| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
Навколо гомін, запах їжі,
А на вістах солодка кава,
В душі великі гори крижі,
А в серці ніжиться забава.
З очей солоні річки линуть,
Спадають вниз в солодку каву,
тепер у чашці горе гине,
Невдалий тиждень закінчив забаву.
Дивлюсь на каву, й бачу твою душу,
Розбите серце, одинокий світ,
Солодкий запах зупиняє стужу,
Яка охоплює забавами наш дім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=69
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 13.03.2004
Години та роки ідуть вперед,
І губляться у рощі снів,
Серед покійних в'язнів, дів
Твій сітует у полум'ї згорів.
Закрились очі, загубились губи,
Ти зник зі світу в мариві подій.
Як цукор розчинилась в каві,
Моя любов з моїх минулих мрій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=68
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 13.03.2004
С холодным дыханьем, без жизни в снегах,
Погибнет от страсти безумный монарх,
Без власти без трона с надеждой в груди,
Застынут в ночи его светлые дни.
В ногах у Божеств, в почерневшем плаще,
С прогнившей землей на вспотевшем челе,
Забыты все мыслы указы и сны,
Зажаты в руках его светлые дни.
На дьявольском ложе, в числе сатаны,
Оставлен он Богом для вечной нужды,
Без бремени тела с прозрачной душой,
Идет он по крови, ведущей домой!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=67
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 12.03.2004
М'яким мереживом вкрилася земля,
Дерева голі і думки безкрилі,
Іду без почуттів, іду одна,
Холодними тропами біля тіней.
Живу заради миті, де є ти,
Коли торкаєшся і говориш до мене,
Люблю тебе, без тіла й голови,
Й впаду навколішки, якщо так буде треба.
Не в силах я, зубути той момент,
Коли ти мене ніжно обіймаєш,
Забути подих, ніч і рух землі,
Серед невидимих країв життів безкраїх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=66
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 12.03.2004
Вода погасит написанное огнем,
Глаза закроют забытые дни веков.
Желанные ночи застынут в слезах
И ветер страданий окутает нас.
Среди нежных миров,
Возле Божих невидимых снов,
Сладким пламенем теплых слов,
Вспыхнет чувство на иглах миров.
Вода погасит написанное огнем,
Дождь проййдет среди теней домов,
И молитва, как Божий Закон,
Отнесет сердце с чистым листом!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=65
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 12.03.2004