губи.
В. Вількозукра (8. 03. 2015)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568048
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.03.2015
Нікому не потрібні
Бачив бабцю , бачив діда
Їх старенького сусіда ,
Що свій вік вже доживає
І рукою все махає .
- НідЕ правди не доб*єшся.
Дід Петро плаче й сміється .
- Ми нікому не потрібні.
Старі , хворі , в злиднях , бідні .
До нас лиш тоді приходять ,
Коли вибори підходять .
29.06. 2013 р. В.Вількозукра́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567909
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.03.2015
Щоб не соромно було.
Там далеко . Степом , степом , козаки гуляють
Від ворожих зазіхань нас охороняють.
Спис і шабля , коник приткий , весь їх обладунок
Небо чисте , лісок в лузі їхній порятунок.
Наші пращури і предки життя віддавали
Щоб ми в вільній Україні з вами проживали.
Не пропили розум й гідність , не ганьбили мову
І ростили нашу зміну , міцну і здорову .
Ось тому сьогодні треба , козацькому роду
ВідстоЯти в боротьбі - волю для народу .
Берегти земельку рідну , наші тихі ночі
Щоб не соромно було іншим глянуть в очі .
Василь Вількозукра
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567849
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 19.03.2015
Для людей все , для народу.
Василь Вількозукра
Годував свиней Микола .
Свині виросли здорові.
Грошенят хотів влупити ,
Закортіло добре жити.
Але кинувся продати ,
Ніпочім прийшлося здати.
Цілий рік з ними возився
Без штанів в кінці лишився
На худобу вкинув гроші ,
Їй харчі купляв хороші.
Взяв кредит , сарай укрити ,
Десь худобі ж треба жити
Як скотину свою здав ,
Все вкінці підрахував .
Не пішли в Миколи свині ,
В банк залишився ще й винен
Зараз він працює в полі ,
На руках в нього мозолі
Має тисячу зарплати ,
Щоб сім*ю прогодувати .
А в депутатів в нашій Раді ,
Мозолі з переді й з заді
Все вирішують як бути ,
Щоб зарплати нас позбути .
Не скічилось на цім горе
В селянина у Миколи
Вранці , раз пішов до річки ,
На природу до водички
Підчепив трьох карасів ,
У в’язницю за це сів .
Бо не знав Микола брат ,
Купив річку депутат
І щоб рибу там ловити
Теба грошики платити .
«Для людей все , для народу ,
Гласність вам дають , свободу !»
Так кричать з усіх боків.
Та не для нас це , сіряків.
Це для тих у кого гроші
Їм закони всі хороші
Куди хоч закон цей гнуть ,
А на нас вони плюють .
07. 10. 2011.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567567
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 18.03.2015
Під Новий рік.
Василь Вількозукра
В зимову , похмуру і темною ніч.
В хатинці , що дихала майже на ладан.
Закутавшись в ковдру , залізши на піч.
Сиділи удвох . Старенький дідусь а поруч і баба.
« - Новий рік вже на носі . Чого ти сидиш ?»
Стара діда в боки ліктем штовхає .
« - Надувся , як сич . То сопеш , а то спиш ,
А в хаті ялинки – красуні немає .»
Негода на вулиці , сніг і пороша
Засипало все аж під самою стріху.
Яка б не була погода хороша
Пішов дід у ліс , бабусі на втіху.
Довгенько ходив , годин через п’ять .
Дванадцять часи ще не встигли пробити.
В кутку вже ялинка й санчата стоять .
Бабуня й сто грам діду встигла налити.
Тепер в тому домі , як в царській палаті
І радісний сміх й жартівливі слова.
І тепло , і весело стало в тій хаті .
Ялику дідусь порубав на дрова.
Грудень 2007 р.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567232
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 17.03.2015
ПОКАЯВСЯ. ( В. Вількозукра )
Ходять чутки по всім світі , «Бога - мов - нема»
- Розкажіть усе це дітям , то пусті слова.
Є ! Не вірте ви нікому. Не треба з Ним грати .
Я за це звичайно й сів у тюрму , за грати .
Як не вірите осьо подивіться самі
Дірка в небі стіни голі сиджу як у ямі.
А було все як у казці . Поставив закваску
Потім , думаю , зжену самогон у паску .
А у мене баба є , всі празники знає
- Не роби - каже - нічого бо Бог покарає
- Я у Бога не вірю , і навіщо казати
І не треба ото всіх богами лякати
Баба знову : - Ти дивись , буде тобі горе ….
