yaguarondi

Сторінки (1/83):  « 1»

Маруся (2)

Марусі  вже  вісім  з  половиною,  вона  навчається  в  другому  "Г",  гарно  вміє  читати,  хоч  і  не  дружить  з  математикою.  Нещодавно  навчилася  вимовляти  букву  Р.  Як  і  раніше  любить  будувати  маленькі  королівства  для  маленьких  чоловічків,  що  живуть  в  траві.  Сьогодні  будували  їм  вігвам  з  коротеньких  паличок,  обкладених  лютневою  пожухлою    травичкою..
Ми  вже  йшли  додому,  коли  я  помітила  на  небі  сяючий  літачок  з  коротким  шлейфом,  що  швидко  танув.  Поспішила  порадувати  Марусю,  але  даремно:  прекрасний  настрій  після  будування  вігваму  змінився  на  плаксивий,  губи  скривилися:  "А  ти  точно  знаєш,  що  це  літак?"
-  Ну  звичайно,  ти  ж  сама  бачиш,  він  все  ближче,  й  ближче..
-  А  це  не  ракета,  що  вибухає?
-  Ну  що  ти!?  Звідки  у  нас  такі  ракети?!  Це  літак,  він  летить  з  Одеси  до  Києва,  якраз  над  нашим  містом..  ти  ж  вже  бачила  такі  не  раз!
-  А  ось  глянь,  він  спереду  горить..
-  То  в  нього  сигнальні  вогні,  щоб  інші  літаки  його  обминали..
Літак  вже  над  нами.  Пропоную,  щоб  їй  швидше  забулося,  зайти  в  магазин  і  купити  нову  чарівну  паличку,  бо  стара  вчора  поламалася,  і  з  полегшенням  бачу,  як  темінь  жаху  в  її  очах  змінюється  на  світлий  передсмак  радощів..  
Звідки  в  тебе,  маленька,  цей  страх?..  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940277
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2022


У Кривім Розі - зима. .

Сонця  кораблик  зухвало  рудий  ковзає  льодом  небес
Січень-прибулець  такий  молодий  в  хвої  зеленій  і  без
Легко  міняють  дощі  на  сніги  –  чорне  на  біле  –  дахи
Круки  сканують  руді  вівсюги  свіжим  єхидним  «кахи!»
Січень  -  весняний  тепла  побратим  в  квіти  стікає  туман
Тануть  сніжинки  у  Розі  Кривім:  у  Кривім  Розі  зима..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900912
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2021


Маруся (1)

Коли  Марусі  виповнився  один  день,  лікарі  зробили  їй  дуже  важливу  операцію,  під  час  якої  пошкодили  горлечко,  і  тепер  у  неї  трошки  хриплі  голос  і  сміх.
Розмовляючи  з  Марусею,  я  часто  згадую  покійну  свекруху,  що  теж  мала  
невеличку  хриплість  у  голосі.  Іноді  мені  віриться,  що  бабуся  Ліда  якимсь  чином  
реінкарнувалася  в  Марусі,  що  Маруся  зберегла  з  минулого  життя  свої  жести,  
манери  розмови,  стиль  поведінки,  щось  невловимо  знайоме.  

Ви  собі  не  уявляєте,  яке  це  невимовне  задоволення  -
спілкуватися  зі  своєю  свекрухою,  коли  вона  ще  мала́..  обніматися,  
дружити  з  нею,  знати,  що  вона  все  говорить  і  відчуває  щиро,  знати  про  нашу  взаємну  любов..

І  ось  ранок.  Снідаємо.  Маруся  їсть  мій  пиріжок,  хвалить  його  і  раптом  заявляє:
-А  коли  я  була  велика,  я  теж  пекла  смачні  пиліжки,  тільки  вони  були  більші,  такі  довгі..
-Я  пам'ятаю,  -  кажу  я  їй,
вражена  почутим  (перед  очима  довгасті  і  смачнющі  пиріжки  бабуні  Ліди).  І  смішно,  і  дивно..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878525
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2020


Червень

дерева  огортаються  гілками
щоб  рівновагу  довше  зберегти  
а  я  росту  у  далечінь  думками
туди  де  ти..

туди  де  тиші  й  полинів  сполука
де  бабки  доторкаються  крильми
де  я  радію  каркотінню  крука
і  залишкам  зими

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2020


Що не гоїть вода тиха. .

Озирнися,  з  тобою  поруч
Накидаю  за  колом  коло,
Ягуаром  пильную  здобич  -
Трохи  крихт  зі  твого  столу:
Кілька  строф  про  зимовий  ранок,
Кілька  голок  -  різька  крига,
Дрібка  солі  для  тих  ранок,  
Що  не  гоїть  вода  тиха,
Вистеляючи  твій  ганок..

Картина  Ірини  Котової  "Зима"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2020


щастя і ЩАСТЯ

У  полоні  стереотипів  щастя  рук  –  в  золотій  обручці.
Плачуть  пальці,  невдягнені  у  золоті́  каблу́чки.
О,  це  щастя,  як  в  кожній  руці́  –  по  маленькій  дитячій  ручці,
ЩАСТЯ  ж  -    коли  не  стачає  рук,  щоб  тримати  всі  ті  малесенькі  ручки..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853183
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.10.2019


Осіннє. .

Знову  ночі  підошви  
Гріє  обрію  подих  червоний,
Мудрий  лис  золотий  
У  небеснім  калюжеві  хмар
Ллє  усмішку  руду  
У  прощання    невтримнім    законі  -
Усміхнеться  востаннє,  
І  стихне,  і  згасне  пожар..

Цей  небесний  більярд..  
Як  кораблик  у  льоду  облозі,
Місяць  в  хмарах  застряг,  
Без  зірок  засинають  сади..  
На  кленовім  листі  
Золотому  на  мокрій  дорозі
Ночі  теплі  підошви  
Залишать  червоні  сліди…  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853129
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2019


Мобільний стан

-  Лесю,  принеси  мобілку.
Схопилася,  винесла  з  хати  його  і  свій  телефони,  поклала  до  верхніх  кишень,  -  його  –  до  лівої,  свій  –  до  правої.  По  дорозі  вирішила  сполоснути  лице  у  діжці  з  дощовою  водою.  Дощу  давно  не  було,  води  у  діжі  лишилося  мало.  Доки  тяглась  руками,  Васильків  мобільник  шубовснув  у  діжку.  Швидко  вихопила,  відкрила,  протерла  все  сухою  ганчірочкою,    швиденько  віднесла  чоловікові…  
Василько  дивувася:  -  Лесь,  і  чого  ото  воно  не  балакає,  а  булькає,  і  скло  так  пітніє?...
Довелось  поїхати  в  ремонт,  до  Апостолово.

Без  мобільного  незручно.
Викручувала  кермо  на  латаному-перелатаному  асфальті  і  всміхалася,  пригадуючи,  як  нещодавно  її  мобільник  випав  несподівано  у  туалеті.  Не  «культурно  на  кафель»,  а  прямо  «туди».  Шеф  туалет  збудував  класичний  для  села  –  з  вирізаним  у  підлозі  отвором  і  чудовою  глибокою  ямою…  Побігла,  всіх  водіїв  і  слюсарів  змусила  шукати  по  садибі  «мобикочерпалку»,  знайшли  –  трохи  потицькала  нею  в  отворі,  подумала:  «Нащо  я  це  роблю?  Хіба  ж  якщо  знайду,  зможу  притулити  «оте»  до  вушка?»,  і  категорично  припинила  пошуки.  Хлопці  ще  довго  реготали,  казали,  що  дзвонили  на  старий  номер  і  було  зайнято.

