| Сторінки (1/7): | « | 1 | » |
Так пахне гнилими людьми
Так тхне від вас потом
Ви забрали всю мерзоту, підлість і гниль
Зібрались у кучку й святкуєте
свій фальшивий тріумф
Вже немає сил боротись з тим скотом
Як же тхне від вас потом,
Забирайтесь із мого життя,
Не ламайте віру в чесноти
Щоб вам вернулось
Трикратно, те що відбулось.
Фу, як же тхне гнилими людьми
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681381
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 02.08.2016
Ми живем, щоб просто жити,
щоб взяти і прожити.
Щоб без фантазій і реліквій цього світу
взяти і прожити.
Щоб не згадались наші предки,
щоб не пам'ятали діти наші
і їх життя не буде вічно
бо всі візьмемо і помрем.
Ніхто і не згадає, що ти не жив,
а існував.
Що ти ходив по цій землі,
що ти робив щось,
та де там.
Сила силенна сили
вкладено в кожну людину
Як би хоть половина інвестицій
не були перелітні, як горлиці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623803
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 25.11.2015
Якось йшов я межи гір стежкою життя,
там були скопані дороги,
якір в річці потонув,
багато різних нестиковок,
що повертали задом на перед.
Блукав я довго, повертався, поглядав на мох,
ішов за сонцем, починав спочатку.
Гірська лавина вже збивала з ніг.
І нікого спитатись чи по тій дорозі я іду.
Чи правильно затарився в дорогу.
Хто не склав портфеля, той пів життя не пройде,
хіба долізе.
Якось зорі показали шлях,
вагався довго чи іти, чи ні,
бо блуд вчепився вже давно.
Та ризик вартий того був.
Ішов по зорях довго й нудно
як пророк Мойсей в пустелі.
Сорок років не пройшло,
але стежка терном поросла.
Відчув я силу силенну сили,
що вела мене вперед.
Повірив в Бога,
подивився іншими очима на цей світ.
Зрозумів, що ці земні проблеми,
блеф, підроблене страждання,
маніпулювання почуттями
не варті часу в нашому житті.
Його ж бо не зупиниш,
а він такий дорогоцінний.
Думав про життя.
Уже під ранок почалось світатись,
стежка вивела на світло
й тоді побачив тінь чиюсь.
Велику, сильну, мужню,
оця людина, подумав я
домоглась в житті чогось.
Насправді ж там нікого не було,
пройшовши шлях тяжкий і довгий,
всі випробування,
я й не замітив, що все так помінялось,
що я пройшов такий людський прогрес
і став таким, на кого я б хотів рівнятись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622274
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.11.2015
Твої слова так мало значуть,
Коли ти хтось по-імені ніхто.
Коли ти йдеш по вулиці
тебе не знають і не згадають
як людину знатну.
Всі мимоволі перехожі
спішать у будні сірі дні,
тікають від спокою, тиші,
милувань природними дарами
бо думають, що так простіше жити.
Що то таке далеке від їхнього життя.
А чи не простіше з дня у день
ходити на роботу
робити гроші, гроші, гроші.
Коли ж настане день той розуміння,
що збагачення духовне — матеріальному
не є рівня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621976
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 18.11.2015
На заході сонця
руйнуємо життя
зустрічаємо ніч
думаємо про світ
мріємо про день
забуваєм близьких
згадуєм душу
не забуваєм совість
відриваємось на собі
не думаємо про вчинки
зраджуєм принципам
марнуємо час.
Легковажність стала
нашим постулатом,
який перейшов в звичку.
На сході сонця
будуємо світ
зустрічаємо день
згадуємо близьких
забуваєм душу
не пам'ятаємо совість
любим себе
бентежимось за поведінку
дотримуємось логіки.
День став нашою маскою,
а ми всі залишились дволицими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621834
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 17.11.2015
Не дихай мені на руку
не випробовуй мою силу волі,
я давно сказала, що не хочу
бути з тобою в болі.
Вже давно все минуло,
минуло давно
і байдуже, що було.
Не дихай мені на руку,
не край мені душу.
Я не хочу вірити тілу,
що бореться з розумом
бо все це призведе до гніву.
Розбиті вщент душі
вже чекають своєї ноші.
Не дихай мені на руку
бо я зійду з розуму
Вже ломляться руки від холоду
останнє биття серцевого голоду
я молю тебе
не перетворюй життя моє в муку
не дихай мені на руку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2015
Я хочу побачити
Твою оголену душу,
Твоє серце та ребра,
Ту глину, з якої тебе сотворили
Поглянути в очі тобі,
Вони міняють відтінок, в залежності
Від погоди чи настрою.
Я хочу почути твої думки,
Найсокровенніші мрії,
Твої постулати життя,
Яким вже нема каяття.
Я хочу відчути твої емоції,
Які не сприяли б моїй еволюції.
Хочу побачити, що ти сердитий,
Як лев,що в клітці закритий
Що ти розчулений до сліз,
як самотній викритий ілюзіоніст.
Я хочу тебе
побачити з середини,
не знаючи ззовні.
Бодай раз, бодай на хвилину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610879
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2015