Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
(присвячується кацапсько-Чеченській війні
1994-1996 р.р.)
Пану Єльцину сниться п’яний кошмар
І кидає гада то в холод, то в жар.
Він осушив пляшок три коньяку,
Заснув і побачив картину таку:
Росія програла Чеченську війну.
Дудаєвська техніка йде по Кремлю.
Прапор Чечні - на найвищій трубі.
Грачов у петлі на найвищій вербі.
До Бориса Басаєв додому прийшов.
Бориса знайшов під письмовим столом.
(Як тільки з’явився Басаєв туди,
Охорона забігла хто-зна куди).
За вухо Бориса Шаміль витягав,
Довго і сильно по морді клепав,
Тоді головою об стіни лупив,
Від злості кипів і таке говорив:
«Що ти, собака, в Чечні наробив?
Навіщо ти нам пів-країни розбив?
Навіщо ти, гад, обстріляв інгушів?
Для чого ти, Падло, Дудаєва вбив?
Давно вже такого не бачили в горах,
Щоб гинули люди при переговорах!»
Басаєв пішов, не схотів його вбити.
З’явився Дудаєв із того світу.
Питає: «Нажився, падлюка, чи ні?
За те, що ти, гад, наробив у Чечні,
Я на той світ тебе хочу забрать!
Я сам тебе буду там доглядать,
Попелом згарищ з Чечні годувать,
Поїть тебе нашою нафтою, сука,
Ти ж рвався до нафти кацапська падлюка?!»
Потім Радуєв до нього прибув.
І зразу спитав: «Первомайськ не забув?
В Первомайську убив ти, кацапська скотина,
Найкращих бійців із моєї частини.
Ти по нас там стріляв установками ГРАД,
Розтріляв все, що можна, ненависний гад.
А тепер ти вважаєш себе за героя,
Хоча автомат проти ГРАДів не зброя.
Ти кричав на весь Світ: « я Чечню розтопчу!»,
Але я ще живий. Я за всіх заплачу!»
Тоді Яндарбієв до нього прийшов.
І каже: «Нарешті тебе я знайшов!
Ти припинити війну обіцяв,
Сто раз говорив і постійно брехав.»
Єльцин кричить: «У Чечні буде мир!!!»
Та з’явився чеченець, якийсь Альтамир,
І каже: «Цією війною, скотина,
Ти вбив мого брата, і друга, і сина.
В мирний час може б хтось говорив про тюрму,
А я тобі голову зараз зніму!
Хоч я не бандит, а чеченський солдат!»
І Борису між очі навів автомат.
Єльцин од страху стрибнув кудись вбік,
І наяву лобом в стінку упік.
Тоді кругом ліжка він рачки пройшовсь,
Нарешті прокинувсь і криком зайшовсь.
На охорону: «Козли! Барани!
Як ви сміли до мене пускать такі сни?
Чому ми не можем розбити Чечню?
Вони так успішно ведуть цю війну,
Що Росію вважають усі за дурну!
Де той дурень Грачов? Я йому покажу!
Я всім морди поб’ю! Я Басаєва вб’ю!»
Потім годину він мовчки сидів,
Хтось заходив спитати чого він так вив,
А ще хтосьь питає для чого він пив.
Тоді він ліг спати і знову кричить.
А охорона спокійно стоїть.
Знають, що Єльцину сниться кошмар,
І кидає гада то в холод, то в жар.
Літо 1996 р.
Олег Бандера
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599527
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.08.2015
На Україні во дні они,
В час Бандюковича-царя,
Під Севастополем на морі
Кацапські п'яні легіони
Паскудились. А у царя,
У Бандюковича самого
І на порозі й за порогом -
Скрізь ФСБешники. А цар,
Бандитський п'яний государ,
Лизав у путіна халяву,
Щоб той йому на те на се
хоч кілька доларів позичив.
А той кишенею трясе,
Виймає гроші і не лічить,
Так Бандюковичу дає,
І п'яний Вітька знову п'є.
Аж тут історія правдива
В шкільні підручники пройшла,
І так по школах скрізь пішла.
Біжить посланець із Луб'янки,
І каже: "Вітька! так і сяк,
Зіновать, кукіль і будяк
Росте в пшениці. Кляте плем'я
Бандерівське у вас зійшло,
Зотни, поки́ не піднялось."
"Ну що ж.." - промовив Вітька п'яний.
"З підручників повикидать
Голодомор, УПА і Крути,
Щоб їх по школах не вивчать!"
Табачник також був підпилий,
Всім міністерствам дав наказ -
Голодомор, УПА і Крути
Забуть навік. Спаси ти нас,
Ісусе праведний великий
Од п'яного царя-владики.
Од гіршого ж тебе спасла
Твоя Всеправедная Мати.
Та де ж нам тую матір взяти?
Ми серцем голі догола,
Раби з кокардою на лобі,
Лакеї в золотій оздобі,
Онуча, сміття з помела
Кремлівських виродків, та й годі.
(перероблено з Т. Шевченка \"Во Іудеї во дні они\"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595961
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 26.07.2015
Україно моя! Незалежність твою,
Обплювали зомбовані люди.
Простягає знов лапи проклята Москва,
А при владі засіли іуди.
Торохтять срібняки у кишенях іуд,
Що дала їм кремлівська скотина.
Продали уже Крим, продали уже флот,
Продадуть скоро всю Україну.
З перепою на вибори преться народ,
І в парламент веде комуняк.
Бо з похмілля не може ніхто розібрать
Хто нам ворог, хто друг, а хто так.
Та історія котиться вже в інший бік.
Як не має народ голови,
то на небі є Бог, і країну мою
Не віддасть він під лапоть Москви.
Торохтітиме срібло в кишенях іуд,
Як зависнуть вони на гілляці,
і казатимуть люди, плювавши в їх бік,
Смерть собача скаженій собаці.
24.08.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595908
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 25.07.2015
День Незалежності- це свято,
Яких на світі небагато.
Вітання рідному народу,
Що знов воює за свободу.
Коли пишу ці привітання,
І найщиріші побажання,
В моїх словах присутнє зло.
Прости, мій Боже. Допекло.
Хай буде разом вся родина,
Хай буде вільна Україна,
Хай буде спокій на землі.
Хай здохне путін у кремлі.
І хай провалиться у пекло,
Москва, і більше не встає.
Не зовсім, може, я культурний?
Простіть мені. Такий вже є.
24.08.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595906
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 25.07.2015