Добре,  що  є  мобільний.  
Їхала  назад,  подзвонила  мама.  Ледве  ворушила  язиком,  тож  дуже  незрозуміло,  майже  без  приголосних,  розповіла,  що  болить  язик,  вкусила  оса,  не  знає,  що  робити.  
-  Мамо,  як  Вам  до  рота  оса  залетіла?  
-  Та  я,  Есічко,  їла  авуна,  ідкусила  азом  з  осою…що  я  вже  не  обила  -  і  озтирала,  і  одорожник  икладала,  а  язик  озпух  і  не  уміщаєця  у  оті.  Ти  б  мене  бачила…
-  Вмочіть  його  у  холодну  воду,  або  льоду  прикладіть.
-  О,  піду  спробую.
 
Хай  би  згорів  отой  мобільник.  
Подзвонила  голова  сільради,  сказала,  що  Василику  повістка  в  АТО.  Мовчки  стояли  під  останніми  променями  сонця,  проводжали  очима  диких  гусей,  заздрили  птахам,  що  у  них  немає  війни,  бо  живуть  по  пташиним  законам.  Відчували,  як  Всесвіт  летить  повз  Лесю  і  Василя,  а  їх  час  зупинився…  аж  до  повернення  Василя  час  стоятиме,  як  вода  у  ставку…  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838305
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 10.06.2019


Завжди назавжди

Після  шаленої  ватри  –
Попіл  за  вітром  
І..  сліду  від  неї  нема..
Танець  знімілої  ночі  
Також  не  вічний  –  
Ранку  зупинить  сурма..
Стогін  китів  позове  і  розтане  
В  синій  поверхні  води..  
Пісня  квітучого  саду  
Виллється  сонцем  
Бджолам  в  солодкі  меди..        
Дощ  своїм  шелестом  тихим  загострить  
Запах  гіркої  трави  -
Й  зникнуть  краплини  на  спраглих  стебельцях,  
Лови-не  лови.
Тільки  кохання  річка  жадана
Невпинно  пливе  у  душі,
Берег  тендітний  початку  любові  
І  зорі  
В  Ковші..
Теплі  слова  там  лунатимуть  вічно,
В  серці  -  навіки  сліди.
Тільки  любов  в  цьому  світі  безсмертна,
Завжди  назавжди..

(ілюстрація  з  альбому  "Закохані"  групи  "Моя  дорогая")

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835466
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2019


Весна

Зелене  полум’я,  палай,  правічний  щите,  
Нас  захищай  своїм  прозорим  «димом»,
Щоб  землю  ніжнотравами  покрити.
Хвилюй  серця  і  душі  невидимо,    
Хай  запахи  тремкі  перетечуть,
Із  коконів  метеликів  зітчуть
Контейнери  чекання  немовлят,
У  пуп’янках  життів,  де  почуття  зухвалі.
Смарагдово  в  очах  бростиночок-дівчат
Гуде,  гуде  дзвіночками  конвалій
Ця  неспалима  купина  -  
Весна..



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831308
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2019


18 березня 2019

Не  досить  звіру  жерти  надміру?  Серця  завмерли  на  цій  межі  -
пожертви  звіру  заради  миру  -  сонячноокі  наші  мужі..  

Жалобі  міри  нема  без  миру.  Серця  у  кризі  у  матерів:
заради  миру  пожертви  звіру  -  веселі  лиця  наших  синів..

Ллється  кров
тисячу  вісімсот  діб
на  землі,  
що  має  родити  хліб..



Мною  підфарбовано  картину  Цзангу  Чжао.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829514
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2019


Чортомлик. (вільний переклад вірша Чертомлык, автор J. Serg) .

Килмотроч  у  дзеркалі  заднього  виду,
Полюбуйся  степу  минулим  слідом,
На  межі  віків  тут  жили  татари,
І  коней  пасли,  і  овець  отари.
Де  лани  кар’єрами  мінять  лик,  
Козаки  колись  боронили  млик,
Шаровари  широкі  поодягли,
Із  лози  готелі  собі  сплели.
Тріпотіли  ляхи,  литвини  томили,
Москалі  обіймами  їх  давили.
Воювали  мужньо,  помирали  тихо,
Називали  горе  журливо:  "Лихо".
На  Товстій  могилі  зеленіє  море,
Соловей  змовкає  в  комаринім  хорі.
Погубили  плавні,  утопили  Січ.
І  Великий  Луг  у  воді  опліч.
І  межа  тепер  не  межа,  а  дамба,
І  вода  цвіте  так,  що  рибі  амба,
Віко  віку  тиком  нервово  мличе..
Помагайбі,  батеньку  Чортомличе..

Першоджерело:  
Чертомлык  (автор  J.  Serg)
Кылмотреч  в  зеркале  заднего  вида,
Полюбуйся  степью  и  позавидуй,
За  чертою  этой  жили  татары,
И  пасли  коней  и  овец  отары.

Но  пришли  казаки,  отчертили  млык
Где  дымит  в  карьере  теперь  грузовик,
Шаровары  широкие  враз  одели,
Из  лозы  сплели  себе  здесь  отели.

Трепетали  ляхи,  литвины  потели,
Московиты  злобно  на  них  глядели.
Воевали  лихо,  умирали  тихо,
Называли  горе  печально:"  Лыхо".

За  могилой  Толстой  зеленеет  море,
Соловей  смолкает  в  комарином  хоре.
Загубили  плавни,  затопили  Сечи.
И  Великий  Луг  под  водой  по-плечи.

И  черта  теперь  не  черта,  а  дамба,
И  цветет  вода  так,  что  рыбе  амба.
И  замучил  веко  века  нервный  тик.
До  свидания.  батюшка,  Чертомлык.

2.06.10  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193217  

   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823582
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 31.01.2019


Колискова для Ганнусі

Гасне  в  небі  хмиз,  хмиз,
Завмирає  ліс,  ліс,
Сірий  вовчик  спить,  спить,  
Цить,  маленька,  цить.

Вже  дрімають  в  лісі
На  старім  горісі
Білочки  маленькі,
Горнуться  до  неньки,  
Дерево  скрипить:  «Пить!»
Цить,  маленька,  цить.

Спить  хитрунчик  лис,  лис,
Засинає  ліс,  ліс,
Хить  колиска,  хить,  хить,
Цить,  маленька,  цить.

Вранці  прийде  казка,
Нова  хмизу  в’язка
Запалахкотить  вмить,  
Світ  заполонить.

29.10.2018
ілюстрація  з  https://photo.99px.ru/photos/228599/

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812417
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2018


Кожному своє

Для  українців  ненька  –  Україна,  Кобзар  серед  ікон
Для  ватників  нестерпна  ця  картина,  а  ідол  в  них  -  Кобзон

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804762
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 29.08.2018


По шляху, що веде

Чи  кохання  багаторазове?  
Адже  він  мені  каже  «Ви»..
Ти  не  згасла,  моя  любове?
Ти  не  вмерла?  Ну  що  ж,  живи,  
Неспокійну,  важку  дорогу
Небом  вистели  зірчаним,
Бачиш,  знову  я  йду  від  нього
По  шляху…  що  веде  за  ним

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801496
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2018


Найпрекрасніший музичний інструмент

Залізниця.  Стільки  років  шуму  від  неї,  стільки  гуркоту,  пилу,  нічних  прокидань  від  перемовин  електровозів.  
Це  щоб  одного  пізнього  вечора,  миючи  посуд,  застигнути  від  неймовірно  красивої  мелодії.  Телефон?  Ні,  ось  він,  мовчить.  Хтось  грає  у  сусідів  на  …  на  чому  можна  ТАК  грати?  Виходжу  на  балкон,  і  –  ось  вона,  мелодія  –  тихі  згуки  рейок  –  дзвіночки  і  стогони,  нереальні,  як  сни.  Це  в  дивному  спокої  повільно  і  майже  безшумно  котяться  вагони.  Так  тихо,  ніби  Пан  Час  спізнився.  Котяться  таким  чином,  аж  рейки  співають.  Пісня  їх  нагадує  розмову  чи  то  дітей  у  спокійній  грі,  чи  то  замріяних  китів.  Немає  гуркоту  коліс,  лише  неголосний  гомін  і  чисті  високі  ноти  .  Світ  десь  зник.  Залишились  лиш  я,  ці  чарівні  перегуки  і  страх,  що  музика  швидко  скінчиться…  Але  згуки  довго  не  припиняються.  Вони  різної  довжини,  ноти  незграйно,  але  жодної  фальшивої,  всі  гармонійні.  Як  же  гарно…  щоночі  засипала  би  під  таку  колискову.

