| Сторінки (24/2331): | « | 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 | » |
По французькій стороні,
на другій планеті.
Я навчався ніби в сні
в університеті.
У одеській царині,
на юрфакультеті.
Я науку штурмував,
бо хотів учитись.
А іще дівчат кохав –
як же ж не любитись?!..
Так, так, так – дівок кохав,
що на них дивитись?!
Але то не головне,
й інші були втіхи.
Розповім вам основне,
за студентські віхи.
Розкажу вам про масне,
про студентські втіхи.
Перша справа – то футбол,
знають навіть діти.
Головне в житті – це гол,
як без нього жити.
Головне – забити гол,
ще на цьому світі.
А іще було весілля,
не навчальне диво.
В гуртожитку по неділям
ми цідили пиво.
Так, приємно на похмілля
полірнути пивом!
Втіха ще була одна
для студента – гроші.
Бо ні пива, ні вина,
ні дівок хороших…
Так, ні пива, ні вина,
не бува без грошей.
Ось на цих усіх китах
наші сподівання.
Все за совість, не за страх,
з вечора до рання.
Нам на совість, їм на страх,
вам ця пісня рання.
04.06.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670340
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 05.06.2016
Напишу я листа, напишу у майбутнє, потомкам.
Хай вони прочитають його через тисячі літ,
що таке красота із металу, вогню і бетону,
та яким був колись наш далекий знедолений світ.
Напишу про життя, як тоді ми жили і творили.
Як дівчат проводжали й співали веселих пісень.
Як ростили хліба, а ще палко і чесно любили,
і яким видавався нам радісним завтрашній день.
Напишу про любов, про кохання своє і розлуку,
про дорогу широку і стежку вузьку на завод.
Напишу їм далеким про радість безмежну і муку,
про птахів в синім небі високім і зір хоровод.
Все забрала війна, все поглинула чорна скорбота.
Рвуться міни, снаряди й осколки та пулі свистять.
У свої двадцять п‘ять ми не знали життя, лиш турботи,
але можемо й зовсім його, взагалі не пізнать.
Нас не варто жаліти, бо й ми не жалієм нікого.
Не потрібно ридати і слати в минуле листи.
Як життя обірветься, підемо усі ми до Бога.
Дорогою ціною даються в майбутнє мости…
Напишу кілька строчок і більше писати не буду,
бо не знаю і сам, спадкоємцям що ще написать.
Не пізнав я життя, а снаряди вже рвуться повсюди.
Я сьогодні до бою іду, щоб його захищать.
Напишу я листа. Напишу швидкоруч перед боєм.
Поспішу, ще залишилось кілька коротких хвилин.
Мамо, рідна моя, чи зустрінусь я знову з тобою,
та у серці живе хай завжди захисник твій і син.
03.06.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670175
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.06.2016
Уже минає оберт тридцять п‘ятий…
Не рік чи два, але ж і не віки!
По-літньому вже виглядять хлоп‘ята,
а що ж дівчата – все одно дівки!
В сімдесят шостому до ВУЗу ми прийшли.
Сто двадцять п‘ять було нас, як в аптеці.
Всі молодими і красивими були,
тепер – лиш гарні, ніби файли в теці…
Один загін вже цінний досвід мав,
вони „ПеВе“ закінчили спочатку.
Багато хлопців після збройних лав
і після школи дітлахів зо два десятки…
Місцеві одесити на колег
дивилися спочатку досить зверхньо.
На лицях маски, ніби оберег,
й ходили, не торкаючись поверхні…
Об‘єднувались в різні групи згодом
за вподобаннями чи то по інтересам.
Навкруг теорії водили хороводи,
та виділялись серед інших політесом.
Багато хто із нас дізнався вперше,
про логіку, латинську, римське право.
Хоча й було „на часі пити херші“,
та це тоді – не зовсім легка справа.
А з часом все ставало по місцям,
стирались грані поміж містом і селом.
Звучало: „Здрастє“, „Добрий день“, „Салам“,
ще рідше „Хай“, а іноді й – „Шалом“.
За першим курсом грянув будзагін,
руками власними ми вперше мурували.
Мішали розчин та стоси цеглин
у не зовсім рівненькі стіни клали.
Процес навчання линув ніби річка –
зубрили, веселилися, жили…
Не встигли озирнутись – п‘ятирічку,
мов іграшку в чотири роки утяли!
Четвертий гуртожиток – інша тема,
окремий розділ у студентському житті.
Учити, не учити – ось дилема!
Чи все те знадобиться в майбутті?!
Ще пам‘ятаю наших футболістів,
майстрів м‘яча, це вам не просто так!
В „дир-дир“ ганяли, не бродили містом –
Неалов, Косов, Любчик і Куцак.
Костиркін, крокодил наш скромний, Гена,
морський вовчисько, де й не мандрував…
Бувало з парами він плутав „перемены“,
бо часто й густо зранку досипав.
Солом‘яні завжди носив він вуса,
такий собі великий гномик з казки.
А нині пише вірші й любить Музу,
його коронка в танці – падебаски.
З дитинства хисту хлопець мав удосталь,
але зоотехнію поміняв він на юрфак.
Профорг, парторг і голова колгоспу,
тепер вже фермер – Ярослав Куцак.
Ванько Дейнега з нами теж навчався.
То унікум якийсь, а не студент,
бо мав він п‘ять робіт і тим пишався,
що заробляв побільше ніж доцент!
Шевченко Вовчик в літуни було подався,
але його спіткала доля нелегка –
відрахували, бо в плечах не поміщався
під ковпаком кабіни літака…
Мишко Тартачний – майстер виробництва,
але ще більше зріс його авторитет,
коли нарешті закінчилось будівництво
і вповні став до ладу рідний факультет.
Лєнок Сурілова – як та поважна книга,
вона завжди в собі, наукою жила.
З простим оточенням, немов холодна крига,
на власній хвилі зазвичай пливла…
У неї в подругах тоді ходила дівка,
така цікава й симпатична штучка.
Донька поважного судді із Снігурівки –
майбутній адвокат Людмила Ковтонючка…
„Маленькі“ екскурси в історію робив
і щодо всіх новин завжди був в курсі.
Хоча Сашко Неалов в гуртожитку жив,
та більше всіх костюмів мав на курсі.
Пости високі наший Сват займав,
бо партію любив і був її він членом.
Піжонистий стиляга й рядом не стояв
і в цьому був взірцем він хлопчакам зеленим.
В четвертій групі вчилась разом з нами
міська красива дівка чорноброва.
