| Сторінки (2/121): | « | 1 2 | » |
такий я ніжний такий байдужий
як місяць у небі осіннім висить
портрети і души портрети і душі
вдавіться словами замовкніть цить
а місяць втопився у неба калюжі
покинуті речення на пів слові
паркуйтесь негайно мотори глушіть
чим довше ця осінь тим меньше любові
між тими хто вчора ще
вірив в безсмертя душі
чотири букви глухі та гострі
чотири букви остання ер
ховайтесь зараз почнеться обстріл
ховайтесь поки ніхто не помер
сто сорок тисяч залишили місто
за скільки за місяць за тиждень день
чим ближче ворог тим меньше змісту
і що за портрети і небо це де
а в небі осіннім байдужий місяць
буденна зрада сталеві віники
шуршать загоняючи вас у совок
ресентимент нафталінові мрійники
как-он-бил-ат-нас-да-льок
падають з неба сталеві віники
чотири букви глухі та гострі
чотири букви остання ер
ховайтесь зараз почнеться обстріл
чотири букви ес ер ес ер
не ніжні були вони не байдужі
виплигує зрада з ваших пащек
по писку віником дужче дужче
ви просите просите просите ще
На алеї слави безсмертні душі
Давно вже у місті розряджений ворог
бо мова виконує роль агентури
і місяць жовтневий розвіює морок
і видно шедеври архітектури
південного напрямку ніч вівторок
чотири букви глухі та гострі
чотири букви остання ер
ховайтесь зараз почнеться обстріл
чотири букви пе те ес ер
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025409
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2024
Як осінь дзеленчить чи павутинка чи струна
Іди й торкнись землі іди й напийся росами
Якщо розбите серце не навчило розуму
тоді розбилося дарма
Іди і дихай більш нічого й не потрібно
ні в цьому році ні в наступному житті
лиш споглядаючи як тіглі золоті
твою макітру перетворюють на срібло
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2024
китайський чай ісландський рок
що ж прощавай останній крок
твій тане жінко кремінь пелюсток
за тугу й за розраду днів
в яких палав в яких бринів
в яких я скнів на скронях твоїх снів
розмашистий червоний сміх
чи сльози на щоках твоїх
за все що зміг за все чого не зміг
не з ціллю стати Буддою
зцілитись щоб я тут стою
я дякую а отже віддаю
китайський чай ісландський рок
прощатися не вмію крок
останній тане кремінь пелюсток
ти ж відчуваєш тож відчуй
весь цей вулкан весь цей він чун
о я навчусь
невдовзі я
навчусь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021551
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2024
я єсть земна горила,
а не поетик трясця
для чого мені крила
Коли я маю яйця
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2024
Чи місяць у віршах завжди має бути поранений?
Читач досі плута у віршах рамена та рамен.
Палають мости, що вели нас із Сум до Путивля.
На фото, де жінка у спідньому, падає ціла будівля.
На півдні — коктейлі, трава і деінде туцтуци.
На півночі — сніг, синє небо й занедбані бутси.
Мистецтво — відкладений ризик дістати по пиці.
Таким є життя у столиці.
І пляшка вина так магічно зникає з полиці,
коли не повітряну, гравітаційну тривогу
собі оголошую. Я розчехляю триногу
на плівку обвітрення суму твого фіксувати.
Бо сум одночасно і знак, і маяк, і фарватер
в червоному морі модерних голодних ігор.
В недільному парку — тартаро-мангальске іго.
Пом’янем бійців, що життя віддали за літрушку “Опілля”!
Отак особисте сплітається тісно з суспільним.
Лишайся собою, не зв’язуй та не ототожнюй,
та нація знайде своє відображення в кожнім.
Бо кров то не міф, а свобода — то не випадковість.
Стікає поранений місяць. Йому це на користь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2024
Алярм! Надворі знову літо:
кути, симетрія та лінзи.
Тебе писав, напевно, Клінгзор,
ти більше фарби, ніж слова.
А тут, у лісі, сосни й квакши.
Я згадував розмови наші.
Годину промедитувавши,
відчув: замерзла голова.
Пожовклий лист, промоклі ноги,
Дніпра оголені пороги.
Далеко ще до перемоги
над власним я —
це тисячі життів мандрівка.
Тут хащі: схованка, криївка.
І в ній звучить так дивно й тривко
твоє ім’я.
Алярм! Надворі знову літо.
Алярм! Я заблукав у лісі!
Де мої перспективи й лінзи?
І ще — замерзла голова.
Тебе писав, напевно, Клінгзор,
бо ти і фарби, і слова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017187
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2024
Я человек из оптоволокна.
Моя душа не то чтобы больна —
она скорее тихо тает по краям.
Нырять к заржавленным столетним якорям
не модно нынче.
Я человек из оптоволокна,
и надо так, чтоб за волной волна,
пока не кончится под нами горизонт.
Я добровольный зонд,
я чет и нечет, дебет, вычет.
И дева юная почти что растлена,
еще один крючок — и рухнет пелена.
Я поколение сосущих глаз,
мой век — субтильная конструкция щегла
к апрелю брошенных привычек.
Я человек из оптоволокна
и мне висеть, болтаясь, вдоль окна.
Я сам себе и вена, и игла,
я тень, что отделилась от угла
и в дверь вошла без стука и отмычек.
2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016072
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.06.2024
Нас с ней разлучили города
я живу наощупь, как во тьме
Я забыл как выглядит писда
Расскажите мне!
Может быть, покрыта чешуёй?
Может быть, имеет перепонки
крыльев? Или нос большой,
как от самогонки?
Может, у неё отличный нюх
и похожа с виду на борзую?
Мне одна сказал из подруг:
«дай-ка нарисую!»
Я ответил честно ей тогда:
«Выглядит, конечно, круто.
Только это вовсе не писда,
а разрез грейпфрута».
Нас с ней разлучили города
я живу на ощупь, как во тьме
Я забыл как выглядит писда
Расскажите мне!
И подруга скомкала листок.
После в прах я был освистан.
Мне сказала: груб я и жесток,
назвала сексистом.
До сих пор никак я не пойму
Неожиданного девичьего гнева.
Кто-то мне сказал: «не по уму,
но сходи налево!»
Знаю, что кармической писды
точно получу, неотвратимо.
Знаю: у меня есть ты.
Остальные пусть проходят мимо!
Нас с ней разлучили города,
я живу наощупь, как во тьме.
Я забыл как выглядит писда.
Покажите мне!
Осінь’17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016028
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.06.2024
Художніх сниться міжвоєнна тиша галерей,
де втрати перетравлено, а ворог — телепень.
Та наяву стискаєш і кулак, і щелепу,
й гримить у вухах Gally Ray*.
Бо мирний час це завжди тільки міжвоєнний час.
Бо жорна, зупинившись, все ще будуть жорнами.
Бо їхня функція єдина: стати чорними,
перемоловши нас.
Бо мирний час — алітерація для чорних мас,
мокни перо і розпишись цитатами Селіна.
Хай за обрій ллється пісня “Чорная калина”,
себто за шинквас.
Червнева злива рештки стомленого сну змива
І сиплються на голову пекельні борошна.
Усмішку нігтем колупни — й побачиш: порожньо.
Голодні ігри ненаситні.
Десять років все жнива, жнива…
*український рок-гурт, який у вигляді текстів використовує країнську поезію, зокрема вірші Володимира Сосюри
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016022
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2024
Спочатку я кричав. А згодом звик.
“Людина пристосується й до болю!
Терпець мене шліфує! Я мужик!” —
Кажу собі, коли зламався бойлер.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015723
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2024
Перші зорі, останні — сонечко сіло давно.
Скільки б у морі не зникло квітнів, та все одно
ми сидимо на паркані, сьорбаючи вино.
Душі наші рухливі, й рухи їхні легкі.
Їх теребонькає вітер, наче порожні кулькИ.
І розпускаються посмішки наші, як ті бруньки.
Раптом ти вибухаєш: несамовитий сміх.
