| Сторінки (1/94): | « | 1 | » |
Цей дощ надовго він немов війна
Кривавий та жорстокий, жахом ситий
Цей дощ надовго він немов вона
Колюча смерть прокляттям оковита
Котра згубила шлях і свою ціль...
Так просто біль...крізь втомлений приціл
Умілого бійця, що передчасно
Ліг у шеренги бездиханних тіл
В околицях луганської Попасни
А може десь у Бучі?...ген Ірпінь
Лишилась тінь... гуде хижацький рик
Тремтить тавром у темряві холодній
І до кісток проб'є убивці лик
Затягне навіки густа безодня
Не буде прощення ...геть на віки
Ті язики... розхристана мара
Прокляті, кляті, ниці, ядовиті!
Від лютого - нескінчена зима
Так наче смерть в криваво-чорній свиті
Покличе за собою в пекло-ніч
І розпач віч...і недотичність дум
Пекельна біль чорнезна Азовсталі
Гвалтований Херсон в крові Ізюм
І київські роздроблені скрижалі
На тлі руїн.. та тіл вже без душі
Ген спориші...потягнуться у вись
До Бога шепіт й шорох молитовний
Свій відішлють.І ти ж бо помолись
Твоя душа така ж сліпа й гріховна
І винна як й моя у цій війні...
Ми не одні...і буде з нами Бог
Небесне Військо! Вихори природи!
Кріпися мій, народе!Без тривог!
Ми не раби, ми воїни свободи!
І буде Україна, буде все!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2023
У окопах не холодно там причаїлось життя
Та не просто життя, а і мудрість, покора, свобода
Біль, страждання і смерть, щей прокляте снарядів виття
Не мовчання рабів, а повстання живого народу!
Там братерська рука пошарпана підніжжям світів
Хмурий тихий усміх на обличчях до болю знайомих
Бездиханні тіла, що лягли у бою від богів
Недоношених війн і фанатів кривавої броні
Там гарячий узвар і батончик один на п'ятьох
Рудий кіт у кутку, що муркоче мелодію ранку
Соловейковий джаз і далеке загублене " Тьох"
Ну й мале цуценя, що вмостилось в ногах до сніданку
Там смачнющий димок "крадених" цигарок для усіх
Від бійця, що за рік постарів на всі сорок чотири
Жартів повні уста і до болю заразливий сміх
Кожен з них - це сім'я невибаглива й повна довіри
Не замерзнути там, там любові живе покриття!
Із землею сталева від предків свята пуповина!
У окопах не холодно там причаїлось життя
Там живе Незалежна Соборна Твоя Україна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980104
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2023
Павутиною сірою тихо туман осідав
На руїни-міста заплямовані кров'ю й сльозами
Шию ницо душила тривога, і біль мов удав
Огортав туго серце вогнем.Чути скрегіт зубами
Завиває собака від горя. Знівечено дім
Той в котрому щенятком кумедним він днями зростав
З рук господаря їв, засинав на кріселку рудім
Бешкетливо з дітьми гарцював, волочився між трав
А сьогодні нема вже нікого нема! Чорний грім
З неба ринув у глиб, полишаючи вирви та ями
Він забрав у собаки життя ще й омріяний дім
І серця, ті котрі він так палко любив до нестями!
Тільки пустка в землі залишилась чорнезно - брудна
Як і яма в душі, ту котру не засипать ніколи
Вниз у неї летиш, мов в безодню, торкаючись дна
А у грудях пече, розірвали все втрати уколи
Вже нікого нема, погубили життя, вже нема!
Ген кудись поведуть в невідомість поранені ноги
Не дізнатись нікому, що діється в серці у пса
Той що виє самотньо в сльозах на краю у дороги
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2023
Твоя вранішня кава комусь коштувала життя
І можливість сміятись, комусь обернулась сльозами
Ця війна за вікном, аж ніяк вона не за горами
У повітрі вона і від неї нема укриття
Не втечеш від провин, совість вічно жива й не одна
Вона буде тебе співчуттями картати та гризти
І так само душа - два одвічні кати-терористи
Тільки з ними у нас ще жевріє людська сторона
Хтось сьогодні помер, а хтось хустку одягне вдови
Сиротою дитятко чиєсь стане зовсім не вчасно
Комусь тільки б життя, а їх очі назавжди погаснуть
Почорнілі мами у тилу страсної хоругви
Твоя вранішня кава для когось ціною в буття
Пам'ятай це завжди та цінуй, все це дано від неба
Хай в тобі проростуть не прогнилі та совісні стебла
Того вічного і потребуючого почуття
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958891
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2022
Я закохана в осінь безмежно, до болю, навіки
Не тому, що так модно чи просто черговий каприз
А тому, що обожнюю серцем гарячі повіки
Тих багряних листів, що дощем розлітаються в низ
Я закохана в осінь, закохана до кінця світу
Від людей стережусь, що холодні немов би зима
Їх жорстокість опалює душу мою, динамітом
Убиває любов, безрозсудна байдужість німа
Я любитиму осінь вона смерті очі стрічала
На краю між дощами та вітром - шматовані сни
Та й не раз свою душу за безцінь в ломбард позичала
Продавалась снігам аби ми дочекали весни
Я кохатиму осінь і душу її розшарпану
Сірі очі в сльозах і холодний ранковий туман
Її постать тонку і завжди незагоєну рану
Та гарячого чаю легкий непримітний дурман
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958662
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2022
Ми будем кохатися так, як ніколи до цього
У ніч перед тим, як ти вирушиш знову у бій
Так спрагло так палко на грані чогось неземного
Під звуки сирен аж допоки настане відбій
Ти будеш любити мене безперервно і знову
В гарячих обіймах твоїх я застигну рубцем
До болю гірким і солодким, а місяць нервово
Шмигне крізь фіранку і буде глядіти тихцем
Ти хочеш мене все частіше, невпинно і зараз
Так ніби ця мить - це усе, що лишилося нам
Солоні цілунки кусатимуть шию. Десь галас
Із вулиць несеться у наш заборонений храм
Зірвуться прокляті думки, що війна сформувала
На мить пригадаєш себе, ким ти був ще колись
Я ж буду кохати тебе, як й до цього кохала
Ти ж тільки до мене живим назавжди повернись
Та плач розірве з середини, посіє тривогу
Не стримаюсь я, притулиш "Ну що ж ти?...тихіше"
Завиє сирена, сповістить "за мить у дорогу!"
Ми ж будем кохатись так, як ніколи раніше...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2022
Похилилась тополя без вітру, а в смутку холоднім.
Як невіста проллє свої сльози плакуча верба.
І лелека самотній у полі неначе в безодні
Заблукає приблудою тихою.Всюди журба.
Опустілі від люду вкраїнського села, зчорніли
Бо занадто багато побачили (свідком були)
Ну, а небо до неба не схоже чуже й оніміле
Відіб'є у собі мертвий слід весняної золи
Заблукає душа не чужа та одна за одною
По дорозі у небо з молитвою всупереч злу
Між христами іще оглянеться, й втече за юрбою
На останнок, свій погляд віддасть небесам і селу
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947758
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2022
Коли каплі вологі холодні відірвані з хмар
Цілували так палко долоні простягнуті в небо
Поміж стихлих від шуму вогнів онімілих примар
Вона просто блукала сама їй нікого не треба
Вона просто любила його і нікого окрім
Його душу котра вміла слухати щиро і тихо
І мовчання тепло, що було голосніше чим грім
Відганяло із серця печаль (не осягнутий вихор)
Він ступав мелодійно і шум цей лелів її слух
Ніби щось шепотів,а чи може щось прагнув сказати
Йшла вона мовчазна, а за нею спішив її друг
На обох один біль самоти (не оплакані втрати)
Він холодний сьогодні, вона ж роздавала тепло
Щоб зігріти долоні його, що торкали за плечі
Десь у сірій пітьмі пролунає техеньке:" Алло!"
Ні, напевно, здалось у чужій і густій порожнечі
Вона щиро любила його, ну а він, як завжди
Маскував її сльози собою подібно намиста
І лунав знову шепіт його" відпусти та не жди"
Говорив з нею дощ в порожнечі холодного міста
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947755
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2022
Тендітна, ніжна, свіжа і гаряча
У ній одній - весь вихор почуттів
А у очах живе душа дитяча
Поміж незнаних вічних полюсів
У ній розчинені земля і небо
І Богом переповнене буття
Та й у житті багато їй не треба
Аби вогнем жило серцебиття
Така своя - увінчана вітрами
Така далека і в той час смішна
Своїм теплом загоювала рани
Космічна, твоя, дівчинка Весна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2022
Ти пробач, рідна земле моя, я в мовчанні жила
В час коли не вщухали у лоні безперервні бої
Бо твоя вишиванка насправді для мене свята
Тільки я ще не гідна допоки одягнути її
Ти пробач мені, брате, за те що за мене дурну
Своє юне життя віддаєш не натішившись світом
Я ще вірю у те, що вернешся і я обійму
Тебе міцно за плечі, солдате, мій воїне світла
Ти пробач мені, сестро, за те що з тобою не я
Розділяю твій страх і сміливість рятуючи душі
Твоє серце мов криця, міцне, берегине свята
Де б не була сьогодні у небі на морі чи суші
Ти пробач мені, Боже, що я не настільки в тобі
Розчинилась уся, як би мала зробити відразу
І що люттю згоріла, ненавистю в клятій журбі
Підкоряючись болю який нам наречений часом
Ти пробач мені Боже! Спаси мою землю й братів
І сестер чорнобрових яким так сьогодні не легко
Будь для них і мечем і щитом, хорони від катів
Будь прихистком для них, бо від дому вони ще далеко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946008
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2022
Зґвалтована...убита...розіп'ята...
Розірвані, задушені усі...
Рука, що це зробила, не проклята
Це чисте зло у всій своїй красі
Прийшли у наші землі люцифери.
Заздрісний безсумлінний сатана
Убивці, недолюди, мародери
У прірву зла їх вічність затягла
Вони прийшли, щоб душу нашу взяти
З лиця на віки стерти наш народ
Лукаво називаючи нас "Брате"
"Тебя спасаем "- видає їх рот
Тіла дітей катованих в підвалах
Жінки в крові ґвалтовані не раз
Розстріляні в притул у покривалах
На тлі ними украдених прикрас
Їх сміх, злорадство - прокляті навіки
У генах українських не дарма
Нам не стулити вже тепер повіки
До поки не зітремо цього зла
За кожне тіло вбитої дитини
За кожну каплю крові на землі
Ми будимо косити цю скотину
Поки кінець не прийде москальні
І лють від Господа послана кату
Відіб'ється в пекельному вогні
Бо хто прийшов до нас з мечем у хату
Від нього ляже у святій ріллі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944291
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2022
На холоднім асфальті який весь просякнутий кров'ю
Розмивав дощ, весняний, сліди не оплаканих втрат
Ще учора за руку у парі впивались любов'ю
А сьогодні обох без вагання розхристує кат
Силуети життів завмирають у хворій уяві
Нам, ще довго у снах приходитимуть душі з імли
Сонце знову зійде і заграє в блакитній оправі
Але ми вже не будемо тими якими були
Хай повія-війна, що лукаво регоче між нами
Знає чітко, що серцю свободи, не світить курган
Не убити Свободу, яку гартували віками
Слава нашим Героям і Нації! Смерть Ворогам!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944127
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2022
Як пахнуть сльози?Як смакує біль?
І звірська мить, що довжиною в вічність
Згорає свічка і зникає цвіль
У темряві підвалів потойбічних
Гуде снаряд здригається земля
Усюди пахне смертю, страхом, кров'ю
Спитає тихо стомлене маля:
"Чи довго мамо, ще ми тут з тобою?
Висить в повітрі демонів орда
Ненависть перетягнена струною
І серце розриває їх хода
Все ближче чути...майже за стіною!
Останній подих!Господи прости!
