| Сторінки (27/2601): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Кто был в дожде с тобою рядом,
мир красотою расцветал
и любовался нежным взглядом,
и зонтик над тобой держал?
Дождь продолжался, не переставая,
каплями достал он под зонтом,
но мы его совсем не замечали,
не замечали мир кругом.
А, может, дождь недаром длился,
вдруг оказавшись под зонтом,
нрав чей-то непростой стал тише,
или исчезнет он с дождём?
Он не исчез – напрасные надежды,
слегка утих, угомонившись вдруг,
а за зонтом дождь продолжался,
тревожным мир бывал вокруг.
А что же дождь? Он очищает
от пыли в мыслях и недуг,
зонтом очерчивая радость,
светлей с тобою и вокруг.
15.08.2018.
15.09.2018.
Картина из интернета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806716
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.09.2018
Хто під кріслом умостився,
щільно лапкою накрився,
щоб не заважали спати,
під стільцем відпочивати.
Буде киці у сні смачно,
а хто ходить так невчасно?
Після доброго сніданку
треба відпочити зранку.
Апетит відмінний в киць,
бо вже осінь тихо тиць:
перевірить – шуба є?
Одягтись потрібно вже.
Киця шубку доглядає,
вже вилизує і дбає,
як поїсть - так ото враз
для зими буде запас.
Лежать киці під стільцем
і вушками водять ще,
фото можете зробить,
але киць не розбудіть.
1.09.2018-15.09.2018.
Світлина автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806707
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 15.09.2018
В лесок мы ходили
и что приносили?
Черники корзину,
вкусную малину.
Грибы собирали
и веточки бывали:
на ветке ёлочки -
колючие иголочки.
Ещё мы собрали
зверобоя травы,
папоротника листочки
и красивые цветочки.
Бабочки прилетали
и присесть желали,
станем птичек слушать
и ягодки кушать.
4.08.2018.
Картина: Hans Zatzha
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806630
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 14.09.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805858
Дощить і краплями засипле
сад і будинок, і квітник,
до павутиння навіть липне,
тремтить із вітром крапель стрій.
Великі краплі є на дротах,
на паркані і на листках,
прозорі краплі на трояндах,
з дашка криниці їм стікать.
Стікають з листя винограду,
злітають з листя кабачків,
хитаються троянди квіти
і на даху дощ зашумів.
Струмком тече і водоспадом,
ще з водостоків швидко біг,
троянди хиляться під вітром
і яскравіший з ними світ.
А павутинка у дрібних краплинах
собі узори намалює враз,
хоч павутин самих не видно -
тільки мереживо краплин-прикрас.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807933
9.09.2018.
Світлини Калини Шпанюк-Мельничук:
“Дощить…”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2124285417827264&set=pcb.2124285787827227&type=3&theater
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806537
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.09.2018
Дорогами лесными бродит лето,
уже не видно, где оно ушло,
туманные встречаются рассветы,
в полдень усилится тепло.
Хоть за окном - с туманом утро,
но будет полдень впереди,
исчезнет серое временье,
что наступило вдруг – дожди.
Это они хлестали, заполняя
воду и землю, мир вокруг,
все ёмкости прилежно наполняли,
поили всех лесных подруг.
Лесных, садовых, огородних -
их поливал дождь ночью и с утра,
теперь рассвет будет прозрачным,
с туманом утро, но придёт жара.
Рассевает утро постепенно
туман, что прячется вокруг,
за дальними садами исчезает,
покажет солнце яркий круг.
Его приветствуют отныне
деревья леса, каждый куст,
восходит солнце, освещает
землю и небо - жизни круг.
7.08.2018.
Фотография автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806531
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 13.09.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805664
Дарунки друга – втіха серцю,
бо тут дрібні плоди-відерця,
почервоніли й достигають,
себе для зими запасають.
Прогляне полудневе сонце
крізь листяні віконця,
подивиться на плетиво міцне,
де павучок на здобич жде.
Крізь висоту зеленого гілля
проміння сонце присила,
веселкою тонкою кольорів
чарує світ сухих листків.
Маленькі крапельки роси
іще блищали на листі,
хизується плодами дуб,
жолудь упав і в землю вгруз.
Розходились дороги лісові,
по них ходить комусь і тобі,
вони по лісі проведуть,
із мохом пні і не цвітуть.
Буде лиш сонячна краса
у верховітті зеленого дубка,
а три дороги лісові
в одну зійдуться у далечині.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807077
30.08.2018.
Світлини Ігора Винниченка:
“Дарунки Друга - серцю втіха.”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10209746089048521&set=pcb.10209746100128798&type=3&theater
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806428
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.09.2018
Блистают ярким светом окна
и свет звезды им нипочём,
он сразу близкий и далёкий,
но освещает дом большой.
Границы чёткие из линий
погаснут и зажгутся вновь,
живёт за окнами пусть радость
и с нею неразлучная любовь.
Фонари вдоль улицы добавят
свет строгой серости дорог,
рядом на улице блистают,
так освещают сад и дом.
Розы белые с оттенком жёлтым
качаются на длинных стебельках
и нерушимы цветут георгины,
как белые фонарики стоят.
Слегка кивали белые космеи
пачками хорошеньких листков,
добавят с фонарями света саду,
окна вечерние блистают вновь.
2.09.2018.
11.09.2018.
Фотография автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806327
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 11.09.2018
Не можна увійти у річку знову,
бо стане іншою вода,
хоча вона така ж прозора,
але ж і мутною була.
Дощем замутнена великим,
що води ряснії пролив,
він із кількох почався крапель,
але потім і рясно лив.
Пробігли склом краплини-сльози,
здавався сірим світ, бо дощ іде,
та дощ мине – це лише грози,
а мжичка лих не завдає.
Вона вологою наповнить
душі сад, що прагнув дощів,
сад квітне і після поживи,
нові квітки в душі зростить.
Вода пливе і знов несеться,
і плин її не зупинить,
вона пливе і час міняє,
час знову річкою біжить.
8.09.2018
Світлина автора.
Київ.06.2018.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806216
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.09.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805775
Тучи над поверхностью плывут,
будто ночной грозы остатки,
белыми боками устремились вдаль,
но к горизонту им касаться.
Клёнов и дубов фигурные листы
ещё пока нарядны, зелены,
но жёлуди роняют вновь,
готовит август для осенних снов.
День свежесть утра торопит,
а свежий ветерок не спит,
слегка рябит зеркалье у воды,
отозвались утки и запели петухи.
По очереди - звуки соло петухов,
так полдень отмечали вновь,
утихнут скоро, только уток голоса
звучат у камышей и щебет иногда.
Туч грозовых расцвёл букет,
прольётся он дождём, иль нет,
волнами тремя над озером плыли
и песнопения - с другой стороны.
19.08.2018.
Фотография автора.
Ивано-Франковская область.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806210
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 10.09.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804508
Лежали яйця у корзинах,
але, панове, - не на сміх,
лиш готуватися бажають
до виборів і до усіх.
Вибори скоро на Олімпі,
ще рік – дрібниця отака,
але ризикувати знову
ніхто не хоче - це життя.
Кому лиш гроші заважали?
Ризикувать ними не слід,
тому кожен титан бажає
мати запас і це не гріх.
Ми бачимо вітрину світу,
за неї глянуть кожен забажає,
якщо є кошти у титанів,
то спокій треба – він це знає.
Тому він: “За” – завжди і всюди,
та це не зле, насправді, так,
себе, насамперед, оберігає,
але і всіх? Таке життя.
А як же у житті складному?
Податки чемно заплатить,
дрімати може, та уважно,
бо треба далі іще жить.
Потрібно жити у своїй країні,
згідно закону, бо життя,
як бережеш чиєсь, то й твоє
буде ціле не навмання.
Власність - чужа, то й твою
не відбере ніхто й ніяк,
бо зуб за зуб, але не більше
і зайвих не треба атак.
Якщо питання тільки в грошах,
такі витрати будуть враз,
податки і бюджети будуть,
ціннішим буде світ для нас.
А розкладати у корзини яйця
кожен титан уміє враз,
тільки розумно розкладайте,
щоб зберігав країну вклад.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808253
3.09.2018.
Світлина із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806060
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 09.09.2018
О, где вы прошлого пенаты,
сомнений и забвений век,
как ужасающее подтвержденье
о том, что слаб есть человек.
А он таков – подвержен страсти,
быть со своими суждено,
кого-то баловало счастье,
приветливо удачи для кого лицо?
Забытый век весь в ожидании
награды, чуда из небес,
романтики и дуэлянты,
и фальши скрытый интерес.
Надежды, вверенные Богу,
и мелочность от суеты,
а разве новые тревоги
были у вас – одни мечты.
Ваши мечты осуществились,
о будущем узнать желали,
где фальшь с жестокостью едины,
детьми пред коими остались.
Он отшумел и отмятежил,
век девятнадцатый ушёл,
оставив прошлого надежды,
дорогам вечным обречён.
31.08.2018.
Фотография из интернета.
Киев.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806058
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 09.09.2018
Для перемоги іноді достатньо зачекати,
як мимо стане пропливати,
що залишилося від ворогів,
хоч цього ворог не хотів.
Він не хотів по річці плить,
тільки бажав завоювати світ,
а чи півсвіту, але час
сильнішим виявився враз.
У світі фантазій перебуває,
що завойованим бажає
бути цей світ вважав,
давно вже інший час настав.
Хто приготується до всього,
сіном-соломою стелить кути,
зміцнить себе настільки знову,
зовсім не страшні вороги.
Такі нездійснені бажання,
щоб світ взяла в полон брехня,
та вона буде ненадовго,
бо вітер інформації гуляв.
Наче роса на сонці вороги розтануть,
по річці мимо пропливуть,
а хто терпен – перемагає,
у всеозброєнні – так ждуть!
5.09.2018.
Світлина автора.
Київ.06.2018.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805987
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.09.2018
Кошки слушают концерт,
а вы в курсе или нет,
что поют для них коты
и друг другу из-за них?
Серый и чёрно-белый кот
голосны как полный хор,
громко песни испоняли,
а для вас ли закричали?
Занимайте здесь места,
звучали отлично пока,
да и видно хорошо,
а кто слушает ещё?
Мальчишкам им внимать,
а кто будет задирать?
Драки не было, ребята,
только песня хрипловата.
08.2018.
Фотография автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805979
рубрика: Поезія, Стихи о животных
дата поступления 08.09.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804085
Вже пахнуть осінню світанки
і застеляє сонце світ,
благословляє добрі ранки
осінніх квітів дивосвіт.
Рожевий і багряний ранок,
благословляє сонце світ,
а він сьогодні буде рано -
ранньої осені привіт.