В тобі усе сміється, від пасм (?) і до п’ят самих.
Значить, мені вдалося. Значить, я вкотре зміг.
Значить, твоє волосся, наче повітряний змій.
Значить, ще небо над нами не знає земних веремій.
Ти — найтриваліша мрія з усіх моїх мрій.
Я кажу: може, до мене? Відповідаєш: вай нот?
І, роздивляючись зорі, сьорбаєш те вино.
Ми сидимо на паркані. Це було так давно.
Ти, найтриваліша, найтривіальніша теж.
Як ти смієшся люблю я. Ще більше — як ти ржеш.
Падай у небо. Воно ще не знає
меж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2024
Холонуть квіти, разом з ними — люди.
Не одвертай очей! Дивись
і плач, бо сльози то насіння люті.
Колись та й проросте увись,
бляшанку неба над Золотоверхим
проб’є. І потече блакить,
живим на радість та на втіху мертвим
засяє, запалахкотить.
Та ще — артеріальні і венозні.
Ще не відбій. Ще буде лють.
Шарфом прикривши зойк, дивись: виносять.
І небо — сива каламуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2024
Ти зраджувала мені з ніґами,
я зраджував тобі із книгами.
Ти зраджувала мені з гумовим,
я зраджував тобі із гумором.
Ти зраджувала мені з млосними,
я зраджував тобі із соснами.
Я зраджував тобі у вересні,
ти зраджувала завжди з вереском.
Були два серця весняними кригами.
Любить — як бігать в берцях за баригами:
це те ще кардіо. Життя не завжди пляж.
Вдягнись нормально, якщо хочеш в bel etage.
Ти зраджувала під колесами,
я зраджував тобі під лезами:
в операційних завжди сонячно,
там сниться дівчина-безсоннячко
і олівці простують стелею.
Ти зрадила, я став пустелею,
і раптом ранки стали ранами,
а каравели — караванами.
Були два серця весняними кригами.
Любить — як бігать в берцях за баригами:
це те ще кардіо. Життя не завжди пляж.
Вдягнись нормально, в нас квитки у bel etage.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999279
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2023
Бо визнання — це тектонічний зсув,
лишайсь твердим! Тримайсь омерти!
І знай: аби цей світ тебе почув,
ти маєш спершу вмерти.
Хай заздрість набуває ширших меж,
мовчанка - то найкращий захист.
Ніколи сонця не наздоженеш,
най котиться собі на захід.
І тут нема — нема! — альтернатив.
Не метушись, не бий на сполох
та будь повільним, наче інтрузив.
Майбутнє - твій геолог.
2020-2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993891
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2023
Алярм! Закінчується літо!
Я так і не знайшов твій клітор,
ти так і не знайшла роботу.
Але ми зберегли турботу
одне про одного. І може
з тобою заведем істоту:
дитину, мопса чи єноту,
як Україна переможе.
А може навіть і раніше.
Я спершу подолаю Ніцше,
а ти закінчиш свій рукопис.
Бо ми ж культурні два укропи!
Ми поважаєм простір інших,
ми щастя возимо з Європи,
не надто вірим в гороскопи
і в тридцять все ще пишем вірші.
Бо ми такі. І це чудово.
У нас є небо, ніч та слово,
є устриці та сигарети,
над головою є ракети.
Хутчіш в будиночок, де вірші,
кохатися й кусать багети!
З ютуба слухать оперети
і жить до смерті. І не більше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993888
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2023
Асиметрія півдня: будинки, дерева та вчинки,
і чатують надворі коти, затишна охорона.
Колір моря у сутінках — очі південної жінки,
що навпроти сидить, споживає по краплі червоне.
Повітря поволі холоне.
Асиметрія півдня, і серпня сухі поцілунки.
Чи я можу розслабити свій переможний мускул?
І чи можу я зняти спітнілі свої обладунки?
Обернувши до сонця-люстерка обличчя-пелюстку,
побачити врешті пустку.
Бути тут — танцювати на кожних нічних світлофорах
і лежать горілиць на нагрітих за день перехрестях.
Хочеш дихати сіллю, та з нею вдихаєш порох,
бо він вже на підкірці, у серці, на іклах, на шерсті.
Під кігтями крихти і в порах.
Асиметрія півдня. Семантика його графіті,
морзе вибитих вікон, які вберегти не вдалося…
Та сухі поцілунки на диво такі соковиті!
Колір моря вночі — це південної жінки волосся,
рамена її
відкриті...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2023
Був серпень. Ходили на Роберта —
на Крістофера точніше.
До сонця лишалось пів оберта,
до осені — збірка Ніцше.
Ми сміхом надривним вривалися
в розпечені сни Могилянки,
де в квітах блакитних Новаліса
жевріли ще теплі уламки.
Рожевий тривоги не зменшував:
й на ньому сліди кровотечі.
Десь там, між Жулянами й Жешувом,
чекали однушки чернечі,
Таких вздовж країни — тисячі.
Думки — у наказ довжиною.
І нори, щурячі чи лисячі,
і сказ, що летить долиною…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991477
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2023
Не кажи мені «так!»
Я лиш твого жовтневого неба
травневий закоханий птах.
Рік війни. Блокпости. Аусвайс.
Твоя шкіра мені оверсайз
геть у всіх українських містах.
Клятий Кой Но Йокан!
Так і хочеться в небо пірнути,
гайнувши враз через паркан,
чи обрізать останній бузок
там, де вхід у посольство
улюблених твоїх книжок.
Наш вогонь — генератори рим,
нам броня — псевдонім.
Хай вертається швидше додому твій дім.
Не кажи мені «так!»
Прочитай мене на ніч натомість
очима заплющеними по складах,
ти, жовтневе усміхнене небо
в травневих
садах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983052
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2023
Великодня напередодні
земля блакитна та холодна.
І рветься вулиці безодня
від крику заспаних аптек.
В машинках — пізні чоловічки.
Не знає темрява зустрічки.
І я скорочуюсь до стрічки:
Бахмут — Авдіївка — ДТЕК.
Ні Б-г, ні Ом-Нама-Шивайя
не скажуть що я відчуваю.
Я просто хочу чашку чаю
і сон — міцний, як чистий спирт.
А сон тіка від мене в поле,
у залізничну тишу колій,
де боязкі, принишклі й голі
у тогорічних надрах скирт
зайці. Беззахисні домівки
лелек, каміння в кулаці.
***
Нічні автобуси до Гданська,
у вікнах — капелюшки дамські.
Котра година? — Комендантська.
Я, офіцере, чесно йду
додому зараз, то весна все.
Ще вчора, перебравши шнапсу,
узяв і дівчині зізнався
собі, напевно, на біду.
Де взять в часи війни лібідо?
Ми посміхаємось так блідо,
що й найтепліше в світі літо
не залатає в серці дір.
Вогонь горить, та за вогнем цим
Пустий, покинутий Освенцим.
А серце котиться, й за серцем
я знов іду вночі на двір
один. Допитливі голівки
бруньок все хиляться за тин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2023
Коли твої блискуче сяйво Охоронця
не огортає більше кришталеві сни,
її портрети виникають наче сонця
в холоднім космосі тривалої весни.
На тих портретах свіжі Дарницькі квартали,
на тих портретах очі ніжні й вольові.
Там, посміхаючись, світанки дні гортали,
на підвіконні стигли квіти польові,
такі розхристані, тоді — ще передчасні,
живились водами жовтневої журби.
Яка мораль, які байки (тоді ще — басні)?
Іди світ за очі та серце загуби!
Є в парубочому коханні певний сором,
бо кожен парубок по-своєму поет.
Але подумаєш про це, як стукне сорок,
а поки — сонця в чорнім дзеркалі портрет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978517
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2023
Набуває життя не помічене вчасно пророцтво:
ти один посеред листопадового вельтшмерцу,
вечір п‘ятниці, на язику кислий присмак оцту.
Та в самотності тільки й почуєш серце.