Немов Джоконда, Мона Ліза в рамі,
та кожен скаже, що Наталка то Мінькова.
З теорії багату практику зробив,
бо вартий він обох братів Меладзе.
В нагоді стало й карате, яке любив,
юрист і бізнесмен – Олег Кутателадзе.
На голову він вище всіх був завше,
незвичні кучері ще й піджачок потертий.
Живим залишився, з десяток куль „спіймавши“,
а це тому, що Толя наш Безсмертний!
Хоч не художник він, але не менш відомий,
КПРС його трамплін, мов князь він Мишкін.
Генпрокурор, народний депутат, суддя КС свідомий,
а починав із слюсаря наш Віктор Шишкін.
Стрімкий кар‘єрний ріст мене не здивував
і дивно, чом він до сих пір ще не в Гаазі.
Суддею, прокурором був і з пістолетом спав,
та все ж подався у політику Юрко Кармазін.
Крапки на „і“ уміє розставляти,
із інструментів лиш папір та ручка.
В оригіналі любить класиків читати…
Конституційний одесит наш Саша Мучнік.
У спорті мало мав він конкурентів,
грудьми вперед, як Олександр Матросов.
У нас було багато президентів,
та краще б був один – Василь наш Косов.
Не пам‘ятаю, Лола, звідки ти прийшла,
перед очима лише хвостик кінський.
Та й хто б згадав тебе, отак би і спливла,
якби не чоловік – Валерій Ободзинський.
Володя Ше-кун, хоч і не монгол,
Молдавія його теплом своїм зігріла.
Високий зростом, та не грав у баскетбол,
а видавав він стінгазету – просто „Крила“.
Юрфак для неї сам по собі був екстрим,
але коли ще й народила сина,
назвавши імпозантним іменем Муслім,
то вже була для Жанни пісня лебедина.
Корову Санкцію студентом він здоїв,
та подивившись по УТ смішну „Хлоп‘ятницю“,
упевнено в суддівське крісло сів
і „доїть“ з понеділка вже по п‘ятницю.
По наполегливості він не має рівні,
бо величезну силу волі має.
Такі юристи і в Америці потрібні,
а в Україну лише в гості прилітає…
Бідова дівка Катерина,
не знаю, чи тоді курила.
Та вже коли за стіл сідала,
горілці спуску не давала.
Не знаю як, але закінчив він юрфак,
бо місяцями пропадав на будівництві.
Михайлов – йому дядько чи свояк,
та все ж працює… десь на виробництві.
У неї був свій стратегічний план:
його блискуче Свєта і здійснила.
Попав Микола в чар її капкан,
а після цього – на собі його й женила.
Таких порядних я не часто зустрічав,
упевнений ти ніжна мама і дружина.
Не знаю, хто і де тебе раніш навчав,
найкращий в світі парень – Алевтина.
Тверезий він нормальний чоловік,
та варто випити йому спиртного –
таке морозить, що не винести повік…
Аж руки дуже чешуться, їй Богу!
Він багачем був, серцем і душею,
бо цілий прапорщик, а не якийся старшина…
Та все ж, хильнувши добре на „бродвеї“,
волав з Григор‘євим на всю общагу: „О-ба-на!“
Сам по собі він, як говорять на умі,
та і навіщо та компанія здалася?!
Роман цікавий, цілих п‘ять томів,
читав собі на лекціях тихенько Луста Вася.
Дівчата мали голоси дзвінкі
і в ноти досить вправно попадали.
Пісні народні, ніжні і п‘янкі,
Надія Попик з Вожик Томою співали.
Завжди мутний якийся був він по натурі,
комунікабельності в нім не відчував.
Криміналістом працював в прокуратурі,
та однокурсників своїх не шанував.
Говорять бігав Юра дуже класно,
бо натуральний Гарнік був спортсмен.
Але пройшли часи і стало ясно –
чекає „Русский мир“ і „Ветер перемен“.
В науках завжди був, як птах у небі,
а, особливо, це стосується теорій.
Облюбував „Інтерлегал“ наш лебідь
і об‘явив таможні мораторій.
Здавався він розумним і статечним,
його коронка – вишуканий спіч.
Та з часом з‘ясувалось безперечно –
шахрай банальний Вова наш Ілліч.
Хоча Одеса це портове місто,
та в нас на курсі був один лиш морячок.
В любу щілину Юра міг пролізти,
такий собі матрос-желєзнячок…
За складом розуму Микола аналітик,
по якостям – затятий трудоголік.
Із нього добрий вийти міг політик,
а ледь не получився алкоголік…
Сашко артистом міг великим бути,
як мінімум славетним танцюристом.
Та долю нізащо не обманути
і став Позиніч геть простим юристом.
Вона прийшла до нас уже пізніше,
можливо десь блукала в дельті Ганга.
Мале дівча, мов тільки-но з Парижа –
веселе сонечко Світланка, Чунга-Чанга.
Завжди вдягалась по останній моді,
прикид ефектний, ніби в Суручану.
Знайти другу таку на курсі було годі,
така вже вона, Тонечка Мокану.
Він пробивний й турботливий, як мама,
очолював на курсі п‘яту групу.
У нього фішка – зовнішня реклама,
ну а раніш туристів посилав на Гваделупу…
Таке худе, як мовиться – „Ні кожі…“,
було на курсі, хоч дерись на стінку.
Та час минув і Тома стала схожа
на натуральну українську жінку!
З нотаріальної контори починала,
Кривоозерсько-рибницька русалка.
Приватним адвокатом потім стала
і мамою. Та тільки раз, а жалко…
Про себе називав тебе я „Кліма“,
вона красуня і любов сама.
Нотаріус й Горецького дружина,
пригадую духи її „Клема“.
Гугнявий голос і крива осанка.
а на мізинці дуже довгий пазур.
Йому байдужі і футбол, і склянка,
учений-викладач – Серьожка Мазур.
Студентських пар на курсі було кілька,
які ділили між собою койку.
Та часу минуло с тих пір вже стільки,
що залишились лиш Калашников і Бойко.
Говорять про таких вогонь не дівка,
ну, вилитий герой із фільму „Комісар“.
Мотоциклістка вправна, трактористка,
Опришко Таня – мозку це пожар.
Петро Дерлі – болгарський наш мовчун,
такий собі сіренький теоретик.
Якщо ж з питанням виринав із своїх дум –
чесав потилицю й маститий академік.
На лекціях завжди писав чи слухав,
солдат удачі і черкаський гречкосій.