Ще темна лінія навколо
дерев, кущів і далини,
та посвітлішає вже скоро
наче плавні хитаються хвилі.
Вітер холодить і творить хвилі,
листя-бурштин скидає із дерев,
засвітить сонце веселково,
у куполі високому блищить.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806537
3.08.2018.
Світлини Калини Шпанюк-Мельничук:
“Осінню пахнуть вересневі світанки!
Пеленає ранок теплом сонця світ...”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2121257058130100&set=pcb.2121257441463395&type=3&theater
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805858
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2018
После дождя так ярки купола
и в крышах солнышко сверкает,
круги струятся по воде,
где бьют ключи, не исчезают.
Бежит с берега ручеёк,
время после дождей покажет,
где-то уточка звучала в камышах,
невидима, лишь голос обозначен.
Вдруг ветер прибыл из небес,
кроны берёз зашевелились,
дрожали листики осин,
голоса уток скрылись.
Тронуты осенней желтизной
стебли рогоза у берегов,
верхушки жёлтыми бывают,
но крепки стебли под водой.
Качает ветер веточки вербы,
летят на поверхность капли,
на поверхности озера - круги,
им будто к жизни прикасаться.
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806210
19.08.2018.
Фотография автора.
Ивано-Франковская область.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805775
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 06.09.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804613
Ой, прегарна вечорина:
пригасала тепла днина,
вечірня зірка засвітилась,
хмарки ковдрою укрилась.
Сонце в небі ще палає
і промінчиком торкає,
тягне хмару, щоб накритись
і до ранку не світитись.
Скоро йому – допомога:
ясний місяць буде строгий
і вже скоро допливе:
гарна ніченька буде.
Жарке деннеє світило
темна ніченька укрила,
світить місяць-молодець,
ясні зорі йшли в танець.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806428
27.08.2018.
Світлини Ігоря Винниченка:
“Бориспіль та околиці. Вечорина...”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10209732542349862&set=pcb.10209732546789973&type=3&theater
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805664
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.09.2018
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805425
У дальнего причала
музыка дождя звучала,
плыли утки по воде,
влюблённые вдалеке.
На скамеечке сидят,
мы не будем им мешать,
снова ласточки летают,
мошек у воды цепляют.
Пролетая, прозвучат,
низко под дождём летят,
вот и дождь уже притих,
он и изморосью тих.
Удки три постерегут -
рыбаков есть много тут
и поймали, так поверь,
двух большущих окуней.
27.08.2018.
Фотография автора.
Ивано-Франковск, озеро.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805663
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 05.09.2018
Ранкові тумани закінчення літа,
нам літо так передає привіти:
неначе молоко густий туман
і його буде цілий джбан.
Як острови виринають з туману
дерева і кущі, паркану рами,
і заблищали дрібно у імлі
краплі нічні роси.
Там і тут є павутинка,
густа як марля, або сітка,
розтягнута між гілочок,
а посередині є павучок.
Видніються у цій імлі
квіткові плями чарівні,
хитаються троянди за вікном,
жоржини наче бачать сон.
Біленькі ангелочки
неначе світлі точки
засвітяться в імлі,
книга і ліра у руці.
Високих канн лапате листя,
різними кольорами блисне,
зелені і багрянії листки,
змінила осінь літні дні.
30.08.2018.
Світлина автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805542
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2018
Лодки плещут у причала
будто больше корабли,
было ли лодкам места мало,
им в плавание уходить?
Мощный свежий ветер дует
под низким покрывалом туч
и ласточки летают низко
над серою волною вдруг.
Быстрое воды волнение
и верб зелёная листва,
они в воде упрячут ветки,
дотянувшись к ней сперва.
Колышет ветер снова воду,
пролетая над волной,
над сердцами из металла -
мелких капель рой.
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805663
27.08.2018.
Фотография автора.
Ивано-Франковск, озеро.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805425
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 04.09.2018
Стиха хлюпочуть човни:
“Ой, люлі-люлі, засни,”
а як уже станеш спать,
янгол буде колисать.
Янгол поправить подушку,
тихо шепоче на вушко,
і заколишуть човни:
“Спи, милий, люлі, засни.”
Річка вперед понесе,
човен легенько хитне
і омиває вода,
і заховає від зла.
Ой, люлі-люлі-люлі,
янгол несе на крилі
Божу святу благодать,
річці вперед запливать.
Річці вперед запливать,
лагідно світ колихать,
янгол над світом летить,
люленьки-люлі, засніть.
27.07.2018.-2.09.2018.
Картина із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805417
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2018
Кто счастье получить желает,
похожее на розовый рассвет,
разве оно не исчезает
и вдруг его как будто нет?
В мечтах оно или виденьях,
если захочешь, вдруг придёт
настоящего беспечной тенью,
но так же неожиданно уйдёт.
Побереги своё виденье
и чувства расцветающего блик,
продлится сколько – неизвестно:
года продлится или миг.
На дуновение похоже ветра,
расцветшей розы лепестки,
а чтобы не ушло с рассветом,
то свое счастье береги.
Не тронь его злым словом,
и миг чудесный повтори,
но возвращается ли снова?
Себя также спроси.
8.08.2018.
Фотография автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805416
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.09.2018
Перше вересня, туманний ранок,
малює сам себе світанок
і щось напише вдалині,
де обриси лиш лісові.
Чому хвилюються собаки,
а хто машини тут поставив?
Бо вулиця вся зайнята -
першого вересня смуга.
Нехай у школу проведуть,
дні дітям легкими стають,
зустрінуться нехай ясні
осінні дні.
Ошатні діти в школу йдуть,
матусі меншеньких везуть,
закінчилися літні дні,
будуть осінні чарівні.
1.09.2018.
Світлина автора.
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2367658363274224&set=pcb.2367660229940704&type=3&theater
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805208
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 01.09.2018
На нагрітому камінні лежала киця. Власне, камені тут насипали не для неї, а для того, щоб не росла трава і з дороги було добре видно крихітну водойму із фігурками жабок. Поруч - зроблена із цементних уламків доріжка. У клумбі поруч уже починали розквітати іриси.
Але киця цього не знала. Вона просто оцінила саморобний пляж і вирішила, що він цілком придатний, щоб погрітися під весняним сонцем на теплому камінні біля водойми та квітника.
Прилетіла ластівка. Вона сіла на дріт над водоймою і довго видивлялась когось удалині. Але літала ластівка низько, значить, скоро буде дощ і киці потрібно відігрітись.
Зроблене із бажанням оцінять не тільки люди, що кожен раз милуються на квітник і водойму, але й тварини. І використають, хоч і не так як планували. І, певно, вважатимуть, що зроблено це для них. Хоч, можливо, у цьому вони уже не помиляються.
9.05.2018.
1.09.2018.
Світлина автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805201
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 01.09.2018
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804514
Дождь путешествует по свету
напоминая: ещё будет лето,
хотя слетали мелкие листы,
но розы на аллее расцвели.
Здесь туи и с хостами ряд,
и слоники подряд стоят,
мечтают, может, о тепле,
где страны тёплые везде.
И вот слоны уже стоят,
хоботом не двигают, молчат,
а вместо них шуршит листок,
зелёный засыпает уголок.
Дорожкой ездят и в колясках спят,
влюблённым рядышком гулять,
машинки громко возит детвора
и прекратиться дождику пора.
16.08.2018.
Фотография автора.
Парк имени Т.Т.Шевченко,
Ивано-Франковск.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805011
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 30.08.2018
Над Донецьком сонце сходить,
світає поволі,
вітер хмари підганяє,
тополю хитає.
“Ой, чого же, тополино,
серед поля стала,
чи ворожа тебе куля
вночі не дістала?”
“Ой, дістала мене куля,
ще й осколок граду,
зачепило стовбур, гілля,
посікло відразу.”
“Чого плачеш, тополино,
дерев’яним соком,
чи ж болять у тебе рани
і печуть осколки?”
“Мої рани не боліли,
тільки заважали,
наді мною й усім світом
янголи літали.”
“Чом до тебе, тополино,
янголи літали
і чи тебе, тонкостанна,
в полі рятували?”
“Не до мене прилітали
янголи пресвітлі,
не до мене прибігали
зелені привітні.
Біля стовбура ще мого
упав лиш хлопчина,
летіла до нього й бігла
янгольська личина.
То до нього позбігались
та й іще летіли,
його вони рятувати
для життя хотіли.”
“А чи його забирали
янголи, тополе?”
“Захистили і врятували
щоби був здоровий.
Щоб здоровий воїн був,
його врятувати,
бо хлопчина захищає
Україну-матір!”
13.12.2017.
Світлина із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804854
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.08.2018
Із узлісся вибігав струмок. Він протікав поміж пагорбами і оминав невеликий гай. На його берегах росли верби і черемшина, а унизу – осока.
Весною на березі струмка густо росли калюжниці із круглими гладкими листками, і рясно цвіли жовтими квітками. Квіти поступово скидали пелюстки, залишаючи зелений фігурний плід з листками. Згодом листя і плід зникали до наступної весни. У спекотні літні місяці течія струмка майже зовсім зупинялась. Залишалися тільки окремі калюжі, в яких снували водомірки і віддзеркалювалось небо із хмарами, і гілки дерев, що росли на березі.
Посеред лісу у глибині глинистої чаші із берегів розташувалось болітце із осокою. Навесні у ньому теж густо цвіли калюжниці і воно світилося наче жовте кругле сонце у гущавині лісу. У болітце впадали яри із лісу – від його хвойної і змішаної частини – і вибігав струмок, що спочатку ховався у гущавині лісу, а потім вибігав на узлісся. На цьому шляху у нього впадали яри обабіч лісових доріг і живили його. Посеред літа болото також майже пересихало, але високі крони сосен і ялин оберігали від сонця. На берегах росли гуртами берези і липи, дуби й осики, а також кущі черемшини і ліщина. Влітку сонце тільки в полудень яскраво освітлювало по черзі один, або інший край. Дерева і кущі захищали струмок, що витікав із болота, майже зовсім закривши його від сонця.
Швидкий струмок часто починається із болота. Потрібен захист і наповнення водою від дощів із ярів, щоб бути повноводним. Болото у гущавині лісу живиться водою із ярів від хвойної та змішаної частини лісу. Тобто захист потрібний також і болоту. Щоб бути і стати витоком ручаю, або річки.
Під час спеки течія може зупинитись, та все одно він залишається струмком, хоч вода у ньому залишається тільки у окремих калюжах. Але при першому дощу, який живить ліс, він знову наповнюється водою і починає веселу мелодію течії. А болото після дощу наповнюється водою і на його частині без рослинності починає віддзеркалюватися небо.
