| Сторінки (2/139): | « | 1 2 | » |
***
Було сказано – так красномовно,
А робилося – так паршивенько.
***
Не витирайте соплі,
А вишмаркайтесь добре!
***
Не хваліться хвальки-хвалідупи,
А сховайте краще свої дупи.
***
Хоч один зостанеться й не впаде
Нація ніколи не пропаде.
Так,кажу простий закон;
Для душі немає перепон.
***
Мрії допомагали його таланту,але чомусь не розвивали його.
***
Ми вже так багато знаєм,-що все перепуталося в голові.
***
Черпайте мудрість з минулого своїх батьків і прадідів,
І тоді до вас прийде високе натхнення.
***
Невблаганним був для ворогів
Й не любив їх – як паршивих псів
Не журив він і своїх,
І всіх дурнів підіймав на сміх…
***
Немов заблудився чи то запльонтався у житті
Але, хто пускає на нас цей блуд і розставляє ці тенета…?
***
Усі були дуже моторними,
Але мотористами – ніхто!
***
Оди складав він сам собі
Зелено-жовтий пес червоних уособлень.
***
По краплині він збирав все в голові,
Лиш не збувся мудрий його задум.
***
Всі захцянки виконав її,
А вона _ з другим пішла в житті.
***
Правди він нікому не сказав;
Бо в душі кровавив старий шрам.
***
Преказував серденьку нераз,
А воно в відказ – в останній раз.
***
Встав із за стола,писки обтер,
Але, що дальше – не знав відтепер.
***
Крик був балаганний,
Але ніщо не зупинило люту ярість його.
***
Будь благородним і розумним,
Велико – багатим,
Але не забудь подякувати Тим – хто все дав і з, чиї ,ти хати.
***
Красно подякував,моцно сказав,
Але круг вищий –його не сприйняв.
***
Літав –веселився й цвірінькав як шпак
А нутром був не шпак , а хробак.
***
Поступіться,поступіться – так в народі кажуть,
А як буде хтось брикати – то »теля» привяжуть.
***
Не чіпайте дурнів,не марнуйте часу;
Бо із ними влетите щей в сімейну касу.
***
Зібралось нечисті багацько в нашім Храмі
Тож ,ми її повинні вигнать самі!
***
Збалансував і зважив ніби все
Але,в черговий раз,сказали підло: »Фе…»
***
Розмаловуй небо,нюхай його
І не спіши жити…
***
Говори розумно-тихо
І тебе почують всі.
***
Не показуй розуму,
Не розкривай душу,
Не лізь в чужі справи
І не кажи: «Мушу!»
***
Розказуй менше,більше слухай
І знай – на що тобі язик і вуха.
***
Скарби й багатство – то здоровя й діти.
Це подарунок Божий – повинен зрозуміти.
***
Цинізм – це справа не в ціні,
А в тім ,_що зневажаєш,ти,її.
***
Попросився в друзі тихо
І накликав собі лихо.
***
Крапку ставити не хтів,а три крапки – ще не вмів.
***
Не зголоду у ріт усе запхнув;
Він, просто,дуже пажерливим був.
Жаба його,як кажуть,теж давила –
Коли ,хтось більший мав «кусочок мила»…
***
Пражив – жарив,добре пік
І в вікно спритно утік.
***
Яро зійшла,пізньо зівяла;
Бо вона щиро,тоді,покохала.
05.02 . - 18.04.2016 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662187
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.04.2016
Ви дивились в заплакані очі?
Ви питали чого вони хочуть?
Сльози ллють і не знають спокою,
Ходять вічно із смутком,з журбою.
Плачуть, ніби вони винуваті,
Що бідні,а не багаті.
Плачуть карі і душі тривожуть;
Бо,ніщо вони більше не можуть,
Бо не можуть ні дать собі ради,
Бо ніхто,не дає їм поради.
Плачуть карі і важко ридають
Душу й серце всобі розривають
Ви дивились в заплакані очі?
Ви питали чого вони хочуть?
11.01.1987 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662185
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2016
Він все плівся від хати до хати
Помалу став рідню забувати.
Бог зна скільки пройти він зумів,
Але дуже він їсти хотів.
На порозі не раз він стояв
І впустити до хати благав.
Не пускали бідаку ніде,
Тільки хліба дали де-не-де.
В холод,в слякоть,у дощ він ішов,
Вітер зимний й пекучий його пронизав.
І де тільки козак цей не спав?...
Як великий Кобзар наш писав:
«Чи є у Бога люте зло?...»,
Що старого минуло воно?...
26.12.1986 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662064
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2016
Невже тебе ніколи не побачу ,
Невже це все було - мов сон.
Я за тобою ще не раз заплачу
Й молитись буду до ікон.
О Боже!Всему я,я тільки винуватий
Я думав,що ти все будеш.
І як,як душу спокушав проклятий
Я думав – ти нікуди не підеш.
А час летів й летів
А ти усе,тоді,терпіла.,
Ти сильно вірила і сліпо ти любила.
Невже тебе ніколи не побачу
Невже це все було мов сон…
15.12.1986 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662063
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2016
Обрізали волосся хвойдам
І голими по місту їх прогнали.
А потім на центральній площі
Різками добре лупцювали.
Так - виганяли з міста сороміцьке ремесло,
Але скажу , вам,навіть і це не помогло;
Тому що в цьому місті був весь час бедлам
І процедура з хвойдами – це показуха нам.
А проституція була ,є,і буде_
До поки хвойди й халуї ще є.
09.02.2016 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657468
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2016
Зюзьо,Піцик і Дзюрак зібралися в гості
По дорозі сперечались й висцялись на мості.
Потім зайшли всі до склепу й там торта купили
І до нього три плящини іще прихопили.
Тюльочки пів кіля взяли і чорну хлібину,
Десять пляшок пивасиків – тай все шур в торбину.
Йдуть,покурюють зухвало,усіх зачіпають
І за кожнов спідницею носи повертають.
Дальше знов через той міст вони переходять,
А під мостом вуйко Куций Пазуню молотить.
О,картина- не з простих,хлопці второпіли
Взяли торбу і під мостом недалечко сіли.
Старий Куций не сердився і Пазунька тоже:
Таких хлопців відчайдушних відганять не гоже.
А як стали діставати із торби запаси
Їм масненько Пазуненька такі слова каже:
*присувайтесь хлопці блище, будем усі в купі
Попємо ,позабавляємсь –мала я все в дупі!
І Куций старий непроти;не такий моторний
Ніц не буде мати проти як я всіх пригорну*.
Так і сталось,як Пазуня усе підказала
Попели,побавились й до ранку гуляли.
А у гості ці хлопаки – так і не попали.
09.02.2016 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2016
Фактично знав він все про секс,
Але практично – був ніякий.
Так й можновладці геготять,
А люд простий їх має в сраці.
І політичний імпотент –
Лиш тільки язиком тріпає
Але як людям помогти
Він дотепер ,гавнюх ,незнає…!
07.03.2016 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657167
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2016
Цвіте усе і розквітає в мить
Любов барвінком пахне й дише,
А серце п’янко дише й пломенить.
Але тебе нема
І він любить не хоче.
20.02.2016 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2016
Ненавиділа совість прийдешніх,
Ненавиділа совість усіх,що казав
Ненавиділа совість усіх цих *прекрасних*,-
Кому Світ поцілунки фальшивії слав.
20.02.2016 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656852
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2016
Може, ти,полетиш у стрімких буревіях і зимах
І зустрінеш у леті чудову весну і тепло,
І згадаєш – як ще ми клялися малими,
І як вірили в клятву,любов і добро.
Може ти полетиш понад хмарами вище і вище,
І побачиш незнану красу,неземну
А погляниш униз – там все рідне і близьке
І душевно-миттєво згадаєш ,ти,клятву стару.
20.02.2016 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656708
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2016
Не треба їм більше нічого,
Коли вони двоє були.
А як обнімались – то пташки
Співали для них співанки.
Серпанки до них пригортались –
Коли вони двоє були,
А гаряче - як цілувались
То вишні в цю мить розцвіли.
Зірки на вечірньому небі
Світилися тільки для них –
Коли вони щиро кохали
І місяць радів – теж за них.
10.02.2016 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656707
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2016
Сумувати не тре..за минулим
І тривожити те – що колись.
Шанувати усе – що прикрасне,
А нездале – хай щезне кудись.
Хай розквітне бутон,бутон щастя
І дозріє майбутнє – як плід
Хай забудуться всі негаразди
І залишиться лиш добрий слід.
05.02 2016 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2016
Заплакало дитя в колисці
Тата в цю мить – вже нестало.
Чи то воно біду відчуло?
Чи їй щось в око впало?
І мама – як тая пташка теж стрипенулась.,
Бо в цю ж мить її серденько запекло і кольнуло.
Заплакало дитя в колисці,в матері серце стиснулось,
А батька душа в цій хатині десь у кутку пригорнулась.
Хоч ніхто і не бачив й ніц ще не чули,
А матір з маленьким сином біду в цю мить відчули.
30.01.2016 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656341
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2016
Поле зоране чорніло
Обрій лісом підіперся.
