| Сторінки (24/2331): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Підняти прапор закликає
нас папа кРимський! Дивина…
Віддати четверть ріднокраю –
він пропонує нині нам?!
За стіл переговорів сісти,
поразку визнати свою –
таке ось папа місить тісто
у ватиканському кРаю…
Убивці пособляє ділом,
із Риму мокші лине дзвін…
Жовто-блакитний стяг на білий
змінити не примусить він!
Лихі лукавого потуги,
але питання в епілог –
якщо такі у бога слуги,
то хто ж тоді, скажіть, їх бог?!.
10.03.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008016
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2024
[i](Віктору Єроменку, загиблому герою)
[/i]
Вони відступали, бо сили нерівні,
і чулися ворога вигуки гнівні –
Здавайтеся укри, з кільця вам не вийти,
а то у полоні примусимо вити!
Оточують гади, не варто мудрити.
Кому доведеться відхід їх прикрити?
Лишитися тут, по цю сторону дроту,
аби врятувати хоч залишки роти…
І він не вагався та довго не думав,
на юнім обличчі ні страху, ні суму,
завітну здійснить не судилося мрію –
Спасайтеся, хлопці! Біжіть – я прикрию!.
Не варто самому, тут люди зі стажем,
бо що ми тоді твоїй матінці скажем?
І він усміхнувся – Не хлібом єдиним,
я син інтернату, а мама – Вкраїна…
Таки залишився і довго тримався,
набої скінчились – ножем захищався!
Та сили нерівні, дві кулі у тілі
і снайпер тримає уже у прицілі…
Застигла матуся чиясь на порозі,
схилилися віти над ним при дорозі,
і небо дощем пролилося над сином –
то плакала ненька його, Україна!.
09.03.2024, СВ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008008
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2024
Не укради, не лицемір
і не жадай чужого.
Усіх грошей не загребти –
то істина стара.
Бо прийде час і все, що ти
залишиш у дорогу –
землиці шмат, один на два,
а може півтора…
Там буде пам’ятник чи хрест,
а поряд навіть квіти.
Ніщо не стане турбувать
безцінний спокій твій
і байдуже, що нагорі –
зима, весна чи літо…
Тому спіши робить добро,
поки іще живий!
09.03.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007968
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2024
[i] Світе тихий, краю милий,
моя Україно,
За що тебе сплюндровано,
за що, мамо, гинеш?
[/i] [b][i]Тарас Шевченко[/i][/b]
Десять років пролетіло вже, по сотні другій:
увійшла війна у силу, силиться наруга…
Таки справдилися, батьку, ворожі погрози,
не рятують Україну твої гіркі сльози…
Дожилися ми, Кобзарю, до самого краю –
знову власні яничари Неньку розпинають…
Вибирали, обирали – та перемудрили
і немудрі всіх премудрих скопом одурили…
Захопили юди владу, одяглись панами,
привели війну у хату, заправляють нами.
Пожинаємо ми лихо, що сіялось рясно –
од байдужости і ліні усім тепер жасно…
Зажурились над водою Славутині кручі,
за синами Батьківщини вже реве ревучій,
бо недовго наша воля у Дніпрі вмивалась,
не пішла на краще доля, як тобі бажалось…
«А тим часом перевертні» підросли, окріпли
і загнали аж під лаву поспільство осліпле,
розтягнули по кишенях народні багатства
і голоту научають розуму та братству…
Твої степи «запродані жидові»… У поті
лишилося працювати зранку на роботі,
гнути спину до вечора за гріш-копійчину,
віддавати урожаю більшу половину…
Розтинають небо дрони, хижо вітер свище,
як гриби ростуть у полі нашім кладовища.
Котрий рік бомбить агресор, стогне вся країна,
гинуть діти, сльози з кров’ю ллються на руїнах…
На «нулі» стріляти нічим і харчів немає –
на складах гуманітарку миші ж доїдають…
Не стає не те що танків – бронетранспортерів,
та лихі винять у всьому світ, не мародерів…
А навіщо виробляти нині власну зброю,
як дешевше відспівати тисячі героїв.
Не тому воно змінило усіх командирів?
Залишилося просити у убивці миру?.
І віддати рідну землю під ворожий чобіт,
бо один тепер у зелі залишився клопіт –
дуже боязно паяцу, що «величність» меркне
і домовленість оманська злине на поверхню…
В мегафони марафони добивають вуха!
Я не знаю, хто ще досі ті «помиї» слуха…
Втікачі зі сходу мужньо туляться у хижах,
а у них – нова бруківка, «автозаки» свіжі!.
Не тому сидять у тюрмах наші патріоти?
У тяжкі часи військові їм нема роботи?!.
Чи для них вони не люди, а овець отара,
і зразок для українця – з Єрмаком Татаров?!.
А оті – такі підступні, прислужити раді,
бо на пагорбах печерських картопельку садять,
та і те усе минеться, є усьому міра –
десь очікує потвору то́чена сокира.
Не віками ж панувати ненаситним юдам,
упаде з очей незрячих бісова полуда
і пробудиться козацтво від Сяну до Дону,
попрохає усю нечисть на вихід із дому!
Доборолась Україна до самого краю,
але іншої Вітчизни не було й немає…
Тож згадайте і вставайте – кайдани порвіте
та вражою злою кров’ю волю окропіте!
08.03.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007917
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2024
На плечах твоїх відбиток долі,
на обличчі – усмішки сліди,
а хода – легка, як пух тополі,
що упав до ніг із висоти…
У косиці вплетені світанки,
погляд діамантами зорить.
А коли уже ідеш до танку –
взору не відірвеш ні на мить!
За природою ж – міцна корінням,
берегиня затишку, життя.
Ти найвище всесвіту творіння,
що веде народи в майбуття!
Святість і гріхи уперемішку
міцно у тобі переплелись.
Ти комусь лише не нова книжка,
а когось несеш іще у вись!
Бо неперевершена коханка,
із твоїх не вирватися рук –
насолоду цмулиш до останку
під шалений серця перестук.
Та немовби пташка – прагнеш волі,
не тримає й клітка золота.
До снаги тобі яскраві ролі,
не лякає жодна висота!
Під ногами головні герої,
в почуттях практична і жорстка –
слабкість обертається на зброю
і тремтить душа у дивака.
Часом ти сльозою студиш горе,
як орють у грудях лемеші.
Та завжди звернути ладна гори,
коли іскра жевріє в душі.
Ти – немов засніжена вершина,
ніби келих доброго вина,
бо така у всесвіті єдина
і для мене ти така – одна!
08.03.2024, СВ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007867
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2024
У перший день весни ходив у гори,
мене вітали квіти і птахи.
Забулися на трохи болі, горе
і серце менше краяли гріхи…
Чужі, свої, непрощені, забуті,
даровані чуттєвими людьми,
замолені ночами у покуті
у беревіях лютої зими…
У капищі під дубом, на вершині,
дзвіночки, вервиці, ікони, намиста
виразливо нагадують людині
про ідола міфічного, Христа…
Але у чому суть людської віри?
Яка різниця – Будда чи Аллах?
Усім відомо, два і два – чотири,
і Бог – добро, а інше – лише прах!
