| Сторінки (1/18): | « | 1 | » |
Пережити би ніч оцю
Бузок цвіте серпанком слів
У кожну річку точиться струмок
І вечір волоком іде на спід
Барвистим лезом сиплеться
журба,
Метро ідуть, не зупиняють місто
моя душа співає і бринить,
У спогадах зловившись, як
намисто.
Мені б іще пройти хоч кроків
п'ять,
Щоб їх лишилось 349,
Цих років світлових від неба
До погляду твого, до тебе.
03:57 26.05.2017 Київ
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895845
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2020
Ти знаєш, так дивно. Тебе наче й не було.
Загадкове минуле...
Сьогодні прийшло.
Це все, що я маю. Я сюди йшов. Тепер живу, місяць летить,
світить вночі.
Твої очі, де вони. Розбіглись глядачі. Вистави нашої силачі.
Слабкі їхні м'язи, не візьмуть медаль. Ти була яскрава, а я
тільки сталь. У ній немає життя, не зацвіте душа.
Тому, моя мила, прощай, сказав тоді я тобі не зі зла.
Але час прийшов, вітер притих.
Життя зацвіло, у мене новий триптих.
Хіба ж я не встиг.
Є тільки тепер, тому вже живу.
Бо ще не помер, прокидаюсь зі сну.
Маю нову
Весну
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895844
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2020
Коли місто заснуло торік,
Вони взяли в людей їх обід
вони просто сказали - тепер,
Працювати вам слід без перерв.
І коли вони потім пішли
Не лишивши ніде як раніш
Знаків сильних, розбитих валіз
На усіх тихий смуток поліз.
Не досидівши огляду веж
Шахтарі закупили манеж
Адвокати закрили фоє
Ми засіли і вчили своє
Недостатньо було рабів
Не прийшли, що знали святих.
Було більше за все малих
Зупинився час для усіх.
Серед них був той, що сказав
Я розіб'ю цей тихий причал.
Я візьму на себе штурвал
Відчай жалю змету на повал
І тоді час ізнову пішов
Він забився новими "тепер"
Дощ упав, змивши порох зі сліз
Люди знову побачили всіх
Не ідіть без твердого звання
Завжди має бути скеля проста
Що лишає на кожному слід.
Що приносить і топить весь лід.
05/2017 Київ
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777766
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.02.2018
Стійте в молитві, постійно, від
великого до малого.
Без лишнього, без свого.
З Господом на устах.
Він усе зле розносить в прах.
Дякуйте, славте, хваліте - ім'я
Господнє гаряче як літо.
Романтичне як осінь. Як весна –
квітуче. Міцне, постійне - як зима,
свіже й разюче.
23.10.2017, 00:08
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777765
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 18.02.2018
Кардамоновим клубком кришився кремінь,
Бордовим тремоло хитаючись на всмак.
Кімната краплями стікала нижче осені.
І нижче п’яток ти мене пройшла.
***
[i]09/2015[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2015
Позбав мене ілюзій,
І залиш свій срібний самовар собі.
Без здачі. Без душі.
Ковтаючи іржаве повітря,
Не повертай його мені.
Не потрібно.
Хоча були корисними
Для моїх падінь і невдач,
Та тепер достатньо. Пробач.
Мені добре без твого срібла.
***
[i]09/2015[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610027
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2015
А синім попелом
уже намокли ми
Мої думки і сни
мої незгоди три
Проси пробачення
душа ледачая
Птахи кричать у сні
Так це ж не ми!
Так це ж не ми...
Повітря солене,
стіна мальована
Просочить очі нам
а може променем
Залили дихання
момент призначення
Чергова помилка,
тепер живи…
Тепер живи!
***
[i]09/2015[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2015
Ми розійшлись. Вона мала одружитись. Я мав збудувати кар’єру.
Ми розійшлись, бо що подумають люди. Ми зустрічалися вже так далеко.
Ми розійшлись, бо було багато банальностей.
Ми розійшлись, бо дороги наші розійшлись. Або ми їх розвели. Або я. Байдуже.
Ми розійшлись, бо так сказав Бог. Ми розійшлись, бо, може, я Його не добре почув. Або себе. Як же так?
Ми розійшлись, гуляє дощ.
Ми розійшлись, і осінь вже без тебе заходить до мене у вітальню.
Ця меланхолія зранку, наче все життя без тебе марнота. Ми розійшлись, і наостанку залишилась самота.
Я в санаторії десь під Польщею, а ти ловиш дощ (напевно вже з кимось ) у Тернополі.
А ще я хочу у Львів на оперу. А ще, чуєш, я піду на оперу. У місто, що мостом перекриває моє минуле з теперішнім і майбутнім. На «Запорожець із Дунаєм», чуєш? Ти була на ній сама вже давно. Лиш різниця, що аплодувати буду я, бо сподобалось мені, а не тобі.
Ми знову розійшлись, і тисячі очей, іронічно-саркастично посміхаються, бажаючи нам щастя-радости-смерти, але мило вітаючись, залишаються добрими християнами, бо як же так, я теж один із них. Лише не добрий. (Або справжній). І не такий. А може й такий самий крапля в краплю.
