| Сторінки (1/29): | « | 1 | » |
Словами не сказати, що відчуває серце,
Руками не зробити, що воля не дає.
І все прекрасно знати: що сказане - не стреться,
А зроблене - не зміниш, воно не пропаде.
І як життя прожити: як думати, ходити і щось в житті робити,
Коли в цілому світі нічого не любити, нікого не любити, доки воно мине?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2020
Дорога, швидкість, невідомість-
Терпіння, праця і свідомість.
Свобода, воля та любов-
Страждання, будні і червона кров.
Безмежність, світло, небеса-
Спустошеність, образа і краса.
Надія, віра, сонця схід-
Поверхня, втома і зеніт.
Слова, поневіряння, бруд-
Птахи, розкаяння і глухий кут...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2020
Біжиш-біжиш-летиш несамовито:
Вперед, скоріше, швидше поспішай!
За ким, за чим, навіщо? - і немов крізь сито
Усе життя минуло і вже - край.
Нема секунди, миті на зупинку,
На думку, спогад, план, що з серця йде;
Є божевільний плин подій, людей без порятунку,
Що тільки з‘явиться й як блискавка мине.
І круговерть охоплює, руйнує,
Мурує, нівечить, спаплюжує, кричить!..
Прозріння, ясність, світло - це лікує...,
Панує і перемагає в вирішальну мить.
Воно таке - життя - яке керує,
Яке відновлює, спливає і кипить.
Сьогодні завтра з вчора тільки не збудує,
Якщо в душі не залишилась жодна мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860769
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2020
Палац душі. Туди запрошують не всіх,
Лише для обраних він відкриває двері.
Немає лоску показу у нім, пустих інтриг, утіх,
А є багатство внутрішнє - від долу і до стелі.
Палац душі. Він встав і впав до ніг.
Нема образи почуттів, зізнання...
Є мир і тиша,хай яким би не був ти,
Палац душі - в мелодії кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2016
Я ніби в зачарованому колі:
Шукаю вихід і не можу я знайти.
Вдихаю запах, та не доторкнусь до волі,
Здається крок лишивсь, який вже не пройти.
Чаклунка-доля чи чаклун-коханий?
Й життя сповите павутиною, як лабіринт.
І вихід є, єдиний і жаданий,
Який повинна будь там що я віднайти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700511
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2016
Ти знаєш, а холод мене не лякає,
Бо холод не там, де сніжить і зима,
А холод лиш там, де вже болю немає,
Нема почуттів і завжди однина.
Ти знаєш,.. і полум'я не зігріває,
Коли у душі обірвалась струна,
Вона не живе, не співає, не грає,
Вона ніби є, а життя в ній нема.
Ти знаєш?.. Ти знаєш!, де мене немає,
Де тебе немає, а є пустота.
Є шлях, що веде, що дві долі єднає,
В одну... назавжди і без вороття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700505
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2016
Забута казка,
Нерозказана, обірвана раптово на півслові,-
Така жадана, неочікувана ласка
І кайдани, накладені на силу волі.
Дорога пройдена,
Протоптана, втурована на чистім полі -
І пляма темна у душі, руками зроблена,
Як забаганка - вирок перемінливої пані Долі.
Це плата за гріхи,
Помилка чи ілюзія любові?..-
Й ріка емоцій, почуттів вири,
Що спопеляють сутність... - і немає болю.
Є день за днем,
Які минають у річному колі,
Й розтанутий у серці щем,
І ми - розділені, загублені, розумні, босі й голі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2016
Усе прийде й усе мине...
Порив в незвідане із завмиранням серця
Замінить спокій, пізнання себе -
Відбиток світу у душі люстерцях.
І квітка пелюстки розкриє і впаде,
Лиш сонце загляне і посміхнеться, -
Яке усе красиве і сумне
В момент, як злива в душу раптом увірветься!
Навколо світ радіє і живе -
Так голосно він барвами сміється!-
Емоцій вир захоплює, несе
До крапки, де у тиші розірветься.
Не варто думати, а треба жить,
Сміятись - плакати, любить - страждати,
У цю малесеньку мінливу мить,
Яка одна й яку судилось мати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659552
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2016
А погляд вислизнув раптово -
І посмішка застигла на вустах:
Краєчком ока, ніби випадково,
Зігріла когось просто так душа.