Катовані облудними синами
Повсюди де не ступиш, лиш хрести
"За що вони матусю так із нами?"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944040
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2022
Кружляє сніг у парку між алей
Міста твого, напередодні свята
Лежить в ріллі хлопчина-соловей
Чийсь син, якого ще чекає мати
Вмирає день. Перебирає ніч
На себе роль спокійної могили
І сипить сніг по краю його віч
Вимолює прощення у дитини
Не встиг не зміг сховати він його
Від кулі, що пробила наскрізь груди
І зараз покриває вщент (всього)
Щоб не змогли знайти холодні люди
Щоб вберегти для мами назавжди
Від болю клятої війни-облуди
Вона ж шукатиме його сліди
На ґанку, коло дому і усюди
Різдво..вечеря... сніг до сивини
І ти не знаєш де радість подіти
Сидять в окопах, моляться сини
"Нам ще би день!"...благають в Бога діти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2021
Привіт! Забув? А серце пам'ятає
Моє тебе, мій друже, твої очі
О як мені насправді не хватає
Наших розмов де було мало ночі.
Ні не розчиниш спогадів на примус
Самообманом вирваним з уяви
Не замінити час з тобою чимось
Що є нічим до твоєї появи
З тобою я була завжди собою
Без вигаданих масок і оправи
А зараз переможена без бою
Кривавлю у ногах чужої слави
Залишся на хвилинку. Бачиш злива?
Не треба не ховай від мене погляд
Ти можеш помовчати, неважливо
Мені б тебе відчути просто поряд
Ми знову розстаємося розбиті
Не вигоїти нам з тобою рани
В мені лишились гори з небом злиті
В тобі - бездонно-мудрі океани
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932684
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2021
Поцілуєш долоні її у зимові світанки
І загубиться в світлі промінь лоскітливий усміх
Бо для тебе вона була більше простої коханки
Бо у ній було все і спокута твоя і твій гріх
І так рідно запахнуть її білосніжнії коси
Ти все танеш водою в очах, що наївно-святі
А зима за вікном застелила сніги у покоси
І гортає сторінки життя вже без неї не ті
А зима, як би люта вона не була, ти байдужо
Не звертаєш уваги на холод коротких ночей
Лиш без неї тепер ти самотній, бездомний і чужо
В цьому світі планеті у космосі та між людей
А вона, мов дитина котра свою віру у диво
Буде палко нести в оченятах своїх і в думках
І зі словом "кохаю" в обіймах сховаєш тремтливо
А вона кошенятком згорнеться у твоїх руках
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902151
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2021
Мені скажуть: "Не вмієш писати залиш це усе!
Які вірші, поезія? Кинь! Це, бо часу затрати!"
Що ж робити мені коли пустка у серці живе?
І лиш тільки віршами про неї я можу сказати.
Що ж робити мені коли я безнадійний поет?
Непідвладна навчитись писати я грамотно вірші
Мій невдалий нехай, але серця кривавий куплет
Тільки він у мені і нехай ви напишете "гірший"
Я не вмію вдавати, брехати собі що це я
В бездоганних рядочках, які відзеркалюють риму
Бо строкатою була душа ще з дитинства моя
І такою помре, краще бути собою (без гриму)
Я не хочу блукати між слів, що чужії мені
Бо для серця мого це ще гірше ніж просто в'язниця
Краще стати німою навіки в нічній сивині
А ніж бути рабинею там де я буду безлиця
Ви пробачте мені, я молю! Але я не поет!
Я лиш тільки миттєвість душі відірвана від плоті
І нехай мій корявий допоки живий ще куплет
Дотліває холодним рубцем на святім ешафоті
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901697
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2021
Він звав її "моя" так по-простому
Та в цьому слові билося життя
Оберігав від кожного, нікому
Дороги не було ні вороття
Вона ж була його неповторима
Одна єдина в світі поза ним
Уста палкі та ніжні пілігрими
Були для нього даром неземним
Коли зривав бездонні поцілунки
У посмішці зціляв рани свої
Їх ніч ховала палко за лаштунки
А ранком сни здригали солов'ї
Рікою розлилися білі коси
В його долонях на її плечах
Висушував з зіниць солоні роси
І знову потопав в її очах
Він звав її "моя" так по-простому
П'янів від неї наче від вина
Йому вона належала одному
В очах котрої розцвіла весна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2021
Вже чути весну, її стукіт серця
Б'ється у шиби змерзлої душі
Крізь ще морозно-льодовії скельця
Мов кволі проліски - живуть вірші
Мої вірші
Про що писати?Про любов, про весну?
Чи маю право, чи любила я?
Та і весна не відібрала весла
Ще не на місці, не назвеш "моя..."
Ще не моя
Немає слів, немає рим, пустії
Серцеві коридори, де ж піти?
У голові вони - думки-повії
Себе не зрозуміти.Ти, не ти?
Зовсім не ти
І десь шукала тут свою частину
Загублену бездомну нічию
З чужого моря вкрадену краплину
Самотню, без початку течію
Їх течію
Мені потрібен друг і більш нікого
На все життя, єдиний, тільки мій
Поговорити.Часом мовчазного
Щоб пригорнув...і вся границя мрій
Всіх моїх мрій
Чи прошу я багато? Ні напевно
Та все ж мовчать "сталеві" небеса
Просити чи молити?Все даремно
І пеленою смуток нависа
Лиш нависа
Ні сльози ні сніги поки не скресли
Ввірвались в буревій думок рої
Піти?Куди?Повсюди штучні весни
Такі холодні й зовсім не мої
Вже не мої
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2019
Твої руки і вигини ніжних долонь, твої очі
Незабутньо-сумні, теплі погляди гріють мене
І упаде в росу біле сяйво від зір неохоче
Оминаючи вікна мої й всю мене омине
Місяць тихо гукне за собою у слід де планети
Нероздільні сузір'я, що створять дорогу тобі
Забери мене, Принце, з собою на крилах комети
Назавжди від усіх не лишай погасати в журбі
Не віддай не впусти і залиш всю собі до останку
Заховай від людей, що від заздрості мертві в душі
Хай і зникну з землі, як зникають вчорашні світанки
Краще вже розчинитися біллю в твоєму вірші
Ти мені не чужий, але все ж недосяжно-далекий
Наче зірка у небі незнаних галактик й світів
Я мов гілка суха, що вмирає в пустелі від спеки
Лиш жеврію в омані чиїхось невдалих життів
Коли вернешся знову до мене, прошу не забути
Залишити прочинені вікна в країну комет
Бо не хочу шукати у вчинках своїх я спокути
Вибираю для себе навік безкінечності лет
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803710
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2018
Коли під Місяцем напишеш мені листа
Я чекатиму сама на самоті із самотою
Засмучена холодними людьми,втомлена собою
Побудь зі мною хоч теплотою...
Коли під зорями відчиниш мені двері до раю
Крізь стіну сіро-синіх дощів де нікого не знаю
Окрім тебе одного...згоряю...
І можливо десь-колись проспівай мені пісню сумну
Мій поете без імені, Принце, опираючись сну
Ні не зімкну очей, я присягну...
Коли Місяць помре він засне не чикаючи ранку
Його тисячна смерть у туманному сірому замку
Не потішить мене ночі-бранку...
Там де світ помирає, завмирають вуста
Не заплачу!Ні я ж плачу, Принце мій,і заклинаю
Пусті дні,що на черзі за ранком спішать,їх без краю
Полюби мене...й я покохаю...
....і в холодному диханні тихого ранку- одна...
Задихається сонце, вмирає остання зоря...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803238
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2018
Я почую твій голос, Маленький мій Принце, у сні
Ти приходиш до мене торкаючи пальцями скроні
А над дахом моїм заворожені голосом коні -
Невловимі сузір'я, не підвладні нікому, о ні!
Лише й тільки тобі...
Чи дозволиш мені?
Ти сьогодні побути з тобою до ранку( до сонця)?
Обіцяю не буду, як вчора, молити навіки
Залишитись зі мною тебе, зачинивши віконця.
Цілувала б так палко твої золотії повіки
Чи дозволиш, прошу?
Я тихенько пишу...
На холодному склі, що між нами - прозора стіна
Я крізь неї твій погляд сумний бачу й в серці до болю
Відзивається та неможливість побути з тобою
І за що дві душі небеса посадили в неволю?
Роз'єднали обох...
Чи диявол чи Бог?
Чи не вдячність людей небесам є виною всьому?
І що нарізно руки і душі блукають між світом
Ти закований осінню - в ній, я обвуглена літом
Навіть час не для нас, не про нас.Відкидає магнітом
В протилежні боки...
Доторкнуся щоки...
І сріблясте волосся твоє пропущу я крізь пальці
У цю мить до світанку щоб встигнути і не забути
Образ твій, голос твій.Ми ж з тобою - одвічні скитальці
І безсилля оце для нас гірше гіркої отрути
Знов обернемось в пил...
Не хватило нам сил...
І не хватить ніколи бо час, як пісок невловимо- сипкий
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797198
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2018
Хочу бути з тобою ніжнішою так щоби ніжність
Нам позаздрила двом і не мала реваншу для себе
І нехай поміж нами і є не суміжна суміжність
Я без тебе, як без неба...
Хочу плавно з тобою вплітатися жилами в весну
В цю, що зараз пелюстки мов сніг осипає у трави
І вслухатися в спів солов'я, мов у службу воскресну
В тлі заграви, як октави...
Хочу бути відтінком яскравим на тлі сіро-синім
Дні буденні і тьмяні розбавити кольором раю
Наче грішник в покуті впаду на порозі яскині
Всім чим маю, тим кохаю...
І в освітлені місяця й зір хочу бути весною
Безкінечною й вічною жрицею сонця живого
Хочу бути для тебе і тільки, щоб бути з тобою
Хочу цього, більш нічого...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2018
Ти щось замислив від самого ранку
Коли у ліжко срібну філіжанку
Приніс, весни нектарних промінців.
І ніжно обійняв сонливі плечі
На вушко шепотів немов малечі
Шепочуть матері, казкове щось.
Лоскоче подих так тепленько носик
Грайливих поцілунків повний стосик
Мене окутав, не вагомо, всю.
Запахне за вікном Весна бруньками
І полетять вони у низ шпильками
Коли їх вітер крадькома здмухне.
Ти мій бешкетник з рідними очима
Не у Весні, насправді, тут причина
А в тому, що мені коханий ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781582
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2018
Чому сумуєш моя, Весно? Поділись
Чому з дощами посіріла й неба вись
Блідніє тьмяністю печалі твоїх віч
Що сталося з тобою, леле,в чому річ?
Йому довірилась наївно, обманув.
Вродливий Березень, мінливий- ким же був?
Пообіцяв тобі він ніжність і тепло
Та всі слова його снігами замело
Замерзло серденько твоє. Пекучий лід
Залишив у душі твоїй болючий слід.
Ти кинулась в обійми Квітню, між вітрів
Щоб приглушити від образи гіркий гнів
А він кохав тебе не довго й наче сніг
Лавиною накрив тебе від зради сміх.
І вже не тішили ні квіти ні слова
Коли ти знала, що у нього не одна.
Ти заблукала у безодні сірих днів
Де морок огортає душу й світ дощів
Стіною хмурою безжально гриз тебе
Де вже ніхто таку, як ти і не знайде.
.... ................
Коли зійде яскраве сонце з-за гори
Опинишся в його долонях вперше ти
В його очах, що кольору високих трав
Побачиш ту, котру так довго він шукав
Він подарує тобі з неба сяйво свіч
І теплі вечори удвох, де віч-на-віч
Ти засинатимеш у Травня на руках
І своє літечко чекатимеш у снах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780109
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2018
Оголені плечі, де локони плавно виводять шляхи для цілунків.
Ох, скільки у ній ти спокуси й незайманих бачиш, тривог.Пригорни
Так міцно до своїх грудей і не смій відпускати її.З-за лаштунків
Минулого дня, опускається ніч вся чорніше землі і не сни
Вам дарує вона до весни...
......................а інтиму терпкий аромат...
Лине тремтливо долоня твоя по лініях стегон й колін.А вона
У ритм із руками твоїми мов лань вигинає тендітний свій стан.
І скромно зриває із губ солодко-п'янкий еліксир.Де наче струна
Тихо бринить у долонях твоїх.А нічка нишком опустить туман.
І обох вас охопить дурман...
......................тих одвічно- чарівних сонат...
На подушці вуаль
Мов прозорий кришталь
І зімкнуться від палкості губи
За вікном магістраль
Ви спивайте грааль
Повен трунку, солодкої згуби
І безцінні слова
Ти жива й не жива
Наречена його- панна серця
І пора снігова
Як самотня вдова
Тихо заздрила вам через скельця
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779396
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2018
...Миру нам по всій землі...
Там у твоїм краю не чужім (він до тебе так близько!!!)
У підвальних руїнах, що сняться в жахливому сні
Похилилось дівча над колискою стомлено й низько
І співає від болю і жалю журливі пісні...