Небо може віддзеркалюватися і в болоті. Особливо у тому, з якого починається ручай і ріка.
1.07.2018.
Світлини автора.
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2362917157081678&set=pcb.2362924740414253&type=3&theater
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804852
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 29.08.2018
День начинает лёт, когда так ярки розы,
сверкают утренней росой
и даже серость неба не тревожит,
и линией не зачеркнёт прямой.
Когда так ярки розы в ожидании
рассвета солнечного дня,
лишь лёгкий ветер потревожит,
и шевелит он сверху два листа.
Длинный стебель зашатал, что вырос
и вверх рванул будто маяк,
а розы куст держал чуть ниже
букета два, будто цветущий сад.
Два букета расцвели на розе,
так разместил колючий куст,
не удивляйтесь - оба держат форму
и новые бутоны в нём растут.
23.08.2018.
Фотография автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804698
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.08.2018
Під вітерцем хиталися космеї,
неначе танцювали юні феї
у пачках білих із листків,
а вітерець їх ворушив.
Це вітерець мелодію легку
у кожному творив вінку,
із квітів і високої трави,
і стиха колихалися гілки.
Туманний ранок ще тривав
і промінь сонця не упав
на листя у краплях дрібних,
лише хитав і ворушив.
Квіти космеї чарівні
неначе феєчки легкі,
тримались за тонке стебло
і танцювали легенько.
13.08.2018.
Світлина автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804630
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 27.08.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803506
Над рікою - вечір,
небеса синіли,
мереживом хмарок
дрібних мерехтіли,
сонце заблищало
через хмароньки,
стали лиш густими
його промені.
Це вони тягнулись
з горизонтом вниз,
там лісок темніє -
тонких ліній хмиз,
темніють дерева,
берег нависав,
правий завжди вищий,
пологим лівий став.
На тому плесі човен
за течією плив,
а в човні не двоє -
четверо із ним.
Золотяться хмари,
жовтіє ріка:
золото від сонця
річка прийняла.
Синім і блакитним,
а ще золотим,
із свого віконця
сонце заблищить.
Закінчився вечір,
нічка наступа,
велично прослались
простори Дніпра.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805664
12.08.2018.
Світлини Ігора Винниченка:
“Славутич побіч с.Пекарі (Канівщина)”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10209644679113336&set=pcb.10209644682473420&type=3&theater
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804613
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.08.2018
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804079
Листьями усыпан парк,
хотя ещё не листопад,
а только августа дожди
будто шепчут тихо: “Жди!”
Жди осень и она придёт,
дождей обильных нам нальёт,
листьями сыплет в город и село,
пруды и парки, в озеро.
Вода в фонтане зазвенит,
или так тонко прозвучит
и волны к берегу бегут,
утки у берегов снуют.
Жёлто-красный листопад
здесь ожидал скамеек ряд,
отметит белизной своей,
ковёр листвы и пару голубей.
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805011
16.08.2018.
Фотография автора.
Парк имени Т.Т.Шевченко,
Ивано-Франковск.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804514
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 26.08.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802900
В кого закоханий Гермес?
Був на Олімпі справжній квест,
бо плітки – справа нелегка,
яка ж бо винна тут німфа?
Не німфа може тут виною -
богиня пролітала стороною,
іще Ерот літав тут – хуліган,
таким буває він – цей пан.
Чому ж так вирішили там?
Роздумували Геба й Ефір-пан,
“Багато є ознак.” “А це які?”
“Давай рахуй та ще і жди.”
“Зникає він бува з екрану.”
“Та ж літо – відпочине прямо.”
“А до того ж ходив сумний.”
“Та клопотів у нього - стрій.
Мита неплатників ловив
й нажив багато ворогів,
а вороги – будуть й були,
що суму це причина - не кажи.”
“А ще він схуд – кажу тобі
і погарнішав – згоден, ні?”
“Але ж він слухає Гекату,
вона ж казала так вчиняти.”
“Не всім, хто слухає Гекату,
вдається легко так мінятись,
він бог, чи хто, знаю по собі:
нелегко це буває, ні.”
“А може Гігієя тут ходила
і щось порадити хотіла?”
“Хіба вона? Давай спостерігати,
що на Олімпі стане відбуватись.”
“Глашатаєм вже не літає.”
“Так урядом він управляє,
як необхідно – полетить,
коли потрібно буде вмить.”
“Так оце робим кожен день,
про це екран анітелень,
побачим, далі що буде:
Олімп видовищ нових жде.”
На краю Олімпа – пліткарі,
байдуже, що вони - боги,
і обговорення новин їх жде,
а із Олімпу вітер рознесе.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806060
25.08.2018.
Картина із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804508
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 26.08.2018
Туманом засіває ранок
і прозирає сонця блиск,
у подорож рушає сонце
і так з’являється на світ.
Ледь мліють вдалині дерева,
високі й низькі, і кущі,
вони зайняли простір неба,
ледь намалюються на обрії.
Мокрі троянди і травичка,
зелені вуха кабачків,
гарбуз до огорожі наближався
і жовтим цвітом рясно цвів.
Зиркає сонечком із листя,
та справжнє дивиться на світ
і висушить роси намисто,
і літній день буде ясним.
2.08.2018.
Світлина автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804364
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2018
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802769
Жарил кот колбаски,
сочинял всем сказки,
вот уж, котик, не томи:
колбасы хотят коты.
Кто цветочек поливал
и лилейник расцветал?
Здесь у синего забора –
белых лепестков узоры.
Нам рассказы кот напишет,
а какой из них, чем дышит?
Если жёлтый цвет обёртки –
будет там рассказик чёткий.
Если другой у обёртки цвет,
хулиганит наш кот или нет?
Глаз и ухо востро держите
и за шалуном присмотрите.
Кот дразнить будет ребят,
или станет так изучать?
Пока, котик, не томи
и колбаской угости.
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810735
20.07.2018.
25.08.2018.
Анимация: Алексей Долотов
(Хenopus).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804358
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 25.08.2018
Ще літепла нам добуває,
промінням сипле золотим,
холодну нічку насуває,
триває літа довга мить.
Порадує погожим ранком
з туманним сонцем вдалині,
буває зирить у віконце
в небі лиш із хмар дощових.
Днів кілька і сезон дощу минає,
і знову буде сонце золоте,
лиш спекою бува лякає,
чи вдень по-справжньому пече.
Це літо і воно уже минає
із овочами й фруктами в саду,
квіти голівками хитають,
показуючи всім красу.
Пишні із сонцем, чи дощ ллється,
хитає квітку із стеблом,
та сонце буде й дощ минеться,
а літепло дощів ще подарує знов.
17.08.2018.
Світлина автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804313
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 24.08.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803245
Днина сонячна відгомоніла
і сонце на спочинок йде,
а промені ховаються в перину,
сіренька хмарка прибере.
Підсвітить золотом надвечір,
зафарбувалось небо і хмари,
і вже пливуть понад полями
хмари рожеві і тонкі.
Хитне ледь вітер в підвечір’ї
високі стебла тонкої трави,
хитаються в його промінні
трави численні колоски.
Ховається за горизонтом сонце
і присмерк наступає на двори,
останній лагідний промінчик
краї підсвітить горизонту і кущі.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805858
12.08.2018.
Світлини Калини Шпанюк-Мельничук:
"Відгомоніла Божа днина теплом і сонцем..."
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2103578639897942&set=pcb.2103580939897712&type=3&theater
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804085
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2018
Есть в шелесте вербы очарование
и в мерном колыхании над водой,
ветвей густых в зелёных листьях,
что тронуты чуть желтизной.
Колышется поверхность мерно,
а если ветерку лукавому коснуть,
летят на пруд дождинки с вербы
и по поверхности круги идут.
Вдали лишь бороздит зеркалье
медленно стайка уток на воде,
а у поверхности - рыб стайка,
но скоро скроется на дне.
Уточки к берегу подплыли
и мама-утка на берег взошла,
голубка серая присела рядом,
с мелким дождём туча была.
Пришла на берег утка близко,
трое утят в неё есть, покорми,
нашла хлеб – кушай, птичка,
с утятами и себя также угости.
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804514
16.08.2018.
Фотография автора.
Парк имени Т.Т.Шевченко,
Ивано-Франковск.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804079
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.08.2018
”Ш-ш-ш” – в кронах дерев шумів вітер. Іноді його пориви були дуже сильні, іноді слабші і тоді спів птахів на деревах ставав більш чутним. Це був він – його величність – ліс. У ньому поряд із старими високими соснами і березами, і кленами уживалися старі і молоді ялини, які ховалися у гущавині під листяними деревами. Світлолюбні сосни охоче росли серед листяних дерев.
Були місця, де ялини росли густо самі, без листяних дерев. Ліс тоді ставав темним і трохи похмурим. Ялини теж тягнулися угору, але між ними вже не росли кущі та не було дерев із листям. Тільки порожня земля унизу із опалою коричневою хвоєю і гілками, а також іноді яр із водою, в якому не було нічого крім хвої і води.
У змішаному лісі росли численні високі кущі: черемшина, шипшина, горобина, ліщина. Іноді траплялися дички яблунь і черешень. Під деревами широко розставили пишне листя папороті. Обабіч просіки рясно росли лісова малина, ожина і чорниці. Червнева лісова малина червоніла стиглими ягодами і рясніла зеленими. Ожина ще тільки утворювала світло-зелені дрібні плоди. Унизу серед цупкого листя бриніли ягоди чорниці, що так і просилися до рота.
Над ними широко простягнув гілки дуб, а поруч тягнулись угору клени і осики. Іноді молоді осики росли гуртом і під найтихішим вітерцем мерехтіло зеленню їхнє листя, що безупинно тремтіло.
Унизу в ярах після дощів безупинно дзюрчали струмки, вони текли по узбіччях лісових доріг і їх перетинали. А сіре від хмар небо знову висіло низько і обіцяло дощі.
“Ш-ш-ш” – підтверджував вітер у кронах, що час від часу починав дмухати сильніше. Дерева змішаної частини лісу шуміли сильніше, а ялиновий ліс реагував звуками на пориви вітру пізніше і слабше. У ялиновому лісі було тихіше і ніби порожньо. Попри всю відмінність обидва складали собою єдиний ліс. Ялини не допускали росту інших рослин, якщо росли густо в одному місці і разом. Та все ж усі ялини тягнулися до сонця, а біля землі, де променям було важче пробитися, у ялин залишалося лише сухе гілля без хвої, що густо засипала землю.
Зате у змішаному лісі ялини росли під листяними деревами і під соснами, ніби ховаючись від сонця. Та все ж у змішаному лісі ялини почувалися комфортно, бо ліс дає прихисток усім своїм жителям. Усім.
