| Сторінки (1/6): | « | 1 | » |
Коли зупиниться в осі Земля,-
Ти по інерції впадеш в мої обійми,
І сила тиску на твої вуста
Здолає будь-яке її земне тяжіння.
Полярний магнетизм гарячих губ
Магнітно-пристрасно з’єднається в зеніті,
Інстинктом шарму ніжності взірве
Молекули шаленості в його орбіті.
І вибух надземного відчуття
Проріже пристрасть: резонанс в її основі.
Коли зупиниться на мить Земля,-
Я вже не зможу зупинитись на півслові.
Олег Малик-Маліновський
17.01.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579955
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2015
На твоїм оголенім тілі
Тату відбитків не моїх губ,
І чужий екстаз водевілі,
Акцент і біль божевільних згуб.
На твоїм оголенім тілі
Тавро аромату не моїх рук,
Ніч чужа: післясмак ванілі,-
Язик реагент несолодких мук.
На твоїм оголенім тілі
Сліди мелодій не моїх вух,
І чужий акорд у клавірі -
Глухий дисонанс, що мучить слух.
На твоїм оголенім тілі
Кіно фантазій не моїх бажань,
На твоїм оголенім тілі -
Купаж із ревнивих моїх страждань.
Олег Малик-Маліновський
08.05.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579821
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2015
Ви коли-небудь бачили зіркове небо у тиху жовтневу ніч, сповнену романтики і пригод?!
Нічний Ірпінь засинав під музику вітру цих сподівань. Темний силует хлопчака на водостічній трубі місцевого каземату податкового університету, проглядався крізь пелену густого туману, що повільно осідав на землю. Скульптурний образ шукача пригод повільно і обережно долав сантиметр за сантиметром, опускаючись на хмарах звитяги й інстинктивного покликання.
В душі буяла весна і цвіла абсолютна гармонія з запахом пожовклого листя, яке інколи злітало з дерев і, кружляючи, легко лягало на траву. Запах листя перемішався з запахом волі. Це ж вперше за два роки дихати було так легко і невимушено. До цього він ніколи не звертав увагу на акорди співучої тишини нічної плеяди саду, який оточував казарму з двох сторін.
Передчуття чогось важливого, визначного в його житті захоплювало дух. Мрії витали в дифузному танці, переплітались і кружляли, як маленькі медузи.
Гармонію нічної тиші збурив пронизливий зойк і скрип труби, яка за своїм призначенням не служила підставкою для монументальної композиції Дон Жуана, і з розмаху летіла вниз.
В дитинстві Тарас мріяв про парашутний романтизм, але що буде так боляче знала одна трава, лоно якої сховало безсонного лицаря.
Вона замрійливо дивилась на небо і рахувала зірки. Думала над тим, що якби було добре оподаткувати нічні світила мінімумом доходів закоханих сердець. Отримані поцілунки від вилучених коштів спрямувати на зміцнення економічних стосунків новостворених пар.
Місяць вже вибився з-під хмар, а вона дорахувала тільки до мільйона. Мільйонна зірка спалахнула і гранатометом падала у ніч… Оксана загадувала бажання…
Їхні погляди зустрілись і в них був вир незвичайних почуттів. Очі горіли вогнем кохання. Дивне Тарасове передчуття здійснилось – він зустрів її, - свою єдину і неповторну Оксану…
Три наряди поза чергою минали нудно і довго… Але він жив спогадами. І, навіть, синці на коліні і водостічна труба, яку він ремонтував два дні підряд, не могли затьмарити незабутні хвилини тієї ночі…
[b]Безсоння лицаря перетікало у одержимість закоханого…[b][/b][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578926
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 04.05.2015
[b]I
Я НЕ ХОТІВ БУДИТИ ВАС…[/b]
Я ввірвався у Вашу кімнату
Тихим злодієм потаємним...
Пестив ніжно, тендітно, таємно...
Дотик губ зігрівав поцілунком...
Ви тремтіли в акорднім екстазі,
Вигинались, як лань, під руками...
Потім гарно і солодко спали...
Ви не знали, що Вас обіймало
Моє тіло в шаленому танці...
А може ....і знали ....
Та скромно змовчали,
Що я приходив....
Я - це ВІТЕР ввірвався в кімнату...
06.08.2010
[b]ІІ
Я ТАК ХОТІВ ЗБУДИТИ ВАС...
[/b]
Я ввірвався у Вашу спальню
Наглим Зорро у чорній масці,
Пестив довго, тендітно, вульгарно,
Покус губ зігрівав поцілунком…
Ви тремтіли в шаленім екстазі,
Як пантера, вилась під руками,
І крізь сон таємничо мурчали…
Потім втомлено солодко спали…
Ви крізь ніч загадково мовчали
А може … Ви знали…
Напевно Ви знали…
Що я приходив…
Я – це СОН обнімав Вас у спальні…
грудень 2013
Олег Малик-Маліновський
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578919
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 04.05.2015
Скучаю...
Скучаю тихо...
Скучаю мовчки сильно...
Скучаю голосно нестерпно ніжно...
Скучаю так тендітно і бурливо-різно...
Скучаю медіально просто і жадобно-вільно...
Скучаю надпотужно стримно і в унісон шалено...
Скучаю трохи зимно букетом спеки серця так дилемно...
Скучаю вже нестримно, беззахисно, беззастережно і без слів...
Скучаю божевільно, до безумства вчинків, що зваблюють свідомість натюрмортом почуттів...
Олег Малик-Маліновський
20.08.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578649
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2015
***
Коли помирає Муза
В поетових образних снах,
Метафор отруйна медуза
Жалить слова у віршах.
Коли помирає образ
І губиться символ в думках,
Сарказмом іронії доказ
Ранить співзвучність в словах.
Коли помирає символ
Й розрита підтекстна вуаль,
Епітет страждань мучить Слово
Пострілом болю в печаль.
Коли помирає Муза
В поетових образних снах:
То вірші Поету обуза, -
Біль слова пече у рядках.
Олег Малик-Маліновський
19.04.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578647
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2015