І на дворі вечоріло,
Позимніло – холод вдерся
Гуси ввишині литіли
І журливо геготали
Тай з відльотом запізнились,
А тепер – наздоганяли.
Все навіяло лиш смуток,
Жалість десь в душі пробігла
Погледів на все довкола
І збагнув – що осінь втікла.
Що втекла вона тихенько
По безмежнім чорнім полі.
04.02.2016 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656060
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2016
Розгойдалася в памяті та пора
Де була щира радість і доброта,
Де всі діти сміялися й з ними їх батьки,
Де всі разом трудилися і навчалися мудрості.
Розгойдалося й пригадалося все таке
І в душі аж розпласталося – мов чарівне.
Ще згадалися – прорізались і шкільні роки
Там були і книжок,і зошитів – запахи.
Все згадалося радісне і церковний дзвін,
Що шлях до храму підказував і також радів.
Розгойдалося й пригадалося – це усе,
Що у тебе в душі засталося і стало – мов святе.
30.01.2016 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2016
Не чіпайте, ви,зранені душі
Не тривожте хоробрі серця.,
Бо не, вам, їх підступно вблажати
І не,вам,з ними йти до кінця!
Не роз’ятрюйте,ви,живі рани
Бо ще дуже глибоко болять
Не ліпіться до них,бусурмани.,
Бо не візьмуть Ці,вас, в свою рать.
Не чіпайте…!
Не тривожте…!
Не ліпіться…!
30.01.2016 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2016
Станьте стіною душі чесні
І відгородіть себе від зла.
Бо лиш будете Ви корисні –
Коли прийде брудна біда.
Коли прийде час неспокою
Коли і холод – непоказ,
Коли за скибкою черствою
Підуть із злобою на Вас.
Тоді згадають всі про Бога
Хапатись будуть за усе,
Щоби дожити до старого
І лиш тоді – згадають все!....
А, Ви,живі правдиві душі станьте стіною в однону мить
І не впускайте дух ворожий
Й себе від черноти – спасіть!
16.12.2015 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655937
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.03.2016
Бачив і знав, що довкола чинилось
І у душі, з тим чинятством – змирилось.
Хоч у житті – все не так має бути,
Але святе – все чомусь позабуте.
Прагнув він правди і надії - ще жили,
А у житті, знав, ніщо не робилось
19.11.15р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630837
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2015
Тільки би не прийшли нацики й патріоти,
Тільки би не накоїли для нас біди
Так думають і мислять провладнії «сексоти»,
Які бояться й бачать кругом – тільки лиш себе!
P.S.
Отак – другий етап воєнних дій
На сході України розпочався.
Це все, я думаю, - договорняки:
Щоб не прийшли вони сюди
Й в їхніх руках, щоби ніхто з «сексот» не всрався,
Й щоб не поброїли їхні ті «вулики» вони
20.11.15р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630835
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2015
Затьохкав ніжно соловейко,
Шелеснув листочками вітруньо,
Визирнув сивенький місяченько
Й відійшов, від декого, вже соньо.
Сонце світанкове підіймалось,
Промінцями Землю пригортало.
День новий з колін на ноги пнувся
Й серце – все сильніше калатало.
Пробудилось все живе довкола
І життя, мов стрім, побігло скоро…
27.11.15р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630564
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2015
Довго плакало небо
Й в цих сльозах нас топило.
Ми просили: «Не треба!»,
А Воно – загриміло!
Спалахнуло вогнями, розсікло небокраї.
Розгнівилось ще дужче,
А за що – ми всі знаєм.
Довго плакало небо.
27.11.15р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2015
Зніяковіло він дивився їй у слід,
Прокручуючи в голові минуле їх буття. –
Де він робив сміливо «хід конем»,
А після говорив тихенько – «шах».
Скінчилася тепер нерівна гра
І жорна часу перетерли всі зернятка.
Вона в кінці сама сказала - «мат»,
Зробивши рокіровку для ферзя.
09.11.1991р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630263
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2015
Щедроголосий дар прийшов до нас із неба
І ми вдячно вклоняємось до самої землі;
Свята ця благодать – лиш вслухатися треба
Таке і не насниться, навіть, у ночі весняні.
Солодко на душі, радість приворожила,
З віконечок красуні виглядають лісові,
Чути, то - тут, то – там, веселий дзвін сріблястий
І розливаються пісні Святої Коляди.
Вертеп іде – земля гуде!
Чекає кожен двір на нього,
Щоб радісную новину почути за столом
І привітати з ним дитятко миле Боже
Веселою колядкою й сердечним добрим словом.
Морозко по-святковому розмалював довкола все
Бадьористо хрустить сніжок під ніжками дітей,
А в небі ясна зірочка на Сході загорілася
І дивну раду звісточку донесла до людей.
06.01.1993р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630262
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2015
Розпрощались двоє на пероні;
Бо доля, в цей час, так повернула:
Її – відправила на Захід,
А його – на Схід, вона запхнула.
Обіцяли щиро повернутись
І цілунками клятву скріпили.
На ранковому пероні тихо й сумно розходились.
Вона їхала на Захід,
Він на Схід – на січ подався.
Доля – так розпорядилась:
За життя – кожен хапався.
Сплинув час і ці кохані до перону поспішали,
Бо зустрітися, там, двоє – ще тоді пообіцяли.
Вона з Заходу – худюща, він із Сходу – у калясці.
Обійнялись на пероні і заплакали від щастя.
28.11.15р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629105
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2015
Зійшло сонечко на свято, розвиднятись стало,
В кожну хату у цю днину щастячко припало.
Діти вранці заглядають під свої подушки;
Бо шорохтять подарунки біля сонних вушок.
І радіють, і сміються, і все розглядають,
Босі бігають по хаті й батьків забавляють.
На Святого Миколая – так тільки буває.
Він все бачить і все чує, і нам помогає.
А на Свято Він приносить кожному дарунок:
Кому – палицю велику, а кому – пакунок.
Усім весело й щасливо в свято на Миколи
Й не забудеться цей день дітлахам ніколи.
19.12.1992р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629104
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2015
Хамська політика, підлість і жах
Тільки б посіяти у людей страх.
Світ прозріває – як брешуть вони
Тільки біда десь – шлейф до Москви.
Так і в Парижі – де сталась біда
За «Містраль» поквиталась Москва.
А у пустелі – де впав їх літак
Думаю також Московський підкат.
Отож – вся й їх політика, й їхні «діла»;
Бо добре «клюнув когут» москаля.
Не на Олімпі, а в сраці москаль
І хоче залізти із пекла у рай!
19.11.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624066
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2015
Практично знають всі – багато
І більшість знань це ті, - що непотрібні.
Знання – це те, що нам дала природа,
Хоч всі – до чогось здібні.
Люди живуть і прогресують,
І Землю, майже, не шанують.
Тож, скільки можна так «козакувати» ?
Й не бачити, як нас застерігає планета-мати.
Лиш гріш і тільки гріш прилип всім до лобешні;
Показують один на другого – хоч всі в цім світі грішні.
Нема на цій Землі поводиря святого
Тож думайте й моліться, всі, тільки лиш до Бога!...
18.11.15р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624064
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2015
Причаїлася й заховалася в глибині душі,
Там так мріяла і все виділа - немов в сні.
Там спокійно їй було, але жаль, -
Що не знала тих тривог й цю печаль.
Так жила вона й набиралася мудрості;
Бо не бачила і не знала ще - куди йти,
Бо ще серце їй не кольнуло в бік, розігнавши кров,
Бо в душі не пробудилася ще її любов.
А як кольне, вже, серденько й затремтить
Й у очах сльоза радості заблищить, -
То буде вона веселитися і журить
І тоді вона – дасть си вольності й буде жить!...
17.11.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2015
Розвертайте дишло і сідайте в воза
Бо ніц не робити, брате, вже не гоже
Уже потемніло наше чисте небо
Підсувають людям те, – що їм не треба.
Жити стало сумно, ціни “добивають”
“Для чого все було?” – сам себе питаю.
Тут нема пояснень; Всі все розуміють
Тільки це зробити – люди ще не вміють.
Розаертайте дишло і сідайте в сани
Бо ніц не робити – то пі….ь настане!
14.11.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621784
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2015
Розгулялась москальня по світі
Скрізь путякін свій ніс довгий пхає
І бомбить, і нишпорить по Сході;
І в Європу арабів зганяє.
І ЗМІ-юки в них пе….ь – як фейки
Бабаян, Кисіль і Соловейко
Всіх запхати хочуть до Союзу
Тих, – що з голим задом і без пуза!
Не на шутку московит розперезався
Тільки світ застерігає, – щоб не всрався…!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621333
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.11.2015
Чому великий цукерковий маг
Не чиниш так, – як на Майдані обіцяв?
Чому себе своїми, ти, обгородив,
Чиновників чужих до влади запросив?…
Хіба у нас нема розумних і простих?
Хіба нема унас правдивих і крутих?
Тоді скажи, хто все оце зробив?…
До влади вас привів і ворога розбив?
Чому каліки бачить вас не хтять?