Жовтий присмерк співає протяжно, як той безхатько,
що для себе обрав більш нічого в житті не мати.
І якби ж як колись поділитись цим співом з батьком,
і якби ж прочитала ці вірші мати!
Та обидва далеко — давно і надовго — від тебе,
або ти віддалився, як, власне, і має бути.
Бог тинявся між вами, співав, причитав, як ребе,
але згодом і сам втомився від смути.
Наїжачена осінь із присмаком кислого грона,
неприборкана лють, непролазні вечірні хащі.
Найважчий зі спогадів твого дому
і є найкращим.
Осінь'22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978001
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2023
Темна ніч. Нема мережі.
Генератор грає джент.
Не гаси мої пожежі,
хай згорає стріха вщент!
Ніч цю, довгу, наче такса,
місяць з неба колупа.
Най би Фенікс та Абраксас,
в гніві Калі-ма сліпа
зруйнували й відродили
що вмирає поміж нас.
Час лишає в грудях діри,
нами вигаданий час.
Бродить ніч по стрийських шпалах,
краде воду зі ставка.
Що тобі раптовий спалах,
коли ти — вогнетривка?
Буде день та вдосталь кисню,
Буде хліб та буде тінь.
Буде хай від світла тісно,
Я не припиню горінь!
Будуть палички мережі,
Буде вздовж доріг бузок,
Бо життя — це й є пожежі,
Бо життя — це й є зв’язок.
Осінь'22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977998
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2023
Маг сідає чаклувати:
дух поезій так і манить.
Дух вже відкриває чати,
маг вже відкриває чакри,
та не може чаклувати:
недостатньо мани.
Маг останнім часом тьмяний:
наколядувати вати
ледве може в ніч в різдвяну.
Маг сумує, смокче прану,
богу заглядає в кран, та
не виходить чаклувати.
Візуалізує монстра
Наймення Пікачу, і
пляж, і море, й сонце, й жорству.
Колять п'яти скелі гострі.
Думає про зону росту -
бог в отключке. Бог не чує.
«Запозич же, боже, мани,
ситуація печальна.
Попри всі тривожні стани,
маг спочине та як встане —
і запалить над містами
Вірш Електропостачання».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973224
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2023
Сміх незбагненних барв
серед руїн ряснів.
Дівчина — море снів,
дівчина — перший сніг.
Вільним пітьма не ланцюг:
самі собі лани.
Буде блекаут — танцюй,
рухаючись з глибини.
Буде блекаут — співай
ті бірюзові пісні,
Спокій в них, мир та вайфай,
світ, де немає русні.
Та все одно кохай,
темно у спальні чи ні.
Сняться хай Хокусай,
море, дім навесні.
Небо — бринить як струна,
глянеш на нього лишень —
не перетворене поки що на
мішень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2023
Когда в высотке, словно в клетке,
а жизнь зависит от монетки
и люди морды рвут за них.
Когда стихи застряли в глотке
И снятся без конца пилотки
Авиалиний неземных.
Страдает небо малокровьем.
Все восемьдесят дней зимовья
У туч и снега взаперти.
Но к черту принципы Парето:
Поэт останется поэтом
в душе и после двадцати.
2017—2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972985
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.02.2023
Ты хочешь кофе?
Нет! Кофе хочет тебя.
Делай что должен.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951651
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.06.2022
Первых летних дней
льётся оранжевый мёд.
Читаю лёжа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951650
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.06.2022
Утро июня.
Открыл окно бабочке
и снова лёг спать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951037
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.06.2022
Среди потребителей и менял,
в густом человеческом этом лесу
мне нравится: смотрите не на меня —
на книгу, которую я несу.
2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951035
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.06.2022
Я зустрів тут весну і війну тут зустрів.
Розказати про неї не вистачить слів,
розказати про неї не вистачить сліз,
бо земля кровоточе й вихаркує слиз.
Прямо з пекла — на захід — ланцюг із валіз,
бо весна — то доба гартування і криз.
Той не знає весни, хто заліза не гриз.
Набувають ліси камуфляжних
рис.
Я застряг в цій весні, на світанку тривог.
Ми — тепер заслужили усі некролог,
коли смерть розправляє залізне крило.
Та рятує життя ППО, а не Б-г.
Коли смерть розправляє залізне крило,
все, що пахло, тремтіло під ним і жило,
перетворюється на беззахисне скло:
кров, і плоть, і машина. І місто, й село.
Я зустрів тут весну, де співає Сукіль.
Та яких надлюдських, надприродних зусиль
і скількох ексгумованих з надр сокир
варте небо, позбавлене люті мортир!
Хай приходить весна! Хай долає мости!
Шовкопряди — продовжують нитку плести!
Хай отримують матері добрі листи.
Ми вихаркуєм слиз. Хай нам всім пощасти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950944
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2022
Мне двадцать восемь. Впервые поплыл
грешным чревом на амбразуру.
Данность, горькая, как микстура:
Мне нужен крепкий тыл.
Мне двадцать восемь. Проспав дебют,
теряю позиции в миттельшпиле.
В центре бардак, да и фланг подпилен.
Кони отвязаны. Слоники пьют.
Мне двадцать восемь. Какой ценой
Можно добиться в клетках порядка?
Потоп — возрастное, если быть кратким:
Ковчег твой найдет тебя, всё, не ной.
Мне двадцать восемь. Коль жизнь — очко,
неслабо я перебрал с очками.
Множится сумрачный лес сучками,
снятся задоринки, если уснуть ничком.
Лучше делить на двоих матрас.
Грустно, но мы никому не расскажем:
Осень раскрасит окно камуфляжем
в двадцать девятый раз.
2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950868
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.06.2022
Все олды после смерти
попадают в Вайс-сити.
Не хотите - не верьте.
Вон, у Бога спросите.
Он расскажет про всё вам:
про Тони Версетти,
что игольное ушко -
как дырка в кассете.
В этом городе мы одичали, как Динго.
Aspirine излечит от пули во лбу.
Эй, мотни-ка назад и послушаем Стинга
по пути в Малибу.
Все олды после смерти
попадают в Вайс-сити,
а вы все, как в петле,
в тик-токах висите.
Угловатая юность,
ножи и кастеты,
катаны, каштаны,
гранаты, поэты.
И в вечера мякоть
вонзится Стингер
под звуки
Стинга.
В этом городе мы одичали, как Динго.
Aspirine излечит от пули во лбу.
Эй, мотни-ка назад и послушаем Стинга
по пути в Малибу.
Все олды после смерти
попадают в Вайс-сити.
Не хотите - не верьте.
Вон, у Бога спросите.
Все олды после смерти
попадают в Вайс-сити,
а вы все, как в петле,
в тик-токах висите.
2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950867
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.06.2022
Прости его: он — музыкант.
Прости его, мама!
Во влажном лесу Вьетнама
лежит и глядит на закат.
Нет его здесь, прости!
И не было ни секунды.
И все подростковые бунты
некому перерасти.
А он — музыкант! На слух
пробует твой сынуля,
когда все кругом уснули,
злое молчанье разлук.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950137
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.06.2022
Даже самой тернистой идя тропой,
бей в барабаны, танцуй и пой,
волосы рас-пус-тив.
Я — твоих бенефисов первый фанат;
И если другие просто фонят,
то ты — излучение ра-дос-ти.
Ребёнок весенних цветов и трав,
майской грозы переменчивый нрав —
как они удивительно скрещены!
Вытряхнув осень из рукава,
хочу рассказать тебе как ты права,
просто будучи женщиной!
Май 2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950054
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.06.2022
Я чув мовчання древніх королів —
приносив вітер.
І я волів шукати кольорів
in stahlgewittern*.
Спочатку все було якесь брудне,
брунатне, сіре.
І цю межу не кожен перетне
без втрати віри.
Зелений був. Приглушений такий,
ховався наче.
Там мені снились пращури й батьки
і «плине кача».
Був чорний далі, я його носив
перед собою,
коли на сотні тисяч житмасив
ревів від бою.