Любив футбол та цільову „стипуху“,
простий і добрий Вовка наш Мусій.
Горбань – такий собі горбатий чоловік,
а Слава Горбань – то вже зовсім інше.
Життя обтерло і нормальним став мужик,
але тепер йому присвячую лиш вірші…
Ціни він скласти сам собі не міг,
бо не ходив – парив над грішним людом.
Можливо рано із-за того і поліг,
від страху замаститися життєвим брудом.
Він молодіж не дуже шанував,
не лаявся і гарні мав манери.
Але він багатьох на курсі й дивував,
бо лисину тоді мав лиш Манеров.
Проста й довірлива, ну як мале дитя,
зірок із неба в навчанні не діставала.
Довчасно закінчила ти земне буття,
бо дуже часто з горя в пляшку зазирала.
Хай будуть прокляті усі азартні ігри,
бо то хвороба дуже нелегка.
Вони немовби ті скажені тигри
забрали сина і життя в Матвійчука.
Гімнаст, спортсмен і просто красень,
струнка статура та круте чоло.
Любив завжди носити він прикраси,
напевне це Юрка і підвело…
Життя пройшов Іван велику школу,
сільський мужик і невиправний мрійник.
Він друзів завжди мав велике коло…
Таким запам‘ятався нам Олійник.
Після юрфаку він в міліції робив,
занадто часто плутав море й сушу.
Дарма Сашко в душі своїй поета вбив…
Ну, хто із нас не знав матроса Грушу?!
Як Ейфелева вежа був високий,
сором'язний, та далеко не святоша.
Безпосередній, добрий, синьоокий,
простий „Мотиль“ – це Вовочка Волошин.
Він при житті постійно шифрувався,
але робота не страхує від химер.
Із однокурсниками „Л“ не зустрічався.
Тому, можливо, зашифрованим й помер…
В кінці навчання всі дали ми маху,
тепер промашка ця усім відома,
що не послухали фотографа Комаху
і не створили спільного альбома.
А ще було б не зайвим пригадати
викладачів, що нам знання давали.
Вони не просто намагались лекції читати,
а у професію нам двері відкривали.
Червоний, Орзіх, Федоров, Стрільцов,
Васильєв, Сенюшкін, Драгомарецький.
Сурілов, Арзіані, Вишняков,
Михайлов, Оборотов і Ставицький.
Долматова, Вайсбейн, Білявська, Додін,
Постика, Білий, Петя Музиченко.
Черкес, Бекерська, Піщемуха… Годі?!
Та ні – Юрасов, Середа, Мірошниченко…
Валера Тищенко, ще Гриша Волосатий,
то другий Олександр Маслюков.
Аленін, Дрьомін, Пережняк, дівчата…
й неперевершений нарешті Петухов.
А час летить і крутиться Земля,
вже тридцять п‘ять, як ми юрфак скінчили…
І з кожним днем він нашу юність віддаля,
постійно тягне з нас життєві сили.
Але ми знову разом, в цьому наша сила,
і не важливо хто працює де і де живе.
Бо як би нас усіх і кожного життя не било,
а ми стрічаємось, жартуємо й живем!
березень – травень 2016
©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670173
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 04.06.2016
Коротких анекдотів ряд
я хочу розповісти.
Підняти гумору заряд
у селищі і в місті.
Щоб люди літні і старі
минуле пригадали.
А молодим і дітворі –
щоб хоч уяву мали.
Один із перших куцачків,
як говорив Микола,
щоб не обрубувать сучків –
це квадратура кола.
Іще короткий анекдот
стосовно голочок,
як нам казать любив Федот –
то лисий їжачок.
Позабивалися у нори
руді і ласі лиси всі.
Коли дізналися учора,
що колобок повісився.
Ну, ледве не помер зі сміху,
коли почув таке я нині:
В житті настала нова віха –
це чесні вибори в країні.
А ще офшорна аксіома,
така собі містерія.
Уже давно усім знайома –
прозора бухгалтерія.
Вони всі милі і пухнаті,
як павуки у банці.
Такі собі жиди пархаті –
порядні можновладці.
Не коник я, але дурницю
маленьку ще утну.
Мені для цього знадобиться
стрибок у ширину.
А на завершення - в народ,
піду до баби Зіни.
Нехай розкаже анекдот
вона про чесні ціни.
Усіх коротких анекдотів
не можна розповісти.
Вони в житті і на роботі,
в селі й у кожнім місті…
червень 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669977
рубрика: Поезія,
дата поступления 03.06.2016
Мамо, рідна моя, ти ночами не спала,
ти трудилась як раб, щоб дітей прокормить.
А увечері пізно узор вишивала
на сорочці для сина, щоб мав що одіть.
А увечері пізно яскравий узор вишивала,
на сорочці для сина малого, щоб мав що носить.
Ту сорочку візьму, одягну ніби спомин
і полину в дитячі щасливі роки.
Мамо, люба моя, як я марю тобою,
ніби зорі горять на сорочці квітки.
Любо, мамо моя, я й донині ще марю тобою,
мовби зорі у серці горять ті твої квіточки.
Хай вони все життя так палають і квітнуть,
ніби рання зоря, як ті маки в житах.
Мамо, люба моя, рідна нене привітна,
юна горлице сиза, голубка в літах.
Любо, мамко моя, рідна нене сумна і привітна,
юна горлице сиза, голубка в дитинства літах.
Знов до тебе спішу як завжди, моя ненько,
а уява малює щасливі роки.
Що минули з тобою, матусю рідненька,
і твою вишиванку ношу залюбки.
Що минули в дитинстві з тобою, матусю рідненька,
і твою вишиванку ношу до сих пір залюбки.
02.06.2016
* За мотивами пісні "Про рушник"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669976
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.06.2016
Говорять не дарма, що слово – горобець,
як вилетіло, то вже не спіймаєш.
Несказаному слову ти хазяїн і кінець,
а сказаному вже служити маєш.
28.05.208
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669588
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.06.2016
Піймали цигана козаки,
коли до коней підбирався.
Набили добре йому сраку,
щоб більше поряд не тинявся.
А потім хлопця пожаліли,
до столу запросили сісти.
Виделку пацану вручили
й вареників дали поїсти.
Той вперше бачив дивину ту
і вже хотів був утікати.
Але козаки баламута
за руки, ноги й ну держати.
Шість чоловік його тримає,
один роздзяпив хлопу рота,
а восьмий знай в той рот кидає
вареники. Пішла робота!