Вже й не говору про Небесну і Донбаську рать
Так – це все правда і брехні тут ні на йот
Це крик душі. Так думає і мислить наш народ.
Тож не кривіть душей, а робіть;
Бо до пори, до часу люд терпить!
Звертаюсь я до вас – державнії мужі
Дивіться не накоїть знов біди….
P.S. Це все – до призидента і до вас
Добавлю лиш, щоб не забули:
Світло, зарплатню і газ!!!
13.11.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621332
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.11.2015
***
Затарахтів бульдозер так вразливо,
Але махнув ковшем і стало любо-мило.
Так і старі вояки всіх дратують,
Поки кувалдою своєю не махають;
Лиш всі достоїнства до бою твердо стануть,
Думки, що дратували – вмить розтануть
02.10.15р.
***
Так шанує і винчує того х.я лярва,
Бо замало їй ще свого, бо то ще – ця курва.
Любить сука із шарами, і з вусами тоже,
Любить довгих, що за двадцять, і за тридцять тоже.
Любить твердих і стоячих, і маленьких грубих,
Любить х.їв обрізаних, чорних й волохатих,
Любить всьо, - що ту пез..ту почіхати може.
Не брезгує ні бананом й кукурудзов тоже.
Так пез.а ця розійшлася – аж затарахтіла
Поки не роздер їй сраку племінний «Гаврило»
27.10.15р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2015
Я про кохання – все тобі підкажу
І то, що вмію, що я маю – все покажу.
Тоді і жінкою–богинею ти станеш,
Й розкішницев своєю – всіх дістанеш.
02.10.15р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617412
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2015
Бранці на своїй землі, в тихому полоні.
І працюєм, й не дурні, але завше – голі .
Батьківщину стережем, любим всіх на світі,
Лиш себе не бережем й не знаєм де дітись.
Всім голови закрутили політика й гроші,
Хоч від цього нам не легше, а ще гірше, може.
Вже про вибори говорим, знов в головах гули
Може всього не було, чи просто, забули?...
За гріш знову продались – як той Скоріотський
Не виходить в нас чомусь правдиво, по-людськи!
29.10.15р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617410
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2015
Вклонився артистично
Й правдиво – був він радий.
І посміхався щиро,
І щиро, також, плакав.
Таким він був
Таким він і зостався, -
Великий маг магічного творіння.
22.09.15р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2015
Всі прийшли ми на поклон
І забули цей закон.
Не по совісті робили
Й рукави хоч закотили.
Розпрягали ми не раз,
Виставляли на показ:
Все довкола забавляли
А сліди – їх замітали.
Боже праведний зійди
Покажи і накажи
Наше грішне сьогоденство –
Де все зводиться до того,
Щоб грішить і жить убого.
Може, це життя пливе?
Та й нехай нас не мине,
Хай прийде на землю воля,
Хоч усі ми тут в неволі
Ропотіли й турбувались
Всі за те – про що не знали.
Випромінювало все –
Правди нині не буде.
Знали люди й затаїлись
І нічого ще не «їли»,
Й не будуть «їсти» цього,
Що в душі - ще не було.
Звір на звіра не піде,
Але людство пропаде.
Пропаде і не згадають…
Всі прокляття закружляють
В смерчі душ, і терен-путь
Вибрав, ти, і не забудь:
Маму рідну й свого брата,
Хоч ідеш в житті завзято
Знай, що це лиш - блеф і смрад
Й не виставляй наугад!
Це – що ти не можеш взнати,
Навіть тільки розпізнати,
Так – це є ще не підпора
У житті – просто покора
Тож чому усе це так?
Брате, ти, ще не моряк
Хоч «пливеш у цьому морі»
І згадаєш ще у горі:
Зависть, злість і чужі гроші,
Но не підеш до вельможі
І просить не будеш ти,
Щоб щасливі всі були.
Будеш підло, може, йти
І зметати все з путі.
Тільки знай, що у житті
Все! – наверниться тобі.
Не роби підлості людям,
Не кленися, що ти будеш
Там і тут робити все,
Що по-совісті буде.
Так і дальше все піде…
Хай ніколи не кляне
Вона долі і життя
І нехай у забуття
Не впадає й не кричить
Голос хай – цей не бринить.
Все – це праведно буде,
Як Христос сюди прийде, -
В грішну землю й каламуть
Й всього цього не забудь.
Не забудь, - що ти не смієш:
Всіх пробачить не зумієш.
Знай про то – це все буде
І ніколи не прийде
Благодать на землю цю
Так – ти вір, - це все про ню.
Це про неї і про тебе
Тож дивись скоріш у небо
Й руки чесно простягай,
Й не ламай цей коровай;
Не для тебе він спечений;
Ти є ще не наречений.
Тільки гріх з тобою йде,
Може й душа пропаде.
Впадеш в гріх і знов засмійся,
Випростайся і зігрійся
Ти, в гріху своїм – оцім
Затаївся гріх цей в нім.
Скажуть люди й хрест на груди
Тож і ми тепер живем,
Як бурлаки – всі бредем.
Тягнем, ми, той віз в дорозі
Ходим наглі, ходим босі,
Але – в всіх одна надія
Господи, Ти, нас зігрієш.
Ти, збери нас всіх докупи
Й веверни, Ти, нам всім руки.
Виверни і прикажи,
Щоб змінилися всі ми.
Щоб були ми всі добрячі
Й не впадали в гріх котячий,
Щоб до церкви, ми, ходили
Й там добро лиш знаходили.
Пригорни нас всіх до Себе,
Хай припадуть всі до Тебе.
Господи, чому недоля
Нам так світить у неволі.
Хай погасне спалах кривди,
Хай ударить дощ із ринви,
Хай дощ-привид промилькне
І на землю хай впаде –
Ця веснянка спозаранку,
Мов схід сонця, - що на ганку
Опромінює вікно і впадає у ярмо.
Теплий промінь, - що із Сходу
Освітив всьому народу.
Месія – прийшов сюди
Й не прокляв нас назавжди;
Тільки люто потерпів
І зостався в нас всіх гнів…
Тільки гнів цей – не такий,
Як беру у руки кий
І ним грізно розганяюсь,
Що забʼю? – я ще не знаю.
Тільки кий в руках – мов гнів
Затаївся й причаївсь.
Може душу отруїв?...
Ні, так жить не може
Й забивати ним – не гоже!
Кий – кроплений кажуть всі
Не на користь це й мені,
Але граю дальше ним,
Щоб було гірше другим.
Так й життя – мов кий дається,
Щастя – рідко усміхнеться.
Більше кривда і спокуса
Разпластаються – мов вуса.
Стеляться усім під ноги
І доходять до порогів.
Цих порогів – де ця доля
Знайде вік – і все вдоволі.
Як побачиш це – втікай!
Лиш батьків не забувай.
Не забудь братів, сестер,
Бабцю й діда, що не вмер,
Рідних всіх й товаришів,
Й прожени із серця гнів.
Закрий душу і заплач
Доля ця – мов цей калач;
Як не вкусиш – то завжди
Це іде все навкруги,
Повертається лицем
Й, ти, стаєш цим калачем.
Боже, й так все є
Й повертається усе –
Це, що Ти зробив
Й несвідомо сотворив,
Це – до тебе все прийде,
По-новому не буде!
Буде йти в житті – як, ти,
Поводився і з людьми.
Навертати буде все –
На життя твоє старе.
Знай, живи і памʼятай
Й Бога, ти, не забувай!
15.09.1991р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614030
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.10.2015
Безмежно-жалісно, ганебно-голо
Пройшовся ти, мов звір у клітці
Думками по життю.
І закричав, і заричав цей звір у клітці,
Хоч, кажуть, кумом був він королю
09.10.15р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613495
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2015
Заспалося, наснилося
У сни ції влюбилося,
А ранком пробудилося
Й забулося, що снилося
02.10.15р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613494
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2015
Згрішив, покаявся – і знову згрішив
Все - запитання одні.
Кажеш, що ти, брате, жив –
Може – здається тобі?!
Дальше – без слів й виправдань тут нема,
Дальше – як було колись
І не кажи, що всі добрі діла
Хтось позабув і закрутяться ввись.
Ввись – це не значить, що ти в вишині,
Ввись – це стрімкий мудропад,
Ввись – це як грім вдалині,
Ввись – це як в ціль наугад!
Тільки би влучить і крапку свою
Кожний поставити мусить;
Де б не були ми: чи там?, чи в раю?, -
Кожний признатися мусить!
15.06.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609768
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2015
Краще скажи – і не соромся болю;
Бо, наболіло сильно – аж до болю!...
11.09.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2015
Мов хом’як – накрав, набрав
І поліз в Верховну Раду.
Там – і ще подопихав
Й за границю втік – в Канаду.
За бугром – всі хом’яки нишком – тишком проживали,
Всі там ходять в вишиванках
Й Україну роздирають,
І в обшори – гріш ховають!
11.09.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609287
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2015
Нісся по життю – як по зустрічній смузі
І вражав цим тільки недоуків,
Яких є – пре достатньо…
11.09.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609088
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2015
Що ж, тобі, сказати?
Як, тебе, втішати?
Хіба підказати,
Як краще зробити.