Саме  так  мають  проїжджати  потяги  повз  сонні  будинки.  Машиніст,  що  вміє  так  котити  вагони,  я  впевнена,  чує  цю  хвилюючу  пісню  рейок.  Та  чи  машиніст  він?  Скоріше  Музи́ка,  що  грає  на  найпрекраснішому  музичному  інструменті.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789656
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2018


Нікополь - Тимкове

Люди  шумлять,  
Неввічливі  штовхають  ввічливих,
Хтось  нестримано  лається  чужою  мовою,
Хтось  не  закрив  двері  в  холодний  тамбур,
Повз  вікна  чорнотюльпанним  пелюстям  пролітають  круки,
А  я  сиджу  і  всміхаюсь  
Білим  ведмедикам  зими,
Що  востаннє  перекидаються  через  голови
На  зітлілій  арені  торішньої  трави  



автор  фото  -  Тетяна  Алєксєєва

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782713
рубрика: Проза, Інша поезія натхнення
дата поступления 17.03.2018


Люди – це пульсуючі рослини, що звиваються парканами кісток

Їх  вкриває  свіжим  листям  років  педантичний  часу  листопад,
Їх  дороги  –  міліони  кроків,  що  повік  не  вернуться  назад,
   
Їм  -  гілки  до  неба  простягати  і  молити  сонця  і  дощів,
Їх  -  Земля,  сердечна  рідна  мати  -  заколисує  у  тишині  домів.  

Їх  серця  розкриті,  наче  квіти,  там  живе  кохання,  лиш  одне.
Їх  бруньки  -  їх  копії,  їх  діти  –  ніжне  диво,  трудне  і  чудне.  

Пнуться  з  шкір  –  за  добрива  щоднини,  крихту  сонця  і  води  ковток  –  
Люди  –  ці  пульсуючі  рослини,  що  звиваються  парканами  кісток,

Оплітають  
Стовбури  свідомості  –  
Неупинно  –  
Ритмами  судин,
Все  життя  
Існуючи  
В  готовності  
Проливати
Найбагрянішу  з  рідин…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778900
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.02.2018


Без настрою

Казали  мама,  люди  хороші…
Які  ж  їм  треба  за  рибу  гроші?..
(фото  автора))

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778694
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 23.02.2018


Сніг, мій по сонцю й повітрю сусід

Сніг,  мій  по  сонцю  й  повітрю  сусід,  
Землю  сховав  від  війни...  
Бе́зуме  білий,  хіба  ж  так  рятують  світ?

Сніг,  мій    дружочок  єдиний,  
Виказав  землю  війні  -
Почервонів  
Після  снаряду  виття.

Падає,  падає  сніг
Прямо  у  сон  
Хлопцеві  після  життя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768253
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.12.2017


Зима

Чи  свіжий  сніг  склада  в  пакунки,  
чи  ремонтує  сніговози  
десь  там,  де  зовсім  нуль  тепла...  
Виховує  малих  морозів,  
нові  шукає  візерунки  
для  скла...
Набігалась  і  наморилась,
а  може  навіть  застудилась,
як  бавилась  хрумким  льодком
і  п'є  гаряче  молоко  
з  медком  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767198
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2017


До тебе

Заважає  вітер  стрічі,  дме  у  вічі.
Я  -  з  метіллю  повз  уламки  сніжних  за́мків,  
Льодяних  містків  -  крізь  холод  -  до  усміхнених  очей.
Ти  –  мій  найлютіший  голод,  найтепліший  між  людей.

Чом  дюшесово  словами  й  тертохрінно  на  душі?
І  чому  спішать  до  тебе  мої  лагідні  вірші?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2017


Озирнулись

Пам'ятаєш,  учора  йшли  до  трамваю  і  разом  озирнулись  -  чи  нічого  не  лишили  на  лавці?  А  таки  лишили.  Там  сиділо  Літо.  Виморене,  бліде,  усміхалось  винувато  -  знало,  що  більше  не  зустрінемось.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749863
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2017


Як постанеш на порозі

Як  постанеш  на  порозі
Наберу  води  живої
Милко  принесу  духмяне
Наші  ніженьки  втомились
Геть  ідіть,  набридлі  берці
Ніжки  лагідно  помию
Поцілую  кожний  пальчик
Розітру  підошви  легко
Ти  ж  лоскотки  не  боїшся)
І  вдягну  тонкі  шкарпетки
Щоб  відчув  тепло  домашнє
Тільки  ти  приходь  скоріше
Щоб  не  було  надто  пізно
Ми  чекаємо  на  тебе  
Я  і  серце  нетерпляче

08.12.2014  

світлина  з  http://fastivblog.blogspot.nl/2014/09/blog-post_19.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745789
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.08.2017


Передкурличні дні

Небесного  дерева  стогнуть  гілки,  обтяжені  хмарою  сірою.
Лелеки  встромили  дзьобаті  голки  у  вишивку  стежки  до  вирію.
Розгублений  сад  пише  зжовклі  листи  промінням  рудої  чорнильниці
Лелекам:  спішіть,  вам  ще  треба  пройти  негоди  повітряні  митниці...
Якісь
Сумні  
Передкурличні  дні...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745318
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2017


Люди-ведмеді.

Люди-ведмеді  роблять  людям-бджолам  ведмежі  послуги.
Наступають  на  ноги  в  танці,  іноді  наступають  на  вуха,  
А  іноді  –  на  горло  бджолиним  пісням.
Хоч  любили  мед,  та  навчилися  смоктати  лапу,  
Відтепер  їм  не  потрібні  бджоли.

Клишоногі  і  вайлуваті,  
Ті,  що  танцюють  на  задніх  лапах  заради  цукерки,
Не  женіть,  не  вбивайте  бджіл,  вам  колись  ще  захочеться  меду.
Але  це  уже  буде  інша  казка,  у  іншому  лісі.
Не  там,  де  ведмідь  танцює,  а  циган  гроші  бере…  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741136
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 08.07.2017


Я Люблю

Адвокат,  що  живе  в  мені  –  
Мудра  й  виважена  людина
І  тебе,  коханий,  єдиний,  
Захищає-тримає-возносить,    
Суддям  впевнено  вказує:  «Досить,  
Відпустіть  його  достроково  
Під  моє  чесне  адвокатське  слово»

Але  кат,  що  живе  в  мені,  -
Ненавидить  тебе  і  гарчить,  
Він  сокиру  жбурляє  шалено:  «Карати!»
Він  очима  в  проріззя  волає  :  «До  страти!»  
Слини  піною  бризкає  в  чорний  клобук,  
Морщить  лоб,
Він  не  зна,  що  придумати,  як  тебе  кинуть  за  грати,
Він  інтриги  плете,  ніби  сітку  павук,
А  в  кишені  тримає  цукерочку,  щоб  
Засіяли  мов  сонечко
Очі  сумні,  
Перелякані
Тихої  дівчинки,  
Що  сховалася  в  серці  моїм
Десь  на  дні…  

Але  та,  що  живе  в  мені,
Щира  діва-любов,  
Що  розштормлює  кров,  
Стелить  килим-дорогу  в  раю
В  очі  вдячно  дивиться  адвокату,
Гладить  руку  терпляче  скаженому  кату,
До  чола  його  тулить  долоню  гарячу  свою:
«Не  рятуй  мене  від  вогню,
Спопелить  нехай  серце  моє,
Я  Люблю…»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738833
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2017


Квітню,

Знов  диво  -  
Ти  –
До  мене  в  тихі  сни,
Знов  мова  журавлів  з  червоно-чорним  пір’ям  
Хвилює  чаклуна,  що  сипле  сміх
Зеленим  раннім  вистиглим  подвір’ям…
Проснулась  -  за  вікном  замерзлий  білий  пух
З  беріз  і  їх  подруг-тополь  зриває  вітер,
Від  квіту  й  снігу  вишні  позгинали  віти
І  почорнів  горіх
Серед  весни

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729722
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2017


Поки не вдарив грім

Чекали  у  Донбасі  Крим  трикольорові  колоради,  не  знали  власної  мети.
І,  поки  не  ударив  грім  і  дочекались  канонади,  вони  гукали:  -  Війно,  йди…
Дахам  проломлять  черепи,  лісам  повідривають  ноги,  полям  –  бур’ян  між  манівці,
Ставка́ми  -  в  шоці  коропи,  сум’яття  болісне  тривоги  і  спокій  «мовчазних  пловців"…
Закінчиться  війна  ачей…  з  води  спаде  тужіння  неба,  проллється  миру  джерело.
Як  зникне  пелена  з  очей  -  чи  запитають  вони  в  себе:  –  Як  же  це  так?  Що  ж  це  було?!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728366
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 11.04.2017


Куди ідеш, мій очужілий брате, дорогою не нашої війни?