Добро і зло – звичайно антиподи
і сумніву у цьому – ні на мить.
А що «брати» несуть нам за свободу?
Від чого хочуть нас вони звільнить?
Од благодаті Бога – жити вільно,
дітей учити мовою дідів,
майбутнє їх вирішувати спільно?!.
Загнати мрію у імперський хлів –
у цьому їхня істина і віра,
що завжди кров’ю нашою текла?
Всього народу треба їм офіра,
а братнє їх добро – ще гірше зла!.
У інші удивлявся я вершини,
старався зазирнути за віки,
угледіти прийдешнє України,
а під ногами линули хмарки…
01-06.03.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007658
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2024
З дитинства ти хворів невиліковно
любов’ю до Вітчизни і людей,
бо ріднокрай збагачував духовно,
давав наснагу, тисячі ідей…
В душі завжди мелодії звучали
і зрештою піснями проросли.
Улюбленцю широкого загалу
зі славою ненависть принесли.
А «Водограй» і та «Червона рута» –
убивча зброя. Для «країни рад»
оті пісні були – грізніше трута,
як у жару із піднебесся град!
У них лунала українська мова,
співали нею наші солов’ї,
і слово те яскраве, кольорове
несло жахи для «братньої сім’ї»!
Не вберегли тоді свою надію,
сумує досі Брюховецький ліс,
але усе ж твою здійснили мрію,
хоча… на трон проліз «червоний лис».
Щось будували непомірно кволо,
на лаврах почивали без кінця,
боялись дисидента Чорновола
й діждалися тернового вінця…
І нині Івасюк – це вельми круто!
Онуки вже шикуються у бій…
Їх «Водограй» веде, «Червона рута»,
щоб захистити край батьків і свій!
04.03.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007479
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2024
[i]Загиблим дітям Одеси
[/i]
Вони лише збирались жити,
радіти сонцю і весні,
натхненно вчитись і творити,
співати мамині пісні…
Та не судилось, відлетіли,
рве невимовно серце біль –
взяли ворожі збройні сили
будинок житловий за ціль!
Оце уся вам честь і слава
донині, як у старину…
Навіщо світу та держава,
що і з дітьми веде війну?!.
04.03.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2024
Одними «пише Бог», «у сні приходить» іншим,
та заповіді нам кладе у їх уста,
а мій же монолог – не заповіти, вірші…
Там натяку нема на авторство Христа!
І пафосу катма, все більше із натури,
про горе і війну, підступність і цинізм.
Відверто, задарма, без тіні кон’юнктури,
та хиба є одна – відсутній популізм.
Навіщо все оте? Кому воно потрібно?
Читатиме і хто ті стогони душі?.
Не думаю про те, як серце б’ється дрібно
й багряними слізьми стікає у вірші…
1-3.03.2024, Стара Планина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007359
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2024
Свобода завше бажана усім,
та хтось кладе за неї лише душу…
24.02.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006652
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2024
Свобода завше бажана усім,
не всі за неї можуть умирати.
24.02.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2024
Ми звикли цінувати гроші
і марно витрачати час.
Вони усіх кладуть на ноші,
вбиваючи людей у нас…
Жагу розбурхують, жадобу
і нищать добрі почуття.
Вони породжують хворобу,
яка висотує життя…
Їх їсти, випити не можна,
вони – то витвір сатани.
Чому та вигадка тотожна?
Еквівалент чого вони?
21.02.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006435
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2024
У орків нині справжній карнавал.
Вони святкують майже перемогу.
Який же привід там давати бал?
Тепер сам головком – їм у підмогу!
Віднині наші всі захисники
Ваалом віддаються на поталу…
Шашличнику потрібні м’ясники!
А ви від скомороха що чекали?
10.02.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005430
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2024
Ми зробимо усе після війни…
Після війни ми наведемо ладу!.
Ось переможемо онуків Сатани
і обере́мо українську владу!
І це лунає із усіх боків.
Отак говорять і учені люди!
Не забуваймо досвіду віків –
юрба завжди шанує словоблудів…
Країну добиває популізм,
іде війна – безжальна і кривава.
Нас поглинає тоталітаризм
і буде інша то уже держава…
Укотре, як ніколи – хто кого!
І знову уповаємо на Бога…
Не відаємо лише одного –
коли й чиєю буде перемога!.
09.02.2024
[i]* Українське народне прислів’я[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005418
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2024
Збиткуванням над ґлуздом утрачено лік
тих, що ґлузду ніколи не мали.
Добігає війни кров’ю змочений рік,
ніби вік, що пішов на поталу…
На поталу зеленій, масній сарані,
що не знає ні честі, ні міри.
Другий рік у війні ми хороним синів,
і чекаємо правди сокири…
Скільки ще ми у змозі наругу терпіть,
над загиблими гірко ридати?
Попереду і далі позерство і хіть,
і занепад батьківської хати…
Доки можна терпіти відверту брехню,
маячню чужорідної фальші?
Не змінити із кухарем «рашенменю» –
утонути у новім реванші!
09.02.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005348
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2024
Нарешті і «двохсотий» ваш підгріб.
Пакет йому – немов елітний гріб!
Але не всім забродам повезло –
багато бур’янами поросло…
17.05.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005198
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2024
Невже це у воюючій країні?
Коли хоронять кращих із синів,
вони паплюжать образ України,
презирство сіють, ненависть і гнів.
Сміятися над символом держави,
опаленим пожежею війни…
Свою жадобу в ці часи криваві
угамувати силяться вони!
І реперша, «центро́ва»* Аль-Каїда,
смердючу оголила, врешті, суть.
Але у царство древнього Аїда
також лежить її лукава путь.
06.02.2024
[i]* Від «центнер», діалект.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005098
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2024
Не переношу бою кришталю,
те брязкотіння дико серце крає…
Я не співаю, просто розмовляю,
про те, що чую, бачу і люблю!
Як дихав поряд з вами, бачив вас,
тепер мені надовго є чим жити.
Ті очі, що волошки в спілім житі,
не скоро зітре невблаганний час.
Прошу лише пробачити мені,
що сподівання ваше не збулося.
Яка потреба в сивому волоссі
і погляді сумному у вікні…
Запізно ми зустрілися, на жаль.
Одрокотали вже весняні грози,
укрили скроні сріблом не морози
і грає чардаш не для нас скрипаль…
05.02.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005054
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2024
Як прикрощів зустріли ви немало
і нині з цим, на жаль, не краще стало,
не ліпше піст, як що попало їсти,
і жити одному, не з ким попало?
28.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004069
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2024
На каву тишу запрошу,
давно смакую каву з тишею.
На гущі я не ворожу,
тебе не уявляю іншою…
Легка, повітряна, як сон –
така у думах і лишилася.
А у очах атракціон,
де наше щастя загубилося…
До танцю тишу запрошу,
вона кохана і порадниця.
Це рандеву без куражу,
щодня у мене чорна п’ятниця…
Я лише вигадав тебе
із усіма твоїми цнотами…
Це розумію я тепер,
коли смакую тиші нотами.
24.01.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2024
Слова летіли, як лопати,
копали душу нанівець.