Може ця підказка - занадто коштує,
Но не в ціні справа – як, тебе, врятує!
Тож не думай довго і не тягни гуму,
А роби скоріше, - що зі мнов придумав.
11.09.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609087
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2015
Він там і звідти нас застерігає.
Він завжди поруч – хоч і там.
Він завше з нами – у думках.
Він буде вічно – в цій родині;
Минуле – пам’ять береже!
А прийде час – і він прийде…
12.09.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608639
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2015
Зробив катапульку і стріляв зухвало
Лиш не знав ніколи – де каміння впало.
А воно летіло: в двері, в вікна, в браму
Шкоди наробило й наломало краму.
Серед тих стрілецьких – є й політикани
Ти, брате, їм хліба, - вони тобі камінь.
11.09.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608638
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2015
Розчулився, розхитався,
Заказав музику.
Вліво, вправо поп’ялився
І чуть не дістав в пику;
Молодь в нашії часи старших не шанує
Хвацько п’є, та ще й курне
Й часто кіпишує.
Рівнодушність, в них усіх - зашкалила дуже
Й що у старших на душі, -
Для них – це не гоже…
12.09.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607887
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2015
Вже настав, прийшов наш час
Годі вже терпіти!
Брешуть підло - й дотепер,
А де наші діти?...
Всі загинули в борні:
За правду, за волю
І ніхто , люди, із них
Не прийде додому.
Не забудем ми Майдан,
Ілловайськ, Дебальцев,
Не забудем ми і Крим
Й не забудем – фальші!
Не вагайтесь ви, брати,беріть в руки вила
Допе.....сь вони так, -
Що ми аж завили.
Одягли на нас хомут
Й нами поганяють.
Україну – як цю липу,
Щодня обдирають.
І вони, кажу я вам, -
Там не схаменяться;
Поки ми цим халуям
Не відірвем яйця!.
12.09.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2015
Душі своєї ще не знав;
Тому що з нею, ти, ще не спіткнувся.
24.06.15р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2015
Озирнувся назад – і побачив великий тормозний шлях,
хоча ніколи, здається, - не тормозив.
16.08.15р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2015
Ще прийде в спогадах ця ранішня любов
І в снах вона тебе огорне і спʼянить,
Й перенесе в солодкі юні дні,
І не відпустить, навіть, ні на мить.
В цей час - твоя душа радіє і молодне,
Тай обростає сяйвом золотим…
16.08.15р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2015
Заходився пояснити – ті не розуміють
Хотів якось показати – руки ніц не вміють.
Так нічого не виходить,
Грошей теж бракує.
Замешкався, закрутився
І душа нудьгує…
Потім думав він не раз,
Що зробив помилку;
Таким їздить за границю -
Лиш для відпочинку
11.08.15р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2015
Думки лізуть в голову. Хочеш писати про те – про що думаєш. Писати… Але бракує наснаги і творчих слів. Все крутиться роєм в голові. Думаєш про якийсь кінець. На душі тривожно.
То враз згадуєш і обнімаєш кохану, то мучить якась абстракція життя.
Хочеш повʼязати доброту із невинним і непомітним фрагментом життя, який ти побачив колись в фільмі.
Немов тупік, стіна.
Все – сіро. Хочеш чогось душевного, доброго і надзвичайного, - але нічого цього нема. Шукаєш це. Шукаєш суть життя в самому житті. Живеш – щоб жити. Кожний по різному, кожний по-своєму, – але живе.
Це не головне: по-різномі і по-своєму. Основне – душевно і душевне свято. Квіти і сонце в душі.
Головне – коли радієш, що живеш, коли бачиш і розумієш те, про що другі не бачать і не розуміють. Коли стараєшся їм це пояснити і тобі це вдається, коли радієш сам за себе і за других.
Знову якийсь приплив, якесь піднесення. Дальше - «мечешся і варишся в своєму соці».
Дивишся і радієш, що цвіте і пахне бузок, що сидиш здоровий у хаті, що тебе хтось любить і чекає на тебе.
Боже, як мало треба для щастя. Щастя – ти не знаєш, що це таке, але відчуваєш його і інколи, здається, навіть бачиш його, - як бігає і сміється воно в образі невинної і милої дитини.
Знову в голові стоїть цей рій.
Знову думки, немов дим, клубочуться і пливуть кругом.
Знову якась тривога. Знову пустота. Дальше стоїш на одному місці, а ручка, немов сама пише і робить незрозумілі висновки. Пишеш… І нічого мудрого і надзвичайного в цьому немає. Але все-таки, щось є, щось просвічується і загоряється. Це знову-таки – твоя власна думка. А може справді, ніщо не загоряється і не спалахує. Просто – це спосіб здаватися собі кращим за інших.
Може, ти, просто вбиваєш час; тому що більш нічого ти не вмієш, тому що якась нудьга і розпач загнали тебе в цей тупік, заставили писати цю абстракцію. Це – «не серйозно»!; говориш сам собі, але дальше продовжуєш писати.
То дивишся через вікно у небо, то дальше зупиняєш свій погляд на бузку, який так буйно цвіте і розгойдується на вітрі. Дальше – роздумами «копаєшся» в людських долях і в суті життя. Знову затуманило, заволочило… Нічого не видно і ніщо не просвічується… Ручка зупинилася. Думаєш…
Немов - усе вичерпав, напився досхочу вина творчості, навіть спʼянів і відчуваєш вже себе героєм. Думаєш, що написав щось надзвичайне. Але це не так – це просто якась незрозуміла прихоть.
«А може ні?...» - запитуєш сам себе.
Може треба писати і говорити з самим собою – коли відчуваєш цю потребу, коли внутрішній голос заставляє тебе взяти в руки ручку і аркуш паперу.
Може треба, інколи, зійти з розуму чуть-чуть, - щоб не зійти з нього зовсім!…
23.05.87р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605414
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2015
Життя, як звісно, починається від народження. Для мене – це був перший день весни 62-го. Нічого не памʼятаю. Але десь в чотири роки стрімко прорізується памʼять:
Одного дня влітку, заліз на хату і сидів біля комина – аж поки батько мене звідти не зняв.
Боявся їздити з батьком на велосипеді старим деревʼянним мостом через річку.
Хворів кором, вітрянкою і часто плакав.
Якось на Святвечір злякався колядників і почав заікатися.
Але – це пройшло…
Часто мама брала мене з собою на виклики; тому що працювала фельдшеркою в селі. Ріс я у бабці і цьоці. Ходив в дитячий садочок, - де працювала моя тітка і не любив пити кисіль, який там постійно варили.
Не любив колисати і бавити молодшого братика.
Бабця тяжко працювала в колгоспі. Колгосп, скажу чисту правду, це було узаконене рабство. Так, рабство і крапка.
В сім років пішов у школу.
Спершу – це було для мене просто мука, але привик і навіть був відмінником. В школі святкували: 7-го листопада (парад), Новий рік, 23-те люте, 8-ме Березня, 1-го Травня (парад) і день перемоги (знову парад).
Колядувати було заборонено, але всі ходили у вертеп. Тай дуже радісно і цікаво було в ті часи на Різдво. На Великдень в школі постійно організовували якісь змагання - на які майже ніхто не приходив; тому що всі святкували біля церкви.
Влітку кожен день стояв в черзі за хлібом, яким годували свиней і всю живність біля хати. За один рубель давали: 6 сірих хлібин і здача, - 4 пачки сірників, або декілька цукерок «Киць-киць» Літо в цей час здавалося надзвичайно довгим. І чого там тільки не було: і постійна гра у футбол, і гра у війну, і купання та рибалка, і ходіння по безкрайніх пшеничних полях з маками та волошками, і стрімкі катання на велосипедах, і дитячі конфлікти, які часто закінчувалися бійками, і походи в ліс, і лазання по високих деревах, і дуже багато-багато всього іншого. І здавалося так – ніби це була якась дивна вічність. Так – це було дитинство.
У вихідні дні в клубі були танці, які постійно супроводжувалися бійками.
Я спостерігав за старшими і визначав для себе – хто з них самий модний і самий, як тепер кажуть, крутий. Штани-кльоші, сорочка в обтяжку, мешта на грубій платформі і довге волосся, а ще плюс радіола «VEF» чи «Океан» - то було для пацанів дуже круто.
А в дівчат – чим коротша спідниця, тим краще.
Молодь випивала переважно «Біле міцне» і «Портвейн», і курили «Орбіту» чи «Аврору».
Так проходили роки…
Ніщо майже не змінювалося, лиш ми підростали, розумнішали і набиралися всього, - чи то досвіду і практики, чи чогось незрозуміло – комуняцького!
23.05.13р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605412
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2015
Заграва багряна дивує і чуть насторожує розум:
Чи відблиск вогню це на чистому небі, чи чари природи?...
Картина без пензля і фарб - враз постала.
Це можна назвати і щастям, якого так прагнуть люди,
Лиш щастям хвилинним, в цю мить неймовірно усе так співпало:
І настрій, що влився в повітря й доповнив чарівний пейзаж.
Це сонце, по небу, талантливо так малювало
Робило вечірньо – осінній і бально – зимовий, задуманий свій макіяж.
