| Сторінки (2/143): | « | 1 2 | » |
Він полюбив її колись давно в Парижі,
Коли вірші свої на сцені там читав.
І були вулиці від листя майже рижі
В осінній день, коли її він пострічав.
Та не зумів її він серце розтопити,
Хоча вірші свої він їй одній писав.
Та все ж таки тоді її завоювати
Він шансу жодного не мав і лиш сказав:
Я полюбив тебе відразу і назавжди,
Від слова свого я не відступлю,
Я завоюю весь Париж, як буде треба,
Щоб завоювати лиш тебе одну.
Свій поетичний гонорар, зароблений на сцені ,
Квітковій крамниці з єдиною умовою віддав -
Щоб їй найкращі квіти, які цвітуть у світі,
Кур'єр щодня додому опівдні доставляв.
І так тривало з дня у день два майже роки,
А потім він покінчив із життям в Москві.
Та квіти їй приносили опівдні довгі роки:
Тюльпани, хризантеми, фіалки лісові...
І в другу світову в голодному Парижі
Ці квіти рятували їй не раз життя.
Троянди чайні та піони, обміняні на їжу,
Й любов поета - довша за його життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026447
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2024
Ловлю себе на думці, що ти уже не та,
Твій стан і голос навіть тремтить, як бузина.
Усмішка зникла, як сніг на сонці станув,
І я на тебе крізь призму років глянув.
І було там усе і тіло пишне, молоде,
Походка стильна від бедра.
Де все пропало, де поділось усе це?
Просіли плечі, наче тягнуть два відра.
Та зморшки вкрили все чоло,
І коцюба в руках, неначе те весло,
Що по житті у рай тебе гребло,
Та догребти все ж таки змогло.
А пам'ятаєш танець свій ти на пелоні,
До крові стерті ноги і долоні.
І зал, що ніби на секунду враз завмер,
А потім стоячи аплодував тобі сам мер.
Та залишився тільки погляд тих очей,
Що заворожували й зводили із розуму мужів.
Які були для них мов маревом ночей,
І дуже сильним мотиватором гріхів.
На піку слави ти в монастир пішла,
Шукати віри в Бога бачу, що знайшла.
Дорогу праведну, послану з небес
І цей не легкий вибір, тобі підсильний Хрест.
Ти як Тереза мати вся у каятті,
Та вся любов до людства живе мов у тобі.
І ти її, як можеш, усім нам віддаєш,
Та суть життя людського все більше пізнаєш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2024
Ти віддалась і не пошкодувала
Про цноту, що у вічність відійшла.
Вродлива дівчина, що жінкою враз стала,
Відчула всю красу свого єства.
Як мносні хвилі груди наповняли,
Мурашки по спині до копчика повзли.
І губи сповненні бажання простогнали,
Цілуй мене, міцніше обніми.
Як хвилі шовковистого волосся впали
На плечі того, що тебе обняв.
А губи пристрасно кусали,
Благаючи, щоб він не відпускав.
Як місяць й зорі з неба підсвітили,
Посилили цю магію кохання.
А ви удвох у човні щастя плили,
І все сильнішим було це бажання.
Світанок променем проник в шпарину,
Підкрався по кімнаті, світить в очі.
Ти відкриваєш їх і бачиш цю картину
Із незабутньо - місячної ночі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025071
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2024
Дощ іде і листя впало,
А кохання не згасало
І йому так треба теплоти,
Іди до мене у убійми ти.
Я обніму тебе за плечі,
І ти неначе вже на печі,
Доживемо разом до весни,
Обніми мене міцніше, притули.
Так тремтять твої коліна,
Ніби ти мала іще дівчина,
Не так уже далеко до зими,
Притули мене міцніше, обніми.
Замерз і дощ, і снігу впало,
А кохання не зів'яло,
Хоч сонце землю вже не гріло,
Та серце полум'ям горіло,
І відчувало подих вже весни,
Де дощ травневий і цвіт білий,
І місяць в небі геть змарнілий,
Зорю притис з одної сторони.
А дощ іде шумить зухвало,
Життя неначе й небувало,
Все потонуло в сірості пітьми,
Та все ж іди в мої обійми, йди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024343
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2024
Осінній дощ гуляє файним містом,
Опало листя золотим ковром.
І в парку малолюдно і так тихо,
Неначе літа й зовсім не було.
Осінній день похмурий і холодний,
Кохання острів у туман сховав,
А я з тобою мокрий і голодний,
В "Стару піцерію" на піцу завітав.
Тут як завжди так людно і затишно,
І черга мов гірська ріка біжить.
Перекусити ми змогли тут смачно,
Та згадати з юності щасливу мить.
Як ми сюди на перекус ходили,
Навчаючись у вузі під мостом.
Шкода, що роки швидко сплили,
Неначе кіт їх змів своїм хвостом.
Не те вже місто нас тут зустрічає,
Тут все змінилось, стало чепурне.
Та хочеться до того, що нас знає,
Що пам'ятає нас і серцю дороге.
В якому Нива у футбол ще грала,
На неї йшли всі і старі й малі.
Де промисловість випускала,
Комбайни хоч не дуже, всеж свої.
До того міста, що з руїн повстало,
І розцвіло немов вишневий сад.
А може просто сумно мені стало,
Тому що не вернути все назад?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023570
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2024
Мотор шепче авто мчить на південний схід,
Щоб зігрів твоє я серце нині на обід.
За вікном мелькають тіні золотих дерев,
І блистять на сонці хвилі голубих озер.
Я приїду моє сонце й обніму тебе,
Вже без тебе в цьому світі і нема мене.
Твоя усмішка так манить у далеку путь,
Я тисну на газ сильніше поспішаю жуть.
Поворот крутий спереду, а за ним підйом,
Ти мене зігрієш люба лагідним теплом.
Тут козуля вибігає з лісу молода,
І свистять у тиші ночі мої тормоза.
Все на щастя обійшлося я зреагував,
Лиш козулі хвостик капот причесав.
А я їду собі далі музика звучить,
І все ближче ця щаслива мить.
От і місто горить твоє у нічних вогнях,
А у грудях серце б'ється мов у клітці птах.
Я надіюсь все здійсниться із тобою в нас,
І у гори, Чорне море нас помчить пегас.
Чорне море, Кримські гори сонечко пече,
Хвилеріз великі хвилі дрібнить і січе.
А пісочок гріє в ноги і лоскоче їх,
Гомін чайок в синім небі і веселий сміх.
Кукурузка і криветки біле пиво є,
А ти грієш свій животик Сонечко моє.
Живописець він ж фотограф зупиняє мить,
І це фото уже в рамці на стіні висить.
Пролетів наш відпочинок і монетки вже на дні,
А це перше наше літо сниться ще мені,
Бо життя проходить наше, кулею летить,
А у пам'яті зосталась ця щаслива мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022877
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2024
Подвійна гра це підла штука,
Та ти пішла на це вертуха.
І я був змушений піти,
Бо дорога для мене ти,
Як перший сніг для дітвори.
Метав я стріли свої з лука,
Ти ухилялася вертуха.
Ми йшли до спільної мети,
Та лиш погратись вирішила ти,
Мене круг пальця обвести.
Була ти хитрая вертуха,
Повішала лапшу на вуха.
Коли спитав - Де зараз ти?
Питанням відповіла - Де ти,
Мені до тебе ще зайти?
Я тут за стійкою у клубі,
Любуюсь танцем на пілоні.
А це не ти у капішоні,
З букетом квітів у полоні,
Якогось дивного типа?
У трубці повна тишина,
Як на кладовищі бува,
Коли воронів ще нема.
А потім - Помилився ти,
Я із роботи тільки буду йти.
Можливо ще зустрінеш мене ти?
Щоб разом час нам провести,
В кафе на каву забрести,
Чи у кіно, яке так любиш ти,
Ми у дорозі ще до спільної мети.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2024
Білий парус в синім морі вечір догорав,
Я одну у цілім світі лиш тебе шукав.
На причалі у Одесі яхту швартував,
І тебе таку красиву якось пострічав.
Причал яхту приголубив якор вже на дні,
Я побачив твої очі ясні дві зорі.
І від тоді я у море вже беру тебе,
Море,сонце твої очі й небо голубе.
Роздував вітер волосся і ласкав твій стан,
Я не вірив своєму щастю думав це обман.
Ми спустилися в каюту випили вина,
А що було далі з нами знає лиш вона.
Біла чайка, що кружляла і летіла вслід,
Щоб зібрати якісь крохи собі на обід.
Утопилось сонце в морі як і не було,
А палке кохання наше гарно розцвіло.
Ніч купалася у морі і зірки з небес,
Все було неначе в казці просто хепі-енд.
Ми удвох від щастя п'яні і зовсім нагі,
Покупались навіть в морі наче молоді.
Білий парус в синім морі ранок наставав,
А я пристрасно і ніжно тебе обнімав.
Промінь сонця через хвилі весело стрибав,
Бог кохання нам з тобою нині дарував.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022480
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2024
Білий лебідь,білий лебідь принеси любов,
Хочу чути її шепіт, її запах знов.
Закружляє в білім танці хай собі вона,
Ця лебідка білосніжна, просто чарівна.
Розправить свої крила, зачерпне води,
Я нап'юсь її досхочу, не буде снаги.
Я торкнуся її ніжно дотиком руки,
І повіє легкий вітер подихом весни.
Нехай підніметься у небо, заркужляє знов,
І на крилах білосніжних принесе любов.
Нехай малює гарні кільця попід хмар вона,
Ця лебідка білосніжна, просто чарівна.
Сяде в поле повне квітів і сплете вінок,
Із ромашок, маків, синіх волошок.
З ним підніметься у небо до самих зірок,
І опуститься граційно та на наш ставок.
Верболози і болота підуть враз на дно,
І зрадіє, звеселиться наше все село.
Захлюпоче в нашім ставі чистая вода,
Попливе лебідка й лебідь пара чарівна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2024
Пишу Україно тобі я листа,
Яка ти красива , напрочуд проста.
Які в тебе щедрі, родючі поля,
Яка в тебе доля, зовсім не легка.
Пишу тобі люба як матері син,
Золоті в тебе руки на те сотні причин.
Золоте в тебе серце і добра душа,
Така в цілім світі лише ти одна.
Сила твоя у родючих полях,
Надрах багатих і роботящих руках.
У відважності твоїх дочок, синів,
Мудрості вищих державних мужів.
Краса у зелених лісах, високих горах,
Синіх морях, та безкрайніх степах.
У душевності твоїх народних пісень,
Квітучих садках з груш, яблунь, вишень.
Державний твій символ тризуб і стяг,
Синьо жовтий, як небо у спілих ланах.
Код нації твій і величних звитяг,
Бісером вишитий на твоїх рушниках.
До землі я вклоняюсь люба тобі,
І ношу із собою грудку твоєї землі.
Вже лелеки відлетіли в теплії краї,
А найкращі сини й дочки вічно молоді.
Бо злягли за волю твою у важких боях,
Не порушивши ні клятву, ні штабний наказ.
