| Сторінки (1/62): | « | 1 | » |
Під шкіру ковзнув твій голос
наче, сизий птах прорізає небо
викреслює дзьобом маленьке коло
і нас у ньому.
І вийти з кола
означає програти.
Та, поки в нас
немає потреби.
Адже, життя за колом
нудне і сіре.
Але, тільки не тут...
Так, багато світла в променях сонця
дивно, що ми не бачили цього раніше.
Наче, життя до цієї миті - не правда
насправді, ж сон це.
Та, що тоді життя без конкретної людини?
Що може бути страшніше?
Напевно, тільки те, що вас не існувало зовсім
саме для цієї миті...
Для цього життя...
Для цієї любові...
Один для одного...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2015
Хочу торкатись твоєї шкіри
зрахувати всі твої родимки,
як зорі на небі: їх тут без міри
у величезному світі
служать надійним орієнтиром,
коли з тобою я подумки.
І гаснуть, тільки при зустрічі
щоб, запалити нас зсередини
видадуть "мурашки" по шкірі
безшумно повзучи,
де, колись, засинали руїни.
Бо, щастя є - в даний момент
розтікається в наших сплетених пальцях.
Звичайна мить - найщасливіший фрагмент
твого життя. У такої ж звичайної людини
як і ти, тепер два серця.
Але, тільки не зламай чи розбий
бо, любов - це найтендітніша річ на землі.
Не будь з нею грубий
чи занадто різкий.
Тепер, ви капітани одного корабля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2015
Твої коси - сонячні промені,
що, так голосно ваблять зранку.
Від марноти поховались ми -
занадто втомлені.
Від вільного життя
тільки, на вітрі дивились
в різні сторони
прозорі фіранки.
Як же ми втомились від всього
а воно як, і виявляється - не важливо.
Тільки, твої очі поруч
і більше не потрібно,
не потрібно нікого
з тобою я
і разом ми -
занадто щасливі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612380
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2015
Шалений ритм вулиць
надавав твоїм маршрутам особливого значення.
Всі шляхи в один відрізок згорнулись
від точки А до точки В -
твій пункт призначення.
Обличчя людей, всі як одне
несли за плечима важкий тягар.
І тільки присутність в кінці
коханих очей
як, поривчастий вітер
з насуплених брів зіб'є
неясність хмар.
Тому що, людині потрібна людина
хтось спокій знайшов - надійний причал.
Наслідки йдуть вслід
причинам і діям.
Кожна зустріч - тримай штурвал
бо, кожен подих твій - запал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611423
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2015
Цікаво, як тепер починаються її ранки
з гарячого чаю повного смутку.
Інше обличчя в її кімнаті
охороняють від старіння прямокутні рамки,
а в 7:30 чекає на неї,
та ж сама маршрутка.
Про що їй думається тоді,
коли вона задивляється в прозоре вікно.
Крадучи осінь у вересневих холодів,
напевно, згадує,
що, було так давно.
Як вона молиться,
коли всередині бракує світла.
Як же мені хочеться,
знати, що в неї все добре.
І віддати всього себе
на розтерзання
вітру і квітам.
Відчути б знову
присмак її темно-русявого волосся.
Продовжити нашу
з нею розмову.
Сказати, що ти змінила
моє життя
і як все,
дорого
нам
обійшлося.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610236
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2015
Ми з тобою будемо щасливі
ти вірь чи не вірь - воно так буде.
В роки бурхливі,
в роки щасливі
з тобою ми - щасливі люди.
Стільки всього, стільки всього
нами не пережите і не побачене.
І слава Богу, слава Богу
нам написана - одна дорога.
Хіба, щось інше має значення?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609625
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2015
Осінь...Осінь...Осінь...
Хрумтить під ногами відмерле листя,
вересень в собі ми
носим, носим
на околицях міста.
Якась частина тебе відмерла
воскресне на пелюстках фіалок - весною.
Чому місця немає в тобі
зжерла, зжерла
щоб, ти був собою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609624
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2015
Я залікую твої рани,
ти розтанеш в моїх зіницях
щодня захищатиму твої храми.
І нехай, всі наші таємниці
на крилах
піднесуть до небес
білі синиці.
Тому що, люди - подвійне дно
не щирість збиває з ніг
як, напівсолодке вино.
Тому що, люди - передбачуване кіно
хто бездарніший, той переміг.
Уявляють, ніби все про тебе знають
ходять всі такі важливі.
В обличчя - поважають,
в спину - лають
при першій пожливості - діють зрадливо.
Чуєш, мила?
Я зупиню твій біль.
Тільки не давай зламати
свої крила.
Вірь у себе
у вірі сила
пристрастних хвиль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2015
Вітер канув в невідомість
вічність збирала по часткам осінь.
Ти захопила мою свідомість
все, ніби в перший раз - так знайомо
наче, з спини виросли крила
наче, до цієї миті
я жив в безголоссі.
І блиск в очах, як зоряне небо
тримав мене і не відпускав.
"Зверніть увагу на мене хто-небудь".
Погляд все більше тебе стискав.
До найменших розмірів - інший вимір.
Наче, ти найцінніше і найважливіше
в моєму житті - це зовсім інші речі, -
кричав подумки собі.
Старі звички зміняться новими.
Прийде усвідомлення того,
в якій я жив порожнечі.
А зараз цієї порожнечі нема
тьма випарувалась в променях світла.
Є я один - є ти одна
і це не дарма.
Любов - це коли не вистачає повітря
для вас двох.
Не вистачає цілого світу
для вас двох.
Сподіваюсь, я пояснив, що таке любов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609428
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2015
Так хочеться від всього сховатись
в твоїх очах продовження життя знайти.
Від землі, як від дуба
зелений лист, відірватись
і втекти від самоти.
Так хочеться разом заснути
з твоєю рукою в своїй руці
твої сни, як море сягнути
цілувати твої хребці.
Так хочеться подушками пальців
як вітер, торкнутись твого плеча
сонної шкіри, тихо вранці
тебе так хочеться
не вистача.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609231
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2015
Варта затишних слів
гарячого чаю холодної осені
казкових снів та паралельних світів
на ранок вмиватися росами.
Варта зникнути разом з птахами,
на зустріч пригодам - Всесвіту немає меж
змахнеш рукою - постарієш з роками
краєм вуха почуєш,
як, небо плаче і впадеш.
Варта того, щоб не впустити
впадеш в мої обійми
як, ведмідь у зимову сплячку -
попросиш захистити.
Бо, в обіймах немає війни
бо, в обіймах немає весни.