Той з‘їв один вареник, другий,
а потім сам уже гукає –
стривайте, шанобливі други,
один хай держить, сім – кидає!
28.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669586
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 01.06.2016
Поезія – мій поплавок.
Тримає на плаву життя моє.
Вона – усе, що в мене нині є,
підносить моє серце до зірок.
Поезія – мій поплавок.
Поезія – це якір мій.
Притримає у будь-яку негоду,
дає мені тепло і прохолоду.
Вона джерело дум моїх і мрій.
Поезія – це якір мій.
Поезія – моя надія.
Вона мов свіжий вітер з гір,
це промінь сонця і бездонний вир.
Всі мої думи, мої мрії.
Поезія – моя надія.
Поезія – моя любов.
Немовби річка чиста і бурхлива,
мов щира пісня, ніжна і грайлива.
Вона гаряча, ніби юна кров.
Поезія – моя любов.
Поезія – моє життя.
Мереживом ляга на полотнину
в щасливу і скрутну його годину.
Яскрава, ніби мамине шиття.
Поезія – моє життя.
Поезія – усе моє життя.
30.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669437
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.05.2016
Ну, ось і все, зіграли в цьому таймі,
як нам співав ще Градський Олександр.
Все ніби у шакалячому праймі –
Надію обміняли ми на ГРУшних шмар.
Здійснилася численних українців мрія –
Надія в Україну повернулась.
Чи ж збудеться тепер надія на Надію,
чекають люди… Щоб не похлинулись.
Бо лисів ласих на чужії лаври
було завжди більш ніж достатньо всюди.
Тут Порох в груди б‘є немов в литаври,
там Юля з квітами і посмішкою Юди…
Щоб злого жарту не зіграла воля
й тебе не спокусили дивіденди.
Хай збереже твоє сумління доля,
бо вже заява – Я готова в президенти!
Як не верти, політика – брудна це справа.
Народ збіднілий ледве, ледве терпить.
Очолити державу – не забава
і чи готова ти на особисті жертви?
В бурливім морі лицемірства і обману
без підготовки дуже важко плити.
Не наковтатись би солодкого дурману…
Тобі, Надіє, з багажем цим жити.
31.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669435
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.05.2016
Я не вписався в нинішнє життя,
де правлять гроші всупереч законам.
Але назад уже немає вороття
й сувору дійсність не заллєш бетоном.
Не можу совістю своєю торгувати,
викручуватись, говорить неправду.
Брехати, зраджувати підло, хитрувати,
і дід в свій час віддав життя за правду.
Привик своєю честю дорожити,
чекаючи сумлінно свою мрію.
Прислужувать не можу, лиш служити.
За що боровся все життя? Не розумію…
29.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669169
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.05.2016
Що діється у наших соцмережах…
Ой, скільки ґвалту, криків і тирад!
Чи має лицемірство якісь межі?!
Хто фінансує підлий маскарад?
Тих тролів, що уми нам забивають,
що пригощають всіх лайном і брудом.
Вони нас за лохів чи дурнів мають?
За біле чорне видають паскуди!
Хто ж ті, що нам казки розповідають
й маскують репетом свою злодійську суть,
когось там „декласують“ й „прибивають“,
але прибиті процвітають і живуть?!.
На „місце ставлять“, в „шок вбивають“, в „ступор“,
працює пропаганди апарат.
„Добили“, „знищили“! – волають вони в рупор,
синіють тролі, відпрацьовують свій шмат.
Під видом ліків тичуть нам отруту,
схиляють вибори на Сході провести.
Заклали міну й запалили трута,
щоб будь за що дістатися мети.
Задумайтесь над цим, шановні люди,
щоб Батьківщину разом нам спасти –
до чого закликають нас іуди,
бо зовсім недалеко й до біди!
Допоки підкидатимуть ці „жуйки“
й брехнею скільки будуть нас труїти?
Самі дивіться, думайте, міркуйте
й себе не дайте, люди, одурити!
29.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669168
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.05.2016
Немає гіршого за підлість –
запам‘ятайте це навік.
Хай краще ногу чобіт тисне,
ніж руку підлий чоловік.
21.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668962
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.05.2016
Не мають віку почуття,
Бо так влаштоване життя.
Той не любив лиш, хто не жив,
та у життя немає вороття…
28.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668810
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.05.2016
Не шукайте кохання,
бо воно зазвичай застає нас зненацька…
Хоч душа ваша плаче
і жаром у грудях пече.
Не шукайте кохання,
бо воно ніби блискавка, шабля козацька,
крає серце гаряче
й на шмаття його посіче.
Не шукайте кохання,
бо потреба у ньому – то вимога плоті,
що спокушує душу
і честь на заклання несе.
Не шукайте кохання,
не марнуйте себе в тій напрасній роботі.
Прийде долею вказаний час
і відразу настане усе.
28.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668807
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.05.2016
Міністр доповідає оборони,
вельмишановний пане президент.
Я викликаю терміново охорону -
критичний наступив для нас момент!..
- Не розумію вас. Що саме сталось?
Доповідайте чітко, пане генерале!
- Державна зрада, мало військ зосталось!..
- Що саме, з поля бою повтікали?
- Так, зрадило вас українське військо,
але клянуся – в цьому я не винуватий!
- Та що конкретно, говори по-свійськи,
ідуть на Київ нас з тобою брати?!..
- Якщо ви стоїте, то краще б сіли.
Ще гірше, пане президент!.. Ви ще живі?..
Вони сьогодні весь Донбас і Крим звільнили
й всі наші мрії на майбутнє схоронили
і вже невдовзі будуть у Москві!…
26.05.2016
©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668623
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 27.05.2016
- Іване, звідки в Вас оцей костюм?
- Недавно я пошив його в Парижі.
- З ума зійти, якийся швацький бум!
Куди народ й не мастить тільки лижі…
- І що, далеко від Одеси то є, Вань?
- Та кілометрів тисяч пару-трійку буде.
- Ну, ти скажи – така вже ж глухомань,
але ж пристойно як навчились шити люди…
26.05.2016
©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668622
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 27.05.2016
Люба наша передача, вся Канатчикова дача
у суботу дико скаче і до телика біжить.
Замість того, щоб підмитись, причесатись і побритись,
вся лікарня буде битись лобом в стінку і тужить.
Заливав, здійнявши баньки, красномовець-баламут
про нікчемність чар коханки перед чарами Бермуд.
Мізки всім порвав на шмаття, звивини позаплітав –
з глузду поз‘їжджали браття, хто ума хоч трішки мав.
