| Сторінки (1/18): | « | 1 | » |
Коли павутинками плакав вітер,
Сонце блукало по краю карнизу.
Набридло йому складати із літер
Не оду, не п'єсу, а короткі репризи.
Знову прогулює лекції з драми -
Вони ніколи не вчили любити;
Не вчили описувати сни кольорами,
і склеїти наново серце розбите.
І взявши свою золотаву торбину,
у край, де живе його тітка Весна
Побігло раненько по блискучій стежині,
Щоб дістати собі голубого сукна -
Покроїти й зшити небо із нього.
І зав'язавши вузлики вміло,
Чекатиме завжди чомусь смутного
Свого брата Місяця - уже вечоріло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636265
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.01.2016
Сонно гойдається янгол на білій стіні,
Він втомивсь прикрашати новорічні дерева.
Цю ніч ми розділим надвоє - тобі і мені
Всі зорі холодні з глибин січневого неба.
В очах твоїх - далеко не різдвяні квіти,
А пам'ять твоя, іменами списана рясно,
І холод сухий, що всерйоз намагався згоріти,
І зміна сезонів - вміла гра декорацій майстра..
Та від дотику твого і кров стає вином,
І знаєш, ти - моя остання життєватра,
Що горить яскраво між маревом і сном
Для ранку, що приречений на страту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633616
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2016
Зимою дні стають такими сірими і тихими..
Свідки твоєї самотності - тільки тінь та Бог.
Тонни чужих порад. Сперечаємось. Далі - віримо.
У валізах минулого шукаємо новий пролог.
І спогади, мов клубок заплутаних нито́к.
І сни, наче мереживо зі спокою та ніжності.
І темрява. Дитячий страх. Вина гіркий ковток
Щоб на ранок лишилася жменя розбіжностей.
Час не біжить, іде. Руйнуєш себе з середини.
Наосліп шукаєш вихід, поволі стаєш ніким.
Кілька фото на згадку. Прощання. Останні хвилини.
Створені одне для одного? Чи все ж таки, навпаки?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628150
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.12.2015
Заспівай колискову в затишній теплій кімнаті,
Коли пейзажі за вікнами так подібні кольором,
Коли ми, за звичкою сонні, змушені відчувати,
Як черговий ранок мурашками лізе за комір..
Лишилися мрії, лишилась безсмертна надія,
З дня на день чекаю зі сходу твого листа.
Квіти розлуки на вікнах зимовий холод посіяв,
І тепер кожне "проти" перечить тисячам "за".
Пам'ятаєш шлях під дощем, вдома плащ залишивши,
Розмови за кавою про сотні життів у книжках?
Згадай перший танець, нашу пристрасть і.. тишу,
Теплі сни, поцілунки, хмарки щастя в руках..
Зараз пишем листи, коли не зігрітись вже чаєм,
Коли від новин опускаються і так вже опущені руки.
Кожного ранку за перше проміння дякуєш Богу. Світає..
Молюсь, аби безкінечна туга душу не взяла на поруки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626317
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 05.12.2015
Вчора гралися з осінню в хованки,
в дочки-матері граєм сьогодні.
З теплим чаєм посидим на сходинках,
хоч удвох, але завжди самотні.
Розіллємось туманом, щоб блукати містом,
Знайдемо собі не хитрих забавок -
тепло з прохожих здувати вітром,
сумувати дощем по втечі ластівок..
А вогкі сірники не лишають надії,
не вистачає вогню міським ліхтарям.
Зимова любов скоро всіх нас зігріє,
проросте у душі своїм сніжним життям
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623160
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.11.2015
Золотим ланцюгом із сонячних променів
Припнемо спогади до берегу Лети.
Ти – один серед сотень феноменів,
Я – все ще вірю народним прикметам.
Несподіваний дощ - помилка синоптиків,
Несподіване сонце кольору твоїх очей,
Що серед різних поєднань звуків і дотиків
Даруватиме сяйво протягом днів і ночей
Ніжності сцени в театрі двох тіней
За дивним сценарієм вмілих майстрів,
Що на долоні написаний узорами ліній.