Він говорив не кострубато –
то дипломатії «вінець»!
22.01.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003849
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2024
До-ре-мі-фа-соль-ля-сі –
ми зібралися усі
у веселу гаму.
Упіймаємо таксі
і поїдемо по сіль
до універсаму.
Обізвалась нота до –
сядемо в один рядок,
місця вистачає.
Треба їхать до Бордо,
там навчають айкідо
і частують чаєм.
Так, у Франції лафа! –
підіграла нота фа,
як на фальконеті.
Під мелодії фанфар
оспіває нас мольфар
у своїм сонеті.
Усміхнулась нота ля –
Бачиш в небі журавля?
То учись літати!
На майданчику маля –
Ля-ля-ля і ля-ля-ля! –
грається із татом.
Заявила нота соль –
Я така собі бусоль
верхньої октави.
Не страшить мене бемоль,
в мене є своя консоль
для підтримки слави!
Мі зіграла на сурмі,
послизнулась на хурмі –
збилася з регістру
і під дією штормів,
опинившись на кормі,
оголила вістря…
Морозець уже бере,
дрижаки хапає ре,
ковза нотним станом…
Тож шикуємо каре,
зміним крапки на тире,
а дієз – до бану!
Сі-ля-соль-фа-мі-ре-до,
підсумуємо рядок –
кличе ключ скрипковий.
Не доїдем до Бордо,
докучає айкідо –
краще до Айови!
23.03.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2024
Уже у нього титул – «мрійник світу»,
а не паяц із ликом сатани.
У морі горя потонула свита,
спустити залишилося штани!.
14.01.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003223
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2024
Я дякую за братню допомогу.
Тримаймо стрій од фронту до сім’ї.
Хай рік новий дарує перемогу
і сили нам для здобуття її!
01.01.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002152
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2024
Черго́вий рік іде у небуття,
остання залишається сторінка.
Усе вперед, на те воно життя,
пустішає майбутнього торбинка…
Одні готують новорічний стіл
і не ліняться бідкатись на втому.
Життями інші заслонили тил,
лишившись на віки у році цьому…
Без феєрверків і гучних тості́в
я питиму за наших оборонців,
що від окопів і до блок-постів…
Здоров’я і удачі, любі хлопці!
31.12.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002021
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2023
Вдалась величному вечірка,
але хвилює епілог:
тепер уже він не ганчірка
чи ще усе-таки не лох?.
21.12.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2023
Найліпший вихід із тяжкого становища –
туди не потрапляти.
27.12.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2023
Перебували довго у екстазі:
який політик, дійсно дипломат!
А нині з‘ясували, пані «Штазі» –
сексотка і огидний, підлий кат…
16.11.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001598
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2023
У кожного є мізки в голові,
але не всяк ужити їх у змозі…
22.12.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001338
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2023
Не варто присягатися тоді,
коли простої щирості з лихвою.
19.12.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001152
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2023
Я супокій отримаю тоді,
лише коли ти, люба, будеш поряд.
15.12.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2023
Без душі усе те, що з галасом,
бо кохання – то серцем, не фалосом.
Не молотять словами – подумки
ставлять крапки, не знаки оклику!
То пусте – забавляти цяцянками
і кормити лише обіцянками.
Красуватися смішно гамором,
тільки дії вінчають наміри.
Не найкраще оте, що дорого.
А дешевше – уже не ціниться?.
Ліпше битися з хижим ворогом,
аніж дружба, що ядом піниться.
Не просте воно, дружби плетиво,
хай один лиш друг, але відданий,
до мети разо́м наполегливо –
не котитися полем вітряним.
І лукавство зрідні нещирості,
лицемірство не краще заздрощів,
бо обоє ведуть до підлості,
а як сльози то – радше з радощів!
Усе справжнє не любить величі,
щастя завше в тиші купається.
Почуття те відоме люблячим,
лише їм воно усміхається!
10.12.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2023
Коли поїли, дуже не спішіть
посуду, любі, кидати до мийки,
аби нікого тим не насмішить,
бо втрапите, гляди, до коломийки!
Усе залиште прямо на столі,
не варто теж і крихти підмітати
чи жирні плями на кухоннім склі
халата рукавами витирати!
Нехай стоять тарелі і миски,
хоча б години три після обіду.
Це ж не якісь пахнючі там носки,
що баба силоміць зідрала з діда.
А далі – все у мийку, днів на два,
руками в жоднім разі не чіпати!
Хай відпочинуть руки й голова,
усім відомо – там ума палата.
Нехай полеже пару днів отак,
а що засохло, те усе ж одкисне.
Та це не все, бо головне тут – рак,
який колись, а неодмінно свисне!.
Героя байки міг назвати б я,
але промовчу все ж його ім’я…
04.12.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000496
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2023
Чотири десятки – це вік чоловіка!
Дай боже здоров’я і доброго віку!
Уже не юнак, але ще і не дід,
у серці тепло залишає хай слід!
Свідомими будуть нехай твої дії,
збуваються найпотаємніші мрії,
дружина кохає і віддано жде,
здоровою донечка-квітка росте!
Щоб завжди стелилася рівно дорога,
чекала на тебе лише перемога
і доля не зводила раптом не з тими,
а поряд надійні були побратими!
09.12.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000475
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2023
Узимку дощ кінчається морозом,
весняне сонце завше не пече
і не завжди потужні літні грози
осіннім проливаються дощем…
03-07.12.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000328
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2023
Я свою облаштую ялинку
у окопі, з колючого дроту,
на розмоклому нині суглинку,
де лягло уже майже пів роти…
На гірлянди повішу колючі
не лимони – реальні гранати,
може в свято, хоч раз після Бучі,
пощастить дві годинки поспати…
Феєрверків у нас вистачає,
конфетті – од ворожих снарядів.
А погрітися краще би чаєм
і борщеві гарячому раді.
Не чіплятиму я мандаринів
невелика в цукерках потреба –
медальйони моїх побратимів
сяють зорями сумно із неба…
05.12.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000255
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2023
У мене є один дружок,
що любить мед із цукром.
Його я кличу «ворожок»,
а він мене – «злим укром».
Ми ніби небо і земля,
немов вода і камінь.
Він – жирне «золоте теля»,
я ж тішуся байками…
Але у чому дружби суть,
вона доволі різна…
Один розцінює косу,
немов би зброю грізну.
Коса у ближньому бою –
гроза всіх операцій!
Та гну я лінію свою –
знаряддя це для праці!
Оце у нас така байда́
на тлі свободи слова,
бо він за фахом тамада,
а я – лише військовий…
02-04.12.2023, СВ-СБ,Б
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000201
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2023
Наявність мозку, навіть у людини,
іще не є ознакою ума!.
02.12.2023, СВ-СБ,Б
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000150
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2023
Ти так і залишилась назавжди
холодною зорею небосхилу,
а зоряно-оманливі сліди
уже не манять підійнять вітрило.
У всесвіту безмежну далечінь
лети собі своєю стороною.
Стомилася? Спинися і спочинь,
але не по дорозі нам з тобою…
03.01.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2023
Учора бачив сон прекрасний –
Москва горіла як сірник,
палало так на площі Красній,
що з мавзолею чувся крик!