Вітер грізно сопе у розбиті двернії шпарини
В унісон із гарматами власні бої зачина
А вона попри все колискову співа для дитини
І від співу того кров у жилах смолою вскипа...
- Спи моє янголя, засинай моя пташечко ніжна
Хай твій сон не лякають постійні здригання землі
Хай пора ця невтішна, жорстока, холодна і грішна
Оминає твій спокій, як в морі хиткі кораблі...
Спи моє дитиня, засинай моя крихітна доню
І не слухай той свист, що від куль голосить, звідусіль
Мама поруч, ось тут! Я тебе вбережу і схороню
У обіймах сховаю своїх, утамую твій біль...
Розцілую твої ще маленькі дрібні рученята
Пригорнувши до серця умию гіркими слізьми
А над нами сичатиме досі війна ця проклята!
І коситиме душі не винні в покоси зими...
Тільки ти не лякайся, маленька, вони не вартують!!!
Твого спокою й снів, бо тепер ти далеко від зла.
....
...... І співатиме мама пісні де гармати лютують
Над колискою, що вже віддавна пустою була...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771264
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2018
Мале дівча з зеленими очима
Так вірило у казку в дні суворі
І кожну ніч коли спадали зорі
Воно мрійливо зводило плечима
І вірило у чудо...
Блистіли очі з сліз наче перлини
Молилася душа до неба скромно
Там споглядав на неї місяць сонно
І нотував бажання він дитини
В небеснії скрижалі...
Ні не хотіла золота й багатства
Ні суконь, як в принцес (їхні корони)
Не марила сягнути аж до трону
І не просила половину царства
Не в тому її мрії...
Потрібною, вона хотіла бути
Комусь.Для когось стати вірним другом
Щоб зменшити самотності напругу
І в свою сторону колись почути:
-Ти не самотня, більше...
Минали дні.Летіли зими й весни
Вродлива жінка з усмішкою неба
Ще й досі в зорях бачила потребу
І досі палко в серці мрії несла
І вірила у чудо...
Одного дня звела зоря стежини
Двох незнайомців з мрією одною
Котрі ходили спільною тропою
І відтоді не були вже чужими
Збулася їхня мрія...
.................
....гаптує місяць килими прозорі
Спускається на землю ніч незрима
І дівчина з щасливими очима
Вже має з ким дивитися на зорі
Тримаючись за руки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768237
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2017
Не плач, моя крихітко, сліз не вартує цей день
Не плач, моя леле, не треба!Не смій! Не журись!
Ти глянь за вікном прокрадається начебто рись
Жовтаво-червоні шматочки зрива до кишень.
Не треба печалі коли так прекрасна вона
Бурштинова панна з далеких казкових світів
За шлейфом її простягається потяг з листів
Й засмучені тіні октав, що співала весна.
Поглянь, моя пташко, відкрий оченята свої
Хай дощ з твоїх щік, вітер висушить трепетно(вщент)
І хай огортає веселково-теплий брезент
Від смутку тебе, розбавляючи біль і жалі.
Ти ластівко дика моя, янгол вицвілих мрій
Два неба для тебе, між ними - лукава земля.
І пахне зимою оголено-сива рілля
Її як тебе осліпив листопадовий рій...
Не плач, моя крихітко, сліз не вартує цей день..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2017
"Поцелуи обжигают прикасанием, в темноте...
Эти бабочки роятся сокровенное открыть..."
слова однієї палкої Жінки...
Солодка пара губ-екстаз думок!
І знову роздягаєш мою душу
Переплелися руки.Я не мушу
Вже більше зволікати, коли крок
між нами...
і навіть менше...
В тобі горить розпечений вулкан
Занадто вже чутливі твої очі
Вивчали всю мене крізь призму ночі
Свідомо забрели у мій капкан.
Лилась ріка спокуси по спині.
Уста спивали з сіллю аромати
Позаздрили нам зоряні цукати
Блистіли у захмарній вишині.
Ти шепотів на вушко не вірші
А дотиків вогненні серенади
І роєм спалахнули зорепади-
Метелики на стегнах і в душі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759425
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 08.11.2017
Я всихала без тебе немовби плакуча верба
І голівку тужливо хилила до берега твого
А мене роз'їдала на крихти жорстока журба
До кісток обпікала струна від жалЮ вікового.
А мене розпинали листи, де чорнило бліді
Залишало сліди, пропитавши папір й мою пам'ять.
І ніщо ж бо тоді не віщало, що бути біді
Коли й досі від тебе вірші тихим трепетом манять.
Мені вирвали серце з грудей ці вітри-маяки
Що у морі осінньому лист направляють до раю
І бурштинова леді впинала щосили гаки
Там де погляд до болю сумний твій в уяві ховаю.
Так ця осінь забрала тебе, залишила дощі
Які холодом бродять примарним, ведуть дисонанси
І без тебе з моєї душі проростають хвощі
Мене душать й ламають вони...ну, а решта? - нюанси.
Вимальовує дощ твою тінь по асфальтній тропі.
Клятий жовтень не милий мені і ця осінь не мила!
І ще довго тебе я шукатиму в сірій юрбі
І не скоро в душі моїй вщухне неприязна злива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2017
Сп'яніла від тебе, від першого погляду твого
Що ниткою з золота вник у зіниці мої
Тобі не хотіла насправді нічого я злого
Та щось розпалило в мені невблаганні бої.
Незнаною дикістю б'ється в мені непокора
На себе несхожа, як привид з старого кіно
Я зовсім не та, не свідома й до чортиків хвора
Мене ти заводиш і хмільно п'яниш мов вино.
Бери роздягай, відкривай в мені кожну сторінку
Читай між рядками усю. Я оголений нерв.
Жадай мене так, як бажають омріяну жінку
І хай ця потреба в тобі не включає перерв.
Моя нетвереза любов - почуття наркотичне
В тумані дурману твого я блукаю всліпу
І вабить до тебе мене щось незнано-містичне
Жадобу на тебе я маю до жаху скупу!
Від тебе не хочу взамін я нічого, й ні слова
Не прошу із уст тих, що мають у собі магніт
Моя нетвереза любов, мов любов підліткова
Така ж бо гаряча й палка, як розпечений дріт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2017
Тобі одному з серця струн сплету вінок
Тобі одному до душі зведу мости
І ще в уяві мерехтить літа танок
Хоча вже осінь прийняла усі пости.
Яскрава ніч в рудому листі - за вікном.
В осінніх жилах потонув весь неба край
І в цій красі ти застигаєш всім нутром
Тривожить душу не осягнутий ще рай.
Майстриня осінь спокушає на любов
Запалює в душі розпечені вогні
Звільняє серце від самотності оков
І біля тебе бути хочеться мені.
Жадаю руки гріти подихом п'янким
І рахувати стукіт серця в голос твій
Зв'язати наші душі вузликом цупким
І на щоці відчути лоскіт твоїх вій.
Цариця осінь посміхається здаля
Здуває листя з наших схрещених долонь
І присипає світ, як зморене маля
В якому я для тебе бережу вогонь...
Тобі одному шепіт листя осені...
Тебе одного подаровано мені...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756771
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2017
Гаряча кава.Ти - перед вікном.
Яскравий смак із ноткою печалі.
Блищать вогнями завіконні далі
І ніч гойдає зоряним човном.
Проснеться жаль і чашка затремтить.
Паралізує душу тихий спомин
І душать сльози їх гарячий комин
Клубочиться в тобі, пече щомить.
Сьогодні не заснеш ти, як завжди,
Блукатимеш зіницями по стелі,
Де місяць свої зоре-акварелі
Жбурлятиме недбало в нікуди.
Болить тобі.Тобі він так болить.
Ще ниють не забуті свіжі рани,
І в голові твоїй пусті екрани,
А в них мутна заблукана блакить.
У тебе залишилася ця ніч.
Єдина, не фальшива, не примарна
В якій ти залишаєшся безкарна
У відповідь лиш осуд власних віч.
Холодна кава.Ти, і тільки ти!
Маскує ніч за ним останній спогад
У душу прокрадеться тихий здогад
Забудь його востаннє, відпусти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2017
Листами застелила осінь сквер
Жовто-багряні клаптики дерев
В обіймах вітру танцювали вальс
Весь світ завмер...
Зірвався вітер, підхопив листок
І ти мене запросиш у танок.
До серця пригорнеш немов свою
Щем до кісток...
Кокетливо всміхнуся тобі я.
В твоїх долонях вся душа моя.
І нас з тобою різко сполохне
Крик солов'я...
Гуляє осінь вітром поміж нас
Та нам з тобою розійтися час.
Тужливо посміхнешся, в очах - жаль.
Осінній джаз...
Ввімкне на небі ніч першу зорю.
І від бажання я уся горю.
Ледь чутно, мов відлуння, забринить
Твоє "люблю"...
Листами застелила осінь сквер,
Спадало листя із сонних дерев.
До ранку танцювали ми у двох
На тлі химер...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2017
Стара кав'ярня у стилі "прованс"
На розі міста - тихо, малолюдно.
І місяць розпочав нічний сеанс
Спускаючи на землю своє судно.
Скрипить платівка, аромат "Шанель"
В повітрі закружляє в тон до кави
А на вустах солодка карамель
І спогадів хвилюючі октави.
В тонкім пальто, що кольору бордо,
Висока шпилька, матова помада -
Сьогодні я у образі "Бардо"
Для тебе не абияка принада.
Чекатиму, за келихом вина.
(Незмінна у очах моїх покора)
За нами вже не злічена зима
А так здається, що це було вчора.
Тривогу наганяє бас-кларнет,
Судомить моє серце, нетерпляче.
І у дверях затліє силует
І ти такий же, не змінився наче?
Два погляди зіллються у один.
Забракне слів і стрілка циферблату
Зірве наш календар з життя-вітрин
На мить вернувши нам потрібну дату.
....
Скрипить платівка і не спить бульвар
І ніч ховає місто за лаштунки.
А на устах не випитий нектар
Й твої тепер вінтажні поцілунки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749960
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2017
Вона любила фільми про любов
Латте із карамеллю, детективи.
На світ дивилась через об'єктиви
Остерігалась пристрасті оков...
Вона любила джаз і трішки рок.
Гучні компанії та тихі ранки
Яскраві зорі на дні філіжанки
У невідомість несміливий крок...
Вона була поетом у душі.
Як Байрон понад все хотіла в гори
Торкати поглядом їхні простори.
Про них писала трепетні вірші.
Вона була тендітна і тверда.
Тепліша- сонця, холодніша- криги.
Прологом не дописаної книги.
Бурхлива і спокійна, як вода.
Вона любила кеди і бумбокс
Запах кориці і відтінки сталі.
Осінні шати із дерев опалі.
І в голові з думками парадокс.
Вона була несхожою до всіх.
Так трішки дивна, може божевільна.
До вітру схожа - невловимо-вільна
Нехай і за спиною чула сміх...
..........
....
Вона була далека від землі...
А він понад усе любив її...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699944
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2016
Незліченні зірки! Та до неба мені не сягнути.
Не занурити руки в одвічні тенета небес,
А так хочеться, просто, з тобою крізь простір пірнути!
За собою затерти сліди, не лишивши адрес.
А так хочеться, просто, з тобою забути про "вчора"
Не шукати ніяких "чому?", а тим паче "але...".
А ти знаєш, дурненький, що досі тобою я хвора?!
Й ця хвороба, напевно, уже не відпустить мене.
А так хочеться, просто, усе прирівняти до казки,
Де хороший фінал нам обіцяне щастя несе...
А давай, ми так просто, усі позриваємо маски,
Щоб на "зустрічну" нас із тобою жбурляло шосе.
І до чорта усі нездійсненні й придумані мрії!
Наші замки з піску дикий вітер постелить, як мох.
Бо тебе, мов тату хочу я вкарбувати під вії,
Щоб ділити, єдину, подушку з тобою на двох...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2016
Ніколи не ігноруй людину, яка турбується про тебе більше за все.
Тому, що в один чудовий день, ти можеш прокинутись і зрозуміти,
що втратив Місяць, рахуючи зірки...
Антуан де Сент-Екзюпері...
Ти називав мене своїм життям
І я жила тобою - променіла
Та доля наша кришталево-біла
Іржавим прогнивала почуттям...
Так пусто в домі нашому тепер
Бур'яном стежка поросла на ганок
Де ми з тобою зустрічали ранок
Під пісню солов'я з лісних шпалер...
