| Сторінки (1/43): | « | 1 | » |
Я не усну. В мой сон мятежный
Вдруг по стучится чей-то голос.
Он будет грубым тотчас нежным,
Достигшим как пшеничный колос.
Он будет что-то говорить
И объяснять мне так стараясь,
Чтобы смогла я все простить
Чтоб не грустила, а смеямась.
Но услишать его не смогу,
Так как я в состоянии шока.
Он порвал в моём сердце струну
И я стала так одинока.
Очень сильно его полюбила,
Вот это меня и убило.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744692
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.08.2017
Я приїхати хочу до тебе
І багато всього розказати.
Доторкнусь тоді сьомого неба,
Коли поруч ти зможу й мовчати.
Зігрівати умієш долоні,
Застібати дбало пальто.
Я давно у твоєму полоні,
Мене любиш так, як ніхто.
Принесу тобі чашку чаю,
Виллю емоцій потік.
Розповім як я сильно скучаю
І що місяць без тебе як рік.
08.02.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2017
Я хочу писати вірші,
Серця людей відкривати.
Відривати з своєї душі
Все хороше і в їхні вкладати.
Я хочу бути почутою,
Мати свого читача.
Зараз в собі я спокутую
Роль письменника і глядача.
Я свято на це надіюсь
І чекаю, коли прийде час.
Від цієї думки зігріюсь,
Колись нею зігрію і вас.
22.02.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720191
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2017
Ти сьогодні мені аплодуєш,
А завтра закидаєш яйцями.
І часу свого не шкодуєш,
Займався б ти краще танцями.
Ти буваєш таким непостійним,
І думки весь час міняються.
Настрій твій не є пропорційним,
Та задумане часто збувається.
Ти змінюєш про світ своє бачення,
Але завжди в хороше віриш.
За погане просиш пробачення
І комусь зною серце довіриш.
Ти, народе, буваєш різним,
Як добрим так і грізним.
24.11.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703991
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.12.2016
Кажеш, що сильно заплутався,
Говориш мені ці слова.
Ти брехнею, любий, окутався,
І нап'єшся нею сповна.
Куди ділись твої обіцянки?
Разом будем, казав, назавжди.
Ти збрехав, не ходи й до гадалки.
Хибний шлях твій, бо йдеш не туди.
Запевняв, що будеш робити
Геть усе, щоб поруч лишатись.
Та тобі мене краще вбити,
Ніж, без сенсу, оприділятись.
Як посмів мене другом назвати?
Через це буду я - твоя втрата.
18.11.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2016
Знову у мене не виходить написати хороший твір. Порожній записник з надписом “2016” припадає пилом на заваленому книгами столі. Не знаю чому, але останнім часом муза не дуже то й горить бажанням побалувати мене своєю присутністю. Мені навіть інколи на якусь мить здається, що я більше не зможу скласти римований рядок. Звісно ці думки песимістичні, знаю, тобто усвідомлюю, але все одно безперервно щось тривожить мою душу, серце, свідомість...
Що ж, лише блукаю провулками своїх думок і намагаюсь знайти хоча б одну, яка мене наштовхнула чи точніше мотивувала, але цього не стається. Я як привид, який заблукав у будинку з химерами і не знає як знайти потрібну йому кімнату.
Хочеться щирої радості, ну хоча б краплинку щастя... Якийсь мудрець сказав, що побачивши океан один раз, ми завжди будемо сумувати за ни і чекати зустрічі знову, навіть якщо це неможливо. Так само і я... Відчула якесь тепле і ніжне почуття, а зараз надіюсь зустріти його знову, намагаюсь згадати більш детальніше, але з часом потроху воно стає все більш і більш розмитими.
У мене вселилась якась незбагнена туга, при чому я навіть не можу зрозуміти за ким або за чим. Можливо прочитаний два дні тому “Обліковець” має мені про щось сказати, а може й вже сказав, просто я не можу вибрати те головне для мене в прочитану. Часом, я задумуюсь над тим, що його взагалі не існує... того головного. Не те, щоб в мене в голові все змішалось, але і впорядкованості там теж нема.