Ніхто не вижив – всі згоріли,
Пригожин, Путін і Шойгу,
ялини драпали щосили
і запалили всю тайгу!
Москва – уже лунають дзвони у Кремлі!
Москва – не оминути лисому петлі.
Москва – і небагато залишилось днів,
коли зітліє уся раша у вогні!
Бом-бом! Бом-бом-бом…
Бом-бом-бом-бом! Бом-бом-бом! Бом-бом…
Згорів Медведєв і Навальний
майбутній і минулий мер.
Собянін спікся тривіально,
але поки що не помер.
Горіли орки на Болотній,
згорів ОМОН і всі менти,
а з неба капав дощ кислотний,
аби додати теплоти!
Москва – уже лунають дзвони у Кремлі!
Москва – не оминути лисому петлі.
Москва – і небагато залишилось днів,
коли як флагман ти опинишся на дні!
Бем-бем! Бем-бем-бем…
Бем-бем-бем-бем! Бем-бем-бем! Бем-бем…
Палає Тула, Твер і Пітер,
нервово палить Білорусь,
забитий коментами Твітер,
а я радію і сміюсь:
за Миколаїв і Очаків,
Херсон, Одесу і Ірпінь –
палати буде до Камчатки,
закриє гаром неба синь!.
Москва – уже лунають дзвони у Кремлі!
Москва – не оминути їм усім петлі.
Москва – і небагато залишилось днів,
коли зітліє уся раша у вогні!
Бум-бум! Бум-бум-бум…
Бум-бум-бум-бум! Бум-бум-бум! Бум-бум…
03.12.2023, СВ-СБ,Б
[i]* За мотивами кращого, на мій погляд, твору Шнура
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000073
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2023
Як воду друзів треба фільтрувати,
аби не накипало на душі…
02.12.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999973
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2023
Позимовіло,
мерзнуть ліхтарі…
01.12.2023, СВ-СБ,Б
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999972
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2023
Зимове море,
лише далина…
01.12.2023, СВ-СБ,Б
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2023
Усе минає,
вічний – лише час.
30.11.2023, СВ-СБ,Б
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999860
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2023
Е, ні! Роки таки не опанча
і їх уже не скинути з плеча…
Хоч досвід за плечима не носити,
та ноша усе більше докуча!.
30.11.2023
[i]* Старовинний верхній одяг, що мав вигляд широкого плаща.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999836
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2023
[i]Із циклу "Мачулівські усмішки"[/i]
Що можу дати я такій, як ти?
Поміркувати треба… Небагато –
іржаві і подерті часом лати,
що стільки років пхали до мети…
Яка мета? У кожного – своя…
Один про зиск і владу лише дбає,
а той – закони божі пам’ятає
про вищу суть земного «битія»!.
Моє буття загорнуте у сни,
у мрії, що збулися й не збулися.
Поволі опадає часу листя…
Чи буде свято нової весни?.
Що можу дати я такій, як ти?
Чарівний Місяць і зорю із неба!.
А що, тобі, красуне, більше треба?
То лижі хутко, крихітко, масти.
28.11.2023, СВ-СБ,Б
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999679
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2023
[i]Із циклу "Мачулівські усмішки"[/i]
Я одинак, самотній вовк,
а мій товариш – місяць вповні.
Нічного неба чорний шовк
дарує камені коштовні.
І дощ, і холод – не біда,
зате зі мною сонця сонях.
А сніг – морожена вода,
яка розтане у долонях!
Хоч голод сірому не брат,
харчуюся дарами поля.
Стає усякого добра,
а гріє неба парасоля!
І хай ікра із кабачків,
а замість м’яса їм капусту,
вважаю рибою бичків –
у мене у душі не пусто!
Багато в голові думок,
і не по серцю мені спокій.
Я одинак, самотній вовк,
та у душі – не одинокий!
27.11.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999678
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2023
Капля за краплею – хлипає небо,
миють бруківку струмки.
Вкотре уява вертає до тебе,
в юності час нетривкий…
Знов духмяніє рожеве намисто
сакури в ярім* саду.
Як у кохання незаймано-чисте,
лячно до тебе іду…
А поміж хмарами блиснуло синню,
сонця майнув промінець
і відганяю я думи осінні…
Може весні не кінець?.
11.04.2023
[i]* В значенні яскравий.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999587
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2023
Пливуть думки у веремії часу,
як за водою пущені човни.
Ілюзії античного Парнасу
перетікають у Морфея сни.
Причалюють і падають безладно
на дно осінніх довгих вечорів.
А вибратись уже буває складно –
бракує ранкам теплих кольорів.
І тоне день у мряці листопада,
дощами плаче прямо на ріллю.
Запалить вечір Місяця лампаду
і скрипку налаштує скрипалю.
Та віоліна додає зажури,
підтримує її сумливо альт.
Мелодія звучить крізь часу мури
і зорями стікає на… асфальт.
Нещадний часе, монстре неупинний,
куди несеш ілюзії мої?
Десь їх чекає вже причал нетлінний
і мовчазні сновиди-солов’ї…
Та я прямую на зарінок долі,
аби не чути ту невтішну гру.
І лиш борвій у ковиловім полі
весняних мрій зриває машкару…
26.11.2023, СВ-СБ,Б
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999582
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2023
Зима прийшла у Коломию,
сніжинки падають до ніг,
ліниться сонечко, не гріє,
вкриває землю перший сніг.
Панянка вибілила сквери,
вдягла у шубу верболіз.
Біліше білого паперу
одів на себе шати ліс.
Свічадо озера укрила
прозора шиба кришталю.
По кризі хуга як на крилах –
навстріч морозу-скрипалю.
Зима прийшла у Коломию,
гуляє містом заметіль,
та у шаругу вас зігріє
мій «Келих літа» у пості́ль!
02.11.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999328
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2023
Іде зима: і холодно, і сиро,
і дощ зі снігом сіються з небес…
Оте усе несе у душу сквиру,
що завиває як бездомний пес.
Вона уже морозом вистеляє
під ноги ожеледиць кришталі,
та серце марить весняним розмаєм,
де квітнуть маки на пшениці тлі…
Ти не сумуй, і ця зима не вічна,
і ці сніги… Вони не назавжди.
Розтануть знову, як було щорічно,
на серці наморожені сліди!.
18.11.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998844
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2023
[i]Із циклу «Сонячний берег»
[/i]
Ніхто тебе й ніколи не любив
так віддано, як я тебе кохаю!
Не знайдеться у світі більше див
за цю любов! Я те напевне знаю.
Забутися не можу день і ніч,
стараюся не жити почуттями.
Гоню оте із пам’яті опріч,
але люблю. Безмежно, до нестями!.
І часом тяжко думам дати лад,
і душу укриває часу іній…
А може осінь?. Просто листопад
і крапельки роси на павутині?.
16.11.2023, СВ-СБ,Б
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998674
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2023
[i]Із циклу «Сонячний берег»
[/i]
Ховає сон у хмари туги
апатії густий туман
і марні розуму потуги,
як душу сковує зима.
А холод сіється байдуже
на уповання килими.
