| Сторінки (1/23): | « | 1 | » |
Оглядаючись назад
стає на серцю неспокійно,
відразу відчуваю стук
його швидкого темпу.
Не розумію, що за відчуття ...
Чи то є біль? Чи то печаль?
Ці почуття лякають ...
І́ знову сльози на очах.
Через роки, та все ж щемить,
стає на серцю неспокійно,
відразу відчуваю стук
його швидкого темпу.
25.03.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869376
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2020
Кожен день вона прокидається у себе вдома, у своїй кімнаті, у своєму ліжку. Кожна дрібничка, що знаходиться у її квартирі знайома та рідна. Ці речі нагадують про ті моменти, які відбувалися з нею у певні проміжки життя. Повертають до пережитих хвилин радості, щастя, спокою, гармонії, розпачу, болі, горя, зневіреня … Це стіни фортеці, в яких вона виросла, які бережуть та пам’ятають всю історію її життя. Навіть якщо в цих стінах довелося пролити багато сліз, пережити багато горя та відчути біль … це все проходить з часом, і не важливо чи хочеться повертатися додому, тому що все ж повертається, бо більше нікуди йти. Найгіркіше, коли прийшовши додому атмосфера кімнати нагадує про ті секунди, хвилини, яких вже не повернути… нагадує про те, про що хочеться забути і зовсім не хочеться відтворювати у пам’яті. Але і до цього з часом звикається … бо іншого виходу немає. Постійно заставляючи себе відволіктись, переключаючись на щось інше, вона нарешті змирилась і зрозуміла що це ще не кінець, що потрібно радіти тому що було, як поганому так і хорошому, бо це життєвий досвід, який є безцінним … І після цього, вона вже не звертає уваги на спогади, що ховаються у стінах її кімнати. Все стає звичайним, не таким важливим, і навіть забутим.
Для неї дім це місце де вона може відпочити, зібратися з думками, з силами, де може посміятися і поплакати … куди може повернутися у будь-який час. Хоча впевненості, що так буде завжди немає. Але це вже інше. Зараз, їй подобається приходити додому коли квартира пуста. Вона любить бути сама вдома, або ж це стало привичкою. Тоді вона почувається вільною, може робити або ж не робити все що завгодно, немає примусу чи обов’язку, що це необхідно зробити саме зараз і саме так. Немає ні перед ким обов’язку. Куди захотіла – туди й полетіла.
Вона не хотіла б кудись переїжджати, особливо зараз. Тут кусочок її серця, який вона не хоче залишати. Для неї це було б надзвичайно складно. Вона знає, що дім залишився б для неї завжди відкритим, але він був би вже не таким … чужим. Вона не хоче прощатися з тим, що любить. В майбутньому, коли наступить той день, коли їй доведеться переїхати жити кудись-інде, вона буде сумувати за домом де виросла, де залишилися дорогі для неї спогади.
Важкий 2010 рік …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651901
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2016
В полночный час
И в эту пору года
Душа моя
Разорвалась на клочья
Застыло времени отсчет
Глаза не видят света
На части мир испепелён
Тебя вновь не увидеть
03.12.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625730
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.12.2015
Посвящено А. :)
Я очень благодарна тебе за то тепло, которое я ощутила! Спасибо и прости, но ты мне безумно нравишься! И неважно, что ты далеко, ведь ты в моем сердце!
Внезапно, словно лучик всета,
Ты появился украшая мои дни,
И сердце сново стало биться,
В моей замерзшей, как лёд душе.
Ты возрадил во мне те чувства,
Которых, я боялась сново ощутить,
Хочу всем сердцем что б так было
Как ты сказал: "Небойся, я с тобой!"
31.07.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597506
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.08.2015
Осінь …
Коли дерева почали скидати з себе свою золотаву одежину, до мого серця непомітно прокралася осінь. Вона міцно огортала мою тендітну душу своїми холодними обіймами, наче жадала перетворити моє серце у суцільний кусок льоду. Мене переповнювало сильне почуття самотності. Ніби я, це те саме дерево, стою оголеною та беззахисною на краю глибокої прірви, де немає більше ніяких ознак на існування ще якогось життя, яке могло б врятувати моє зранене серце.