Що ж, потроху порожній записник наповнюється хоч якимись творами (якщо можна назвати його таким), звісно не віршами (муза мене безжально покинула і напевно десь розважається з якимось іншим молодим автором), але я це зумію пережити і надіюсь в майбутньому зустрітись з нею і делікатно пояснити, що за її відсутності меланхолійність в моїй голові дійшла ледь не до критичного стану. А можливо вона просто хоче цим навчити мене чогось?..
21.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662381
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2016
Я напишу для тебе вірші,
А хочеш, навіть цілу книгу?
Повір, в мене вийде не гірше,
Я вмію зберегти інтригу.
...12.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662379
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2016
Я давно не писала віршів,
Я забула як це робити.
Мій талан певно вже спопелів,
Бо рими в думках розмиті.
Але щось залишилось в мені,
Щось таке близьке... чи далеке...
Те, що бачу я завжди у сні.
Те, що манить як небо лелеку.
Щось таке неземне, неосяжне,
Що штовхає мене у блакить.
Таке бажане і недосяжне,
Воно щастям для мене мигтить.
І поволі стає уже звичним
Натхнення і більш поетичним.
13.03.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661699
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 24.04.2016
Земне життя душу пронизує до нитки,
Не знайдеш поривання. Лиш... в кінці.
І вийти зможеш тільки в іншу клітку,
Дорогою, яка веде на манівці.
І де ж цей спокій взяти для душі,
Він заховався, певно, десь далеко.
Не хоче віддаватись на чужі,
Чужі тривоги. Тиха, небезпеко,
Сховайся від цих душ, людських, благаю.
Нехай тебе сьогодні не стрічають,
А тільки радість у життєвім гаю.
Яку у серці завжди зберігають.
Якщо і виберемося із цих решіток,
То знак залишимо вже з чорних міток.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661696
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2016
Сьогодні я згадала тебе знову,
І серце мимовільно затремтіло.
Ту зустріч і о ту, скуту, розмову.
Ти посміхнувся, це було так мило.
Зачаклував мене своєю добротою,
Із себе думки культ ти не творив.
Бо взяв відвертістю, бо взяв все простотою!
Хоч про буденні речі говорив.
Ховаєшся за сотні міражів.
Не можу, навіть, подих твій впіймати.
Бо поки ще мене ти не зустрів,
Як дівчину, яку треба кохати.
На даний час я лиш знайома —
Моя любов для тебе не відома.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660637
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 19.04.2016
Мільйони у світі людей.
Матеріально багатих більше.
Менше бачу все добрих очей,
Та мене непокоїть інше.
Я скажу, що буває і гірше -
Охоплює мене печаль.
Матеріально багатих більше,
Ніж багатих душею, на жаль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660635
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2016
Твоя посмішка - ніжна, приємна,
А твій погляд чарує мене.
Любов в цій ситуації від'ємна,
Бо ніхто з нас двох її не візьме.
Та посмішку я забрала б,
І залишила глибоко в серці.
Ні! Я її ще глибше сховала б,
Де не ходять люди й не блукають мЕрці.
21.12.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2015
Я збережу ці почуття.
Я берегтиму їх для того,
Хто прийде назавжди в моє життя,
Й при цьому не візьме з свого нічого.
Я відкрию йому таємницю
У яку заховаю себе.
Я зітру між нами границю
І скажу: "Я чекала тебе".
Та зараз я заблукала.
І досі блукаю у світі,
Де творчість моя - отрава
Для тих, з ким є спільні миті.
Я неначе " життєва хвороба",
Яка прийшла в дім до чужого.
Непотрібна у світі особа,
Яка не цікавить нікого.
Ні, я не песиміст це реальність,
До якої не хочу звикати.
Я люблю свою творчу діяльність,
А на них зло не буду тримати.
Я його у дитинстві позбулась,
Ще тоді, як наснилися жахи.
І в холодному поті проснулась,
Бо зі смертю у сні грала в шахи.
07.11.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622145
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2015
Зі мною розмовлятиме розмай,
Даруючи всі погляди і миті.