Біля труни надії тужить,
сльота космічної зими…
І час тече до небокраю,
його уже не зупинить,
але оте лиш серце крає…
Усе життя – єдина мить!.
Життя – ідилія комфорту,
коктейль природи і чеснот,
короною морського форту
уже веде на… ешафот
11.11.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2023
Роби, що належить,
хай буде – що буде!
Умовностей межі
придумали люди…
Кайдани свободи
їм руки скували –
моралі і роду
не стримать навали…
Роби, що належить,
і буде – що буде!
Ростуть ніби вежі
людські пересуди,
прокльони і крики,
але те минеться,
а слово – навіки,
воно не зітреться!
10.11.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2023
Чергови́́й ювілей причалапав,
хоч його і не дуже чекав,
простягнув запорошену лапу
і до столу знеможено впав:
«Наливай у бокали хутчіше
трунку доброго прагнень і мрій»!
Хоч само ледве капосне дише,
на пиріг витріщається мій…
Вже як є, і набутки в торбину,
а її за плечима нести,
бо не лише у ніч горобину
не горять, дотлівають, мости.
Багрецю котять збурено хвилі,
та гучних не потрібно вітань,
на осінньому літ небосхилі,
міражі весняних сподівань…
09.11.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2023
Порядність зараз не в пошані
і чесність нині не в честі.
В час, коли цінності бляшані,
існують істини прості:
Людину чесну і порядну,
що каже правду, хоч ти ріж,
зневаги накривають рядна,
кому ті риси – ніби ніж…
Чого чекати тій людині
у цю шалену коловерть?
За правду і порядність нині
її чекає лише смерть!.
У світі закипає сквира,
усе рішається мечем,
а влада – то завжди сокира,
що чесним голови січе…
Істота, що її тримає,
недосконала і слабка.
Вона себе лише кохає
і не дрижить її рука,
коли бодай-хто суперечить
уподобанням чи меті.
Ці очевидно підлі речі,
на жаль, панують у житті!.
10.11.2023
[i]* За мотивами фільму «Людина на всі часи»[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998207
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2023
[i]Із циклу «Сонячний берег»
[/i]
Куди поділася чарівність,
де загадковість у очах?
Змінилась втомою наївність,
а пережите – на плечах…
Лице знівечила досада,
зіниці розриває страх
і часу висохла помада
зело поблякла на вустах…
А нині раптом стало лячно,
жалкуєш за минулим ти…
Палила ж нащо необачно
уже наведені мости?.
09.11.2023, СВ-СБ-Б
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2023
За літом потягнулося тепло,
замріялась калина в вишиванці
і не духмянить свіжістю зело…
Туман долину застеляє вранці.
У осінь загорнулися гаї,
вже сіно заховали у стодолі.
Шпаки затихли, що там солов’ї!
Городину дозбирують у полі…
Не чути степом уночі цикад
і небо відлунало журавлями.
На дроті ластівок розтанув ряд,
але ворон повисли чорні плями.
Засумували куцохвості дні,
скатерка неба не така вже синя,
а пале листя на трухлявім пні
укрилося косою павутиння…
06.11.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997953
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2023
У ночі різні кольори:
є зоряні, є чорні…
Оте залежить від пори
чи настрою валторни,
яка лунає у душі
та сіє світла ноти,
від свіжої краси віршів
і неба позолоти…
У ночі різні кольори,
немов осінні ружі.
Як пам’ять спомином ятрить,
від болю серце тужить…
У ночі різні кольори:
багряні є, холодні…
Не гріє душу колорит
із темної безодні.
04.11.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2023
Кришталь хлюпоче біля ніг
і діамантом грає хвиля.
Піском цукровим берег ліг
у жовтня вишуканім стилі.
Осіннє лагідне тепло
милує тіло, море, сушу…
Усе лікує, навіть тло,
і гоїть серце, та не душу!.
30.10.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997404
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2023
Нічного неба диво-полотнина
нависла щільно на сільські дахи,
а місяця проміння тихо лине
між сизі хмари, що оті птахи.
Колуючи крізь веремію часу
у всесвіту безкраю далину,
мелодіями місячного джазу
несе у душі ночі таїну.
Ясять смарагди неземного моря
через пухнатий хмаровиння дим,
на атоми розсіюючи зорі…
Чарують очі німбом золотим.
30.10.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997369
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2023
Осінній потяг спізнюється вельми,
а ще учора неупинним був…
Поблимують вогні святого Ельма
оранжево уже яку добу.
Розмокла осяйна палітра часу,
затихла рейок скривлена струна.
Сльозами осінь спіле листя квасить
і свічі неба злизує туман…
Блукає тихо невагомий вітер,
зажурено мете сумний перон,
слова збирає із окремих літер,
а літерний – несе в забутий сон…
У ньому не вокзали, полустанки –
усміхнена із юності вона.
Та відхиляти не спішу фіранку,
за обрієм ховається весна…
23.10.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996795
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2023
Завія мете
і виє зневірено вітер.
Снує самота
довкола осель і доріг.
Моралі етер
ніколи не зможе зігріти
бездушшя сльота,
як душу непрощений гріх.
Стихія крильми
прасує луги і долини,
єлеєм хули
усе поглинає імла.
У холод зими
клини вибиваються клином
і тіло болить,
як серцю бракує тепла…
Безлико народ
блукає у рідному краї
і сумно до сліз
не лиш од нестачі ідей…
Огиди тавро
уперто мене не лишає
до тих, хто уліз
цинічно у лики людей!
Піском дзиґаря́
стікають хвилини і ро́ки.
Скрегоче засу́в,
немовби розлючений пес.
Багріє зоря,
відлунюють Мо́лоха кроки
і жорна часу́
розмелюють манну небес…
15.10.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996172
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2023
Коли співали «Ще не вмерла…»,
то холодок біг по спині,
а тут поперли сіять перли,
що сумно й боляче мені…
Вони ту шоблу розважали,
а хлопці там тримали фронт.
Під час ворожої навали –
це дикий треш чи просто понт?!
Такі дивитись порнофільми –
ще гірше ніж у серце ніж…
Метати бісер перед свиньми –
на це придатні лиш такі ж!
15.10.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996152
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2023
Усе таке крихке навколо,
такий несталий нині світ…
Не здатні вже сім’я і школа
суспільства лити моноліт.
Життєві цінності поблякли,
мораль до зиску подалась…
У матриці застряли чакри,
а до чеснот минулих – зась!.
Ми повернулись до інстинктів
і у серця пустили зло,
блукаєм в долі лабіринтах…
Іще такого не було!.
Ми розучились міркувати,
а працювати – поготів,
покинули душі пенати…
Їх замінив достатку хлів!.
Живемо лише віртуально,
нас полонить черговий хіт…
Загроза ця уже реальна –
летить у бездну штучний світ!
13.10.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2023
Частує осінь квасом золотим
із келиха ранкового світила.
Туманом застеляє сизий дим
стежину, що іде до небосхилу…
Чарує ранок тишею гаїв
і переливом променів у листі.
Ще досі чую голос я її
і бачу очі-блюдечка іскристі…
Колише легіт пам’яті полин,
висить кришталь роси на павутині,
а небо навпіл розтинає клин
і тане в неозорій голубіні…
12.10.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995980
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2023
Не сумуй, кохана, все минеться
і зажура врешті відцвіте.