Без тебе тут усе уже не так
Порожні стіни наганяють тугу
І вітер за вікном свою наругу
Лукаво завиває мов хижак...
Пилиться у кутку старий рояль
Ми так любили вдвох на ньому грати
І у вікно на небо споглядати
В бездонну вись чистішу за кришталь...
На столику лежать твої листи
Я сотню раз читала їх по колу
І мою душу з болю охололу
Вбивали недопалені мости...
Пройдуся боса по нічній росі
У твій светр загорнуся помилково
І аромат ударить так раптово
Знайомий запах загірчить в сльозі...
Мені здається, що я просто сплю
Тільки реальність завиває сумом
І в мене ударяє наче струмом
Твоє далеке й зболене "люблю..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682040
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2016
Грайливе сонце крізь фіранку
Подасть сигнал:"Початок ранку!"
Яскравий промінь - дня уламок
Зруйнує наш сонливий замок...
Ти посміхнешся, замуркочеш:
"Що на сніданок, люба, хочеш?"
Я усміхнуся пустотливо:
"Тебе, моє кохане диво!
Хочу із лоскоту узвару
Його скуштуєм вдвох(на пару)
Із поцілунків - міцну каву
З пестливих слів - легеньку страву
Прошу, із ласки бутербродик
Цього бажає мій животик...
І ніжності налий у чашку
Зготуй із шалу пишну кашку
З спокуси попрошу цукати
Мене не пробуй ошукати!
А ще млинці! - із насолоди
Краплинку зваби (для пригоди)
Бажаю всього і багато!
Тому давай - готуй завзято!
Тебе я хочу смакувати
Тобою голод втамувати!"
Ти прошепочеш: "Ненажера!"
Я засоромлюсь: "Що?...проблема?"
Ти приголубиш, залоскочеш:
"Тобі кохана, все що хочеш!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681154
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.08.2016
Інтим - це перш за все оголення душі, а не тіла.Тому спочатку ніж роздягатися перед кимось, переконайтесь...
...а чи цікаві ви йому одягнені?...
***
Димить на підвіконні сигарета
Із ароматом м'яти та ванілі
В кутку скрипить платівка на вінілі
Легенький блюз знайомого куплета
Ти палко обнімаєш її плечі...
...спустився вечір...
Висить в повітрі атмосфера тиші
Наче струна на дотики вразлива
Вона у відчуттях своїх мінлива
Метається метеликом у виші
Пройдуться пальці по шовковій шкірі...
...нейметься вірі...
Квапливі поцілунки вздовж ключиці
Перекривають дихання - несила!
Вона тебе собою приручила
Став блазнем перед поглядом цариці
Роздягнена душа зове очима...
...ніч за дверима...
Мурашками по тілу, лоскітливо
Гарячі губи дарували ніжність
Ти поїдав до краю її свіжість
Обіймами ув'язнював ревниво
Тонули у долонях почергово...
...все так раптово...
У мерехтінні зір два силуети
Залишать невідкриті таємниці
І втомою блищать її зіниці
Зникають у диму від сигарети
Впаде у руки від неба уламок...
...затліє ранок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680950
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.07.2016
Холодне літо з вітрових афіш
Малює бляклістю сірі графіті
Іржаве сонце на твердім граніті
Штовхає душу у підніжжя ніш
...того що було...
в нас...
Мені би пригорщу синіх дощів
Я ними вмиюсь - утоплю утрати
Твого кохання вмілі дублікати
Нічого не лишили крім слідів
...котрих не зцілить...
час...
Перед очима знову терези
Мого сумління коливання хтиві
Я без вагання піддаюся зливі
І розумію:"не минеш грози!"
...коли у ній
вся ти...
Горять від холоду як ліхтарі
Фальшиві кольори не мого літа
А я тобою досі не зігріта
Замерзла зовсім при душній жарі
...себе не
вберегти...
Виводжу знову у душі тавром
Щоб пам'ятати - лиш хочу забути!
Ти без гріха не матимеш покути
І не напишеш зламаним пером...
...сіріють в серці болем вітражі...
...коли з тобою стали ми чужі?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2016
У тиші міській заспіває хрипучий рояль
За ноти візьме приглушені відгуки вітру
І небо опустить на вії сонливу вуаль
Замінить на темінь сонце-блакитну палітру
Дрімає старенька кав'ярня - моргає ліхтар
Туманно-яскравим віченьком місяць пихатий
Блукає у морі незлічених зірко-отар
Лишаючи слід за собою срібно-строкатий
Прокрадеться сон через дах і шмигне у вікно
Нав'язливо буде проситись в нашу кімнату
А нічка постелить на плечі магічне сукно
Ступаючи впевнено по тонкому канату
Гойдає фіранку ласкаво нічний вітерець
Жбурляє в обличчя димок від теплого чаю
Ти нишком ховаєш від мене блідий папірець
Котрий я уперто поглядом своїм шукаю
Прошу, начитай мені ніжно-тремтливі вірші!
Хоч трішечки з нічкою в такт почаруй, коханий
Торкнися своєю душею моєї душі
Бо кожен твій вірш(як завжди!) для мене бажаний
Я буду вслухатися серденьком - магії шик...
В уяві зачиню себе у чарівних стінах
А в тиші міській затихає приглушений крик
... я засинаю тихенько на твоїх колінах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2016
- За що мене ти любиш? -я спитаю...
Наївно зазирнувши в твої очі
А ти мені всміхнешся так уроче...
- За те що до кінця тебе не знаю...
Бо кожен день з тобою то пригода
То іспити для нервів - гра у "кості"...
Мене доводиш часто ти до злості
(Тоді коли трапляється нагода...)
Ти ніжне янголя в моїх долонях
Та все ж крутіша спуску з Евересту
Не піддаєшся жодному протесту
Дзвіночок голосний у моїх скронях...
Лиш ти мене спроможна розсмішити
Внести в моє життя краплинку щастя
Ти моє Богом створене причастя
Таку як ти! - не можна не любити...
З тобою складно -водночас так просто
В тобі коктейль емоцій вибуховий
До нього я частенько не готовий
І як завжди "смакуєш" досить гостро...
Я за тобою зовсім не встигаю
Ти наче ураган - стихійне лихо!
Ти не сумісна із словечком "тихо"!
Мій неосяжний невловимий раю!...
Ні з ким я не щасливий лиш з тобою
Без тебе світ для мене то омана...
................ ...... ...
За що ж мене кохаєш ти , кохана?
- За те що полюбив мене такою!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2016
Блакитне покривало над землею
По ньому димом стеляться хмарини
І сонце тліє денною зорею...
Лоскоче ніс дурманний цвіт малини..
Муркоче ліс, розгойдує вітрила...
Ляклива зелень блимає вогнями...
Леліє вітер у польоті крила,
Що в вишині здаються кораблями...
А ти впади зі мною в дикі трави...
І просто помовчи...нехай цей спокій
Тебе всього наситить, мов заграви
Незайманих і згублених утопій...
Нам небо захлюпоче океаном
Тривожно мерехтливо безкінечно...
Мене прикриєш теплим кардиганом
В обіймах заховаєш...так доречно!
Спинився час - відгомони співочі
Принишкли як і все в лісному лоні
Мене лікує тиша й твої очі...
І теплі на щоках, ніжні долоні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667702
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2016
Вчорашній дощ залишив на згадку затерті сліди
Розмішавши в долонях палітру асфальтно-піщану
Цілий світ розчинив мимоволі в краплині води
Роз'ятривши у серці моєму від спогадів рану...
Всі думки, що учора здавалися(справді!...) -"нічим"
Вже сьогодні мені повернули терпку ностальгію
Ти не думай!До того я зовсім не марила цим
Але й бути байдужою...просто, як ти! - не умію...
У розлуки так як і в печалі - обличчя одне...
Воно сповнене смутком(самотність для нього у звичку)
Я крізь сльози завжди говорила собі:"Все мине!..."
Тільки, що там слова? - коли з серця не вийняти шпички
Не втекти в небуття, коли вихід один то обман
(Розтікається біллю, застигне у жилах смолою...)
Жоден час не спроможний зцілити всіх зболених ран
Бо та більшість із них, вони просто зовуться - "тобою!"
............................................ ...
Прибиває пилюку асфальтну, розсіяний дощ
Як приблуда в мені, оббиває знайомі пороги
А мені залишається бути, одній - серед площ
Де вчорашній мій ти, переплутав до мене дороги...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660162
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2016
Простирадлом шовковим і чорним спускалася ніч
Наче кішка тихенько на лапках входила у місто
Зачепила верхівки дерев - доторкаючись пліч
Зовсім сонного світу... - робила це так урочисто!
Заблистить водоспад недосяжно-незайманих зір
Проливаючи сяйво з вікон, відіб'ється на стелі
І без стуку і шуму (крізь скло) Безсоромний Шекспір
Свої погляди срібні залишить у нас на постелі.
Ми від нього тихенько і швидко заб'ємось в куток
Утонувши в мовчанні - очима торкаючись неба
Якби знав круглолиций, що нас розділяє лиш крок
То б не думав тоді - тільки б діяв і мав те що треба!
По долонях твоїх мої пальчики зводять мости
Теплим вітром цілунки грайливо гуляють по шиї
Ми у ніжних обіймах відкриємо дальні світи
Ті що вчора іще для нас звалися просто - "нічиї"
Тиха ніч за вікном з блиском зір-ліхтарів в унісон
Мерехтить, мов дрібні діаманти в руках ювеліра
Ми обоє настирливо й вперто долаємо сон
І так само уперто минаємо очі Шекспіра!
Заховай погляд - стій!(не шукай!) свою п'єсу нову
Не про нас ти напишеш!Забудь! Я і він - ніпричому!
Тільки Місяць не хоче сприймати розмову мою
І продовжує мовчки чекати у небі нічному...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658928
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2016
Мої вуста смакують , як Весна...
Терпко-холодним вранішнім вином
Незримо-диким невловимим сном
І вітерцем сп'янілим від дощу...
Тебе я ними вміло пригощу...
Окроплю тіло життєдайним трунком
Усю себе віддам я з поцілунком
До спазмового болю у губах...
Без страху утону в твоїх руках...
Так самолюбно, хтиво і покірно
Нехай і надлишково чи манірно?...
Та все ж усю себе тобі віддам...
А ти мене кохай! - як прагнеш сам
Без зайвих слів, без протиріч, вагань
Без сумнівів, обмежень і питань
Наче востаннє, а можливо вперше?
Мене ти почуттями всю довершиш...
По ниточці збереш - вплетеш у вени
Дзвінко-тонку мелодію сирени
Не боячись невідворотних згуб...
Відчуй мене усю в торканні губ
І ризикни усім - постав на " карту"
Без страху починай, знову зі старту
Пізнай Весну по вінця - спокусись..
........ ...... ......
...відчуй серденьком неба світлу вись...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655318
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2016
(жартівливо лиш правдиво...)
Нема в світі краси, як в нас на Україні
Рожево-пишні щічки і вічі-блискавиці
Уста - солодкі вишні та грація богині
Усім цим володіють укрАїнські дівиці...
По вулиці пройдеться, упевнено й грайливо
Звабливо кине погляд - сама,як динаміт!
Ну як не спокуситись на таке Боже диво!
Коли вона, все манить до себе, як магніт...
І що вам ті "принцеси" на глянцевих журналах?
Із ботоксу їх губи, тай бюст сам силікон
До чого не торкнешся усе сухе, трухляве
І зовсім не смакує - гірке мов поролон...
А тут усе соками налите від природи
Без хімії, добавок...Бери! - натурпродукт!!!
Купайся в океані укрАїнської вроди
Куштуй і розсмаковуй із раю ніжний фрукт...
І тут бо вам не "тьолки", не "дІвки" і не "шприхи"
А справжні українки і в цьому їх краса!
По-своєму прекрасні, жіночні, особливі
Яскраво-добрі очі, до поясу коса...
Найкращі господині і матері від Бога
Коханки і дружини - таких бо не знайдеш!
І круто пощастить, коли твоя дорога
З такою перетнеться - щасливчиком будеш...
Нема в світі краси, як в нас на Україні
Дівчата, як смерічки - із них одна твоя!
Неси для неї квіти, цілуй руки богині
І повторяй щоденно " Ти тільки лиш Моя!!!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650006
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2016
Ти розцілуй моє волосся зі спини
Вдихни на повні груди свіжий аромат
Мій погляд розціни у кількості карат
Впусти мене у себе подихом Весни...