Шанобливий шеф-редактор, може краще про реактор,
про радянський нанотрактор, так не можна, з року в рік –
тарілками все лякають, ніби з неба ті шугають,
то у них піндосів лають, то настав рашизму вік.
Ми самі уже з вусами, тарілки б‘ємо весь час,
нам уже набридло сало, подавай горілку й квас.
А пігулок кілограми – ми в унітаз, хто не дурак.
Оце життя, а тут Багами… От і раз, не можна ж так!
Не хотіли ми скандалу, нам вождя не вистачало,
натуральних буйних мало, тож бракує вожаків.
А на вигадки підступні, мітли є у нас і ступи,
ангел в кожного заступник та ранковий дружній спів.
Їхні ж бо чорти лукаві бермутять воду у ставку.
Вигадав усе те рабин, що горілку п‘є в шинку.
Ми про вибухи й пожари готували ноту ТАСС,
тут прибігли санітари й постриножували нас.
Всіх метких і надто спритних оповили служки ситні.
Бився в піні старший спритник, як відьмак на шабаші –
Розв‘яжіте простирадло, щоб тобі сконати, падло,
проковтнуть тяжке ковадло! Так бермутно на душі…
Сорок душ позмінно виють, розпеклися добіла,
ось як дуже всіх хвилюють про трикутників діла.
Всі з котушок позлітали, навіть хто й ума не мав,
і тоді шеф-лікар Павлов вето на екран наклав.
Он він змій в вікні мелькає, штепсель у карман ховає,
ще і фельдшеру киває – недалеко й до біди.
Нам лишилося напитись, в шати білі нарядитись,
і на дно болота злитись, як у Мокшу, назавжи…
Завтра ж нас спитають діти, повернувшись з-за бугра –
Татки, що робити літом, бо в Криму страшна жара?!
Ми відкриєм нашим чадам правду, а вона лайно:
Турок виявився гадом, відпочинок – лиш в кіно…
Ось артист-надомник Рудик, має радіо він „Грюндик“
і його ночами крутить, ловить, педро він, ІДІЛ.
Там інструктором скитався, але з розуму подався
й до лікарні він припхався із діагнозом „Дебіл“.
Ті, хто вижив в катаклізмі, всі в глибокім песимізмі,
їх в скляній прозорій призмі у лікарню привезли.
А один із отих тролів, що сидять на дачі в „Олі“
скаржився на свою долю і заламував масли.
Що було там, як ти спасся?! – кожен ліз і докучав.
Троль же тільки дико трясся й про недопалка волав.
Він то плакав, то сміявся, а то фиркав мов їжак –
він над нами потішався. Що там взяти? Бо ж дурак!
Підхопився алкоголік, чорноротий пан Ярмольник –
треба випити на стольник. Нумо, третім хто?! Вперед!
Розходився, мов гарячий самовар чи сива кляча,
ідеолог не іначе, творить знов велосипед…
Боляче по нашим душам коменти за сотні миль
б‘ють. Америку заглушим і задавим Ізраїль.
На річницю перемоги знову проведем парад.
Нахріна шляхи-дороги? Втаємничемо квадрат!
Розкажіть нам про офшори, золоті високі гори,
про панамські ще комори і про власний скромний хлів.
Та куди ж дівати гроші, де кармани в макінтоші?
І коли, пани хороші, вже підете до богів?!
Кисельовські передачі нам розкажуть по удачі,
до істерики і плачу доведуть вони народ.
Нас візьміть до свого стану, будь-кого ми враз дістанем,
перетворимо в дебілів, зазомбуємо…їх в рот!
І працює ж ця ідея не один десяток літ,
ненавидимо ми геїв, але йдем за ними вслід.
Залишилось кілька кроків і тоді усім триздець…
Вовчик – ось уся морока… Ну й Висоцький, молодець!
25.05.2016
* За мотивами пісні Володимира Висоцького „Бермудський трикутник“.
©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668410
рубрика: Поезія,
дата поступления 26.05.2016
Ми часто чуємо із вуст пропагандонів
про успіхи російських батальйонів,
які за кілька місяців крутих боїв
дві сотні знищили ІДІЛівських штабів.
Питання виникає риторичне –
чому життя у нас якесь терористичне?
Чому ІДІЛ тероризує Бельгію і Францію,
хоча Росія нищила сирійську націю?!
Бо знає нині кожен недебіл –
брати молочні ФСБ й ІДІЛ!
Теракти ж в Раші, мов концерт Агутіна,
проводять перед виборами Путіна…
23.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668409
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.05.2016
- Придбайте вишиванку, любий пане!
- Зачем мне это? Я ведь россиянин!
- Не варто дерти носа й хмурить пику,
хоч схожі будете у ній на чоловіка.
В непевну і нелегку дуже днину,
тварюко, будеш схожий на людину!
24.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668195
рубрика: Поезія,
дата поступления 25.05.2016
Якщо ми гідно хочем жити,
не варто нити і тужити,
а працювати більше треба
і починати треба з себе.
А ще потрібно не вищати,
а Батьківщину захищати
від різних гадів, недоросів
й своїх народних кровососів;
чиновників, що люблять статки
й беруть-гребуть щоденно взятки;
від різних зрадників-іудів
і пострадянських словоблудів.
Лише всім миром, дружно, разом
позбавитись ції зарази
ми зможем, люди, взагалі
й запанувати на Землі,
на наших неозорих нивах,
таких родючих і красивих,
на наших українських кручах,
де знову Дніпр реве ревучий.
Лише тоді прийде наш час,
і посміхнеться нам Тарас!
24.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668194
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.05.2016
Ізраїльські кордони перетнули
десятки палестинських танків, „градів“…
Без бою пропустили! Ну, ви чули?
Ось тільки подивіться на тих гадів!
Захоплюють адмінбудівлі, склади,
єврейське все населення питають…
Ізраїльський прем‘єр говорить, що у влади
військового шляху рішить конфлікт немає!
Потрібно вирішить усе дипломатично,
закони про амністію прийняти.
Вести переговори і систематично,
полонених міняти і звільняти.
А ще, щоб швидко досягти мети,
бойовикам отим із Палестини,
дозволить вибори місцеві провести
й надати статус особливий для частини…
Ви уявляєте собі такий сценарій?
І що вони в Європі тільки курять?!
Улаштували мінський серпентарій,
за носа водять нас й зухвало дурять!