Я махнув рукою , буркнув , тай пішов із двору
Так забулася балачка і якраз у паску
Зняв з горища апарат , поставив закваску .
У селі в той день я чув самогон трусили
- Чого дома не сидіти ? Лихі їх носили .
- А у мене дома все , ну як на заводі .
Тут кипить , а там тече , а тут іще бродить .
Я як треба , не завод же , пробу все знімаю
І як вийшло все це діло я правда не знаю
Захмелів звичайно добре , домашня робота
Празник , паска , вихідний і якраз субота.
Чую стукають у двері : - Чого кому треба ?
Відкриваю , глядь , стоять . Ті святі , що з неба.
Тут картуз і папка збаку , ще двоє із заді .
- Ви чого мої рідненькі серед ночі раді ?
А ти хто такий , кажи ? Олух безтолковий .
Ти на ангела не схожий , ти як участковий .
Так сказав , його труснувши за праве пличе .
Закрив двері . І пішов , бо в мене ж тече .
Знову стук у двері чути , аж тріщать одвірки .
- Оце Бог святих послав , теж хочуть горілки ?
Знов відкрив . Вони стоять , кліпають очима.
- Що , - кажу - вам в мене треба ? Геть проходьте мимо.
А вони у хату скік , зникли за дверима .
Тепер я стояв у слід кліпав їм очима .
- Оце так , оце святі ? Випить захотіли .
Мабуть їм там не дають , сюди прилетіли .
Посміявся на порозі та й попхав у хату.
Як зайшов , що там робилось , о рятуйте тату.
Один стяг в кучу бетони , нюхає закваску
На пляшках із самогоном маже якусь ваксу .
Другий витяг апарат . розбирає , нюха
Й видивляється де ще схована сивуха .
Третій сів почав писати . політику гнути
- Ах , ви так …. - Згадав усе , треба було чути
У кутку стояла швабра , я нею вздовж спини.
- Як не так святим у мене , то к лихій годині !
Вигнав ангелів із хати аж у чисте поле
А їхню ваксу й папірці ногами футболив .
Крильця ангелам зламав , треба ж було вміти.
Бо лежали серед поля й не могли злетіти .
Участкового , того , першого не стало
Полетіло на паркан з голови кружало.
Як тепер він керувати буде в небесах .
Без кільця на голові , ще й в одних трусах.
Бо Тарзан , собака мій , зняв з нього штани.
Біля хліву , на подвір*ї , лишились вони .
Далі я не пом*ятаю . Де я був до ранку ?
Бо прокинувся на сіні ближче до світанку.
Весь пошарпаний , страшний , пика збоку збита.
Ось , до чого ж довела , клята оковита .
Люди з церкви по домівках , свято відзначати ,
А мене в машину пхають і везуть за грати.
Боже правий , милосердний , змилься наді мою
То не я , горілка клята усьому виною .
Каюсь , Боже , більш не буду у празники гнати Самогон тепер по буднях , буду виганяти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567231
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 17.03.2015
НА ЖИВЦЯ
Василь Вількозукра.
Співчував сусід сусіду із приводу втрати:
- Він вже був старий , нікчемний . Чого горювати
І не бачив , і не чув ледь пересувався.
То навіщо він такий , сусіде , вам здався ?
Вив та гавкав як дурний на кого попало.
Воно й добре , що цього собаки не стало.
- Чи здуріли ви сусіде , мізків в вас немає .
То мій Тузик ліг на спину й на халяв чекає.
Гляньте , лапи підняв вгору , хребта видно ломить.
Живіт виставив на сонці . На живця їх ловить .
Трьох із ранку встиг піймати . Як в нього виходить?
І ще дві молоді сучки під парканом ходять .
От собі б отак навчитись на живця ловити.
Уявляєте сусіде не треба й просити .
Ліг собі , розставив ноги . Сонце вигріває
А жінки навколо тебе , як пташки літають .
В хаті щось загуркотіло . Скрипнула пружина
На порозі зла як звір з*явилась дружина.
- Кобилі ви , переростки . Губи розкатали.
Вам своїх жінок не треба ? Чужих забажали ?
Ви у дзеркало на себе давно заглядали?
В вас не тільки в голові , кругом повсихало
- Ми ще хлопці хоч куди . Чого ти нас лаєш?
- Бо на вашого живця й мухи не піймаєш .