1.07.2018.
Світлина автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803960
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 21.08.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803505
Злетілись голубочки,
хлюпочуться качки,
а їх тут пригощають
дорослі і малі.
Вир у ставку зробили
і кахкіт голосний,
качок вже пригостили?
Годуйте голубів.
На острові дрімали
лебедів пари дві
і пір’я прочищали
під гілками верби.
Як довго їм це бачить,
і качок годувать,
то чорний лебідь схоче
й собі поласувати.
16.08.2018.
Світлина автора.
Парк імені Т.Т.Шевченка,
Івано-Франківськ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803848
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 20.08.2018
Лазурно море на приволье,
обзорная беседка заблестит,
может там парусник надежды,
или волны на море блик.
Синеет линия на горизонте
и небеса светлей волны,
летят бакланы, чайки, цапли
и даже чёрные пришли.
Не страшен лёт волн мощный
и белой пены кружева,
извилист линиями, мокрый,
а что оставила волна?
Оставила волна подарки,
а может только пену и песок?
Там снова берег ждёт далёкий,
лазурный моря уголок.
25.02.2018.
19.08.2018.
Коллаж из интернета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803722
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 19.08.2018
Уже синіє неба край,
дзвенить пташиними піснями,
я пам’ятаю про той рай,
бо він завжди зі мною й нами.
Прийшла весна, із нею ми
знов оживаємо на місці,
дзвенять під снігом ручаї,
а ми будемо знов у пісні.
Коли весна у світ прийде,
розтопить сніг весняний вітер,
це наша казка оживе,
але вона завжди на місці.
Дзвенять в ярах знов ручаї,
співає птах разом із нами,
для милої щебече він,
а ми в думках живем піснями.
Зазеленить весна луги,
засипле травами й квітками,
і знову розцвітуть сади,
нехай цвітуть разом із нами.
Колись сади ті відцвітуть,
залишивши плоди для літа,
з пелюстками весна злетить,
але любов росте і квітне.
Текст пісні.
25.03.2018.
Світлина автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2018
Що за шум тут знову, враз
псам захвилюватись час?
Це змагались тут коти,
хто кого перекричить.
Вони тут не бились,
тільки примостились
край дороги – зручно так
для голосових атак?
На сонці киці лежать,
слухати концерт хотять,
спів не подобається псам:
розігнати їх би там.
На вулиці - хлопчаки,
з гаджетами - мастаки,
вже на бій чакають,
хто перемагає?
Покричали так коти,
та до бійки не дійшли,
відбулось змагання нервів,
велосипед спинив концерти.
Завадили йому коти,
бо не проїхати і не пройти,
обочина – не для боїв,
бо їздити потрібно всім.
17.08.2018.
Світлина автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803581
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 18.08.2018
Качались розы под дождём
и струи мощные слетали,
так поливал он сад и дом,
а розы наслаждались.
Жарких дней заканчивался час,
но розы воду получали,
их поливали будто нас,
кормить не забывали.
Цветущая закончилась волна,
бывало июня такое начало,
тогда их солнышко не жгло,
как будто изучало.
Прошли июльськие дожди
и снова жар подарит солнце,
скоро время для него придёт
и будет из дождя оконце.
Дождь шумит громко на крыше,
водопадом он катится ниже,
с водостоков струи бегут,
кивают розы и полива ждут.
14.08.2018.
Фотография автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803573
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 18.08.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803122
У дзеркало калюж дивилась хмара,
ніби роздивитися щось намагалась,
у тому дзеркалі побачила себе
і хмарами наповнена буде.
У калюжах від рясних дощів
величезний будинок бринів,
а десь сіріли круглі куполи
і хмари знову попливли.
Світ у відображенні калюж
буває дуже різним і чимдуж
на справжній світ дивись,
де є відмінність кольорів.
Зелених відтінків буває ряд,
вони красою квітограм ряснять,
ще парасольки кольорові і банти
спражньої, що віддзеркалиться, краси.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804613
24.08.2018.
Світлина Ігора Винниченка:
“Калюжна реальність.”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10209511656667858&set=pcb.10209511658467903&type=3&theater
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803506
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 17.08.2018
Ой, летіло листя,
жовтенький листочок,
а із хмарок щільних
падав дрібний дощик.
Та ж іще не осінь,
квітне сумовито:
іще місяць серпень
і спекотне літо.
Літечко пом’якло,
бо ідуть дощі,
рясно подарують
квітів і трави.
Трава зелененька,
яскравий газон,
жовте впало листя,
як осені фон.
Осінь приміряє
яскраві строї,
тихо прибуває
в усі ночі й дні.
День уже коротший,
прохолодна ніч.
тихо ходить осінь
і шепоче: ”Ждіть...”
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803848
16.08.2018.
Світлина автора.
Парк імені Т.Т.Шевченка,
Івано-Франківськ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803505
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.08.2018
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803127
Грозу над миром надвигает
и уже мерно шелестит
дождя чарующая песня,
и тихой музыкой звучит.
Под пеленой обильного дождя
яркими боками засверкали
цветы, а дождь не уставал,
они слегка шатались.
Напоит помидоры, виноград,
и стебли жёлтых лилий,
мир зеленей с умытою травой
и с густотою капель чистых.
Дождинки ярко засверкают
после грозы, после дождя,
а листья винограда чуть кивают
и каплям под лучом сверкать.
22.07.2018.
Фотография автора.
Ивано-Франковская область.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803375
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 16.08.2018
Голосистий пташок
у сад прилітав,
дзвінким голосочком
троянді співав:
“Розквітай, трояндо,
квітки ніжний цвіт,
чи даєш, трояндо,
відповідь мені?
Хто до тебе зрання
на ганок літав,
піснею дзвінкою
красу звеселяв?”
“Прилітав же дощик,
летіли хмари,
із сірої хмари
рясно йшли дощі.”
Дощі випадали,
поїли стебло,
щоб стебельце вище
і росло зело,
зелені листочки
рясні пуп’янки,
а з тих пуп’яночків -
пишнії квітки.
Стане сірий пташок
у сад прилітать,
піснею дзвінкою
садок чарувать,
а троянда квітне,
ростить бутони,
під дощем і сонцем –
чарівні квітки.
5.08.2018.
Картина Jill Kirstein
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803253
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 15.08.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800584
Молитвою осяяний світ,
а літній день закінчує політ,
блищить яскраве сонце золоте,
на горизонт опуститься і жде.
А може то не сонце золоте?
Небесні коні Геліос веде,
тримає він за поводи коней
і вдалину на відпочинок забере.
Може це риба золота,
що в океан життя пливла?
Хвостом блищала золотим
і запливала за обрій.
А може був то човен золотий,
повільно понад горизонтом плив,
у ньому вінценосний Ра пливе,
який до вечора у ньому жде.
А може це Ярило-сонце,
своїм промінням осяває світ
і заховається на нічку у віконце,
щоб завтра знов почати літ.
Опустилось сонце над хрестами,
а горизонт бринів за куполами,
зайде за обрій сонце золоте,
глибока літня нічка жде.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804085
24.07.2018.
Світлина Калини Шпанюк-Мельничук:
“Осяяний молитвою світ…”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2082629638659509&set=a.1379069205682226.107374
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803245
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 15.08.2018
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802123
Синеет небом горизонт
и низко ласточки летают,
громче насекомые звучат
и на минуту умолкают.
В травах некошеных густых
полевые цветы расцвели,
корзинками засохшими кивают,
даже сухие хороши.
Корона туч добавила зеркалью
вида яркой молнии блик,
средь тишины гром раздавался
и ветер вдруг утих.
Остановятся ли тучи на минуту,
когда с дождём лес зашумит?
Грозы гром слышим дальний,
или с грозою жизнь звучит.
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803375
22.07.2018.
Фотография автора.
Ивано-Франковская область.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803127
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 14.08.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801607
Зачепилось око
за сухий листок,
ще й зелену гілку,
де листочків кілька.
За стебло зелене,
краплі там із неба,
одна за одною
злетять стороною.
Де літній лісочок,
а в ньому - грибочок,
декілька у лісі:
менші там і більші.
А ще горобина,
конвалія мила
і сині дзвіночки,
рядком їхні точки.
Це такий лісочок,
де сухий листочок,
малюнок із гілки
і стебелець стрічки.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803506
23.07.2018.
Світлина Ігора Винниченка:
“За це уранці око зачепилось.”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10209539967895621&set=pcb.10209539969735667&type=3&theater
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803122
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.08.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802229
У хвилях моря золотих
шал яскравого сонця зник,
стала хвиля лагідна й легка,
наче металу плавиться гора.
Сотворило море теплі хвилі,
на рідке золото схожі за мить,
знаходить хтось у полум’ї надію,
сховає, щоби далі з нею жить.
Поверхню ледь торкає вітер,
як перетворить хвилю знов:
чиюсь тривогу, а може надію,
пристрасть чию, або любов?
Не відповість ласкаве море,
тривоги прийме й забере,
а якщо вирішиш щось знову,
тільки з тобою творить все.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804508
25.02.2018.-12.08.2018.
Світлина із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802900
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.08.2018
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801117
Кот на море отдыхал,
он, быть может, уставал?
Сейчас отпуск у него,
он посмотрит в нём кино.
Выпьет он коктейль в обед,
будет рыба и бифштекс,
но вам скажут все коты:
лучше нету колбасы.
Мороженого шары - на столе,
а по соседству мыши вполне
ему компанию составят,
на пляже загорают.
Зонтик у него цветной,
в солнца - лучик заводной,
чтобы лучик не щипал,
под зонтиком загорал.
Машут клешнями крабы.
много на море волны,
на солнце выползайте,
клешней не щипайте.
Вдали на море парус реет,
высокою будет волна,
сейчас наш котик отдыхает,
о текстах думает пока.
Чудной кокос на берегу,
а на песок и на траву
кокосу вдруг упасть,
но на кота не попасть.
Если котик наш - Ньютон,
какой обдумывал закон?
Заключение выводит тут,
знает: здесь кокосы ждут.
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804358
20.07.2018.
Анимация: Алексей Долотов
(Хenopus).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802769
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 11.08.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802583#com3636869
На ганку школи – школярі,
що тут незвичного, скажи?
Та тільки школа ця сільська -
століть колишніх дивина.
На ганку із минулих століть
із гаджетами зграєчка сидить,
із ними вчителька була
у джинсах така ж молода.
Дитя ще на руках несуть:
школяра у майбутньому ждуть,
а школа стоїть під вітрами,
що віють століттями й полями.
