Дзвінка Остромова

Сторінки (1/7):  « 1»

чужий квиток

я  хочу  зникнути  і  розчинитися  у  вітрі  ваших  слів,
забутись  хочу  і  не  тонути  в  океані  сліз.
не  бачити.  не  знати.  розплутатись  з  дурних  вузлів,
зібратися  з  думками,  зі  словами,  зібрати  тисячу  валіз
тут  кожен  жест  і  кожне  слово  не  моє,
тут  ,  казали  ви  -  серед  своїх  чужою  стала
а  там  нехай  буду  стискати  зуби,  бо  таке  складне
таке  чуже,  пусте.  в  прохожих  своїх  я  шукала.
нехай  без  вас  по-вовчому  я  буду  вити,
і  з  ваших  обіцянок  побудую  хмарочос,
в  якому  післязавтра  восени  я  буду  жити,
а  після  сліз  осінніх  ,  забере  на  крилах  альбатрос.
я  вдячна  вам  за  оперу  під  назвою  "Зникай"
і  вдячна  за  квиток  отой  першоостанній,
за  те,  що  дарувати  дозволяли  мені  рай
але  тепер  я  хочу  зникнути  і  розчинитися  в  чеканні
Прощай.
Зустрінемося  післязавтра  на  світанні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687505
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2016


Виховання почуттів

Ти  навчив  мене  бачити  очевидне,  а  тепер  питаєш,  звідки  я  все  про  тебе  знаю
Ти  навчив  мене  спати  ночами  і  закриити  вдень  очі  навчив
Ти  навчив  мене  не  кидатись  словами...  Ти  навчив  відчувати  серцем  і  закривати  його  для  «просто  відвідувачів».  Ти  написав  для  мене  усю  історію  заново…Ти  перекреслив  усі  погані  звички…
Ти  умів  приймати  мене  усю  як  є:  ось  таку,  різну
Іноді  втомлену,  даремну
Іноді  безглузду,  нісенітну,
Нерозумну,  нелюб'язну,
Безвідмовну,  незалізну
Якщо  ти  смієшся,  -  він  говорив,  -  я  святкую,
Якщо  ти  горюєш  -  я  співчуваю.
Але  то  все  пусте,  бо  тепер  ти  став  вітром,  розчинився  у  ньому,  став  вихором.
Ще  вчора  я  була  на  сьомому  небі…  І  ти  зник.  Зник  так  само  швидко  ,  як  і  з'явився…  А  мене,  наче  з  тієї  усієї  висоти,  чиясь  велична,  сильна  рука  –  жбурнула  на  землю...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2015


Друзями залишаємось

Пробач,  що  не  стала  причалом,  де  тобі  хотілось  б  залишитись.  Знаєш,  ти  не  скучай  ,
закінчився  вже  наш  маршрут  і  не  стану  тінню  я  вночі,  і  не  залишусь  я  твоїм  човном.

За  рим  перепону  ховаємось,
А  далі  за  неї  -  не  руш!
І  друзями  залишаємось
На  відстані  доторку  душ...

Назавжди  розходимось  з  тобою  ,друг
Ти  намалюй  на  папері  простий  круг
Це  буду  я  -  нічого  всередині
Просто  зітри  його,  й  забудь  мене  віднині.

Якби  колись  сказав  би  ти  мені,  я  б  не  залишилась
Якби  колись  дозволив,  я  б  мовчала
Якби  колись
Якби...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2015


В. Висоцький

Я  не  люблю,коли  наполовину
також  не  люблю  я  пустих  розмов
Я  не  люблю  коли  стріляють  в  спину,
і  проти  вистрілів  в  упор.
Я  не  люблю  себе,коли  заплакати  я  мушу.
болить  мені,коли  невинних  б"ють.
Я  не  люблю  ,коли  лізуть  в  душу
ще  гірше  ,коли  туди  плюють.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586117
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2015


Я змучилась…

Я  змучилась  від  цих  гучних  тирад
і  ваших  неправдивих  мемуарів,
і  ваших  душ  парад
вздовж  узбіч  і  тротуарів.
Від  неправдивих  сліз  і  слів,
від  фраз  дешевих  і  пісень  скупих
від  всіх  людей  твоїх  ,обмежених  й  тупих.
Коли  я  прокричала  про  цю  злість,
то  для  людей  в  душі  твоїй  не  було  місць.
Ти  назавжди  забув  ,як  жити
і  в  світ  нікого  більше  не  пускав,
і  я  забула  ,як  людей  любити
та  й  щастя  з  нас  ніхто  не  знав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586116
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2015


Присвята

А  ти  не  питай,ти  просто  приїжджай,
коли  захочеш:  в  шостій.  в  квітні.в  холоднечу.
Як  раніше,  не  допивши  остиглий  чай
теплом  заповни  мою  порожнечу

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585969
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2015


Сумбур

як  змучило  мене  моє  місто
усмішки  єхидні  і  злі,
ми  зроблені  з  одного  тіста
від  усього  сховай  мене  на  землі!

від  машин,телефонів,  будинків,
від  людей,що  не  чують  нас
розумієш?  і  ми  змучимося  від  вчинків,
якщо  нам  не  випередити  час

ми  живемо  від  квартир  і  до  станцій,
як  в  асфальті  живе  земля-
розумієш?  і  в  сумбурі  субстанцій
того  вчорашнього  вже  нема

я  не  можу  дивитись  на  лиця
що  безглуздо  йдуть  у  ряд,
сховай  мене  від  моєї  столиці
і  не  смій  відпускати  назад

не  хочу  я  чекати  світлофорів,
або  чекати  в  магазині  здач:
сховай  мене  за  зелені  гори,
сховай  від  усяких  невдач

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585745
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2015