Як сонечко крізь хмари пробиває промінь,
Щоб огорнути світлом і теплом,
Так серце і душа на усі груди повні
Вдихають це життя, щоб дарувать любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2016
Ти - вільний, а я - ні!
Думки і вчинки все перемішалось,
І я - на справжній внутрішній війні,
Яку програєш - і усе втрачаєш!
Я - зла і добра, я - сама не я!
Я впала і не знаю, як піднятись.
Я стала тою, ким ніколи не була,
І не дозволю собі просто взять і здатись!
І сила не у тому, щоб піти!
Ти - сильна, коли б'єшся вже без сили,
За те, що важливіше навіть за мости,
Які єднають, хоч давним-давно згоріли!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2016
"У мене є мрія", - це серце казало,
Як крапля надії скотилась сльоза,
А зміст промайнув і нічого не стало -
В повітрі ж висіла і зріла гроза.
"У мене є мрія"… Минуле відчула,
Не зразу, пройшли уже місяці.
Це ті слова, які не забула,
Й якими просив повернутися ти.
"У мене є мрія!", - це крик врятувати,
Маяк, що світив моєму кораблю,
Й можливість той шлях єдиний вказати
І відвернути найгіршу біду.
"У мене є мрія".., - тебе не почула,
Закрила я двері і просто пішла:
Загорнута в холод наша мрія тонула,
Як і той корабель, що розбивсь об причал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645159
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2016
Я люблю тебе. Чуєш? І буду любити.
Сонце змінюють хмари, сніги і дощі..,
Та закрию лиш очі і навколо - квіти:
Ті, які засівав і ростив в мені ти.
Я люблю тебе. Віриш? І буду любити.
Неважливо, куди поведуть нас стежки...
І вуста уві сні будуть знов шепотіти,
Яка вдячна тобі, що ти є на землі.
Я люблю тебе. Знаєш!.. І буду любити.
Й ми уже не зустрінемся більше в житті..,
А душа до душі буде прагнуть й летіти,
Щоб хоч хвильку буть поряд, нехай й у пітьмі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2016
Я відчуваю дотик вітру,
Що душу, як у полі квітку обіймає,
Колише, змінює навколо всю палітру
І ніжно-ніжно раптом з усіх сил стискає.
Я відчуваю твою руку,
Що серце міцно в кулаку тримає,
Але не чує його стуку,
Бо доторкнувшись - враз із тіла вириває.
Я відчуваю твою думку,
Яка не тут, яку не знаю...
Яка ховається десь за життя лаштунки
Й керує всім, усім, що тільки маю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639316
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2016
Долоня доторкнулася долоні -
І розлилась безмежність по серцях,
Яка не має часу, змін, перерв, кордонів
І не дійде ніколи ніякого кінця.
І що таке слова, події?.. - це безодня.
Вони - піщинки змісту, реальності, життя,
Яке лише один-єдиний крок сьогодні,
У вічність, що панує за межами буття.
І хай пульсує кров тепер у мене в скроні,
Думки вирують знов, скеровують мій шлях,
Стою я весь свій час на одному пероні,
А поїзд вже пішов і зник у хмарах птах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639270
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2016
Якщо страждати хочеш - то страждай,
Сумуй і плач, і очі закривай,
Від болю і безвиході навкруг усе ламай,
Парканом двометровим відділяй
Себе і світ… й у прірву заганяй!
Любити ж хочеш - то люби й палай
І жодної секунди не чекай,
Усе, що маєш й хочеш - віддавай,
Даруй, кидай до ніг і завмирай...
Від щастя бачити і мати в душі рай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639013
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2016
"Чому?"- питала змучена Душа
І закладала почуттями всі полиці.
А Розум мовчки їх перебирав і викидав,
без міміки і жалю на обличчі.
І Серце плакало, краплинами стікала кров,
І пульсувало, сповільняючи ходу.
Та тріпотіла, ще жила в ньому Любов,
Зачинена й забута, на біду.
І вже пішли усі, хто мешкав тут,
І Радість й Віра, і сліпа Надія,
І затихав поволі Серця кволий стук,
І розчинялася в повітрі світла Мрія.
А Розум мовчки все спостерігав,
Він бачив все і все на світі знав.