Це миті щастя - вічний водограй,
Які натхненням і рішучістю сповиті.
Дозволю майстру я відкрити світ,
Який ховається у вічній круговерті.
І з місця зняти нерухомий гніт,
І похитнути їх слова відверті.
Чи будуть погляди рішучі і прості?
Чи буде пісня святості лунати?
Чи люди людям стануть не чужі,
І назавжди замовкне шум гармати...
02.09.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608995
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2015
Яскраві барви, гарні силуети.
Граційний помах пензля на картині.
Усі митці: художники, поети...
Підносять образ цей - вершині.
Квітучий низ світлина має ця,
І золотисто-гарячі відтінки.
Летять два метелики до вінця,
Немов упали із неба краплинки.
Колір крилець нагадує море.
Теж пливе у далекі краї.
За широкі лани і за гори...
Певно, разом мандрують вони.
Дмитро Кустанович є автором творіння,
Яким враз полонив усі серця.
Він відтворив симфонію осінню,
В цій ілюстрації - довершеність митця.
І назву ще таку таємну має,
Що залишає світлий силует.
В душі моїй і досі ще триває,
І у житті моїм "Осінній дует".
Це витвір запоняє почуття
Усі, які були лиш до "сьогодні",
Бо завтра я прокинись - і нема
Такої сірої і хмурої безодні.
Раптово оживе картина вранці,
Емоції усі присутні будуть.
Я все побачу у віконній рамці,
Цього захоплення ніколи не забуду.
02.09.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604081
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.09.2015
Фізика - це коливання хвиль.
Фізика - це герци й фаренгейти .
Між ними відстань із цифрових хвиль,
Це щось просте і в той же час далеке.
Фізика - активний опір в колі.
Сила плюс час ділиться на напругу.
Вона може поєднувати долі
За допомогою щирого серця струму.
Індукція. Електромагнетизм.
Оптика. Інтерферація світла.
Для когось це душевний клисицизм,
А для мене це лиш в бутончикові квітка.
Яка ніяк не розцвіте для мене.
Загадка. Нерозв'язана задача.
Блакитне небо, що стає зелене.
Це, мабуть, посмішка, а може це невдача...
26.01.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603261
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2015
Будь собою! Не треба боятись
Змін обставин, непрОжитих днів.
Та не варто фальшиво сміятись,
Не шукати підказок-снів.
Не копайся в собі, як шукають
Загублений в полі кристал.
Вони серцем його відчувають?
Ні. А ти відчуваєш печаль.
Ти в собі скоро вириєш яму,
Тож ці пошуки, люба, облиш.
Ти згадай краще як любиш маму,
А думки про майбутнє залиш.
Полюби себе до волосинки
І веснянки на носі теж,
Спілкування з собою годинки...
І тоді світ не матиме меж.
Як перестанеш бути ти собі чужа,
Тоді й відкриється тобі твоя душа.
27.08.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602897
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2015
Книги, музика та прохолода...
Вони зяміняють одне слово "згода".
І все, що мені потрібно сьогодні -
Гарячий чай, а не бренди модні.
Муза моя пішла у відпустку,
Без неї в душі все нагадує пустку.
Сонце не гріє гарячим промінням,
Я не володію переконливим вмінням.
Ніч ховає всесильне почуття.
Це, мабуть, вплине на моє життя.
Але я більше не тримаю образи,
Думки про тебе у володарки Оази.
14.08.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600660
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2015
Розійшлися дороги, думки.
Вчасно, мабуть, це сталось.
Мені ще й досі невтямки,
Нащо життя з любов'ю гралось.
Прийшли нові, яскраві, дні
У сонці літньому купались.
Вони мені більш не чужі,
Але ті спогади... Зостались.
Упевнена, тебе побачу.
Є шанси нам зустрітися
У світі. Зараз я марно трачу
Час... Ти не дозволиш нам зігрітися.
08.08.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2015
Сьогодні я усе зрозуміла.
Заклеймила любов серце одним ім\'ям.
Дотик рук твоїх відчути хотіла...
Я ладна на це поміняти життя.