23.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667978
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.05.2016
Весна все білосніжним цвітом вкри́ла,
дерева гіллям розпустили довгі ко́си.
Лечу у снах до тебе, Ненько мила,
збиваю подумки босоніж чисті ро́си.
Буяє свіжа зелень у саду́,
джерельце ранком дарить прохоло́ду.
Я вірю, знаю – знов тебе знайду,
коли прийде́ш по кришталеву воду.
Ми сядем під калиною удвох,
моя голубко, пта́хо сизокри́ла.
Як серце б‘ється, знає тільки Бог,
твоя любов мене на чужині зігріла.
Ніч зо́рями застелить чисте небо,
немовби господиня скатертину.
Усім єство́м в душі лечу до тебе,
з блаженством уявляю ту картину.
У снах далеку відстань подолаю,
крилатим птахом в небо підійму́сь.
Погляну на красу земно́го раю,
свою Вітчизну – Ки́ївськую Русь.
23.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667976
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2016
Що діється у нашій стороні?!
Бариги й злодії відкрито балом правлять.
Герої гинуть в необ‘явленій війні,
а олігархи жруть і зуби скалять.
Катастрофічно зріс державний борг,
бідують люди, та жирують гади.
Яка там криза?! Змилуйся мій Бог –
вони в народу просто гроші крадуть!..
Чиновників росте страшна орда,
розгул корупції вже захлеснув країну.
Якщо не буде ця зупинена біда –
ми можем втратити державу Україну.
22.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667748
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.05.2016
Ми для народу мов кришталь прозорі! –
волають можновладці із офшорів.
А ще ми завжди білі та пухнаті –
у хутрах всі, на вулиці і в хаті.
Усі ми немічні і серцем дуже хворі,
а тому тричі в рік літаємо на море.
На нас чатують телебачення і преса –
ховаваємось у БМВ і мерседесах.
Послухав все оте сантехнік Вася,
він у відпустці цілий тиждень квасив,
і прошипів, – Хоч маю щиру вдачу,
та вас, тварюк, усіх наскрізь я бачу!..
22.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667746
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2016
– Скажи, бабусю, кров смачна?
– Не знаю, а чому питаєш?
– Бо татко говорив – вона
всю висмокче.
– Оце ся маєш!
У нього розуму немає! –
стара від злості побіліла.
– Та заспокойся, це я знаю,
татусь казав – увесь ти з‘їла…
21.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667535
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2016
Скажіть мені, пани хороші,
хто той, що бреше вам про свої гроші,
ховає у офшорах власні статки,
щоб не платити у казну податки?
То, звісно, кримінальний елемент.
Ну, а якщо він ще і президент?!.
Тоді нові питання виникли: де ж Рада
і чи про інше скаже він народу правду?!
Ну, зокрема, про нацбезпеку і реформи,
ще про війну, нема якої для проформи,
про корумпованість всієї вертикалі,
за що чиновники отримують медалі…
Про захист українських інтересів
та ще про цілий ряд гучних процесів.
Яка вже може бути до гаранта віра?..
Не дарма кажуть – не створи собі кумира!
А ворог не дрімає, танки на кордоні –
це не для того, щоб сидіти в обороні.
Поки ми чубимось та кричимо про славу,
не втратити б зовсім свою державу!..
21.05.2016
http://news-info.in.ua/prezident-yakiy-breshe-pro-groshi-ne-mozhe/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667534
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.05.2016
Всім загиблим у війнах заради
миру і життя присвячую
Я дякую за перемогу діду,
Пилипу діду і усім дідам,
що захистили нашу землю рідну
від ворогів-фашистів. А ще вам
хотілося б згадать за перемогу
усіх народів в Другій світовій.
За ту неоціненну допомогу,
яку отримали усі в війні ми тій.
За те, що стільки самих різних воїв
за мир і щастя наше полягло.
За невідомих тисячі героїв,
що захищали місто і село.
Згадати хочу я естонців й білорусів,
татар, таджиків, чехів, латишів
поляків, українців і французів,
усіх національностей бійців.
За тих, що днями й темними ночами
кували перемогу у тилу.
І довгі роки власними плечами
тримали фронт, „лупали ту скалу“…
Здолали разом всі нациста-звіра,
зірвали з нього хижого тавро.
І їм допомогла у цьому Віра,
безмежна Віра в щастя і добро!
Надія теж людей не покидала,
життя на краще, радості часи.
Ну а Любов серця їх зігрівала
й вела вперед крізь гори і ліси.
Закінчили похід свій у Берліні
і над Рейхстагом встановили стяг.
Давайте пригадаємо ми нині
героїв тих, що полягли в боях.
Загиблим віддамо останню шану,
схиливши свої голови в скорботі.
Усім їм із Литви і Казахстану,
танкістам, артилерії, піхоті…
Мільйонам, що пішли із димом,
згорівши заживо у лагерних печах.
Життя, задумайтеся, дуже швидкоплинне,
весняним снігом тане на очах…
Невже ж не хватить мудрості народам
сказать назавжди ні страшній війні?!
Невже свій ум і честь, свою свободу
ми віддамо в заклання сатані?!
Невже останнім часом всі ми стали
вже зовсім не походить на людей –
бездумно Божу заповідь попрали
й позбавимо майбутнього дітей?!..
20.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667336
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.05.2016
Хвилюючись за стан душі,
ти робиш мудро дуже.
Частіше пишуться вірші,
коли ти чесний, друже.
Ну що ж тут, люди, за дива,
теорія надійна –
в нас варить добре голова,
коли душа спокійна.
Коли ти з совістю в ладах
і сумніви не точать,
то й думка лине ніби птах
та майбуття пророчить.
Хоч лицемірити й кортить,
та в чистоті існуйте.
Брехнею совість не брудніть
і душу не плямуйте!
20.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667334
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.05.2016
Пам‘яті героїв неоголошеної
в Україні війни з рашизмом
присвячується
Вишита сорочка,
ніби оберіг.
Щоб сини і дочки
стали на поріг.
З дальньої дороги
повернулись в дім.
Всі шляхи й тривоги
скінчувались в нім.
Доля-вишиванка,
мудра і проста.
З вечора до ранку
з чистого листа.
Вишита сорочка,
то ще не усе.
Хрестики рядочком
нам життя несе.
Квітку вишиває
молода рука.
Косу заквітчає
дівчина струнка.
Ти чекай дівчино
любого свого.
Не в‘яжи хустину
на портрет його.
Стан душі твоєї –
ось у чому суть.
Ненька-Україна
Батьківщину звуть.