Повернеться спокій знову в серце,
де квітує вчора золоте…
Промайне не раз перед очима
у житах зелена смуга лип,
а іще минулого личина –
із волошок висушених сніп…
12.10.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995943
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2023
Бракує слів у мене і у тебе.
Мовчить душа, коли сльоза кричить.
Кохання піднімається до неба.
Лишилася одна-єдина мить…
Поволі відлітає наша осінь…
Попереду без фальші листопад?
Ми тонемо в німому суголоссі,
своїм думкам не в силі дати лад…
Люби цей день, його уже не буде,
а завтра снігом раптом замете.
Не розривай у думах мої груди
і на поталу не віддай святе.
11.10.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2023
Як блискавка майнула небосхилом,
стрілою полетіла вдалечінь…
Куди спішиш, красуне, ти щосили?
Тебе не доганяє навіть тінь…
Які краї приваблюють, кохана?
У чому мотивація душі?
А може підганяє серця рана –
то не останній у житті рушій…
Нехай ласкаво усміхнеться доля,
і схилиться до ніг весь білий світ.
Любов, говорять, гірше за неволю,
але за сонце не прийми софіт!.
04.10.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2023
У гирлі віковічного Інгулу,
на берегах Гіпаніса стрімких,
раніше може ви цього не чули,
іще до козаків жили… жінки.
Тих доньок Ахелоя й Терпсіхори,
надовго Алібант запам’ятав –
вони вночі виспівували хором
і багатьом той спів останнім став…
Смертельні чатували їх пороги
в бистринах повноводної ріки.
Між бурунів стирчали біса роги,
що рвали подорожніх на шматки.
Одурений сирен чарівним співом,
сміливець не один життя поклав,
аж доки їх, заткнувши вуха мливом,
відважний Одіссей не подолав.
Перетворились фурії на скелі,
у камені застигли на віки,
і стали сяйвом на небесній стелі
співати мовчки скорені зірки…
Пройшли часи і знову Миколаїв
сирен московських дике рве виття.
Ті фурії гуртуються у зграї
в надії нас лишити майбуття.
Але рішучість нашу не здолає
ні фарисей, ні навіть Моїсей.
Упевнено крокує ріднокраєм
уже наш, український, Одіссей!
02, 03.10.2023
[i]1 Гіпаніс – нині ріка Південний Буг.
2 Ахелой – міфічний річковий бог, батько сирен.
3 Терпсіхора – муза танців і хорового співу, мати сирен.
4 Алібант – пізніше Град кімерійський, потім Дикий сад, нині місто Миколаїв.
5 Одісей – у грецькій міфології й епосі володар острова Ітака. Син Лаерта й Антіклеї. Один з головних героїв Троянської війни.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2023
Мій Алібанте, Граде кімерійський,
на берегах Гіпаніса-ріки
шумів ще до колоній ти ольвійських,
за сотні три минувшини віків!
Нарешті повернувся в рідне місто,
що зупинило полчища орди.
Не мирний Миколаїв, але чистий,
та де-не-де лишилися сліди…
Сліди війни, атак ворожих, бою…
У самім серці – залишки руїн.
Мій Дикий сад, пишаюся тобою,
та у душі усе ж лунає дзвін…
Із відчаєм, надривно тужить скрипка,
їй хижо в унісон – сирени альт!
Поранене гілля схиляє липка
в посічений уламками асфальт…
У нас немає права це забути,
пробачити украдені життя…
Упевнений я – перемозі бути,
зірвемо вікові московські пута
і всю орду рішуче – на сміття!
16,17.09.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994071
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2023
Ще мало крові і смертей?
Доріг, якими йшов агресор
служити Україні месу?!
Тоді востаннє: "Нумо, гей!"
Не вистачає цвинтарів,
полків безногих і безруких?
У владі ненаситні круки
і кровососи-упирі...
А що удіяти, робить?.
Куди податися народу,
аби не втратити свободу,
ковтнувши волі лише мить?.
Чи одолієм ще одну
цю найжахливішу із воєн?
Не може бутафорський воїн
реальну виграти війну!.
Але звертаюся до вас,
що вибрали усі вже квоти:
Попереду нова Голгота,
уже гряде розплати час!
12.09.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993867
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2023
Ми різні, від Мазепи і Богдана,
як Полуботок, Орлик і Сірко.
Не вистачило нам і двох Майданів
упильнувати волі молоко!.
Чужинцям віддали маєтність, владу,
лишилися вітрила і стерна.
Перетворились у овече стадо
і, зрештою, – небачена війна!.
За сотні років випало народу
пролити море крові, ріки сліз
і дивиться у ту солону воду
зажурено з небес Великий Віз…
Бо захищати маємо свободу
свою тепер не лише у полях,
а перемогу, ніби нагороду,
не подарує і Чумацький шлях!.
13, 14.09.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2023
Цьогоріч рясно яблука вродили
звисає до землі важке гілля!
Старався певно з усієї сили
з вологою пророк, святий Ілля…
Лягає у валки потужний колос,
аби на стіл дістатись колобком,
і трави у лугах стоять у пояс,
несуть корови з паші молоко…
У соти меду наносили бджоли,
а в глеку дозріває житній квас…
Вплітається у споконвічне коло
в гарячім серпні – яблуневий Спас!
Стоїть, немовби хлопці-оборонці,
уздовж дороги соняшників стрій.
Досушує жарке південне сонце
отави, з літом скручені в сувій…
На зсуві літ, на переломі долі
не тільки Україна – цілий світ.
Чи допоможе на кривавім полі
укотре нам старий Новий Завіт?.
Ворожі гради сіють смерті стронцій
несучи світу, як завжди, своє…
Та незбориме українське сонце
з-за обрію нестримно постає!
18.08.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991647
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2023
Стікає літо в полив’яний дзбан
густим прозоро-золотистим медом.
Ріку серпневу укриває пледом
уранішній, як молоко, туман.
Десь шарудить уперто макогін,
гуляючи макітрою по колу,
гудуть завзято працьовиті бджоли,
летять за теплим літом навздогін…
Святкове сонце лине у зеніт,
та і його чекає ночі скриня,
але лишиться у городі диня
з яскравим сяйвом сонячних ланіт.
Гуртуються лелеки у клини,
розтанути аби за небокраєм.
Серпневий вечір тихо догорає,
та знов сирена навпіл серце крає –
гірчать гречаним медом дні війни…
14.08.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991307
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2023
Візьми мене за ліву руку
і поведи за небокрай,
аби минулася розлука,
скінчилася нестерпна мука,
пізнала я нарешті рай!.
Візьми в долоні моє серце.
Візьми і вже не відпускай!
Нехай забуду я про герці,
втону у міріадах терцій
і увійду, нарешті, в рай!.
Полинемо із літа в осінь
і не злякаємось зими.
Через літа́, жнива і роси,
через недолі сінокоси…
Візьми. Прошу тебе, візьми!