Тільки б кохання вогонь якнайдовше горів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2015
Палав захід сонця рештками нашого дня,
горіли натхненні рядки, присвячені іншим..
Прийде скоро ніч, і зникне пуста метушня,
і шансів для дива стане уже трішки більше.
Виривалися безсмертні зірки із ватри,
і летіли на небо огненними птахами.
Тільки ми за лаштунками цього театру
маєм право побути добрими магами.
І поки зима не прийшла до твоєї кімнати,
і поки слова з легень не потікали парою,
погадаєм за чашкою чаю із м'яти,
чим кохання прийде - щастям, чи карою?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610444
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.09.2015
Тихий вечір умів
точно зміряти пульс
у старезних домів.
Чом мене не навчив?
З простими замками
у них дерев'яна душа,
що загубила з роками
вірний зоряний шлях.
Їх серця із граніту
так чекають тепла
і весняного вітру.
Куди їх юність втекла?
Наче зорі колючі в старості,
вікна - чорними дірами;
у них світи, повні незрячості,
мудрості й сліпої віри.
Лиш вітер зайде на вечерю,
і, ніби шашіль, точить страх -
що вже ніхто не зайде в двері,
їх слід загубиться в літах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609478
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.09.2015
Горизонт розділив нас з тобою
на дві майже рівні частини
для двобою, що зветься любов'ю.
Знай, тут немає людської провини.
Ти просипав слова крізь пальці,
засіяв їх у почерк знервований.
Час - вчитель, вони - вихованці,
і долею кожен урок розрахований.
Але сохне у грудях їхнє коріння,
укриваються пилом душ саркофаги -
людської байдужості дивні творіння.
Та змінити хоч щось в нас немає відваги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608319
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.09.2015
Ти довго плив до кращих берегів
і наштовхнувся на мою Атлантиду -
місто, що побачило кару богів,
і зникло назавжди із загального виду.
Жили там у храмах безтурботні музи,
там збувалися мрії і лунали пісні;
по зорях складались оптимальні прогнози,
щодень були з усмішок урожаї рясні.
Там лапатим снігом розсипалася ніжність,
щастя жило, без рахунків й без меж.
З добротою завжди дружила там гідність,
будь певен, духом ти там не впадеш.
Та з недавніх пір тут - розпач й туга,
немов хвороба якась інфекційна.
Біль і втома - злісні симпоми недуги
розрядили всі атоми, опір вже безнадійний.
Сховалося сонце, і у шафи сховалися музи,
і блукають у храмах привиди прожитих днів.
Замість квітів - листя жовтого повні обози,
і збагатить буття геометрія постійних дощів.
Тож поки не пізно, збудуй мені корабель,
вітрила з мрій, а весла - з міцної надії,
врятуй від холодних глибин і підводних скель,
бо сама звідсіль вибратись нажаль не зумію
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606178
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.09.2015
Зоряне небо, темна ніч,
У них в руках - новий світанок.
Їхні розмови віч-на-віч,
Допоки не настане ранок..
Він думки її читав ще краще за свої,
І гоїв рани на ній від чужих капканів.
Жити для неї, забувши про себе - не гріх,
Жити з нею як у мрії, без фальші кайданів.
Вона ж казала, його нема, кохання - казка,
З нею - пусті розмови, без неї - пуста кімната.
Бо закоханість - тільки на очі пов'язка,
Хто ж така вона, щоб за неї вмирати?
Темна ніч розчинила в собі
Трішки цукру і ароматної кави.
На втіху сонній небесній юрбі.
На радість чарівним, закоханим парам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604659
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2015
Осінній вітер вкрав у календаря
вагому половину його значень..
Я так минулому не хочу довірять
ті теплі дні із літечком побачень.
Якби тихо скинути лічильники на нуль,
тепла набрати у зимові шарфи й светри;
послухати всі передбачення зозуль,
і побороти нездоланні кілометри.
Позбутися несказаних тих слів,
що з часом боляче печуть у венах,
сльозами не гасить в очах вогнів,
які лишились жаром в листі клена..
