| Сторінки (1/20): | « | 1 | » |
Прыгал мячик по дорожке
да немножко подустал,
разболелись его ножки,
сделал он себе привал.
Выбрал мягкую лужайку,
снял сандали с тонких ног.
Шорты, тенниску и майку
разостлал и чуть прилег.
Отдыхал, на солнце грелся
полосатый круглый бок,
лишь под вечер он оделся
и опять пошел прыг - скок.
А навстречу ему - мячик
весь в иголках, кроме ног.
Тут остановился скачик,
просто так пройти не мог.
Кто такой? Моя дорожка!
Уходи себе домой!
Подставляет вдруг подножку
и летят вниз головой.
В драку лезет глупый скачик,
а колючий – нем и глух.
Подкатился дважды мячик,
а потом раздалось: “БУХ!”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781170
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 09.03.2018
Прыгал мячик по дорожке
да немножко подустал,
разболелись его ножки,
сделал он себе привал.
Выбрал мягкую лужайку,
снял сандали с тонких ног.
Шорты, тенниску и майку
разостлал и чуть прилег.
Отдыхал, на солнце грелся
полосатый круглый бок,
лишь под вечер он оделся
и опять пошел прыг - скок.
А навстречу ему - мячик
весь в иголках, кроме ног.
Тут остановился скачик,
просто так пройти не мог.
Кто такой? Моя дорожка!
Уходи себе домой!
Подставляет вдруг подножку
и летят вниз головой.
В драку лезет глупый скачик,
а колючий – нем и глух.
Подкатился дважды мячик,
а потом раздалось: “БУХ!”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781168
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 09.03.2018
У девочки Тиночки
порвались ботиночки.
По дороге с бутика
показали языка.
Выбирали там сапожки,
те что греют очень ножки.
Говорили, что ботинки
промерзают будто льдинки.
Не спросили даже Тину
выбросили их в корзину.
“Ведь такие уж не носят
да они и кушать просят”.
Тина слыша разговор,
изменила приговор
и решила из корзинки
вынуть старые ботинки.
“Буду вас сейчас лечить
и усиленно кормить.
Сделаю я вас омлет,
чтобы жили много лет”.
Взяла хлеб, кусочек сала
да сырых яиц достала
и в ботинок каждый свой
наложила все горой.
Даже спрятался язык…
Все уснули, утром - крик.
От омлета на дорожке
поскользнулись чьи-то ножки.
Все помыли и убрали,
девочку не наказали.
Ведь спасала Тиночка
старые ботиночки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780259
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 04.03.2018
В сніжинках каштанів і цвіті бузку,
дві долі з’єднались в весільнім танку.
Найкраще із таїнств, як чудо з чудес,
їм згода ця послана прямо з небес.
Підтримка від ангела, сила від Бога,
бо Віктор й Вікторія – це перемога.
Лише перемоги не треба між вами,
свої почуття перевірте роками.
Від щирого серця вітаю з цим днем,
щоб іскра в душі розгорілась вогнем.
Хай віра, надія сплетуться вузлами,
з любов’ю, яка зародилась між нами.
Людині для щастя багато не треба:
пшеничного поля, безхмарного неба.
Аби лиш кохали, аби лиш кохати
і руку підтримки завжди відчувати.
Дарунками доля нехай осипає,
синочка і донечку вам посилає.
Здоров’я міцного, поваги і ласки,
на довгій дорозі лиш мудрої казки.
І от наступає ця радісна днина!
В столиці святкує кислицька родина,
рідня з Шепетівки та київські гості,
наповніть свій келих, з’єднаймося в тості!
Сім’я – це єдине, що цінне в людини,
нехай благодать буде в ній щохвилини.
Для щастя людського не знайдена мірка,
то ж, Віктор й Вікторія, кажу вам: «Гірко!”
21.05.2016 /САША ЦАРЬ/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668898
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 28.05.2016
До маминих рук припадаю губами,
невидима нитка існує між нами.
Ці рученьки в жилах, неначе в сучках,
опора мені і тепло у думках.
Матусине слово, душевна розмова,
дитинства мого чарівна колискова.
Голубить, колише, ласкає, як море,
а щира молитва відводить геть горе.
Матусине серце щомиті в тривозі
з любов’ю чекає на ріднім порозі.
Як сонечко світить і гріє весь час,
шануйте цей вогник, щоб він не погас.
Душа леденіє і біль не минає,
не вірю, що мами на світі немає.
Беззахисним стало моє майбуття,
розтанула в вічності нитка життя.
До маминих рук припадаю губами,
невидима нитка існує між нами.
Ці рученьки в жилах, неначе в сучках
я ніжно цілую лише в своїх снах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602298
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 26.08.2015
У мене є подружка,
до низу висять вушка.