А ти напевно теж про все це мрієш,
Але не я у твоїх снах. Не я...
А та з якою танець удвох танцюєш.
Мені важко промовити зараз її ім\'я.
Тебе я більше не буду тримати.
Іди до неї і бутьте щасливими...
Люби її і не забувай \"кохаю\" сказати,
Бо цього так і не зробили ми....
13.07.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593465
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2015
Тобі не потрібні мої листи,
Вони для тебе клаптики паперу.
І ними не відкрити "нову еру",
І не знайти душі, загублені хрести.
Ти не зіграєш з ними у "злий зарт",
Ти навіть не зіграєш у "хороший",
Бо вартий він душі. Душі! Не грошей.
А для тебе важливий - авангард.
Так мало спільних тем, тому й зітхання.
В розмові твоє чую хвилювання...
Невже це все таки кохання?..
Але я знаю, що це марні сподівання.
Усе не так, бо вже не маю я надії.
Усе, що поруч не торкається тебе.
У мене є бажання і є мрії,
Які вже не описують тебе.
06.07.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592825
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2015
Що не кажіть, та все ж життя - прекрасне.
Хоча й існує безліч перешкод,
І інколи не йде із нами щастя,
А тільки безліч страхів і тривог.
Буває і біда до нас приходить,
Та не сама, далеко не сама...
Вона нам душу їсть, серце - тривожить.
І робить це усе вона одна.
Та нам не слід їй підкорятись.
Не варто сповивати все життя
Її красою чорною. Сміятись!
Їй розсміятись у лице! У небуття...
05.07.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591821
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2015
Іде дощ за вікном.
На столі недочитана книжка.
Все забулось давно -
Сюжет, героїв усмішка.
Чашка з чаєм, ще на підвіконні,
Із духмяним шматочком лимону.
Незабутні були ті симфонії -
Потаємні спогади дому.
Позабувши усі турботи,
Безсоння у ліжку дрімає.
І струна не згадає ті ноти,
Що на аркуші пильнім блукають.
Лиш портрет на стіні - посміхається.
Очі, щастям пройняті наскрізь.
І ніколи, ніхто не дізнається!
Кого тут так чекають усі...
24.08.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591348
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2015
Усе байдуже. На щоці сльоза.
Ясними дні є та хмурніють ночі,
І сум з'являється як вранішня роса.
Щаслива ззовні, а серце - ридає.
І вії чорні вбрала враз печаль.
Вона його чомусь не відпускає,
Та свою душу їй зовсім не жаль.
Погляд зупинить, гляне в карі очі...
Бо сум припинять глибоко в душі.
У сни до неї йдуть майже щоночі,
А у реальному житті вони чужі...
02.06.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591337
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2015
- Чому не видно на небі зірок?..
- Вони заховались від тебе.
Від твоїх болючих й ранимих думок,
А ти... Ти як завжди натхнена.
- Чому не видно на небі зірок,
Тай місяць від мене ховається?..
- Багато зарито надії ямок,
І біль у тобі розливаєть.
"Чому не видно на небі зірок?.."
А ти... Ти на них так чекала.
І сонце вже сходить! Забула про крок...
Ступить в нічну прірву ти мала.
"Чому не видно на небі зірок?.."
Можливо, вони всі заснули...
Бо серце пізнають і цінність думок
У тих, що двері в душу замкнули.
15.12.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2015
Я розгубила мрії по світах,
І лиш одна в мені зосталась.
Вона на невідомих полюсах.
Вона до мене звідти посміхалась.
08.06.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590922
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2015
Волошки цвіт тихо схилився,
І день омріяний згадав.
Який давно уже здійснився,
Якого сильно він чекав.
З'явилось в дівчини бажання,
Побачити любові тінь.
Тоді хмарин було зібрання,
Та дощ пішов у далечінь.
А їй достатньо навіть тіні,
Щоб трішечки погріти душу.
Скінчиться час в пісочному графіні,
Тоді промовить:"Ти пробач, я іти мушу..."
З волосся волошковий цвіт дістане,
Залишить, де тінь форму набула,
І зникне в тьмі. І вже більше не стане
Вона такою, як колись була...