Ти полюби мене до болю і до сліз
Відкрий у собі ще невідані світи
В мені підсніжниками першими цвіти
І дофарбуй за мене створений ескіз...
Ти розчинись в мені, як березневий сніг
Гарячим полум'ям бурхливої ріки
Хочу тебе відчути дотиком руки
Щоб первоцвітом прорости у твоїх ніг...
Ти не жалій для мене своїх почуттів
Тобі сторицею верну, і ще додам
Повір, і цього буде малувато нам
Усе отримаєш - чого б не захотів....
Ти повивчай мене торканнями долонь
По сантиметру виміряй мій небосхил
Не припиняй! - навіть якщо і бракне сил
І зупинись! - лише на дотик наших скронь...
Ти відтвори в реальності всі мої сни
І проведи мене дорогою до раю
І хай не буде цьому, ні кінця ні краю
Я ж проросту у тобі паростком Весни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648143
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2016
Гарячий чай...і тістечко до чаю...
Така собі - ранкова ейфорія!!!
В твоїх очах - очей моїх стихія!
В тобі одному всю себе вбачаю...
Обійми на сніданок! - поцілунок
Такий, що скаже: "Я тебе кохаю!"
І ще таких цілунків цілу зграю
Тих диких птиць невіданий ґатунок...
А далі все доправимо любов'ю
Де дрібка зваби, ложечка спокуси
І сміху безперервні землетруси
Тебе розбавлю повністю собою...
Опісля - безсловесне спілкування!
За нас все скажуть очі - їх розмова
І ми їх розуміємо з півслова
Хіба є щось смачніше від кохання?
Рецептик для обох - гарант на щастя!
Кохання, як в Ромео і Джульєтти
Ти скажеш: " До вечірньої дієти!"
Губами доторкаючись зап'ястя...
Я проведу усмішкою за двері
І на щоці залишу поцілунок
Мій шепіт лиш доповнить, подарунок
"Чекай на частування в тій ж манері!..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647788
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.02.2016
Мій компас зламався і стрілка скажена
Невпинно намотує зайві круги
Та, що за прокляття?! - спинись навіжена!!!
Не дай розгубити до нього шляхи...
............ ....... ...
Маршрут згубила - подай координати!
Пошли їх із вітром в небесну блакить
Зроби це негайно - не змушуй чекати!!!
І так зачекалась на зустрічі мить...
А ти бозна-де!!! - споглядаєш на зорі
Тоді придивися - там мій SMS!!!
Формує на небі узори прозорі
Давай пришли координатний експрес...
А я почекаю на іншій планеті
Для тебе увІмкну яскраві вогні
Явлюся зорею в нічнім силуеті
І зникну як пил у туманному сні...
.........
.............
Компас зламався - подай координати!
Пошли свій сигнал знов моїм небесам
Зроби це негайно! - не змушуй чекати!
Ну, а якщо ні?! - то знайди мене САМ!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646672
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2016
Прозорі тіні з фото - мій фотограф
Моя ж тонка уява, непримхлива
І грається зі мною пам'ять хтива
Все шле у небуття "живий" автограф...
Розгойдує човна, встромляє лезо
За мене розставляє свої ролі
Зламала, розгадала всі паролі
І б'є вогнем у скроні - нетверезо!
А сенсорна душа - вона ж чутлива!
На почуття, на дотики, бажання
І марними стають усі старання
Тебе забути?...ти пробач - несила!
Не вирвати із серця - не сховати
Як папірець зім'ятий у кишеню
І не затиснеш почуття у жменю
Бо утечуть, як вітер поміж ґрати
А ти безодня - вимита дощами
Мене поглинув повністю, до краю
Такого, як ти!(іншого) - не знаю!
Тобою! - привела себе до тями!
Тепер на осліп шлях я пошукаю
По східцях, опускаюся все нижче
Здається, що до виходу вже ближче
Та в нагороду - пекло поміж раю!
У пазурах минулого - вже менше
Проштрикує наскрІзь ножем, тривога
До тебе перетоптана дорога
Та я надіюсь, скоро...- буде легше...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644351
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2016
.....ЛЮБОВ, то биття в твоїх грудях
ДВОХ СЕРДЕЦЬ у ритмі одного...
Ти- сіль в моєму прісному житті,
Ти- ліки на усі мої хвороби,
Краплинка щастя поміж болю й злоби,
Причастя у сумліннім каятті...
Ти- моє Все!!!Мій цілий дивний світ,
Жива вода в моїй душі-пустелі,
Ти-зорі, що спустились прямо з стелі,
Мій справжній незакінчений політ...
Ти- голод мій,і ситість вся в тобі,
Мішечок згуб, спокута за провину,
Гаряче сонце у холодну днину,
Щаслива мить у втраченій добі...
Ти- янгол мій і біс в одній особі,
Ти- злість моя і найщиріший сміх,
Моя спокуса мій звабливий гріх,
Ти- совість, що не піддається пробі...
...............................
І байдуже!!!....хай вітер занесе
Мене бозна-куди!!! - це неважливо!
Для мого серця все в житті можливо
Тебе знайду!... бо ти- для мене ВСЕ!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643809
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2016
Над нами небо-стеля
Велична синя даль...
***
...... любов дарує крила,
...... любов - то сенс життя!
автор:Митич@
з поезії:" Почуй мене крізь галас!"
У ангелів позичу
Я крила - зроблю крок!
А ти мене покличеш
У небо - до зірок!
Тебе я чую!...Галас?
Не спинить вже мене...
Давай втечемо - зараз!
Не стримуй й ти себе!
За мріями у небо
Ми з вітром -навсібіч!
І все, що мені треба
Це дотик твоїх віч!
Розхристані вітрила
У хмар - ми вкрали сни!
Любов нам дала крила
Ми близько до весни...
Я чую тебе, милий!
Крізь тисячу вітрів
Я знаю ти щасливий!
Не треба зайвих слів...
Заплющ свої повіки
Забудь усе - і мрій!
Знай, я твоя навіки
А ти назавжди мій!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2016
Пишу тобі востаннє (не знаю чи важливо?)та вірш цей знову, твій!
Тремтить моя рука і голос затихає у темряві німій...
Я більше не твоя! Хоч нею не була! Все скінчено з тобою!
Залишуся сама поміж химерних днів вже вільною рабою...
Мені вже не болить! Та й, що могло боліти?! З тобою ми чужі!
У душ по десять лиць в моєї лиш одне!...(кому до цього діло?!)
І все, що в нас було! А може не було? Вже все переболіло!
За звичкою знову я на пазли розкладу душевні вітражі...
Останній крик і все! Мовчить душа моя...а далі - порожнеча!
Липка мов течія із сліз і самоти від зболених утрат
Як хочеш називай! Та тільки не кажи, що це моя утеча!
Нічого не сказав...пішов і залишив із серця дублікат...
Тепер твої слова! А що твої слова?! Кому вони потрібні?
Мене вже не печуть! В тобі перегорять - погасне їхній жар!
Та лишаться сліди - обвуглені вони...(і на тавро подібні!)
Куди тепер вже нам? Чи зійдуться шляхи? Не скаже наш радар...
Пишу тобі рядки і зболені вони - розбавлені туманом!
Ти хочеш їх порви, а хочеш залиши...мені тепер байдуже!
У тиші голосній, звучить наче струна моє ледь чутне:"Друже,
Чи віриш й сам у те? (скажи і не лукав!) Чи все було обманом?
........................................
Пишу тобі востаннє (не знаю чи важливо?) та вірш цей справді, твій!
Мовчить моя душа...і серце не бунтує в байдужості німій...
У стоголоссі снів безликих і пустих - сумую за тобою!...
.......................................
...ніхто не відповість...( порожня німота!) в розмові із собою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640387
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2016
Сріблостиглим туманом бринить сніжно-біла вуаль
На деревах осіла вона наче крихти від неба
І не глянеш широко - пече у зіниці кришталь!
Сонце впало у сніг - випадково?Чи справді, так треба?!
Все заснуло кругом...і вершково-пломбірний десерт
Захрустить під ногами під ритми холодного вітру.
І заводить мороз свій барвисто-кусючий концерт
На вікні залишивши для нас дивовижну палітру.
Білим пухом летять пластівці - розв'язався мішок?
Чи порвались подушки на небі, де спала хмаринка?
Все летить і летить, неквапливо, пухнастий пісок,
І лягає нерівно на землю - гаптує перинку!
Забіліло в очах - розлилась молоком, білизна
А у ній ми як дві кольорові нестримні краплинки
І звабливо так манить, вперед, снігова кривизна
Нам до неї простелять дорогу прозорі сніжинки.
Ми порушили спокій - зірвали сріблясту вуаль
І розбурхали тишу зимову - навмисно, відверто!
Ми як діти дорослі, в усмішці розтане печаль
Метушиться зима і пручається сміху, уперто!
Той маленький грішок (неуміло) сховаємо в сніг
Хай в сніжинках потоне дитячо-зваблива вина
І відлунням у небі лунає бешкетний наш сміх!
Ми порушили спокій, а ти! Ти пробач нам Зима!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2016
Божеволію від нього...під прицілом!
Його погляду п'янкого гострі стріли,
Мене наскрізь прорізали,тихо тліли...
Я його всього вдихала, цілим тілом!
Він на схеми розібрав всю мою душу!
В мене виходу немає - треба, мушу!
Особистий мій наркотик.Я - залежна!
Хтось кричав мені у слід "Ей, обережно!...
П'ять хвилин його тепла мить-ейфорія!
Він вогонь, а я вода.Ми-неподібні!)
У відмінностях своїх так чітко згідні!
Тільки, як нам обійти цей поклик змія?
В атмосфері віч його я бережливо
Розчиняюся уся і ледь квапливо,
Весь цей час шукала в нім свій дім-притулок
А знаходила для тіла мир-рятунок
"Божеволію!...." - йому знов прошепочу...
В підсвідомості тремтить все ж непокора...
Я на нього,безнадійно, дуже хвора!!!
І одужувати?..впевнена, не хочу!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2016
Мені болять твої вірші!
Ними душа моя прикута
І кожне слово, мов отрута
Як сліпо-точені ножі.
У них пекуча заметіль
І хвороблива невідомість
Там замовкає підсвідомість
Лиш чути біль, колючий біль...
Мені болить ота межа!
Що наче прірва поміж нами
Ми заблукали між світами
В яких для тебе я, чужа!
А там холодні вітражі
Там помирає щирий сміх
І за який терплю я гріх?!
Щоб там блукати, без душі!
Мені болить твоє мовчання!
Воно лютіше від зими
Як кат, караєш без вини
Без молитов і покаяння...
........... ...........
Тобою згублені надії
Тобою спалені мости...
Мене болить...
...мій біль це, ти!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629712
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2015
Холодні дні понакидали сірі тіні
На силуети сплячо-зморених дерев
Що колихались у вечірнім мерехтінні
Їх тихий шум глушив колючий вітру рев...
Десь в далині марніє сонце потьмяніле
На тлі оливково-самотніх кораблів
І в піднебессі наче досі, запізніло
Лунають співи вже зимових журавлів...
Схололе небо і схололі зимні будні
Від них так хочеться втекти, хоча б кудись
Тобі ще сняться сни про літо, незабутні
Хоч за вікном давно бліда сіріє вись...
На серці туга у сплетінні із журбою
Свої дарунки нам підносять на крилі
А я піду сьогодні слідом за тобою
Щоб розділити твої зболені жалі...
Ти не сумуй, мій друже, все колись минає
Пройде цей холод, зійде сонце у душі
Нехай твій смуток з першим снігом опадає
Й назавжди зникне у зимовій метушні...
Ти усміхнися, мій хороший...я благаю!
Нехай зима нас погойдає на крилі
Руки твоєї я сьогодні не пускаю
А ти зі снігом відпусти свої жалі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628387
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2015
Не говори, що "нас" нема...
Не зводь між нами сніжні стіни
Хай за вікном давно зима
Та я ще вірю...будуть зміни...
Ти не гаси в душі вогонь
Для нас усе іще можливо...
Відчуй тепло моїх долонь
Допоки віриш...буде диво...
Мій серця чуйний перестук
Дасть відповідь на всі питання
Ти вбережи себе від мук
Відкинь усі свої вагання...
