| Сторінки (1/8): | « | 1 | » |
Ми дихали серцем,
в безодню прірв космосу...
Нам зорі із неба -
не слали "привіт",
посмертне послання
гарячими пальцями ,
вони висікали
на краю повік
Вони так жертовно
і так самовіддано,
із неба на землю
все падали вниз ...
Світили нам в очі
незнаними барвами ,
а в серці лишали
легенький поріз ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2015
А на дворі грози ілюмінації
освітлюють дорожній STOP-сигнал.
Я недостойна вашої овації,
моя вистава визнала провал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2015
Дивлюсь в вікно ,а там усім на зло
все ходять, ходять кольорові люди ,
як клякси фарби , йдуть на полотно
стікають потічком всія і всюди .
Такі смішні ,кумедні у куртках ,
уся палітра кольору повсюдно
і в когось синій смуток на руках,
а хтось ховає радощі міжлюдно.
Тут смутку синь і радості блакить
відтінки одного , бувають різні
два епіцентри стягує й манить
лиш серце щире і нитки залізні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581349
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2015
Вона впала повільно,тихо
на зоряний малюнок,що в душі-
давно вже малювала,як на лихо
фарбами,стиснувши у руці -
маленький амулет у формі місяця,
що світить мутним світлом тільки в день
останній подих з ніздрів тихо випустить
із ядом переповнених легень...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581348
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2015
Поговори із тишею, буває,
від цього стає краще на душі
і все лихе тоді на мить минає
додолу кидає свої гострі мечі .
Поговори із тишею,тихенько
словами сірими її не налякай
вона сама підійде так близенько,
душа порине аж за небокрай .
Поговори із тишею,ласкаво,
погладь її волосся золоте,
і пам'ятай , у світі цім лукавім
життя твоє ніхто так не збагне ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580166
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2015
Колись напевне ти ,мій друже
побачиш зірку самоти
і зрозумієш що у світі
самотнім будеш завжди ти
і все навкруг лиш слів полова ,
лиш сенсу зречені боги
цей світ не наш , й не був ніколи,
а хто сказав що боги ми?
життя для нас як світла спалах
засяяв ясно і погас ,
і думка ця як слів оправа
поповнить дум моїх запас
і тут могла б я промовчати
та промовчать не маю сил,
бо ж ,мій друже ,бачиш правду
вдивляючись у небосхил...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579099
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2015
Як важко іноді словами описати,
що у душі моїй аж бурею мете.
Із слів, думок та мрій - зимові шати,
висять на моїх плечах багажем.
А я сама ,сама посеред цвіту
моїх лиш снів ,що сняться вже давно
і осуду людського в'ялі квіти
до моїх ніг вже падають в багно.
Цей світ пустий , тут тільки хуртовина,
тут тільки я владика, цар і раб.
Та не для цього ця погожа днина,
щоб ти шукав той недолугий скарб.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578675
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2015
Чекаючи, ми губим свою долю -
багатогранний, амбіційний світ,
коли у серці є жага до волі,
а очі лиш рахують кількість літ.
І кожен рік все скапує незримо
в потушене багання самоти,
а люди здатні лиш проходить мимо
і серед них, звичайно, є і ти .
Хоча в очах твоїх нема вже і надії,
в душі погасли вже оті вогні -
обвуглені твої крилаті мрії,
ще прилетять в старечі твої дні ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578673
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2015