| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Сонечко очі відкриває,
Місяць сонний позіхає.
Прокидайся, вже світанок.
Вже настав осінній ранок.
Виглянь зрання у віконце,
Світить, та не гріє сонце.
Линуть в небі журавлі.
Жовтий килим на землі.
А у лісі шум і гам.
Кожен робить усе сам.
В верховітті дятел стука.
На узліссі ані звука.
Аж тут вітер: «Шу-шу-шу,
Листя жовте потрушу».
Він зриває листя із гілля.
Його танець видно і здаля.
В хороводі листя бовваніє,
Майорить, жовтіє, червоніє.
«Ось одна з мелодій тих», –
Сказав вітер і затих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596930
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.07.2015
Мне больно. Моё сердце от боли плачет.
Моя любовь для тебя что-то значит?
Ты не слышишь моего сердца стук.
Мои слова для тебя - пустой звук.
Мне хочется крикнуть тебе "Постой!"
Но, видно, родилась я слепой.
Ты обманывал меня с самого начала.
А я... Я ничего не замечала.
Мне больно. Я сама виновата.
Я одна. Значит, так мне и надо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590615
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.06.2015
Вона тебе кохала.
А ти цього не знав.
Вона тобі сказала.
А ти усе мовчав.
Вона хотіла знати:
Кохаєш ти її чи ні?
А ти продовжував мовчати.
Скажи ж тепер мені:
"Що вона для тебе значить?
У снах вона тебе ще й досі бачить!
Чи шкодував ти про ту мить,
Що не змогла вона тебе спинить?"
"Над моїми почуттями це нару́га", -
Він тільки зміг сказати.
"Вона - моя подру́га.
Я маю право знати".
"Ви - друзі? Я й не знав.
Я ж так її кохаю.
Чи ж вибачить, що промовчав?
От цього я й не знаю".
"Ти дурень! - вимовила я.
Вона тебе уже простила.
Кохання, друзі та сім'я...
Це все велика сила".
[i]Наголос у слові "подруга" не є нормативним. Змінено для збереження ритму вірша.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590614
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 29.06.2015
Ненависть - это плохо.
Ненависть погружает во тьму.
Я не жду какого-то подвоха.
Я ненавижу её. Но почему?
Подругу она увела у меня.
Такой вот простой ответ.
Я не рву узы, воспоминания храня.
Но что победит: тьма или свет?
Она говорит мне "Привет!"
И хоть сердце моё рвётся на части,
Я улыбаюсь в ответ,
Вспоминая, что мы были одной масти.
А сейчас? Что происходит сейчас?
Я отдаляюсь от них сама.
Я не знаю, что впереди ждёт нас.
Но думаю, что так скоро сойду с ума.
Я не рву узы, воспоминания храня.
И лицемерю при встрече каждый раз.
И это всё очень терзает меня.
Когда я скажу, что нет больше нас?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589545
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.06.2015