Класна кімната, й кабінет,
кухня й вчителя житло усе,
і фотографії вчительок на стіні,
де в українських строях, молоді.
Скільки вітрів тих лихоліть
світом минулого неслись,
для поколінь колишніх і нових -
школу в селі дивись.
6.07.2018.
Світлина автора.
Національний музей архітектури і побуту України
в Пирогово біля Києва.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802705
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 10.08.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799266
Біля входу і дороги – два вітряки, наче сторожі, що охороняють дорогу до села. Але вже іншого. Давнє село здалеку бовваніє солом’яними стріхами. До нього веде грунтова дорога. Дорога спускається із узвишшя, її перерізає невеликий рівчак із слідами в піску від дощів. Справа і зліва – поля, де ростуть кукурудза і соняшники. Щоб добратися до села, потрібно пройти цією грунтовою дорогою із рівчаком посередині і оцінити власною ходою шляхи до сіл у 16-19 столітті. Дорога із каменю починається лише у селі та веде до церкви і школи.
Село починається крайніми хатами, біля яких цвітуть вузькими рядочками квіти. Цього разу побачене викликає не згадки про батьків і дідусів, а нагадує усе прочитане в класиків із описами побуту. Невеликими хуторами згруповані хати із різних регіонів. Але у них, виявляється, є один загальний план: велика кімната із піччю і димарем, який виходить у сіни і обігріває їх, перш ніж вийти через дах, і холодну половину хати, де зберігається зерно і домашні речі. Іноді хата побудована із двома половинами для різних поколінь однієї сім’ї і тоді в сінях знаходяться два димарі. В сінях - два входи: один - на вулицю, інший веде до господарського подвір’я. Деякі речі дуже знайомі, бо використовувалися ще на початку минулого століття – час дитинства бабусь.
Скрині, лавки, сволоки для одягу, дерев’яні дивани викликають згадки про літературних героїв, а деякі речі - згадки із власного дитинства, коли ці речі були, хоч і не завжди використовувались.
У цьому селі бракувало голосів тварин і домашніх птахів із повіток. Іноді їх компенсували голоси школярів на екскурсії та мовчазний рудий кіт, який дрімав у холодку із усвідомленням важливості призначення. Кіт влаштувався на лавці під старезним дубом і гадки не мав, що, насправді, він виконує важливу роль живого експоната із життя. Яке було.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802705
6.07.2018.
Світлина автора.
Національний музей архітектури і побуту України в Пирогово біля Києва.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802583
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 09.08.2018
Не ходите, парни,
в Африку гулять,
завелись там звери
в Африке опять,
бродят не на лапах,
не на четырёх,
а на двух шагали
сзади и вперёд.
Ходят бегемоты,
крокодилы, львы,
опасней ретивый
в камуфляже был,
бывает опасней
он, чем леопард,
гиен большая свора
и змеиный яд.
Также не забудьте
вы про пауков,
и опасных очень:
тучи комаров
носят малярию,
в воде – шистосомоз,
и ещё опасный
был горячек воз.
Эбола бывает,
тихо не сидит
ни людские свары,
не волнует миг,
с сонною болезнью,
муха прибыла,
ах, зачем вам, парни,
Африка нужна?
Разве только с миром
ездить и с ООН,
не рубить капусту
у местных племён,
будьте с головою,
берегите жизнь,
Африка для миссии,
Африка – не приз!
2.08.2018.
Анимация из интернета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802447
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 08.08.2018
Він хотів бути ним. Адже у тій країні, якщо маєш владу, то доступно все. Майже все. Закони необов’язкові для виконання для тих, хто наділений владою. Здійснення будь-якого бажання, навіть незаконного і аморального, можливе і не підлягає покаранню. Це світ, у якому він хотів би правити, але у ньому вже є правитель. Він не створив світ цієї країни, який існував до нього, а тільки підпорядкував його необмеженій владі, що дає можливість задовольняти бажання. Недозволені бажання. Вони можуть відрізнятися, але не перестають бути саме такими. Він зустрівся із своїм кумиром, для якого неможливі бажання можливі. Щоправда, не всі.
У його країні найвище багатство і посада таких можливостей не надають, або пов’язані із великими ризиками. Бо діє закон, правосуддя і жах посадовців – громадська думка. Він хотів би знехтувати нею, але не може. Хотів би задовольнити недозволені бажання, але це загрожує викриттям, а свої роки він хоче проводити добре, наскільки це можливо. Наявність недозволених пристрастей зближує, як і спільне минуле, навіть якщо його не обговорюють, але про нього знають. І цього достатньо.
Можна стати президентом найсильнішої і найбагатшої країни, вгадуючи таємні людські страхи, бажання, і пристрасті. Адже у самого таких достатньо. Але, досягнувши влади, не можна реалізувати усі свої власні, бо не у тій країні ним став. Нездійсненні бажання наче магнітом притягують до тих, хто їх може реалізувати. Але це тільки частина, а хотілося би більше. Та основний кусень недоступний, бо знаходиться ніби за склом вітрини. Тільки за вітриною – її зворотний бік. Невидимий для нього і нецікавий. Але за нею те, якою ціною втілюються. Для нього ця частина історії нецікава, хоч саме вона становить суть.
Він хотів бути ним, але він ним не буде. На щастя для нас. Та, насправді, для нього самого теж.
22.07.2018.
Карикатура із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802420
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 08.08.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802052
Зевес з титаном грали в шахи,
на шахівниці – компромат,
а як, у кого вигравати
і чи буде у справах лад?
Підозра є, що за моря далекі
скоро Зевес знов полетить,
залишить все без інтересу,
а хто підловить - буде хіт!
“Ой, зрада” – чують на Олімпі,
а як посмів відпочивать?
І за Аресом треба наглядати,
щоби ним вчасно керувать.
Літа минулого відбулись
в повітрі хвилі ніби океан,
коли летів відпочивати,
адже Зевес собі не пан.
Таки дістав титан той інфу:
збирається на море враз,
послав швиденько юну німфу,
та не саму, щоб бачив всяк.
Шукали довго німф і німфа,
всі переглянули дома:
за ліжком, шафою, дверима,
чому Зевеса там нема?
Зевес у стольному Олімпі
тихо посміювавсь у вус:
це ж так хотіти компромату,
щоб повестись як карапуз.
Вернулась пара у столицю
і звіт титану привезла,
балакати Зевес уміє,
ніяковіє дівчина-німфа.
Нема що показати німфі,
що схожа враз на маків цвіт,
шукають компромати знову?
Зевс передасть палкий привіт!
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802900
7.08.2018.
Картина із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2018
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801814
Под солнцем купола сверкают
серебряными яркими боками,
мощные тучи серые бывают,
а белые вперёд пропускают.
Тройной волною уплывали,
вдогонку с ними серые плывут,
как будто белоснежные спасались:
возьмут и догоняют вдруг.
Перед грозою - тихое зеркалье,
лишь томный ветер шевелит
берёз рисованную чёткость,
дрожащее смирение осин.
Здесь не одни – замерли вербы,
все в ожидании: будет гроза,
рогоз лишь снова шевелится,
как будто маятник, всегда.
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803127
22.07.2018.
Фотография автора.
Ивано-Франковская область.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802123
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 06.08.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801232
Вечірнє сонечко сідає
і хтось далеко гомонів,
останнім променем засяє,
це Геліос по горизонту плив.
Повільно їхав, де край неба,
із-за дерев ген виглядав,
кому залишить край цей сонний?
Селену-місяць кликав-звав.
“Ой, покажись, небесна панно,
світ ближній, дальній осявай,
із панною він спокійніший
і срібним променем торкай.”
Ледь глянула небесна панна
у сутінках, що вже звучать
вечірнім голосом далеким,
верхівки променем дістать.
Донька Гіперіона й Тейї,
для Геліоса і Еос – сестра,
на голові світився вінець,
а за спиною – два крила.
Співали цвіркунці в садочках,
завмерли квіти і гілля,
опуститься на земні плечі
ніч літня, місячна, ясна.
У срібне дивиться люстерко,
земний там і небесний світ,
а може промінь свій направить,
кому не вистачило зір.
Комусь доріженьку освітить,
близьку і дальню панна Селена,
і променем доріжку мітить,
а та блищить немов струна.
Покаже місячна осяйна панна,
та чи захоче хто ступить?
Селена шлях лиш відмічає,
та власним кожному ходить.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802229
4.08.2018.
Анімація: картина Жозефіни Волл
(Josephine Wall)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802052
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 06.08.2018
Котик-котичок іде,
нічку з собою веде,
а ще місяць строгий
вказує дорогу.
Котику-муркотику,
нехай буде сонячно,
а місяця приведеш,
як за нічкою підеш.
А та нічка бистра
збирає намисто,
щоб увечері вдягти
і зірками моргати.
Нічка прикрашалась,
місяцем гойдала,
зоряне намисто
навкруг розсипала.
В небі місяцю світити,
а снам світлим прилетіти
наче ясним зірочкам,
щоб заснути діточкам.
Котик-котичок прийде,
знову вушком поведе,
ніч з собою він привів,
місяць з зірками світив.
4.08.2018.
Анімація із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801868
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 04.08.2018
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801600
Себя в воде купают вербы,
чётких теней нарисован блик,
небес меж ними отражение,
голубовато-серый лик.
Рогоз колышется столь мерно,
как будто маятника миг,
но держат стебельки коренья,
в воде упрятав корня вид.
Шумели кроны на деревьях
и гром далёкий прозвучал,
и наползает серой тенью
грозы, что близится, оскал.
На горизонт вползает мерно
серым одеялом в небесах,
шумят сильнее или замирают
верб листья на её ветвях.
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802123
22.07.2018.
Фотография автора.
Ивано-Франковская область.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801814
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 03.08.2018
З ким варто збиратися в дорогу,
далека, а чи близька є мета,
не стане марно хто тривожить?
Складне і без того життя.
З ким варто збиратися в дорогу?
Хто руку у дорозі дасть,
з ким стане легко від порога,
слово чиє полегшить шлях.
Привітним, що про інших дбає,
але турботою гріх зловживать,
витримувати з тим тяжку дорогу,
поруч ідеш – не стане ображать.
Наче реп’ях чіпляти на собаку
не стане власні вади, чи чужі,
кидати сітку як рибалка,
хто риба тут, хто рибалки?
Із ким збиратися в дорогу
і шляхом рівним з ким іти,
буває, що хтось забуває:
рибалка хто, чиї сітки?
Додасть упевненості в собі,
з ким світ цей буде до лиця
і хто підтримає в дорозі,
і муз привітно зустрічав.
Речі прості собі збираєм,
щоб легшою дорога нелегка,
вона у нас іще триває,
із нею світ нас зустрічав.