В морозно – бадьорому старті, темніють завмерлі поля,-
Чекає на свято ялинки і білу пустелю земля.
04.01.1994р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2015
Розквітло небо й сонечко ледь – ледь зажевревіло
І розлились в гаях й садках пташині голоси.
За ніч чарівну земленька легенько відпочила
І двері, привідкрились нам, ранкової краси.
Червонобокі яблучка – ще досипають мило,
А виноград умився вже у ранішній росі,
Різноколірні сливочки – сестрички визирають
І груші посилають нам медові запахи.
Ставок дрімає за селом – спить плесо водяне,
Лиш очерет чуть шелестить, як рибка промелькне.
А вдалині туман встає і ліс немов димить,
І коник вороний, як вітер, назустріч сонцю мчить…
Розквітло небо й сонечко ледь – ледь зажевревіло.
30.08.1993р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2015
Великі краплі почали падати на запорошену і гарячу дорогу. Вмить зірвався холодний вітер і над селом зімкнулися чорні хмари, які миттєвим спалахом розсікала яскрава блискавка. Вдарив грім і з неймовірним гуркотом прокотився над хатами, наганяючи страх на все живе.
Стихія набирала дужої сили і розмаху, підіймаючи в повітря пилюку, пісок і листя, які шипляче проносилися над землею і ніби насміхалися над усім живим. Так, на село налетіла гроза і, немов грізна орда, обступила його і відмежувала від навколишнього світу. Ще одне важке зусилля природи - і з неба полив, немов із відра, грубий і холодний дощ..!
02.06.1994р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600027
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2015
Схиляю голову перед тобою я, Тарасе,
Коли великий твій «Кобзар» читаю.
І плаче серце, все немов зі мною, -
Лиш час пройшов, а сльози повертають.
Живу в твоїм творінні страшно й грізно:
Б’ю москалів і ріжу ситих ляхів,
Як Перендя – з вітром розмовляю
І як сирітка – в темені блукаю.
Буває так, що аж душа страждає,
І рветься вона з силою із тіла;
То помогти скоріше козаченькам,
То хліба дати тій сирітці, що зомліла.
І скільки б не вертався до цих віршів,
Що на папір лягли з душі твоєї,
Я все ж, з тривогою, читаю їх мов вперше
І ще раз бачу: Ти – великий геній!
05.08.1993р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600024
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2015
Журба припала до калини і напоїла її сонливим напитком.
Всі червоні ягідки впились цим дурманом і милувалися сухим листочком, який залишився на калині сам-один – як палець. Вони його обдаровували чарівними словами і ніжно-ніжно цілували…
Надворі стояла пізня холодна осінь.
І знали червоно-кохані, що вже скоро і його не буде; тому що прилетить пекучий вітер і відбере в них цю останню втіху.
І залишиться калина без вбрання, зовсім гола, з своїми красними і найдорожчими діточками.
«Не відбирай», - ніби разом з мамою просили вони у вітру.
«Не від…»,- але це вже були запізнілі слова. Зірвав його розбишака-вітер і поніс угору, усе вище і вище…
09.11.1991р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599467
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2015
Я мучився, томився,
Думками був з тобою,
Шукав душі притулку,
Не знаходив спокою…
Твій образ – мов з косою,
Ходив й махав за мною,
Стенав стебла любові
І гнав мене з хвальбою.
Твоє лице я бачив і посмішку лукаву,
Твою я душу бачив, хоч знав її ще мало.
Далекою й чужою в цю мить ти так здавалась,
Хоч сильно і гаряче не раз ти пригорталась.
Скажи, чому не віриш, чому впускаєш жало?
Скажи, чому мене ти - усе ж не дочекалась?!..
28.03.87р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599466
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2015
Побував в думках він скрізь,
З своїм інтелектом.
І викручувавсь – як вмів
В голові – секретно.
Не знав звичаїв і мов,
Все – інтуїтивно.
І закінчувалось – все,
Для нього – відмінно.
Так – це тільки в голові
У нього все було,
Як поїхав за границю
Все – перевернулось!..
Заходився пояснити – ті не розуміють.
Хотів якось показати – руки ніц не вміють.
Так й нічого не виходить,
Грошей теж бракує.
Замешкався, закрутився
І душа – нудьгує…
Потім думав він не раз,
Що зробив помилку
Й таким їздить за границю,
Лиш – для відпочинку.
10.08.2015 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2015
Мов фланелева сорочка виглядає горб зелений
По-медовому все пахне, невпізнанно все кругом
Ніби п’єш вино черлене,
Як лежиш під цим горбом.
Так – це літо на порозі,
Красна весна проліта,
А любов – іще в дорозі;
Запізнилася вона.
Лиш - природа не чекає
Плине час і разом з ним
Незнайоме визирає,
Мов цей горб із далини…
17.05.1994р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599253
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2015
І пройде час, життя заколоситься,
Мене дитяча заздрість чарівна.
Забудеться все зло, - душа зі злом проститься
Й чекати буде на очищення вона.
І дошкуляти – аж ніяк не треба
Нікому, а тим більш – собі;
Душа буде радіть сама за себе
Й радісно-легко стане на душі.
Так, і по-другому - аж ніяк,
Може, це розум людський передати:
Все - складно так, все – просто так,
Лиш з Богом можна це впізнати …
Тільки, лиш з Богом, друже, у душі
Можна радіть життю й без заздрощів прожити
Тільки, лиш Бог надасть і сил, і розуму тобі,
Покаже шлях й навчить – як в світі жити!
03.08.2015 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598441
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2015
Писала правду цьоця Ліна, -
Таке й не снилось і мені
«Маленький, сірий чоловічок,
Що народився на Неві»:
Зібрав всю нечисть і ненависть
Й ними себе відгородив,
Зібрав все зло, - що в цьому світі
І всі «горшки», цей пес, «побив».
Ви, люди мудрі – що на планеті,
Спиніть цей жах, спиніть війну;
Бо ми, в гамні вже по коліна
Й забули радісну весну…
Спиніть, спиніть, я проклинаю,
Вас, - мудрі голови, - що є
Зробіть цей крок у цьому світі
І покажіть – як воно є!
Як воно є, як має бути
Не зупиняйтесь, а робіть;
Добро – все зверху має бути
Не філософствуйте, робіть!
Не будьте дітьми фарисеїв,
Не бережіть своє добро
Робіть, Ви, так – як каже серце
Й не запрягайте всіх в ярмо.
Звертаюсь я до,Вас, і прошу
Зробіть цей крок, з’єднайте все
Ви, можете; бо на планеті
Є і добро, і правда є!...
Писала правду цьоця Ліна.
25.07.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596498
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2015
Накотилась нова хвиля на нашу Вкраїну,
Заштормило Чорне море , – що не видно Криму.
Люди гинуть, пропадають не тільки на Сході
Скоро й їдла вже не буде – як земля не вродить.
«Затягнули паски» так, що дихати важко
Не живуть, а «лямку тягнуть» – бо до волі прагнуть!
І на нашу всю біду – ніхто не звертає,
Тільки Правий ще бореться і зло розганяє.
Й радикали теж кричать – лиш безрезультатно
І збирається вже рать й готується вправно.
Накотилась нова хвиля, заштормило море,
А ми – поставимо хвилерізи і «розсічем горе»…
24.07.2015 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596481
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2015
Ласий був він на все добре і на все гарненьке.
Ненажера і бабій та й пияк добренький.
Зависть мучила його, часом навіть злила,
Але совість всередині ще у нього жила.
Як буває розійдеться, з чаркою гуляє,
Зо два дні нема го вдома, потім віддихає.
Стогне, мучиться, кричить; бо у грудях коле
Голова й живіт болять, він прощення молить.
А попустить лиш йому – знов стає героєм,
Нишпорить з «кута у кут» і пригод шукає.
Тож багато є таких «соловʼїв співучих»,
Що живуть самі для себе, а других лиш мучать.
18.03.1994р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596480
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2015
Любив Василь Варвароньку – шельму хорошеньку,
Хоч мав жінку, дітей рідних, - для всіх був добренький.
До Варвари, мов до меду, Василя тягнуло
Бо, як кажуть, люди добрі - при ній усе було.
Та й до неї – як до жінки, ніяких притензій
Тільки хлопів полюбляла проклятая ненза.
І ще гнала самогонку «прекрасна» Варвара
Й частувала нею хлопців – тих, з ким нічку спала.
Но Василька-небораку найбільше любила
Хоч, як не було го довше, впускала Гаврила.
В день получки взяв Василько велику плящину
І подався до Варвасі – у її хатину.
Відкрив двері, привітався і зайшов до ганку.
В хаті стіл вгледів накритий і сусідку Ганку.
«Що гуляєте, Варвасю?» - просопів похмуро.
«Чи ждете мене із Ганков, чи кого другого?!»
Тут замʼялася Варвара, трохи побіліла;
Бо побачила у хвіртці Миколу й Гаврила.
Ці гуляки, напідпитку ішли й реготали,
Як побачили Василька - на подвірʼї стали.
А Василько обернувся, привітався чемно
І сказав до них тихенько, що прийшли даремно.