Куди  ідеш,  мій  очужілий  брате,  
Дорогою  не  нашої  війни?
Чому  ідуть  в  моїх  синів  стріляти  
Твої  сини?

Осліпли  й  оніміли  твої  бо́ги,  
Веде  під  руки  їх  чума  сама…
Оглянься  і  побач:  назад  дороги  
Нема  
(  з  приводу  https://www.youtube.com/watch?v=JJVk_Yn7z-I)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727748
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 08.04.2017


Сонно крилами змахнула у прощанні ніч цілюща

Сонно  крил́ами  змахнула  у  прощанні  ніч  цілюща
І  яйце  нового  ранку  покотилось  світ  любити,  
Затріщала  під  вітрами  його  ніжна  шкаралуща,  
Не  заба́рилось  у  хмарах  в  променях  нового  світу
Сонця  пташеня  слабеньке,  золота  дитина  ночі...
З  тріщини  в  яйці  розкрились  радісні  щасливі  очі

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725528
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2017


Весна вже марить нами

Спить  місяць  в  хворостинні  сорочого  гнізда,
На  землю  з  хмаровиння  тече  важка  вода,
Кора  дерев  сотає  тепла  малі  ковтки,  
Повітрям  пропливають  зворушені  бруньки.
Змінилось  біле  сірим,  всміхаються  коти,
А  серце  прагне  віри,  та  де  її  знайти.
З  розталими  снігами  земля  надію  ссе,  
Весна  вже  марить  нами,  вона  усіх  спасе  

02.04.2015

автор  світлини  -  Гайдар.С.А.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724522
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2017


Коли розбудить пелюсткова фея

Коли  розбудить  пелюсткова  фея  
Всі  памороки  гілочкам  легень,
Коли  зима  уже  вчорашній  день  -
Не  поспішай  прощати  ся  із  нею,
Бо  нападе  країна  Білих  Мух,
Молочно  схопить  у  полон  мушиний,
Огорне  у  води  замерзлий  рух
Щасливий  спів  пташиний…

В  глобальнім  потеплінні  цього  світу
Готовим  будь  до  снігу  серед  літа                                        

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722379
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2017


білохоку

*
тихеньким  снігом  
біла  груднева  кішка
іде  вкрадливо
*
нечутна  хода  -  
виспівують  мовчання
горла  сніжинок
*
блиском  зеленим
сяють  котячі  очі  -
під  снігом  весна
*
нестача  валеріани...
нічого,  я  сильна  кішка,
я  діждусь  березня

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709099
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2016


Тиха стежина до березня

Вчаться  сніжинки  у  листя  жовтавого  креслити  віршами  світ  понад  голови,
Важко  збагнути  в  дощі  листопадовім:  зимонька  -  тиха  стежина  до  березня.
Груднем  постелиться  біла  хурделиця,  ковзне  напруга  пасток  ожеледиці,
Січень  рум'яним  пухтеликом  свята  на  писку  лисички-часу́  танцюватиме,
Лютий  сріблястими  хвоями  віхоли  небо  відпустить  затерплими  нотами,

Спрага  зеленого  скресне  сновиддями,  в  пам'яті  сонячний  спомин  побачимо,
З  ніжок  берізок  панчохи  засніжені  березень  скине  руками  гарячими

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708569
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2016


Сонця зима

Падолисту  втікач,  моє  серце,  побач  -  
чи  то  дощ,  чи  то  плач?  
У  лелечих  вітрах,  у  блакитних  степах  
світ  журбою  пропах.  
Так  ніхто,  вір  мені,  не  зрадіє  весні  
у  твоєму  вікні,  
як  холодна,  німа  біла  зграя  оман,  
тихий  сон  -  ця  зима


10.11.2014  
ілюстрація  з  
http://blog.sina.com.cn/s/blog_6383a68a0102vd1m.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2016


Перший сніг

Щедро  пір’я  хмарин  сонне  хутро  землі  посріблило  -
Прапор  миру  –  рівняйтесь  на  нього,  старі  і  малі!
Як  важливо  дивитись  очам  на  невинність  цю  білу  –  
Непорочне  тендіття  води  в  мовчазнім  кришталі!

Він  прийшов  -  чистий  сніг  -  і  лоскоче  сніжинками  очі,
Він  –  жених.  У  чеканні  мовчить  наречена  –  земля…  
Скільки  діб  залишилось  до  першої  шлюбної  ночі  
Вже  рахує  в  умі  на  порі  чорногуза  рілля.  

Стільки  дива  в  тобі,  син  богів  кріосфер’я!  Радію:  
Тихо  в  небі  леліють  вітри  снігові  вергуни,  
Щоб  з  теплом  березнева  рілля  –  земногруда  надія  –  
Народила  бентежні  смарагдові  фарби  весни.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702497
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2016


Беріть

Якби  ти  лишився  арт-дилером,    або  став  поважним  теологом,
Якби  одружився  з  Марго  вуха  твої  б  уціліли,
Дитячі  долоні  втерли  би  сльози  на  рудих  щоках,
Привчили  до  компромісів  між  контрастами
Замість  занурення  в  невидимий  усіма  космос  
Енергетичних  полів  і  пульсуючих  електронів,
Замість  виписування  кожного  атома  дихання  вечора  
І  кожної  краплі  мигдалевоквіткового  меду,  
Замість  пристайності  крукових  крил  з  хвилюванням  пшениці  й  неба,
Дякую,  попередив.
Якби  ж  не  гукав:  
-  Пірнайте  душею  між  соняхових  суцвіть!
Якби  ж  тебе  звали  Дайте  …  
Але  тебе  звали  Беріть  


ілюстрація  звідси:http://ermake.ru/risuem-peyzazh-plastilinom-plastilinovyy-peyzazh-master-klassy-d/plastilinovaya-zhivopis-osen-master-klassy-dlya-detey/novyy-tovar-2

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685428
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.08.2016


Серпнева спрага

Щось  ніяк  не  наллється  земля  дощем  :
«  Дайте  пити!  О  дайте  море!  О  дайте  ще!»
Запахтіли  олійкою  соняхів  гла́ви.  
«Що  там  небові  твій  невимовний  щем!»  -
Вомплять  пальці,  втискаючи  кнопочки  "клави".

Нагло  вірші  святкують  свої  різдва,
Сни  сумні,  як  світлини,  де  лиця  додолу,
Журавлі  відлітають  із  дому  додому
І  ніяк  не  нап’ється  дощем  трава:
«Дайте  ж  пити!  Ну  дайте  море!  Ні,  дайте  два!»





Петриківський  розпис  Федора  Панко

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684999
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2016


Час золотих бджіл

В  час  золотих  бджiл  хмар  дощовий  парад.  
Доторкається  стріл  серпневих  вересень  -  лiтокрад.  

Блискавиці  -  торох!  Не  спи,  мій  ласка́вий  Бог,  
Найніжніше  на  світі  літо  –  де  ми  тільки  удвох.  

