Станіслава

Сторінки (1/4):  « 1»

Чом цей світ став пустим і холодним

Була  тиша  ,печаль  і  незгода  
бо  ніхто  не  жаліє  себе  ,
а  здавалось  що  тільки  природа  
так  не  любить  й  карає  мене  ..
Кожен  день  був  пустим  і  холодним  ,
кожна  ніч  була  владна  й  пуста  
всі  шукали  у  серці  погоди  
й  цілували  не  ті  все  вуста  ..
Сумували  усі  без  упину  
витрачаючи  сили  дарма  
хтось  поклав  життя  за  Вкраїну  ...
так  багато  людей  вже  нема  .
Помирали  і  гинули  люди  
сонце  сходило  в  день  і  в  ночі  
миру  й  спокою  не  було  усюди  
ми  від  щастя  губили  ключі  .  
У  полоні  втрачали  кохання  
все  блукали  й  палили  мости  
і  ніхто  не  молився  вже  зрання  
вже  ніхто  більш  не  мовив  прости  .
Несказанне  все  вітер  розвіяв  
люди  жили  й  не  мали  мети  
заборонені  стали  вже  мрії  
Боже  милий  прости  нам  гріхи  .
Чом  цей  світ  став  пустим  і  холодним  
бідний  вечір  немає  зірок  ,
ті  хто  можуть  не  допоможуть  голодним  
дорогий  цей  життєвий  урок  .
Не  шукали  б  ви  щастя  у  сумерках  
й  не  робили  б  дарма  помилок  ,
вже  давно  мали  б  ви  усвідомити  
буде  щастя  і  справді    у  двох  ...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602253
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2015


Прощання

Яка  байдужість  ,  який  жах  
ти  пробудив  все  зле  що  маю  ,
я  не  була  така  колись  ,
я  є  не  мстива  і  без  жалю  .
Тепер  в  мені  лише  пітьма  ,
той  сум  і  сни  такі  реальні  ,
я  не  така  ,  я  не  вона  
твої  слова  такі  безжальні  .
Ти  так  глибоко  ранив  мою  душу  ,
і  вже  тепер  не  вірю  я  тобі  
іти  нікуди  вже  не  мушу  ,
майбутнє  байдуже  мені  .
Час  лікує  друг  казав  і  плакав  ,
я  стояла  на  даху  сама  
не  хочу  більше  вже  розплати  
лиш  би  вмерти  ,  вигорить  до  тла  .
Світ  змінився  ,  сонце  вже  не  світить  
в  мого  болю  інша  сторона  ,
помираю  ,  а  на  дворі  лютий  вітер  
і  не  краще  навіть  від  вина  .
Ти  пробач  в  тобі  вини  немає  
знаю  ти  не  хотів  мене  шукати  
просто  знай  тебе  я  не  тримаю  ,  
тепер  мене  не  налякати  .
Не  дивись  і  не  кажи  привіт
вже  тепер  не  має  значення  для  мене  
де  ти  є  ,  пустий  тепер  той  світ  .
Щохвилини  я  не  думаю  про  тебе  
для  тебе  вірш  я  більш  не  напишу  ,
ти  помер  немає  значення  для  мене  ,
я  для  тебе  більше  не  живу  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595338
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.07.2015


Така як є

Туди  де  вітер  хвилями  колише  
і  сонце  зникає  навесні  ,
я  свою  тінь  у  спокої  залишу  
і  рятуватиму  себе  лише  у  сні  .
А  я  б  хотіла  в  небо  полетіти  
пізнати  світ  увесь  лише  з  гори  ,
але  чомусь  доводиться  сидіти
і  бачити  як  стомлені  птахи  .
Не  знаю  ні  любові  ,  ні  розлуки  
і  не  люблю  у  вечері  зірки  
не  відчуваю  я  тепла  ,  ні  каплі  муки  
і  не  стою  одна  замислившись  
в  полоні  слів  біля  ріки  ...
                             
Така  як  є  по  іншому  не  буде  ,
розтане  лід  й  закінчиться  весна  ,
лише  земля  ту  зиму  не  забуде  
болючим  спогадом  залишиться  вона  .






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593987
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2015


В обіймах невагомості

В  обіймах  невагомості  
утрачених  годин  ,
розлюченій  свідомості  
в  полоні  павутин  .
У  присмерку  минулого  ,
вуалі  чорноти  ,
навіки  заснули  вже  
призначені  роки  .
В  проміннях  варіації
безнадійної  мети  ,
небесної  фрустрації
короткої  весни  .
Усталої  без  осені
без  тями  помело  ,
де  сонце  зашарілося  
й  дорогу  замело  .
В  нікуди  і  без  жалості  ,
почуття  не  зберегло  ,
в  підсвідомості  залишилось  
лиш  те  ,  що  не  було  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593981
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2015