Тут й почалося все дальше: сварка, бійка, мати…
І Варвара з плітков Ганков вискочили з хати.
Усі билися на купу і волося дерли
Аж збіглися всі сусіди і їх ледь віддерли.
Так й скінчилася любов ця – Василя й Варвасі,
А Василько, собі дальше, зачастив до Касі.
26.12.1989р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595827
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2015
Напилися два Івани, що лика не вʼяжуть;
Бо продали старі сани і кобилу, кажуть.
Ідуть двоє й так белькочуть – аж сміються люди
І болота не минають, - мов так має бути.
Врешті хлопці заспівали пісню маршовую,
В калабані поставали й почали другую.
Так тягнули, горла дерли – аж повечоріло
Дальше, в шинок повернули, немов подуріли.
Вже й шинкарка виганяє пʼяничок додому,
А вони уперлись «рогом» й хочуть самогону.
І вовтузяться, і лазять – як свині у кучі
Ще й столи перевернули і битися хочуть.
Увірвався терпець бабі, як макогін взяла
«Висвистала» їх по плечах та й з люттю прогнала
14.09.1989р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595826
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2015
Фліртували цап з козою
Ха ха ха і хі хі хі
Цап трясе все бородою
І хвостом туди й сюди.
А коза хизма регоче
Ще й відскакує у бік,
Ніби слухати не хоче
То, що цап її балік.
Ала цап не відступає,
Бʼє копитом по землі
Й з насолодою блукає
Наглий погляд по козі.
А коза з лукавим вздохом
Щось про себе бе-бе-бе…
І наїждженим голопом
Проти цапа щось несе.
Так і так - це несерйозно,
Навіть, вам, не до лиця
Це що, ви, мені казали –
Нісенітниця така …
А в думках – вже в лузі-барі
Їсть травичку, воду пʼє
Потім в номері валютнім
Цап доляри дістає.
Так – як думала козичка
Так воно й усе було
Тільки ранком без долярів
Подалася у кіно.
12.10.1991р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2015
Прийшли козаки славно в гості, люльки закурили,
Повсідались у приймальні тай ждуть Катерину.
Розглядають ці хороми, весело жартують
І один з другого браття жартома хизують.
Вийшла Каська, як та пава, задом повильнула,
Хитрим вдохом, тяжким вздохом грудьми ворохнула.
Встали козаки, поклонились, люльки з писків взяли
Потім паню Катерину тепло привітали.
Посміхнулась Катрусенька, жестом показала,
Щоб козаки посідали й сама не стояла.
Розсілася пишна пані навпроти козаків
Й «цинкувати» стала нагло братів-лобуряків.
Та й розмова повелася, вроді не по справах
І дурні думки крутились в козацьких головах.
Після їли і гуляли, пили й збавлялись
І забули все на світі – ось так і продались
Так лишилися у пані, та й там і пропали,
А тим часом грізну Січ в яму закопали
14.01.1988р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595675
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2015
Ніхто з бидлоти так й не відповів
І виривається довкола людський гнів.
Білих Сашків - вже будуть тисячі
Вони із люттю стануть до борні.
Тож, є ще шанс, задумайтесь,ви,там
Вдивіться вдаль й розбийте цей бедлам.
Бедлам верхів, що статки понакрав
І дальше знов крадуть, і брешуть нам!
Щоб пізно не було; бо люди «на краю»
І кожен правдоньку відстоює свою.
Тож, щоб Майдан наш знов не вирував
Скоріш розбийте підлий цей бедлам!
23.07.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595485
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2015
Музика спомин тобі навіває
Музика тихо, тихенько звучить
Музика дальше в тобі все блукає
Музика мучить тебе і томить.
Музика, музика, музика…
Музика – мова любові і честі
Музика стогне і плаче, кричить
Музика – промінь заломаний в призмі
Крізь неї проходить і дальше біжить.
Музика – крила весни молодії
Музика – казка, цвіт білий і сон
Музика – той зорепад й чисті мрії
Музика – ніжний весняний бутон.
Музика, музика, музика…
Так ми замріємось і пригадаєм
Чарівну музику , що серце крає.
14.01.1988р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595484
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2015
Жінка, чоловік і діти – це повна сімʼя,
Але в кожній цій сімейці є ще глова.
Якщо чоловік пʼяничка і ніщо не зна,
Значить жінка заправляє і веде діла.
Якщо чоловік – не «вася» і важка рука,
Значить жінка підлегує, він все попиха.
Якщо чоловік мудренький й жінка не дурна,
Значить двоє заправляють і ведуть діла.
Це все так і суща правда – хто є голова,
Коли тещі, навіть тестя й близько там нема.
21.02.1987р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595290
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2015
Позабув старий – те, що пройшло,
Запитав стару свою – як все було.
Нагадав старий усе собі – це, що пройшло,
Й розповів старій своїй – як це було…
15.07.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2015
Просто нині не буде,
Влада не рулює.
Одні – доляри збирають,
А другі – воюють.
Голосують і кричать, реформи провадять,
Й нишком-тишком кожна б…ь
Добре всім нам гадить!
Не сидить в тюрмі ніхто з халуїв московських,
Знов – при бізнесі й живуть по законах вовчих.
А нарід терпить, сопе, в голову ся чуха,
І мисля чомусь не йде,-
Кому дати в вухо!?
Мораль, брате, тут така:
Наш народ терплячий,
Розум лиш телячий.
15.07.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2015
Згрішив, покаявся і знову згрішив.
Все – запитання одні…
Кажеш, що ти, брате, жив?
Може, це здається тобі?
Далі – без слів й виправдань тут нема.
Далі – як було колись.
І не кажи, що всі добрі діла
Хтось позабув чи закрутить у вись.
Ввись – це не значить, що ти в вишині.
Ввись – це стрімкий мудропад.
Ввись – це як грім вдалині.
Ввись – це як в ціль наугад.
Тільки би влучить і крапку свою
Кожен поставити мусить.
Де б не були ви: чи там? чи в раю?
Кожен признатися мусить!
15.06.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594700
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2015
Не вмів втікати й «бавитись» у сні.
Не вмів ся тішити думками, що прийшли.
Не вмів робити того, що не так.
Не вмів кохати, друзі, просто так.
Не вмів, не вмів, просто не вмів,
А, може, просто він і не хотів!
15.06.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2015
Кохана, ти - моє натхнення,
Любов і радість ти моя.
Моя ти зірочка ранкова,
Така невинна й чарівна.
Тебе цілую, обіймаю,
А сам – немов по лузі йду
І літа запахи вдихаю,
Усіх квіток, що на лугу.
Уста твої, мов цей струмочок,
Що серед трав кудись біжить,
І припадаю я до нього,
Щоб спрагу «білу» вгамувать.
Волосся пахне кропивою,
Тіло солодке і гнучке,
А перси – яблука медові,
Ти вся – мов липа, що цвіте.
25.01.1992р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594295
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2015
Сум приплівсь якось в долину,
Взяв з собою всі пожитки.
Там розбив шатро незвичне
Й розпустив довкола нитки.
Все обплутав, позв’язував, затягнув надійно
Й, як павук, став визирати із схованки пильно.
По його приході в діл все перемінилось:
Навіть сонечко з місяцем – і ті зажурились.
А, бувало, заглядало раненько в віконце
І будило дітлахів веселеньке сонце.
Сміх і гамір по долині навкруги лунали
І метелики з джмелями між квіток літали.
Вночі місяць ясний сходив і по всій долині
Було виднося, як в день, навіть у хатині.
Так було гаразд усе і на душі спокій,
Поки око зле вгледіло й накликало вроки.
Тож тепер сумує вся долина квітуча,
Почорніла й задумалась – мов самітня круча.
Посіріли дні ясненькі, ночі темні стали,
Люди зігнуті всі ходять, немов підівпали.
Та й не чути ні пісень, ні гаміру й сміху.
Ось що сум цей наробив – це ж йому на втіху.
Гей, веселість, загляни ти у цю долину!
Щастя й радість поверни у кожну хатину.
Щоб раділи знову люди сонечку й квіточкам,
Щоб сорочки вишивали дочкам і синочкам.
А на свята щоб усі гуртом веселились
І ніколи щоби там люди не сварились.
Хай повернеться до них добра й чесна слава.
Та, що сум собі присвоїв без жодного права.
А як збудеться це все, я собі гадаю
Сум з долини сам втече до іншого краю.
08.01.1992р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593890
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2015
Піднявся сокіл в височінь й на землю поглядає
І не знаходить там того, що вік весь свій шукає.
Нема ні зайців, ні мишей і голуби вже зникли
Нема вже того м’яса тут, що їсти він привик так.
Кружляв, петляв старий хижак - аж крила вже стомились
І зіркі очі вже його не так пильно дивились.
Зробив він ще один захід – для свого перекону
Це ж територія його за природним законом.
Спокійно, тихо він летів – і страх в цьому таївся
По всему було видно знизу, що хижий не наївся.
Шугав голодний і, на мить, в повітрі зависав
Потім, як камінь, з висоти землиці діставав.
Тяглася довго процедура – польовання пташини -
І відчувалося у цім щось дике і звірине.