Достатньо цієї Чехово-Чайковсько-Шопенівської туги за романтикою життя. Фіалки падають вічно.
Ми розійшлись. Фіалки падають. Боляче. Але дійсно. Із дощем і правдою у вічі.
[i]***[/i]
[i]08/2015[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609689
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 27.09.2015
Чи сон це просто, чи хіба
Вже справжність ясна і гірка
Стою й дивлюся перед себе
Неначе лебідь з поза неба.
Труна лежить в пустій кімнаті
Вовки гудуть десь близько хати
І ком у горлі від цього
Хто ж вже віджив тепер свого?
Підходжу ближче – глип, такої!
Це ж мої мрії, плани, воля
Лежать в рядочок у труні
Вони ж вже мертві.. не живі.
Цікава у людини доля
Спочатку мрії, потім воля,
Й сама поляже укінці.
Вже краще разом, щоб рука в руці.
***
[i]12/2014[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578495
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2015
Я тебе буду любити,
навіть якщо підеш.
Зранку, коли знову самотньо,
Не забуватиму теж.
Роки, ті, що своєю любов’ю
Ти віддавала мені
В пам’яті й в серці лягли так далеко
Що вже є трохи твої.
Трохи твоїми назавжди залишаться
Дерева мого листки
Вітер віддав твої сльози і сміх кудись
Спогад боїться весни.
***
[i]11/2014[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578493
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2015
Чому так болить воно?
Серце слабке.
Ревниве, і спрагле любові.
Воно ж було дике в поривах своїх,
Кортіло йому завжди угору.
Пригод нових кома,
Й трикрапка ідей.
Тримали стерно його міцно
Та зараз в нокдауні янтарних очей
Вже “десять”, робити щось пізно.
***
[i]11/2014[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578068
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2015
Коли вже ця закоханість пройде?
Пуд цукру зміниться на щось солоне,
І зустрічі наповнять не лише
Обійми, бо без них все аж холоне.
Хіба тоді нам буде байдуже тому,
Що поцілунок вже не перекриє слова?
І просто сказане «люблю»
Настільки просто змінить нашу мову.
Коли вже ця закоханість пройде,
Почнемо цінувати те, що було.
***
[i]10/2014[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578067
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2015
Без тебе не можу, й з тобою не легко.
Знайти в цьому щастя, чи це вже халепа?
Леліяти тебе, одну лиш любити,
Чи з тої ж любові таки відпустити.
У Господа прошу підтримки у цьому
Та знаю, що все ж таки вибір за мною.
Ти гарна і мила.. така незрадлива
Уста твої мед, але й разом вогонь.
Усмішка твоя – легкий вітерець
У літню годину, при заході сонця
Чоловічий мій спокій звели нанівець.
З тобою не можу й без тебе не легко.
Халепа.. Чи щастя? ..
У часі потреба..
***
[i]2013[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577932
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2015
Чому я просто не радів життю?
Життя – це дар, а я, сприймав його, як боротьбу.
Не радість як і насолоду, цінуючи усе, що є тепер,
А як важку, німу турботу, лиш ніби це у світі є.
А де ж краса? .. Ця, що у квітах,
В гілках, у погляді на гори влітку,
І у сумних осінніх вечорах,
У листі жовтому й рудому,
У чашці чаю перед домом.
Чому я просто не радів життю?
***
[i]11/2013[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577930
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2015
Що ще врятує безнадійну душу
Під попелем безмежно втомлену
Брехня від «хочу», правда «мушу»?
Фальшива радість того, що вже зроблено?
Під дулом автоматів страхом засоромлений
Хоч кулі холості, та вже скомпрометований
Що відведе мене від смерті всіх думок?
Надія «хочу», віра «буду», та мрія – ще не зірваний листок.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577637
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2015
Cкільки ще не створеного досі
Скільки не відкритого тепер
Творів, п’єс, романів і симфоній
Рухів, нот, відтінків, траекторій
Скільки не написано ще досі
Тих картин чудових і сумних поем
Кожна пора року вже готові
До неперевершених життя історій
До сентиментальності простих людей
До перебиття старих теорій
Все для цього є відкрите вже тепер.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577635
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2015
Вже амораль назвали авангардом
В ягнячій шкурі пафосно ступа.
Цей ляпас творчість не залишить жартом
Бо вже не стерти слів Шевченка і Франка.
Костенко, Симоненко, і Сосюри
Нестайка, Українки, Куліша
Тепер така плеяда завжди буде
Як свіжий лакмус кожного рядка
Не називайте нечисть авангардом
Бо ж творчість завжди чистою була.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577419
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2015
Останні дні, останні дні
Останніми ви завжди є у чомусь
Ви як ледь чутнії пісні
Такі цікаві і такі холодні
Що у журбі що в радості бува
Ви як кордони у житті солоні
Гіркі, вологі, справжні і чужі,
То ж ви, можливо, є останніми сьогодні.
***
[i]12/2014[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577418
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2015