16.06.2018.
Світлина автора.
Київ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801705
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801489
Лісові дороги
заберуть тривоги
і ведуть світами
попід деревами.
Трусять дрібним листом
крапельки-намиста,
синьо-жовті Іван-да-Мар`я,
ранок зустрічають.
А попід травою
метелик з тобою,
впаде жовте листя,
як осені вісті.
Червона горобина
засвітиться чинно
цегловою красою,
фігурою листяною.
Біленькі квіточки,
як маленькі точки,
небо триколірне
хмарами застрімить.
Ліс стоїть стіною,
світиться красою,
літо понад світом:
кущі, трави, квіти.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803122
15.07.2018.
Світлини Ігора Винниченка:
“Я з Другом усім Вам зичимо гарного дня”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10209493797901400&set=pcb.10209493801141481&type=3&theater
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801607
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2018
Даруют небеса прохладу,
полно зеркалье тишины,
рябило озеро чудное,
а небеса ветров полны.
Исчезло ветра дуновение
и проявилось как кино
зеркалья чёткое виденье,
волною туч соблюдено.
Ветра исчезли, лёгкой тенью
рябит фигурами листов
и утка возится самозабвенно,
но у других лишь берегов.
А шум ветвей не отступает,
не замирает ни на миг,
листы осины дрожью мелкой
порыва каждого отметят лик.
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801814
22.07.2018.
Фотография автора.
Ивано-Франковская область.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801600
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 01.08.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801014
Бракує слів, щоб описати:
потужні хмари почали літати
понад будинками і дощ нести,
ніби великі сині перини.
Сонце вікно іще знайшло,
проміння скраю пролягло
і сині змішувало кольори,
вони яскраво зацвіли.
Цвіли і простягались над домами
потужними сталевими хмарами,
тополь вершечки майорять,
наче зелені стяги в ряд.
Неба синь глибока у віконці,
в яке з країв вже прозирає сонце
і хмари вдалину летять,
бо десь далеко дощ їм проливать.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801607
13.07.2018.
Фотографії Ігора Винниченка:
“Бракує ми тих слів...”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10209482550860231&set=pcb.10209482552260266&type=3&theater
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2018
Дощ зливою тропічною тривав,
неначе із відерець випадав,
а ще припиниться за мить,
ніби вимкнути комусь кортить.
Тривав цей дощ хвилини дві,
летіли його хвилі дощові,
вітер гілляками сильно хитав
і небу синяви додав.
Аж раптом припинився дощ,
угору вітер полетів також,
несеться хвилею дзвінкою,
наче потужною морською.
Не встигла ворона ховатись,
їй доведеться намокати,
дощ так раптово розпочався,
та через дві хвилини "вимикався."
24.07.2018.
Анімація із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801488
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 31.07.2018
Мы с Татошкой посидим
и на воду поглядим:
рыбка ловится, иль нет,
и какой реки ответ?
Речка-реченька-река:
светло-серая вода
мимо берега бежит
и по камушкам журчит.
А в журчащей той воде -
рыбка мелкая на дне,
не торопится ловиться,
лучше плыть ей торопиться.
Мы с Татошкой посидим
и домой уже хотим,
хороша рыбалка летом,
от рыбки - пока приветы...
23.07.2018.
Картина: Konstantin Razumov
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801349
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 30.07.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800431
Вперед понад світом
Ірида літає,
важливі папери
у торбинці має,
направив Зевес
у далекі пенати:
накази передать
і відразу вручати.
Тут саме на нього
Ірида чекала,
стилус із торбини
швиденько дістала,
поставила підпис -
його прийняла,
від служки наказ той
умить забрала.
Летіла з-за хмари,
де на помості
колони палацу
і сходи, і мости,
чи бачили іноді
ви хмароньки?
А то були може
палацу стовпи.
Дорога в Іриди
тепер і далека:
до моря летить,
де дощ є і спека,
і де серед моря
прибув Посейдон,
летіла до нього
з столичних сторон.
Минала Ірида
столичнії хмари,
хатина Нефели
пливла як Стожари,
як гори бувала
хмари висота,
а поміж хмарами -
дому дивина.
Нефела зирне
із відкритої брами:
“Привіт, відпочинеш?”
“Спішу за морями,”
лиш вип’є нектар
у коктейлі разом,
щоб далі летіти
до морських сторон.
Летіла до ранку
Нефела з півночі,
і Еос виходить
із хмари на мості,
ховалась Селена
у дальню хмару,
мінялася нічка
на ранок й жару.
А де би в дорозі
Іриді спочити?
Аж онде Морфею
солодкого житло,
на хмару присіла:
“Ой, мамо моя,”
бо спить знов Морфей
і його вся сім’я.
“Не стану Морфея
тепер турбувати,
як хоче він знову
так солодко спати,
буду повертатись –
його розбуджу,
а зараз так дуже
з завданням спішу.”
Втомилась Ірида,
присіла на хмару,
буває - богиня
втомились, буває,
аж тут вітер віяв:
збирав же ефір,
а хто там літає?
А був то Зефір.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802052
24.07.2018.
Картина Жозефіни Волл (Josephine Wall).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801232
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 29.07.2018
Місяць над обрієм
ясно вже світиться
і потемнів небокрай,
спи, моє сонечко,
спи, мій ріднесенький,
очки закрий, засинай.
Стануть світитися
у небі зореньки,
роса холодна впаде,
а за ніч ясную
добро вже зміцниться,
лихо у землю піде.
Спить уже киценька
і тихо муркає,
сіреньким вушком веде,
засни, дитиночко,
у яснії оченьки
сон як роса упаде.
Сни будуть снитися
і наче квіточки
стануть до ранку зростать,
спи, мій ріднесенький,
місяць яснесенький
у хмарі став засинать.
Блищить крізь хмароньку,
зіроньки світяться,
вони до ранку поснуть,
здоров’я міцнеє
і в гарну доленьку
зорі тебе проведуть.
24.07.2018.
Текст колискової.
Картинка із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801126
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2018
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791700
Котик в доме убирал,
а что, миленький, устал?
Много чего завелось,
даже чуть хватала злость.
Котик наш совок возьмёт,
веник тоже он найдёт,
убирать он станет сам,
вынесет наш котик хлам.
Потом котик отдыхал
и новости подбирал,
что-то он напишет нам,
почитаем тут и там.
Хлам бывает не такой
и бывает он любой,
весь не вынесешь сейчас,
если кто-то не горазд.
Котик разное напишет,
а все думают: что вышло
и что выйдет, для кого,
кот напишет нам ещё.
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802769
30.02.2018.
Анимация: Алексей Долотов
(Хenopus).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801117
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 28.07.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800640
Тринадцяте – п’ятниця,
красен білий світ,
половина літечка
шле усім привіт.
В лісочку зеленіє
густая трава,
а ще там павучок
сіточку сплітав.
Доріжка після дощику
веде у дальній ліс,
до неба ростить сосенки,
неначе у політ.
Була там трохи нижчою
листяна полоса,
роз’єднує доріженька,
та тут і там краса.
Грибів і синіх дзвоників
липневії дива,
до осені готується
частина листяна.
Червона горобина,
насправді, - зелена,
над нею - синє небо
і біла хмар краса.
Під молодими кленами
лист липи пожовтів,
неначе він від літечка
сховатись захотів.
На лісовій дорозі – палиця,
буцімто зміючка,
та справжня не завадить:
дорога лісова.
Веде собі доріженька
у смугу лісову,
пісок, лісок і дерева
тягнулись у висоту.
І далі в ліс доріженька
широка пролягла,
зелений ліс чарує,
дощу жде і тепла.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801489
13.07.2018.
Світлина Ігора Винниченка:
“Тринадцяте – п’ятниця.”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10209482527179639&set=pcb.10209482531339743&type=3&theater
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801014
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.07.2018
Вечірнє сонечко кудлате
заходить за сусідню хату
і опускається на горизонт,
хоче побачити цікавий сон.
У тому лагідному сні
летіли хмари чарівні,
летять неначе три коня,
оце така була хмара.
Над нею наче янгол пролітав
і ковдру у руках тримав,
щоб наше дитя накривати
та ще легенько колихати.
Отак летіли три коня,
а хто по небу їх ганяв?
Ганяє вітер над світом,
і летить янгол наче сон.
Промінням сонечко кудлате
зайшло вже за сусідню хату,
промінчик вгору посилає:
шлях янгола там пролягає.
10.07.2018.
Світлина автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800888
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 26.07.2018
За окошком – тёплый дождь,
не переставая льёт,
обильно полита земля,
на окнах – капель пелена.
Шатаются под струями каштаны,
колючие плоды созреют рано,
с листов фигурных падает вода,
медленны автомобилей “поезда.”
Рассеется вода в ёлках и туях,
с грозою мощный ветер дует,
очерчен бархатцев на клумбе ряд,
мир надевает дождевой наряд.
Льёт снова дождь не уставая,
бросает капли на стекло,
сбегают вниз и исчезают,
нарядит в бусы капелек окно.
26.07.2018.
Фотография автора.
Ивано-Франковск.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800883
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 26.07.2018
Від бажань до виконання -
як до Місяця гуляння,
як до Місяця повзти,
доведеться не дійти…
Не дійти в питаннях згоди,
бо з цією колодою
шулер дуже часто грав,
тимчасово вигравав?
Але шулерські прийоми
дуже добре всім відомі,
а панове там і тут
шулерів чергових ждуть.
Побалакати покличуть,
побрехеньки в очі тичуть,
вдосталь базікать дають -
дипломатією звуть.
Як би їм не сновигати,
туди-сюди не гуляти:
на витрати є бюджет,
буде: “Пшик” – насамкінець.
25.07.2018.
Карикатура із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800702
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 25.07.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799948
Яскраво мальви розквітають,
це місто липень так вітає,
високі стебла неначе дерева
угору тягнуться до неба.
Тягнулися дерева в висоту,
хотіли доторкнути хмар красу,
що мимо хмарочосів пролітають
і вдалині зникають.
Персиків плоди злетять,
їм по доріжці стиглим утікать,
їх підберуть, а чи зберуть?
Вже дозрівають, а ще ждуть.
Це Київ, липень, мальви в ряд
у клумбі стали розквітать,
із кожною квітковою красою
продовжується липень знову.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801014
8.07.2018.
Фотографії Ігора Винниченка:
“Неділя... липень... мальви...”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10209456906699143&set=pcb.10209456908859197&type=3&theater
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800640
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2018
В золотом закате поднебесья
чуден был последний блик,
сверчки в траве слагали песню,
что тихим шумом прозвучит.