В нашій пам'яті вони вічно всі живі,
А їх душі в полях битви - маки багряні.
Ще народить Україна дочок і синів,
Наш народ щоб буйним цвітом іще довго цвів.
Щоб святую нашу землю ніхто не топтав,
І під мирним, чистим небом ранок наставав.
Щоб лани тай колосились, годували світ,
І в Карпатах було чутно голос від трембіт.
Щоб лунала наша пісня ген аж через край,
Та настав в нас в Україні самий справжній рай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2024
Вітає всіх автобусна зупинка,
Одна, що манить із усіх доріг.
Як випаде вільна десь хвилинка,
Ми поспішаємо на рідний свій поріг.
Позаду неї пошта жде листів ,
А поруч з нею костел височить.
І бій малих, та все таки курантів,
Про новий день нам сповістить.
Преобразилась православна церква,
І бані золотом на сонечку блистять.
Павук старий зберігся, віра не померкла,
Йде Служба Божа, люди моляться, стоять.
У школі рідній і такій затишній,
Що потопає в квітах запашних.
Цвітуть каштани, гарно пахнуть вишні,
Та лиш дітей в рази тут гомін стих.
В будинку гарному культури,
Концерти і вистави щонеділі йдуть .
Щоб назбирати донат для оборони,
Культурний фронт односельчани ждуть.
Про став мовчу - це наше спільне горе,
Яке і утопити при бажанні нема де.
Бо в цьому верболозному болоті,
Не то що риба, навіть жаба не живе.
Гранітні фото на кам'яній могилі,
Як Вічна пам'ять тим, хто життя віддав.
За нашу вільну, славну Україну,
І на коліна перед ворогом не став.
На роздоріжжі хрест зняття кріпацтва,
І клуб старий де молодість пройшла.
А зараз тут юрба собі юнацька,
Ганяє на досузі круглого м'яча.
Є церква в нас і греко-католицька,
І гарний в ній стоїть іконостас.
А народилася вона, як і православна,
На щедрий і багатий Яблуневий Спас.
Навпроти церкви дитсадок "Дзвіночок",
Що голосом дитячим гомонить.
Тут нашого майбутнього росточок,
Нехай він буде в Україні мирній жить.
А щоб знали, пам'ятали про страшну війну,
Що москаль почав як наче "Русскую весну".
Алея слави і могили наших земляків,
Які загинули в горнилі праведних боїв.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022352
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2024
От і осінь туматом окутала світ,
А Ти знову одна на екваторі літ.
Ти не можеш ніяк покохати,
Своє серце відкрити Йому.
Ти навчилась, як треба чекати,
Та таке не потрібно Йому.
Він ще хоче від щастя літати,
Розсікати осінню пітьму.
А Ти ладна Його прив'язати,
На своїм золотім ланцюгу.
Може краще Тобі дарувати,
Неповторну свою наготу.
Щоб у небо злетіти, двом разом,
Та відчути той запах весни.
Що з пахнючим жасміном і безом,
Не приходить давно навіть в сни.
І сп'янівши нежданно від дива,
Приземлитись в квітучих полях.
Ти ще будеш кохана й щаслива,
Подолай Ти в собі тільки страх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022122
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2024
Любов - це Бог її не вистачає,
Для нас усіх і тебе зокрема.
Із всіх доріг людина обирає,
Милішу всіх дорогу до добра.
Що починається з батьківського порогу,
З оселі тої де мати сповила.
Навчала жити праведно і з Богом,
І всю любов свою дитяті віддала.
Із слів батьківських:Ніколи не цурайся,
Ти роду свого, що дав тобі життя.
За скривджених завжди вступайся,
І тішся щиро кожним днем буття.
Що віддаєш тобі те повернеться,
Прийде тоді, коли вже і не ждеш.
І словом добрим стократ відгукнеться,
Коли ти назавжди від нас вже підеш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021929
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2024
Ти так любила слухати весну,
Весняний цвіт вплітаючи у коси.
І я читав Тебе таку одну,
Блискучу й чисту, мов ранкові роси.
Безмежний світ і слово, що іде,
Від серця, щоб розбудити чиїсь душі.
І місяць небом човником пливе,
У темну ніч нам освітити і моря і суші.
І наче в казці Мавка лісова,
Весну стрічає у вишитій сорочці.
Пророчі, золоті Твої слова,
Від матері знову передаються дочці.
І ясен Твій в Лучеську росте,
Вдивляючись у Любертові вежі.
Весною слово Твоє знову проросте,
Стираючи зневіри і неволі чорні межі.
І Україна знову розцвіте,
Як та калина усміхнеться сонцю.
Буде ще все у нас і грішне, і св'яте,
Та чи буде поет, потрібний серцю?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2024
Як побачу молодицю серце завмирає,
Хворий лікарю говорить й тяжко так зітхає.
Ви попийте валер'янку, бажано болгарську,
І поменше заглядайте у пекельну чарку.
____________________________________
Молоденька медсестра хворого стрічає,
Набирає в шприц лікарство й весело вітає:
- Ну знімайте свої брюки, будемо знайомі,
Вас вітаємо ми щиро в нашому дурдомі!
___________________________________
В реєстратуру раз звернувся дідусь бородатий,
Ой чи є у вас в лікарні лікарі від с..ки.
Від п..ди один є лікар, його звати Цельський,
Решта всі дохтори наші є якраз до с..ки.
_______________________________________
Вона любила брудні танці,
І позу верхи на коні.
Ставали в чергу іноземці,
А зверху йшли всі по броні.
_____________________
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008216
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2024
Ми зустрілися пізно,
Та плани свої у життя.
Якось враз, неймовірно,
Змінилося наше буття.
Тихо, неспішно і так обережно,
Щоб не ранити душі свої.
Вчились знову любити, як вперше,
Щоб розправити крила міцні.
Та все розпочати з нового листка,
Який білосніжний він без мазків.
Неначе квітуча пізня весна,
Що цвітом опала до ніг від вітрів.
І ми закружляли у вирі весни,
Та перші мазки на листок нанесли.
Веселка яскрава на небі зійшла,
Дві долі в одну поєднала, звела.
Зустрілися дві одинокі душі,
Щоб вилити ніжність і думи свої.
І в кожного була ще мрія одна,
Що прийде, настане ще наша весна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008212
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2024
Прапор наш -це спілий лан під синім небом,
У мирний час і в час війни.
Він колоситься зливаючись із небом,
Хоч топчуть й палять його люті вороги.
І на парад під мирним небом,
Та в бій смертельний ми із ним йдемо ,
А буде треба під своїм знаменом,
Без роздумів за волю помремо.
Він оберіг для нашого народу,
Дороговказ для нашого життя.
Як спілий лан й калина біля дому.
Він атрибут нашого буття.
І куполи церков, що тягнуться до неба,
Як соняхи схилились від ворожих хмар.
Любити Україну і свій прапор треба,
Щоб руський мір на нас не зазіхав.
Настане день і прийде Перемога,
Так Бог і правда на нашій стороні.
Закінчиться війна, а з нею і тривога,
Лиш вічна пам'ять про загиблих у війні.
І піднесуть Знамено Перемоги,
Над Києвом величним, що встояв.
Й Хрещатиком пройдуться батальйони,
Всіх тих хто вільну Україну відстояв!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991979
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2023
Залили кров'ю, сплюндрували,
Та дух, та волю не зламали.
Лелеки знову гнізда в'ють,
До москалів на серці лють.
Дітей безбожно викрадають,
По школах, дитсадках стріляють.
Будинки нищать житлові,
Немає прощення русні.
Летять снаряди і "пташки",
І флот русні вже без "Москви".
Від помсти "брат наш" не втече,
І міст ще Керченський впаде.
Повстане із руїн Бахмут,
І місто Щастя буде тут.
Розквітне Маріуполь знову,
І Харків наш вдягне обнову.
Лелеки знову гнізда в'ють,
І дітлахи до школи йдуть.
Дівчатка родяться одні,
Прийде кінець і цій війні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2023
Душа без крил , а все таки літає,
Коли два серця б'ються в унісон.
І що впаде вона іще не знає,
Коли любов мине неначе сон.
Вона жива, коли вже нас немає,
І десь літає в пошуках тепла.
Її не раз ще доля потріпає,
Та тільки в світі їй рівні нема.
Її так легко можна осквернити,
Залити кров' ю від гріховних ран.
Та важко душу буде нам зцілити,
Коли від віри залишився тільки сан.
Та вірю я вона таки прорветься,
Пройде цей шлях крізь терни до зірок.
І в храмі божім променем проллється,
Й у вірі кожен зробить перший крок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989341
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2023
Зустрілися двоє, вже сонце сідало,
У вітах широких губилось з теплом.
І зоряне небо, їх двох накривало,
І трави до ніг їх стелились ковром.
Мільйон одиноких в безмежному лісі,
Та доля зустрітись їм випала двом.
І вітер легенько подув в верховітті,
Та сонце зігріло своїм їх теплом.
Закоханих двоє в безкрайньому лісі,
І листя багряне вже впало до ніг.
Їх віти сплелися, обнялися скроні,
Сьогодні їх перша омріяна ніч.
Їм зорі світили із ясного неба,
І місяць як човен, на хвилях гойдав.
А більшого щастя нема і не треба,
А хто не любив, той щастя не знав.
Мороз світанковий і віти хрустальні,
На бал новорічний нарядились вони.
І танець їх перший, таки карнавальний,
Й мелодія ллється, співають пташки.
Закоханих двоє в дрімучому лісі,
А стежка, щоб вийти із лісу одна.
Вже сонце он сходить, виграє на узліссі,
Дарує їм небо неповторні дива.
Зустрілися двоє, клен та берізка,
І всесвіт безмежний, лиш для них існував!
Стояла одна лиш, зажурена липа,
Її клен до танцю сьогодні не взяв.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974767
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2023
Не обвінчана любов по пеклу десь блукала,
Чиста як сльоза, все ж каяття шукала.
Осуджена людьми, до кісточок промита,
Дарована з небес, та долею розбита.
Згубив він ту любов на іншій одружився,
Забув її ім'я, як в очі задивився.
В зелених тих очах, як в морі утопився,
І місяцем ясним до ніг її скотився.
Крутилася земля, світили в небі зорі,
Та вітер враз зірвавсь у безкрайнім полі.
І смерч підняв у небо різні дві любові,
Життя перевернув та поміняв їх ролі.
Повінчана любов по небу десь блукала,
Шукала каяття, а як знайти не знала.
Осуджена людьми та зрадою розбита,
Солоними слізьми й гріхами оповита.
Не знав він ще тоді любов одна буває,
Що душі двох сердець без крил та окриляє.
Мерехкотять тоді так ясно в небі зорі,
Й купаються вони мов чайки білі в морі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958612
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2022
Кажуть люди зі сталі,
Кипить в жилах кров.
Ворог в повнім овралі,
При згадці ЗСУ, ТРО і Азов.
Їх нема на курортах,
В Закарпатських містах.
Їх зустрінеш на фронті,
В облогах, котлах.