Вишиту сорочку
гордо одягни
Хай радіють дочки
і її сини.
Доля-вишиванка,
смуток на вустах.
Матінка на ганку,
а в зіницях страх.
Страх за Україну,
за її людей.
Біль за Батьківщину
і своїх дітей.
Хай ідуть синочки
у життєву путь.
Вишиті сорочки
щастя їм несуть.
Як життя б не склалось,
серце все ж болить.
Мати вишиває
й котру ніч не спить.
Синку мій соколе,
залишись живим.
Та зостався в полі
вічно молодим…
Вже хрести рядами
на горі встають.
Проводжають мами
у останню путь.
У дорогу вічну
видатних синів,
нашу біль дворічну,
Данків наших днів.
Вишита сорочка,
доля непроста.
Пам‘ять про синочка,
смуток на вустах…
19.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667116
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.05.2016
Сьогодні в піонерів роковини,
які червоні галстуки носили.
А ще старим допомагали, гнули спини,
сурмили в горни й барабанили щосили.
В цей день вони палили ще багаття
і свято піонерії справляли в школах.
Коли ще вірили, що усі люди браття,
що мир і дружба їх оточують довкола.
Багато ще чого не знали піонери,
коли металолом збирали і макулатуру.
Бо вивчитися мріяли на інженерів,
а не піти в політику чи на якусь халтуру.
А потім згодом вже у комсомолі
вони разом в студентських будзагонах
трудилися, як кажуть босі й голі,
а не палили конопельки у притонах.
Прийшли часи й система канула у лету
і піонерія пішла слідом за нею.
Усе закономірно, та памфлету
не вийшло із історії тієї.
А це тому, що важливіший зміст за форму,
і для суспільства головне – моральні норми.
Яка різниця, що за галстук на людині,
якщо вона просякла цвіллю всередині?!..
І ось таке проснеться зранку,
начіпить гарну вишиванку
і знову в тренді вже воно,
а ближче підійде – лайно…
19.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667115
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.05.2016
Життя прожив я не мале на світі,
хоча півсотні років й небагато.
Однак уже повиростали діти,
давно померла мама, є ще тато.
За вік свій зрілий пізно й на світанні,
що не кажи, а так життя вже склалось,
жінкам не раз освідчувавсь в коханні,
а Батьківщині – ще не видавалось.
Освідчитись хотів би їй в коханні,
але зробить відкрито це боюсь –
при всіх Вітчизні висловить зізнання,
ім'я якої Україна-Русь.
Відкрито страшнувато, бо віками
стидалися всі імені того,
та зрозуміли все-таки з роками,
що незаслужено забули ми його.
У доленосну цю, складну годину
мене чомусь не покидає сум.
Люблю я свою рідну Україну,
та в голові багато й інших дум…
Люблю її як матінку родиму,
у вірності своїй навік клянусь.
Люблю її єдину й неділиму,
свою Вітчизну – стародавню Русь.
За щастя всього люду без спочину
молився щиро й до сих пір молюсь.
За рідну нашу Неньку-Україну,
за Київську мою святую Русь.
18.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666886
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.05.2016
Сьогодні роковини у татар
з початку знищення всього свого народу,
коли прищавий ненаситний цар
став хоронити їх надії на свободу.
Коли усіх з маленькими дітьми
загнали до теплушок залізничних,
поводилися ніби зі свиньми –
стріляли, били… Все було як звично
у ті часи розгулу комунізму.
Погнали всіх в далеку далечінь
й понині ще лунає вічна тризна,
а над могилами бездонна неба синь…
Однак якого ж тільки треба бути роду,
щоб ті події безсоромно оббрехати?!
Страшну трагедію татарського народу
за пошуки життя нового видавати…
Скажу всім тим, хто затівав ті маяття
чи зараз розповсюджує почвари –
Довіку б ви шукали кращого життя,
як це робили у Криму татари!
18.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666885
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.05.2016
Ми патріоти-українці
простого люду, не ординці.
Вітчизна нам – Вкраїна-мати,
її ми будем захищати.
Її ми будем боронити
від ворогів, що вільно жити
нам не дають, а тих вже тьма.
Чисельність їх зведе з ума
здорового. Не в ранах діло,
хоч наше військо й поріділо,
бо кожен день за рядом ряд
іде в бій особовий склад.
Вітчизни кращі то сини,
за Неньку боряться вони
із "руцкім міром" і "кадиром",
із "лугандонами" і "диром",
з кролем, гаркавим, з шоколадом,
своїм чиновником і гадом…
Бої тривають, фронт усюди,
вже заморились бідні люди,
та вороги все пруть і пруть,
бо це для них єдиний путь –
украсти у свого народу
усе до нитки ще й свободу.
Щоб в кабалу людей загнати,
а потім вішати, стріляти,
ще й на хрестах порозпинати…
Ми рідний край одягнем в шати
й самі вже будем обирати –
куди іти та з ким дружити,
щоб в злагоді і мирі жити.
Хай пам‘ятає злий чужинець,
що тут господар українець,
за волю на своїй землі
дорослі стануть і малі!
А ще тремтять хай свої гниди,
бо час прийде мокриць давити.
Недовго їм це зло творити,
бо так не можна вічно жити.
Нехай у нашій всій родині
лунає – слава Україні!
А їм немов сталева лава
у відповідь – героям слава!
17.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666692
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.05.2016
– Навіщо навкруги будують ґрати?
– Щоб владу упирів охороняти!
– Від кого ж стережуть свою свободу?
– Від носія в державі влади, від народу!..
– Для чого Конституцію міняти?
– Щоб більше красти й не відповідати!
– А скільки ж в Україні можна красти?
– При владі доки чи не склеїш ласти…
– Навіщо Україні воювати?
– Простіше багатіти так й брехати!
На крові й злигоднях народу красти легше,
у нас життя ж стає коротше і дешевше…
– Для чого вибори і статуси Донбасу?
– Щоб голови дурить народним масам,
з реформами щорічно зволікати
і знову красти, цупити й брехати.
– Чому корупцію ніяк ми не здолаєм?
– Бо владу ми бездумно обираєм!
У владі головні її герої –
тож „боряться“ вони самі з собою…
– А як боротися зі злом цим неприроднім? –
частіше все лунає у народі.
– Щоб чорне зло те швидше подолати –
все сміття треба вигребти із хати!
17.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666689
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.05.2016
Важка у президента все ж робота,
до сьомого крадуть службовці поту.