11,13.08.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991231
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2023
Вечірнє поле вишито снопами,
поволі тихне птаства веремій
і скрипалі нічні заводять гами
у лузі, де лишився травостій…
Знайомі нотки вітерець доносить
і виринає з пам’яті ріки
мотив дитинства, несучасний досить,
такий далекий і такий п’янкий…
І зорями спалахує неспішно,
з-під присмерку смерічок довгих вій,
залишене у юності колишній,
у бурі тиші, сонній і німій…
Палітрою минувшини історій
нічний пейзаж на полотнину ліг,
від неба голубого – лиш цикорій
обабіч шляху, як Петрів батіг…
Мов яблуко цей сон зоря надкусить,
цілюще сяйво ранок приведе,
бо день новий хоч як, а бути мусить,
і він для серця кожного – едем!.
9,10.08.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991005
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2023
Ніч усю оселю хижо вкрила,
морок простягає темні крила
і тече жура до небокраю.
Чорним сумом душу огортає…
Загубився сон побіля тину,
самотина – ніби павутина.
Тихо опускається на вії
безнадія. Дика безнадія!.
Відчай сплівся у вінок терновий…
Не дає промовити і слова
біль нестерпний. Навіть усе суще
умістилось в глиняний гладущик…
Але серце зранене чекає
ранок, що уже за неба краєм.
Ще кохання принесе лелека,
що набілом потече із глека!.
04.08.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990490
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2023
Проблем як лепу в тебе у житті,
куди не кинь – усе якась дилема…
І все б нічого, але справа в тім,
що ти сама і є ота проблема!
01.08.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990250
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2023
Я просто хочу знати, що ти є
у цьому неспокійнім білім світі,
що б’ється серце пристрасне твоє
і зорі над тобою так же світять…
Надвечір місяць стежку осяє,
яка уклінно стелиться під ноги.
Зозуля другу сотню все кує
і не змовкає попри застороги!.
Із часом роки вже беруть своє
і скроні сивина укрила рясно,
але душа нектар кохання п’є,
а ноги ще ідуть планиди рястом.
Я просто хочу знати, що ти є!
01.08.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990216
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2023
Все менше віриться у щирість
загальних жестів, пишних фраз,
а за яскравістю – лиш сірість…
Чи є ще, що єднає нас?.
Свої стежини і дороги,
окремо радість і печаль…
Усе складається убого,
моя маленька етуаль!.*
Не знаю, як тобі сказати,
зірки мені ті невтямки.
Стискають груди часу ґрати,
а мізки рвуть важкі думки…
31.07.2023
[i]* Етуаль: 1. Модна співачка, артистка в театрі легкого, розважального жанру. 2. Перетин паркових алей або міських вулиць, який подібний до зірки.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2023
Весняний ранок, ніби молоко,
над річкою звисає у повітрі
і сонечко веселим колобком
угору покотило по палітрі.
У дзеркалі ранкової ріки
його проміння грає золотаво,
а поряд десь, на відстані руки,
вербові коси впали у заплаву.
Між комишів легенький вітерець
розносить дині пахощі з городу
і росяно збігає путівець
у цю п’янку, небесну прохолоду!
А ти одна на березі стоїш,
ворушить легіт ніжно русі коси
і ноги пестить лагідно комиш,
що вже омили кришталеві роси…
30.07.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990074
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2023
Важка імла укрила землю,
навкруг панує чорна ніч…
Багаття ж – під небесну стелю,
освітлює усе опріч!
Горить вогонь, а з ним – надія,
у полум’ї тріщать дрова…
Дивлюсь на іскорки і мрію –
а може ще любов жива?!.
А може ще кохання тліє
у глибині її душі…
Вогонь леліє мою мрію
і в серці пишуться вірші!.
29.07.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990016
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2023
Ховає обрій сонця булаву,
що золота проміння сіє в річку.
Яскраво догорає літа свічка
і серпень донотовує главу…
А ми на різних долі полюсах…
А поміж нами сотні кілометрів
і лише виринає з часу нетрів
та неземна, розплетена коса…
Перетікає тихо у ніщо
на марево подібне сподівання…
А там і осінь, і пора прощання,
та літо не минуло поки що.
28.07.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989911
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2023
На війні – як на війні,
та закони все ж одні,
як гармату добру маєш –
завжди будеш «на коні».
Захищають світ вони,
кращі доньки і сини,
недарма ж артилеристів
кличуть богами війни!
Послідовно, від душі,
риють поле лемеші –
то працюють по квадратах
українські гармаші.
Розлетілись по ріллі
ненаситні москалі –
«три сокири» грізна зброя,
дістають і з-під землі!
Хто несе московський рай,
вже збирає урожай,
артилерія народна
покладе рашизму край!
А іще скажу про те:
доки, орки, живете –
не чіпайте Україну,
бо кісток не зберете!
05.07.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987941
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2023
Ласкавий, теплий літній дощ
неспішно пестить Коломию.
Іду по розмаїттю площ
і про лазурний берег мрію,
де на окрайчику землі
чекає бажана, єдина,
і крізь тривоги та жалі
у думці я до неї лину…
І кожна крапля – діамант,
а разом кришталю потоки
стікають тихо в фоліант.
Усе тихіші мої кроки…
04.07.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987870
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2023
Моя ти зоре світанкова,
тендітна квітко чарівна,
джерело настрою і слова
зі смаком доброго вина!
Натхнення чистого криниця,
емоцій невичерпний вир!.
Невже мені це тільки сниться?
Уява лише, мерхіт зір!.
Не може бути – ти існуєш,
даруєш сяйво із небес
і світ мій барвами малюєш!
Я завдяки тобі воскрес!
21.05.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2023
[i]Олегу Кравцю та іншим патріотам,
що поклали свої життя за Україну,
присвячую[/i]
Для мене закінчилася війна,
навіки повертаюся додому…
Не краятиме душу вже вона,
московських залпів не почую грому.
Нарешті спокій! Жаль, але такий,
уже ворожа куля не дістане…
Хоча на сході ще триває бій
і ще надовго нам роботи стане…
Там побратими, ще живі, мої
грудьми боронять Неньку-Україну.
І день, і ніч ідуть тяжкі бої,
а тут кати… допродують країну!
За гратами сидять захисники,
а «лідор» на очах всього народу,
продовжує ялозити байки
і свиті вже вручає нагороди!.
На фронті – пекло, там не до «сватів»,
та у тилу роботи теж не менше…
Бо доки не позбавимось кротів –
війну цю кляту точно не завершим!
Чи довго ще триватиме вона?
Війна – у їх кишенях й наших мізках!
Калиною не змінимо берізки –
чекає нас березова труна!
Я вибір усвідомлено зробив
і ні про що уже не пожалію,
але здійсніть ви заповітну мрію –
складіть у ту труну усіх катів!
15.05.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983313
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2023
Всміхається просвітленим умам
мінлива доля… Дійсно, чи не диво?
І у житті дивнішого нема,
аніж планида, діва вередлива.
Вона до змін готова кожну мить,
талан і успіх – явища несталі!