Їх не видно у барах,
На футболах теж ні.
Можеш стріти у храмах,
Та шкода лиш в труні.
Дорослі і юні герої,
Що вишкіл пройшли на війні.
Землі їм не треба чужої,
Та за свою готові загинуть в борні.
Стяг розписаний кров'ю,
Й обгорілий в боях.
Додає їм наснаги,
У битвах запеклих в містах і полях.
Ну а ті, що в полоні,
Їм окрема ціна.
Їх сталеві долоні,
Розірвуть ці пута ярма.
Смерть прийшла і жахнулась,
Тут живих вже нема?
Азовсталь вся розбита,
Все згоріло до тла.
Тільки голос з руїн:
Іди геть москальня...
Значить ненька не вмерла,
Україна жива!
Ворог лютий тут згине,
І Вкраїна розквітне, запанує любов!
Неволі не буде, не буде оков!
Захистять Україну ЗСУ, ТРО і Азов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951123
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2022
Ти музою моєю теж була,
Допоки не зустрів я інші.
Немов калина ти цвіла,
Слова мої вплітаючи у вірші.
Та я щасливий, що була,
Я міг тобою надихатись.
Ковтати мов повітря ті слова,
Й до серця твого пригортатись.
Все пролетіло наче сон,
Солодкий сон, великого кохання.
Серця вже наші бились в унісон,
Не буде й зараз вічного страждання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936935
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2022
Ти прийди у мої сни,
Пахучим подихом весни.
Оживи зів'ялу душу,
Я тобі сказати мушу:
Променем сонця,
У вікно загляни.
Як довго чекав,
Я цієї весни!
Листям багряним,
Впади ти до ніг.
Я більше без тебе,
Жити б не зміг.
Теплим дощем,
Прийди на поріг.
Ти щастя моє,
Ти мій оберіг.
Ромашковим полем,
В цю ніч прорости.
Ми зможемо вдвох лиш,
На ньому цвісти.
Я маком червоним,
В цю ніч проросту.
Ти знаєш як вірно,
Тебе я люблю.
Я буду місяцем світити,
Свою зіроньку любити.
І буду ніжно обнімати,
Та на вушко промовляти:
Першим снігом впади ти на плечі,
Ти сніжинка найкраща моя.
І потріскують дрова у печі,
Засинає під ранок земля.
Білим снігом під ранок впаду я,
Біля твоїх високих воріт.
Тебе так безмежно люблю я,
Як бог лише любить сиріт.
Завірюха мерщій десь взялася,
Та у вальсі з тим снігом кружля.
І любов мов ріка розлилася,
В унісон наші б'ються серця.
І здається це щастя безмежним,
Та з під ніг десь тікає земля.
Та сніг вже не стане цей першим,
Як і ти вже не будеш моя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932946
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2021
Конец не избежен, хоть его я не ждал,
Мой мир так метежен, я очень устал.
И сердце разбилось об склоны вершин,
Но мозг мой не умер, он выжил один .
И я улибаюсь краешком рта,
Осталась ведь вера, надежда жива.
Не надо сдаватся никому, никогда,
И будет вам счастье и память всегда.
Вот купол качнулся над рингом моим,
Всевышний глаза на мир мне открыл.
И я восхищаюсь его добротой,
Пути все прекрасны, но лучший домой!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923541
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.08.2021
Не шукай ти більше причини,
Просто музика стихла,скінчились слова.
Тут не має нічиї провини,
Що кохання бурхлива замерзла ріка.
Так давай не картатися знову,
І шукати потрібні слова.
Щоб почати гнітючу розмову,
Про все те, чого вже нема.
Нехай залишиться в серці хоч спомин,
Про щасливі, неповторні літа,
Що з собою як свідок безмовний,
Заберуть почуття в небуття.
Може бути, що душі зустрінуться знову,
Та будуть у них зовсім інші тіла.
І почнуть не почату розмову,
Про все те, що згоріло до тла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913975
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2021
Як і тоді стоїть нічний вокзал,
І ліхтарі розсіюють пітьму,
А я тебе малий чекав,
І мріяв, що ще обніму.
Нехай тобі розкаже сон,
Як я тебе тоді чекав,
Як образ твій я малював,
До серця міцно пригортав.
Усе залишилось без змін,
Хоч я тебе усе життя шукав,
Тобі матусю мій земний уклін,
Шкода твоєї ласки не пізнав.
Нехай тобі розкаже сон,
Як я тебе в думках стрічав,
Як образ твій я малював,
І в снах коротких цілував.
Зростає мамо онуча,
Таке красиве як і ти.
Хоч доля в нього не моя,
Та все ж йому потрібна ти.
Нехай тобі розкаже сон,
Що внучці дав твоє імя,
Яка щаслива в нас сім'я,
Дружина, донька ну і я.
Я дякую тобі за все,
За найцінніше за життя,
Турбує лиш мене одне,
Чи ти на світі ще жива.
Нехай тобі розкаже сон,
Як руки твої цілував,
Нехай тобі розкаже дощ,
Все те, що я не розказав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2020
Мое ты наказание, награда,
Мое ты вдохновение, печаль.
Мне от тебя любви не надо,
Лишь приоткрой свою вуаль.
Твои глаза как океан игривый,
Как айсберг нос из серебра.
Из сочных губ оскал красивый,
И ног скольжение от бедра.
А на груди твоей распятие,
Смотрело прямо на меня.
И на тебе сверкало платье,
Как солнце летнее маня.
Каскад волос как ветви ивы,
Осенний ветер раздувал.
Такой волнующей картины,
Мольберт еще и не видал.
И он споткнулся засмотревшись,
На красоту волнующую плоть.
И как не зная очутившись,
Лицом к распятию он вплоть.
После случая в том сквере,
Как настоящий джентльмен.
Мольберт женился на Венере,
Чтоб исчерпать весь инцидент.
Так когда-то разрешались,
Все амурные дела.
Ну куда все подевалось,
Все исчезло без следа.
Извиняйте ей красиво,
Мольберт на ушко прошептал.
И экипажем с вороными,
Он даму к дому провожал.
Уважение с комплиментом,
Вместе в доме ужились.
Наслаждаясь тем моментом,
Все мечты у них сбылись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896497
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.11.2020
Коли ходить світом вірус,
І повсюди йде війна.
Не втрачаймо браття віри,
Та надії у Христа.
Розгулялись темні сили,
Їм потрібна лиш душа.
У молитві є спасіння,
До небесного Отця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891913
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2020
Зустрілися двоє, вже сонце сідало,
У вітах широких губилось з теплом.
І зоряне небо, вже їх накривало,
Та трави стелились під ноги ковром.
Мільйон одиноких в безмежному лісі,
Та доля зустрітись їм випала двом.
І клен щось шептав тендітній берізці ,
Та сонце ранкове їх зігріло теплом.
Закоханих двоє в безкрайньому лісі,
І листя багряне вже впало до ніг.
Їх віти сплелися, обнялися скрони,
Сьогодні їх перша омріяна ніч.
Їм зорі світили із ясного неба,
І місяць як човен, на хвилях гойдав.
А більшого щастя нема і не треба,
А хто не любив, той щастя не знав.
Мороз світанковий на вітах хрустальних,
На бал новорічний нарядились вони.
І танець їх перший, таки карнавальний,
Й мелодія ллється, співають пташки.
Закоханих двоє в дрімучому лісі,
А стежка, щоб вийти із лісу одна.
Вже сонце он сходить, виграє на узліссі,
Дарує їм небо неповторні дива.
Зустрілися двоє, клен та берізка,
І всесвіт безмежний, лиш для них існував!
Стояла одна лиш, зажурена липа,
Її дуб до танцю сьогодні не взяв.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890222
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2020
Ти лиш моя, ти суджена,
А любов сліпа розбуджує,
Барви для фантазій і надій.
І наче постріл твоє - Ти не мій!
Твоя чарівність наче небо,
В очах зірками мерехтить.
І я щасливий, що у тебе,
Душа і серце не болить.
А я кохав і був щасливий,
Що ти в житті моїм була.
Така одна це факт суттєвий,
Як рідна пристань в корабля.
Твоя усмішка наче сонця,
Весняне, лагідне тепло.
Зігріє душу в пізню осінь,
Й розлуки наче не було.
Застав мене ти так страждати,
Щоб я відміряв кожен крок.
І щоб в кінці я зміг сказати,
Це надважливий був урок.
І от ключі від твого серця,
В моїй руці уже лежать.
Злилися разом два джерельця,
Та водограєм дзюркотять.
Схилився місяць низько з неба,
І зорі падають до ніг.
Хто не любив звичайно треба,
Знайти в житті свій оберіг.
Цінуєм те, чого не маєм,
І любим тих, кого нема.
Хто любить нас не помічаєм,
І проживаєм час дарма.
І я не зміг не розірвати,
Роман із каменем в душі.
Це все, що я хотів сказати,
У цьому віщому вірші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888842
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2020
Усі ми гості в цьому світі,
Прощатись з ним прийде пора.
Кому у зародку, в цвітінні,
А кому в самі вже жнива.
......................................
Покинув дім і полетіла,
У небо вже твоя душа.
Пташина жалібно співала,
Тихіше люди, тихо, ша.
.......................................
Просив хоч день я ще прожити,
Щоб зміг покаятись в гріхах.
І Отче наш проговорити,
Як не устами, хоч в думках.
......................................
Великі статки і багатство,
Усе пусте, усе ніщо.
Коли відходиш в Боже царство,
Багач, бідняк ти все одно.
Багатство все у вірі Божій,
Її ми можемо надбати.
Щоб на великім суді Божім,
Було себе чим оправдати!
.........................................
Живи в смиренні і любові,
До Бога нашого Отця.
Інакше Вічна пам'ять твоя,
Не варта й мідного гроша.
.........................................
Спасибі Вам, хто завітав,
Для мене - це вже св'ято!
А за життя я і не знав,
Як значить це багато!
.........................................
Вона співала в церкві в хорі,
Та прославляла там Хреста!
Тепер немає сил ні волі,
Щоб розімкнути хоч уста.
.........................................
Відшуміли дерева, відлетіли літа,
Закрилися очі, зімкнулись уста.
Зажурені рідні і хата пуста,
Вічная пам'ять на вічні літа.
...................................................
Він не помер, він буде жити,
В піснях, поемах і серцях.
Він той хто вмів горілку пити,
Без неї жити просто жах. ..............................
Як лебеді разом життя прожили,
І в радості й горі трималися купи.
І в царство небесне разом пішли ,
Тримаючись разом за руки.
.............................................
Він все віддав за Україну,
І найцінніше все життя.
І плаче небо без зупину,
Таким не має забуття!
......................................
Казали він ще міг би жити,
Якщо б не йшов на ту війну.
А так у небо журавлем злетіти,
Героєм стати випало йому.
........................................
Лягла на стіл не моя карта,
Не дама черва чи бубна.
А дама вина або хреста,
І в цьому моя є вина.
.......................................
Червону троянду колючу і гарну,
Яка розпустила лише пелюстки.