Варта, щоб кожен твій крок
вимірювався глибиною моїх подихів.
Важливо, щоб, тобою починався
тобою і закінчувався цей рядок
в декілька серцевих поштовхів.
Варта твоя гаряча кров
яка, по венам осінь жене.
Завжди буду про себе повторювати
знов і знов,
сонце моє,
ти варта мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2015
Кожну мить з тобою існувати
прокладати маршрут в небо до птахів
перестати дихати - продовжувати римувати
підійматись, підійматись, підійматись
над верхів'ями сірих дахів.
Над головами сірих людей
направимо крила до неба
ми летимо, ми летимо
з тобою пара
закоханих очей
жінка створена
з твого
ребра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604145
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2015
Хто вона?
Нитка твоїх серцевих скорочень
десь, надійно в стуках захована
від очей та дурних наврочень.
Там одна...
І ти один...
Серцем чуєш, десь вона поруч
готова провести вічність з тобою.
Та для початку зустрінь
в одній з годин та хвилин
ще тобою не хвору.
Ще
одне
життя
твоє.
Кров
та
плоть
твоя.
І ви разом...
Ти знаєш, як пахнуть її ключиці
після дощу і кориці
олдскульним рок-н-ролом
та кул-джазом.
Ваші імена непідвладні часу.
Любов стерла всякі кордони
десь за межами людського ока
у Бога на увазі
всупереч правилам та законам
вірячи Біблії та пророкам.
Зупинились в часі.
А поки, десь одна...
Можливо, з кимісь рахує зорі,
Є я.
Та є вона
а, нас нема.
І в кожному своя історія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602888
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2015
Святим німбом запліснявів місяць
малює в небі сирні поля.
Зорі, як безкрилі форми висять
на плечах у безликих янголят.
Мала Ведмедиця відмовилась любити
всіх людей на світі
мовляв, що всіх людей не запалити,
бо, щиро люблять, тільки діти.
І Бог давно всі таємниці відкрив
та, не мені і не тобі
тому що, кожна душа - таємниця вітрів
не знайдеш у тужливій журбі.
З правдою в нерівному серці
чи з брехнею поміж очей
не знайдеш радощів в смерті,
як і мене серед ночей.
Моя зоря в іншому небі
поміж грудей стукає, певно,
а значить я живий
а значить - це комусь треба
і дихати,
і битись,
і любити
безперервно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602344
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.08.2015
Я постійно закохуюсь осінню,
чи може осінь закохує в лиця?
Дощі на асфальті лякають повінню
як, незайманих коротка спідниця.
Опалі клени мліють на землі,
серед листя б - рідну посмішку зустріти.
Та, їх мільйони і всі безіменні
своє знайти ще треба вміти.
В перехожих очах бачити світ,
де зникають, як дні - наші кроки.
Де від щастя зводить живіт
та, від дотиків бракує вдихів глибоких.
Де в танці кружляють метелики,
від тривоги стискає руку її спокій,
вічність проводжати без днів переліку
цілувати її доки, доки, доки...
... поки ім'я лунає, як оберіг
як в церкві божественні ікони.
Дякуватиму, Богу чи долі,
що, знайти тебе зміг
поки разом -
доки
ми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2015
Наші сенси зжерла спека,
градуси приїлись на сонці.
Залишитись з собою - не страшна небезпека,
біда, коли один гориш на сторонці.
Біда, коли від неба мліють пальці,
коли їх нікому віддати.
Скільки спин перетанцюють у вальсі,
не треба думати і гадати.
Скільки облич потрібно розлюбити,
щоб, одного разу не помилитись.
Скільки щастя треба вловити,
щоб, вночі за тебе молитись.
Скільки неба потрібно відрізати,
щоб, зцілити на серці рани.
Скільком придуркам потрібно врізати,
щоб, пізнати смисли нірвани.
Скільки губ надкусити?
Щоб, почала мені снитись.
Скільки нових планет відкрити,
щоб, на одній з них зустрітись.
Скільки сорочок купити?
Щоб, бодай, на одній відчути твій запах.
Скільки місяця проковтнути?
Щоб, на ньому відбилось твоє ім'я.
Скільки?
Скільки?
Скільки?
Змучене життя страждає від аритмії,
зігріти б на ранок твої ключиці.
І знову день - уста німії,
і все ніяк, та все дрібниці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2015
Ти проростаєш в мені червоними маками,
губи твої течуть в мені рікою.
Пообіцяй мені не плакати,
дозволь бути з тобою.
Тихо кличуть твої руки білі,
прокинусь я в ромашковому полі,
прокинусь я на твому тілі,
прокинусь я в твому полоні.
Небо гладить твою шкіру,
в небі нависли маленькі родимки,
серцю твоєму я вірю,
хоч, з тобою зараз я подумки.
Голос морозить мої скроні.
Ми не хворі - просто тупим,
нагрілись наші щоки червоні,
ми не хворі - ми просто любим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2015
Вітер забув всі наші паролі,
вітер в голові - велика насолода.
З тобою в нас різні ролі,
зовсім інша спливе нагорода.
Сонце прищурилось, десь між обра́зами.
Біль квітне твоя на вітрі,
біль проростає моя пейзажами
грається любов дозами на палітрі.
Згасли слова в польових маках,
крізь листя небо проростає гарніше.
Вже призабув всі наші знаки,
навряд чи, любитиму тебе ще сильніше.
Дихає зі мною зелена трава,
чекає на мене небесна синь.
Притулилась до неба моя голова.
Тепер, ти одна з моїх берегинь.
Бережи мене, твоє сонце!
Бережи тебе, моя па́м'ять.
Навіки стала моїм охоронцем,
серце моє, вже не ранять!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597548
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2015
Серпень танув в моїх легенях.
Я заховав в собі літо.
Нехай, біліє сонце в кишенях
буяє всередині світло.
Золотисте небо примерзло під шкірою,
хвиляста бурулька з'їдає щем.
Ти подобаєшся мені деякою мірою
в небо з тобою впадем.
Троянди ковтали сонце, щоб жити.
Хмари малювали наші звички,
нас, все-таки, вдалось запалити
як, і твої ямочки на щоках, як свічки.
Літо осіло в моїй руці.
Відпущу, щоб прилипло до твоїх пальців,
наша вічність плаває в молоці
ми з тобою солодкі коханці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2015
Приклади до серця білий папір
нехай, звідти ллються мої слова
як, раннє сонце ллється з-під гір
з дуба в'ється пісня лісова.
Там чує небо вечірній свист.