Будет гроза, не шелохнётся
ни один стебель у травы,
где-то вдали невидимая птица
вдруг отзовётся посреди листвы.
Замерли в закатном предвечерье
деревья, травы и кусты,
высокие прямые тени
бросают стебельки травы.
Лишь птицы высоко летают,
что ласточками их зовут,
и кроны будто бы цепляют,
а ожидают вечер и грозу.
24.08.2018.
Фотография автора 7.07.2018.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800588
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.07.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798397
Фіолетового кольору строї
світ одягнув і пролягли,
де синє небо - рожева смуга,
а поруч - фіолетова хмара.
Густі хмари заполонили,
блакитне віконце лишили,
рожеві смуги малювались
і контури дерев відмічались.
На фоні темному кущів вгорі
темніли церкви куполи,
малюнки бовваніли низько,
що до землі так близько.
Благословить небо дощі
і вітер потрясе листки,
темніє з ніччю небокрай,
це літній дощ прийшов у край.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803245
12.06.2018.
Світлина Калини Шпанюк-Мельничук:
“Фіолетовий стрій вдягнув вечір…”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2043484602574013&set=pcb.2043485469240593&type=3&theater
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800584
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 24.07.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799424
Летіла пташечка,
за нею листочок,
чий сад виростає,
де повно квіточок?
У тому садочку
іриси рясніють,
а понад садочком
веселонька мріє.
Дощиком легеньким
небо відізвалось,
кому наче вітру
по небу літалось?
Летіла Ірида -
вісниця богів,
красуня веселки
хмар рушила стрій.
Посланниця Гери,
Олімпу богів,
з небесної сфери
Зевес повелів.
Були в нього справи
в далеких краях,
Гермес же зайнятий:
воює в верхах.
Оце у відомстві,
що з газом водилось,
хотіли півбоги:
винагород гори.
Та іще про ліси
турботи прибули,
поганці вивозять,
рубають усюди.
Тому понад світом
Ірида літає
і найважливіші
завдання вручає.
Літає над світом
вперед і назад,
Ірида з'явилась -
роботи вже час.
Донечка Тавманда,
Електри донька,
Зефір залицявся,
уже й сватана.
Ірида буває
в барвистому вбранні,
що кольором ллється
яскравим і гарним.
Буває Ірида
лишень у шарфі,
виблискує дивом
в усенькій красі.
Несе у рученьці
вона кадуцей,
із скорим наказом
був свиток оцей.
Побачиш Іриду –
уверх подивись,
веселки над світом –
семи стрічок хвіст.
Пролетіла пташка,
за нею листки,
рясніють іриси -
Іриди квітки.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801232
23.07.2018.
Картина Жозефіни Волл (Josephine Wall)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800431
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 23.07.2018
Тает в небе след от прошлого ненастья
и ему не возвратиться никогда,
представить удовольствие и улыбаться,
а тучи таяли, погода хороша.
Хоть тучи новые придут когда-то,
наступят бури, дождь и холода,
тревожиться о будущих ненастьях?
Спокойствие ценней всегда.
Лишь тучам иногда случаться,
сильней вдруг ветер налетит
и станут на ветру шататься
акаций ветки, тополей и лип.
Они вокруг – зелёным океаном
извилисто снуют между домов,
утро приветствуют и вечер,
к любой погоде будь готов.
А след извилистый на небе
растает скоро, нет совсем его,
лип и акаций только шелест,
верхушки тополей дрожат легко.
2.06.2018.
Фотография автора.
Киев.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800311
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.07.2018
Кому в житті буває непогано?
Це кицям – відпочинку в них пора,
і замість вас відпочивають,
їх не чіпай – релакс є серед дня.
Хоча вони не натрудились,
бо вимагати їсти – чи робота це?
Якщо потрібно, то зігріють,
і заспокоять, а це - головне.
Стануть тихесенько мурчати,
вважають: засинати всім пора,
а якщо хтось не хоче спати,
лягайте – далі функція кота.
Вже кігтики на дошці наточили,
поїсти не забули – смакота,
а тепер зручно умостились,
в них тихий час і вам пора.
21.07.2018.
Світлина автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800180
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 21.07.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798987
Шумить вода в фонтані
неначе джерело
і хвилечки від нього
до берега несло.
Тут біля огорожі
купались качечки
і у цієї качки –
великі діточки.
Їх п’ятеро більшеньких,
вбираються в пір’я.
відразу не помітиш,
де мама в них була.
Уже розплились качки,
хтось по воді побіг,
то була водомірка,
або комахи літ.
Великі бабки й сині
літають там і тут,
гортензія й камені,
квітки уже цвітуть.
10.07.2018.
Світлина автора.
Парк Т.Г.Шевченка,
Івано-Франківськ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800083
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.07.2018
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799832
Берёзы белокорые стремились
зелёным верхом тучи доставать,
а может даже удавалось:
нависли тучи низкие опять.
Дрожит под ветерком осина,
качает ветки мелкие верба,
в воде бы прятала юные ветки,
не доставала до поверхности пока.
Ввысь из воды стремилась:
приволье вербам у воды,
теперь коснуться вод желает,
но не достали веточки вербы.
Рисуют чёрно-белые узоры
берёзы на пологом берегу
и листьями прятали ветки
мощного ствола красоту.
23.06.2018.
Фотография автора 2017 года.
Ивано-Франковская область.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800076
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 20.07.2018
Малює лінії чіткі
блакитноокий вечір,
рожевістю засвітить мить
і прохолодою огорне плечі.
Хитає вітер дерева,
у травах цвіркунам звучати,
він буде незабутній нам?
Нам отаким його приймати.
Ховалося проміння золоте,
високі трави похитає вітер
і знову пошукає у траві
високі білі квіти.
Кінцями гострими стирчать,
троянда гіллям похитає,
хоча вона перецвіла,
але дрібні плоди гойдає.
Троянди поруч розцвіли
і флокси красять вечір,
їх аромат вітер поніс,
зоря на небі уже світить.
7.07.2018.
Світлина автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799958
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.07.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798869
У Десни віночки –
біленькі квіточки,
росли-виростали,
квіточками стали.
У лісах зростуть,
колір лісу додають,
а ще тут дзвіночків
фігурні листочки.
Бузкові дзвіночки -
тонкі голівочки,
квітки дрібнолисті
неначе намисто.
Намисто у лузі,
підвіски у полі,
стелилося листя,
ще літо на волі.
Зелені листочки
й високі дерева,
ростуть лиш доверху,
де синява неба.
Бджілоньки дзижчали,
на листя сідали,
а поруч – метелик,
неначе ангелик.
Картатії крила -
для польоту сила,
де травонька рясна,
цвіти, земле красна.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800640
6.07.2018.
Світлини Ігора Винниченка:
“Наша мальовнича Україна (Київ, Деснянський ліс)”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10209442939709977&set=pcb.10209442944990109&type=3&theater
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799948
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.07.2018
Рябит озёрное приволье
и вольный ветер - в небесах,
зеркалье не исчезло, вскоре
шумел лишь ветер в камышах.
Густые гонит он по небу тучи,
к воде наклонит камыши,
рогоз здесь молод и зелёный,
прятался старый у воды.
Он создаёт переплетенье
старых и новых камышей,
они здесь чувствуют волнение
и принимают волны побыстрей.
Исчезать волне в плетении
старых и новых стебельков,
создать им в водах отражение
зелёных рогоза носков.
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800076
23.06.2018.
Фотография автора 2017 года.
Ивано-Франковская область.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799832
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.07.2018
Через дощ, серед туману
самотня дівчина іде,
а може дощ - їй буде пара,
а може дощ з нею буде?
З дощем - самотність наодинці,
серед людей самотність буває,
із парасолею там кожен інший,
ніби в юрбі, але самотнім йде.
Вона ступає крізь дощі і мряку,
і краплі стануть здоганять,
а через парасолю не змочити,
тільки дрібними доторкать.
Сірий світ рожевим дихав,
у цьому світі світиться сама
червоним кольором тканини,
яскравим кольором життя.
17.07.2018.
Картина: PETE RUMNEY
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2018
Панове громадяни,
а також, милі дами,
і всі, хто цікавиться,
і, витріщаки всі,
у Гельсінкі був Трампик,
що з чортом зустрічався,
їх не тривожте, пані,
а також і пани.
Бував такий там Дональд,
що із тим зустрічався,
кого пора в Гаагу
і пекло давно жде,
а він із ним балакав,
а може ставав … боком,
тільки отак, панове,
хто тут і як буде?
Не треба турбувати,
як стануть зустрічатись
той з тим, кого тримає
за м’ячики кого,
парочка колоритна,
відео може скритне,
де фільмик показовий:
хто, де і як, кого.
А ви сидіть у млості,
коли отії гості
з північної країни
роз’їдуться кудись,
та там, де є бахвальство,
та ще і самохвальство,
себелюбимолюбство,
чекайте результат.
Одні других гляділи
і разом посиділи,
а потім підсиділи,
так і в процесі ще,
в процесі іще інші,
хоч робиться тихіше,
та хто кого сильніше,
питання: хто кого?
Бував такий там Мюллер,
про Дональда дізнатись,
що теж для всіх хотів:
змагання компроматів,
а хто їх більше має,
то той того і має,
та так, що і не має
Меланія його.
Подивимось, панове,
а це процес не новий,
бо якщо ти і перший,
то в ока всі гляди,
словами не кидайся,
а краще прислухайся,
як сам чогось не знаєш,
то іншого бери.
Панове громадяни,
а також, милі дами,
видовище гляділи,
а як же без нього?
Хай кожен подивиться
і лиця оцінить ці
потреба знадобиться
в усіх і в кожного.
17.07.2018.
Карикатура із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799664
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 17.07.2018
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798984
На "острове любви" – затишье
и полны летом берега,
щебечут птицы у небес и выше,
ветер летит и облака.
При тихой полудённой лени
сильней вдруг появился ветерок,
вверху все листья зашумели,
первый сухой упал листок.
Стая уток отдыхала
на крутом склоне берега
и узким глазом проследили,
где будет больше ветерка.
Лишь утка крякнула, оставит
след за собою длинный на воде,
селезень рядом отдыхает,
поищет что-то в глубине.
10.07.2018.
Фотография автора.
Городское озеро,
Ивано-Франковск.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799574
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 16.07.2018
Прокинувся у хмарі дощик
і почав швидко випадать,
скло вікон - мокре, і машини
почали бризками кидать.
Він поспішав, із відер лився
рясний і теплий літній дощ,
світ пеленою мокрою укрився,
зсередини – сухим дощовиком.
Враз парасольками розквітли
сквери і балкони,й вулиці,
а він грайливо далі лився,
робив калюжі залюбки.