Лише вітру, який пронизував мене з ніг до голови своїм холодом, я вивернула всю душу навиворіт, думаючи, що таким чином я раз і назавжди зможу втекти від цього нестерпного болю, але він ще довго не міг мене покинути. Покинув мене лише він, так безжалісно і безповоротно. Пішов іншою стежиною, яка стрімко стелиться перед його ногами зовсім у протилежному напрямку, все більше віддаляючись від мене.
Цього осіннього вечора, я востаннє дозволила собі приблизитися до будинку, де він живе. Раптово дмухнув холодний вітер, а жовтувате листя закружляло у танку, я підняла голову до верху і побачила його. По моєму тілу пробігли мурашки і серце трепетно забилося. Я з обережністю та страхом, що він може мене замітити, намагалась закарбувати його образ у своїй пам’яті. А він, як завжди серйозний і задумливий стояв на балконі затягуючись сигаретою. Провівши з ним півжиття, я так і не зуміла навчитись читати його думки по очах. Мені залишалось лише одне – сподіватись, що у цю мить, він думав саме про мене.
Я стояла біля його будинку наче прикута до землі й здавалося, що життя втратило будь-який зміст. Я не могла зробити й кроку, а на очі наверталися гіркі сльози розпачу, болі та безвиході. На жаль, у реальному житті немає спеціального годинника, який би міг перенести мене у минуле та дати можливість повернути життя в потрібне русло. Моя безвихідь полягала в тому, що мені потрібно було прийняти той факт, що нам ніколи вже не бути разом. Отож, жовтень 2014 року став для мене фатальним.
Тим часом, з дверей його відчиненого балкону, як зазвичай у нього буває суботніми вечорами, долинав веселий сміх рідних. Мені відразу згадалися ті часи, коли я сміялася разом з ним та його сім’єю. Це було так давно і на мить мені здалося, що це був лише гарний сон, після якого не хотілося прокидатися.
Усі ці п'ять хвилин, що він провів на балконі палячи свою сигарету, я милувалася його ніжними рисами обличчя. В глибині душі я палко жадала, щоб вони тривали вічно. А перед моїми очима, ніби як перед смертю, промайнули всі дні проведені з ним. І я, у котрий раз повернулася у спекотні літні дні 2010 року.
Літо …
1 липня був тим особливим днем, який більше ніж на чотири роки пов’язав наші долі. День розпочався, як зазвичай, о шостій ранку із запашної кави. Вийшовши на свій засклений балкон я відкрила вікно, глибоко вдихнула свіже повітря та із задоволенням зробила ковток свіжозвареної кави. Я дивилася на краєвид, що відкривався з моєї квартири гадаючи, який сюрприз мені підготував сьогоднішній день. А у повітрі вже відчувалася незвична аура, яка заставила моє серце стривожитись.
Як не дивно, інтуїція знову мене не підвела і день видався зовсім неабияким. Я зі скандалом звільнилася з роботи офіціанта у досить дорогому та престижному ресторані, що знаходиться у центрі міста. Хоч довелося пропрацювати там не довго, але на душі шкрябали кішки й серце тихо плакало від самотності і розчарування. Я довго блукала вулицями міста, з очей безперервно лилися сльози, та я все дивилась на перехожих людей, які виглядали надзвичайно щасливими та безтурботними і від цього мені ставало ще гірше, здавалося ніби весь світ обернувся проти мене. Мою увагу привертали щасливі парочки, що мило воркотали проходячи повз мене, наче крім них більше нікого не існує. У цей момент, мені найбільше хотілося знайти своє кохання довжиною з життя. Мати біля себе людину, яка б змогла забрати частину мого болю собі. Хотілося відчути трепетні почуття кохання, турботи та розради.