Вiтер  шепоче  квітка́м,  що  хоче  лишитись  там,  
Де  в  казцi  серпневiй  зорі  радіють  закоханим  дивакам.

В  час  золотих  бджіл  хмар  дощовий  парад,
Покотилися  поза  хмари  відгуки  канонад.

Яблука  на  столі  усмішкою  Іллі.




картина  Чернігіна  Олекси

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2016


O Sole Mio

Здрастуй,  
Хмаринко  атомів,  
Стиснута  шармом  шагреневим  збірна  найкращих,  
Найдостойніших  моєї  вірності,
В  цьому  місті,    
У  цьому  місяці,
У  ймовірності  в  цьому  місці,
Під  усміхненою  мискою  місяця
Не  штовхайтесь,  малятка  (штовхаються-місяться)

Найтаємничіший  Погляде  
Холодних  далеких  зір,
Що  навіть  світло  не  випускають  зі  своїх  обіймів,    
Всміхнись,  
Налаштовуючи  гравітацію  чорних  дір  -
Їх  вже  нема,  
А  їх  сяйво  живе,    
А  їх  сон  ще  не  здимів

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2016


Світло

Їх  безнебесна  величність  Місто  
Тисне  будинками  вулиць,
Чавить  ковдрами  ночі  безжалісно-звикло.
Але  ранки  не  зраджують:  
Шлють  смс-ки-проміння:  світло  є,  
Воно  нікуди  не  зникло!  

Їх  неспокійна  високість  Війна  
Давить  нігтями  очі,
Тисне    гачок  спусковий,  лається  бридко  і  хрипло.
Але  терплять  солдатики:
Тільки  на  час  війни  чорно  прийшло,
Дома  чекає  світло!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679311
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2016


А листя облилося сонцем (жовтень 2014)

А  листя  облилося  сонцем,  
І  птахам  боязно  за  лапки,  
Вони  стривожено  шукають  
Зелені  трави,  луки,  віти,  
І  болем  серце  розпинає  
Прощальна  пісня  їх  сумна.  
А  небо  в  серце  –  синє-синє.  
А  листя  обпилося  сонцем,  
Пошепотілось  тихо  з  вітром  
І  падає  під  ноги  хмелем,  
А  ноги  хочуть  танцювати,  
Але  не  можна,  бо  –  війна…  

 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676942
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2016


Початок дня

Початок  дня  з  бандерівської  кави,
З  новин:  ще  кровоточить  східний  фронт.
А  як  хотілося  б  закинути  всі  справи,
Податися  туди,  де  тане  горизонт,  впадає  небо  в  трави,
Де  паморочать  запахом  світи  яскравих  квітів,
Де  з  букетом  -  ти





автор  світлини  Віктор  Гончарук

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675027
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.06.2016


Почуття

Ось  воно,  сонне  і  радісне,
Моє  почуття…
Тепле,  м’якеньке,  беззахисне,
Тільки  прокинулось,
Хоче  життя,
Промениться,  щасливе,  дурне,
Ще  не  зна:  він  не  любить  мене.

Грію  його,  жалію,  лелію,
Колишу,
Що  не  любить,  -
Казати  не  смію,
І  ви  не  кажіть,
Прошу

2013р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674980
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2016


не сумнівайтесь

не  сумнівайтесь,  -
зими  в  теплих  шатах,
в  прозорих  крижаних  і  сніжних  шаттлах
не  мчать  на  північ,
ходять  межи  нас,
в  коротких  шортах  і  з  відкритим  пупом,
чекають,  зазираючи  у  вічі,
шукають  прихистку  своїм  зимовим  душам,
чатують  :
всім  набридне  люта  спека
і  всі  про  тінь  і  холодок  замріють  -
тоді  вони  готуються  до  грудня,
тамують  радість  новобілизни
в  своїх  м'якеньких  і  пухкеньких  грудях
і  сон  акумулюють
до  весни

20.07.2013  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674792
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2016


Усміхається літо

Перлистими  росами  ранками
Присмаком  липи  сніданками
Пестінням  сонячних  зайчиків
Лоскотом  променів-пальчиків
Клаптиками  в  небі  синьому
Блисками-гуркотіннями
З  хмари  на  хмару  стрибками
Звмираннями,  снами,  жнивами

Летіти  до  тебе  
Спішити  напитись  треба
Моє  зіркове  
Чисте
Червневе    
Небо

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674772
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2016


Спи

Біля  ліжка,  де  спить  немовля,
Cторож-тиша  підлогу  встеляє
Безгучно    мовчанням.
Дрімота-прочанин
Біля  ліжка,  де  спить  немовля,
Заколисує  звуки.  Стихає  в  турботі  Земля
Сном  пір’їни,  що  легко  пливе  у  долоні.
Забувають  свій  текст  горобці  на  балконі,
Та  дрімотно  турчать  голуби:
Змовкни,  світе,  бо  спить  немовля,
Звуки  всі  незаконні…
Спи,  дитинонько,  спи

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673160
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2016


Пісня пружних молоточків

Водяні  дзвінкі  гвіздочки  дощик-чоботар  вбиває  підківкам  калюж,  
В  пісні  пружних  молоточків  небо  і  ріллю  єднає  життєдайний  душ.  
Рвуться  хмари  на  припоні,  срібнозвучне  чоботарство  райдугу  кує,  
Плескає  рілля  в  долоні,  замовка  вологе  царство,  весну  спрагло  п’є.  
Хай  війна  з  останнім  димом  захлинається  дощами,  хай  скінчиться  герць,  
Не  гукне  і  твого  сина…  Бачиш,  ти  -  щаслива  мама,  вже  війні  кінець…  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671734
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2016


так треба

Десь  далеко  біснується  кремлін,  десь  солдати  втрачають  життя,
Сонце  міцно  тримає  Землю,  щоб  не  смеркло  земне  буття,
Вечір  пише  заяву  на  звільнення  і  спокійно  п'є  м'ятний  чай,
Десь  шикуються,  бо  "так  треба",  літери  слова  "прощай":
Відпускає  з  орбіти  у  космосі  зірка  Ти  свій  супутник  Я...
Котить  місяця  кульку  снодійну  ніч  у  червня  байдужі  поля

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2016


Бажання Літа

У  бажання  Літа  –  
В  стару  ідею  -
Синички  штовхають-бринять  із  ранку.
Павутинками  меду  початку  сонця    
Марить  перше  роїння  світанку.

Небо  і  земля  нероздільні  ще.  
Виглянь,  променю  вищого  гатунку,
Несміливістю  читача  очей  
Перед  найпершим  в  житті  цілунком.

Обвиваючи  року  стовбур,  
Жарінь  зросте,  
І  обернеться  гілкою  червня.  
Як  тривожно  дивитись  згори  на  те,  
Що  пан  Час  запихає  собі  до  черева.

Підпирати  дощі  держаком  батога,
Міряти  простори  спеки  теодолітом  
Рине  червень  –  
Найменший  шмат  пирога,  
Що  його  називаємо  Літом







ілюстрація  з  http://www.xrest.ru/original/Цветочные%20эльфы-1110925/
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668984
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2016


Дощ і Путін

[img]http://kvedomosti.com/uploads/posts/2016-05/chto-to-botoks-podspustil-v-socseti-smeyutsya-nad-foto-putina_1.jpeg[/img]

Грім!  "Грим!"  Поверни  Крим!
Бо  змию  ботокс  і  грим...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666468
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.05.2016


Одеса - це Україна, хто не згоден - той скотина

Брешіть,  гарчіть  і  давіться  слиною,
Нелюди,  а  не  Люди,
Одеса  завжди  була  Україною
Україною  була  і  буде!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663362
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 02.05.2016


Розмова з воїном

-[i]Дивилась  я  на  «Інтері»,  у  нас
Призивників,  хлоп’ят  малих,  кидають
У  бій,  неначе  на  забій[/i].  

–  Брехня,  якраз
Багацько  нас,  досвідчених,  там  мають,
І  зброї  –  «до  зубів»  дають  мерщій.