30 березня 2012р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567004
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 16.03.2015
ВИШИВАЛА СОБІ МАТИ, (пісня)
Ця пісня , чимось дуже схожа словами на - " Росте черешня в мами на городі" - та була написана мною ще в !986 році після конкурсу "Червона рута" в Дніпропетровську і по мелодійності зовсім інша. ЇЇ вже співали , але не так , як я це бачу , чую і відчуваю. Дуже хочеться , щоб її заспівала лидина з гарним голосом і прикрасною музикою. Допоможіть мені . Буду дуже вдячний.
Відлітають птахи коли виростають
Із гнізда з оселі , до чужих країв .
Зостається хата в ній діток не має
Зостається мати яка жде синів
Ось проміння сонця залива кімнати
Чується дитячий жартівливий сміх.
Згадує про себе одинока мати
Й вишита сорочка падає до ніг.
ПРИСПІВ;
Вишивала собі мати на сорочках квіти
Різнокольорові , квіти своїм дітям.
Крапелька до краплі , ниточка до нитки
Вмилася слізьми , де ж ви мої дітки.
Сохне на подвір’ї , вишня з білим цвітом
Ягідок не носить бо уже стара
І сухе гіллячча колисає вітром
Вишеньку із віком на краю села.
Там старенька хата , що до долу гнеться
Мати в ній старенька і одним одна
Де тільки у неї сила та береться .
Як тільки виносить серця біль вона.
ПРИСПІВ;
Проігриш
ПРИСПІВ;
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567003
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 16.03.2015
ПОДАРУЙ МЕНІ
Подаруй мені сніжинку на весні
Вітерець холодний , теплоту землі .
Подаруй мені ранкову прохолоду,
Що в вустах твоїх , подаруй мені .
Лагідну усмішку . сонячне тепло.
Подаруй щоб щастя швидше нас знайшло
Щоб весь час для тебе , я співав пісні.
Подаруй мені , подаруй мені.
Подаруй мені страждання у вісні
Зоряне безсоння і тривожні дні
Подаруй мені отую ніжну вроду
Що в стані твоїм , подаруй мені
Сині твої очі , ніби небо чисте
Подаруй і щастя наше буде близько
Будуть лиш для тебе , всі мої пісні.
Подаруй мені , подаруй мені.
Подаруй мені кохання вуст смачні
Сині хвилі в морі й птахів вдалині
Подаруй мені свій погляд чарівниці
Що живе в тобі подаруй мені
Все без слів не треба, лише одну фразу
Подаруй й навіки , будемо ми разом
І тоді для тебе всі свої пісні
Тобі подарую , щастя ти мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566776
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 15.03.2015
Натуральні ліки
Василь Вількозукра
Раз прокинувсь вранці , диво
З рота пахне , не воня
В ліжку жіночка , моя
Чисто прибрана хатина .
На стіні висить картина.
За вікном півні співають
Новий день розпочинають .
Сів на ліжко , звісив ноги .
« - Що ж це трапилось ,їй богу ?
Чистий одяг на мені.
Тьху ! Згадав ! Не пив три дні.»
Я в штани свої стрибаю
Капці швидко одягаю .
« - Мене ж кум , сусід чекає
Може вже і наливає .
Треба закусь взять легенький»
Чую голос; « - Мій миленький !
Ти куди ? Що це з тобою ?
Не тікай , лягай зі мною.»
« - Що за голос ? звідки взявся ?
Може я й не прокидався ?
Ні піду , бо хлопці ждуть
Там без мене все доп’ють.
І закуску ж не забути .»
Знову голос в хаті чути.
« - Що, зібрався десь іти ?
Озернися , глянь сюди.»
« - Здумав хтось пожартувати.
Мабуть треба нагадати ,
Хто господар в цій оселі .
Жарти зовсім не веселі .»
Розвернувся різко вліво .
Люди , ніженьки помліли.
Мову швидко відібрало
Я забув про хліб і сало,
Про сусіда і про кума
Бо про інше я вже думав .
На пуховій на перині
У моїй рідній хатині .
В чому ненька народила
Жіночка лежала мила .
Слина з рота потекла ,
Скули судорога звела.
Серце в грудях зупинилось.
В штанях щось підшивелилось .
І лише за пів хвилини
Я вже був біля дружини .
Далі вам не треба знати
Що робилось у тій хаті .
То ж скажу вам люди , доля,
Не у пляшці алкоголю .
Листопад 2010 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566774
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 15.03.2015
Чи винен Вовк , що став Вовком ?
В дитинстві хто із нас не чув
Про звірства Сірого Вовка ,
Який в казках дитячих був
Тип звіра - люті й хижака.
Казку про Шапочку - червону ,
Що несла Бабці пиріжки
Читали ви звичайно вдома
Де Сірий , з*їв всіх залюбки .