Прошу!...лишись моїм крилом
Отим, єдиним, щоб злетіти...
Наша незгода стане сном
Ми зможем...варто лиш схотіти...
натхненням послужила поезія " Хай незгода наша стане сном!"
Автор нікомуневідомий
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2015
Він заплітав в її волосся дикі квіти
Ті що збирав для неї ранньої весни
І його губи не вщухали шепотіти:
-Нехай тобі насняться у зимові сни...
Він заплітав у її коси крихти неба
Вплітав загублену від віч неба блакить
І лиш у ній одній, була його потреба
І тільки з нею цінував він кожну мить...
Він так любив у ній її журливі очі
Приховану усмішку, стомлено- легку
Ті поцілунки, що зривав із губ дівочих
Тендітну постать, несміливу і крихку...
Він заплітав в її волосся світлі зорі
Що пролились намистом у його руках
Спивав краплинами з зіниць роси прозорі
Що стали сіллю на просушених губах...
...................... ....................... ...
Він заплітав в її волосся дикі квіти
Ті що збирав для неї ранньої весни
І його губи будуть досі шепотіти:
- Вони тебе зігріють у зимові сни...
натхненням послужила поезія автора
Микола Карпець)) "Він заплітав її волосся"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626943
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2015
Тебе покличу...мовчки...серцем,я
Мій янголе...явись у мої сни...
Для нас у неба...випрошу весни...
Ти лиш прийди...
...я вся твоя...
Залиш мені частиночку душі
Як подарунок...на подушці...скраю...
Очима прошепочу...що кохаю...
А хочеш, напишу...
...я у вірші...
У риму...перетворю почуття
Тендітними рядками на письмі...
Залишся...назавжди в моєму сні
Тобі не пожалію...
...я життя...
Окутай мене...стомлену...теплом
І очі розцілуй...мої солоні
Ти вітром огорни тонкі долоні
Зігрій мене...
...накрий своїм крилом...
Твій ніжний шепіт з серцем...в унісон
Лунають, як солодка колискова
І наша зустріч...тут не випадкова
Мій янголе...
...не полишай...мій сон...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625150
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2015
Впаде листок...обличчям об асфальт
Багряний клаптик...осені відбиток
Червона пляма з пожовтілих ниток
Шматочок сонця вмитого дощем...
.....я підніму....
....................а в серці ніжний щем...
В твоїх руках тремтять мої долоні
Тепло очей...на пожовтілім фоні
Плакуче небо у осінній день...
Лист за листом...танцює падолист
Вальсує вітер з листопадом в парі
І ми станцюєм вдвох на тротуарі
Мелодію зіграє, вітру свист...
На лоні неба...сиві кораблі...
Пливуть поспішно, гублячи вітрила
Нам Осінь подарує свої крила
З під ніг забравши відчуття землі...
Між листям...непокірні промінці
Мазками, розфарбують сірі далі
Із павутиння зіткані вуалі
Блищать,як кришталеві камінці...
Дивокіно...де в ролях - ти і я
Повінчані солодким поцілунком
Ця Осінь стане нашим подарунком
Яскравим кадром спільного життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2015
Привіт, моя красуне Ясноока!
Дівице неповторно-молода...
Відтінком сонця сукня пишнобока
Проллється жовтизною,як вода...
Багряно-тепла і ніжно-дбайлива
Цариця із невіданих світів...
Горить вогнями листопаду злива
Поміж дерев, будинків і дахів...
Увійдеш граціозно, ніжна леле...
Палка жар-птиця із казкових снів
Заміниш в позолоту лист зелений
Під жалісливу пісню, журавлів...
У допомогу вітер зірве шати
Розсипить їх недбало, без вини
Вони будуть в морози зігрівати
Усе, що приготуєш до зими...
Сльозами вмиєш голі силуети
Що потемніли у холодні дні...
Відлунням в небі, вітрові куплети
Ти перетвориш в стомлені пісні...
*******
Прощай, моя красуне Ясноока!
Для тебе час минає, цього річ
Твоя тендітна постать, одинока
Зникатиме в безодні зимніх віч...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612629
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.10.2015
Повіє срібний вітер і холодом по тілу
Ударить наче струмом, зачепить нерв душІ
Притупить тьмяний вогник, мене усю зітлілу
Напише він словами в забутому віршІ...
Ех вітре, друже хтивий, не рви мені ти душу
З тобою ми не пара...та й різні в нас шляхи
Твій свист у верховіттях я слухати не мушу
Не смій мене судити за здійснені гріхи...
Колючим терням серце обмотане, кривавить
Я погляд свій не смію піднести у блакить
Чим більше я пручаюсь тим більше мене ранить
І ріже в скронях болем невідворотна мить...
Ще б почекати трохи до вечора, світанку
Щоб вимолити в неба для себе чистий лист
Джерельною водою все б змити до останку
Приглушуючи вітру пронизуючий свист...
А душу все кидає по стоптаній дорозі
І там на роздоріжжі знов вибір не з легких
Розп'ятим птахом б'юся у совісній облозі
У світі душ подібних, загублених, крихких
Ех вітре, чуєш вітре!Мій друже срібнокрилий
Прийди мені на поміч, завий, збуди, дістань!
Зніми з очей оману і погляд мій незримий
Розвій у верховіттях як без вартІсну дань...
Ех вітре чуєш вітре!Ти совісно-тверезий...
Почуй мене мій вітре!...не полишай мене...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2015
Владні руки...палкі губи...стогін серця...
Поміж нами ніжний дотик хмільних душ
Приховає ніч у хмарах темну туш
Розкидаючи по небу, як люстерця
Дикі зорі...не приручені...п'янкі...
Непокірні...не привласнені...дзвінкі...
Рваний подих...дикий погляд...струм зіниць...
Переплетення двох рук...спокуси смак
І на все...лише одне, солодке:"Так!"
Для якого ні кордонів, ні в'язниць...
Глибиною ночі місяць зводить нас
Прихиляє небо...зупиняє час...
Дотик пристрасті...палаючі серця
Завмираючи під звуки диких зір
Не пручайся...ти віддайся і повір
Що в тобі я розчинилась до кінця
І у дотиках...у звабах...наче в снах...
Мліє серце ...гасне біль...зникає страх...
У спокусі...задурманені...п'янкі...
Дикі зорі...не приручені...дзвінкі...
Падають в долоні, заблищать в очах
Б'ються в грудях і зникають у руках
Ми спиваємо по краплі зореніч...
У полоні...у обіймах...віч-на-віч...
Спокусись...торкнись...смакуй...і відчувай...
Не привласнений...хмільний...і дикий рай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2015
Пів життя віддам за твій єдиний погляд
Чи забирай усе?...мені його не жаль
В серці моїм стріла...пече холодна сталь
Сльозами на очах...лишилася печаль
І ріже на шматки затуплений кинджал
Не вберегтись мені від цих пекучих жал...
Я не скажу:"болить..." бо болем не назвеш,
Усе що на душі...й ти відчуваєш сам
Не повторяй собі...це зовсім, не обман
Я лиш тебе знайшла...тепер вже не віддам...
Ти серцю не бреши, не сій у ньому страх
Воно без почуттів, як без блакиті, птах...
Наш лабіринт життя, заплутаний давно
Куди б ми не пішли...все на шляху, стіна
Між серцем й розумом...розіграна війна
В котрій для нас обох там виходу нема...
Скажи!...боротися?Чи зброю скласти нам?
Коли в очах дощить, а на душі туман...
...............................................................
Шепоче серце, знов...ти мій лиш тільки мій...
А я життя віддам за поцілунок твій...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603896
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2015
Не можу дихати без тебе...
Я не у змозі...
Серце розділене знов навпіл
Душа в облозі...
Прикована кайданами до мого тіла
А я б злетіла до зірок...я б полетіла...
Не можу бути я без тебе...
Мені би волі...
Дві паралелі і два крила
Дві наші долі...
Ми перетнемося колись, точка знайдеться
Твоя душа...моя душа у ній зійдеться...
Не можу втратити знов тебе...
В цьому хаОсі...
Два маяки в морях сухих десь
Ще тліють досі...
Ні берегу, ні пристані нам не сягнути
Життя назад без помилок не повернути...
Не можу жити я без тебе...
Ні не у силах...
Ти кинь усе і забуть про все
Розправим крила...
Нема землі тепер для нас, лишилось небо
Я у тобі...ти у мені маєш потребу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600885
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2015
Хотіла б я для тебе просто бути
Яскравим спогадом в сірих думках
Миттєвістю котрої не сягнути
Іскринкою в засмучених очах...
Примарою прийду і розчинюся
Нехай не справжня, але не чужа
Я мріями для тебе розіб'юся...
Пройдусь по лезу гострого ножа...
Хотіла б у тобі лиш мить прожити
Хвилинку вкрасти із твого життя
У твою душу всю себе вмістити
Без страху без вагань і каяття...
Зберу усі частинки твого серця
В своїх долонях вигрію його
Зцілю і склею ніби це люстерце
Щоб болю більше в ньому не було...
Хотіла б я для тебе сонцем стати
Водою впасти у жарку пору
Без крил з тобою в небі політати
Забрати із душі гірку журу...
Хотіла б щоб ти міг мене любити
Нехай не наяву, нехай у снах
З тобою хочу світ свій розділити
Ти збережи мене в своїх думках...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596458
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2015
Я знаю, що ти думаєш про мене
Бо і сама про тебе бачу сни
Ти наче дощ вчорашньої весни
Приходиш у мої думки туманом
А я не хочу звати це обманом
Бо знаю, що ти поруч...тільки мій
І тілом відчуваю подих твій
Обійми, поцілунки, рук торкання...
Я цим живу, дихаю...хворію
І вірю в це без сумніву й вагання....
Ти янгол мій і ти моє прокляття....
Не можу не кохати твоїх віч
Ховатися в безодні ніжних пліч...
У мріях спільних, де ми лиш з тобою
Немов птахи, що марять висотою
Пронизуємо крилами блакить
Ковтаючи квапливо нашу мить....
Ми дві душі, що схоже, заблукали
Знайдем притулок в згублених серцях
В яких себе на зАвжди поєднали...
..................................................................
Торкнись руки, не бійся....я з тобою!
Ми як вогні народжені іскрою....
Не згаснемо ніколи....і вікИ
Горіти нам так, як горять зірки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2015
Ніжно-ніжно по твоїх вустах
Дотик пальців по краєчку губ
Через призму протиріч і згуб
На одинці в паралельних снах
Я торкатимусь цілунком рук
Завмираючи під серця стук....
Ніжно-ніжно повністю твоя
Ніжно-ніжно так кохаю я...
Ніжно-ніжно по моїх плечах
Дотики долонь на границі мрій
Наші душі сплетені, як змій
Забороною в чужих світах.
Ми поринемо за небокрай
В подарований небесами рай...
Ніжно-ніжно будеш берегти
Ніжно-ніжно так кохаєш ти...
Ніжно-ніжно в прірві каяття
Кораблем тону у твоїх очах
У душі своїй переборю страх
Щоб розбурхати в серці почуття
Ми нап'ємося щастя з джерела
Де лились для нас сльози ангела...
Ніжно-ніжно стали крилами
Ніжно-ніжно покохали ми...
Ніжно-ніжно на межі буття
Ми поєднані вітром й бурями
Наче два вогні поміж зорями
Заблукаємо вже без вороття
Ми як пил від зір...Були! Та нема..
І лиш відстані між нами двома....
Ніжно-ніжно на краю землі
Ми без пристаней...ми як кораблі....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591627
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2015
Ти так любив її, свою Весну
Посеред літа, крихітку ласкаву
В промінні сонця, золоту заграву
Краплинку щастя, світлу і ясну
Ти так любив її, свою Весну...
Вона любила запах твоїх губ
Солоний присмак поглядів ранкових
Тремтіння рук у дотиках казкових
Жагу солодких нескінчених згуб
Вона кохала присмак твоїх губ...
Та терням ваше щастя проросло
Покривджене лихими язиками
Розкидане крутими берегами
Загублене далеко між світами
В котрих для вас вже місця не було...
Ти втратив назавжди свою Весну
Чужим теплом тепер вона зігріта
У смуток й біль душа її одіта
Як Осінь посіріла серед літа
Згубив ти свою крихітку ясну...
Тепер між вами стіни і мости
Розбиті мрії, знищені бажання
Несказані слова, гіркі питання
В яких вже не лишилося кохання
Тягар якого вам не донести...