І серце лоскоче трава польова,
там вітер збиває сухий падолист,
цокають в небі тихо слова.
Там місяць білий грає у вікні.
Про зорі ходить слава вікова.
Перша любов чекає мене уві сні,
повітряні губи зігрівають слова.
Там гасить пожежі березове листя
душить сигаретний дим воля макова́
вітер в небі затаїв подих імлистий
в листя сховав мої слова.
Там стиглі вишні в стозі сіна
як, Божа корівка присіла на дрова,
слух пестить пісня голубина
осяде в небі хмара грозова.
Там цвіркуни грають на кларнеті.
На губній гармошці грає сова.
Там ніч має свої секрети,
і, звичайно, вірить в дива.
Там завжди життя багато
землю любить не одна голова.
Рідні плечі доля обійняти.
Рідні губи цілувати - солодкі жнива.
Вчуєш, як співатиме земля́,
як, сонце кроки зігріва
Десь там буду я,
десь там будуть мої слова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596586
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 29.07.2015
Цієї ночі не міг заснути. Вирішив бути оригінальним - почав рахувати тебе перед сном. На жаль чи на щастя, ти на світі одна. Так, і не заснув.
Цю ніч провів з тобою, подумки...
Ми слухали, як хвилюється небо, і десь високо в небі на одній із пухнастих хмарок - розмовляють сині кити. Розмовляють про глибину Тихого океану, а десь, прослизає слово і про людей.
Ми відчули кінчиками пальців на дотик, як тоне в небі білий місяць. Він приємно пахнув, як і твоє волосся, яке розлетілося по зорям.
Ми довго дивились в небо, здавалось, що воно проростало всередині нас. Одночасно воно нас і відштовхувало, але і не хотіло відпускати. Небо без наших поглядів, здавалось самотнім.
Я без твоїх очей: самотній та покинутий. Для мене ти і небо, і сонце, і зорі, і все.
Без тебе небо, і сонце та зорі не мають сенсу. Ти відсутній елемент.
Твоя присутність робить все значним та важливим.
Цю ніч ти не залишила у спокої.
Я так і не заснув.
А тобі бажаю виспатись...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596577
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2015
Застигло життя на ромашці,
поруч хиталася безмовна тінь,
тріснули шви на порцеляновій чашці,
небеса загриміли - "амінь".
Зелена трава прогнулась під тілом,
на білих пелюстках стукало життя,
солдатська форма зникла під пилом,
куди поніс вітер серцебиття?
Задме вітер - почує матуся,
пам'ятає старенька крихітний стук.
"Чуєш, мамо, я повернуся,
впаду до зморщених ваших рук!".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596162
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 27.07.2015
Ковтай між пальців липень,
біля шиї мої губи,
поки легені не скрипнуть,
доки слова тримають зуби.
Тримай мене за руку,
поміж пальців твоє серце,
поміж пальців цурайся розлуки,
на смак солі з перцем.
Шукай в мені храм.
Не смій його осквернити,
не смій віддати вітрам,
те, без чого не жити.
Дивись в мені очі,
не бійся в них впасти.
Не бійся того, хто хоче
від землі тебе вкрасти.
Будь поруч зі мною
поміж Богом і літом,
поміж квітами і весною
будь моїм світом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2015
Я запитав твою тінь:
чому дні сіють тривоги?
Помираєм в тих,
кому в нас жити лінь,
а після чортимо Бога.
Я розумів твій день,
та, не розумів твої дороги.
Свідомість карала глуха мішень,
слова мої з'їдали ревниві бульдоги.
Я вічність множив на твоє ім'я,
в секундах щастя - шукав повільність убогих.
Та час нас бив,
не встиг твій я.
Ми кричали на різних дорогах.
Для тебе спалював я невідомість,
для мене ти оживала всюди,
полонила всіх твоя рухома нерухомість,
скам'яні́ло все - застивали люди.
Я молив колись у Бога:
чи буду губами торкатись твоєї щоки?
Але, на жаль...
Для тебе на землі багато нового,
для тебе на небі інші зірки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594113
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2015
Я вижу тебя каждый вечер,
как, милый сон - глаза в небе.
И, мне кажется, сон этот - вечен
в небе выпал нам жребий.
Как быть с тобой?
Мне в этот тихий вечер.
Тебя любить - осталось мечтой,
только, мыслью быть - путь бесконечен!
Ты будешь рядом со мной.
Образ твой: и свет, и тьма.
Пусть, безмолвствуешь ты - играя с тишиной,
как, в золотистом поле - призрачный туман.
Я всегда рядом с тобой.
Как, сердца стук - стук гнусавый,
пусть, сейчас ты стала другой.
Навсегда полюбил вид твой костлявый.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592473
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.07.2015
Каждый раз в ней погибала нежность,
от мысли погибала с ним,
и каждый вздох царапал неизбежность,
он больше не будет ей родным.
Вечер звездный превращался слепо.
Вечером она была жутко больной.
Мечтает о нем, какая нелепость!
В этот вечер он развлекался с другой.
В комнате еще висел его аромат,
она представляла, что засыпает с ним,
Но, засыпала одна и стены молчат.
Он жутко ею был любим.
И как-то раз вечером другим,
увидела его и женскую тень рядом.
Он жутко-больно стал ей чужим.
Женская ревность - дурная награда!
Она убьет его сначала,
а потом вонзит нож себе в живот.
Холодных губ последний раз касаясь:
"Что, ты сделал со мной, идиот?".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591865
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 05.07.2015
Губ твоих касаясь ответы ищу,
но, нашел там светлое молчанье.
Подожгло пламенем одинокую свечу,
твое горячее дыханье.
Взгляды полные объятием встречаю,
давно там себя подсмотрел,
каждый день сладко мечтаю.
Слава Богу к сердцу успел.
Девственная улыбка мягко нагрянет
собьет с деревьев усталую блажь,
от улыбки грусть растает.
Растает застоялый пейзаж.
Но, только потом я пойму,
почему молчанье тоже ответ.
Сжав поцелуй к тебе разбегусь,
мокрыми губами услышу я свет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591654
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.07.2015
Староват я для тех воспоминаний,
все, что, было куда-то ушло
счастливым дням звездных мерцаний,
скажу, спасибо, что было.
Пусть, те сладкие минуты греют,
когда, одиноко и очень плохо.
Чтоб, на секунду мир стал немножко теплее
и не хотелось "не ахать", "не охать".
Ведь, тебя уже не вернуть.
Ты изменилась, и я уже другой.