05.06.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2015
А якщо я безслідно зі світу пішла,
І нічого йому не залишила?..
І сумного мого не було би вірша,
Ним суспільство уже я не втішила.
А якщо я безслідно зі світу пішла,
Та забрала ліричний свій почерк?..
Хоч не можна, але щось своє там знайшла,
І де підпис - поставила прочерк.
А якщо я безслідно зі світу пішла,
Замісь радості - суму віночок?..
У туман потойбіччя тоді б увійшла,
Де вірша не потрібно... Й рядочок!
22.01.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587281
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2015
Закохуватись в тебе я не буду.
Просто... Просто, ти мені подобаєшся.
Хоча в думках пливуть якісь етюди,
В них сотні значень. Але все ж вагаєшся...
Так, згадую я образ твій,
Такий палкий, невпинний, невблаганий.
В душі усі замки взяв і відкрив,
Але не переходив через брами.
Закохуватись в тебе я не буду.
Просто... Просто, ти мені подобаєшся.
Та знай, тебе можливо і забуду,
Але не в цій реальності. Вагаєшся...
Та не вагавсь, узявши мою руку,
І міцно стиснув, щоб я не пішла.
А потім майже тихо... Ні, без звуку!
На танець вдвох тобі не підійшла.
09.01.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587117
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2015
Поглянь навколо, озернись!
Адже життя таке прекрасне...
І не за ким ти не женись,
Бо промінь щастя вмить погасне.
Будь стриманим, та не корись,
Не піддавайся на погрози!
Ти краще в слід їм посміхнись,
І розійдуться в серці грози.
Якщо ти щиро кажеш правду,
Але тобі ніхто не вірить.
Ти не доказуй їм про зраду
Тому, що час все перевірить.
Якщо тебе не розуміють,
То не пояснюй їм себе.
Вони відчути не зуміють
Душі тонкої, як в тебе.
Але колись тебе розбудять
Плачем опівночі ліси.
Вони чекати тебе будуть,
Їх втішити зможеш лиш ти...
Звичайно, ти їх заспокоїш,
Вони подякують тобі.
Уміло рани всі загоять,
Що залишили люди злі.
І ти відчуєш насолоду,
Хуляючи лісом нічним.
Лиш він зумів твою негоду,
Здолати покликом своїм...
13.04.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587111
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2015
Весела мить яка приносить щастя,
Ця гра серце у вись підносить.
І значення нема якої масті,
Тут кожен козир свій приносить.
Є безліч ігор де потрібен м’яч,
Але ось ця – найкрасивіша!
Як у дитинстві полюбила грати в квач,
Так зараз інша гра є наймиліша.
Вона із легкістю захоплює мій дух,
У небо полетіти тоді ладна.
У грі цій кожен, знаю, стане друг,
Її створило людство, мабуть, здавна.
Із гордістю скажу - Футбол!
Глибокий сенс тут заховався.
До нього не рівняю баскетбол,
Нема такої гри, щоб з ним зрівнявся!
19.02.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586951
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2015
Коли заходжу я в бібліотеку,
Серце моє радіє й зігрівається.
І не кажіть мені:"Сходи в аптеку!",
Бо за хворобою душі сюди звертаються.
У руки книжку візьму я,
І розгорну її так обережно.
Де в ній кожна сторінка запашна,
І образ розгортається так ніжно.
Про всі проблеми й негаразди забуваєш,
Бо все це залишаєш за дверима.
І в книжку з головою поринаєш,
І текст читаєш своїми очима.
Бо спокій ти тут відшукаєш,
Душа твоя велика, розкривається.
Кохання, щастя, доброту усе що маєш,
В бібліотеці завжди залишається.
_.10.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586918
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2015
Стіни сумом пройняті наскрізь,
Де втрачають вірші сенс і риму.
Ти крізь них на життя подивись,
Тільки так, щоб без фальшу і гриму.
Скажеш мото, так тихо, на півтону,
І твій голос лунатиме скрізь.
Із законом ти чи без закону -
Сенсу нуль. Бо пройнятий наскрізь
Ти жагою і кров в тобі грає.