..................
І досі любиш ти свою Весну
Нехай у снах, примару одиноку
В нічному небі, зірку яснооку
Посеред моря, втрачену притоку
Ще досі не забув свою Весну...
Ти так любив їі, лише одну...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588910
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2015
Духмяним цвітом встелена стежина
До батьківського саду в літню пору
В повітрі пахне терпкістю ожина
А небо манить очі вгору...вгору...
Малює літо сонячно, барвисто
Пастеллю краєвиди і простори
І засмакує вишнями дитинство
Відновлюючи в пам'яті узори.
Високі трави розцілують ноги
По них я побреду, мов оп'яніла
І поглядом шукатиму пороги
В котрих ми ще малечею буйніли.
Там вітер старим віттям захитає
Приспить на каруселі дике птаство
За хмарами десь нічка позіхає
Ховаючи від всіх столике царство
Знов хмільно засмакує тихий вечір
Розчиниться душею в краплях, лячно
Туманом розлягаючись на плечі
Засне усе так легко й необачно
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588872
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2015
Я подарую тобі мить кохання
Тонку стеблину сильних відчуттів
Жадану мить солодких відкриттів
Нестримне для обох, сердець єднання...
Звабливо-ніжний аромат двох тіл
Розбавить ніч відтінком прохолоди
Ми піддамось спокусі насолоди
І почуття візьме нас під приціл...
Торкання уст...гарячий подих в скроні
Легке тремтіння хвилями по шкірі
Покірливо в мовчанні і довірі
Себе я віддаю в твої долоні...
Сплетіння душ у неповторнім танці
Коли усі слова - пустії звуки
Коли у крила проростають руки
Коли ми за бажанням - ночі бранці...
Дурманні і солоні відчуття
Під місяцем повінчані весною
Ми згоримо запалені іскрою
Під ритм єдиного... серцебиття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2015
шепнули Зорі Місяцю на вушко
"Пора уже! Відкрий наші зіниці!"
а круглолиций без вагання - хутко!
посіє їх, немов зерно пшениці...
розкидає по Небу, як по полю
пастух самотній - тисячні отари...
де у садочку (поряд) я з тобою
поглинемо очима неба чари...
я притулюсь до тебе, мій рідненький
і на плече голівку покладу...
а ти пригорнеш щиро до серденька
свою кохану ніжну золоту..
трава запахне свіжістю терпкою
нам хмелю подарує -повний келих
який до дна я вип'ю із тобою,
під літню пісню цвіркунів зелених...
станцюємо очима поміж зір,
знайомий танець - ніжності і ласки...
ми Небу віддамо, як сувенір...
малий шматочок спільної з ним казки.
мозаїкою зацвітуть сузір'я
і десь за обрієм, чека світанок...
а Місяць своє світло, наче пір'я
опустить нам на плечі - наостанок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2015
Спектакль окончен, уезжает цирк...
И зрители все расползлись по норам,
На сцену входит ночи, первый блик
Что станет для кого-то приговором...
По улице пройдусь одна, увы...
Где осень в парке листьями играет...
Так надоело жить в том мире лжи
Где цирка в жизни нам вполне хватает...
Вдруг в пустоте услышу слабый плач
Как будто крик бездомного котёнка
Я побегу на звук, а тьма-палач
Едва позволит разглядеть ребёнка...
Между домов в углу...совсем один
Малыш залился горькими слезами
Уехал цирк, а про него забыл
Малютку-клоуна из добрыми глазами...
Размылась краска на лице у крошки
Испуган тьмою ночи, пустотой...
Замерзли ручки, посинели ножки
Малыш дрожал всем телом и душой...
Во мне как будто что-то оборвалось
Не понимала чувств сейчас своих
А в голове одно лишь прозвучало
И резало ножом в висках моих...
"Да что вы люди, вовсе озверели!!!
К чему ваши деяния ведут?
Та даже твари все, последние на свете
Своих детей в обиду не дадут!"
Сниму пальто и малыша укрою
Возьму на руки, слёзы оботру
"Не плачь дитя! - его я успокою -
Теперь ты мой, тебя я заберу!"
А он меня ручонками обхватит
Прижмется, как родной к моей груди
И в волосах моих глазенки спрячет
"Возьми меня с собой, прошу возьми!"
***
Подрос малыш, улыбкою сияет
Весёлый мальчуган, проказник мой...
Теперь меня сестренкой называет...
Мой грустный клоун, добрый и родной...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583511
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.05.2015
Губи мої ще відчувають смак
Твоєї ніжності, що тліє не згасає...
Нехай на серці залишився знак,
Воно ще б'єтьсяі і тебе шукає...
Закохуюсь у тебе кожен день
Наче вперше...поглядом торкаюсь,
Під трепетну мелодію пісень,
До котрої постійно повертаюсь...
Цілуй мене у світлі тисячі зірок
Моя душа цього і прагне і бажає
По звичці наберу....німий гудок,
Знову повторить...що тебе немає....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582255
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2015
Чому твої очі сумні?
Про що не говорять...признайся...
Я буду тут поруч...за крок...
Мені все відкрий...не вагайся...
Чому не смієшся...куди?
Та посмішка ніжна пропала?
Змінилося, щось у тобі...
Тепер ти не той, кого знала...
Чому ти мовчиш...мало слів?
Чи просто нема, що сказати...
Куди зникнув голос дзвінкий?
В який я так звикла вслухатись...
Чому ти всім тілом, тремтиш?
Немов та побита пташина...
Хто скривдив тебе...хто посмів?
У чому була, вся причина?
Чому твоє личко бліде?
І погляд скляний, неживий...
Мов привид, згубився в собі,
Умитий сльозами, німий...
Чому не радієш мені?
Коли я цвіту жовтизною...
Мене ти у руки ловив...
Щороку ти тішився мною...
Чому ти мій хлопчику сам?
Ви ж завжди у парі гуляли...
Сміялися вдвох, небесам...
Так палко обоє кохали...
Чому я не бачу, її ?..
Тієї, що жила тобою...
Що сталося з нею, скажи?
І біль розділи свій зі мною...
Довірся мій рідний, прошу!
На мене скинь з себе тягар...
За тебе його понесу...
Полегшу від долі удар...
***
На лавочці...в парку...один...
Юнак із сумними очима...
Щось тихо собі шепотів...
А осінь той шепіт ловила...
Кружляла листом, понад ним...
Від болю, дощила на рани...
Юнак, що лишився сумним...
Осінніми вмився сльозами...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2015
так часом....я хочу згубитись
забути шалене буття...
заплющити очі...і влитись
в усе, що дарує Життя....
у чайки позичу я крила,
про Море все знає вона...
незайманий край знайду в Хвилях
де ще не ступала нога...
на березі Мрій і спокою
я викрикну в голос: " ЖИВА!!!..."
і вперше я стану такою,
якою іще не була...
у груди вдихатиму солод
морського повітря і Хвиль...
втамую пейзажами голод...
незлічених пройдених миль...
занурю в пісок босі ніжки
відчую тепло від Землі...
затопчу загублені стежки...
невідані досі мені...
світанки в мовчанні і світлі
здадуться п'янкими мені
і стануть для мене мов рідні,
під Місяцем, ночі ясні...
поглину Красу цю до краю...
і шепотом Моря уп'юсь...
усе це назву Своїм Раєм...
в котрому по вуха втоплюсь...
та Мить ця не вічна...пора
вертатись в реальні події...
без нас не можливе Життя...
а ми лиш існуєм без Мрії...
жбурну в сині Хвилі я пляшку
на згадку...там сповідь моя...
" Ах Море...чекай свою пташку,
вже скоро вернусь , знову я...."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580474
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.05.2015
Надкусила я кохання
Яблучко з Едему...
По одній тепер дорозі,
Разом ми ідемо...
Ти такий!!!..що просто мало
Слів щоб описати...
Як дивлюся в твої очі
Хочеться літати...
Так люблю я твоє личко
Що рум'янцем світить...
Найніжніші в світі ручки,
В котрих тільки мліти...
Від усмішки я п'янію...
В погляді - топлюся...
Серце моє шаленіє
Коли притулюся...
Мої пальчики кохані
Долоньки тепленькі...
Все моє...таке бажане...
Все таке рідненьке...
Поцілунками покрию
Носик, губки, очі...
І на вушко прошепочу
Мій ти найсолодший...
Я люблю тебе, мій милий...
В цілому - кохаюсь...
І від серця свого ключик
Тобі довіряю...
Не віддам тебе нікому
В обіймах сховаю...
І не змучусь повторяти...
Те як я кохаю!!!
Найніжніший в світі хлопчик...
Янголятко з неба...
В цьому світі вже нікого
Не хочу й не треба...
Надкусила я кохання
Тепер з'їм до краю...
Я до цього не кохала,
І не покохаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579054
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2015
Варшавські вулиці впиваються Дощем...
Мов в прірві потопаю стомлено і я
Поміж людей - розгублена душа...
Така ж чужа...проте давно своя...
У серці щем, з'їдає без вагань
Усю мене...і не дає забути...
Забракло сліз і не лишилося питань...
Тілом я тут...душею там де маю бути...
На пару із Дощем блукали вже не раз
В полоні мовчазних багатоповерхівок...
Поміж алей, вітрин, стильних прикрас
У пошуках собі...нових домівок...
Та як знайти, якщо усюди тісно нам?..
І серце трошечки від спогадів пяніє...
Нема пояснення несказаним словам
Коли від них душа так жалібно німіє...
Чужі слова...і мова не для уст моїх...
Зриваюся услід обставинам, що склались...
І лиш на мить, вернусь я на поріг
Свого минулого...того із чого починалось...
У сірій масі згублюсь - трішки кольорова...
Наче не схожа...та така як всі...
Ні не самотня...і не одинока....
Я попід руку із Дощем в душі....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578952
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2015
Засоромлена...тільки щаслива
А на вулиці злилася злива...
До якої байдуже, мій милий...
Я до тебе в обійми летіла
В твої руки, неначе у крила...
По дорозі босоніж, ходили
Де калюжі долоні відкрили...
І тілами так ніжно тулились...
Цілувались...сміялись...любились...
По обличчі краплинки стікали...
А ми смутку з тобою не знали...
Крикне хтось нам у слід: "Божевільні!!!"
Ми тих слів не почуєм...ми вільні...
Засоромлені...але щасливі
Ми до неба всміхалися зливі
І в нічому не маєм потреби...
Поруч я...поруч ти, все що треба...
любому Колі Карпцю)) за добру душу, щире серце і надзвичайну поезію" Я не йшла, я на крилах летіла..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2015
ти загубив десь свої Крила...
а може хтось Їх обламав?
не побивайся, мій Безкрилий
тобі Нові придбаю...дам...
я по пір'їні позбираю
усе що зможу віднайти
у скриньку чарівну сховаю...
і почекаєм...до Весни...
а на Весні коли все Сонцем,
вкривається мов в перший раз
зроблю я тобі Нові Крила
зі срібних ниток і прикрас...
я зшию Їх сама руками...
стібок, петелька...раз у раз
стікатимуть, немов струмками
в неперевершений Вітраж...
голка стрибатиме грайливо
у пальчиках моїх тонких...
і вийдуть Крила, наче диво!
на плечиках твоїх струнких...
я їх на гудзики пришпилю
щоб не боліло більше, вже
тобі новий я світ відкрию
небо в хмаринках, голубе...
ти лиш не бійся мене, Милий
не скривджу я тебе....і знай
я швачка вправна, руки вмілі
мені довірся...ось тримай!
від мене приймеш Свої Крила
одягнеш гордо, без вагань
у них душа моя і сила
чого чекаєш?Ну.. злітай!
злетить мій Милий, рине в гору
Крильми досягне всіх висот
у слід всміхнуся...я щаслива!
а це найкраща з нагород...
лети Мій Янголе до Раю
нехай летять Крила Нові...
я тут на тебе почекаю
вернись в обійми, ще мої....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577327
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2015
Губами доторкнусь твоїх повік
І на очах залишуться теплі сліди цілунків
Я сп'ю тебе до дна, втону в руках твоїх
Не хочу я від цього порятунку...
Серце заб'ється з диханням у такт...
Рука в руці як я в тобі і стерті грані...
До смерті зацілуй...пізнай на смак...
Одна душа на двох згорить з бажання...
Візьму тебе в полон я без прохання
Без бою- мій...а я по капельці в тобі стікаю...