Біленька,як сніжинка,
легенька,як пушинка.
На щічках має крапки,
на лапках – сірі тапки.
Блакитні оченятка,
а хвостик – тигренятка.
Знайшла її бабуся,
назвали ніжно – Буся,
бо кругла,ніби бусинка,
моя мала котусенька.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601322
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 22.08.2015
Були в мене гроші,
купюри хороші.
Не у банку, а в панчосі,
на житло у хмарочосі.
Не сліпа я і не коса,
не бачила дальше носа.
Зросла ціна хмарочоса,
візьму кредит – буду боса.
Рідну гривню я і досі,
ще б тримала у панчосі.
Прийшов долар – ураган,
переплутав весь мій план.
Вже рішаю я задачу,
щоб купити собі дачу.
То ж зібрала провіант
й ну – шукати варіант.
Подивилась я чимало,
мало мову не відняло,
долар став, як Гулівер,
гривні вже «каюк» тепер.
Вона тане, наче свічка,
і тече, як бистра річка.
Бо багато – то вже мало
у моїй панчосі стало.
Лиш стоптала я калоші,
не вложивши свої гроші.
Вище норми скочив тиск,
розлетівся план мій в «дриск».
Не поміг і Інтернет,
міжнародний тет-а-тет.
Змарнувала дні і ночі,
аж боліти стали очі.
Зрозуміла, мої гроші,
не такі уже й хороші.
Піднімаю вище носа,
лиш дивлюсь на хмарочоса.
Щоб «зелені» я складала,
то напевно, щось би мала.
Гривня ця не для панчохи,
хай тримають інші «лохи».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601254
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 21.08.2015
Забрів баран у долину
і натрапив на торбину.
Промінь сонця відбиває,
ніби «зайчиків» пускає.
Зачепив її на роги
й ну, тікати до дороги.
Хоч і ноша нелегка,
припустився драпака.
«Це напевно, срібло-злато,
ще й багато-прибагато».
Баран думкою радіє,
що тепер він збагатіє.
І в уяві вже малює,
як по світу він мандрує.
Цілий час ні пари з вуст,
та роздався якийсь хруст.
Далі йти не було змоги,
то ж скоріш - у торбу роги.
Радий, що добро приніс,
та дарма – порізав ніс.
Бо були там лиш осколки,
що кололи, ніби голки.
Не тримай, баран, образу,
подивився б краще зразу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596290
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 27.07.2015
Вийшла з моря тітка-квітка,
справжнісінька одеситка.
Стегна повні, груди пишні,
кілограми, явно лишні.
Та вона не комплексує,
на пісочку щось малює.
Горда, плавна, як лебідка,
справжнісінька одеситка.
Біля неї дядько гарний,
«експонатик антикварний».
Не говорить, а стрекоче,
видно дуже грошей хоче.
Мову веде про рахунок,
що не слово – поцілунок.
Та не взяв він на замітку:
«Не розвести одеситку!».
«В казино ти щось крутив
і всі гроші просадив?
Як тебе попутав чорт,
йди вантажником у порт».
Він від відчаю у крик,
де й подівся блиск і шик.
Вона ж дама є поважна,
тому слухала уважно.
Та ляпасом пригостила,
ще й водою остудила.
Вмить замовк, на лобі – мітка,
справжнісінька одеситка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595875
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 25.07.2015
Літо швидко промайнуло,
ніби його і не було.
Хазяйнує осінь всюди,
метушаться в селах люди.
Щоб було все для борщу,
то ж потрібно до дощу
весь зібрати урожай,
а вже потім – «коровай».
Картопельку у мішочки,
цибулинку - у віночки.
Морква схожа на Мальвину
від кучерів хилить спину.
Галас зняв і бурячок:
«Ой, болить мене бочок!
Гарбузяка навалився,
ледве я не задушився»
Лопають стручки квасольки
і стирчать, мов парасольки,
ніби просяться до хати
в комірчину спочивати.
Груші, яблука пищать,
щоб скоріше їх знімать,
бо зірвуться та поб"ються
і в траві вже не знайдуться.
Тихо падають листочки,
жовті, як курчата в квочки.
Прийшла осінь золота,
на полицях - смакота.
Осінь – це матуся літа,
зріла, щедра, соковита.
Всіх гостинцями частує,
цілу зиму нас годує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594163
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 17.07.2015
Матусю тато зове киця
лише тоді, коли він злиться.
А взагалі – моя кицюня,
адже вона сама гарнюня.
Раз мама киця, тато – кіт.
(Незрозумілий перепліт).
На мене кажуть їжачок,
хоч не колючий мій бочок.