Мне осталось, только вздохнуть
и пойти по дороге прямой.
Там другие люди, другие слова
и места там по-укромней,
другие губы будут целовать.
И, твои всегда буду помнить.
Но, я староват для тех воспоминаний.
Все, куда-то уже разошлось.
Счастливым минутам моих восклицаний,
говорю, спасибо, что сбылось!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591497
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 03.07.2015
Не бачити, не чути, не торкатись
та, світитись, як трьохкольоровий світлофор,
в цих очах обовязково спотикатись,
та, з собою грати в терор.
Не перебирати в руках її осінь,
які, наспівують свої мелодії,
сьогодні, не жовтень - заплетені коси,
і ми, на жаль, не злодії.
Не вкрадемо у осені листя,
її часи не приємні шматки
твої коси вже розплелися,
поміж пальців бігають моєї руки.
Веди мене, де тонуть коси,
поміж кутиків твоїх губ,
веди мене, де пізня осінь
де, я ще поки - однолюб.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591025
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2015
Світ знає, що ти спізнився
згорівши колись від любові,
лиш, вона не знає, що змінився,
і розуміє іншого з півслова.
Цілує губи стираючи сліди колишні,
вперто кине погляд до неба голубого,
не підпустить до себе колишніх-ближніх,
адже, не бачить там нікого.
Минуле б'є голосно спогади,
вірячи, що колишнє можна повернути,
коли, знайшов в людині Бога ти,
і хочеш з плеча змахнути.
Та, світ , не знає, одного.
Маленьку істину - великий секрет,
десь, чекає тебе інша дорога,
десь, зачекався рідний силует.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590623
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2015
Її вигини пестив свіжий вітер,
спину лоскотала зелена трава,
до тіла притиснулись духмяні квіти
про щось думала русява голова.
Думала про сад запашний і волошки,
там, десь місце для нього і неї,
розквітало всередині багато і трошки,
улюблені квіти її орхідеї.
Як візьме її за руку,
губами приголубить бліді скроні,
почує її біль - порахує стуки,
Зцілить її у своїх долонях.
Про крилаті мрії і море,
шум морських сухожиль та хвиль,
безкрайнього неба - німих просторів,
де, згасає найпекучіша біль.
Глибокий океан: амфібій та риб,
приміряла образ красивої русалки,
там, чула важкої води ритм,
відважних історій самотніх рибалок.
В безодні мрій та сподівань
бігла в пристрасті думок до нього,
полеглих зірок та нездійсненних бажань,
поки немає в неї нікого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589723
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2015
Я б на тобі одружився,
без страху летів в бій.
Можливо, скажуть, що сказився,
та, я знаю, що я твій.
Я б за тебе в церкві молився,
взяв би, всю твою біль.
Можливо, скажуть, що помилився,
та, я знаю, що я твій.
Я б від тебе п'янів - зріднився,
і йшов додому, ледь живий.
Можливо, скажуть: "Ось, знову напився!",
та, я знаю, що я твій.
Я б за тебе вниз скотився,
прямо в землю людських мрій.
Можливо, скажуть: "От, дожився!",
та, я знаю, що я твій.
Я б на тобі одружився,
якби, я знав, що твій.
Знаю, люди скажуть: "Знову, допився!",
заснув в одній із мрій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589620
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2015
Ховались в тишині її думки,
Люсі часто страждала мовчанням.
Любила читати книги,
пальцями пахли прочитані сторінки,
нудні сторінки дихали позіханням.
Дівчина все думала, мовчки гадала.
Чому судилося бути одною?
Ніхто не проводжає її плечі компліментом,
цього так чекає - завжди чекала,
щоб, біля когось бути собою.
Любила ввечері заглянути в улюблену кав'я́рню,
вона мала дивну назву "Останній шанс",
тут, хороша кава, приємні люди,
закохані пари бували регулярно.
Та, коли її настане час?
І в один з таких вечорів,
їй хитро посміхнувся молодий мужчина.
Рівна постава, легка неголеність, не одружений.
Їх розмова зав'язалася з гарячих слів,
кудись бігти, не було причин.
Вони до закриття кав'я́рні там говорили,
приємно світив блідий місяць.
Зорі віщували любов на все життя.
Їх душі, ще десь боліли,
та, минуле в не потрібне повісять.
Джейк наполіг провести її додому,
вона без впертості сказала: Давай",
Йшли рука біля руки, любити хотіли.
"Прощавай" сказати болючому старому,
теперішньому із захватом "стривай".
Вона вже майже біля дверей,
Хлопець хоче кинути в плечі комплімент, стривай:
"З вами хочу провести все життя"
її серце відлетіло з грудей:
"Джейк, з вами хоч в пекло, хоч в рай!".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589556
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2015
А йшла війна - багато крові,
в нічному тумані воював солдат,
придивлявся в ніч насупивши брови,
тримав в руках убивчий автомат.
А йшла війна - вмирали брати,
з ким на відстані руки служив,
в нічному полі тіл не знайти,
солдат так сильно мовчки затужив.
А йшла війна - смерть вже близько,
солдат цей запах тонко відчував,
землі холодної та чорної летіли бризки,
останню ніч, той хлопець доживав.
А йшла війна, ті постріли гриміли,
стиснувши зуби юнак у відповідь стріляв,
та, раптом все - скроні потемніли,
бідний солдат на землю впав.
А йшла війна. Для нього закінчилась,
вже не бачить цих жахів,
і небо яскравіше стало - зорі засвітились,
бо, хтось один - це тисяча врятованих життів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586832
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2015
Поїзд - це завжди випадкова розмова,
прикрашені слова та погляди в нікуди,
загалом, то все досить чудово,
там, для тебе існують люди.
Існує молода студентка. Навчання. Київ.
Почнеш розмову з нею про каву,
шум заважає. Вона не кричить, а виє,
та, тобі все рівно дуже цікаво.
Дізнався, що є менша сестра,
вчиться вже в третьому класі,
вона бажає їй щастя і добра,
вижити в цій сірій масі.
Студентка - майбутній журналіст, світило,
багато говорить, професію правильно обрала.
Вірить в правду та свої сили,
Батько воєнний - дочка генерала.
Любить готувати борщ, всякі салати,
Матуся навчила. Давно вже на небі.
Пунктуальна дівчина, не любить чекати.
Коротше, те, що треба.
Говорили всю ніч, до самого ранку,
без сорому дивилися в очі,
разом їли свої сніданки,
ніхто з них спати не хоче.
Їй залишилось їхати декілька годин,
йому, ще цілий один день.