В кінці він голуба зловив, у леті взяв, над полем
І той жалібно заскиглив, став вириватись з болем.
Але дарма це вже було, сокіл вчепивсь кігтями
Ще й вдарив дзьобам він його і зник десь за горбами.
09.11.1991р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593889
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2015
Силою відібрав честь і «кинув у болото» усе чисте. Тепер залишався один – з скаліченою душею. Хотів забути все. Шукав порятунку в єдстві з природою, але - марно. Не давав спокою цвіт папороті і не виходили з голови заворожливі запахи і солодкі спокуси купайлівської ночі. Все частіше почав пірнати в темінь сонливого лісу і нагим тілом притискатися до ніжних дерев, обнімаючи їх теплими руками - як цю невинність, що залишилась десь далеко –далеко. Ледь торкався до ніжних стовбурів губами і мокрі очі, з мольбою, знову довго снували у лісовій темені. Так – це був перший крок до порятунку, на який підштовхувала його зранена і змучена душа.
З диявольською силою він стрімглав пробирався лісовими хащами і з болем пірнав в заболочене лісове озерце, знаючи, що ніби там знайде душевний спокій і те, чого так боляче-сильно шукав.
І так сплинуло не дуже багато часу, - як знайшли його покалічене і понівечене тіло. Воно лежало в заболочених заростях біля ніжної і дуже молодої берізки. Очі його були відкриті і щасливі, і на лиці залишилась якась дивна радість і спокій, а руки обплелися кругом білого стовбурця, біля самої землі. І, так відчувалось і виглядало, немов в ногах він вимолював прощення…
02.07.1995р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588247
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2015
Розквітло небо й сонечко ледь-ледь зажевревіло
І розлились в гаях й садках пташині голоси.
За ніч чарівну земленька легенько відпочила
І двері, привідкрились нам, ранкової краси.
Червонобокі яблука ще досипають мило,
А виноград – умився вже у ранішній росі,
Різноколірні сливочки-сестрички визирають
І груші - посилають нам медові запахи.
Ставок дрімає за селом, спить плесо водяне
Лиш очерет чуть шелестить, як рибка промилькне.
А вдалині - туман встає і ліс немов димить
І коник вороний, як вітер, назустріч сонцю мчить.
31.08.1999р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2015
Студеніють порожні старенькії хати
Як холодна, без снігу, зима.
Забувають – як ниву орати
І – як вчасно почати жнива.
Нема єдності духу і тіла
Ця гармонія стерлась мов грань,
Доброта і сердечність – у прірву «звалились»
Ніби зло лиш – прийшло з поколінь.
Босоноге дитинство забуте,
Трударів-гречкосіїв нема,
Не цвіте так чудово вже й рута
І кругом - німота й глухота.
Затягнулося хмарами небо,
Що просвіту не видно ніде
Лиш за обрієм – можна гадати,
Світить сонце і радість там є.
14.12.1993р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587340
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2015
Прощання з школою тужливе і сумне
І не забути цей дзвінок останній.
Останній бал і вальс шкільний,
А після – йде дорога в задзеркалля.
Незнані, непротоптані стежки
Чекають на відкриті душі
На них чекають ще й і злі пастки,
Які уздріти й розпізнати вони мусять.
Тож йдіть із балу – з квітами в руках
Й майбутньому кладіть у ноги квіти
І впізнавайте лиш добро в очах,
А нечисть й зло примусте затремтіти.
Нехай тремтить і падає воно,
Нехай у ярості воно само себе з’їдає
Лиш, щоб міцніли правда і добро,
Які з шкільної парти виглядають.
Прощання з школою тужливе і сумне…
30.05.1994р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587339
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2015
Повисла мряка на стовпах, на дротах, на деревах
І по-англійськи вкрила старе вечірнє місто.
Заплутались будинки, люди - в молочних цих тенетах
Лиш, про життя - нагадувало світло,
Що розпорошено лилося звідусюди:
З маленького віконечка – там хтось єврид вивчав,
З вітрин – там блиск і манекен,
А ще – із-за кута, коли трамвай, дзвиняче виїзджав,
Як цей омнібус – зверху з ліхтарем.
В такий сирий і їдковатий вечір
Доповнив й ти міське буття,
Відчув фантазію поета
Й ввійшов в фрагмент його життя.
13.01.1994р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587137
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2015
Гордо нарциси цвіли на городі
І дарували свої запахи,
І милувались собою й себе вихваляли:
Голови вгору задерли і чуть не вставали іще навшпиньки.
А тюльпан – тихо стояв собі збоку
І набирався він сили з землі
Поплюх грубезний гойдався на вітрі,
Лиш потім, раптово багряні свої розпустив пелюстки.
І притихли гомоніть нарциси,
Подивлялись скоса в його бік.
А тюльпан – дивився сонцю в очі,
Він став королем – він грізний штик.
Та й йому не довго царювати,
Виставляти бархатну красу;
Бо піонія княгиня-мати
Вже збирає армію свою.
17.05.1994р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587135
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2015
Зиму – я вітаю
Весну – я цілую
З літечком – «кохаюсь»
Осінню – милуюсь.
Я вітаю зиму – кланяюсь за снігом
Я цілую весну – запахи вдихаю
З літом я «кохаюсь» - в річечці купаюсь
Осінню милуюсь – врожаї збираю й пейзажі малюю.
14.12.1995р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587029
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2015
Повісами і лінтяями були таланти всіх часів
І випадки з ними траплялись, які ніхто б і не схотів.
Так, й наш герой талантом снив, в свій час і на виду
Весело, кажуть люди, жив, а майстром був не будь-якимсь.
Якось, напившись до нестями, заснув в барделі він
Дівки - професії старої і кошельок при нім.
А сон наснивсь – як дивина, чарівний і смішний,
Неначе став він королем, а лик його - дурний.
В прекраснім замку золотім зажив він без турбот
І клали все смачне йому прямісінько у рот.
Цілими днями, на проліт, досхочу веселивсь,
Аж ось один раз королю жахливий сон наснивсь.
Сниться йому що цар-сусід військо своє зібрав
І віроломно з-за спини на нього враз напав.
У битві тяжкій і страшній зійшлись вони удвох
Й немов у поєдинку цьому король навік поліг.
І грізний цар став цар’ювать у стороні його
По-свому став він заправлять і знищувать добро.
А король, ставши перед Богом, отвіт Йому держав
Немов, сам Бог йому тепер болюче докоряв.
Казав:«Королю, ти лінтяй, гуляка і пияк
Й довів до цього королівство , що сталось зараз так.
Тобі то що, ти вже потойбіч, а бідний люд терпить
Тож нехай вічно ця душа - мучиться і болить!».
Задумався над цим король і пробудився вмить
Лиш наш герой в бруднім барделі солодко дальше спить…
А пробудившись, став король свиту усю ззивать
І, стукнувши він люто жезлом, почав на всіх кричать.
Накази видав, напрочуд, достойні і грізні,
Що дивувалися цьому кругом всі королі.
По правді все робити став, поправив всі діла
І розцвіла, як пишний сад, прекрасна сторона.
Радів король, і наш герой сміятись в сні почав
Вже й усвідомив , що це сон,але очей не розкривав:
Хотів продовжити цей лет й лишитись в цьому сні,
Але закінчувать куплет потрібно вже й мені.
Герой ліниво потягнувсь, повіки вмить підняв,
Величним поглядом провів, мов був ще королем.
Потім, діставши золотий на стіл його поклав
І граціозно, як король, додому він подавсь.
Тож з часу того гомонять – герой наш став другим;
Він пильно взявся за роботу й до церкви зачастив.
Став жити кажуть,як король – в достатку і теплі
Женився він і діточки родилися в сім’ї.
Довго прожив герой ще наш, славу собі здобув
Й до нині кажуть , добрим майстром – в свій час герой наш був.
А в цьому, друже, є мораль така:
Не можна рахувати вже пропащим - пияка.
13.12.1995р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587028
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2015
Зірка падає додолу і згорає – вмить
Так, й грішне життя проходить і душа – в блакить…
Ворогують злі з святими, б’ються і кричать,
А за гроші – маму рідну можуть злі продать.
Починається з малого – як виходять в світ,
А кінчається в Бридітках – шлях лиш до воріт.
Потім, моляться і плачуть, вени ріжуть, страх,
А виходять за ворота – давить знов в висках.
Давить жаба, жовч розлазить й їсть усе святе;
Пити, їсти дальше хочеш – все лиш дороге.
Не проходитб й дня – ти «брате», знову при ножах
Гостриш лезо й починаєш кривавий розмах.
І не думаєш – як дальше, що за цим буде;
Бо в тупік тебе, запхало це життя блатне!
19.09.1989р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585968
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2015
Давай нове, бери старе.
Нема нового, нема й старого.
Усе стоїть – завмерло все,
Немов на старті – вистріл жде.
Хоть низький старт – усім хвала
Фізуха тільки в нас слаба.
В повітрі «бах» – всі на ногах.
Забіг пішов й заграла кров.
Кожен біжить, як може рве,
Лиш результат – на час не йде.
