| Сторінки (1/6): | « | 1 | » |
Слова: Рябинин М.
Музыка: Добрынин В.
© Первое музыкальное Издательство, © Российское Авторское Общество
℗ CDCom Publishing
На теплоходе музыка играет
Музыка: Добрынин В.
Слова: Рябинин М.
Теплоходный гудок разбудил городок,
На причале толпится народ.
Все волнуются ждут,
Только десять минут
Здесь всего лишь стоит теплоход,
Здесь всего лишь стоит теплоход.
На теплоходе музыка играет,
А я одна стою на берегу,
Машу рукой, а сердце замирает
И ничего поделать не могу.
Ты приехал сюда и казалось тогда,
Что ты мне предназначен судьбой.
А потом целый год я ждала теплоход,
Чтобы вновь повстречаться с тобой,
Чтобы вновь повстречаться с тобой.
На теплоходе музыка играет,
А я одна стою на берегу,
Машу рукой, а сердце замирает
И ничего поделать не могу.
На теплоходе музыка играет,
А я одна стою на берегу,
Машу рукой, а сердце замирает
И ничего поделать не могу.
Вот опять теплоход убавляет свой ход,
Я того, что не сбудется, жду.
Первый снег в городке,
Первый лёд на реке,
Я к тебе по нему не дойду,
Я к тебе по нему не дойду.
На теплоходе музыка играет,
А я одна стою на берегу,
Машу рукой, а сердце замирает
И ничего поделать не могу.
На теплоходе музыка играет,
А я одна стою на берегу,
Машу рукой, а сердце замирает
И ничего поделать не могу.
**************************
Переклад з російської Миколи Корзуна:
1. Теплохідний сигнал все містечко підняв.
Всіх до пристані стелиться слід
навпростець через тин,
бо лиш десять хвилин
тут щоразу стоїть теплохід,
тут щоразу стоїть теплохід.
приспів:
На теплоході музика лунає,
а я одна стою біля води.
Рука в повітрі, серце завмирає
і ноги бігають туди-сюди.
2. Ти приплив по воді і здавалось тоді -
підем разом в життєвий похід.
Та уже через рік
я стою, як торік.
Виглядаю тебе й теплохід,
виглядаю тебе й теплохід.
приспів. 2р.
3. Знову йде теплохід, уповільнює хід.
Вірю я в нереальну мету.
Перший сніг, перший лід
і на кризі мій слід.
Я до тебе по ній не дійду,
я до тебе по ній не дійду.
приспів. 2р.
Панове, слухайте аудіозапис українською
за посиланням:
https://soundcloud.com/tetyana-kulynych/tro-gloria-na-teplokhod
або набравши в гуглі: " на теплоході глорія"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736940
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2017
Прийшов Тарас до мене в сні.
І наказав: "Писати!"
Добавив:"Боляче мені
На Україну споглядати."
"Та, що ти, батьку. Я ж не ти.
Писать я так не вмію.
І де слова такі знайти,
щоб оправдать твою надію. "
"Вгамуйся, синку, охолонь!
Я бачу звідси все і всіх.
Якщо ти станеш осторонь,
то будеш мати важкий гріх.
Пиши про все, що у ці дні
звалилось на мою країну.
Бо з болем бачиться мені:
роздерти хочуть Україну.
Пиши! - це батьківський наказ,
і пращурів твоїх прохання.
Бо ми жили заради вас.
Заради вас пройшли заслання"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722514
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 09.03.2017
Для чого ми приходимо на світ?
Скажи, людино, може знаєш ти?
Живемо в ньому різну кількість літ,
і кожен пробує себе знайти.
Хтось помирає ще, нажаль, в утробі.
Когось у ній вбивають крадькома.
І ті, та інші, після лона, в гробі
не спочивають, бо їх тіл нема.
Та є душа, що в небесах витає.
Вона дісталася любові джерела.
Її Ісус до себе пригортає,
бо мати пригорнути не змогла.
А так хотіла, так чекала мить,
коли дитятко з'явиться на світ.
На животі матусі затремтить
і своїм тілом витре мамин піт.