Ти - як швидкості наркоман.
Залежність мото?.. Ні, не відпускає!
Вона насіює енергії туман.
Весь час, проведений в дорозі
Дарує щастя кілометри!
Немає місця тут тривозі
Ні метри, ні на сантиметри.
Мото стає на мить як сенс життя.
У пам'яті згадались усі милі,
Які ти пролетів крізь майбуття,
Крізь стіни суму, що віршам були не милі.
Так скажуть, лиш філософи,
Що серце біля мото притаїлось.
Не знаю звідки в них взялося це,
Та мото назавжди в душі лишилось.
10.06.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586803
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2015
«Все, досить на сьогодні!» – сказала я собі і відклала у бік книжку. Закип’ятивши воду, зробила собі чай. Обережно підійшовши до вікна, побачила, що на вулиці вже сутеніє. Незабаром вечір вступив у мою кімнату, але я не ввімкнула світла. Тихо прилягла на ліжко, обнявши м’яку іграшку. І раптом, бурхливим потоком, линули спогади з дитинства.
Легка усмішка з’явилась на моєму обличчі. Стало трохи сумно, через те, що я ніколи більше не стану тою, допитливою дівчинкою, яка своїми справами малювала посмішку на обличчі багатьох людей.
Поглянувши на небо, відчула сірість і буденність дорослого життя. «Але чому саме це?» – запитаю я у себе. Адже багато прекрасного можна відчути, поглянувши у вись.
Дивлюсь у вікно ще раз і намагаюсь знайти в собі, якісь нові почуття, але натомість, стикаюсь з внутрішнім світом, який не має ні меж, ні кордонів. Дивно, я не помічала його раніше. Це щось нове і неопізнане.
Заголосив телефон – це прийшло нове повідомлення, яке злякало всі думки, і вони стрімко порозбігались хто куди. У мене не було бажання спілкуватись, тому лігши на інший бік, заслухалась тишею, яка старанно намагалась мені щось пояснити, але я таки нічого не зрозуміла. Можливо це було щось важливе для мене?..
Можливо…
Якось неочікувано для себе, згадала про одного знайомого, з яким вчора спілкувалась. Переді мною постала наша розмова. Здавалось, вона була ні про що, але в той же час охоплювало все. Мені набридло бути в кімнаті, тому прихопивши светр, вийшла на вулицю. Знову і знову в моїй пам’яті оживав той діалог. Здавалось, затонув струни душі, напевно тому, що був щирим. А можливо й ні… Я розгубилась. Та, яка різниця, щирим він був чи ні! Головне те, що він зачепив щось в мені. Чому ж тоді подумки до нього повертаюсь?.. Так, це очевидно. Ще раз згадавши ту розмову, мої очі стають вологі. Але чому, адже нічого жалібного там не було, а навіть навпаки. Ми постійно сміялись, непомітно переходячи від серйозних тем до жартів. Я відчувала його думки, але про що вони – не знала. Звичайно, що здогадувалась, але робити остаточні висновки не насмілюсь. Він відкрився мені з іншої сторони, не знаної мною раніше. Не можу зрозуміти, чому ця розмова не виходить з моєї голови?..
Мені стало холодно, і я поспіхом пішла в будинок. Зайшовши до кімнати, я взяла чашку з недопитим чаєм та зручно вмостившись на ліжку, дивилась у вікно, невимушено поглянула на годинник, який показував третю. Я розуміла, що мені вже давно треба спати. Намагаюсь ні про що не думати, знайти гармонію з собою і спокій в собі, але все марно. Течія думок настільки сильна, що я встаю, беру чистий аркуш і олівець, та все виливаю на папір. По закінченню написаного, мене охоплює легка втома. На годиннику була вже п’ята. Повернувшись у ліжко, не отямилась, коли й заснула.