День підходив до завершення й непомітно почала підкрадатися зоряна ніч. Я емоційно стомлена пришкандибала додому, випила чашку зеленого чаю та ще довго не могла прийти до свого звичного стану. І тут, так раптово і несподівано, всього лиш за одну хвилину, весь мій світ перевернувся з ніг на голову. Чи то дідько поплутав чи якісь невидимі вищі сили за ниточку притягнули мене до цієї всесвітньої павутини – мережі Інтернет. Цієї ночі у одному із найпопулярніших серед молоді чатів він написав мені «Привіт!». Фантазії у мене ніколи не бракувало, і як зазвичай, я творчо підійшла до створення свого псевдоніму, який став винуватцем нашого першого діалогу. Саме з цієї хвилини все розпочалось.
У відвіданні мною цього чату ховалася надія покращити свій настрій та хоча б частково відволіктись від негативних подій, які трапилися зі мною того дня. Я навіть подумати не могла, що саме у такому місці зустріну своє кохання. Що так несподівано наше коротке та не вимушене листування переросте у ніжні почуття, що зігріватимуть серце.
Тієї ночі я була чутливішою ніж завжди, і моя душа несамовито прагнула тепла, зближення і гармонії. Мій співрозмовник видався близьким душею або ж мені необхідно було відкрити комусь своє серце, щоб скинути весь тягар, який заполонив мене цілком.
У першу ніч знайомства, спілкуючись з ним на загальні та жартівливі теми, він раптового зник, як я тоді думала, навіть не попрощавшись. Моя увага була сконцентрована лише на ньому, такому близькому і водночас далекому, і зовсім незнайомому, що навіть я не зауважила, як він ввічливо попрощався та побажав усім медових снів у загальному віконечку чату. Цей факт мене надзвичайно обурив. Як він насмілився піти не попрощавшись зі мною особисто?! Ці думки ще довго не давали мені спокійно заснути.
Весь наступний день я не могла дочекатись коли стемніє, щоб знову зайти туди, надіючись побачити його у режимі он-лайн. Мої очікування здійснилися і я побачила його нік на екрані свого монітора. Жартома та дещо нахабно я висунула йому свої претензії щодо його неввічливої поведінки минулої ночі. Таким чином, між нами знову зав’язалася бесіда, але цього разу обговорювалися більш особистісні теми. Зовсім не знайомій людині за дві ночі спілкування я зуміла розповісти про себе все: про своє життя, роботу, мрії й сподівання. Розповіла про непереборне бажання поїхати кудись далеко-далеко, де не буде знайомих лиць, шуму сторонніх голосів та інших звуків вулиць. Тож він, будучи людиною відзивною і доброю, не вагаючись, відразу запропонував мені вирушити з ним та з його друзями на декілька днів у подорож до мальовничого села у серці Карпат, навколо якого підносяться вершини гір та відкривається чудова панорама.
Хоч все закінчилось між нами, але я ніколи не шкодувала, що тоді поїхала разом з ним. Адже саме там, ми вперше стали одним цілим, наші долі переплелись і я вперше почула ніжні слова кохання, слова, які мені досі не по силам забути: «Я нікому ніколи тебе не віддам!». З того часу багато води спливло, але саме цей момент постійно прокручується у моїй пам’яті.
І знову осінь …
Я стояла близько тридцяти хвилин навпроти його будинку склеюючи уламки свого розбитого серця. Згадувала незвичайну і стрімку історію нашого знайомства. А він вже давно допалив свою сигарету, так і не помітивши моєї присутності розвіявся вітром наче дим. Притихли звуки сміху його рідних і погас той маленький вогник, який жив у моїй душі. Я відпустила його знаючи, що ніколи не зможу забути його ніжні руки, звук його голосу та теплих обіймів. Остання сльоза скотилася по моїй щоці, і я знесилена попрямувала подальше від нього.