І, зачинивши двері, він пішов й не взяв
Душі скарби, заметені в снігах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2016
Не відпускаю нитку я, не відпускаю.
Тонкий зв'язок, якого ніби і немає,
Тримає серце, часу всупереч єднає
З твоїм, і не байдужим, я це знаю!
Не пояснити розуму те, що за краєм,
Що без кордонів, меж і що образ не знає,
І що у сні і наяву не відпускає...
Що притискає міцно і тримає,
Магнітом вічності що притягає,
І шви розірвані цілує і зшиває,
І знову й знов до серця притуляє,
яке в реальності-холодне і не знає,
що з ним, коли воно зникає і блукає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2015
Такий чудовий день сьогодні:
Сміється сонце на усі вуста,
І зникли десь безмежно дні холодні,
Й в обіймах ніжиться усе тепла.
І все здається світлим і надійним:
Земля, що під ногами, й небеса;
Життя іде своїм шляхом стабільним,
Та тільки щось мовчить-щемить душа.
Чогось немає в ній, чогось не вистачає,
Того, що не вміщається в слова,
Що раптом так приходить і зникає
Й без чого залишається німа.
І не повітря це, не хліб чи добре слово,
Це струм, потік якогось дивного тепла,
Що закувало серце у окови,
Які не скину вже ніколи я сама.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2015
Є звуки, що в мелодію стають,
І літери, що у рядкі лягають,
Є люди, які по життю ідуть,
І їх історії, що за живе торкають.
Вони - частини, складові життя,
Які ведуть у прірву чи до раю,
І сумно лиш, коли чогось нема
Або усе в один момент зникає.
Та грає далі музика-душа,
Словесна гра листкі гортає,
Бій серця з розумом, життя-
Іде: й знесиливши знов підіймає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2015
Любов не судить, любов не карає,
Любов терпить, любов пробачає.
Любов не пишається, не зневажає,
Любов усе зносить і все приймає.
Любов не заздрить і не забирає,
Любов віддає, вона - надихає.
Любов розбудить, коли ти заснеш,
Любов підійме, коли ти впадеш.
Любов зігріє, коли наскрізь промерз,
Любов вогонь погасить пожеж.
Любов не мусить, любов не може,
Любов, хай там що, завжди допоможе.
Любов не скасуєш, її не вкрадеш,
Любов - це добро, без рамок і меж.
Любов не в'язниця, любов - це крила,
Любов не ярмо, любов - це сила.
Любов не гордість, любов - благородство,
Любов - надія і віра, пророцтво.
І навіть як стане любов на коліна,
Вона - це найраще, що має людина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614418
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2015
Я звільнилась, я знову - вільна,
Я літаю, сміюся, живу!
І депресії ніч божевільна
Вже минула й я більше не сплю!
І щаслива я осінь вітати
В її барвах, вбранні від кутюр;
Й хочу літу "привіт" передати
І сказати, що я його жду,
Як і зиму, красуню холодну,
Що дає нам душі теплоту
Відчувати сповна благородну,
Коли тулимсь до серця вогню.
І весну ніжну в пахощах квітів
Я чекаю давно-предавно,
Щоб сказати: "Як добре на світі,
Коли в серці відкрите вікно,
І я можу життю радіти,
І всьому, що дарує воно!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611679
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2015
Мене вчора відвідав блакитний птах:
Не будив, не співав - залетів просто так.
Він торкнувся крилом і хотів передать
Мені звістку одну: не зумів лиш сказать,
Що у дзьобі тримав він веселку мою,
Різнобарвну, живу, не вві сні, наяву;
Ту веселку, яку люди щастям зовуть,
Яку після дощу як те диво всі ждуть.
Рідку радість-красу хтів він подарувать,
Я не знала лише, що то за благодать-
Він відкрив свого дзьоба, щоб мені сказать...
А веселка знялась й її більш не дістать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611395
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2015
Чому не може сонце полюбити місяця?
Нема причини! А чому б і ні?
І вранці тільки лиш розвиднілося
Погодилося на запрошення в листі:
"Я раде буду, милий ясний місяцю,
Тебе зустріти, де лише скажи".
Як радісно зустрів він звістку цю,
Сріблястий красень місяць на зорі,
І час не гаючи призначив зустріч ту,
Омріяну ним стільки раз вві сні.