Кожен залишиться на світі один,
така доля - суцільна мігрень.
Вона притиснулась до його плечей,
він притиснувся до неї губами,
всіляким канонам - всьому всупереч,
маленькі голови засяяли вогнями.
Обіймав студентку, наче в останній раз.
Хоча, тут так і було.
Поцілунок обірвав купу несумісних фраз,
один в одного так затягнуло.
Вони вже менше говорили,
більше насолоджувались дивом своїм,
цілувались, обіймались, що є сили,
те, що було нічим, здавалось всім.
Та, час настав. Зупинка. Київ.
Він допоміг їй зібрати речі.
Вокзал гримить, а люди виють.
Вона покидає рідні плечі.
На губах залишився її слід,
весь його одяг пахнув нею,
зруйнувала фортецю - розтопила лід,
Тепер хлопець відчув її - своєю.
Вона за вікном, махає рукою.
Він радий, що довелось її знати,
хотів імя пригадати для спокою,
та, за весь час не встиг запитати.
Поїзд рушив...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586430
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2015
Раптом Пауль відчув себе таким беззахисним перед своїм вибором, мабуть це була любов, мабуть саме це відчуваєш, коли комусь вказуєш свій маленький шматочок щастя. І той вогник, який недавно здавався найменшою масою тіла в світі, яке тільки існує, раптом став великим, масивним вогнем всередині нього.
Очі підхопили його вогонь, і загорілись маленькою надією, що Пауль комусь потрібний в цьому світі, він знав, і обовязково вірив, що все буде добре, і саме імя "Марія" була написане для нього на небі. Щоки так почервоніли, ніби хтось по ним пройшовся пензлем із червоним кольором.
Ось так сидиш, і думаєш, а думати не можеш, бо всі думки зайняті тендітною дівчиною, і весь твій світ звівся в одну крапку, яка заповняє весь твій простір, всю пустоту, яка колись була, - проговорив в собі Пауль.
Але цієї зустрічі могло і не бути, як і тисячі інших в цьому світі. Але раз вже доля вирішила, то на тобі людину. Ось тобі її білі, як сніг руки, ноги і обличчя, ось тобі її русяве волосся, з яким ти будеш прокидатись кожного ранку, ось тобі всі її родимки на тілі, ось тобі груди і те, що нижче, ось тобі страх павуків і всіляких маленьких паразитів, ось тобі її алергія на шоколад і картка хвороб, ось тобі, тримай, її проникливий погляд, і нерви після роботи: ось тобі окреме життя, дивись, не зроби йому боляче.
Марія захотіла спати. Її ліжко було зовсім голе, як і її біла шкіра, і кожна родимка на невинних плечах. Гріла не сама думка, що зараз піде спати, і не те, що лягне у тепле ліжко, гріло зовсім інше, щось важливіше за сонце. Сьогодні, вона засинатиме, думаючи про нього.
В її фантазіях вони переплетені узами любові, тонкою зігріваючою ниткою, яка в майбутньому стане міцним канатом між їх стосунками, які зіллються в солодкому поцілунку, в ніжному дотику гарячих тіл та холодних рук, яскравих кольороів, якими тепер засяє - до цієї миті - її передбачуване життя.
Волосся розсипалось на білій подушці, вони теж вирішили відпочити. Її гладке тіло розсипалось на десятки тисяч маленьких шматочків, тепер він став відстунім елементом для повної картини, тим необхідним пазлом, тим довгим і щасливим життям . Марія хотіла, щоб саме зараз він був поруч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585778
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 06.06.2015
Полонила його серце краса чорноброва,
маки в саду червоним заквітчали,
грали вібрації з першого слова,
сонце з небом вальс танцювали.
Полонила серце білосніжною шкірою,
грайливим волоссям, де проросла ромашка,
фарбувала дні - не кольорила сірими,
від дотиків по тілу йшли мурашки.
Полонила серце легко і ніжно,
коли від життя нічого не чекав,
заповнила собою пусте його ліжко,
в рожевих снах ніколи не зникав.
Полонила серце молоде і свіже,
і, начебто, він ніколи не страждав,
та, в один із днів непогожих,
серце бідне в полон віддав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585765
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2015
Слав повітряний поцілунок маленький хлопчик,
слинявими губами любов великого серця,
дитячим кроком свою стежку топче,
всім без розбору маленький сміється.
Посміхайся мій друже, посміхайся будь-ласка,
серед похмурих обличь, нехай сяє беззубо.
Дорослі, що не день, то - нова маска,
потьмяніли серця, в суєту ховаються губи.
Посміхайся мій милий, посміхайся будь-ласка,
безкрайньому небу, чорним і білим.
Кожен день - перемога, без посмішки - поразка
Посміхайся хлопчик усім своїм тілом.
Посміхайся мій хороший, посміхайся будь-ласка,
навіть, тоді, коли твоїх забракне сил,
нехай, не живе лицемірна гримаска,
нехай, посміхнеться тобі небосхил.
В світі маленькому, ти велика людина,
тільки, свою посмішку ніколи не ховай.
Посміхайся мій хлопчик, сяй без причини,
Стомлені обличчя посмішкою відкривай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585422
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2015
Він лоскотав її слова, а в них кольорові букви,
тиша розчинялась гарячим поцілунком і чаєм,
розпеченим серцем, ніби лавою терпли руки
ті осілі хвилини, здавались безмежним раєм.
Музика їх тіл, тільки починала грати
протяг пахнув жіночим парфумом і мокрим вечором,
трояндою і ромашкою пяніли дві наступні кімнати,
хребці на її голій спині, здавались солодким бісером.
Її маленька шия сховалась між його губами,
він грав рукою з її розсипаним волоссям,
вона обхопила його спину своїми беззахисними руками,
найгучніший вечір помер в секундному безголоссі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584793
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2015
Їй причепили зірку на маленький рукав,
тоді, в Кракові фашисти цим страждали,
Краківське гетто німецький грім спіткав,
смерть в тутешні квартири підкидали.
Ось там сивий дідусь з діркою в голові,
прилягнув, щоб не бачити жаху.
Напевно, бачить сон, як лежить в зеленій траві,
не пахне там безпорадним страхом.
Поруч заснула ціла сімя після вистрілів,
гучний сміх німців зливався з криком про допомогу.
Маленькі і дорослі голоси перемішались в купі слів,
в самотньої дівчинки не залишилось нікого.
Маленьким кроком з великим прагненням,
відбилась від групи бідних євреїв,
з ангельскою посмішкою та дитячим уявленням,
обзавелася маленьким рятівним трофеєм.