Та якось раз мені ота гроза
влетіла в око.
І вмить — ультрамарин і бірюза,
краплак і мокко,
церулеум, рубін і кіновар,
і темна умбра.
А потім — наче хтось розбив ліхтар
і смикнув тумблер.
І я тепер лишаюсь вічно жить
із королями,
та не забуду ту єдину мить
із кольорами.
*нім. — «в сталевих грозах»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2022
Не торкатись більше полум’ям фіранок,
не шукати сонних в сутінках зап’ясть.
Свіжими бувають тільки наші рани.
Ми з тобою смертні, нам по двадцять п’ять.
Не гукати сонця з краю парапету
з ризиком заляпать мізками проспект.
Покінчим з собою, збережем планету!
Полум’я згасає в спільний дисконект.
Не злітати гой-далкою края неба.
Затишно у смерті, бо вона - наш дим.
Що залишилось? Лиш перебиті ребра.
Медики ковтають вимушений дім.
Пісня із граніту за межею втоми,
ніби це останнє з всіх моїх життів.
Байдуже де рими. Байдуже, що коми.
Більше не хотіти — все, що я хотів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946898
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2022
На місці неба — стіна із бруду.
На місці річки — новинна стрічка,
слова, які я за мить забуду.
Ковтати стрічки — погана звичка.
На місці гір — безкінечне горе.
На місці моря — підвальний морок.
Здіймає очі звірисько горде,
скарби ховає свої за сволок.
На місці мови — розгублений погляд,
сумний, як дощ над футбольним полем,
гравці якого сховались у погреб
й сидять наодинці із власним болем.
На місці сонця — чужі здобутки,
на місці спогадів — плач і гомін.
Та попри все це легкі незабудки
Чекають не перший травневий промінь.
***
І буде травень. І буде травма.
Нам жити з нею. Нам з нею спати.
І озиратись небезпідставно,
втрачать свідомість під стук лопати.
Нам з нею разом за стіл сідати
і їсти, й цикати після чарки.
І множитимуться дати, дати
й цитати, і від тріумфальної арки
запаморочиться в панічні атаки.
Нам з нею разом у ванній вити,
з обличчя змивати шрами й ознаки
того, що зробили із ним московити.
Нам, взявшись за руки, стрибати в яму,
в останнім горіти вогні, можливо.
Та — попри все — незабудки не в’януть.
Най буде промінь.
Най буде злива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2022
Байрактари мої, Байрактари!
Не уникне небесної кари
той, хто пре зі своїм статутом
у мій монастир!
Байрактари мої, Байрактари!
Кращий спосіб ректальної кари
тим, хто пре зі своїм статутом
у мій монастир —
це мої гектари
і мої отари!
Це мої паляниці
й домашній сир!
І летять Байрактари,
і палають почвари,
і невже нам не сниться
цей пекельний вир?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941879
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2022
Звірині часи вимагають звіриного вчинку.
Ворожі майори смакують не гірше за шинку.
Хай хліба бракує, зате є охтирські пельмені:
стирчіть камуфляж поміж тіста, шматочки зелені.
Звірині часи вимагають: іди на поклик!
Міністр, або академік чи салтівський гопник —
Усім по ріжку, по коктейлю з пекельного бару.
Вони заїбали, вони нас усіх заїбали.
Часи вовкулак і суперників їх — вовкодавів.
Усе, про що ти перед сном вісім років марив,
Виходить з підвалів, відхаркує пил бомбосховищ.
Хай хліба бракує, зате вистачає видовищ:
отримує карлик таких стусанів, що й не мріяв —
за Харків, Херсон, Волноваху, Чернігів і Київ,
де мирних утюжать людей в двадцять першому — дідько! —
сторіччі.
За це він горітиме в пеклі.
Тричі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941683
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2022
Завтра сталін умре.
Завтра мине зима —
Довга, як це тире,
і на птахів німа.
Буде лишати смрад
Сюру цього режисер.
Там вже чекає камрад —
Антон Адріан Мюссерт.
Там привітає брудний
І мовчазний Пол Пот.
Скільки його не мий,
Всіх не змити гидот.
Там і Влад Басараб,
Хижий драконів син.
Сталін смертельно ослаб
Скоро, мій друже.
Не сси —
Вся його дика рать
Їстиме чорне пюре.
Нам його потім — орать.
Завтра
Сталін
Умре.
4.03.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941682
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2022
«Ар Нуво!» —
пробурчав мій живіт
і я з’їв
сторінку
енциклопедії
історії
мистецтв
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939445
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2022
Свет мигает. Тарахтит трамвай.
Задыхайся, но не признавай.
Отутюжена возможность роз.
Задыхайся, это не всерьёз.
Тарахтит железная петля.
Задыхайся, но не позволяй.
По весне контужена трава.
Полный привод, полные права.
Полный бюргер, скомканный комфорт.
Ол Инклюзив, полный фарш и торт.
Полный бюргер выделяет смог.
Полный бюргер, потому что смог.
Как возможность острова вдали,
ищет водолаз конец петли.
Как возможность острого ножа,
ночь нежна, но больше не нужна.
Глянь, ныряет в недо водолаз.
Задыхайся. Шутка удалась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939443
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.02.2022
Проста як вітер,
ти вся — легенда.
Зі степу квіти —
в мої легені.
Де тінь південна —
дозріє слива.
Ти нездійсненна,
ти неможлива.
І кіпариси —
як тії списи,
і поміж ними
знайомі риси.
Солона сутінь
росте навколо.
Дійти б до суті,
що буде — гола!
Тендітний вирій,
шовкові хвилі.
І місяць срібний —
в долоні білі.
І срібний місяць
Впаде в долоні.
Я завжди буду
твоїм ПлатОні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935353
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2021
Цей світ старий, як дідусеве піаніно.
Але на жаль нових не вигадати нот.
Я відпускаю, ллеться хай вода невпинно:
страждання — наймокріша із усіх чеснот.
Я відпускаю, хай стискається в судому,
коли про неї згадують в постах чи ЗМІ.
І тих, хто засинає на шляху додому,
вертаючись з нічних або добових змін —
благословіть. Білбордів котиться луна
і перетворюється вкотре на знамення.
Ти ж — посміхнись. За всі роки, в які вона
ставатиме молодшою за мене.
***
Оля Гліва була лікарем-анестезіологом. Вона загинула 3 лютого 2021 року під час пожежі в Запорізькій інфекційній лікарні, рятуючи пацієнтів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935119
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2021
Вайны завтрашней войны
и обзоры на терракты.
Терракотовые сны,
кровь из носа и десны,
кровь из лета и весны
капает на парты.
Пост-модерну и хандру
лечим полем и комбайном.
Я растерян, я совру,
растекаясь по ковру.
Может, завтра я умру
в пулях Колумбайна.
Залетаю в магазин,
муедзин на автотьюне.
Пластик остаётся юн,
Вы же, жертвы ржавых дюн,
не сыграете ноктюрн
флейтой коньюнктуры.
Пост-модерну и хандру
лечим полем и комбайном.
Я растерян, я совру,
растекаясь по ковру.
Может, завтра я умру
в пулях Колумбайна.
инфлюенцы инфлюенсер,
комментируй крематорий
диктатура коньюнктуры
в халифате фатерлянда
помолитесь Pfizer Noster
панацее автотьюна
силиконовой малине
Кришна умер от ковида
Пост-модерну и хандру
лечим полем и комбайном.
Я растерян, я совру,
растекаясь по ковру.
Может, завтра я умру
в пулях Колумбайна,
а Говинда — от ковида.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929840
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.11.2021
Смотри как я использую слова: беру любое
и расползаюсь, будто плесень по буханке хлеба -
хаотично и свободно.
Смотри какой я классный и свободный -
Я использую слова!
Смотри как я использую ресурс
воды, мой Днепр выходит прочь из берегов
и в нём барахтаются Позняки,
Осокорки и разные другие «ки» -
к примеру, белые киты.