Лиш чубчик в мене «дротик»
та круглий мій животик.
Можливо я не їхній син?
(Думки кружляють, наче млин).
Сказав одного разу прямо:
«Якась сім’я чудна в нас, мамо.
Хіба в житті буває так,
ви всі коти, а я – їжак?»
Дійшло до сліз вже моє діло
та мама виправила вміло.
Постригла чубчик – «дротик»
і став я також котик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593116
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 11.07.2015
Зацікавив сіру мишу
старий пень, що має «кришу».
Перебралася під пень
і жирує кожний день.
Геть коти стоять «по-струнці»,
(казна що миші на думці).
Гардероб супер багатий,
ну а пень став, ще й «рогатий».
Та це швидко їй набридло,
всі тепер для «леді» - «бидло».
Гонить, гнобить вже котів,
хоче гострих відчуттів.
Тепер вона мрію має,
що злетить і політає.
Пень віддасть аж кучу злата,
Буде миша ще й крилата.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592131
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 06.07.2015
«Тра-ля-ля, тра-ра-ра»,
веселиться дітвора.
І від сміху: «Ха-ха-ха»,
аж собака вже глуха.
Гралося в дворі маля
і співало: «Тра-ля-ля».
Кіт почув і зам’явчав:
«М’яу-м’яу, м’яу-м’яв».
Потім перескочив пліт,
(хвалькуватий був цей кіт).
Зі всіх сил, як загорлав:
«М’яу-м’яу, м’яу-м’яв».
Вибіг з двору старий пес,
котик миттю кудись щез.
Бо Сірко так загарчав,
(хоч і слуху вже не мав).
«Гав-гав-гав,гав-гав-гав,
я би краще заспівав».
На дві лапи хоче стати,
щоби ще й потанцювати.
Вперся у сусідський пліт,
зачепив якийсь там дріт.
Вмить роздався гучний дзвін:
«Ділі-ділі, ділі-дінь».
Чорний кіт із переляку
приземлився на собаку
і від страху загарчав,
а собака – зам’явчав.
Хоч порода – не погода,
та була така пригода.
Обминають тепер пліт
і Сірко і чорний кіт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592126
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 06.07.2015
Ой помила Настя ніжки,
в дощовій воді із діжки.
Лінь було іти до хаті,
як навчала її мати.
А водиця та холодна
і зелена і мікробна.
Захворіла мала Настя,
от нещастя, так нещастя.
Бідкаються усі вдома,
а причина – невідома.
«Це, напевно, в неї грип»,-
каже так дідусь Пилип.
«Виділим одну кімнату,
Ізолюєм», - мовив тато.
І швидку вже викликає,
бо Настуся аж палає.
Не пройшло і чверть години,
лікар вже біля дитини.
«Цей діагноз – не новина»,-
каже лікар: «А причина?»
Хоч і соромно признатись,
та нема куди діватись.
Прорізався голосочок:
«Не хотіла йти в садочок.
І помила свої ніжки
в дощовій воді із діжки.
Та не вийшов мій прикол,
получила я укол».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591347
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 02.07.2015
Місяць світить, зорі сяють,
у дворі коти гуляють.
Прошмигнула сіра мишка,
а за нею слідом кішка.
Мишка в дірочку забилась
і від страху затрусилась.
Киця всілась біля нірки
для нічної «перевірки».
Скаче, в’ється, завмирає,
думає, що щось спіймає.
І в ту дірку заглядає,
рада, що вечерю має.
Жде, терпить, не вередує,
впевнена,що посмакує.
Ще й у вус собі сміється:
«Повечеряти вдається».
Але мишка – шкряботушка
настовбурчила вже вушка.
Всі ходи перебирає,
як з біди тікати має.
Перед цим була пригода.
В хмурий день, у непогоду
викинув хтось з сала шкірку,
затягнула її в нірку.
Поділила на шматочки
і для сина і для дочки.
Коли шкірку пожуєш,
запах мишки відведеш.
Та розклала ці кусочки
у темнесенькі куточки.
Дістає лише тоді,
коли бути вже біді.
Взяла її в рот,а лапки
ще й натерла, ніби тапки.
І жбурнула прямо з дірки
залишок тієї шкірки.
Киця шкірку підхватила
І чимдуж поволочила.
Мишка з нірки вибігає,
в другий бік собі тікає.
Заспокоїлось серденько,
то й промовила тихенько:
«Як у лапках не держав,
не кажи, що упіймав.
Хоч і зубки нагострив,
не з’їси, як не зловив».
Хоче миру сіра мишка.
А чи згодна буде кішка..?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590564
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 29.06.2015
У курочки Мірочки
у вухах є дірочки.