А час минає, променем летить,
попереду лише безмежжя далі…
11.05.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2023
[i](з нагоди шашличних роковин)
[/i]
Лиш фото тих, хто відлетів у небо,
не ступить більше з фронту на поріг,
ніколи не повернеться до тебе
з війною пошматованих доріг…
В очах одних читається задума,
у інших усміх грає на вустах,
але мене не полишає дума –
на їх обличчях непідробний страх,
побоювання, домішки скорботи,
десятки, сотні сонячних ідей…
Не переляк, а батьківська турбота
за Україну, рідних і дітей!.
Не сплутаєш оте з паяців грою,
заявами міністрів чи ГУРМО…
І лише завдяки таким героям
ми до сих пір живем і стоїмо!
01.05.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981836
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2023
Вона у ніч у неземній красі
іде Землею під зористим небом,
ввібравши світло Всесвіту у себе,
дарує посмішку окрилено усім!
Та щось у ній таке – лише для тебе,
як іскорки у польовій росі…
А у пшеничних локонах її
відтінок дня барвистий, за спиною,
обпалений кривавою війною,
на зелені розстріляних гаїв.
На жаль не обминули стороною
жахіття наші людяні краї…
З пітьми вона рішуче постає,
у новий день вертаючи із ночі,
і пломеніють зоряниці-очі,
несе чоло упевнено своє!
Та хто б і що мадонні не пророчив –
у неї віра і надія є!
Ти Україні, друже, поможи –
свободу їй і волю збережи!
28.04.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981551
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2023
[i]Уночі 27.04.2023 року (01.00) росія з акваторії Чорного моря обстріляла
Миколаїв чотирма ракетами «Калібр». Один приватний будинок зруйновано,
інший пошкоджено, суттєво пошкоджена багатоповерхівка та історична
будівля.
Наразі відомо про одного загиблого і 23 поранених, серед яких дитина.
[/i]
І знову Миколаїв у прицілі
у нелюдів, ні – кінчених катів…
Простий народ вони беруть за цілі!
Хіба не досить вам іще «сватів»?!
Не досить ще «слов’янського братерства»,
імперського, із кров’ю, язика?
А українським соціальним верствам
не зрозуміле слово козака?
Тоді скажу відкрито і відверто:
допоки вибір свій не зробим ми –
готові будьте кожну мить померти
і засмагать од «братньої» зими!.
27.04.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981451
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2023
Прип’яли Прип’ять… Розіп’яли
не лише місто – весь народ!
Чи більшовицькому кагалу
не вистачало нагород?
Ні тих страшних голодоморів,
а ні мільйонів у війну…
Втопити житницю у горі –
поклали ті таку ціну!
Тоді, нажаль, відчули всі ми,
як стронцій сіяла блакить,
а українська Хіросіма –
і до сих пір іще болить!
І нині атомом відкрито
лякає Землю терорист!
Війни минає другий квітень,
лунає бомб московських свист…
26.04.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981359
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2023
Перед Вітчизною вам, певно що, незручно,
борги належить завше віддавати.
Та чом на сплату боргу та незрушно
і досі вимагає убивати?
Спитати хочеться, коли такі борги,
як на оплату їх життя лише дрібниця –
Навіщо ж зичили так, люди дорогі,
що журавля не вистачає, не синиці?!.
Як б’є у спину Батьківщина-мати,
що у очах аж іскри і круги –
то краще у житті не попадати
тій батьківщині-мачусі в борги!
25.04.2023
Леонид Филатов
[i](из книги «Лизистрата»)[/i]
Перед Родиной, конечно, неудобно
Долги, конечно, надо отдавать
Но почему она - в уплату долга
С вас требует кого-то убивать?
И коль у вас долги такие,
Что даже жизнь - в уплату их - пустяк,
То хочется просить вас, дорогие,
Зачем же вы одалживались так?
Коль Родина удар наносит сзади
Да так, что аж в глазах потом круги
То лучше, дорогие, не влезайте
Вы к этой страшной Родине в долги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2023
Ну, ось і ти обручку одягнув,
не дотягнув до сороківки, синку…
Так довго довелось чекать… війну,
аби знайти свою єдину жінку!
Тож злагода нехай завжди між вас,
кохання ні на мить не покидає,
не забариться перемоги час
і весни ще порадують розмаєм!
Іще зберемось за одним столом,
піднімем за дітей і перемогу,
а нині носиш зброю та шолом
і ми за тебе молимося Богу!
12.04.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980024
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2023
Ніколи не шкодуйте добрих слів,
назустріч кроків, дружніх поцілунків.
Не зчувся – день у вчора полетів,
у вечора сховався за лаштунки…
Обіймів не жалійте, милих фраз,
а співчуття чи участі – хоч дрібку.
І уникайте грубощів, образ –
даруйте доброзичливості скибки.
Діліться усмішкою, щирістю, теплом,
на ввічливість скупитися не варто.
На вулиці, удома, за столом –
додайте ще і людяність у кварту.
Ніколи не шкодуйте доброти,
а гарний настрій – то приємне зілля.
І будете зі щастям ви на «ти»,
від цього не трапляється похмілля!
12.04.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979961
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2023
Вечір поволі краси дивовижу
ночі на плечі одяг.
Груди наповнює маревом свіжим –
чисте повітря звитяг!
Сіються зорі у срібне свічадо,
виграючи поміж хвиль.
Тихо звисає над місячним садом
всесвіту зоревий шпиль…
Пада у воду яскрава зірниця,
наче небесний кришталь,
і діамантами купол іскриться!
Але в уяві, на жаль…
11.04.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2023
Куди цьогоріч ділася весна?
Де спочиває? На якому плаї?
А мо’ блукає Ліберецьким краєм?
Та неодмінно вернеться вона,
полине щедро бажане тепло,
у лісі заквітують первоцвіти,
а попереду – довгождане літо…
Ще зніме шати талії стебло!
Діждешся ти іще свою весну
і пеститиме сонце ніжне тіло,
розпустяться нарешті руки-крила –
пробудишся, я знаю, віді сну…
Відкриються і серце, і душа,
і усмішка обличчя увінчає –
поїтиме, я вірю, щастя чаєм
з Великої Ведмедиці ковша!
10.04.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979755
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2023
[i]Роздуми з приводу заяви,
оприлюдненої ДБР 05.04.2023
[/i]
Ми знову помилилися, їй-Богу!
Укотре віддали стерно лайну,
а те ліпити кинулось дороги,
що у країну привели війну…
Усе ми ореол йому тулили
(і навіть ті, хто не голосував),
приписували якості та сили,
яких ніколи у житті не мав…
Йому «до бєні» Основні засади,
знущався із закону, як хотів –
попризначав на ключові посади
московських нелюстрованих кротів!
Воно таке обмежено-злостиве,
що жаль даремно марнувати слів,
але не забувайте, хто те диво,
на «трон» руками нашими привів!
Не забуваймо, щирі українці, –
зненацька не мине притуги час,
ніхто не подарує нам гостинця
і Україну не спасе за нас!
08.04.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979602
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2023
Якби я міг надихатись тобою,
напитися твоєї чистоти!.
Паперу б стоси я списав, сувої,
і там була лиш ти, одна лиш ти!
Одна-єдина, бажана, кохана!
Таких ніде й ніколи не було…
А я б од щастя почувався п’яним,
твоїм довіку сповнений теплом!
05.04.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2023