Ну а когда вода сойдёт,
киты повиснут на деревьях вдоль Днепровской Набережной,
задохнутся на шоссе и будет пробка.
Люди опоздают на работы - ужас!
Посмотри!
Как я использовал слова!
Мои слова - конец внезапный рельс,
ведь рельсы ограничивают поезда
и те не могут ехать вправо-влево, разве только очень плавно. А я поезд,
ущемленный рельсами, мне хочется туда, куда хочется, и прямо сейчас, вашу мать, сексуально озабоченная муха в вашей солонке, пустите меня, я в свободной стране!
Я поезд, ущемленный рельсами,
я буква, ущемленная страницей,
планета, ущемленная орбитой.
Ты — смейся с каждой моей шутки,
включай все лампы в этом доме,
включая те, что и в подвале:
Ведь даже если ты всего лишь лампочка в подвале,
никто не может запретить тебе светить.
смотри как я использую слова!
Я яблоко, обиженное гравитацией
смотри как я использую слова!
Я сусло, ставшее судьей
смотри как я использую слова!
Вид из окна нерелевантный
смотри как я использую слова!
Где ты, мой внутренний родитель?
Где ты, мой внутренний фашист?
Где ты, небесный мой фонарик?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927862
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.10.2021
Сашку Обрію
Ти махаєш твердою сокирою,
а у них і без тебе — переляк і сум.
Нумо спробуй наповнитись вірою,
коли з Б-гом спілкуєшся лиш через Зум.
Ти махаєш своєю сокирою
На очах покоління панічних атак.
Нумо спробуй наповнитись вірою,
коли Б-г — маркетолог, тож — майже мудак.
Тільки — пошепки, символом, натяком
донесеш ти до них невеселе й страшне.
Проспівай свою думку Монатіком
і народ її з тельбухами проковтне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919524
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2021
Завтра мы будем с тобою врозь.
Завтра, прошитый тобой насквозь,
в мятой постели глухой тоски
я буду разваливаться на куски.
Не покидай меня. Дрожь сладка.
В окнах — розовые облака.
Лица — в первых каплях росы,
Стук залетевшей в окно осы.
Время съедают вопросы:
когда просыпаются осы?
Не покидай меня. Болтовня
кажется лучшим началом дня.
Мы же не виделись так давно,
так расскажи мне за все говно:
что наболело, куда идешь!
Не покидай меня, сладкая дрожь.
Завтра, в постели глухой тоски,
Буду разваливаться на куски.
Время излечит ответом.
Через неделю лето.
Мы, облажавшись, привыкли молчать.
Горькое пойло, молчанья печать.
Ящик почтовый, а в нем письмо:
листик пустой а четыре, бельмо.
Не покидай меня, моя прелесть.
Время съедает челюсть,
время, шитое мимо,
белою ниткой
амфетамина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918464
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.07.2021
Качнётся маятник. И с новым Эволой
мы соберемся крепко в прежние пучки.
И дьявол, спрятавшись за ширмой белою,
нас поведет по курсу вскинутой руки.
Качнётся маятник. Польются патока
c сиропом на запястья и соски.
И дьявол, светлой притворившись радугой,
разделит нас на одинокие куски.
Вагончик тронется. Перон останется.
Платочки белые, платочки белые,
платочки черные, платочки радуги.
Вагончик тронется, Перон останется.
Качнётся маятник за ширму белую.
Качнётся маятник за ширму черную.
Качнется маятник за ширму радуги.
Качнётся маятник...качнётся маятник...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917766
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.06.2021
Не утруждай себя. Оно того не стоит.
Не в каждом мундиале забивает Чилаверт.
Здесь кто не дзен-буддист, тот точно стоик,
а на поверку — просто человек.
Не злись зазря. Не собирай под сердцем армий,
куда сильнее големы и муляжи.
И по-хозяйски собирай запас словарный,
чтоб, на замену выйдя, в сетку положить
тот самый мяч — решающий, победный,
один-единственный — в добавочное — мяч,
а остальное — только суета и бредни.
Найди свой козырь. Промолчи и спрячь.
Так слон выскакивает, поле рассекая,
ладью с доски снимает нерадивая рука.
Как первый гол для молодого Кая —
твоё "уже", что для других ещё "пока".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917763
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.06.2021
Недостижим и солнцем выжжен,
он все же твой. Mi corazon,
гляди на четверть пальца выше,
чем горизонт —
в ту точку невозврата мая
в пунктире звёздном Gemini,
ни индекса ее не зная,
ни имени,
и проводи по ней окружность.
Твоя невидимая ось -
вот все, что нужно. Остальное -
под ноги брось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916513
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.06.2021
Это ли весь страх?
Это ли всё милосердие?
Расскажи, сестра!
Мир - воинственный, как Сербия.
Это ли вся грусть?
Точно знаю: время позднее.
Сапогом на грудь,
мир - взрывной, как бочка с Боснией.
Явленный апрель
начинается с апатии.
Это - в легких дрель.
Снятся берега Хорватии.
Это ли весь блюз?
Это я в миноре или ля?
Боль и селф-абьюз.
Вязью новояз.
Мир, в котором так и не был я.
Это ли весь страх?
Это ли всё милосердие?
Здравствуй, медсестра.
Проведи всех нас
в посмертие.
6.04.21.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911418
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.04.2021
Я как будто с тех пор не живу.
Я как камень, щебёнка, гравий.
Как удар по больному шву,
ворох этих твоих фотографий.
Я как будто с тех пор не живу
и не ведаю что за погода.
Это − как озарение, дежавю
продолжительностью в полгода.
Я как будто с тех пор не живу,
как закончилось жёлтое лето.
Ты − удар по больному шву.
Я был жив. И спасибо за это.
Ты − застрявшая в горле кость.
Ты − как не растворённая пища;
холодное солнце, нежность и злость,
на морском берегу пепелище.
Я у моря стою, на краю,
где кончается всякая суша.
Я забуду тебя, я тебя растворю,
как в весне растворяется стужа.
Я как будто с тех пор не живу.
Но − ты слышишь меня? − воскресну
вопреки твоей ласковости ножевой,
растворю пустоту и бездну.
На морском берегу, в камыше ль у реки
я сожгу фотографий ворох.
Ненасытная память, тебе вопреки,
и взорвусь чередой сверхновых!
И застывший янтарь удивлённых глаз
не поставлю я в рамку на книжной полке.
И галактики, звёзды, где не было «нас»,
разлетятся на крошечные осколки.
И застывший янтарь удивительных глаз
извлеку из земли. Пусть спектральный анализ
нам покажет избитость, нелепость фраз,
что звучали, когда мы прощались.
Удивлённый, застывший янтарь
возрастом в сорок пять mega annum
я расплавлю − смола, скипидарь! −
по бумаге да по экрану.
2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911027
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.04.2021
Я открыл свое сердце
консервным ножом
и добра не нашел.
Кто из нас не пришелец?
Весною тяжёл
может быть даже шёлк.
Ты бледнела на кухне.
Платочек всю зиму
от слёз твоих сох.
Но деревья распухнут,
Зелёная ночь
Упадёт на лицо.
Кто из нас не загадка?
Промокла закладка,
закончен полёт.
Только скользкое гладко.
Начало апреля
и с неба
сыпется
лёд.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910554
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.04.2021
На Земле давно так не мело -
будто солнце крокодил украл.
Жить - глотать толченое стекло
честных, неотесанных зеркал.
Этой ночью я иду к Днепру
В самую лихую из погод.
Я сегодня, может быть, умру.
Может быть, на следующий год.
Так, зима кому-то - плед, тепло,
а кому-то - во всю пасть оскал.
Жить - глотать толченое стекло
тесных, непричесанных зеркал.
Небо изгибается как жесть.
Днепр - и тот от снега весь промок.
Даже в этой лютой буре есть
Обещанье света и намёк.
Я на пляже черным НЛО
Освещаю путь вселенской тьмы.