Сьогодні я знову зустріла свого хорошого знайомого. Наші погляди миттєво злились у симфонію. Він, якось загадково посміхнувся, розбудивши в мені величезну силу емоцій. Це і щастя, і сум, і радість, і натхнення… Тобто, досить різноманітну палітру почуттів. Як так? Як він так може? Чи володіє, якоюсь надлюдською силою? Не втямлю, як таке може зробити, проста, смертна людина одним єдиним поглядом. Ці почуття переповнюють мене. Я хочу шалено сміятися і водночас, заливатись плачем, але зі мною нічого такого не сталось. Усе це в моїй душі, я переживаю ці настрої морально. Мені стає не по собі, бо я такого ніколи не відчувала. Що зі мною? Я захворіла? А, можливо, втрачаю здоровий глузд, читаючи довідники, всі і відразу?.. Ці відчуття починають мене непокоїти. Я хвилююсь за своє здоров’я. Але несподівано це почуття починає мені подобатись. Ким же є насправді мій хороший знайомий? А може це все весна?..
09.03.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586801
рубрика: Проза, Нарис
дата поступления 11.06.2015
Все. Більше не тримаю, відпустила...
Програло літо вже останю скрипку.
Йде осінь - бережно, повільно...
Несе з собою ту, нову, листівку.
Розкриється в ній істина життя,
Мого життя, яке мандрує часом.
Я знаю, не звільнюсь від каяття,
Але вперед піду з єдиним гаслом.
У ньому правда криється проста,
Яку я зрозуміти не зумію,
Але яку нестиму крізь життя.
Старатимусь здійснити свою мрію.
Крок першою робити я не стану,
І він до мене теж не підійде.
Ось так, його в мені більше не стане.
Ось так, всі спроби доля обірве.
А спроби ті, це бути разом,
І думкою ділитися завжди.
Емоції свої передавати,
Через душі невидимі скарби.
Це пліч-о-пліч іти по життю,
Цінувати ту кожну хвилинку.
Відкривати все в серці! Жалі,
Радість, навіть душі поведінку.
Та, нажаль, так ніколи не станеться.
Душу іншій відкриє на мить,
А про мене він і не дізнається.
Все сховаю у неба блакить.
Розповім краще зорям про все це,
Поділю свою тугу із ними.
Тільки їх, відкриваючи серце,
Душу вилю віршами своїми.
05.06.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586670
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2015
Я риданням виводжу сміх,
На папері не гладкому - пишному.
Де бажанням наповнюю всіх,
Де віру дарую Всевишньому.
Тут вітрила мрій моїх,
Що корабель належить мудрому -
Чистий збірник для дум усіх.
Бо вже на світані чудному
Рвуть греблю ріки думок;
Несвідомий тисне курок...
Це все називається ранком,
Моїм бурхливим світанком.
Та коли прийде в гості обід,
Тоді зникне мого серця рід.
27.03.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586522
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 10.06.2015
Темно-сині волошки
Цвітуть у полі.
Й білі-білі ромашки
У чарівнім роздолі.
Гарно вбрався садок
У червону калину.
Барвінковий лужок
У зелену долину.
Все це є в Україні!
Люди всі тут привітні.
В мальовничій країні
Колосочки є житні.
Ще співуча є мова
Гарна й щира вона.
Й милозвучна вимова.
Не живеш тут? Дарма!
15.11.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586337
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2015
Мама каже мені, що я гарна,
Але я їй чомусь не вірю,
Що мої ці думки усі марні,
Що я, навіть, схожа на мрію.
Чомусь в це, я не можу повірити!
Мам, за все ти мені пробач.
Я люблю тебе й буду леліяти,
Тільки Мамочко, люба, не плач.
Не запитуй у мене, що сталося
І чому такі дивні думки.
Це мені, мабудь, в долі вінчалася...
Та й навіщо пишу ці рядки?!
Зрозумій, мені зараз самотньо.
Мам, бо серце завжди пробачало.
Я тобі не скажу:"Ти заходь вже",
Бо сказаи сил не вистачало...
21.01.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586335
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2015
Любов - це спів серця твого,
Це доля! Не згуби, а збережи.
Це смуток доброго всього,
Це чесність слів "з тобою назавжди".
Любов - це спогади хороші і сумні,
Це музика, що в душах наших грає.
