Spice-sensei

Сторінки (1/4):  « 1»

Життя воно закохане!

Не  зна  чи  то  поезія
Чи  лиш  з  паперу  лист.
В  слова  з  дитинства
я  закоханий  і  поки  в  
них  я  не  змарнів.  Твоя  краса  
не  зломлена,  і  час
Ніяк  не  зупинить
для  кожного  відведено.  
Заплачу  лиш  в  кінці  
Та  то  лиш  сльози  радості,
Сьогодні  я  живий.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624432
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2015


На пошуки себе і всього живого.

Твої  слова  це  грізд
сердець  солодких́.
Твої  вуста  немов  блакиті  
плив,  але  діла  твої  не  чисті,
соромливі.
Твій  погляд  мертвий
наче  слід  услади,  
що  помацки  на  смак  
відчути  зміг  і  не  забув.
В  потоці  слів
загублять  смертні  сенс,  
а  ти  таки  продовжиш
в  світі  свому  будувати
нову  вершину
несказанних  мрій.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624427
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2015


ТРІСКІТ СНУ

Казки  звучать  оманливо,
Слова  що  пройдуть  повз.
Коли  самі  осталися  
Утративши  любов...
Хто  ким  залишившись,
питали  загадки.  
А  відповідь  десь  поруч  вже
Загублені  думки,  у  пошуку  
підібрані  і  зліплені  хоть-як.
Та  ваша  віра  стомлена,  і  скорені  
поляжете...
Тремтить  у  сні  земля.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624424
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2015


НОСТАЛЬГІЯ

Я  хочу  додому,  додому...
До  рідного  свого  села.
Дитячих  стежок,  де  ногами
Я  вперше  в  дорогу  пішла.
Вклонитися  хочу  могилам.
Припасти  до  неньки  -  землі.
Хай  де  мене  доля  носила-
Та  серце  й  душа  -  у  селі.
Заглянути  в  вікна  до  школи.
Там  юність  і  кращі  роки;
Що  їх  не  забути  ніколи,
Всі  згадують  їх  залюбки.
Згадати  я  хочу  багато...
Стежками  пройтись  на  зорі.
Тут  вчилася  жити  й  кохати,
І  слухала  спів  солов'їв.
Тут  перші  цілунки  і  сльози...
Де  вперше  пізнала  любов-
Там  плачуть  в  ріку  верболози,
Я  бачити  хочу  їх  знов.
Це  стан  у  душі  -  ностальгія.
Все  було,  пройшло  і  нема...
Залишились  згадки...й  надія...
невипито  чашу  до  дна...

І  хай  мене  не  судять  люди.
Така  я  в  світі  не  одна.
І  кари  більшої  не  буде,
Ніж  та,  що  вибрала  сама...

І  часто  насниться  мені
Стара  батьківська  хата...
І  яблуні  там  у  вікні,
Пучечками  сушиться  м'ята...
І  півень  червоний  в  дворі
До  гурту  курей  закликає,
І  голос  собак  та  корів...
Дитинство  у  снах  оживає...

Чекаю,  надіюсь  на  диво.
І  знаю,  мене  ти  знайдеш
Я  буду,  я  буду  щаслива,
Я  буду  щаслива  без  меж  !!!


                                                                                                   2006  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606973
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2015