Жить - глотать толченое стекло,
переваривая сны.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904313
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.02.2021
У вранішніх сутінках падає сніг.
Ведмідь засовався- напукав в барліг.
Народ, сатаніючи, дулю гризе.
Від “Ради” до “Зради” - одне тільки “Зе”.
Я змерз і втомився. Впусти мене в дім.
Я дам тобі купу нечуваних рим.
Я твій двадцять перший, Пандори труна.
Тож сам обирай: або “під”, або “на”,
а можеш пройти все це повз чи наскрізь -
так, ніби немає ні зради, ні криз.
Новини - веселі, а люди - сумні,
відтак до розради лише одне “ні”.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902272
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2021
Зірки перетворюються на мокрий сніг
Той тане на губах - Маленький Потоп
До зими звикаєш, як до перших посмішкових зморшок
Голі гілки дерев стирчать, наче рядки погано написаного верлібру
Переходив вулицю, побачив рухомий рядок трамваю:
“Наталья Імбрулья більше не буде молодою”.
Сум - це сексуально
Космос - це сексуально
Життя - не бухгалтерський облік, але Небеса підрахують сальдо,
а в пеклі на всіх нас чекає Ведмедик Валдо
Світло справжніх зірок можна побачити лише згодом
Крізь морок років воно пробивається
Цікаво, який вакуум на смак? Може, як апельсин?
Голі гілки дерев стирчать, як зачіска після трьох місяців карантину,
а Наталья Імбрулья більше не буде молодою
Сум - це актуально
Космос - це актуально
Життя - не бухгалтерський облік, але Небеса підрахують сальдо,
а в пеклі на всіх нас чекає Ведмедик Валдо
Чорна діра поглинає залишки повітря
з кожного куточку Всесвіту
Так вмирають сузір’я
Порівняння зірок і зірок не нове
Чорна діра поглинає залишки повітро
флотського проспекту
Чорна діра поглинає залишки повітря
і Наталья Імбрулья більше не буде молодою
Сум - це сексуально
Космос - це сексуально
Життя - не бухгалтерський облік, але Небеса підрахують сальдо,
а в пеклі на всіх нас чекає Ведмедик Валдо
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2021
Тут зірки перетворюються на мокрий сніг.
Руни бідності проглядаються кріз асфальт -
по калюжі на кожен відкритий гештальт,
але все, чого ти коли-небудь не зміг -
не важливе. Тож сядь, охолонь
Можна відлік почати з нуля,
кожен нуль - це дозріле коло.
Глянь! З Пріорки на Оболонь
Ходить юне бліде янголя
бур'янами трамвайних колій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899239
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2020
Все проспал, потому что бухал беспробудно
тридцать лет, перемноженные на сто.
Мои лидеры мнений - Сенека и Будда,
но попробуй дождаться от них постов.
Всё проспал, как Вани Винкль, и вышел из моды.
Гетсбинг мелочный пусть обойдет стороной.
Мои лидеры мнений - законы природы:
кто-то есть, кто-то давится тихо слюной
за спиной.
Я писал это строчки единственной ради.
От дедлайна к панчлайну мой путь земной.
В голове - голоса. Как в Верховной Раде.
Отпишись от меня. Не иди за мной.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897711
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.12.2020
Голых веток скользкие угри
все плывут на глубине зимы.
Только никому не говори,
кто молчит - те будут спасены,
что на фоне дорожанья круп
сущая безделица. Вставай!
И сажай окоченевший труп
в опоздавший утренний трамвай.
У него пожизненный билет
в сутолоку стерляди и шпрот.
Ты ему поверишь или нет,
если он не верит и не ждет?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896646
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.11.2020
Мої думки - суцільний брухт.
Та це не сумно анітрохи:
мене нема. А є продукт
інформаційної епохи.
Він зліплений зі ста світлин
І скріплений коментарями.
Мене нема. І я один,
Шукаю доторку для драми.
Для поштовху потрібне дно,
До нього йду поепізодно.
Але у всіх своє кіно,
і навсібіч - лише безодня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894258
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2020
Когда селится в гражданах лужею мутной паника
и мечты ограничены молнией узкого спальника;
Когда прячутся граждане в капюшоны, как в землю — страус,
я — заостряюсь
медицинскою сталью, драгунским штыком,
но в первую очередь
— всемогущим пером.
Осень — это перрон,
на котором, как с собственной дочерью,
я прощаюсь с теплом, отпускаю его восвояси.
Разум мой ясен.
И свежа моя память приморскою сочной черешнею,
но в тетрадных полях я рисую траву почерневшую.
Несказанная радость пепельного сгорания,
Осень ранняя.
2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889746
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.09.2020
Когда снится в пути юность ми-
ра, хоть сам он давно зачах
и истлел волокнами, и костьми,
а Атлант на артрозных плечах
утомился планету нести
— прими.
Когда путь превращается в колею,
резонирует сердце со стуком колес —
ты поверь в непреложность слёз.
И не бойся ни ада, ни кали-юг,
когда путь превращается в колею.
Присмотрись к изменениям форм и текстур,
вся опора твоя — только лежбище змей и угрей.
И, поднявшись над полом, кухонный стул
приобщается к этой игре
единиц и нулей.
***
И еще один век промелькнёт за окном,
то ли в ряби запутавшись, то ли в рябине.
Как и истина, рифма
где-то посередине
и рождается, если идешь пешком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886968
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.08.2020
Стихи, жрецов прерогатива,
вернутся в стол. Ведь
в четверг — дедлайн, в субботу — пиво:
а надо ль молвить?
Кричать не дело на корриде
при виде крови.
И ты на публику в обиде.
Ты был проскроллен!
Что нового в дверях закрытых?
Чадят заводы.
И будет день, и будут выдох,
слова, заботы.
Под солнцем места ищут стены,
Им — притираться.
Ты - станешь в солнечной системе
протуберанцем.
Кричит на ипподроме пони:
сломало ногу.
Ты публикой опять не понят.
И слава богу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886739
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.08.2020
Август плыл пожарами по белой простыне.
Сегодня я родился в еще одной стране.
Так бывает только в нелепом, страшном сне:
Алым по асфальту, дубинкой по спине.
Распранайся, дзяўчынка. Становись к стене.
Ощути всю ярость в сжатой пятерне.
Так бывает только в нелепом, страшном сне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885822
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.08.2020
и если все эти потуги,
и если все эти подруги
все эти ночи и закаты -
чтоб были мы с тобой зачаты,
ради того, чтоб повториться
в чуть изменённых, новых лицах -
я не желаю продолжаться
в очередном абсурде шанса
влиять на шорох декораций.
пусть новый явится Гораций
в траве зеленой, в небе синем.
возьмемся за руки и сгинем!
возникнув для возни военной,
мы только тля. мы сон Вселенной.
на проснется в восемь тридцать
и прекратится.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884692
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.08.2020
Твой разум суетою измочален.
Во мраке Будду ищет Торричелли.
Шаг в сторону - и будешь изначален,
Шаг в сторону - и к звёздам на качели.
Живые облака! Такие не начертишь.
Ни лестницы к ним нет, ни магистрали.
Разгадка тайны жизни в них и смерти,
слова, с которыми мы опоздали.
И, опрокинув голову случайно,
увидишь тлеющую древесину.
Сие есть вечность. И она печальна,
ведь что разгаданная жизнь,
когда печаль её
невыносима?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883744
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.07.2020
Вяжет как хурма
город пустырей.
Лето и зима.
Выдыхай, старей.
Степь твоя тюрьма.
Ворох пустырей.
Горе без ума.
Уезжай скорей.
Вечер так румян!
Стало вдруг теплей.
Песни хуторян,
запах пиздюлей.
Порох пиздюлей,
крики хуторян.
Стало всем теплей,
Вечер прям румян.
Брошенный завод,
вздохи поэтесс.
Вспоротый живот,
кесарь-Днепрогэс.
Ленин на земле,
Ленин в небесах.
