| Сторінки (1/7): | « | 1 | » |
Ти прокинешся зранку і скажеш:
Я вві сні прожив все життя
й на піщаному березі моря
так раптово прийшло каяття
я блукав по світах, збивав ноги
задихався від пилу доріг
та напевно даремно, бо вкотре
сенс життя віднайти я не зміг
і так боляче вжалило в грудях,
мов отрутою в венах моїх
погляд знову блукає по людях
і шукає плотських утіх
я згубився, мов те пташенятко,
що упало зі свого гнізда
я - дурне і сліпе кошенятко
без призначеня, правда гірка...
завалило піском аж по скроні
а на скронях уже сивина
і від чогось шершаві долоні
я вже старець - ото дивина
по старечій щоці обпікає
і до крові у шкіру біжить
вода з сіллю з очей витікає
і ледь чутно про щось лементить
я не слухав весь вік, бо був гордим
носа дер і не бачив землі
а тепер з куснем хліба аж чорним
я у копоті гину й вві млі...
електричні розряди по тілу
я тремчу і лякаюсь себе
виливаю із пляшки текілу
і гидливо кажу услід: Бе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571394
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2015
Мне нигде не найти таких глаз.
В них Вселенная тайны вложила.
Мне порой не хватает фраз.
Забываю язык, что учила.
Ведь о них говорить не могу.
О них нужно писать рассказы.
Рисовать их зимой на снегу,
в чем же тайна людей кареглазых?
Сладко-сладко, с горчинкой легкой,
дымкой тайны окутаны, смотрят,
прожигая, зовя за собой.
Не прощают разлуки долгой,
нарушают ночной покой.
В них - мечта, в них - сияние света,
так опасны, но так желанны.
Как без них? Не найти мне ответа.
Путешествия к ним неустанны.
В тех глазах не прочту я: "Прощай".
Лишь безмолвное: "До свидания".
Лишь: "Я жду. Приходи. Обещай".
Ну и как не сдержать обещания?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568245
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.03.2015
по забутому небесному шляху
кілька діб лишалося пройти
щоб не пропустити і знайти
змученого гІнця у гріху
чи хотілося іти ти не спитав
не спитала й правда, бо німа
уночі по темному проклав
а я обірвала, бо нема
сили вщерть, а подих забива
сльози сохнуть, гусне кров
і все...
на шляху не виросте трава
ти не бійся, вітер донесе
звістку про забуті небеса
про жагу, про спрагу і про страх
тільки не кричи, бо там роса
я зникаю з нею на вустах
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567895
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2015
А как ты поступишь, если вдруг надоест?
Не работа, не дом, а живой человек?
Не возьмешь же за ворот и выбросишь прочь?
Или так? Ну тогда мне уже не помочь.
Ведь выходит, что я для тебя не важна,
что любовь моя вовсе тебе не нужна.
Что меня ты, как книгу, однажды прочтешь
и на полку, не думая, бросишь, уйдешь.
Позабудешь сюжет, растеряешь слова,
лишь название вспомнит твоя голова,
да и то будет точно обрывком и вспех,
объяснишь, что история та не для всех.
Книга пылью укроется и загрустит,
но не скажет ни слова и век пролежит,
только я ведь не книга, я точно жива,
и не только во мне живут эти слова.
Мое имя не нужно обрывком шептать,
его важно запомнить, ценить, узнавать,
только если я, правда, важна и нужна,
а не просто привык и привычка сильна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567376
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.03.2015
Шукаючи ідеали, люди часто не помічають тих,
хто поруч.
У тих пошуковців, певно, свідомість вкрали,
зробивши з них псевдо-, а то й недонауковців.
Які ідеали, шановні? Забудьте. Усі ми не ідеальні.
Всього лише люди і крапка. Існують проблеми
нагальні.
А ви все шукаєте. Досить, шановні. Прокиньтесь!
Бо як лишитеся самі із собою, то хто буде винен?
Розплющуйте очі, бо люди не люблять чекати.
Як не розуміють, то гайда, пора щось міняти.
Заводити нові знайомства і дотику точок шукати.
А тих, хто у пошуках, уже не вснагу врятувати.
Цінуйте, що маєте. І коли зір у вас є, то сліпими
не будьте.
Про марні шукання, про псевдо-страждання,
забудьте.
Ви маєте друга? Він поруч? Він слухає терпко?
То добре. Живіть. Не втрачайте клепки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567371
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.03.2015
Я так хотіла бути морем твоїх спогадів.
П'янке бажання трунком у думках.
Хотіла бути... але ти не доглядів.
Я загубилась у своїх казках.
Сама себе переконанням знищую,
малюючи реальність із піщин.
Забруднюю і сіллю знов очищую
я полотно найкращої з картин.
Бо не малюється... Любов вона безвимірна
і ненаситна в барвах і мазках.
Я так хотіла. Я була покірлива,
а ти згубився на своїх стежках.
А ти заплутався, отак, як я, заплутався.
А ти втомився, хоча, може, й ні.
Я виправдовую без меж, бо так...
люблю тебе.
Ти в моїм диханні - частиночки хмільні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566881
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2015
життя не минає без втрат
пекуче і вбивчо болить
сильніше стаємо встократ
або все у прірву летить
коли навіть дихати - кара
повітря як лезо ножа
і кожна людина - примара,
а душу з'їдає іржа
важливо ковтнути повітря,
свідомість втрачаючи, раз
торкнутись рукою до світла
і жити, не гаючи час...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566879
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2015