А інша - не хотіла, та й убила.
І не лише її у тім вина.
Ще більше та людина завинила,
що батьком називалася б вона.
Чому мочав, коли кричало серце
Розгубленої жінки в небутті?
Настане час відповісти за все це.
Тому покайтеся обоє при житті.
Просіть у Бога, щоб пробачив зраду.
Бо зрадили, найперше, ви Його.
Тим, хто планує гріх - дайте пораду.
Щоби не сталось вбивства но́вого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722391
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 08.03.2017
Чоловіки', даруймо жінкам квіти!
Не ради того, щоби десь подіти
свою самотність. А заради мрії!
Любові ради, що на серці гріє.
Як перший раз, щоб мало не зімліти.
Чоловіки, даруймо жінкам квіти.
Чоловіки, даруймо жінкам квіти!-
Можливість вкотре порадіти
нашій увазі, що від серця
стежиною кохання в'ється
до серця жінки, щоб ним захмеліти.
Чоловіки, даруймо жінкам квіти.
Чоловіки, даруймо жінкам квіти!
Через жінок на світ приходять діти.
Ми тішимося доньками й синами.
Їх нам подарували жінки - ма'ми.
Чоловіки, ми також мами діти.
Гей! Козаки! Даруймо жінкам квіти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2017
Ще казали москалі
дідові моєму,
що й ми Россы, та малі.
І тому в своєму
краю нам не панувать,
а ні дня, ні митті.
Дідо хотів в морду дать,
у очі, залиті
брагою чи то вином,
що не добродило.
Від-так вляпатись в лайно,
що себе хвалило.
Та дідусь мій мудрим був.
І в селі про це всі знали.
Як москалика він "взув",
люди довго пам'ятали.
Пам'ятають і тепер
козака Пилипа.
А москаль з тих пір, як вмер,-
личность позабыта. (рос. мова)
А сказав тоді дідусь:
"Слухай, вражий сину,
довести тобі візьмусь
москальську провину.
Як на Київській Русі
Усіх Русичів хрестили,
позбігались туди всі.
І москаль примчав щосили.
Бігав навколо царя.
Близенько підкрався.
Вкравши меч володаря,
десь під три чорти подався."
"Это лож и провокации !"-
слиною москаль жбурнув.
"Нас тогда еще, как нации
не было!" І вмить збагнув,
що сказав не те, що треба.
Тут вітрисько подув з неба!
І москаль від страху впав.
Ні, не вмер. В штани наклав!
І смерділо тоді так,
що аж цілий світ жахнувся.
Дивно, друзі, та, однак,
знов той сморід повернувся.
Знов до бою дружно стали
діди, батьки...,внуки.
Та у котре їм зв'язали
політики руки.
Що ж, чекаємо востаннє.
Чи дотримаються слова?
Якщо ні, то знов повстання!
Геть їхня промова!
Більше слухать їх не будуть
діди, батьки..., внуки.
А, повставши, враз здобудуть
владу у народні руки.
Президент буде з майдану.
Окроплений кров'ю.
Зализавши свіжу рану,
стане знов до бою.
Його зброя - його честь
і народна воля !
Ми позбавимось нашесть.
Нам всміхнеться доля !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567876
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2015
Не шматуйте мою Батьківщину!
Та не цькуйте народ по-між себе!
Зберегти Україну єдину
нам заради майбутнього треба.
Не діліть нас на Захід і Схід!
Бо це географічна озна́ка.
Не пускайте брехню підлу в хід,
бо так, навіть, не бреше собака.
Не кажіть, що моя Україна
розмовляти па русскі повинна.
Бо вже досить нам того, що є.
Наша молодь співає: "О,є!",
Одне одного кличе: "Ком бебі!"
Боже, "Ти, що єси на небі",
пошли сестрам, братам моїм
силу волі пишатись своїм
краєм, що нас на світ зустрічав.
Щоб в житті кожен з нас не втрачав
любов щиру до рідного слова.
Бо народ, то, найперше, - це мова,
а вже потім пісні і фольклор...
У нас мовний голодомор.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566747
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2015