Бог навеселе
Празднует Пейсах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882410
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.07.2020
Ми по коліна в житі,
ми по коліна в житті.
Ще життя не спожито
і ми не святі.
Як у кіно Кім Кі Дука:
зарано іще дрейфувать.
Просвітлення запорука -
світити на всі
із своїх
кіловат.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880052
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2020
Дививсь на місяц.
Який же вогкий червень!
Чи є в житті сенс?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879045
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2020
Мой предок, наверное, был индус:
отголоски я слышу Нирваны-Нарнии.
И планета крутится, словно ус
командира Британской армии.
Мой предок, наверное, был гипертекст.
Быть писателем - обезглавливать гидры.
А я сам в этой жизни - сплошной рефлекс
в паутине Индры.
Ни разбитых сердец, ни душевных схизм,
а ошибка и page not found.
Тишина победит обязательно постмодернизм
и кроты откопают ещё один андеграунд.
Я в транзисторе Индры ищу ответ,
я - тростник, на который летят снежинки.
Я - жемчужина, что излучает свет,
чтобы было немного светлей
в паутинке.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877446
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.05.2020
Всі звуки — мантри.
Життя — то мандри.
Всі звуки — мантри:
і дощ, і пісня, і крик.
Життя — то мандри,
навіть якщо засинаєш в дорозі,
дивлячись на пейзаж,
до якого звик.
Життя — жовтий потяг,
а ми — пасажири лишень.
Якщо якось гірко у роті,
значить, прийшов новий день.
Ти дивишся на пейзаж,
до якого звик.
Нічого довше
немає, аніж життя
після нас. І пісня, і дощик —
усе відійде в небуття.
Ти дивишся на пейзаж,
а пейзаж вже зник.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2020
Цвета теней у подножья остывшего дня
летнего, ждёт за дверями, чернея, меня.
Пахнет как капли дождя в придорожной листве.
Если придёт ко мне Смерть, я скажу: "дайте две!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872685
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.04.2020
В самый разгар ералаша
мечутся золотом пули.
Варится, варится каша
в мире большой кастрюли.
Ханы его и раввины,
Фюреры и Терезы,
пропасти и равнины,
ссадины и порезы,
Липы его и секвойи,
клевер его и хворост,
Дюрер его и Гойя,
Безос его и Сорос —
замкнутая система.
Каждый кустик помазан,
каждая хризантема,
каждая грань алмаза.
Эти бетонные соты
от воин и эпидемий —
Боже, храни синусоиды —
взлётов их и падений.
Каждый рукав и устье —
сукровицу и лимфу,
радости их и грусти,
их счетоводов и рифмы,
засухи и приливы.
В воздухе ли, на суши —
Боже, храни их души,
хрупких и суетливых.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872334
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 16.04.2020
Я поселюсь на -надцатом десятке
в стране размером с Киевскую область
и буду вспоминать позор и доблесть,
покамест волны мне щекочут пятки,
минувших дней. Но к черту сожаленье!
Что было, то прошло и, в общем, бог с ним.
Что бередить листву ботинком поздним?
На ней — снежок, на нем — следы оленьи.
Здесь ходят молодые оленята!
Дай им дорогу — славным, мягкорогим!
Дай им тропинку — свежим, новым, многим!
Для них растут лишайники и мята.
Я поселюсь на -надцатом десятке
меж Шопенгауэром и Еврипидом
в уютной хижине с лазурным видом,
отпечатавшемся на сетчатке
и буду сочинять в сто двадцать строчек,
длиною в три страницы, в южный вечер,
длиною в стеариновые свечи,
словесные конструкции без точек,
и буду посылать им прямо в вечность —
в леса оленям, в море всяким рыбам,
изгибам трав, сухим песчаным глыбам —
чистосердечную бесчеловечность.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872168
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 15.04.2020
Небо - ґверова сталь.
Серце - каміння сад.
Сядь і рахуй до ста,
Потім назад.
Чуєш, гукає світ,
Робить із тебе щось?
Дай-но негайно звіт,
Тільки б спалось!
Жодних на те причин.
Квіти у прірві ростуть.
Сядь і довіку мовчи,
Ніби ти ртуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868035
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.03.2020
Без химерних лабіринтів
Повсякденного життя,
Без сліпучих фотозвітів -
Заздрість замість співчуття -
Хто ти - без своїх сповіщень?
Весь тремтіння і невроз.
Чи стрибнути зможеш вище
За найвищий хмарочос?
Порожнеча щосуботи,
В понеділок солоно.
Без свого дедлайну - хто ти?
Без дедлайну ти - лайно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867451
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2020
Рвані — догори
Дригом — прапори.
Прапор — той же хрест.
Віям — ожелест.
Втомлений хижак,
Сльози наддержав,
Пил на вітражах,
Люди — то іржа
Танків та рушниць,
Лежать горілиць.
Чорнота зіниць
Ляканих синиць,
Вітряні поля.
Змерзле янголя
Селами гуля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866465
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.02.2020
Я был на Земле совокупностью грубых реакций
На звуки, на свет, на толчки, на цветенье акаций.
/на взлет и падение акций/
Я был на Земле. И теперь ты следы мои топчешь.
Меня больше нет, я созвездье полярной ночи.
/я вне категорий «хочешь — не хочешь»/
Я был на Земле, я доказывал деловито
Другим правоту свою с помощью алфавита
/я следовал своему либидо/
И плакал, когда доказать ее не удавалось,
А после ложился на дно и лечил усталость.
/ложился на дно и лечил усталость/
Я был на Земле очень гулкой, отзывчивой формой
И ласковым, словно рахманинова валторна
/и буду таким же, на Землю попав повторно/
Общался с тропинками, птицами и цветами.
Цеплял окружающих оголенными проводами
/торчащими из ушей проводами/
Я был на Земле, электрический пламенный синапс,
Я был ее любящим и по возможности честным
сыном
/я был и я буду и я никогда не остыну/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866203
рубрика: Поезія, Очерк
дата поступления 27.02.2020
Слухать нічний дощ -
ні, ніяк не вдається.
Мавпячий вереск.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866202
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2020
Осень. Тоскливо-небрежны фигуры
блудных моих друзей.
В шорохе падающей температуры
стекло наизнанку, и детство — в музей.
Каждой твари — билет в гербарий,
с космосом рядом на стены кричать,
комкая счет в полуночном баре:
снова семнадцать! И все — сгоряча!
Глубже, чем думаешь, брошен якорь.
Зрачок на воде наблюдает круги.
Светится космос созвездием яка
На расстоянии выпущенной
руки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864576
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.02.2020
Слухать нічний дощ -
ні, ніяк не вдається.
Мавпячий вереск.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863787
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 05.02.2020
Я чувствую: леса туловище
В шелестящем полусне вековом.
Никого вокруг и внутри - никого.
Не душа, а сплошное рубище.
Горизонтом тревожит будущее.
И, сырой открывая рот,
поднимается во весь рост
Весны земляное чудище.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862000
рубрика: Поезія, Очерк
дата поступления 20.01.2020
От бед крошась, словно кусок слюды,
Роняя кровь на кафель ванной,
Во вспышках ярких я искал следы
Земли Обетованной.
***
В попытках наполнить свой Иордан
И будучи для других искрою,
Я понял, что все-таки жизнь - фонтан
Из крови.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860042
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.01.2020
✍️Я слушаю песню листьев ореха
— в окошко приветливо мне стучатся.
Дышит под рёбрами эхом прореха,
мешает. Однако уже нечасто.
Медитирую. И учусь принимать
всех такими как есть. И отца, и мать.
Всё проходит: тоска по дому,
жажда дальних и долгих странствий.
Мегаполису шумному и крутому
со временем предпочитаешь аббатство.
Медитирую и учусь тишине.
И дышу глубоко, словно рыба зимой на дне.
И пишу, подражая Аверченко и Полозковой.
И в этой нелепой и странной смеси —
зеркало жизни, чудесной и бестолковой.