Як і до знайомства з ним, у моїй душі знову запанувала осінь. Але я знаю, що люди схожі на дерева, скидають з себе своє старе пожовкле листя задля того, щоб восени дати можливість розпуститись новим зеленим листочкам, які наповнять їх життя радістю, новим коханням й мріями. Все з часом проходить, і ці написані рядки теж колись вже не будуть більше хвилювати мою душу. А зараз, я просто йтиму вперед з посмішкою на обличчі з надією так само раптово зустріти своє справжнє щасливе майбутнє.
10.06.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586591
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2015
Сьогодні знов весняний дощ
Окутує холодним бризом
Людей прохожих, що блукають
По вулицях старого міста.
Цей дощ немов сльоза печалі,
Що проливається на самоті,
Остання крапля до землі торкається
Й з'являються веселки кольори.
Цей дощ з собою забирає
Із мого серця всю тяготу,
Після дощу сонце всміхається
І змінюється щось в житті.
27.05.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584030
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2015
Мені приснився дивний сон,
Гадаю, він був віщим.
У ньому я побачила
Свого майбутнього мужчину.
Цей сон наснився так давно,
А я його ще пам’ятаю,
Вродливого мужчини погляд,
Який моєю долею назвався.
У сні він був для мене рідним,
Стояли ми у вівтаря,
Присягу шлюбну промовляли,
Клялись кохати все життя.
Цей сон не в силах позабути,
Відтворюю у пам’яті щораз.
Блукаючи по вулицях самотніх,
Шукаю його в просторі життя.
23.05.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583428
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2015
Життя швидкоплинне
Та спогади вічні.
Згадаю минуле
Й радіє душа.
Згадаю ромашки,
Ті білі ромашки,
Що пахли коханням,
Яке дарував.
Зів’яли ромашки,
Як наше кохання,
Розбилося серце
Й залишився слід.
11.05.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583346
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2015
До божевілля хочеться кохати,
Кричить душа на самоті,
Воліє серце відчувати
П’янкий цілунок вуст твоїх.
Коли здійсниться моя мрія?
Коли зустріну я тебе?
Жадає серце буз упину,
Знайти кохану половину.
10.05.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2015
Цієї ночі було затишно і тепло,
Кохати так хотілося моїй душі,
І я поглянула на небо,
Де сяяв місяць молодий.
Проміння сонячне лилося,
Крізь сірі хмари в забуття,
А я так пильно придивлялась,
Шукала ключ свого життя.
Побачити хотіла в небі,
При світлі місяця й зірок,
Дорогу,що веде до тебе,
Дорогу, що шукає серце.
04.05.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581205
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2015
Повільною ходою по алеї,
Йшла дівчина чарівної краси.
Моя подруга ... щира та весела,
І серце в неї просто "золоте".
Оксаною звуть подругу сердечну,
Вона - мов сонце у похмурий день.
Душа у неї світла і прекрасна,
Й приносить людям лише щастя.
Завжди вона уміє бути поруч,
І в радісні хвилини, і в сумні,
Підтримає завжди і допоможе,
Й ніколи не залишить у біді.
Радію, що звела нас доля
Й надіюсь, що далі по житті
Ми будемо з тобою йти пліч-о-пліч,
Як вірні друзі назавжди!!!
10.05.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580285
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2015
Поміж сірих тіней вулиць
Я побачила твою ...
Ніби Янгола із неба,
Що зустрівся наяву.
Так упевнено і гордо,
Ти дивився в далечінь.
Ти був просто незнайомцем,
Що умить змінив мій світ.
Я щодня тебе шукала
Серед натовпу людей.
Поміж сірих тіней вулиць
Бачу блиск твоїх очей.
Твої очі, наче небо,
Я тону, я в них тону,
Ти дарунок мій із неба,
Душі крила повернув.
06.05.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2015
ЇЇ палкий вогонь кохання
Він погасив одним поривом слів,
Порвалася струна його мовчання,
Розбилась її чаша сповнена надій.
Розбіглись ... ніби зовсім й не були знайомі,
При зустрічі - ні погляду на мить ....
Вона ж його так пристрасно кохала,
І він ледь стримував свій біль.