-[i]Читала  я  в  газеті,  що  війська  
Узимку  замерзають,  голі  й  босі[/i]…

-То  все  брехня…  брехня,  та  ще  й  яка  –
Добротна  форма  захищає  від  морозів.

Двічі  на  тиждень  баня  приїжджа,
Шкарпетки  з  вовни  волонтери  в’яжуть
А  ті  «новини»…  краще  не  зважай,
Вони  і  не  таке  ще  може  скажуть.

-[i]А  в  інтернеті  пишуть,  що  їсте  
Ви  в  армії  сухарики  буває,
Генштаб  недбалий  увесь  час  про  те,
Що  треба  годувати  –  забуває[/i].

-Неправда,  то  все  сепарські  чутки,
Годують  нас  добряче  й  калорійно
А  щедрі  маріупольські  жінки
Помити  ніжки  пропонують  нам  постійно.  
Спокійно  зараз,  вибухів  нема,
Повітря  свіже,  їду  завтра  знову…

[i]Сидить  з  ним  поруч  жіночка  сумна,
Вслухаючись  напружено  в  розмову.

Так  хочеться  повірити,  а  то!
Це  ж  справжні,  добрі  вісті  із  АТО!
Та  заважають  вірити  мені    
Ті  погляди  стривожені  ясні,
Коли  торкаються  дружини  тихі  очі,
І  очі  жінки  -  злякані  й  сумні…[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661899
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.04.2016


Покицяння*

Поверхнею  судоми  хвиль  довірливого  озера  
Залишить  кола  надвечірнє-розово  
Голодна  зграя  тонконогих  чапель.
 
Сором’язливих  вуст  вагою  крапель
На  території-шагрені  бруків-площ
(щоб  крапелин  овали  світ  скували)
Впаде  цілунків  непроглядний  дощ.

Драбинками  п’янкі  небесні  гами  
В  гойданні  над  чутливості  лугами
Розіллють  туркотіння  голубів
Духмяними  садовими  снігами


*  Покиця́ння,  -ня,  с.  Въ  игрѣ  въ  жмурки:  прикосновеніе  къ  играющему.  См.  Покицяти.  О.  1861.  XI.  Св.  38.  (Словарь  української  мови  1909р.  (Б.  Грінченко))
Автор  ілюстрації  -  Чернишова  М.  Г.  -  "Чаплі"(фрагмент)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660398
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2016


Біла злива

Так  лагідно  слова  твої  по  серцю…  
Запрошують  у  білу  зливу  саду
Шукати  нірки  сірим  каменяткам  -
Оцим  віршам  –  
Повигинали  спини
Долоням  неба  
Заспокійливим  
Навстріч.
 
Якби  ж  не  хмар  гармидер  волохатий,
Новенький  місяць  
Нігтиком  у  ночі
Вказав  дорогу  б
У  дитинство  яблук,  
У  пелюстковий  пломінь  гілок  -  пліч..






картинка  звідси:  http://wallpapers.99px.ru/wallpapers/111006/

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658610
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2016


Зовсім не жалко

Чому  –  я  не  знаю  -  
Птахом  літаю,  
Радію  тобі  
Посеред  спеки,  
Провулочки  
Усмішок  
Мого  раю  
Виростають  
В  широооокі  проспекти…  
Так  легко  з  тобою…  
Торкнусь  думками,  
Вдивляючись  
У  розумні  очі,  -  
Ржуть  Пегаси,  
Б’ють  копитами,  
І  римами  
Серце  стукоче.  
Ніколи  не  стрінуться  
Музи  наші,  
Як  би  я  цього  не  хотіла…  
І  мені  зовсім  не  жалко  каші,  що  до  останку  згоріла,  
Доки  я  писала  тобі  цей  вірш)  
12.06.2014  00:17:52

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658221
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2016


Вітраж

Знов  квітень  
Мені  в  душу  
Засилає  
Чорнобиля  
Скажених  
Диких  коней,
Що  Прип’ять  
Безприпинно  
Припинає
Мені  у  серці  
На  щемкім  припоні.

Кілочком  в  серці
Синь  стоїть  
Бездонна,  
Що  я  завжди  
У  пам’яті  держу,
Німий  докір  
Чорнобильської  зони  -
Ті  окуляри-груди  з  вітражу:
Летить,  
Летить  
Чорнобильська  
Мадонна  





(мозаїка  з  річкового  вокзалу  м.  Прип'ять)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658072
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.04.2016


Перехрестя

Хто  там  пильнує  життєкрадні  зливи
Крізь  міркування  зодіаку  хирі?
Майбутнє  вишкіряється  жахливо  –
Хизується  в  новенькому  мундирі.
Час,  непоправно  зламаний  годинник,
Іде  на  лихо,  на  добро  не  хоче.
Дім  –  паперова  пастка  для  людини,
Смерть  зашарілась  і  відводить  очі.
Благаю:  -  Війно,  не  підходь  до  мене...
На  перехресті  доль  в  бажанні  жити
Червоне  перепитує  зелене:
-  Дозволити?
-  Заборонити?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657239
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.04.2016


Лиш за те

Хор  святих:  -  Це  за  гріх.
Тісно  стоятимуть  біля  воріт,
Не  пускаючи  в  полум'я  раю
Лиш  за  те,  
Що  наближення  пальців  тонких
І  чутливе  чекання  долонь  
Уявляю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653617
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2016


Тихо свято

Заблукали  дощi  мiж  горами  в  лiсах,  
Чистi  краплi  важкi  миють  хвою  i  листя,  
I  збирається  в  рiки  вода  норовиста,  
I  щаслива  форель  усмiхається  в  снах.
 
Де  захмарене  небо,  мiж  сивих  дощiв  
Теплий  вогник  горить  у  вiконцi  колиби  -  
З  вiзерунка  струмкiв  на  заплаканiй  шибi  
Ти  дбайливо  збираєш  слова  для  вiршiв.
 
Тінню  муза  майне  у  куточку  безлюднім,  
Тихо  свято  прийде  в  помірковані  будні  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653062
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2016


В іншім вимірі

У  іншім  вимірі,  
В  далечині,  
У  віхолі  ховає  нічка  землі,  
Вкриває  біломармуром  туману.  
Там  замерзає  в  хутрах  колький  сміх  
І  лунко  осипається  додолу  
Кульбаб'ям  інею  на  скелях  голубих.  
Там  краплі  солі  на  моїх  щоках  
На  брудершафт  із  льодяних  бокалів  
Небесну  п'ють  вину  
І  не  п'яніють  у  палких  цілунках.  
Там  злий  антонім  слова  "час"  
Жбурляє  в  очі  блискавки  мовчання.  
Я  слала  звідти  Вам  листи  щасливі.  
Я  ввічливості  сніг  пришлю  сьогодні.


(серпень  2014)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652608
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2016


Помилка

Я  помилилась.  
Милий  мій,  помилуй.
Помилка  -  милке  слово,  
Ніби  мились
І  милились,  
Милуючись,  
З  тобою.
Пахтливе  мило  
Малевом  на  тілі,
Та  раптом  мила  
Малювання  біле
Малесеньке  
Потрапило  у  очі.

Помалу  сльози  неба  мальви  змили,
Ми  більше  не  літаємо.  
Немилі.
Тепер  ми  лід.  
І  поміж  слів  –  обмилків,
Молись,  чи  не  молись,  
Між  нами  –  милі,
Серцям  так  мілко…
Хочу,  чи  не  хочу  -
Малюнки  вибачень  мої  спізнілі
Не  виправлять  помилку.



картина    корейської  художниці  CHRISTIAN  ASUH

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2016


тролі

тролі
невдячні  ролі
життя  в  гримерній

серцями  кволі
у  грі  химерній
крадуть  час
передають  
із  рук  у  руки  
нас

тролів  долоні  
обережні    холодні
дивлюся  в  обличчя
старі    
зморшками  посічені
тролі  
невже  ви  вічні

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646492
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.02.2016


Білий час майже згас

Голос  білої  скрипки    за  тихим  вікном,    
Чаклування    повітря    сріблисте  -
Серця  рухів  симфонія  чиста
Над  блискучим  зимовим  вапном.

