Євгенія Муц

Сторінки (1/11):  « 1»

прокнп

О  так,  душа  важливіша  за  тіло,
але  без  тіла  плювати  на  душу
її  волосся  мені  заболіло
усім,що  хочу,  й  без  змоги-мушу

бо  в  тебе  тінь  в  леопардовій  сукні
чорти  б  з  цим,знаю  ж,  що  серце  моє,
але  твій  погляд  на  кращі  груди
в  мені  формує  потребу  крові.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672787
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2016


мій дім сумний

мій  дім  сумний,у  нього  мокрі  вікна,
із  даху  скрапують  краї  грозових  хмар  
ти  маєш  ключ,  пароль  до  мого  ліжка,  
і  меч,  щоб  проганяти  в  ніч  примар  

Мені  потрібна  ложка  твого  дьогтю
і  кара  за  неприбрані  думки,
твій  захист  від  усього,що  навколо,
твоє  прощення  за  погані  сни

я  ненароком,  зовсім  випадково,
усе,що  не  сподобалось  тобі
бери  мене  й  нанизуй,як  нікого,
мій  дім  сумний,йому  потрібен  ти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2016


Назви мене птахою

Ти  моя  весна,  коли  сонце  уперше  пече,
Коли  на  обличчі  із  вирію  знову  веснянки,
Я  вірю  тобою,на  світ  ти  єдине-одне,
Що  ночі  чорнильні  умить  обертає  в  світанки

Назви  мене  птахою  і  захисти  від  людей
В  хвилини,  в  секунди,  падінням  далекої  зірки
З  тобою  я  тану  немов  найщасливіший  день,
Тримай  у  обгортці,  облизуй  коли  буде  гірко

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2016


Струм

Шиби-зірки,  зіниці  твої-  вічність,
Струм  протікає  шкірою  глибше  щораз.
Від  тебе,до  тебе-єдина  моя  циклічність,
Котра  не  стикується  тільки  в  опорі  на  час.
Хвилини  ж  вагою  заліза,за  пазуху  холод
Вітрами  усіх  листопадів,що  будуть  завжди,
Я  падаю  в  руки  твої,  
І  знову  усе  нерухомо.
Здається,що  скоро  згорю
-Ти  ж  будеш  завжди

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617496
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2015


що маю вдіяти?

що  маю  вдіяти,коли  в  серці  твоєму  пульсує  Гольфстрім
і  фрегат  невблаганно  несе  на  коралові  рифи?
ти  не  сердься    на  мене  ,я  твій  основний  пілігрим,
хоч  паломництво  моє  вже  більше  нагадує  міфи.
 
ближче  суті?  ти  злишся-і  в  мене  вирує  гроза,
дуже  страшно  розбитись  об  течії  теплих  приливів.
я  для  тебе  красива?  це  тільки  тому,що  жива,
у  магнітних  полях  розуміння,що  було  до  зривів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610221
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2015


на проїзд

місяць  червоною  плямою,  над  чорнотою  крон,
хвилює  в  мені  вулканами  розгарячілу  кров.

гойдає  у  гущі  кавовій,  думку  в  облаві  хмар,
залиту  весняним  паводком,  розсіяну  наче  пар,

про  сотні  дверей  за  спиною,та  інших  вперед  доріг,
розбитих  одною  хвилею  беззвучно  об  мій  поріг.

й  про  те,що  буває  сумно  так,  коли  в  дефіциті  ти
і  тижні  летять  однаково,  і  в"януть  в  чашках  зірки

підеш  на  чотири  сторони-лишень  повсякчас  дзвони,
нема  в  світі  випадковостей,  й  для  тебе  нема  межі.

Мені  надто  мало  простору  в  той  час  коли  ти  мовчиш,
і  бракне  для  світу  голосу,  і  ти  мене  знову  злиш

Мені  так  далеко  думати,  до  тебе,  про  тебе,  про...
що  мало  б  бути  без  паводків,та  мій  фрегат  залило

Залило  й  з  усім  покінчено,  я  буду  ламати  глузд
тобі  по  мобільним  лініям,  збираючи  на  проїзд.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2015


Все тепло насправді, й здається немовби простішим

Все  тепло  насправді,й  здається  немовби  простішим,
і  якось  не  лячно,  й  свідомість  якось  при  собі,
метелики  стали  драконами,  світ  посвітлішав,
напевне  цього  й  бракувало  пяничній  душі
в  розвеснений  лютий.
Все  ж  вище  нуля  кольори,
немає  логічних  підстав  удаватися  заново  в  сумнів,
що  зтанули  в  грудях  колючі  крижинки  зими,
і  стерті  були  із  думок  два  десятки  неякісних  дублів.