І сережки, мов дзвіночки,
хилитаються у квочки.
Як дзвіночки задзвенять,
то курчатка всі біжать.
Подає вона сигнал
коли стати на «привал».
На голівці гребінець,
мов коштовний камінець.
Переливами аж грає,
як голівку повертає.
Слухаються дітки квочку
і пасуться у садочку.
Не порпають вони грядок,
чистота в дворі й порядок.
Є у нею старша дочка,
яка стала також квочка.
Ходять в гості друг до дружки,
вони тепер, як подружки.
Любить Мірочка курчат
(своїх діток і внучат).
Всіх зове лиш на ім’я,
дуже дружня в них сім’я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590085
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 26.06.2015
Ті-лім-бом, ті-лім-бом,
біжить котик босяком.
А за ним котятка
теж «безчоботятка».
Киця ловить мишки,
эадержалась трішки.
Треба діток годувати,
не пісень, як кіт співати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589870
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 25.06.2015
Спокушала хрюшу Нюшу,
біленька спідничка з плюшу,
що висіла на вітрині
у сусіднім магазині.
Каже старший брат Петруша:
«Не потрібно білу, Нюша.
Давай купимо темненьку,
в ній тобі буде гарненько».
«Коли гроші свої маю,
на що хочу – витрачаю.»
Не відмовив брат сестричку,
одягла білу спідничку.
Ще й вчіпила білі стрічки
і подалася до річки.
Там жила мала теличка,
двоюрідна їх сестричка.
А назустріч – летить м’ячик
(хвіст скрутився у калачик).
Геть забула куди йшла,
розпочалась справжня гра.
На болоті посковзнулась,
аж п’ять раз перевернулась.
Вибралася на місточок,
Зачепилась ще разочок.
Як добралась до телички,
колір інший був в спіднички.
Так хотіла похвалитись,
а нема на що дивитись.
Сотню раз спідничку прала,
білою вона не стала.
І сказав тоді брат Нюші:
«Білий одяг - не для хрюші».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589628
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 24.06.2015
Несе курочка «ко-ко»
і міня на молоко.
Хоче молока аж глечик
за десяточок яєчок.
Хитра вона а чи ні,
підкажіть бо ви мені?.
Бо здійнявся такий шум,
взяли курочку на глум.
Наставля корова рога
і жене її з порога.
«Не віддам я молоко
за десяточок «ко-ко».
«Хочеш, то бери за два,
бо травичка дорога.
Недалечко тут базар,
продавай там свій товар».
До вечора простояла
та яєчок не продала.
Ціну держить вперта курка,
ну а поруч – котик мурка.
«Мур-р-р, я думав мандар-р-ринки»
(І все ближче до корзинки).
Поки купців зазивала,
то яєчок вже не стало.
Знявся галас, крик і гам
(не потрібний коту срам).
Вмить він кинувся у скач,
ну а курочка – у плач.
«Думала продам «ко-ко»,
куплю сир і молоко.
Потратила цілу днину
і несу пусту корзину».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589380
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 23.06.2015
Котик проситься до хати
(хоч живу я небагато)
відкриваю радо двері,
час підходить до вечері.
Котенятко розумненьке,
тільки хоче щось смачненьке.
Якщо є один лиш супчик,
рот заверне, як голубчик.
А коли вже є ковбаска,
то тоді у хаті казка.
Він не бігає – літає,
наче, як пропелер має.
Я його не припрошаю,
за для сміху, зву до чаю.
Але каже, що не хоче,
бо від чаю вус лоскоче.
Отакий у мене котик,
лиш добреньке хоче в ротик.
Коли гарно посмакує,
то у хаті й заночує.
Скрутиться він у калачик,
круглий стане, наче м’ячик.
І проснеться аж тоді,
як шкварчить в сковороді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588754
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 21.06.2015
Україна в вогні,
Україна в війні.
Бо одна із сестер
стала ворог тепер.
Де поділась любов?
Проливається кров.
Суне смерті лавина
і все важчає днина.
А народом прокляті,
у розкішній палаті
протирають штани
найхитріші сини.
Пустодзвонами дзвонять,
на війну хлопців гонять.
Пустоцвітами сіють
і живуть – "животіють".
Де найкращі сини?
Полягли вже вони.
А державне майно
розтеклось, як лайно.
Хай сини пустодзвонів
повертають з кордонів.
Та на перші фронти,
щоб зійшли животи.
Очі кров’ю наллються,
тут і кошти знайдуться.
Наші діти уцінені,
ну а їхні – безцінні.
Ми в дірявім човні,
що пливе по багні.
І потрібен насос,
то ж кричіть люди: ”SOS!”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588738
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.06.2015