Сховала під ліжко себе і всі свої страхи,
щоб не чути смерть - притиснула вуха руками,
мякою шкірою стадом боялись йти мурахи,
вона хотіла пригорнутись до рідної мами.
Але, оголила війна всю жорстокість свою,
з автоматом в руках та дурною зухвалістю на чолі,
Зустріла свого батька - матусю живу,
та, тільки не на цій землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584291
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2015
Її перемелювали, наче розрубану гілку
зубами тримала мовчання - продовжувала йти,
врізалось в пам'ять все, наче на плівку,
та все одно, себе продовжувала нести.
Дряпала землю тонка жіноча ступня,
стерті до крові танули кроки.
Здавалось, що скоро пробється броня,
і звідти витечуть всі її соки.
Багато ляпасів терпіли білі щоки,
давно не червоніли, тільки засохнута кров,
на тілі ран її глибоких,
різали прохання від її молитов.
Жахи війни повідало серце жіноче,
шрами на ньому не встигали прожить,
вже не стукоче, тихо не шепоче,
не рветься на шмат, і не біжить.
Гаряче серце безжалісно вкрала війна.
Куди? Навіщо? Відповіді не знайти,
як мільйони інших, ріжуть слух німі імена
в землю закопані дерев'яні хрести.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584164
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2015
Він не бажає їй пухнастих снів,
набридла іграшка, нехай інша говорить,
до першої осені і холодних дощів,
поки, один одного знов не спотворять.
Замість солодких слів він почує гіркі,
які жалять, немов найсердитіша бджола,
з букетом виправдовувань: " Ми не такі",
напруживши всі мязи блідого чола.
Замучені очі більше ніколи не побачать,
як бачили тоді, світлом на дні.
Самотні лави вже нічого не значать,
так, і пустують собі вдалині.
Його залиті скроні плавають в алкоголі,
вона рве на собі молоде волосся,
Обидва вільні - всередині позбавлені волі,
І начебто того дня все обійшлося.
Та, прийде мить - закінчиться пластмасовий терор,
вона не вбивця - він не жертва,
і навпаки, без дешевих бутафор.
Виберуть інших, щоб минулих стерти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583555
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2015
Світло в далечі забирає увагу,
затамовуєш подих на мить.
Пам'ятатимеш це - для рівноваги,
коли душу сум защемить.
Першу любов випадково згадаєш,
коли п'ята дійде до кінця.
Цю так само в собі заховаєш,
для майбутніх історій про розбиті серця.
Шкільні роки, які пролетіли
згадаєш вдома від нудьги.
Найкращі моменти в голові замигтіли.
Теперішні друзі - колишні вороги.
Як був студентом, вчився на трійки.
На п'ятому курсі знайшов останню любов.
Розбитий ніс від першої бійки.
І саму дивну із твоїх розмов.
Найкраще весілля, троє гарних дітей.
Твій 50-річний юбілей, і перша цигарка.
Проблеми із здоровя'м, серце із грудей
і молода симпатична санітарка.
Буде і чорне, буде і біле.
Радісно посміхнешся, знову згадаєш від болю.
Зміниться все. Лиш спогади цілі,
зворушать сиві брови, зморщені долоні твої!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582968
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2015
Сидить на лавці старенька бабуся,
схрестивши руки на ліктях.
Про життя думати мусить,
летять за днем її літа.
Давно вже бабуся одна,
і нікого в неї немає.
В будні і свята завжди сама.
З днем народження ніхто не вітає.
Згадає свою першу любов,
і як на війні втратила брата.
Як їй життя зберіг герой,
а потім його розірвала граната.
Опустить голову бідна старенька,
витре сльози із мокрих очей.
Встане, піде собі тихенько.
Не згадає ніхто її із людей.
Зайде в кімнату, лягне в ліжко.
На стіні ікона, догорає самотня свіча.
Засне бабуся, засне навічно.
Засяє досконалий голос: "Ти не сама!".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582967
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2015
Небо віяло вечірнім дощем,
один одному в очі дивилися.
Уткнувся плечем в твоє плече,
світи на мить спинилися.
Туман сховав нас від усіх,
щоб не було зайвих очей.
Вітер не приховував радісний сміх,
бо кохають двоє людей.
Ніч сяяла зоряним днем,
наші обличчя сяяли теж.
Наче ми є вічним вогнем,
Божими іскрами між темних веж.
Земля накрила нас собою,
щоб відчути злиття небесних тіл.
Росіяни назвуть це - "судьбою".
Двоє сердець потрапили на приціл.
І буде всюди все за нас,
і не буде нічого проти,
бо Бог відвів нам час,
любити тих - хто навпроти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582699
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2015
Серед ясного неба і білих хмар,
десятки тисяч думок і війни,
дурних міфів про неіснуючих примар,
і розмов позаду моєї спини.
Серед поганої погоди і двохтижневих простуд,
дорогих ліків і поганих новин,
дешевих блядей і продажних паскуд,
і космічних цін на бензин.
Серед атеїстів, що сьогодні в тренді
і брехні, якій міри тут нема,
високобюджетних фільмів і хеппі-ендів,
маленьких зарплат і ненависних іменах.
Серед єдиного Бога і мільярди людей,
вбивства, насилля і невинної крові,
дурних ідей і непотрібних речей,
революцій, бунтів та погромів.
Серед брудних доріг і вирубаних лісів,
розбитого носа і зламанних ребер,
мрій, надій і не найкращих часів.
Я знайду тебе, знайду тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582698
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2015
Стількох любив, стількох цілував,
не памятає, навіть таємнича безодня.
Забув любов, забув слова.
Залишився просто порожнім.
І сотні очей, і тисячі голосів -
записані просто на плівку.
Позують у всій своїй красі,
як на гачку досвідчена наживка.
І день, і ніч,
як перехожі - проходять безслідно.
І ти кричи, не кричи,
всерівно згориш непомітно.
Комусь наобіцяв, комусь збрехав.
Мабуть, з цим перебрав зайвого.
Слова проковтнувши, важко зітхав.
Надто в тобі від лукавого.
Дешева демонстрація - приємна показуха,
для людей такого ж рангу.
Життя - не кіно. Так - порнуха.
Не видихнись в першому раунді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582262
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2015
Не треба те, що не вічне
за чим полумя не горить.
Не треба вдавати, щось трагічне,
коли на небі не зорить.
Не треба сумних епітафій,
та втішних не потрібних слів.