Грусти и смейся,
грусти и смейся.
Медитирую, тело закольцевав,
Тишину проигрывая в формате wav.
2017-2019
https://youtu.be/X7t7o0CJ9Yw
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859776
рубрика: Поезія, Очерк
дата поступления 30.12.2019
За тех, кому сегодня - спать на улице
за тех, кому услышать завтра свой диагноз;
и у кого ожог печали на лице,
а он все кроток аки агнец.
За тех, кому идти в атаку на заре
И хоронить друзей, когда наступит вечер;
За тех, кто был одним из первых в ноябре
и позже становился вечен.
Кто по «рабочему» стучал, пока мозоль
Кровавым краном не заляпывала пластик;
Кому неведом страх; кто не поверил в боль
И кто ни дня не верил власти.
Кто был горячим как Марокко и Тунис
И за победой шёл по снежным, острым Альпам.
За тех, кто никогда не смотрит вниз, —
Я выпью залпом!
https://youtu.be/wcqZr6KhX7U
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858868
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 23.12.2019
"Яблоня на холме"
Посадим
яблоню
на холме!
Она впитает огонь напалма.
Война начинается всегда
в уме
и продолжается в кухнях и спальнях.
Это потом уже - на площадях
и перекатывается в окопы плавно,
касаясь всех, никого на щадя,
дырявя небо и землю плавя.
Это потом уже едет танк!
Это потом в нем горят герои -
война начинается не просто так,
ее начинают по двое, по трое.
Какой бы по счету ни строили Рим,
война начинается ангельским хором.
Войне нужны трубы и четкий ритм.
Это потом уже -
порохом и затвором.
Посадим яблоню на холме!
Упругость поможет ей выжить в разрухе,
во всей человеческой кутерьме.
Война начинается в слове и продолжается
в ухе.
Посадим
яблоню
на холме!
Она впитает огонь напалма.
Война начинается всегда
в уме
и продолжается в кухнях
и спальнях.
https://youtu.be/HEAJtvp3nGY
2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858283
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 17.12.2019
Разумная плесень ползёт по стенам
И мы отдаём ей своё почтение
Разумная плесень и небо с карцер,
Мы мягкая плоть, над которой панцирь
Валяться бы голым в прибрежных водах
Но мягкая плоть над которой панцирь
Под панцирем спят города и народы
Один одичалый миг перережет годы
Страданий зодческих вавилонской башни
Споткнёшься
об ее обломки
Разумная плесень
вдоль вавилонской башни
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857333
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 08.12.2019
Не размахивай руками,
все случится точно в срок.
Ты не более чем камень,
но не менее чем бог.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856679
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.12.2019
Это ведь понятно и ежу:
Мы узнаем, если нас съедят.
Я за новостями не слежу,
Это новости за мной следят
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855994
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.11.2019
Диявол вдягає Прада,
Краде твоє дозвілля.
Все, шо не тиша - зрада.
Все, шо не тиша - насилля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855309
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2019
https://youtu.be/3m6u3PE4BbY
Алиса в Levis’ах;
Лямки от рюкзака.
Ей говорят: вливайся!
И Алиса вливается
в майский закат.
Снимает свой Colin’s,
рюмки звенят за стеной.
Ей говорят: «Приколимся?
Значит, пойдём со мной!»
И плачет Алиска,
похмельная от винта.
Полиция близко
и глючит Алиска,
аки восьмая винда.
Помятая майка
на грозовом ветру;
под небом — жарко.
Под нёбом — почтовая марка,
растает к утру.
2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851897
рубрика: Поезія, Городская (урбанистическая) поезия
дата поступления 19.10.2019
Колеса устали колеса заиндевели
Колеса к тебе не сломают спиц
В тетрадь выпускаю вскормленных за неделю
Волков и надышанных за ночь птиц
Колеса под тусклым светом плацкарта
Зима завывает в оконную щель
Колеса нас довезут до марта
Лазурью разверстый, наступит апрель
И лето, твое изумрудное платье,
Брусчатку нагреет в столице. И мы
Печеные, как бабушкины оладьи,
Забыть не сумеем ушедшей зимы.
зима 18-19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851416
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.10.2019
Я курил, наполовину свесившись с балкона
Разглядывал звезды и опиумные тучи
Было очень тихо и только
Ветер перебирал листья ореха -
Вдруг!
Раздался кошачий крик
Короткая пауза - и еще один
За ним - хищное волчье рычанье
Кто я такой чтобы вмешиваться
В вековой ход этих часов
Кошачий визг, древний крик
О помощи соплеменникам
О, господи, подумал я. Надо вызывать полицию.
О, господи, подумал я. Собака есть кошку, какая полиция.
Кошка эта, возможно, интеллигентна
Не ворует соседское мясо и прежде,
Чем слопать воробья, спрашивает его согласия на то.
Но кто я такой, чтобы вмешиваться -
Кошка оказалась недостаточно ловкой
Недостаточно бойкой
Для этого мира
И все тут
Вековой ход часов
Раздался еще один крик
Кошка сдохла, а может
убежала
И снова стало тихо
Только ветер перебирал
Листья ореха
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849772
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 29.09.2019
Сегодня я стал мудрей
На несколько взлетных полос,
На семь голубых морей,
На тысячу скользких ступеней.
Ленись же, Эллада, и грей!
С тобой я сегодня подрос.
Внизу - патриарх Пирей
В кайме белоснежной пены.
Апрель'19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849453
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 26.09.2019
Пока у них есть их больницы и рынки,
пока у них есть в кинозале спинки,
ночью пока у них есть матрацы -
нечего им бояться.
Пока у них есть раскалённые тротуары -
вытерпят самые злые удары.
Пока у них есть расписание стирок
в пыльных квартирах,
пока у них есть ухоженные незнакомки,
то будут вгрызаться, ломая зубные коронки,
будут хвататься, ломая кисти -
посмеет ли кто им сказать, что они эгоисты?
Хватая за поручни уходящий поезд,
сломаются руки. Однако останется совесть:
"Мы делали что могли. Мы сделали что успели.
Храни нас Господь. И могилы наши, и колыбели"
Пока у них есть молоко и хлопья -
будут держать в изголовье копья.
Пока у них есть МЧС и скорые -
сдвинут горы.
Пока у них есть страховые полисы
и ветер осенний путает волосы,
Голос их будет звучать как мантры:
Save The Country. Save The Country.
Голос их будет звучать как мантры:
Save The Country.
Save The Country.
https://youtu.be/ACtZU-beK84
...
..
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846423
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.08.2019
В отдалении рельсы грохочут
И мои опасенья верны:
Это лето вывозят ночью
Вагонами из страны.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846422
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.08.2019
Задыхаясь от
Решетиловской пыли,
Прозреваю я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843803
рубрика: Поезія, Рубаи, хокку, танка
дата поступления 02.08.2019
избегать твоих изгибов
безнадёжно бесполезно
они вкрадчивы постфактум
тоньше воздуха и мягче лезвий
станут опиумным дымом
как захочешь их коснуться
выдумана из тумана,
поднебесная, где твой Конфуций?
Не хочу я соответствий,
пазлов; пазл - всегда в системе.
Ты останься тоньше лезвий,
воздухом вокруг ночных растений.
Ты, пожалуйста, останься
гонгом длительного транса
...
2017-2018 гг.
https://youtu.be/eGkFxiyMdPY
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843801
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.08.2019
Заката ль плева, неба ль лоно-
Не говори сейчас ни слова!
Ее касаньем избалован,
Усни счастливым Аполлоном
Коль осень - плод, текущий щедро,
То лето - это точно цедра.
Как Жарко! Дуновенья б ветра!
Любовь на три квадратных метра,
На тридцать три квадратных метра.
Усни, счастливая Деметра!
Термасия*, не сердце - вымпел!
Как жарко, боже, на Олимпе.
*Термасия - букв: "жаркая" (древнегреч.).
То же самое, что Деметра
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840605
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 01.07.2019