Воску  крики  вночі  і  сичання  -  свічі    
На  прощання  гіркі  сльози-бризки.

Білий  час  майже  згас,  
Смикотить  скрипкогра
Для  зими  білосніжні  огризки.

Скоро  скрипка  зіграє  весну    
З  твого  сну.
Весно,  гей,  вже  пора  
Готувати  зелені  валізки

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645654
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2016


Вітер вечірній

Впливає  у  вікна  схвильоване  небом  мовчання.  
Німіє,  не  скрикне,  замовкне  і  стихне  усевладуще  прощання.
Велика  Ведмедиця  дихає  тихо,  чарує  задумливу  синь.  
Лийся,  мій  вечоре,  линь.  
Ця  вулканічна  лава  -  
Півсвідомості  страва,  
Виверги  спраги,  жаги  -  
Зір  лоскітливий  рій  
Обтіка  береги,  
Кладе  на  ваги  
Все,  
Несе  
Між  постаментами  мрій.  
Не  зникай,  густій,  
Ось  ти  ніжний  який:  
Вітер  вечірній…  
Подих  спокійний  мій

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642142
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2016


У кожного свій почерк – як сліди

У  кожного  свій  почерк  –  
Як  сліди.  
За  все  життя  ми  стільки  натоптали  
Доріг.  
Недбало  дехто  написав:  
-Люблю,  
А  ти
Красиво,  рівно,  чисто,  
Мій  Пане  Тихо,  Пане  Урочисто,  
Як  перший  
Сніг.  

Всміхайтеся,  будинки,  ліхтарям,
Вклоняйтесь,  верби,  формулі  води,
Котись,  повітря  –  
Світла  білий  храм...
Нехай  проходить  все  –
Ти  тільки  не  пройди,
Мій  перший  струсе,  
Першим  снігом  йди  
Завжди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639376
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2016


Наші

Не
Страуси  стомлені  голови  встромлені
Страхом  як  стрепети  стріпнуться  з  трепетом

А
Пристрасно  стравлені  стражами  строгими  
Страму  стратегами  стрічами  стрілками  
Стрибога  струмені  строками  струнами  
З  трибарвним  стервом  в  стрілянні  нестримані
Постріли  постріли  постріли  постріли
Странники  з  трубами  з  трупами  з  трунами  
З  трясцями    з  тризнами  стрічками  з  тризубом
Струсами  стресами  стрілені  страчені


Ще  з  трипілля  
Всотеро  
Життями  
Борги  всі  сплачені


Хай  скоріше  минають  
Стерні–траси-бистріні  
і  терикони-острови.
Чекаємо  на  вас,
Молимось,
Щоб  повернулись  ви.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639236
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 28.01.2016


За мотивами вірша Сари Тисдейл

Буде  лагідним  дощ,  буде  запах  землі,
Від  зорі  до  зорі  -  ластівочі  жалі
І  рулади  нічні  жабенят  у  ставках,
Диких  слив  пелюстки  в  білопінних  садках;
Вогнегруда  жаринка  злетить  на  паркан,
Витче  дзвоном  узори  вільшанка  палкА.
І  ніхто  не  згадає:  війна  тут  гула  -
Пережите  –  забуте,  трава  поросла.
Ні  пташина  сльози  не  проллє,  ні  верба,
Якщо  зникне  з  планети  людина  слаба  -
І  весна...  і  Весна  стріне  ранок  сама,
Не  помітить,  що  нас  вже  нема.



"There  Will  Come  Soft  Rains"  is  poem  by  Sara  Teasdale

There  will  come  soft  rains  and  the  smell  of  the  ground,
And  swallows  circling  with  their  shimmering  sound;
And  frogs  in  the  pool  singing  at  night,
And  wild  plum  trees  in  tremulous  white;
Robins  will  wear  their  feathery  fire,
Whistling  their  whims  on  a  low  fence-wire;
And  not  one  will  know  of  the  war,  not  one
Will  care  at  last  when  it  is  done.  
Not  one  would  mind,  neither  bird  nor  tree,
If  mankind  perished  utterly;
And  Spring  herself  when  she  woke  at  dawn
Would  scarcely  know  that  we  were  gone.

https://www.youtube.com/watch?v=WfI69DC_jaw

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2016


Запитання Богу

Неначе  в  поле  свiжозоране,  розкраяне  i  мовчазне
Дивлюсь  у  небо  свiтлозоряне,  що  так  притягує  мене:  
Свiтила  вiчнi,  неприкаянi  i  зорепади  золотi...  
Небесних  покотьолiв  сяянню  радiтиму  i  в  майбуттi.  
Створив  "по  образу  й  подобiю",  таку  гармонiю  створив...  
Скажи,  чи  я  Тобi  подобаюсь?  Чи  Ти  таку  мене  хотiв?  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637452
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2016


Веретено

Я  між  запахом  льону  м’якого  
І  передчуттям  матіоли  
Всі  починки  попораю.  
На  веретенах.  По  колу.  
В  блисках  обрію  –  
Крізь  кольори  волошкові  –  
З  присмаком  гірчака  –  
Тінню  сон  прохмарне  
Молитвами  на  тлі  свічника  –  
Сонцецвітом  хмільної  Любові.  
Я  давно,  
Так  давно  вже  без  Неба  живу  –  
На  війні.  
Безтурботність    відчути  небес  –  
Ось  мої  мрії  які  –  
П’янкі,  
Мрії  мої  потайні.  
Ти  ж  наснишся  сьогодні  мені?  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637385
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2016


Вітрами-флейтами

Цілунками  вій,  
зливами  снив  
переплелись  із  гілками  думок  
подихи  раю.  

Фортеця,  
в  якій  ти  мене  зачинив,  
вмуровані  флейти  чарівні  між  стінами  має.  

Вітер  західний  –  
флейти  чарують  
липко  
повітрям  тополь,  
гіркосолодом  перволисту.  

Східний  -  плачуть:  
майже  
щодня  
убиті  
ще  кілька  флейтистів…  

01.05.2015  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635116
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2016


Берегам найдовшої ночі

На  берег  ночі  зорі  впали,  
Вечірні  витліли  опали,  
Холодна  тиша  задивилась  
У  очі  мріям  сніговим.  
До  ранку  шелестіти  їм,  
Загонити  усіх  додому,
У  сни.  
На  іншім  березі  нічному,
Допоки  зорі  світ  купали,  
Світанок  запалив  опали  
Весни...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2015


"Бєдним бєсам" про бандерівців

Нюрнберг  їх  виправдав.  
Ви  ж  досі  в  лупу  
Крізь  павутинну  років  шкаралупу  
У  пам'ять  нашу  дивитесь  невпинно,  
Шукаєте,  рознюхуєте  пильно,  
В  могильний  прах  засовуєте  носа,  
Виводите  геноми  новороса,  
Те  горе,  що  терпінням  поросло,  
Знов  обертаєте  на  зло,  
Щоби  прокинулись  сіроми  ми  
Знов  посеред  тюрми…

у  відповідь  на
[quote]Имя  в  заложниках  ("СМЕРШ"  и  "БАНДЕРА")

Авиастроительная  компания  «Антонов»  устроила  голосование  по  выбору  народного  имени  среди  пользователей  Facebook...
Имя  «Бандера»  лидирует  в  конкурсе  по  выбору  названия  для  нового  украинского    самолета  Ан-178.  Как  сообщает  RT,  за  такое  название  проголосовали  уже  более  2  тыс.  пользователей  социальной  сети  Facebook,  где  авиастроительная  компания  «Антонов»  и  проводит  свой  конкурс

Под  улюлюканье  офис-планктона
вся  "свидомия"  вошла  в  азарт,
авиа-гений,  конструктор  Антонов,
будто,  ИГИЛом  в  заложники  взят.