Не треба дурних медитацій,
щоб зрозуміти, що ти здурів.
Не треба брехливих ясновидців.
Бог один знає, що буде.
Не треба самотніх суїцидів,
такий шлях в нікуди.
Не треба народних революцій,
головна революція в тобі.
Не треба вдавати, що ти Конфуцій,
не бачив життя в роки молоді.
Не треба ангельских очей,
коли душа безпробудно лукавить.
Не треба лицемірного е-ге-гее-й,
коли на серце камінь давить.
Не треба брехливого "завтра",
і гіркого погляду назад.
Буде боляче. Життя - не солодка вата,
але інколи буває шоколад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582261
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2015
А хочеться правди,
втомився від щоденної брехні,
а хочеться завжди,
щоб горіли вогні.
Не приховаєш словом
власні свої нечистоти,
хіба ж тимчасово,
а згодом спливуть навпроти.
Змій він поруч буде.
Таємний плід - джекпот.
Не думай, що забуте -
якиїсь старий анекдот.
Але є досконале світло,
не якиїсь психічний прийом.
Приходить із ранішнім вітром,
бере під своє крило.
Туди і потрібно прагнути,
там відкриваються істини.
Не встигнеш збагнути,
вже на кінці відстані.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582074
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2015
Когось любив, когось чекав
комусь начебто вірив,
і кожного раз себе вбивав,
незнаючи міри, падав у прірву.
І гірко жив, і солодко було
але, комок горло стискав
одне прибувало, інше минуло,
і я начебто остигав.
І голосно сміявся, десь тихо плакав.
Нерви завжди були на межі,
і справа не в знаках зодіаку,
коли любов, всього лиш міражі.
І багато слідів застигли часом,
глибоко десь всередині мене,
заграють сумну музику всі разом,
завию я на небо шалено.
І начебто, щось зламалось
і мліють від болю скроні,
цієї ночі погано спалось.
Засну сьогодні знову в полоні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582071
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2015
Твоє "угу" звучить, так розуміючи,
ніби, знаєш все на світі
в недрах серця довго мігруючи,
знаєш, чого в Африці голодні діти.
Для тебе давно не загадка,
хто вбив президента Кеннеді.
Готова розсекретити вбивство за шоколадку,
бо обожнюєш солодке, моя леді.
Мона Лізі не даєш спокою,
адже, її секрет знаєш теж.
Розкриються таємниці задані епохою,
а може з собою їх забереш.
Бемудський трикутник плаче сльозами,
бо знає, до нього дійде черга.
Таємна назва стане просто словами,
як післядощі в невинні четверги.
Все розумієш, все точно знаєш.
Нікому не скажеш, ти точно могила.
Спекотним днем, що одягнути гадаєш.
І посміхнешся, бо знаєш.
Так хитро, так мило.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581131
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2015
Ти вбила мене в со̀бі,
спогади закарбувались прозорим льодом,
живем очима інших, мов сліпі
і помираєм в них, трохи згодом.
Ти вбила мене, так холоднокровно.
Джек-Різник перед тобою знімає капелюха,
кричим цими історіями, так безмовно
секундно завмерли, щоб почути - чужі вуха.
Ти вбила мене без співчутливих слів,
хоча, звідки мені тепер знати,
або докором сумління - мовчанням перехожих днів,
які прийняли форму щоденних ґратів.
Так буває, що найсвітліші плями -
залишають найтемніший слід, як смола.
Тепер зрозумів. Не треба занадто сильно.
Дійшло. Не треба любити до нестями,
бо, смола має властивість закипати,
коли та, що недавно бу̀ла
стане тою, що колись була̀.
Але...
Вбий мене в собі, ще один раз.
І тоді я тебе - авжеж.
Без слів на вітер - образливих фраз.
Ти мене вбила : я тебе теж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581130
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2015
Коли на небі нема погоди,
і замовк підозріло пташинний щебет.
Коли з війною йдуть братські народи.
Я згадаю про тебе, згадаю про тебе.
Коли світло стане страшною пітьмою,
і буде відчутній тихий молебен,
і справи мої запахнуть труною.
Я згадаю про тебе, згадаю про тебе.
Коли днем стане нестерпно жити,
а вночі серце, геть із ребер,
і буде важко взлетіти.
Я згадаю про тебе, згадаю про тебе.
Коли раптом пропаду на радарі,
в черговий раз життя загребе,
і мовчатиме дата на календарі.
Я згадаю про тебе, згадаю про тебе.
Адже, коли любов реально рухає,
і від неї хочеться взлетіти в небо,
серце вдвічі швидше застукає,
Тільки, для тебе. Тільки, для тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579825
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2015
Нам травень стане Божим крилом,
нашій любові вірить сліпо,
задуває через небо сонячним теплом,
наскрізь тебе мелодійним скрипом.
Ти не приховаєш червоні щоки,
навчившись швидко у весни,
зробиш декілька вдихів глибоких
сховаєш їх уві сні.
Ти не приховаєш голубі очі,
дивлячись ними високо в небо,
бо, видадуть тебе таємні ночі
з ясних зорей хто-небудь.
І що нам сильний вітер,
який здував пил з веранди,
який теж любив квіти,
і вранці вдихав білі троянди.
І що нам травневий кап-кап,
після якого обмокла земля,
який сухі голови шука,
лише наші імена промовляв.
Травень знає наш таємний секрет,
" просто бути щасливими -
ніякого алкоголю і сигарет -
просто бути любимими".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579824
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2015
Для сонця - ти тінь.
Для Бога - ти людина.
Для ночі - одне із сновидінь.
Для дії - ти причина.
Для мурашки - ти хмарочос.
Для літака - ти мурашка.
Для спокою - ти хаос.
Для травички - ти ромашка.
Для перехожих - ти незнайомець.
Для друзів - ти друг.
Для держави - ти оборонець.
Для розумників - ти плуг.
Для мами - ти син.
Для викладача - ти студент.
Для неї - ти один.
Для всіх - бракуючий елемент.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577980
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2015
Моя кохана, я прийду,
коли в саду зацвіте бузок,
до рук твоїх я упаду,
просто словам присвячу цей рядок.
Моя кохана, я знайду між секундами,
щоб обов’язково було щасливо.
Засію з любов’ю поле трояндами,
і скажу тобі тремтливо.
Моя кохана, я люблю...
тебе люблю, тобі дарую
білих і червоних троянд.Молю.
Щоб чути те, що чую.
Молю...
Щоб чути вранці сонне "Привіт",
а на вечір втомлене "Доброї ночі".
