Nuta

Сторінки (1/4):  « 1»

Судьба?

А  ты  представь  и  верь:  ведь  есть  на  свете  тот,
С  кем  связана  невидимой  ты  нитью
И  даже  то,  что  ты  всегда  будешь  собой
Его  притягивает  крепкой  сетью.
Понравятся  ему  твои  концерты  в  душе
И  маска  с  огурцов  и  глины  на  лице,
Но  разве  может  что-то  показаться  лучше,
Когда  лежишь  в  обьятьях  на  его  плече.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741241
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.07.2017


Секрет

По  разному  можно  любить
Тех  близких  что  возле  вас  рядом
От  холода  ночью  укрыть
Или́  сказать  просто  словами

Но  в  чём  же  правда?  В  чём  же  секрет?
Счастливой  супружеской  жизни
В  том  что  секретов  никаких  нет
Нужно.  Просто.  Сильно.  Любить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682729
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.08.2016


Останній лист

Пробач  мене  моя  рідненька
За  біль  що  причинив  тобі
Що  залишилася  саменька
Коли  прощались    уночі.

Я  мав  піти    і  залишити
Останній  поцілунок  на    губах
Вітчизна  жде  треба  спішити
І  виступили  сльози  на  очах.

Пробач  за  лист  цей,  що  тобі  пишу
Пройшло  немало  вже  чотири  роки
Напевно  вже  знайшла  собі  давно
Кохання  що  триває  доти.

Ти  не  повіриш!  Досі  зберігаю
Ту  ленту  що  була  в  твоїй  косі,
Найкращу  посмішку  прекрасну
При  серці    й  голові  ясній.

Пишу  востаннє,  при  паланні  свічки
У  госпіталі  в  розпалі  війни
Попав  під  обстріл  нової  атаки
Задумавшись  про  тебе,  ангел  мій

Немає  сили,  моя  мила
І  дні  мої  вже  злічені́
Пробач  мене  моя  рідненька
За  біль  що  причинив  тобі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2016


Вона (за мотивом С. Гринчука)

Вона  не  вірить  у  кохання,
У  інші  світлі  почуття.
Любити  вже  нема  бажання,
Таке  живе  вона  життя.

Чому  ж  вона  такою  стала?
Не  відає  про  це  ніхто.
Може  зустріне  ще  козака,
Й  пізнає  ту  саму  любов.

Серця  самотніх  розбиває,
Безщадно  кидаючи  їх.
Це  надто  душу  розриває,
А  у  відповідь  байдужий  сміх.

Вона  поміниться,  я  знаю,
І  стануть  щирі  почуття
Любові  знатиме  до  краю,
Надіюся  і  вірю  я.

Дізнається  вона  кохання:
Велике,  справжнє,  і  сама
Не  знатиме  вона  печалі,
Тоді  і  справді  зміниться.  Вона.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588647
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2015