Доповнили враз світ калюжі,
з тротуарів бігли струмки,
у клумбах квіти стали дужі:
поїли їх рясні дощі.
Раптово дощик припинився,
хоч небо хмарами смутне,
але затишшя ненадовго:
наступна хмара знов пливе.
12.07.2018.
Світлина автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799431
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 15.07.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798574
Уранія вперед осяє шлях,
турбуйся, музо, і про нас:
служителів науки трудівних
і знахідок підкинь нових.
Чудова муза підкидає
тим, хто планує і шукає,
а хто не може оцінити,
дарунок не зробити.
А як шукаєш, віриш, ждеш,
науки світлом спалахнеш,
собі мету став і шукай,
Уранії дар привітай.
Серед муз вона наймолодша,
наука із нею як творчість:
сфера і циркуль із небес,
атрибути такі принесе.
Серед всіх творчих муз -
єдина для точних наук,
та всі науки привітає,
тим допоможе, хто вивчає.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800431
6.05.2018.
Французький художник Луї Токке (1696-1772)
Алегоричний портрет Уранії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799424
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2018
Кошачье счастье так недалеко,
в улыбке расплывается лицо?
Ах, извините, мордочка кошачья,
просят ещё, добавить чаще.
С рыбалки рыбы принесли,
вы в курсе? Здесь голодные коты!
Не преминут натурою собрать,
так успевайте рыбки добавлять.
Здесь очень рыжие коты,
добавьте вкусной котикам еды,
они с охотою с рыбалки ждут
кошачье счастье здесь и тут.
Покормят важных три лица,
как будто одинаковых с ларца,
исполнится желание ваше:
с едой милей коты и краше!
13.07.2018.
Фотография из интернета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799271
рубрика: Поезія, Стихи о животных
дата поступления 14.07.2018
Вони були наче справжні. Але вони й були такими – будинки, які стояли обабіч заасфальтованої вулиці. Із-за паркана, який відгороджував територію, вони здавалися жилими, але були незвично тихими. Там не звучала музика чи дитячий сміх. Не було чутно голосів домашніх тварин. Тільки шумів вітер у тополях і липах. Біля будинків траплялися плодові дерева, та у дворах посаджені рядками квіти у клумбах. Були незвичні ще і тим, що кожен дім був іншим, наче зібрані звідусіль жителі будували кожен по-своєму.
У музей архітектури та побуту у Пирогові насилу дісталася. Зайшла у нього із протилежного боку, після довгих блукань селом. Але якщо язик доведе до Києва, то і до музею у ньому також. Дорога звивалася мимо сільських будинків, а потім мимо гаїв на пагорбах, та зарослих очеретом і лататтям ставків. Хоча були і ставки із чистим, синім як небо плесом. На пагорбах виднілися верхівки церкви, але неможливо було здогадатися, що це один із експонатів музею під відкритим небом. Як дізналася вже потім із вказівників – це було село 60-70 років минулого століття. Хати у ньому разом із меблями зібрані і привезені із різних регіонів України. Зібрані і привезені від поліських хат до рибальських - півдня, від будинків на заході України до хати із Донеччини. Туристична група звідтіль чимдуж почимчикувала дивитися саме на неї – а яка ж вона? А вона звичайна. Хоч кожна була трохи кращою, бо за твердженням тих же екскурсантів – то була хата голови колгоспу, тобто краща в селі, хоч і типова для свого регіону.
У хатах були тогочасні меблі, килими, техніка і посуд. Розкладений білий сервіз для кави був точнісінько такий, як у мене в шафі із посудом. Щоправда, його колись купила мама. Був посуд як у бабусі, із меблями і кухнями, із старими холодильниками і телевізорами. Рушники на портретах Шевченка і Франка, вази і домоткані килими – все наче дихало молодістю мами і бабусі. Але виникав сум не за часом, а саме за людьми у цьому оточенні і за їхньою юністю. Бракувало портретів і фотографій на стінах, і запахів на кухні, двору із коморами і домашніми тваринами, і голосів людей. Натомість була тиша і вітер у верховітті за вікном. Вітер неначе намагався замінити їх собою, бо тільки він тут вічний, а все інше минає. А вулиця із минулого століття звивалася далі і впиралася у перехрестя, оточене посадками дерев і кущів, які відділяли і приховували іншу частину музею. Та іншу епоху.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802583
6.07.2018.
Світлина автора.
Національний музей архітектури і побуту України в Пирогово біля Києва.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799266
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 14.07.2018
Ходить літо колом,
милується двором,
а посередині –
дощику краплини.
Дощику із хмари,
що синьої барви,
і сірої барви -
то у небі хмари.
Сонце тут у крузі
металеве, друзі,
ліхтарики колом
і бруківка двором.
Лавочки і сосни,
присядьте, хто просить,
і посеред літа
зелень дощем мита.
13.07.2018.
Світлина від Андрія Микитина:
“Середина літа”
Івано-Франківськ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799223
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 13.07.2018
Ах, Эрот, зачем стрелял
и рубашку протыкал?
Выстрел тот успешным был,
а результаты получил?
“Приказала Афродита
целиться стрелою скрыто,
я ослушаться не смел,
стрелы складывать умел.”
Изготавливал Гефест,
обещал он: “Вот те крест,
сделал их и заострил,
они быстры – след простыл."
Он, конечно, услужил,
стрелы он мне навострил,
слева целился пока,
там предсердия бока.”
“Ну, и как же результат?
Ждём, чтобы увидеть, брат.”
“Незадача – наш клиент,
он бронежилет надел?
Поэтому острая стрела
поцарапала слегка,
лишь рубашку зацепила,
а попасть-то не спешила."
"Как же тонкая стрела
так оставить след могла,
или может сигарета
пепел уронила где-то?"
"Может была сигарета,
но тогда – попала метко,
в Эрота - тонкая стрела,
с рапортом спешу, пока…”
13.07.2018.
Картина из интернета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799220
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 13.07.2018
День і ніч палає запорєбрік
від Ростова до тайожних врат,
та доходить ще до Сахаліну,
біля Берінгова поверне назад.
Палає, бо вже: “Слава Україні!” -
сказано й повторилося стократ,
звучати стало в цілім світі,
неначе від Донбасу до Карпат.
Це отак раптом славні хлопці
сказали й покарало їх Фіфа,
бо це Фіфі ще й повернеться,
хай янгол хлопцям помага.
Він допоможе, ще й багато люду,
що висловлять Фіфі: “Ганьба!”
Бо раптом взялися всі дружно,
кожного янгол приліта!
12.07.2018.
Карикатура Олексія Кустовського.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799123
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 12.07.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798862
Уже злітає жовте листя
поодиноке у траву,
та іще осінь не ступала,
не говорила тихо: “Йду.”
Іще навколо тепле літо
і нагорі хмариться світ,
та вітер розганяє хмари,
синяви неба відкриває вид.
Численні в ставі водомірки,
мальків плаває густо у воді,
хтось туди вкинув м’якуш булки,
вода вирує від мальків дрібних.
Шумів десь вітер в виднокрузі,
але ставок і парк не зачіпав,
комахи тільки тут і риби,
малює кола від них став.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800083
10.07.2018.
Світлина автора.
Парк Т.Г.Шевченка,
Івано-Франківськ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798987
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.07.2018
Теряет летний день прохладу,
бликами озеро рябит,
жидкое серебро как будто,
волнует ветер его лик.
Лодка спасателей крутилась
и вёсла делали волну,
а вскоре и она вернулась,
чтобы на пристани вздремнуть.
Велосипеды мимо проезжали,
лодки по озеру плывут,
кто фотосессию устроил?
Красотки с фотографией уйдут.
Влюблённые не обитают,
здесь с удочками рыбаки,
что в воду поплавок бросают,
пары с другой лишь стороны.
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799574
10.07.2018.
Фотография автора.
Городское озеро,
Ивано-Франковск.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798984
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 11.07.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797911
Червень квітнем теж буває,
в якому квіти запашні,
у лісі і у лузі розквітають,
як кольорові точечки.
Волошкові очі дивляться у небо,
побачити там намагаються себе,
а може так заусміхалось літо
і в лузі квітами росте?
Дрібненькі білі й жовті квіти,
що схожі на метеликів,
уже летить на квітку схожий
і в квітки буде не один.
В спідничках із пелюсток - квіти,
стримить уверх високеє стебло,
може промінчика прислало
нам сонце і губитися прийшло?
Парасольки й колоски травиці,
тягнуться у небо кольори,
а небо сонцем усміхалось
і шле себе частину для землі.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799948
17.06.2018.
Світлини Ігора Винниченка:
“Червень - це теж квітень...”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10209338506339208&set=pcb.10209338507139228&type=3&theater
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798869
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.07.2018
Тут качиний дитсадок
для малесеньких діток,
що качиний, то дарма,
качка з ними запливла.
Біля берега на сонці
на каменях зарості:
водорості зеленаві
каченятам жвавим.
А за ними і мальки
зграйкою туди-сюди,
а ще лебеді пливуть,
біла й чорна пара тут.
Усіх дев’ять каченят
веде качка погулять
і гуляють малюки
біля качок залюбки.
Ці та інші малюки
рухались туди-сюди,
а круг пари із дерев -
голуб і велосипед.
Усі лебеді гуляли,
здалеку їх пригощали:
травиці і скибки,
хто радіє? Дітки.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798987
10.07.2018.
Світлина автора.
Парк Т.Г.Шевченка,
Івано-Франківськ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798862
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.07.2018
Тоненькая тропка
бежала через лес,
а может ожидает
тропинка та чудес.
Над нею только небо
дождинками сорит,
но пролетела тучка
и дождик прекратит.
А рядом у тропинки
бежит звонкий ручей
и к ручейку дождинки
добавятся быстрей.
А рядышком у тропки
малинник поспевал
и ягодного вкуса
лесу добавлял.
Черника зеленеет
очерченным листом,
радует самой вкусной
ягодной чернотой.
Шумят в верхах деревья
и вторят им кусты,
в зелёный праздник леса
добавят красоты.
9.07.2018.
Фотография автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798746
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 09.07.2018
Колись це буде не для нас:
і захід сонця, і світанки,
життя припиниться за час,
але для нас іще триває.
Колись це буде не про нас:
надії, плани й сподівання,
але для них ще є в нас час,
нехай же буде і бажання.
Колись ми змінимо себе,
не набагато - для бажання,
коли час оцінити шлях прийде,
буде майбутнього чекання.
Колись ще буде це для нас:
хвилі очікування радість,
за мить настане, або час,
щоб кожному вона дісталась!
29.06.2018.
Світлина із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798616
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.07.2018