Чужими стали, не моргнувши оком,
Провівши разом півжиття ....
Вона, ще досі згадує його щоночі,
І він шукає її в своїх снах.
Залишивши своє кохання у просторах,
Вони знайшли свої стежини у житті,
Проте, ніхто не зміг зробити зустрічного кроку,
І двоє залишились у пітьмі.
04.05.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2015
Мої сни ... неначе прокляті тобою,
Тепер, я бачу тебе тільки там,
Забути тебе дуже хочу,
Але ці сни ... такі ж солодкі ....
Із присмаком чарівного кохання,
Ніжних і бурхливих почуттів,
Які ми трепетно оберігали,
Ті, що живуть тепер у снах моїх ....
У снах, що на шматочки рвуть мою тендітну душу,
Не пожалівши серця ледь відчутний біль,
Ці сни ... кровавими сльозами огорнувши,
Залишили лише жагучий біль ....
Біль, безпощадний та жорстокий,
Що поселився у серцях,
Але ... у снах, в останнє, ми зустрінемось сьогодні
І розлетиться біль, як попіл серед хмар.
03.05.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2015
Нехай все буде так, як буде,
За нас на небесах розписано усе,
Змінити долю ми не зможемо,
Пливемо за течією нашої ріки.
Від долі не втечеш і не сховаєшся,
Навіть якщо не вірний вибереш струмок,
Що має бути – станеться,
А все що було відпусти і не жалій.
Життя непередбачувана річ,
Не знаємо де втратимо, а де знайдемо,
Немає випадковостей в житті,
Все, що не робиться, лише на краще.
30.04.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579700
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2015
Мої бажання нездійсненні,
Хоча й такі прості,
Твоїх обіймів дотик я відчути хочу,
У нескінченній тишині нічній.
Відчути хочу присмак твоїх гарячих губ,
Що палко мене б цілували,
Відчути хочу серця твого стук,
Що билось би в ритмі із моїм.
Побачити закоханий твій погляд хочу,
Відчувши в ньому твою ніжність і тепло,
Твоєю половинкою я хочу бути,
Невід’ємною частинкою життя твого.
Мої бажання нездійсненні,
І розумом це розумію я,
Але як кажуть: «Серцю не накажеш»,
Воно не може розлюбити.
11.03.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579452
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2015
Лети до неба синього, безкрайого,
Лети до сонечка гарячого,
Лети моє кохання не озираючись,
Я тебе відпускаю вмираючи ….
Відпускаю …
А у своєму серці пустоту залишаю,
Пустоту і біль нестерпну,
Що відбирає в мене бажання дальше так жити ….
Жити страждаючи,
З дня в день біль відчуваючи ….
Серце на шматки розривається,
І мене заживо вбиваючи.
Лети і серце з собою моє забери,
Вирви з грудей і сліди замети,
Щоб більше я не страждала,
Щоб більше нічого не відчувала ….
11.03.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579450
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2015
Мы познакомились с тобой не зная,
Что все случиться так как есть,
Что ты меня полюбишь,
И я скажу «люблю тебя» в ответ.
Любовь твою ценю и в сердце берегу,
Ты щастья Ангел неземной…
И пусть даже мы не рядом,
Моя душа полна твоим теплом.
Я чуствую, что ты всегда со мной,
Что ты меня оберегаешь,
И я тебе свою дарю любовь,
Пусть даже мыс тобой на расстоянье.
Ведь разделяют сотни километров,
Нас разделяют солнце и небо,
Нас разделяют стони городов,
Но сердца наши объединяет ЛЮБОВЬ))
25.02.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579230
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.05.2015
Так швидко мчиться час,
Неначе грає з вітром в перегони,
Все повернути хочеться назад,
Але на жаль, - це тільки мрії.
Так швидко промайнули дні щасливі,
Що доля нам колись подарувала,
Хвилини радості і смутку, -
минулим спогадом зосталось.
А нашу зустріч першу, пам'ятаєш?!
Як вперше, ти до мене підійшов?!