Цнотливу іще, граційну й прекрасну,
Зірвали безжально сили пітьми.
Їй би в саду квітнути райськім,
Ароматом своїм п'янити весь рай.
Та не доля її на банкеті весільнім,
На могилі розділить весільний коровай.
...........................................................
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2020
Ну хто розвів дороги, що зійшлися?
В одну дорогу звивисту й круту.
Й дороги знову наші розплелися,
Як той барвінок в літньому гаю.
Яка то насолода бути разом!
Як липа з кленом вітами сплестись.
Та не замітить, як наступить ранок,
І сонце в верховітті заблищить.
Така п'янка й духмяна в білім цвіті,
Мов наречена в першу шлюбну ніч!
Така далека і найближча в цілім світі,
Як сонця промінь, що приліг на піч!
Твоя краса з роками не зів'яла,
Як лист осінній золотом бренить!
Я знаю ти завжди мене чекала,
Яка чудова і хвилююча ця мить!
Хай вітер роздуває твої коси,
І листям листопад кладе до ніг.
Ці почуття, як чисті, срібні роси,
Що крізь роки для тебе я зберіг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883275
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2020
Залишся тут іще зі мною,
В цвітінні пишної весни.
Нехай милуюсь я тобою,
У світ мій в снах ти приходи.
Живу і дихаю тобою,
Прийди хоч маревом прийди.
Як сонце сходить і заходить,
З світанком двері відчини.
Долоні ніжні і холодні,
До щік моїх ти притули.
В очах безмежної безодні,
Ще раз мене ти утопи.
Я хочу впитися тобою,
Така солодка мов нектар.
У серці проросла лозою,
Й налились грона сонця дар.
Залишся мить іще зі мною,
З бокалом терпкого вина.
Хай танго бурхливою рікою,
З'єднає душі без гріха.
Вони з'єднаються і в небо,
Веселка вийде з берегів.
І з рук закоханих, як треба,
Полине пара голубів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881040
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2020
Твою я нежность терпеливо ждал,
И в сердце были приоткрыты двери.
И даже мозг мой без сомнений знал,
Что ты души моей поющие свирели.
И вот тот день действительно настал,
Я видел как глаза твои сверкали.
И начался как будто карнавал,
Которого с тобой так долго ждали.
Соприкоснулись две надежды, две души,
Две нежности, безбрежных два желания.
И будто бы из юности мечты,
Вернули нам то прежнее дыхание.
Я вновь смогу нарушить твой покой,
Твоей души безмолвное рыдание.
Я так хочу быть рядом лишь с тобой,
Жизнь без тебя сплошное лишь страдание.
Как звонкий колокольчик голос твой,
Как птицы крылья руки твои крепки.
Я упиваюсь до рассвета вновь тобой,
Хоть жизнь давно расставила все метки.
Наш день так краток но какой,
Таких на свете просто не бывает.
Шумит, играет, пенится прибой,
И солнце нежно океан ласкает.
Картину маслом нам напишет дождь,
Где ты и я кружимся словно птицы.
И ты меня как прежде верно ждеш,
Собрав все счастье наше до крупицы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865749
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.02.2020
Зоряна ніч наче очі твої,
Зачаровує, манить, розхристує.
Шляхом молочним до тебе вночі,
Місяць дорогу освітлює.
В зоряну ніч ми зустрілись колись,
І зорі нам падали з неба.
Щоб наші бажання з тобою збулись,
В них вірити люба нам треба.
Зорепадом роки пролетіли і вже,
Під зоряним небом кохаються діти.
Та нашу любов що палає й пече,
Так просто ніде не подіти.
Зоряна кохана ти одна бажана,
Лиш одна у світі, цілім лиш одна.
Одна серцю мила, ніжна і вродлива,
Найдорожча в світі, мов дзвінка весна.
Обніму так міцно, щоб не відпускати,
Розцілую ніжно я твої уста.
І будемо знову, мов птахи літати,
Й рахувати зорі знову в небесах.
Я для тебе люба прихилю і небо,
І найкращі зорі лиш до твоїх ніг.
Постелю намистом, зоряним намистом,
І зроблю для тебе я з них оберіг.
І від щастя очі вже горять мов зорі,
Я у їх безодні вже тону, тону.
Хвилею гойдає човен наш у морі,
А я до свого серця знов тебе горну.
Зоряна кохана ти одна бажана,
Лиш одна у світі, цілім лиш одна.
Одна серцю мила, ніжна і вродлива,
Найдорожча в світі, мов дзвінка весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851769
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2019
Який же вчора був чудовий день,
В моїх обіймах ти купалась як у морі.
І блиск в очах неначе сонця промінь,
Та губи в пристрасті заціловані до крові.
Який же вчора був прекрасний день,
Вся ніжність світу у моїх долонях.
Та шум ріки, як водограй пісень,
Каскад волосся по білосніжних скронях.
Який же вчора був щасливий день,
Ми мріяли, сміялися, любили.
І ехом у піснях до гір летіли,
Які з тобою в серці берегли.
Який бажаний той вчорашній день,
З п'янким вином бокали недопиті.
Й полотна недописаних картин,
Які з тобою разом не прожиті.
Який далекий той вчорашній день,
Лиш пам'ять світла та в душі тривога.
І сотні незабутніх цих хвилин,
Та в кожного тепер своя дорога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844312
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2019
Есть чувства разные на свете,
Но самое прекрасное любовь.
Когда ты растворился в человеке,
И притяжение земли ну просто ноль.
Есть чувства разные на свете,
Но всех пронзительнее боль.
Когда теряем на планете,
Детей убитых вновь и вновь.
Есть чувства разные на свете,
Но если овладеет сердцем страх.
Считай не жить тебе на свете,
И чувства схоронить в мечтах.
Есть чувства разные на свете,
Но самое печальное любовь.
Когда ты растворялся в человеке,
А он лишь вены резал твои в кровь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838052
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.06.2019
Есть чувства разные на свете,
Но самое прекрасное любовь.
Когда ты растворился в человеке,
И будто на лодони шар земной.
Есть чувства разные на свете,
Но всех пронзительнее боль.
Когда родного теряешь человека,
И больше не увидешь его вновь.
Есть чувства разные на свете,
Но если овладеет сердцем страх.
Считай не жить тебе на этом свете,
И всему о чем мечтал наступит крах.
Есть чувства разные на свете,
Но самое печальное любовь.
Когда души не чаешь в человеке,
А он порезал душу твою в кровь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838050
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2019
Я не казав тобі прощай,
Бо і не думав залишати.
Я не просив тебе чекай,
Бо ти не вміла ще кохати.
Вже літній вечір догорав,
І зорі небо мило вкрили,
А я тебе не відпускав,
До поки роси квіти вмили.
Дівча з роками розцвіло,
Та вже навчилося кохати,
Та в нас нагоди не було,
Вже разом сонце зустрічати.
Роки пройшли не повернути,
Оту вже зоряну нам ніч.
Це я нарешті зміг збагнути,
Коли зустрілись віч на віч.
І я готовий був кричати,
Та повернути ладен час,
Щоб лиш тебе поцілувати,
В ту ніч один, єдиний раз!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835288
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2019
Нехай дороги наші розійшлися,
Був літній вечір зоряний,п'янкий.
У вічному коханні не клялися,
Та серце огортав вогонь палкий.
Коли скрізь роки ми зустрілись,
У подиху твоїм відчув весну.
І сумніви відразу десь поділись,
Як жив без тебе досі не збагну.
Щасливі ті, хто може так любити,
У юні роки, чи вже не зовсім молоді.
Надіятись, чекати і зустріти,
Одне на двох кохання у житті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830414
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2019
Я больше тебя не ревную,
И взгляд я твой не ловлю.
Другую я нынче целую,
Но все же тебя я люблю.
Я звезды на небе считаю,
Как раньше с тобой мы вдвоем.
И млечным путем проплываю,
Дорогу в твой убраный дом.
Горит в твоем доме окошко,
Сидишь у него ты одна.
Читаешь умную книжку,
И ждешь, что наступит весна.
Лед тает на речке и в плавнях,
Крик уток разбудит тебя.
И солнце весеннее в санях,
Из горки и прямо в глаза.
И будто бы не было вьюги,
Холодной и долгой зимы.
Протянет нам радуга руки,
Надежды смыкая мосты.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827071
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.02.2019
Любовь не грех мы это знали,
В нее ныряли прямо с головой!
Но и того знать мы не желали,
Что мы не муж еще с женой.
В июльский день нас повенчали,
Мы поклялись быть верными всегда.
В любви детей с тобой рождали,
И все заботы были ерунда.
Года летели, чувства остывали,
Мы отдалились, дети подросли.
Но ночь приходит звезды зажигая,
И в небе ищем мы всегда свои.
Ведь звезды тоже иногда сгорают,
И мы желанье можем загадать.
На самом деле никогда не зная,
С кем обрести, а с кем все потерять.
Любовь не грех мы это точно знали!
В нее бросались прямо с головой!
Но и поверить мы могли едва ли,
Что мы не муж уже с женой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817291
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.12.2018
Я вас любил, я это знаю,
В далекой юности своей,
И сквозь года я ощущаю,
Что стали музой вы моей.
Ваш силуэт храня сквозь годы,
В потертой памяти своей,
И вместе с ним глоток свободы,
Летящей стаи голубей.
Года летели словно птицы,
Стирая в памяти черты,
Но как забыть мне те ресницы,
Улыбку редкой красоты!
Каскад волос, что водопадом,
Касались губ моих, груди,
Как руки легким листопадом,
На плечи с нежностью легли.
Ваш взгляд, что так искрился,
Как будто звезды отражал,
И этой ночью я влюбился!
Но вам об этом не сказал!
Поцеловал тогда вас в губы,
Вы чуть прищурили глаза,
И больше эти изумруды,
Не видел долгие года.
Мы разбежались по английски,
Как в синем море корабли.
Но не забыть мне вас и нынче,
И ноты пламенной любви.
И вот судьба распорядилась,
Я вас случайно повстречал,
И как мальчишка я влюбился,
Как будто в юность вновь попал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815027
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.11.2018
Ой як ясно сонце сходить у безкрайнім полі,
Рідні браття українці не віддайте волі!
Бо без волі України в нас уже не буде,
А без неї як сироти ми у світі будем.
Краще вмерти героїчно в боротьбі за волю!
Ніж рабом життя прожити у чужій неволі.
Бо Вкраїна наша мати і ми маєм знати,
Що згубити її легко, важко відстояти!
Тож вставайте рідні мої її боронити,
Щоб у мирі і спокої усім дружно жити,
Хай лани золото колосі та небо з блакиті,
Гордим стягом майорять у цілому світі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812765
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2018
Любов у часі заблукала,
Та віднайшлася все ж вона.
Вона нас двох давно шукала,
Щоб повернути все сповна.
Сонце вийшло із туману,
Та розсіяло пітьму.
Я зустрів свою кохану,
В цілім світі лиш одну.
Я вдивлявся в її очі,
Очі ясні, чарівні.