Имя  в  плену  новоявленных  бесов,
на  мониторы  налипла  слизь  -
жёлтой  слюною  вибрирует  «фэйсбук»,
бесы  шутами  исходят  на  визг

-  Новая  птичка  небесных  ристалищ,
определимся,  что  делать  теперь,
нас,  бедных  бесов,  третировал  Сталин,
ну,  а  теперь-то  –  время  бандер,

Время  –  глумиться  над  тем,  что  так  свято
тем  инквизиторам,  кто  нас  гнал,
этот  Антонов,  конечно  же  «вата»,
соорудим  мы  ему  «пьедестал»  …

Проголосуем  за  это?...
Уверен,
не  помнят  историю  и  на  треть:
Там  где  бомбит  населенье  «бандера»  -
«СМЕРШ»  -истребитель  будет  лететь.
ID:  628203
Рубрика:  Вірші,  Інша  поезія  натхнення
дата  надходження:  12.12.2015  22:15:30
©  дата  внесення  змiн:  12.12.2015  22:15:30
автор:  Buenos  noches  amigosª[/quote]
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628203#com2619329

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628218
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.12.2015


Схід

Для  замерзлих  вітрів  дніпро́вих  
З  комишових  м’яких  фіранок  
Мир  плете  світанко́ві  светрики.  
На  колінах  небес  шовко́вих  
Хрумкотить  жолудево  ранок  -  
Зграя  червонопиких  веприків  
Котить  рильцями  сонну  зірку.  
В  маскуванні  планети  світлом  
День  ковтає  перлистий  сонях.  
Ніби  з  рани  живої  шкірку  
Світ  зриває  зорю,  розквітлу  
Полинами  війни  на  скронях,  
Там,  на  сході,  болюче  й  гірко  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2015


Хай живе мир

Мій  миршавий  і  стокайданний  мире,  
Нависло  коло  лих  навколо  тебе...

Не  відчинивши  рота  проти  роти,  
Не  відтоптавши  степ  посеред  степу,  
В  скрипінні  милиць  між  скрипками  вулиць  
Винагороди  жде  вина  свободи.  

Порину  в  хвилі  неба  до  пори,  
Щоб  образи́  терпляче  приєднати  
Між  грона  кропо-ватяних  образ…

Сон,  знічений,  у  безборонну  ніч  
Без  тями  закую  серцебиттями  
До  сонця  шин  на  тілі  тишини.  
На  ранок  не  злічу  на  серці  ранок…  
Війни  мені  теплом  серед  війни...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2015


Вечір

Підпадьомкають  скронями  барви  останніх  заграв,
Перехожі  ногами  в  калюжах  вікно  моє  місять,
Мокрий  ясен  сердито  хитає  гілки  –  він  не  знав:  
Час  –  ріка.  Ненаситцем  пливе    понадкушений  місяць,
Десь  метеликів  крила  гортають  простори  і  висі.  
Вітер  дме  на  пухкенькі  маленькі  карпати  хмарин,  
Вечір  йде  по  ріці,  замочив  яснонебі  холоші,  
Закотити  спішить  в  натякання  зимове  пороші  
Ворухких  листопадних  небес  золотий  апельсин  –  
Бризки  соку  -  місточок  –  останній  промінчик  –  
Порух  метелика  крилець  один...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624661
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 28.11.2015


Антонімно

1.
Гучніше  забийтеся,  вени,  в  шкіру  -  дзвонами  в  небо  дотиків  -
Мої  клітинки,  
Озброєні  
Мільйонами  гострих  дротиків,  
Захищатимуться,  сміливі,
Щоб  оговтати  руки  хтиві
Мілкеньких  геройчиків  анекдотиків.  

2.  
Не  бийте  так  голосно,  вени,  в  шкіру  -  дзвонами  в  небо  дотиків  -  
Почуйте:  клітинки  безліччю  ротиків  
Співають  ніжності  тихий  звук  
Для  недопещених  пальців
Недоцілованих  рук  -  
Пісню  спокОю  
Для  мого  Героя  
І  здаються,  кидаючи  зброю

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615590
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2015


Трояндовий

Трояндовий  сум'ятку,  серце  скажене,
Голками  колькими  рвешся  до  мене.
Я,  безперечно,  твоя  половина,
Тільки  б  любов  твоя  -  не  шипшина,
Тільки  б  жага  твоя  -  не  до  ранку,
Тільки  б  ім'я  моє,  ніби  ранка,
Яку  студить  зима,  
Не  боліло  тобі,
Коли  прийдеш,  
А  мене  вже  нема

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615501
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2015


В нічнім дрімоти пограниччі

В  нічнім  дрімоти  пограниччі  гуляю  в  зорях  поміж  хмар,
Стоглавий  змій  з  твоїм  обличчям  керує  небом,  як  владар.
-  Залиш  мене,  віддай  мій  спокій,  -  кричу,  Гориничу,  тобі,
А  ти  на  всі  сто  ший  серветки  неспішно  вяжеш  голубі,  
І  по  маленькому  шматочку  собі  в  тарілочку  з  небес  
Спокійно  моє  бідне  серце,  немов  смачний  делікатес,
Кладеш,  присолюєш  і  з  перцем  куштуєш  в  настрої  такім...
І  мовиш:  -  Та  віддам  твій  спокій...  Зажди...  Ось  серденько  доїм...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611890
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 07.10.2015


Ранок

Звуками  дивними,  ліктями,  спинами  переповнявся  трамвай.
Поміж  машин  під  електродротинами,  через  місточок,  крізь  гай
Їхав  трамвай  неквапливо,  гойдався,  як  в  хвилях  морських  кораблі,
Вікна  торкались  виделками  поглядів  до  клопотнечі  землі.  
Вікна  ширяли  пір’їнами  поглядів:  кожне  віконце  -  крило.
Пурхав  трамвай,  веселився  і  сердився,  мріяв  і  морщив  чоло.
Як  я  просила,  щоб  їхав  навшпиньочки...  Слухати  він  не  схотів,
Мимо  домів  по  залізній  стежиночці  голосно  прогуркотів.
Я  вимагала:  ""Не  сип  передзвонами,  снива  лякати  не  смій!"
Ніч  заховалась  у  тінь  за  вагонами...
Днину  привіз  за  світанку  законами
Ранній  трамваєнько  мій

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611498
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 05.10.2015


л ю б л ю

Мобика  музика  –  ляпас  -  у  сироти
Як  намистинами  райдуги  паростки
Між  берегів  твоїх  уст  мені  вироком
Слово  п’ять  літер  п’ять  звуків  п’ять  всесвітів
Котяться  низкою  просять  повірити

Вже  півгодини  розмови?  Розпечений
Мій  телефон  розмаїттям  ефіровим
Сміхом  і  щебетом  подихом  шепотом
Що  ти  казав?  Лиш  п’ять  звуків  у  пам’яті
В  ушко  мов  кульчики  колькими  шпильками
Веснами-сестрами  квітами  сакури

Щоб  не  завмерла  від  лютого  холоду
Дай  мені  знову  тихенького  голосу

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611060
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2015


1 і 2

1.
Ти,
Моя  левина  величносте,
Покарана  котячим  богом
На  термін  вічності,
Ось  і  стала  звичайною  кицею,
Мінілевицею.

І  тільки  очі
Насторожені
Сяють  дзеркалами  дикими.

І  тільки  з  уст
Заворожено
Межи  схлипувань  –  рикання.  

І  тільки  вп’ялась  у  серце
Сотня  болюча  крижинок,
А  все  інше  –  мед  із  перцем,
Як  і  у  кожної  з  жінок.

2.
А  гривастого  веселкуватого  лева
Вже  гладить  новА  королева,
Граційна,  прудка,  красива,
Легенько  кусає,  сміється  дзвінко,

В  його  вухах  кришталево
Коханням  дзвенять  її  смішинки.

О  як  він  слідкує
ревниво,
нещасний,
На  кого  полює  дружина,

І  сивіє,
Сивіє  дочасно
Могутня  грива  левина…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2015