Хочу сказати : - Це не вірно.
Вовк добра по натурі тварь .
Зробили з нього бузувіра .
Мені відверто його жаль.
Давайте люди розберемось
В цій ситуації крутій .
До чого нас доводить неміч ?
Факт на лице і факт простий .
Гуляв собі Вовк в лісі темнім .
Кватирку мав , вдосталь харчів .
І в ста *ї був главою , першим .
Усе було чого хотів .
Та час невпинно проминає
Веде перелік стрімких літ .
І Сіроманець наш не знає ,
Що ми влаштовуємо світ .
Ліси рубаємо під корінь,
З болота робимо поля,
А де був степ широкий , вільний ,
Там вітер в бур*янах гуля.
Домівки ліпимо у лісі.
Асфальт тепер і тут , і там .
Давайте розберемося на місці.
Куди ж діватися Вовкам ?
2.
Немає в них тепер оселі,
Нема ні їжі , ні сім*ї .
Тому вони і «озверели» .
Їх виштовхнули з колії .
Це ми , з Вовка , вовка зробили .
З тварини мирної в житті ,
Що вільно жити захотіла
В дикій природі , в самоті.
Тому тепер і біга Вовчик .
Ягня поцупить , Бабцю з*їсть .
Там козенят з козою втопче.
В крові на нас у нього злість.
В кінці звернусь до тих хто вище.
При владі , на посади сів .
Не вверх дивіться , трішки нижче
І не робіть з людей вовків.
28. березня 2012 р.
Василь Вількозукра .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566531
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 14.03.2015
Це не шедевр з приводу виконання та музики , але пісня від усього серця.
Моїм батькам
1.11.2009 р. В.Соколянський (В.Вількозукра)
Висять у мене вдома
Два фото на стіні
Прикрашені , у рамці рушниками
На них такі близькі і дорогі мені
Батьки мої яких немає з нами.
Я Вас любив , люблю .
І згадую не раз ,
Та тільки поруч вже немає Вас .
ПРИСПІВ;
Летять роки , літа а із роками
Ростуть сини і дочки вдалині .
Як тяжко розлучатися з батьками
І бачити їх тільки у вісні .
Пробачте нас за все наші рідненькі ,
Що Вас не шанували при житті .
Пробачте наші любі татко й ненька ,
Що часто залишали в самоті .
Пожовкло з віком фото
Український рушник .
Батьки з під нього дивляться на мене .
Давно без них живу , але так і не звик ,
Що Вас немає поруч рідна нене
І батьківські слова
Я згадував не раз
Та тільки поруч вже немає Вас .
Приспів;
( проіграш )
Я Вас любив , люблю …..
Приспів;
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566530
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 14.03.2015
́ПОРАДА
Василь Вількозукра
Прийшов кум до кума в гості , та й ради питає:
- Скажіть , куме , що робити ? Я справді не знаю.
Всю картоплю колорадські – жуки поз*їдали
Як ми бідкалися з нею , як про неї дбали .
А ці бридкі полосаті за неділю з*їли
Те , що ми на цілу зиму вкинуть в льох хотіли .
Що їм тільки не робив . Це ж такі затрати
Чим їх тільки не травив . Бридко і згадати .
Вже і бризкав , і збирав в кожнім корінці ,
А з картоплі на городі одні стовбурці .
Розкажіть куме будь ласка , що з ними робити ?
Як же можна без картоплі зимою прожити ?
Кум крізь вуса посміхнувся й цигарку мотає ;
- А у мене куме , - каже : - жуків цих немає .
- Як ? Не може цього бути ? Мабуть ви збрехали?
- Ми картоплю у цім році , куме , не саджали.
6 квітня 2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566470
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 13.03.2015
Довели .
Василь Вількозукра
Кричить корова у сараї :
« - Пора доїтись , а немає Господаря
Бо мабуть спить.
Забув що треба йти доїть.
Свиня от – от хлів роздовбає .
Жбурля корито по куткам ,
А він все спить . Його немає .
А тут здійнявся крик , і гам .
Когут сьогодні ,як здурів,
Почав співати серед ночі.
Усіх в сараї побудив
Я ледь розкрила сонні очі.
Коза кричить не своїм гласом
Підперло в вим*ях молоко…»
Хтось буркнув на подвір*ї басом
Занявкав кіт , гавкнув Бровко.
Зайшов господар : « - Тихо стадо !
Що за концерт , що за діла
Не винен я . То зверху влада
Годинник знов перевела .»
29 березня 2012р.
́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566463
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 13.03.2015