Що приходили щоночі,
Та на жаль лиш уві сні.
Я не міг повірить в щастя,
Що звалилося на нас.
Пригортав її до серця,
І щасливий промовляв:
Я люблю тебе кохана,
В цілім світі лиш одна.
Ти моя п’янка, бажана,
Найдорожча, чарівна.
Як обнялися з тобою,
Зацвіла навкруг весна.
Хоч на дворі пізня осінь,
І опала вже листва.
Ожило усе довкола,
Чути соло солов’я.
Прислухаюсь я до серця,
Воно каже ти моя.
І два лебеді сідають,
Біля чистого струмка.
Вони точно люба знають,
Що таке любов п’янка.
Я люблю тебе безмежно,
В цілім світі лиш одну.
І на струнах свого серця,
Я цей вірш тобі пишу.
Ми будемо не розлучні,
Немов місяць і зоря.
І любов наповнить душі,
Й розіллється мов ріка.
Я люблю тебе кохана,
В цілім світі лиш одна.
Ти моя п’янка, бажана,
Найдорожча, чарівна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2018
Ромашка с васильком в широком поле,
Под солнцем летним, ласковым цвели.
Мечтали только лишь они о море,
Но как к нему добраться без любви?
Она пришла внезапно как торнадо,
Срывая из цветков их лепестки.
А им как воздух это было надо,
Чтоб как-то оторваться от земли.
Они кружили ярко вместе в паре,
Не замечая всех земных проблем.
И лишь паря под облаками рядом,
Узнали вкус грядущих перемен.
И вот оно сверкает вдали море,
Как будто отражая солнца свет.
Взгрустнули вдруг они о поле,
Да лишь назад, увы дороги нет.
И лишь коснувшись глади моря,
Они покой душевный обрели.
Запомнив навсегда родное поле,
Навстречу солнцу вместе поплыли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811354
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.10.2018
Біло чорна лелеко, чому не зрадлива,
Чому в тебе леле поламані крила?
Не можеш у небо безкрайнє злетіти,
Щоб з милим у вирій, ще раз полетіти.
Мій милий загинув, мене поломали,
Ми жили в неволі, на нас полювали.
Як крила зростуться я в небо злечу,
І кривдникам нашим добром відплачу.
Нехай в їхнім домі співають пташата,
І сміхом веселим наповниться хата,
А я піднімуся у небо високе,
І каменем впаду у море глибоке.
Без милого жити - це як не літати,
Як жити в неволі, та щастя не знати!
Кохання лелече одне і назавжди,
Ніде не подітись від справжньої правди.
Я знаю що більше на білому світі,
Не буде для мене дерев в білім цвіті.
Не буде кохання, не буде тривоги,
Закінчились мої небесні дороги.
Курличуть лелеки у вирій злітають,
Та більше із ними мене вже не має.
Лиш вірність лелеча прекрасна і ніжна,
Як аркуш паперу вона білосніжна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810947
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2018
Візьму тебе за руку,
Не буде вже розлук.
Закружить в танці знову,
Мелодій ніжних звук.
Це ти моє кохання,
Це ти моя любов.
І я не можу більше,
Без тебе жити знов.
Ми обнялись з тобою,
Мов з місяцем зоря.
А сніг летить кружляє,
Почнемо все з нуля.
Заплету у твої коси,
Я сніжинки чарівні,
Щоб розлука вже ніколи,
Не наснилась навіть в сні.
Розцілую твої очі,
І не буде уже розлук.
І тільки чути серед ночі,
Двох сердець щасливих стук.
Це ти моя єдина,
У світі лиш одна.
Як жив без тебе досі,
Не знаю навіть я.
Розцілую твої губи,
І земля з під ніг піде.
Моя кохана, моя люба,
Найважливіша за усе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810699
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2018
Любуюсь тобой,как морем рассвет,
Околдован тобой, таких больше нет!
Окрыленный тобой,как лебедь весной,
Ну, а кто не любил, скажет он же больной.
В твоих глазах я вижу море,
И яркий солнечный рассвет.
Разделим мы любовь и горе,
Таких как ты ведь в мире нет!
Ты для меня весна и лето,
Ты для меня, как солнца луч.
И на краю планеты где то,
С тобой летаем выше туч.
В твоих глазах я вижу небо,
И звезд мерцающих огонь.
Жизнь изменилась круто, слепо,
Простым слиянием ладонь.
Ты для меня зима и осень,
Ты для меня как первый снег.
С тобой я счастлив очень, очень,
Таких как ты ведь в мире нет!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808202
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.09.2018
О чорна голубко, яка ти красива!
У небі високім розправила крила.
Я в небо злітаю, веселка весною,
Давай політаєм голубко з тобою.
О красеню сокіл чужа я дружина,
У мене велика, щаслива родина.
А ти чом один тут у небі кружляєш?
Невже ти ще пари досі не маєш?
Так сталось голубко тебе я кохаю,
Без тебе самотній і щастя не знаю.
А ти моя люба лети до родини,
Я ж буду чекати щасливої днини.
Пройшло тридцять років і сизу голубку,
Зустрів сокіл в небі свою милу любку.
Чому не весела, чому не літаєш,
Де очі красиві, чому їх ховаєш?
О ясний мій сокіл, життя вже спливає,
А справжнього щастя я й досі не має.
Давай сокіл милий удвох політаєм,
І щастя отого у двох пошукаєм!
І в небо піднялись, розправивши крила,
Голубка і сокіл - пара красива.
І скрились за обрій, вже сонце сідало,
Лиш в зорянім небі щастя кружляло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808196
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2018
Тернопіль файне місто,
Загадковий завжди став.
Весною в каштанах квітне,
Зимою в сугробах спав.
Тернопіль молоде місто,
Студентської дружби сплав.
Кохання палке і ніжне,
Я знову крізь роки згадав.
Тернопіль класне місто,
Соловейко у парку співав.
Завжди щире й привітне,
Його я б із тисяч впізнав!
Східний масив і Канада,
БАМ і Дружба твоя.
Як тебе не любити?
Центр ти юність моя!
До тебе приїду я знову,
Пройдуся по парках твоїх.
З тобою почнемо розмову,
Про друзів твоїх і моїх.
Що було колись я згадаю,
Як юність моя тут пройшла.
І знову на крилах літаю,
Від давнього цього тепла.
Знов острів закоханих кличе,
Дарує щасливе життя.
І ключ журавлиний курличе,
Над ставом поважно кружля.
І в церкві старенькій над ставом,
Вінчають закоханих знов.
І є наш Тернопіль тим містом,
В якому панує любов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793465
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2018
Он и в жизни и в работе, всегда был лидером во всем!
Его звали все Володей, намечали ему трон.
Но не слава его хобби, он был истиной пленен.
И мы вздрагиваем снова, услышав хриплый баритон!
Он был рыцарем пучины, а пучиной стала жизнь!
Он сражался в своих песнях, до победы не дожил.
Слова истинный кудесник, а наградой была низнь.
Стали вечной его песней, правда, честь и сердца пыл!
Не раз испытываемый долей, он был по прежнему боец.
Его стихи становились силой, что задевала чью-то "честь".
Его собратья по чернилам в "Союз" не взяли на конец.
Но он не стал ни чуть ревнивым, не взял на вооружение месть!
И он сгорел а мы все тлели и вот он ветер перемен!
Об этом пел В.С. Высоцкий, в своей "Охоте" он успел!
С последних рвался сухожилий, хрипел он с пеною у рта!
Чтоб донести нам путь к свободе из песен или же стиха!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792100
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 17.05.2018
Все більше забуваю я вогонь,
Палких твоїх і ніжних поцілунків.
Не відчуваю дотик лагідних долонь,
Що дарували тілу барви візерунків.
Я забуваю погляд люблячих очей,
І не повторні у твоїх обіймах ночі,
Як я тонув у хвилях тих ночей,
І світлі маячки - твої чарівні очі.
Ти так любила сонця лагідне тепло,
А я любив води не стримну силу.
І човен наш на хвилях віднесло,
У світ кохання - Сонячну долину.
Я цілую знову твої очі як тоді,
І розплітаю твої коси на світанні.
Ти до мене знову завітала уві сні,
І повернула почуття найперші, ранні!
Та більше і не треба вже мені,
Вже збулося останнє те бажання.
І сонце з морем злились в далині,
Й лелеки відлетіли вже останні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786668
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2018
Весна була, а може і початок літа?
Неначе сон у райському саду,
Коли побачив я тебе на пірсі,
Зворушливо красиву, молоду.
А море з небом вдалині злилося,
І лиш доріжка місячна лягла,
Вже вітер роздував твоє волосся,
На хвилях колисав собі човна.
В твоїх очах горіли ясні зорі,
Що так манили, кликали мене.
І я купався у любові морі,
Й ласкав до перших променів тебе.
І запах кипарису і трояндів,
Що так п'янив і душу огортав,
І я летів, не знаю скільки ярдів?
Та що люблю, з небес тобі кричав!
Так був тоді початок літа,
А може і закінчення весни?
Душа твоя й моя зігріта,
Без каяття і відчуття вини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2018
Частинку серця я Тобі залишу,
Нехай зігріє в люті холоди.
Та душу не віддам допоки дишу,
Хай краще заметуть її сніги.
Життя земне то є складна наука,
На вагах сили зла і доброти.
Як двох сердець закоханих розлука,
Що промайне і не залишить теплоти.
Хай в небо синє душа моя полине,
І спокій вічний там собі знайде.
А час земний ох як він швидко плине,
Й у вічність моя сутність відійде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2017
Весна прийде і сніг розтане,
І скресне крига по весні,
І лиш душа вже не повстане,
Вона у пеклі у вогні.
Її зла сила обманула
Таку наївну і дурну.
Спочатку все святе забула,
А потім канула в пітьму.
Що кажуть їй оте і робить,
Бо свого розуму нема.
То ріже вени, рідних гнобить,
То мучить бідного кота.
Та це початок лиш дороги,
В якій немає вороття.
Вже чути смерті легкі кроки,
Вона іде забрать життя.
Те найдорожче, дане богом
Немає тільки каяття.
Останнє селфі над пероном,
Й промчався потяг в небуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717976
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.02.2017
Я так тебе чекала, як місяця зоря,
І навіть і не знала, що доля ти моя.
Текли роки рікою, що розділяла нас,
Та тільки в моїм серці вогонь ще не погас.
І віра і надія у день нас цей звела,
Любов не помирала вона завжди жила.
Лиш тільки заблукала колись давно вона.
Тепер вона знайшлася і знову розцвіла.
Я так тебе кохаю, я так тебе люблю,
І долю розділяю з тобою я свою.
Нехай вона квітує ще довгії роки,
Бо я у твоїм серці, у моїм тільки ти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697331
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2016
А жінка на сопілку чимось схожа,
Коли ти вміло гратимеш на ній.
Вона для тебе буде лагідна і гожа,
Лиш в своїм серці зберегти любов зумій.
А жінка наче та берізка біла,
Лиш тільки сік до дна не випивай.