о  так,безперечно,це  був  непоганий  день,
Приймаю  той  факт,що  було  це  лишень  через  тебе,
що  зовсім,як  тиждень  назад,  із  браком  вагомих  ідей,
незрячі  присутності  щасть  нагадали  доцільно  про  себе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590825
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2015


Ти змушуєш плакати равликів

Ти  змушуєш  плакати  равликів,
бо  кожна  рана  твоя  є  смертельною,
обличчя  в  росах  солоних  кришталиків,
бо  кожна  радість  твоя  є  останньою.
Живим  метеликом-одноденкою
ще  не  зустрівшись  із  подихом  осені,
стаєш  в  ділах  сердечних  проблемною
моєю  думкою  багатоголосою.
ти  легковажна,  пастельна,  світла,
в  намисті  жовтого  ластовиння
І  кожна  смужка  із  твого  світу,
плете  своє  п'янке  павутиння.

Моя  любов  не  така  вже  й  вічна,
але  ж  і  ти  не  дійдеш  до  грудня..
З  твоєю  радістю,що  трагічна,
з  твоїми  смертями  до  полудня.

Давай  заварим  терпкого  чаю,
Давай  цей  тиждень  зігрієм  вперше,
Допоки  я  тебе  ще  не  знаю,
допоки  в  тобі  не  тріснув  стержень.
.......
До  громовиць,  і  до  першоснігу,
коли  стечуть  твої  очі  туш"ю,
смертельним  буде  відсутність  сліду,
того  хто  взяв  твою  частку  глузду.

Це  все  статично,це  все,як  завжди,
і  твої  смерті  набудуть  сенсу,
моя  хороша,повір,направду
в  людини  зовсім  маленьке  серце.

Я  не  кажу,що  мені  байдуже,
я  не  брешу,  кажучи  що  хочу,
Але  я  знаю  ціну  за  "ДужЕ",
і  те,  як  давлять  морозні  ночі.
...
Пішли  зі  мною,всього  на  тиждень,
7-ім  днів  і  ти  зрозумієш  більше,
Колись  ми  будем  в  одному  руслі,
я  буду  чорним,а  ти  ще  гірше:
Остання  радість,  остання  мрія,
останній  промінь  нових  світил...
ти  ще  одна  моя  мертва  надія,
щоб  стати  сірим,  й  на  мить  живим.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589975
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2015


Мене залишили на відстані руки

Мене  залишили  на  відстані  руки,
не  допустивши  ближче  Варанасі,
із  втратою  химерної  мети,
відформатованим  усім  що  на  увазі.

О  ефемерне  щастя  наближань,
у  недосказаності  тоне  факт  просвітлень
бракує  слів,мені  бракує  знань,
мені  бракує  вітростійких  зміцнень.

Здається  Гадес  супровів  мене
І  він  лишень  чекає  нових  зламів,
Та  я  й  не  проти,  він  це  щось  нове,
Мій  брат,мій  друг,  і  кращий  із  бальзамів.

Я  цілувала  землю  просто  так,
і  плакала  над  битими  пляшками,
усе  навколо  подавало  знак,
що  відстань  буде  мірятись  руками.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589961
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2015


Не хочу битв, душа воліє казки

Не  хочу  битв,душа  воліє  казки
і  сон-трави  в  ногах,  і  видив  світу
ти  будь  моїм,  лиш  будь  моїм  будь  ласка
давай  тримати  вдома  кицьку-літо.

Волію  бути  затишніш  для  тебе,
щоби  зі  мною  в  тебе  було  "вдома",
щоби  від  мене  ти  не  втік  до  себе,
тримаючи  в  руках  міцну  тривогу

і  серце  щоб  не  різало  секунди,
і  щоб  нічого  зовсім  не  розбилось,
щоби  нудьги  не  виникло  в  цілунку,
і  те  бажання  на  зорю  здійснилось.

Туман  солодкий,вечір  ніч  малює,
акомпонує  звичності  зізнань
я  знаю  точно,
Кохання  не  руйнує
Руйнує  те,  де  брак  отих  кохань

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589791
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2015


Ненавиджу це місто

Ненавиджу  це  місто,  ненавиджу  його  кольори
мені  було  б  прикро,що  тебе  закрили  в  квартирі  зі  мною,
у  найогидніший  відрізок  літа,
Бо  ж  в  архітекторів  тутешніх  дивне  відчуття  краси,
хоча  у  тебе  воно  не  краще,
якщо  ти  досі  тримаєш  мене  так  близько.

Ти  скоро  поїдеш,
а  я  змушена  буду  залишитись  тут  одна
і  це,  все  таки,  гірша  із  можливих  новин  сьогодення,
на  паркет  пролилася  кава,  і  тебе  вже  практично  нема,
а  у  мене  без  тебе  не  так  вже  й  багато  натхнення
щоб  дуже.

Я  тільки  хочу,щоб  за  вікном  у  нас  був  Львів,
а  не  інші  міста,що  нагадують  секонд-хенди,
щоб  не  лякатися  від  різкості  голосів,
мутних  компаній  за  вікном,  застінних  сусідів
і  решти.
І  підіймати  б  тебе  серед  ночі  словами:"піди,перевір  двері"
бо  в  мене  параноя,бо  хтось  цокотить  у  ванній,
а  за  тобою  не  так  вже  й  темно.

Ненавиджу  це  місто,  особливо  коли  ти  їдеш,
особливо,коли  не  можу  з  тобою,
у  найогидніший  відрізок  літа,
із,як  завжди,  забитою  хламом  головою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589790
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2015