Не потрібен мені весь світ,
коли є твої очі.
Молю...
Щоб бачити, те що бачу.
Твій силует, який сховав сонячний промінь,
твої губи, які цілують на вдачу,
а всередині, після цього загорить - пломінь.
Молю...
Кожен день, кожну годину та хвилину,
щоб моя любов не переставала горіти,
щоб кожного ранку бачити голу спину,
і хотілось тебе зігріти.
Молю...
Аби називати тебе коханою,
поки мені не набридне і крапка.
Мені не набридне, Богом даною,
мені не набридне і трьохкрапка...
І я...
Моя кохана, я прийду,
коли в саду зацвіте бузок,
до рук твоїх я упаду,
просто тобі присвячу цей рядок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577979
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2015
Тембр любові впав на нуль,
перейшов на шепіт.
На варті серця патруль,
і його голосявий регіт.
Чути дзвеніння ключів
і пориви не бути одним.
Впустив в небо декілька слів,
залишаюся досі земним.
Розправляю свої тонкі крила,
та не можу взлетіти.
Попелом згорілої любові накрило.
Білі крила починають сіріти.
Тремтить опавше піря в долоні,
не від холоду, і не від страху.
А тому що в полоні,
і не видно звідти шляху.
І може зараз поки рани
захлинулись тобою.
На місці них зробляться шрами.
І серця патруль не даватиме збою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577823
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2015
Кидає зі сторони в прірву,
а сни - нездійсненні мрії.
Без відповіді залишилась молитва,
та вселенської ейфорії.
Крихти на столі від хлібу -
слова твої нічого не значать.
Падають гучніше слова "тихо",
маючи слова, лиш ранять.
Ніхто не подумає красиво,
після перших людей не модно.
Часто тягне те, що - фальшиво,
а не те, що - благородно.
Спокуса - найсильніший наркотик,
і брудніше нього немає.
Бруднить душу, лиш дотик,
і дотик її ж ламає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577822
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2015
Сидів невільник в проклятій камері,
де не чудес, не світу.
Нагородили такими карами,
хоч сиди, гріхи сповідуй.
За помилки платять дорого,
впевнився тяжкими днями.
Невинна самотність стала ворогом,
Заздрив. Не літав з птахами.
Замість неба зїдати очима стелю,
щоб, побачити краєм ока синє.
Всі спроби марні в пустелю,
не привід для власної гордині.
Безсонні ночі на вухо шептали:
" Ти втечеш звідси чи ні"?
Думкою цією звивини лоскотали,
і запалювали в ньому вогні.
Інколи було дуже важко.
Згадував, як пахнуть свіжі огірки,
як він стоїть серед ромашок,
і не проживає дні гіркі.
А суворі наглядачі його розуміли.
Йому в неволі, так здавалось.
Своїми ключами на нерви гриміли,
і не по імені називали.
Голос коханої миготів в голові,
невільнику часто ночами снилась,
як лежать в зеленій траві,
як до губ його нахилилась.
"Ах, який солодкий був сон"!
Адже, невільнику часто він снився,
як серця бились в унісон,
але це сон, постійно злився.
Дні і ночі. Дні - ночі,
так мимоволі безтурботно минали.
Невільник говорив: "Неволя - найважчий злочин"!
Стіни слухали, але мовчали.
Довго думав, довго вагався
надумав втекти наш герой.
Довго від цієї думки здригався.
Приміряв на себе нову роль.
Вирив яму маленьку він,
щоб туди пролізти нишком.
Відчув запах землі і змін
та страху свого трішки.
Довго рив, довго пролізав
побачив світло в кінці яскраве,
але, як виявилось, невільник спав.
Неволя - сон.
Заснув з милою на травах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577560
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2015
Коли ти говориш, грає музика,
ноти добровільно підкоряються голосу,
ловлять твої вібрації, навіть супутники,
із досі не вивченого космосу.
Коли ти говориш, замовкає природа,
всі прислухаються до ніжного тону.
Мовчиш для мене, дуже шкода...
адже, голос подібний ясному дзвону.
Коли ти говориш, мені насолод,
квітнуть швидше ромашки білі,
заздрить мені поет Гесіод,
радіє букет із білих лілій.
Говори зі мною, моя квітка!
Говори зі мною, говори!
Мовчи лише рідко, лише рідко.
Всередині мене гори, ясно гори.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577559
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2015
В тебе є все:
Є небо, є зорі.
Є та, яка буде на все.
Є той, з ким багато історій.
В тебе є сонце.
Є місяць і ночі.
Є ангел-охоронець,
і мамині люблячі очі.
Є батькова мудра порада,
є день і квіти.
Є Божа правда,
і те, що має боліти.
Є те, що не купиш.
і те, що не потрібно.
Є те, на що вдвічі наступиш.
І є на кого - всерівно.
Є любов в її проявах,
одне життя - мільйон ситуацій.
Є ти - при всіляких умовах,
декорацій та ілюстрацій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577539
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2015
Бачу кімнату - чотири стіни,
мовчать, як тиха злива.
І тільки темрява, нема тіні.
Грає на нервах блудливо.
Не вийти, не побачити
тільки очі закрий, а там -
а там вдасться тобі розтлумачити,
темрява засяє життям.
Там небо синє-синє,
птахи грайливо літають.
І пісня невимушено лине,
напевно, хороших днів бажають.
Там дитина беззупинно плаче,
мамине серце стискається знов.
Заспокійливим голосом скаже тремтяче,
устами ніжними, мов богослов.
Там дівчині закоханий юнак
зізнається невпевнено в любові.
Першою секундою, подумає, що мудак.
Леді розтане після першого слова.
Там собаки інстинктивно ганяють котів,
жебракує сліпо старий дідуган,
який під ніс, щось бурмотів -
згадує роки, адже був хуліган.
Там нервово чекають поїзди
історій пригод незнайомих людей,
які залишаться, тут назавжди
театром історій дорожніх Бродвей.
Там день втомився від шуму,
а ніч нудьгує без розмов,
без ніг ядерного струму,
шуму вен, де розтікається кров.
Там молода офіціантка після роботи,
з'їла мамин гарячий бульйон.
Трудові дні - дні скорботи,
матусі за бульйон - поклон.
Там величезний страшний супермаркет,
і маленький хлопчик чогось хотів,
а батько хотів міцної чарки -
для нього "хотіти" важливий мотив.
Там серед стін подорожував хлопчина,
який, просто очі закрив,
побачив все заплющеними очима,
для себе новий світ відкрив.
© Міша Малюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577536
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2015