Вона тебе успішним бачити хотіла,
Вона твій тил про це не забувай.
А жінка наче скрипка серцю мила,
Лиш тільки вміло ти торкнися її струн.
Вона розправить у польоті твої крила,
Коли обнімеш ти її неначе в"юн.
А жінка наче пташка та співуча,
Коли даруєш ніжні їй слова.
Вона залишиться тобі одному вірна,
Якщо у серці твоїм буде лиш вона одна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697085
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2016
Строката доленько моя,
Чому по кругу ти ходила?
Ти скажеш: Кругла ж бо земля,
Тому я так робила.
А зупинитись маєш сам,
Де серцю мило й гоже.
А я тобі вже те і дам,
Що обереш собі небоже.
І я обрав не те що мав.
Був молодий тоді, гарячий.
Якби ж тоді я доле знав,
Що пошкодую ще добряче.
Та доля дала шанс мені!
Все у житті своїм змінити,
Щоб у любові і теплі,
Ще трошки хоч пожити.
За все завдячую тобі,
Я доленько строката.
За все у нашому житті,
Колись приходить плата.
У цім малесенькім вірші
Є дві важливі дати.
Коли сміюсь я від душі
Й коли на неї наплювати.
Тепер і в моїм вівтарі
Червона й чорна дати.
Летять у вирій журавлі
Про душу слід подбати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696713
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2016
Не треба слів вони зрадливі часто,
Лиш погляд твій і я все зрозумів.
Я по очах твоїх читаю вчасно,
Допоки з уст ще звук не долетів.
Мовчи коли ковток стоїть у горлі,
Коли дотла вже спалені мости.
Мовчи коли стискає скроні,
Від чорної, гнітючої жури.
Мовчи коли в очах від щастя сльози,
І зірка з неба у твоїй руці.
Мовчи коли мовчать уже не в змозі,
І бог віддасть твоє лише тобі.
Мовчи лиш мило усміхнися,
Як сонце, що виходить із за хмар,
І в очі мої гарно подивися,
Я в погляді усе тобі сказав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696190
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2016
Царівна осінь повертає нам любов,
І лист багряний прикрашає землю щедро.
Крізь злами років зустрічаємось ми знов,
Розлука ж відступать не хоче вперто.
Яка солодка у твоїх обіймах ніч,
Сам місяць усміхається нам з неба,
Яка проста і в той же час важлива річ:
Любити від душі від серця треба!
Так чверть слоліття пролетіло, пронеслось,
І в нас з тобою вже дорослі діти.
Нехай не все, що мріялось збулось,
Та полум"ю кохання не вдалось зітліти.
Воно ще дужче розгорілось і пече,
Охоплює все тіло і обличчя,
І на вершину щастя нас несе,
З минулого в теперішнє сторіччя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694162
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2016
Я вновь в бреду я видел сон,
В котором сняты все запреты и табу.
Во тьму веков я погружен,
И выбратся оттуда не могу.
Ах если б вы смогли понять,
Все тайны неизведанных миров.
Не долго нам осталось ждать,
Дыхания переменчивых ветров.
Они придут, сметут с земли,
Поблекший лик сомнительных богов.
Потонут враз их корабли,
Так и не достигнув райских берегов.
Тогда и ты простиш врагов,
Которых раньше готов был растерзать.
Не буду я писать стихов,
И самому себе не буду больше лгать.
Пускай уже все позади,
Осталось лишь раскаятся в грехах.
Таким как есть меня прими,
А прах мой развейте в облаках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692602
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.10.2016
Чтоб с чувством светлым даме жить,
Не надо замуж выходить.
Или идти лишь за того,
Кому оно предназначено.
Чтоб с чувством светлым даме жить,
Ей надо просто лишь любить.
Или любимой быть и все,
Иначе все предрешено.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691991
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.10.2016
ЗАЧЕМ ЛЕПИТЬ МЕЧТУ ИЗ ГЛИНЫ
НЕ ЗАМЕЧАЯ В НЕЙ НАВОЗ,
ЗАЧЕМ ИСКАТЬ НА ВСЕ ПРИЧИНЫ
НЕ ПОЛАГАЯСЬ НА АВОСЬ.
ПУСТЬ ГРОЗДЬЯ СОЛНЕЧНОЙ ДОЛИНЫ
ВИНОМ ПРОЛЬЮТСЯ СКВОЗЬ ГОДА,
ПУСТЬ ИННЫ, ТАНИ И МАРИНЫ
МЕНЯ ЗАБУДУТ НАВСЕГДА.
ПУСКАЙ ГОДА ЛЕТЯТ КАК ПТИЦЫ
НЕ ЗАМЕДЛЯЯ СВОЙ ПОЛЕТ,
ПУСКАЙ НЕ ЗНАЮТ СЛЕЗ РЕСНИЦЫ
И ПУСТЬ ДУША ВСЕГДА ПОЕТ.
КТО ВИНОВАТ ПУСКАЙ ОТВЕТИТ
ЗА ПРЕГРЕШЕНИЯ СВОИ,
А КТО ПРОЩЕН ПУСТЬ ЦЕНУ ВЗВЕСИТ
ГОСПОДНЕЙ, ПРАВЕДНОЙ ЛЮБВИ.
И НЕ ГРУСТИ КОГДА ВЗГРУСНЕТСЯ,
А ПРОСТО В НЕБО ПОСМОТРИ.
И СОЛНЦА ЛУЧИК УЛЫБНЕТСЯ
И ВСЕ ПРОЙДЕТ НА РАЗ, ДВА, ТРИ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690683
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 25.09.2016
Ти пам'ятай мене усюди,
Не забувай мене ніде.
Нехай місяць світанковий,
Тобі нагадує мене.
Не піддавайся навіть думці,
Що в тебе вже мене нема.
Коли почуєш ти у трубці,
Холодні наче лід слова.
Не вір тому, що кажуть люди,
Що він загинув задарма.
Нехай їм подарунком буде,
Мир, воля і українська весна!
Коли ти наче сніг холодна,
Часом мов сонце ти палка,
Буваєш наче лід слизькою,
Я так сумую за тобою!
Нехай весна квітує в серці,
Хоча на дворі ще зима.
Допоки ти в моєму серці,
То ти ніколи не сама!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2016
Який чудовий на Івана ранок,
Як пахне м’ята та рум’янок.
Туман городами пливе,
Павук мережева плете.
А верби миють у ставочку коси,
І трави вкрили кришталеві роси.
Пташки так весело співають,
Селяни сонце зутрічають.
Воно ж так крутиться і грає,
І добру звістку сповіщає.
Що вже настав той день Купала,
І нечисть у вогні пропала!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680750
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.07.2016
В любові обірвалася струна,
Не тішить більше гармонійним звуком,
І тільки в серці невгамовним стуком,
До мене знов приходила вона.
І грала тихо музика сумна,
Гнітюча атмосфера стисла скроні,
Та я ще пам'ятав її долоні,
Мені потрібна як повітря лиш вона.
Мені така ще рідна й вже чужа,
Немов ковток води й повітря свіже,
Розлука моє серце навпіл ріже,
Дороги ж у минуле вже нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2016
Кто сказал, что время лечит?
Кто сказал, что все пройдет?
Пожелтеют снова листья,
И снег белый упадет.
Только сердце знать не хочет,
О чем разум говорит.
И душа июньской ночью,
Ярким пламенем горит.
Кипарис дурманит разум,
И путь лунный морем лег.
И белеет вдали парус,
Как и я он одинок.
Все прекрасное уходит,
Оставляя в сердце след.
Но обратного здесь хода,
Как печально просто нет.
Вновь прибой ласкает уши,
Небо звездное влечет.
И по набережной шумной,
Парень с девушкой идет.
Все повторится как и прежде,
Под любви большим зонтом.
Ну как не сбыться здесь надежде,
Пьянящей сладостным вином.
И я вдыхаю полной грудью,
Волшебный этот аромат.
И предстоящему веселью,
Я несказанно братцы рад!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680277
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.07.2016
Чому дзвенить розгублено струна,
І ти у мене бІльше не одна,
Чому не можна повернути час,
Коли щаслива доля поєднала нас?
Моя любов не залишай мене одну,
Я хочу бачити усміхнену весну,
І чути спів сердечний солов’я,
Нехай щасливою буде моя сім’я!
Моя любов зведи усі мости,
Щоб з милою зустрілись знову ми,
Щоб скресла крига в наших почуттях,
Й весна буяла у закоханих серцях!
Любов ти нас не покидай,
Хоч шанс один ти нам надай!
Розлуці нас не віддавай,
Останній цвях не забивай!
Чому дзвенить так радісно струна,
І ти у мене тільки лиш одна,
Ми хочем зупинити знову час,
Щоб доля не розлучала більше нас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651124
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2016
Наступит день и я воскресну,
В твоих молитвах и стихах.
Увижу снова поднебесье,
В Твоих взлелеянных глазах.
А я сейчас как пыль дороги,
Что ветер в поле раздувал.
И в это время, от тревоги
На ухо Богу прошептал.
Слова проникли в Божье сердце,
Достигнув самого там дна.
И в этом мире мое сердце,
Не будешь больше ты одна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640474
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.02.2016
З днем народження вітаю,
Щастя й радості бажаю!
В цей святковий світлий день,
Море квітів і пісень!
Хай сонячні промені світла,
Завжди супроводжують шлях!
Хай в серці весна завжди квітне,
Як маки в пшеничних полях!
Хай душа живе у святі,
У багатій й щедрій хаті!
І любов хай зігріває,
І від неї серце тає!
Хай усе буде гаразд,
І зарплата і аванс!
На роботу як на свято,
Друзів вірних щоб багато!
Сльози радості в очах,
З норки шуба на плечах!
І живи ти аж до ста,
Душею й тілом молода!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640202
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2016
Життя на місце все розставить,
Вернуться всі, кого ми ждем.
Лиш тільки треба бога славить,
Принаймі поки ще живем!
Й обніме син рідненьку матір,
Яка його з війни ждала.
Хоч облетіла звістка хутір
Його в живих давно нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640197
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2016
Как солнечный зайчик, как неба улыбка,
Живет в Судаке медсестра Маргаритка.
В День всех влюбленных ее повстречал,
Изящней красотки я раньше не знал.
В страстном танце она вся жила,
Изгиб ее тела и млеет душа.
Я долго стоял позабыв обо всем,
Хотелось с ней быть и ночью и днем.
На танец ее я решил пригласить,
А если откажет так лучше не жить.
И я подошел не зная в ответ,
Что скажет она прости иль привет.
Но в теле красивом таилась душа,
Прекраснее даже чем в Ялте весна.
И я задыхался в палитре такой,
Наверное я заболел здесь тобой.
В лунную ночь по глади морской,
Надейся и жди я вернусь за тобой.
А если не сможешь дождаться меня,
Ты не виновна, виновен лишь я.
Ты счастлива будь не смотря ни на что,
А счастлива ты это счастье мое.
С тобой мы разделим его пополам,
Обидеть тебя никому я не дам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637318
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.01.2016
Живи, дыши и наслаждайся,
Всем тем, что уготовил тебе Бог.