Як вперше, погляди переплелися наші?!
Як вперше, ми розмову розпочали нашу?!
Як вперше, ніжно ти мене обняв,
Ховаючи від прохолоди вітру?!
Як вперше, солодко мене поцілував,
В проміннях сонечка палкого?!
Як вперше, ти мене провів додому?!
Як вперше, мою взяв ти руку?!
Як вперше, ти мені сказав скучаю?!
Як вперше, ти мені сказав КОХАЮ?!
Твій поцілунок – п'янить душу,
А ніжний дотик – зупиняє подих …
Твій погляд - зачаровує мене,
Ти – це ЖИТТЯ моє!
Палкого сонечка проміння – нам шлях в майбутнє освітляє,
А прохолоди вітер – наші серця навіки прагне поєднати,
Наше кохання – небес дарунок,
Його потрібно зберегти…
Залежить зараз все від тебе,
Від того, чого ти хочеш мати у житті,
Ти знай завжди, хоч щоб не сталось,
якби життя не закрутилось наше …
За твою посмішку ясну, що на обличчі сяє,
За іскорки, що мерехтять в твоїх очах безкраїх,
За твоє щастя, за душевний спокій,
Життя готова я своє віддати …
15.02.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2015
Ти – кохання моє неземне,
Назавжди моє серце твоє,
Бурю почуттів в душі моїй ти розпалив,
Я зрозуміла на скільки ти мені став дорогим.
Без тебе моя душа плаче …
Без тебе життя не таке …
Без тебе щастя немає …
Без тебе смуток завжди …
Кохання своє ти мені подаруй,
Я ніжно його приголублю,
Все що зможу для тебе зроблю,
Тільки скажи, що тобі не байдужа.
Знай, тільки з тобою моя заспіває душа,
Тільки з тобою стане прекрасним життя,
Тільки з тобою відчую я щастя,
Тільки з тобою порину в світ казки.
Чи справді ти хочеш бути зі мною?
Чи справді кохаєш ти тільки мене?
Чи можеш бажання здійснити моє?
Чи можеш щасливою зробити мене?
13.02.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579056
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2015
Давай забудемо все що було в нас погане,
З початку почнемо усе?!
Моє ти серце покорив назавжди,
Тепер воно твоє!!!
Кохання я тобі своє дарую,
Візьми його і збережи,
Зігрій своєю ніжністю й любов'ю,
Й ніколи ти його не залиши.
Твої чарівні очі не забути,
Назавжди в пам'яті моїй вони,
А смак палкого поцілунку,
Відчути хочу на губах своїх.
Тебе кохаю більше за життя,
Душа моя без тебе не жива,
Тільки з тобою я щаслива,
У всьому світі ТИ – ЄДИНИЙ!!!
11.02.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579055
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2015
Проходить час так непомітно,
Так швидко змінює життя,
Майбутнє знов стає минулим,
І так проходить все життя.
Так повернути хочеться хвилини,
Що були нам так дорогі,
Хвилини радості, кохання, щастя,
Які були для мене всім.
Проте, не можна спогадами жити,
Потрібно берегти їх глибоко в душі,
Щоб в серці залишалася частинка,
Щасливих пережитих днів.
Життя продовжується, час проходить,
Потрібно гідно йти вперед,
Все пережити й жити далі,
Переборовши навіть біль.
15.01.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2015
Раптово появився ти в житті моєму,
Зачарував мене ти поглядом своїм.
Заставив знов відчути смак кохання,
Змінивши все життя моє.
Кожна хвилинка із тобою,
Була для мене щастям неземним.
Відчути смак твоїх солодких губ і дотик ніжних рук,
Було найкращим подарунком …
Кохання в серці досі ще живе,
Навіть коли тебе немає поруч.
Я пам’ятаю всі щасливі дні,
Які ми провели разом з тобою.
В минулому ти залишив мене,
Майбутнього у нас немає.
Але я щиро дякую тобі,
За те, що ти навчив мене кохати …
13.01.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2015