Шепочуть ніжно губи в тишину, зізнання
Лише твоя...ти мій...тебе не відпускаю...
Тремтять зіниці в них відлуння неба відіб'ється
І попелом впаде душа моя в твої долоні...
Серцебиття наше з ритму зіб'ється...
Затліє вогник мій в твоєму лоні...
Скусала губи...сцілувала до пів тями...
Розсипалась в тобі несучою стіною...
Влилась у горло чистими сльозами...
Заволоділа повністю тобою...
Невстояв...здався...сам хотів...
Лише моя...ти шепотів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576840
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.04.2015
Плаче Україна гіркими сльозами
В стогоні здригнеться від болючих ран
Знов стоять рядами труни із синами
В небі ворон кряче...
Став він Україні, наче рідний брат...
"Що ж ти моя доню, так гірко ридаєш?"
Господь запитає в матінки- землі
А вона до нього, руки простягає...
"Як же не ридати, Батечку, мені!
Хіба ти не бачиш, що зі мною роблять?
Хіба ти не бачиш чого досягли?
Б'ють,катують,ріжуть,на кусочки рублять!
На моїх теренах блудні шайтани...
Чужі ноги стежки батьківські стоптали
Танками розриті пшеничні поля
Чорною марою мене осідлали
І тепер волають, що це їх земля.
Від гармат та " градів" я тепер здригаюсь.
Глухну від снарядів й вибухів гранат
Хмарою з вогнями по ночах лякають.
Без перерви кулі в голові свестять.
Зруйнували села, міста розбомбили
Мене у руїну звели нанівець.
Все що я кохала, все що так леліла
Більше не вернути, цьому вже кінець...
"Штучним" краєм вони мене називають.
І що я не справжня, голосять у світ.
А в моєму серці рани не зникають
І болять невпинно вже багато літ...
Ця війна проклята, залишає шрами
Котрі не згояться, котрим не зійти...
Лоно моє повне мертвими синами
Що не з свої волі змушені піти...
А ще скільки тілець, моїх діток бідних
Прогнили з травою у чорній ріллі
Що тепер пшениця під небом погідним
Принесе народу, в крові врожаї...
Втоплена я Боже, у крові до краю...
Вмилася сльозами матерів й вдовиць...
Діточки- сирітки, татусів ховають
Що рядами в трунах лежать горілиць...
Дай же Рідний сили, щоб ті страти знести
Подаруй надію й віру в майбуття...
Щоб могли ми гідно все це перенести
Злагоди і миру дай нам для життя...
Я до тебе Тату, рученьки складаю
І в молитві прошу, поможи мені!
Хай же дітки мої, більше не вмирають!
Хай же спокій буде, на моїй землі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576413
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 22.04.2015
Шалений стукіт серця в тишині почую
Він манить, як нектар спитих ночей.
І моє тіло подих твій відчує
Згорить душа не мов би сто свічей...
Я маяком твоїм навіки стану
І проведу крізь темряву та біль
Променем світла доторкнусь, дістану
І прожену з душі твоєї тінь...
Подам я руку, щоб скріпити віру
Мій Павший Янголе, повір мені
Людським назавжди стане серце звіра
Із мертвого ти станеш знов живим...
Серце твоє тепер в моїх долонях
Пульсує і горить вогнем...воно моє!
В своїх обіймах, я тебе схороню
Бо не ілюзія - життя твоє...
джерело натхнення "Ілюзія...." від Lucifera...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575525
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2015
Не плач матусю, не журись
Ніхто не бачить твоїх сліз
Ти лиш у небо подивись
Таких як я, тут повно- скрізь...
Не побивайся моя ненько,
Що віддала мене війні.
Тепер далеко я, рідненька
Уже не боляче мені...
Мене виховували кулі,
Від них не раз тікав, тремтів
Мене виховували долі
Моїх товаришів- братів.
Були ми всі брати по крові,
І нас єднала мисль одна
Ми не здавалися без бою
Якою б не була ціна.
Ми вчились, мамо, виживати
Без страху бути, без обав...
Та не навчитись нам вбивати
Брати життя котре Бог дав.
Пліч-о-пліч, зброя за плечима...
Не раз палили нас вогнем...
Матусю, знай твоя дитина,
дорослішала з кожним днем.
Так часто я сидів в окопах
Голодний зморений, не спав
Поневірявся по болотах
І лиш в думках я пам'ятав...
Я згадував, матусю, руки
Твої і і очі у сльозах
Як проклинала ти розлуку,
Котра вже не з'єднала нас.
Ти бачила в мені надію
Яку ніхто не відбере
Десь там далеко свято вірю,
Не осоромив я тебе.
Прошу пробачення в одному,
Тай цьому виправдання є
Що не вернувся я додому,
Не втішив серце я твоє...
По нас стріляли, беззупинно.
Мій брат під кулями лежав
Я мав прикрити йому спину
І його кулю я впіймав...
Та не відчув я мамо болю
Коли на землю впав лицем.
Сам вибрав я для себе долю,
Життя чуже стало кінцем.
Мене на руки браття взяли,
тримали міцно як могли
Понад усе мене благали:
" ТИ НЕ ЗДАВАЙСЯ! ЛИШ ЖИВИ!"
А я дивився в чисте небо,
Безкрає небо голубе...
Мені нічого вже не треба
Хотів лиш бачити тебе...
Хотів відчути твої руки
Рідненька матінко моя!
Я не бажав для нас розлуки
І не хотів вмирати я!
Не будь на мене зла , матусю
Все зрозумієш з часом ти
Чому зробив це, чому мусив
Для чого довелось піти...
Тепер цілуєш мої руки,
Такі холодні й неживі
А душу розриває мука,
Що ти жива...а я вже ні...
Не плач матусю, не журися
Сльози не вернуть вже мене
Ти лиш до Бога помолися
І може з часом біль мене...
Ти на могилку принеси
Жовтий тюльпан, лише один
В стрічку блакитну загорни
Мов квітка, ріс і жив твій син...
Не забувай мене, матусю
Як ПАМ'ЯТАЄШ - Я ЖИВУ!
Я не хотів вмирати, мусив
Віддати душу я свою....
лютий 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575271
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 18.04.2015
Горить незламний наш Майдан
Вогнем надії та вогнем тривоги
Немає місця нашим ворогам
Для них закриті нами всі дороги.
Стоять рядами гордо Прапори
В руках Героїв України
Нехай бояться наші вороги
Ми піднімаємося із руїни.
Нехай боїться, той хто забруднив
По лікті, руки в крові свого брата
У собі українця він убив
Гіркою буде для нього відплата.
В серцях горить незламна боротьба.
Ми не здаємося! Ми не похитні!
Вогнем палають очі і кричить юрба
Жовто - блакитні! Ми жовто- блакитні!
Нехай живе народ, що із віків
За свою волю ладен все відати.
Нехай замовкне, той котрий хотів
Нам душу українську відібрати.
Хусткою чорною покрита голова
У матерів Героїв, що себе віддали
Ще юними вони пішли з життя
Щоб ми Єдину Україну відстояли.
Ми будемо стояти до кінця
Допоки ми живем на Україні
Нехай же славиться наша Земля!
Слава Героям навіки...віднині!
Лютий 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571283
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 01.04.2015
Давай, я намалюю наші почуття
Захочеш графікою, хочеш аквареллю.
Я розфарбую кольорово все твоє життя
І ти відчуєш як шалено я кохаю...
Якщо захочеш, я накреслю нашу долю,
Мов під лінійку всі кути строкаті
Я згладжу плавно цілою собою
І відчуттями буде все багате...
Я каплями гуаші пофарбую твою душу
І цілого тебе покрию кольорами
Щоб ти мене хотів і щоб не мусив
Границі будувати поміж нами...
Я маслом нарисую нам картину,
Палких цілунків, пестощів та прагнень
Я буду пестити немов дитину
Тебе в палітрі кольорових вражень...
Я жадно роздягну всю пристрасть нашу...
І напишу портрет її нагої
Тебе зійти я з розуму примушу
Від мої божевільної любові....
Ти станеш моїм полотном бажаним
Де я проллю усі свої ідеї...
Я буду Рубенсом і стану Рафаелем
Ти мій Паріс... Мій подвиг Галатеї...
В живописі увічню твої рухи
Такі порочні...грішні і шалені
Я за мольбертом буду, наче духом
Котрий блукає в світі одкровення...
В тонах і композиціях я змушу
Тебе віддатись всім моїм бажанням...
Ти сам мене захочеш ти не мусиш...
Бо все що я малюю то кохання...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570555
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2015
Полпути до сердца...
Полпути до боли...
Никуда не деться...
Всюду лишь пароли...
Я стою у края...
А вокруг, лишь листья...
Ты меня не знаешь...
И мне безразлично...
Листопад весною...
Как неосторожность...
Назову игрою...
Эту невозможность...
Быстрое падение...
Из обрыва, где-то...
Жизнь, лишь совпадения...
И я знаю это...
Искать оправдания...
Глупые интриги...
Все же понимают...
Нет конца у книги...
Листопад весною...
А зима на сердце...
От себя не скроешь...
Никуда не деться...
2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570115
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 28.03.2015
У день весняний радісний яскравий
Коли теплом раділо все між нами
Ти обіймала хрест, той дерев'яний
А в серці залишались свіжі рани.
Ти обітреш із пилу його фото
І свічку запалиш на самоті
Упадеш на коліна, і в скорботі
Молитву розпочнуть уста твої.
У Бога будеш спокою просити
Солдату, що лежить в сирій землі
Котрого, ще не встигла розлюбити
Який вернувсь до тебе у труні.
Почнеш із болю спогади шукати
В котрих для тебе він і ще живий,
І вдасться тобі знову пригадати
Той день, що слід лишив навік гіркий.
А рік тому тобі він посміхався,
І погляди закохані дарив
Та в мить одну, твій світ з ним розламався
І клаптик папірця - життя розбив.
Він палко й ніжно губи цілував,
І наче пташку до грудей тулив
Вернутися до тебе обіцяв,
І не тужити, він тебе просив...
Ще довго не пускала його руки
Старалася натішитися ним,
Ти знала буде тяжкою розлука,
І шепотіла:" Повернись живим..."
Дзвінки, його чекала ти по ночах
І звістку " що живий!"- просила ти
Сльозами заливались твої очі,
І тягарем було це все нести.
Ти вірила ...і жила у надії
А серце кровоточило як рана
Один дзвінок розбив всі твої мрії
І голос прохрипів: "Прощай кохана..."
Тепер ти на колінах при могилі,
Руками гладиш землю, ще вогку
І повторяєш ти: "Кохаю милий,
Без тебе я сумую й не живу."
У день весняний радісний яскравий
Тягар якого, ще тобі нести
Ти обіймала хрест, той дерев'яний,
І цілувала фото його ти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569405
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 26.03.2015
Он уходил...
Она стояла и молчала.
Взгляд опустил...
В ее глазах слеза дрожала.
Он дверь закрыл...
Её душа в тот миг рыдала.
Любовь убил...
Она с любовью умирала.
Он все забыл...
Она все помнила и знала.
Он отпустил...
Её душа не отпускала.
Он разлюбил...
Она руками обнимала.
Сердце разбил...
Она осколки собирала.
Время прошло...
Она все верила и ждала.
И словно тень...
Она в толпе его искала.
В душе сваей...
Она все чувства убивала.
И много дней...
Она тихонько угасала.
Он понял все...
Да только времени, не стало
Он вновь пришёл...
Она его уже не ждала.
Он дверь открыл...
А на полу... Она лежала
Он не успел...
Она с любовью умирала...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569089
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.03.2015
Забуду про тебе
Піду назавжди.
Хоча розумію
Без тебе не зможу я жити...
А в серці моєму
Лишились сліди
Яких не позбутись,
Яких не можливо відмити...
Любов промине.
Забудуться сни
В яких ми стобою
Неначе птахи без надії...
Кружляємо в небі
Чекаєм весни
Яка не прийде
Якої не буде від нині...
Пробачу тобі
Пробач мені ти
Навіщо даремно
У серці тривожити рани...
Вона досягнула
Своєї мети
Лишившись назавжди
Скляною стіною між нами...
Усьому кінець
Для чого тягти?
Для чого в душі
Зберігати намарно бажання...
Я вільна тепер
І вільним став ти
Залишилось тільки
Проститись із нашим коханням...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568926
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2015