Люби, страдай, не сомневайся,
На перекрестках жизненных дорог.
Не сожалей, не плач, не кайся!
О днях ушедших безвозвратно в даль.
И никогда не зарекайся,
Как я когда-то, и мне очень жаль.
Ни власти, ни деньгам не обольщайся.
Обидчику не мсти, а лишь прости.
А людям ты почаще улыбайся,
И Бога больше чем себя люби!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635417
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.01.2016
Мое ты вдохновение, и любовь моя,
Всех забыв на свете помню лишь тебя.
Я тебя в Париже как то повстречал,
До того ни после я любви не знал.
В солнечных лучах на закате дня,
На волнах качались только ты и я,
Музыка играла, ужин при свечах,
И сверкали звезды лишь в твоих глазах!
Ночь проворковали словно голубки,
Утром солнце сходит нам не по пути,
Мне пора в Израиль у меня дела,
А тебя красотку Франция ждала!
Как прекрасны розы в утренней росе,
Не пройдет и года я вернусь к тебе.
Ты не плач родная, милая моя,
Помни, что живу я только для тебя!
Самолет поднялся, крыльями сверкая,
И я точно знал мне не нужна другая.
Лишь не знал тогда я что в последний раз,
Вижу я сверкание изумрудных глаз.
И теперь я в море выхожу один,
Сам теперь себе я, раб и господин.
Почему так горько, пусто на душе,
И я в каждом звуке слышу лишь cherche!
Как прекрасен вечер, чайки за кормой,
И мерцают звезды в пене голубой,
Отражает море горькую луну,
А я жду как прежде лишь тебя одну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633201
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.01.2016
Новый год стучится в окна,
Новый год стучится в двери.
Ну а в нас ведь есть надежда,
И мы в нее так свято верим.
Заиграла, засверкала
Когда в небо улетала.
Обгоревшая упала
И в сугробе вмиг пропала.
Но зато свершилось чудо,
Появившись ни откуда.
Огни елочка зажгла,
В мир волшебный позвала.
И вновь мы вместе ты и я,
В моей руке твоя рука.
Горят у нас опять глаза,
И мы пьяны от волшебства.
Танцуют звезды и луна
И снег искрится и она
Любовь, что чудом ожила
И крылья снова обрела!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632706
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.12.2015
Моя любовь пришла внезапно,
Как солнце сходит по утру,
И ускользнула очень гладко,
Как дождь струится по стеклу.
О как был сладок ее плен!
Любви пьянящее дыханье!
И очень горький вкус измен,
Души обманутой рыдание.
Любовь возносит до высот!
Затем бросает круто вниз.
Кто не любил тот не поймет,
Любви загадочный каприз.
И вот мы мчимся под венец,
И будто сбылись все мечтания.
Но есть начало, есть конец.
Там где любовь, там и страдания!
Но мы ныряем вновь и вновь,
В любовью сотканные сети.
Виновна в этом лишь любовь,
А мы ее безбашенные дети!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632234
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.12.2015
Посмотрите он снова рвется вперед,
Финт вправо, финт влево,уйдет он уйдет!
Но вдруг Бекенбауер сделал подкат,
Но ему не помеха и даже шпагат.
Он напорист и быстр как мустанг,
При срыве атаки он мчится назад,
И так оба тайма подряд,
На глазах потухает защитников ряд.
Задором он светит в свои 35,
И в первой команде играет опять.
Ему не дано на скамье отдыхать,
Он в поле маяк, нельзя угасать.
Его мастерство ценилось Пеле,
Болельщикам жизнь продливая,
А он все стремился к заветной мечте,
Жизненный темп нагнетая.
Время летело он тренером стал,
Как прежде он в мыслях на поле,
Он все в своей жизни футболу отдал,
И в снах и теперь он выходит на поле.
Осень укроет листвою поля,
Пожелтеют от времени снимки,
А радость, что дарит игра Блохина,
Стоит не меньше чем музыка Глинки.
1988-2006р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630076
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.12.2015
Ти у ві сні до мене часто приходила,
Я бачив образ ніжний і прекрасний.
Скрізь сон я чув як трепетно, як ніжно,
Ти уст моїх торкаючись шептала.
Той шепіт линув мов те вічне джерело,
Яке ніяка сила не зупинить.
Я все сильніше відчував твоє тепло,
Яке мене мов сонцем обпалило.
Ще мить і наші погляди зустрілись.
Я бачив очі чисті дві перлини,
Ніжні губи - троянди в цвіту,
І любов незгасиму й палку!
Як шкода, що це тільки сон...
Лиш місяць виглядує з моїх вікон,
А серце ще б'ється з твоїм в унісон!
Ти знаєш, а може це зовсім не сон?
2015р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630075
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2015
Як Стир й Десна впадають в Чорне море,
Так ти і я вдивляємось в яскраві зорі.
І наших почуттів дзвінкий струмок,
Лягає римами на твій і мій листок.
Коли почуття зникає, струмок помалу замерзає,
А навесні, немов гірська ріка, він не стихає.
І в мріях, і в думках - лише одна,
Така далека і близька, моя споріднена душа.
Небесна музика луна, коли тебе торкнуся я,
Неначе скрипка чарівна, в моїй руці твоя душа.
Хоча не маю права знаю, та її не відпускаю,
Найвищу ноту набираю, і лиш одну тебе жадаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2015
Я беседую с немым и бесчувственным фото,
На котором я вижу родной силуэт.
это друг из десантно-воздушного флота,
Шлет с востока армейский привет.
В бушлате и в этом берете,
Он как будто уже возмужал.
Но всмотревшись получше при свете,
Его сразу я прежним узнал.
И глаза его черные те же,
Только взгляд их как будто грустней.
И улыбка не вышла как прежде,
Улыбается ртом, а хотелось бы всем.
Из тельняшки казенной вздымается шея,
Она стала уж шире лица.
Не уж-то возможно за годик лишений,
В орла превратить простого птенца.
2015р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629842
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.12.2015
Я чверть століття їй одній віддав!
Лиш їй одній освідчився в коханні!
Та тільки їй сказати як не знав,
Що розлюбив я вперше і востаннє!
Відтоді серце стало крижане,
Його нікому вже не розтопити.
Але я знаю точно лиш одне,
Що треба якось далі жити!
Прийде до мене ще колись любов,
Й серця палатимуть в коханні.
І я скажу ще комусь знов і знов,
Що я люблю як вперше і в останнє!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2015
Я ее как встретил сразу улетел,
Ведь такую даму я всегда хотел,
Ласковые ручки и роскошный бюст,
Пить нектар готов я с шелковистых губ.
Волосы по плечи, ветер раздувал,
Всем знакомым жестом я ее позвал.
В изумрудных глазках сразу утонул,
Будто кто-то свыше молодость вернул.
И одним движеньем я ее обнял,
Словно в сладкой сказке сразу побывал.
Руки проскользнули медленно к бедру,
На руки ее я бережно беру.
Напрочь вдруг уходит из под ног земля,
Чувства одолели полностью меня.
Я в любовь бросаюсь прямо с головой,
Мне никто не нужен я живу тобой!
В небе ключ курлычет и зовет меня,
Кто сказал однажды, что любовь одна.
Вот играет снова, солнце по весне,
И любовь очередная в дверь стучит ко мне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629556
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.12.2015
На курорт "Куяльник" я путівку взяв.
Плакав і сміявся як туди попав.
Море по коліна, адже це лиман,
Дихається легко, хоч стоїть туман.
У їдальні їсти смачно подають.
У кімнаті воду тричі в день дають,
Шкода лиш холодну, теплої нема
І помитись в душі мріяв я дарма.
Та не все так кепсько я це зрозумів,
Коли на ті грязі трохи походив,
Там неначе в пеклі і старі й малі,
У багнюку лізуть наче в мед усі.
А в басейні теплім і солонім геть,
Розробляють руки, ноги та хребет,
А коли попаде в око крапелька води,
То вже не захочеш більше ти сюди.
Вечорами танці, а не хочеш ти,
На концерт талантів чи в кіно іди.
Дискотеки крутять і кафе тут є,
А лінивий зовсім в номері сиди.
Архітектор мудрий корпуси робив,
І наліво точно він не раз ходив,
Бо вже до сусідки по балкону ти
Можеш без страховки легко перейти.
І Одеса - мама поруч зовсім є,
Якщо стане скучно ти мерщій туди.
А там море глибше й опера там є,
Морем погуляти - в морський порт іди.
Старий Дюк кивне ствердно не спіши,
Ти Одесу нашу серцем полюби!
За її таланти, неземну красу,
В цілім білім світі лиш таку одну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2015
В білім цвіті купаються віти,
Править світом царівна нова.
Радо сонцю всміхаються діти,
І зимі тут вже місця нема.
Умиваються росами квіти,
Вкрила землю пахуча трава.
І дівча синьооке в гаю мріє чути
Кохання найпершого ніжні слова.
І бджоли над полем гудуть,
Збираючи з квітів нектар.
А дівчата віночки плетуть,
І небо чистеньке, без хмар.
У небі клекоче лелеча сім’я,
Мов хоче сказати - Прийшла вже пора!
Скажіть любі діти її нам ім’я
Жадана для всіх, неповторна весна!
2003р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629237
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2015
Твій хрест вознісся над землею,
Ми поклоняємось йому!
Як тепле сонце гріє землю,
Хрест в душах наших розсіва пітьму!
І вірим ми коли надії вже немає,
І серце стисло болем не земним,
Твій хрест завжди допомогає,
Довіку залишаємось ми з ним!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2015
Все то, чем я живу,
Все то, что знаю я,
Ты знаешь и врагу,
Никак желать нельзя.
Пускай мне Бог простит,
Все то что нагрешил,
Меня Всего знобить,
И я уйти решил.
Сейчас мне в мир иной,
Теперь не устою.
Поверь одной ногой,
Я в нем давно стою.
И вот он коридор,
Мелькнула жизнь моя.
Я думал это вздор,
Теперь же каюсь я!
И вот он солнца луч,
Слепит мои глаза!
Невидно в небе туч,
Откуда же гроза?
Но ей не потушить,
В душе моей пожар!
Мне некуда спешить,
Я принял Свыше дар!
Смола везьде кипит,
Повсюду дыма смрад.
Душа в огне горит,
Наверно это ад!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628987
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.12.2015
Да ты ушел и пусто в доме стало.
Я не смогла никак заполнить тишину.
Да ты ушел внезапно, безоглядно,
Но вместе с тем я нахожусь в твоем плену.
Приснилось солнце мне, а это ведь к удаче,
И в дождь осенний, в зимнюю пургу.
Да и скажи, как может быть иначе,
Ведь ты всегда любил меня одну.
Теперь я прихожу к тебе со снами.
С тобой о самом сокровенном говорю.
Конфету как и прежними годами,
С тобою на двоих одну делю.
Пускай не утону в твоем объятье,
Пусть глаз твоих уже не целовать.