У календарі лиш позначки на папірцях,
Жаль - час не має повернення здатності.
Але ж тепло, що у наших серцях,
Ще не втратило термін придатності
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604444
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 05.09.2015
"І в Діда Мороза досі ти віриш?
Зовсім як маленьке дитя.
На порозі доросле життя,
І казками його не потішиш.
Геть максималізм той юнацький!
Без мрій світ не зійде з орбіти.
Квартира, робота, дві вищих освіти,
і щастя ніколи не зникне зненацька."
І знову нотки сердиті за чашкою кави.
Крізь дифракційну решітку соціальних рамок
пропускаєш істину, та всього лиш уламок
собі, як життєву мету, ти поставив.
Бо нам так важно повірити у незбагненне -
у силу молитви, заклять, амулетів..
Життя пронесеться, як яскрава комета,
старайся ж прожити його не даремно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601563
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.08.2015
Наше місто засинає
У теплих дотиках весни.
А ніч із вітром розмовляє
Про в попіл спалені листи.
Про недописані думки,
Які вже знає тільки вітер.
Так часто мрії - на шматки,
Так часто біль від недовіри.
Це все ті осінь і зима,
Що так образились на весну.
Це все вода. Було - й нема.
Розлука це, що сум принесла.
Ті двоє місто так любили,
Але ж біда - кожен своє.
Думки із снігу міст зробили,
На зустріч в них надія є..
Та не судилось. Йшла весна,
І міст розтанув, став водою.
Він вже не він, і "їх" - нема,
І попіл зникне сам собою
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598302
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2015
Чуєш? Волосся знову пахне димом
від спалених мостів.
Чуєш? Хвилюється без тебе море
яке не бачило дощів
та пам'ятає блиск міських вогнів
останні відблиски Содому і Гоморри.
Знаєш, край неба довго червонів
палав і нищив тонни слів
в яких ховались відчай, гнів..
і згас, бажаючи тобі ясних світанків
й солодких снів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597060
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 31.07.2015
Зухвалі крижинки у каву ранкову
Осінь прийдешня любила підкласти.
У променях літа, його колискових
Все місця шукала, хотіла украсти
Собі більше часу.
Дістану радісних мрій із торбини
І пригощу ними перелітну пташку.
Вона розкаже всі свіжі новини,
І те, як тікати від холоду важко -
Осінь вже близько.
Спійману в теплі ласкаві долоні
Сховаю від вагітних дощиком хмар.
Відшукати б у шафі нитки ті червоні,
Які мені колись продав старий лихвар
І зшити навіки до сонця дорогу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597016
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.07.2015
Кричати беззвучно ночами, бо туга
При місяці повнім ще той вовкулака.
Заростає травою твоя злітна смуга,
Там вітер співає балади у маках.
Гортаю сторінки — там тебе загубила.
Ти ж знав, як слова твої мрію вбивають.
Хотів, щоб тернисті шляхи полишила.
Та все ж, безкрилі птахи не літають.
Погляд палав вогнями геройства,
Бачив ти там безумство й відвагу.
Хто знає, що це — кохання чи помста
За істині зраду та до фальші повагу.
При місяці повнім на мандоліні
Грав вітер свою безкінечну сонату.
Вирвати б спогади разом з корінням,
Засіяти в душу тиху розраду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596741
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.07.2015
Ти ще жива.
Позичиш крила,
Злетиш до світла водограю.
Янголів правда у серці жевріла:
Усі потрапляють до раю.
Сонячний пил.
Ти вперше співала
І грала на струнах проміння.
Порвала всі шви поміж нашими снами
І стала вночі ти лиш тінню.
Тож вдень я вчив тебе знову ходити
І бачити світло, що в наших долонях.
Ти пішла по воді, неначе сновида.
І мене повела у своєму полоні.
Торкнись мене.
Я не дихаю майже.
Для чого, скажи, поцілунок наш перший?
Ти бачиш, я зітканий з попелу й сажі.
Подаруй мені час, мов востаннє прийдешній.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596587
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2015