Це всі моменти і веселі, і сумні.
Це пісня та, яку Амур співає.
Любов - це крик, і разом з ним мовчання.
Любов - це зустріч і прощання,
Це спільні плани й сподівання,
Це мрія, оповита у бажання.
Любов - це щастя й біль,
Це дощ, сповитий сонцем.
Це цукор і водночас сіль.
Це квітка в снігу за віконцем...
24.11.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586149
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2015
Чомусь немає подиву, думок...
І вже здається світ цей не для тебе,
Та й вірш не напишу про себе.
Він більше не складеться у рядок.
Не посміхнеться небо голубе.
Так, я засвоїла урок.
Коли уже ти зробиш перший крок?
Може не любить твоє серце, не хворіє, не слабе?..
Воно мене, німе, щемле до болю!
Я більш ніколи не відчую волю!
А ти ж мені його не дарував,
Щоб забирати! Але все ж узяв...
Якщо нічого ти не відчуваєш,
Тоді чому його не повертаєш?..
21.05.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586123
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 08.06.2015
А я усе пишу, пишу, пишу...
І вже здається більш не буде спину.
Ні, не спинюсь! Лише якщо загину
І душу на папері залишу.
Цього заняття я ніколи не покину!
Життя в книжках так вміло опишу,
У сотні томах його тут лишу.
Цього вам вистачить лиш на годину,
Бо не зумієте відкрити зміст цих слів,
Тому й залишите, бо розум повелів.
Та в серці я плекатиму надію,
Але від вашої байдужості - чорнію.
Бо лиш тоді поета убивають,
Коли його \"мистецтва\" не читають.
21.05.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585925
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 07.06.2015
Майдан. Зима, що нас змінила.
Червоні маки на сирій землі.
Їх тут "небесна сотня" залишила.
На все життя печатками крові.
Холодне літо. Чорними канікули
Назавжди будуть в пам'яті моїй.
Але ж чи миті радості були коли?
Запитуєш у мене друже мій.
Я лиш хвилину простою в мовчані
І щастя не згадається мені.
Яка тут радість? Мов кинджал
встромили мамі,
Бо син, ще молодий, а вже в землі.
А душа птахом відлетіла в небо.
Прийде до неї він з росою восени.
Війна - лиха, ворожа згубо,
Забудь дорогу в край наш! Й мої сни...
Настала осінь - чорна, замінована,
А гради все летять в наші поля.
Лиш парасоля у руці - незаброньована
Життю погрожує, тремтить від них
земля.
Знову зима, вже друга буде на рахунку,
Небесні сотні в тисячі злились.
Чи знову батальйони порятунку,
У небо відлетять так, як колись?..
19.11.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585875
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 07.06.2015
А я щодня пишу тобі листи,
Складаючи по клаптикам всі миті.
Та навіть і не миті - цілі дні,
Які одним тобою оповиті.
Надіюсь я, що згадуєш мене.
Хоча б лиш раз! Хоча б на цілий місяць...
Невиліковна ця хвороба, не мине.
Мені здається ти її не кликав,
Мабудь, Амур на мене накахикав,
Бо погляд твій... Мене він зігрівав.
Скажи мені, мене хоч раз чекав?
Але навіщо я пишу це запитання... Якби насправді це було б кохання,
То ти вже без усякого вагання
Спрагу мою давно вже втамував.
А так, мене на відстані тримаєш.
Можливо ти уже... Вже іншу маєш?..
І коли холодно її ти зігріваєш,
І навіть не торкаєшся мене,
Але із часом це усе мине.
Скажи, а може ти мене чекаєш,
І згадуєш мій образ ти щодня?
Може насправді ти мене кохаєш,
І мариш мною, йдучи до спання?
І сняться сни тобі пророчі,
І сняться ще мої зелені очі.
У них присутній образ твій!
І сумно так, бо зараз ти не мій.
Ти вкотре листування обриваєш...
Ти, мабудь, все ж... Так, ти вже іншу маєш...
Якщо це правда, то несмію заважати.
Та знай, тебе я буду завжди пам'ятати!
22.05.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585770
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2015