Лишь сожалею в подвенечном платье,
Я не смогла с тобой потанцевать.
А время птицей пролетело.
Увял цветущий раньше сад.
Кому теперь какое дело,
Кто прав из нас, а кто был виноват.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628290
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.12.2015
Я не герой ее романов,
Да и вообще я ей никто,
Ну и конечно есть изъяны,
Ведь я вернулся из СИЗО.
Иду себе хромая мимо
Ее встречаю как на зло.
Моргаю глазом ей игриво,
Второй не видит ничего.
Она идет себе в ночную
И шлейф духов за ней Dіоr.
Я приближаюсь к ней вплотную
И затеваю разговор.
Как ты могла, надежда школы
И мисс ее наверняка!
Пойти работать в стриптиз клубы
И извиваться у шеста?
Скажи мне стройная милаша,
В прикиде модном, дорогом.
Могу ли я «красавец» Паша,
Хоть проводить тебя глазком?
И не суди меня ты строго,
Что я учу как жить тебя.
Ведь мне не нужно очень много,
Лишь только б ты моей была!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628057
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.12.2015
Я вновь иду по пристани,
И взгляд девчонок пристальный.
Но мне же нужен пламенный,
Такой как твой отчаянный!
Которым все и сказано,
Что в книжках не отыщите,
Сегодня то потеряно,
Что в жизни вы так ищите.
И сожаления ник-чему уже,
Она с другим повенчана,
И при клонясь лицом к стене,
Вновь повторять- святая женщина.
Я вспоминаю старый дом,
И имя той, что жила в нем.
Все наяву я думал сон,
Я был влюблен, да был влюблен!
Степь вольная, море вечное!
Все хорошее быстротечное!
Я ухожу в дорогу дальнюю,
Ну наиграй мне песнь печальную!
Но я вернусь еще весной,
Забытый всеми и одной,
Но лишь бессмертною душой,
Воспетой на Руси родной!
Я вновь вернусь на землю русскую,
Не раз невинно оскорбленную,
Но духом никогда не павшую,
И вовек веков свободную!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628049
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.12.2015
Силу любви измерит лишь время,
А вот силу страданий никто бы не смог.
И я гнал свою лошадь пришпорив стремя,
Но она спотыкалась, сбивалась все с ног.
И тогда я решил повернуть обнаглевшее время.
Прокрутить все назад словно пленку в кино,
Посадить снова в землю любви нашей семя,
И все ему дать, лишь только оно проросло.
Я ходил бы за ним точно мать за младенцем,
Согревал его лаской, своей кровью поил,
И оно бы взошло, вскормленное сердцем,
Развеяв навеки печальность могил.
Но нет невозможно вернуть улетевшее время,
Прокрутить все назад словно пленку в кино,
Напрасно я гнал свою лошадь, пришпорив стремя,
Все то, что любил враз и навечно ушло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627895
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.12.2015
О школо рідна ти моя,
Моя сова ти сизокрила!
Наука мудрая твоя,
Мене в житті не підводила!
Прийшов до тебе і згадалась,
Дитинства й юності пора.
У стінах цих навік зосталась,
Твоя привітність чарівна!
В коханні перші кроки,
У твоїх стінах я зробив.
І на Ленінські уроки,
Як і всі тоді ходив.
Ми так хотіли подоросліть,
І розлетітись хто куди.
Тепер напевно помолодшать,
Щоб повернутись знов сюди!
Хоч ненадовго, лиш на днину,
У нашу юність золоту.
І я до тебе знову лину,
До тебе школо я спішу!
Нам є про що згадати,
І келих терпкого вина,
За здійснені мрії юнацькі,
Й за тебе підняти до дна.
Тут все в цвіту, тут пахнуть квіти,
І я тобі вклоняюсь до землі.
Нехай розумні виростають твої діти,
І вчать їх тільки мудрі вчителі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627795
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.12.2015
Катятся слезинки по лицу Маринки,
Кончилась веселая пора,
Лекции и сессии, вечеринки с песнями,
Стихли споры, аудитория пуста.
Завтра съедет Миша, а за ним Лариса,
Ну а сегодня гуляем до утра!
Наливай Василий, чтоб мы долго жили,
Да не просто жили, жили не тужили,
Лучших дам любили, вино, водку пили,
И чтоб не краснели за нас профессора!
И давайте дружно выпьем все до дна,
Чтоб не осталось ни одной слезинки,
Помните ребята молодость одна,
Ну станцуй нам Вика, танец живота,
Да танцуй так страстно милая душа,
Чтобы закружилась спьяну голова!
Наливай Василий по второму кругу,
Чтобы мы съезжались с севера и юга,
В эти всем родные нам места,
Где гуляли парами, верили, мечтали мы,
Думали, что будет так всегда!
Девочки танцуют, кружится земля,
Молодость прекрасна ты Наташ права,
Ну давайте братцы выпьем мы по третьей!
За девчонок наших, за прекрасных дам!
Чтобы их любили и цветы дарили,
Чтоб красотки были не властные годам!
Ну сыграй с душою нам ты музыкант,
Чтоб кружились пары и под звук гитары,
Вихрем пролетели лучшие года!
Чтоб не было стыдно и до слез обидно,
Что напрасно молодость прошла...
Пусть лучше не кончается она!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627571
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.12.2015
Де ти? Озовись моє кохання!
Заснути не зможу знову я до рання.
Чуєш,- я люблю, тобі шепочу,
Розцілувати твої сині очі хочу!
Переді мною очі сині, сині,
Які я не забув, люблю й до нині!
В яких я потонути завжди мріяв,
Та долю іншу Бог мені відміряв.
Нас розділяє океан, ще й море,
І я не можу передати своє горе.
Та я до тебе в кожній думці лину,
До тебе мила в нашу Україну!
Пройшли роки та серцю не прикажеш,
І ти кохаю мені знову кажеш!
Я пригорну тебе до свого серця,
І розцілую очі сині два озерця!
Куди ступить і крок тепер не знаю,
В твоїх очах я радість відчуваю!
Намилуватись я тобою хочу,
І ніжне я люблю тобі шепочу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627567
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2015
Ведь ты же помнишь наш февраль,
Любви загадочной рожденье,
И страстных губ прикосновение.
Но дни так быстро пролетели,
Мы оглянутся не успели,
И во дворе уж не зима.
А помнишь счастливы как были!
Как нежно, пламенно любили!
В моей руке твоя рука!
Но счастье наше сдула вьюга,
И мы остались друг без друга,
Зачем скажи пришла весна?
Цветут каштаны плачут ивы,
Девчонки молоды, красивы,
Вскружил им головы жасмин.
И к югу с ним ты улетела,
Со мной простится не успела,
Брожу по улицам один.
Но лето быстро пролетело
Ты с ним поладить не сумела
И вы расстались навсегда
И ты пришла ко мне подруга
Прости, прости дрожали губы
Как лист осенний на ветру
Но дождь осенний смыл страданья,
Мне не нужны твои признания,
О вечной, сказочной любви.
Нам не вернутся в нашу вьюгу,
Где снег пушистый, белый кружит,
Послушай лучше уходи!
Но знай любовь сама сгубила,
И я простить тебя не в силах.
И знай любовь не сразу умерла,
За жизнь она боролась как могла,
Надеясь молча отошла душа,
И белый голубь улетел с крыльца!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627283
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.12.2015
Снова в небе заря, сгорает и падает,
Загадать бы успеть, что волнует и радует!
Да никак не припомню чего-то я ценного,
Обилие обычного, второстепенного!
А быть может уже приобрел все я главное!
Пусть даже обычное, пусть даже бесславное,
Жизнь без ошибок, что море без рифов,
Довольно сомнений, иллюзий и мифов.
Жизни миг дарованный однажды,
Когда- нибудь придется нам отдать.
Никак нельзя уйти из жизни дважды,
Но раз придется все-же умирать!
И вот сижу под лунным небом мая,
И дрожь тайком крадется по спине,
Что вот спешу зачем и сам не зная,
Достичь всего престижного вполне.
Как можно жить любя и презирая,
Я не могу вот это осознать!
Скажите мне на что нам жизнь шальная,
Коль смерть нельзя на время отозвать!
Она придет колдунья в белом, злая,
Остатки душ из тела выгонять,
Не знает видно смерть седая,злая,
Что этих душ вовеки не сыскать.
Они давно летают возле рая,
Сыскав приют под кровом облаков.
На что им жизнь, скажите мне, иная,
И тайны не изведанных миров.
И пусть мечты мои разбиты словно волны,
Об склоны гордых, не изведанных вершин.
Не позовут меня в походы чьи-то горны,
Умолк души навеки клавесин.
И ник-чему мне ваши сплетни в виде версий,
Что мол гулял и с призраком дружил.
Мой век, пусть даже и по глупости ушедший,
Что вам сказать?- Как мог я так и жил!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627078
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.12.2015
Любовь пьянит безжалостно сознание,
Я слышу вновь ее безумное дыханье.
Меня то в жар, то в холод окунает,
И сердце из груди сбежать желает.
И я бросаюсь в горько-сладкие сети,
Мне как воздух нужны ощущения эти!
Мельчайшую ложь я нутром ощущаю,
Но признаться себе в этом я не желаю.
Любовь ушла, а вместе с ней и муки,
А ведь влекла, ее я слышал звуки!
Но не судьба нам с нею повстречаться,
А так хотелось ею надышаться!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627074
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.12.2015
Прошел этап безсмысленных исканий,
И возвращаюсь я опять назад.
Я приобрел друзей и много новых знаний,
Но разве этот я искал расклад.
А что искал сказать Вам не решаюсь.
Да я и сам весь в домыслах пока.
Душа и сердце будто понимают,
А в теле грешном кроется беда.
Она меня подводит под чистую,
Как дрожь в руках на хлестком вираже.
Ах если смог судьбу свою крутую,
Закрыть как Мерседес я в гараже.
Тогда она меня не настигала,
И не сжимала сердце по ночам.
Я весь застыл в предчувствии финала,
Но все же не доверился я Вам.
Да и зачем Вам знать мои печали.
Пускай они останутся со мной.
Да вы и сами по ночам рыдали,
Обмануты безжалостной судьбой.
И сжав обид букет в своей ладони,
Я улыбаться должен позабыв о всем.
И в этой жизненной погони,
Я не могу ударить в грязь лицом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626854
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.12.2015
За окном разыгрался гром,
И дороги размыли дожди,
Мы с тобой еще вместе живем,
Но развел кто- то наши пути.
Занавешу я окна свои,
Пусть горит одиноко свеча,
Ни к чему мне признания твои,
Лишь только взгляни мне в глаза.
Ах как нежно меня целовал,
Я сгорала в объятьях твоих!
А когда ты ее повстречал,
Стал любовь делить на двоих.
Наверное нынче напьюсь,
И это мне будет с руки.
О дверь я спиной обопрусь,
Как будто на плечи твои.
На улице дождь проливной,
Из глаз моих льются ручьи.
Ты стучишь и просишь - "Открой"
Но открыть мне тебе не с руки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626852
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.12.2015