На заході, там, де кінчався світ,
І починала ніч-владарка гру,
Хотів він мрію і любов зустріть
І написать історію свою.
Та лиш торкнулось серце обрію,
Минуло кілька крихітних секунд
І потонуло після фарби спалаху-
В очах закоханих відбився сірий сум.
Нема в них шансу завжди разом буть:
Не може темрява у світлі жить,
Як день не може разом з ніччю буть-
Не може місяць сонце полюбить.
Вони - два боки, різні сторони,
І протилежність - їхня суть,
І зустріч їх - короткий спалах, дим,
Які в історію чи пам'ять увійдуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611018
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2015
Палала в серці свічка,
Полум'ям яскравим гріла,
Виблискувала різнобарв'ям кольорів
Й зсередини назовні осві(я)тила
Життя і безліч в нім достойніших шляхів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610332
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2015
Той сум і туга, і печаль-
Все так приїлось і набридло!
Й я хочу скинути вуаль
І посміхнутись щиро й гідно!
Щоб чистий внутрішній кришталь,
Очищений дощем і чимось рідним,
Нарешті переміг за тим минулим жаль
Й заграв на сонці грою фарб успішно й плідно..,
Бо лиш добро й наповнений ним грааль
було і буде із покон віків у світі переможцем видно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610330
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2015
Я знаю, що пробачив ти мене:
Всередині панує спокій й тиша.
І знаю, що пішов і більше не прийде
Той, кого бачити хотіла б найсильніше.
Це доля, вирок - те, що мало буть,
Про що здогадувалась з самого початку-
Це той кінець, який було не оминуть,
І неважливо, хто із нас поставив крапку.
Я не сумую, в мене - мир в душі,
Я вже змирилась і живу, йду далі.
Я вдячна, правда, всеодно тобі
За те, що ми щасливі миті мали.
І я програла, не перемогла,
Хоча могла, і виграш був би - щастя:
Бокал, з якого пить удвох до дна
Могли б усе життя в дні радості й ненастя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610114
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2015
Ти перекреслив все й забув,
Нічого більш нас не єднає.
Навіщо цілий рік минув?
Кого спитати це? Не знаю.
Із чистого листка почнемо знов
В два протилежні боки повернувши
Шукати долю й ту саму любов,
Яку пожертвували, так і не відчувши.
Розумне й сильне рішення твоє?
Не знаю, не мені судити.
Я знаю тільки, що то не моє:
Карать за те, що сам не зміг простити.
Просити прощення й прощати-Божий дар,
Який в собі ми можемо відкрити...
Як можна просто скласти на вівтар
Те, що давно шукав, й тим самим загубити?
У кожного своя мета чи ціль в житті
Й дорога в кожного-своя і також різна,
Але ми всі й так лишимся сліпі,
Коли в душі давать не стане
найціннішим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610112
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2015
Всередині у мене зараз тиша,
Час зупинився і чомусь завмер.
І я не хочу, щоби він скоріше
Усе у пам'яті і серці стер.
Я хочу тихо попросити в Бога,
Щоб він продовжив, розтягнув цю мить,
Щоб пам'ятали ми ще довго-довго,
Як разом із тобою вдвох були,
Щоб в пам'яті лишилися хвилини,
Коли щока торкалася щоки,
Щоб наче в казці вилились в години,
Години вічності, наснаги і краси.
Я так хотіла би завмерти і заснути,
Не відчувать, не дихать, хоч жива,
Не бачити, не знати і не чути
Майбутнього, в якому нас нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608634
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2015
Ти показав мені садок,
В якому - море квітів,
І ще, ти дав один урок:
Як добре вдвох на світі.
Ти взяв за руку і провів
Мене своїм садком,
А потім… раптом відпустив
Іти своїм шляхом.
Я не нарвала тих квіток...
З найкращих в світі квітів
Я не сплела собі вінок,
Щоб будь-що, крізь століття,
Ти в натовпі чужих обличь
Мене не оминув би;
Чи був би деь, чи була б ніч
Ніколи не забув би:
Як дотиком холодних рук
Я серце зігрівала,
Як чула серця твого стук
І подих зупиняла…
Не знаю я дорогу ту,
Туди у твій садок,
Й тобі не зможу, не скажу,
Як важко без квіток.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608548
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2015