Дехто упав, бар’єр звалив
І зразу ж – в сторону «відплив»
Другі біжать, пихтять, сопуть
Їм тільки б фініш – там віддихнуть.
21.01.1988р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585967
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2015
Святкувало усе місто, люди всі раділи
Тільки кат у кут забився, й серце дриголіло.
Знав підлота, що останні деньки доживає,
Що свобода і злість людська – двері розламають.
Напружений,мов гар’ятчці, метався по хаті
Тільки шурхіт, лиш зачує, в руки волохаті
Схопить бритву і на пальцях до дверей підходить,
Й перед лицем божевільним нею тихо водить.
Прислухається до всього, боїться і плаче:
То під ліжком притаїться, то під ковдру вскочить.
Чекає розплати кат, «сам себе з’їдає»
Хоче в страху закричати – сил не вистачає;
Добивають чорні діла, руки в крові ломлять
Грішна душа прагне спокою,але її томить.
Ще - надія на спасіння, на милість Господню .
Тільки каятись, молитись - на це ще не згоден…
Вампір ненаситний, як гадина звивається,шука порятунку,
Злість із страхом з’єдналися, й мов розлились в шлунку.
Так в дирі оцій – чекає на кінець катюга
І не молиться убивця, лиш за старим – туга…
18.02.1991р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585717
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2015
Підкрадалась темна ніч в село
І не знав ніхто все наперед,
А в душі спокою не було;
Бо зів’яв всіх радощів букет.
Обложили «ястрибки» село
І чекати свою жертву стали.
Продали затуркані єдство;
В темінь цю - із нелюдами впали.
Та й чекати довго не прийшлось:
Хлопці з лісу не йшли, - підбігали.
Хто – до наречених, а хтось – до матусь
Інші - за продуктами з торбами поспішали.
Пропустили всіх кати в село.
З засідок лиш хмуро поглядали,
А під ранок й почалось усе –
Кулями братів всіх зустрічали.
Постріляли хлопців, а тоді –
Ще й знущатися із них почали:
Всіх до ями кинули разом
Й трактором землицю трамбували.
Кажуть, ворушилась – там земля
Й недобиті із землі стогнали…
Так, брати – із нами це було
Тож, катів тепер – до тої ями!!!
22.09.1990р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585715
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2015
П’є, гуляє вся «братва»
Спить солодко, смачно їсть
І не знає – звідки все
Боже, що то за напасть?...
Що за світ пішов такий?:
Все - мов банда
Все – як зброд
Ось такий пішов народ…
Всі – прехитрії гуляки,
Як вонючі ці вонучі.
Всі – зависні і фальшиві,ненаситні і дурні,
Злі і навіть гонорові,
Всі – нашії чорноброві.
Боже, звідки це все в них?!...
Всіх їх мати породила
І вона цього не вчила.
Вчила їх добра й турботи
Ласки ніжної і згоди.
Але в них – все навпаки:
Їх характери дурні,
Формувались мов в огні.
І немов «нечиста сила
Всі в них душі закупила».
Боже, Ти їм поможи!
Схаменіться,задумайтесь…
Може відречетесь і від слави дурної,
Може, відсахнетесь.
Може - у житті чека вас важка дорога,
Але чесно ви ідіть від свого порогу.
Не звертайте, Ви, а йдіть
Я вас заклинаю,ім’ям матері,
І все ж – просіться до Раю!...
07.12.1986р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585534
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2015
О, Боже! Що робиться в білім світі?:
Одні п’ють, їдять, гуляють
Другі живцем пропадають.
Одні, бог зна з ким лягають
Другі – самі все життя відпокутують;
Хоть знають, що впаде на землю хна…
Одні б’ються й кабаніють,
Другі плачуть і дуріють.
Одні весело живуть:
Всі запахи й смаки знають
І тим другим натякають,
Тими другими попихають.
А ті - другі, дураки
Затиснули б кулаки
І тим - першим показали б
Що?, Коли? І Де? Й куди?!...
07.12.1986р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585533
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2015
Вийшов. Брама зачинилась.
Клацнули замки і все немов наснилось:
Немов в тумані за тобою опера приїзджали,
А, ти, втікав, відстрілювався, але все ж догнали.
Наздогнали, покопали, руки заломали,
А після ще й наручники з злобою начіпали.
Довго, довго, брате, тебе мордували
Доти, поки «правдоньки чистої» не дізнались.
І суд був, і свідки були, і прокурор кричав,
Він вишки із криком весь час вимагав.
Но ще крім законів, ще правда гірка в світі є,
Ще й совість у декого душу гризе.
Всі слухали, плакали, зал весь гудів;
Перемогу правди він бачить хотів.
Скінчилось по совісті. Но закон – є закон…,
Як залізав, озирнувся і нирнув у ворон.
Коли озирнувся – то очі заплакані бачив
І в них ти знайшов : і віру, надію, і теплу любов.
Цей погляд – він добре усе лиш пророчив.
Тепер – все уже позаду,
Лиш в снах і у згадках будуть вертатися
Й мучити душу тюремні роки.
Ти враз озирнувся, поглянув на браму і на загорожу
На вишках прожектори бачив й військову сторожу.
Ти з радості плакав і навіть ридав,
В думках, ти, вже маму стареньку свою цілував
І очі, заплакані очі – вже й їх обнімав
До серця сильно та ніжно вже й їх пригортав.
І швидко побіг, ти, назустріч долі,
Неначе не вірив, що був вже на волі.
Прибіг додому, - а хата закрита
І вікна наглухо дошками забиті,
І матері вже не побачиш ніколи;
Померла стара на Святого Миколи.
Померла. І так не побачила сина,
Якого чекала й найбільше любила.
З сльозами, в душі весь розбитий
Побіг, ти, побачити очі –
Ці очі, які всю надію у тебе вселяли,
Коли тебе в ворон лягаві саджали.
Прибіг… й на порозі ти онімів;
Побачив дитину, що груди ссала
Побачив і очі, і враз сльоза впала…
Ти, губи до крові в цю мить прикусив
І Бог зна куди, ти, - як вовк поспішив…
05.04.1987р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582814
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2015
Зажурилась стара мати, в небо поглядає
Й до Господнього престолу руки простягає.
Простягає стара руки й просить за сина,
Щоб вернуся із походу – це ж її дитина.
Потім падає на землю – у ноги Господні
Плаче стара і всі чують, - це сльози народні.
А тим часом в браннім полі син нечисть рубає
І молитва його неньки від смерті спасає.
Ось так літо і пройшло, друге наступило
Тільки мати все додолу ще більше схилилась.
Стало важко вже їй ходить на дорогу,
Виглядати і вертатись в хату до порога.
Нема сина, нема, мамо, нема і не буде
Бо ворожа шабля гостра влізла йому в груди.
Він лежить в краю чужому, на кровавім полі
Бо хтось смертю підписався шаблею по долі.
Тільки вона цього страху, бідна, ще не знає
Усе ходить на дорогу, сина визирає.
Час проходить. Нудьга й жаль серце роздирають
Но старенька бідна мати на сина чекає.
09.02.1988р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582813
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2015
Правда в світі є одна,
Топлять її всюди.
Хто за неї п’є до дна,
Того б’ють у груди.
Кривда ріже і палить
Сиріт залишає.
Правда плаче і кричить –
Це не помогає.
Ще у кривди є сестра,
Що брехнею зветься.
Та, як візьметься чернити –
Серце стрепенеться.
Ось так, суки – дві сестри
Меншу сестру лають, -
Кожен день її зі світу
У могилу пхають…!
09.06.1989р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582450
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2015
Сліди залишаються скрізь :
Вони заводять у душу, пробуджують совість і злість.
Ведуть до знайомих і до чужих
До рідної хати нас пхнуть – мов німих.
Гарячі й холодні – ідуть в небосхил
Одні – до любові, другі – до могил.
І так, де не ткнися – усюди сліди,
І ходим по них ми туди, і сюди…
І ходим, блукаєм, чекаєм весни
Нема і не видно – одні лиш сліди.
Одні лиш відбитки – все свіжі й старі,
А ми по них йдемо – мов старці сліпі.
Йдемо і думаєм, і дивимось ввись
Чи чисто, сліди ці, розмиє колись?!...
16.07.1987р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582449
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2015
Не вдається хазарщині – Вініаміновому колінові,розповсюджувати світом(крім московської расєї)цей бедлам і смердючо – корумпований смітник.
І Україна – одна з перших, яка дала цьому кровожерливому монстрові по зубах, і послала його в нокаут.
Але добивати цю гидку нечисть і наглоту треба усім разом,і негайно!...
17.05.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582301
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2015
ЛНР і ДНР – це паршивий москалєр!
Захардони й Пушільони – це вже тріснуті гондони.
А москалики в Кремлі – всі по вуха у гімні;
Дригаються й верещать і розмазують цю гадь.
Люди добрі, подивіться…
Їм усім п….ц приснився!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582300
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2015
Причарувала рідна нас природа,
Приворожила батьківська земля.
Ніде ми звідси, друже, не поїдем
Бо добре скрізь – лиш там , де нас нема.
28.03.1996р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581028
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2015