Вони сумлінно всі виконують її,
а покарати нікого – бо тут усі свої…
17.05.2016
http://www.informator.news/ssha-peredaly-ukrajini-dokazy-roboty-hontarevoji-na-rosiyu-razom-iz-klychko/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666458
рубрика: Поезія,
дата поступления 17.05.2016
Рашисти хочуть їхати на танках
на Євробачення 2017.
Та потяг мчить вперед й на полустанках
йому зовсім не варто зупиняться.
А ще для тих „танкістів“ в Україні
знайдуться музикальні інструменти,
що змусять їх схилить свою гординю
та відшукати інші компліменти.
Зокрема, не потрібно забувати,
що в рідному селі їх, а чи місті,
хвальків невдовзі можуть зустрічати
вже вантажем трьохсотим, а то й 200!
Глядіть тамбовські „браття“, щоб не вийшло,
як говорив колись великий комбінатор,
і взад не повернулось ваше ж дишло,
перетворивши танк в рефрижератор!
17.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666457
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.05.2016
Одного разу восени
я заблукав у лісі:
негода, вітер, кабани,
періщить дощ по стрісі…
Замерз, промок до кісточок,
зубами марші граю,
голодний ніби той вовчок,
не бачу хащі краю…
Іду вже котрий день уря́д,
не хочеться і жити,
аж тут мене зігрів плакат –
„Багаття не палити!“
15.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666207
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2016
Виряджала у дорогу
козаченька молодого.
Гірко плакала-ридала,
біле личко цілувала.
Біле личко, чорні брови
проводжала до діброви.
Край дороги зупинилась
низько в ноги уклонилась.
Повертайся серце моє,
бо одні ми такі двоє.
Повертайся мій соколе
в рідний ліс, в широке поле.
Прихистять тебе в дорозі
переліски й верболози.
Тепле сонечко зігріє
не візьмуть шаблі чужії.
Ой у лузі калинонька
там плакала дівчинонька.
Вона плакала-ридала,
козаченька виглядала.
Козаченьку молоденький,
де ж подівся ти, рідненький?
Не промовиш навіть слова,
не піднімеш чорні брови.
Ой козаче, рідне серце,
ти дістань моє відерце,
що упало до криниці.
Дам тобі попить водиці.
Чи поїхав за Карпати
рідну землю захищати.
Чи в Криму турчина ловиш,
чи Московію борониш.
Повертайся в Україну
до дружини і до сина.
Захисти свій дім-господу,
подивись на мою вроду.
Ой у полі дві тополі,
та ще й поряд вишня.
Не шукала щастя-долі,
а любов колишню.
Все чекала-виглядала,
думала вернеться.
Козака чужина взяла,
в жінки ж серце рветься…
16.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2016
Гаркаві владу захопили,
тепер вже точно через жопу
пхнемося на останні сили
у задницю, а не Європу…
15.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666038
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.05.2016
У сварці закипають біль і гнів,
лунає тріск і скрегітня союзів.
Вражають не образи ворогів,
а мертве мовчання заклятих друзів…
15.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666037
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.05.2016
Я Вас люблю, та кожен раз Ви миттю
байдужий погляд свій відведете.
Тим поглядом холодним мовби пліттю
огрієте і далі спішите.
Заждіте , постривайте, поверніться,
залиште потопельниці хоч шанс.
Пихливий, гордий, сам собі лиш сниться…
За що я тільки покохала Вас?!..
Занадто заклопотаний собою,
немає справ Вам до чиїхось бід.
Весь сам у себе канув з головою
й залишив на поверхні тільки слід.
Який жорстокий, але все прощаю,
бо що не любите, не Ваша в тім вина.
Я ж віднайшла свою любов і Вам бажаю,
щоб згодом й Вас таки знайшла вона.
Настане день, коли стріла Амура
уразить Вас і ви падете ниць.
І Ваше серце сховане за муром
роздавлять сотні тисяч колісниць.
Не дай Вам Бог пізнать кохання муки
й відчути присмак зради на вустах.
Коли Кохана під весільні звуки
пройде по Ваших почуттях в розлуку
у білім платті і на гострих каблуках.
14.05.2016
*Переклад або за мотивами твору „Бумеранг“ Лари Морро
http://www.stihi.ru/2016/04/28/6934
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665827
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2016
- Ми станем жити краще ніж в Європі
вже скоро, через пару-трійку років!
- Невже не пощастить так європейцям
і їх спітка економічна катастрофа?!..
13.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665816
рубрика: Поезія,
дата поступления 14.05.2016
Ми значно краще стали жити –
кричать у президентській свиті.
Народ же не прийде ніяк до тями,
бо ледве зводить він кінці з кінцями…
13.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665750
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.05.2016
Учора ти моя,
сьогодні ти для всіх.
Учора ми сім‘я,
сьогодні лише сміх…
У душу зазирну,
там тільки пустота.
Тебе не поверну,
куди ж поділась та?!
Яку я покохав,
обожнював її.
Усе життя шукав,
усі літа свої.
Та минула любов,
розвіялась як дим.
Не закипає кров,
як був я молодим.
Пішли у небуття
в коханні зізнання.
Тепер моє життя
одна лиш маячня.
Та місце це святе
порожнім не буває.
Розплата за все те
на тебе теж чекає.
На небо подивлюсь,
зажмурю свої очі.
Уже не повернусь
і бачити не хочу.
13.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665647
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 13.05.2016
Якщо у змозі, не журись за часом, що летить.
Життя людське – ковток води, всього одна лиш мить.
Живи людиною не блазнем, бо не у грошах сила.
Усе одно до Бога підеш в чім мати народила…
11.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665516
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.05.2016
В наш час купити можна все і все продати.
Ми цим обурюємся і цього стидаємось,
та коли час приходить обирати –
самі ми продаємось і купляємось.
Але біда у нас не тільки в тому,
вона підступна набагато глибше –
говоримо одне, та друге робим,
а думаємо взагалі щось зовсім інше…
11.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665514
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.05.2016
Ціну підняти може і дурак,
про це, шановний, скажуть навіть діти.
То недолугості твоєї вірний знак,
а як на ту одну зарплату жити?!
11.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665173
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.05.2016
Щоб не робив ти за спиною у людей,
хай незліченна можновладців допомога
і повна голова від маячних ідей,
та знай – те робиш все ти на очах у Бога!
11.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665169
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.05.2016
Домашня думка у дорогу не годиться –
частенько говорила мені мама.
Не сплю, але мені немовби сниться,
така ось незвичайна панорама.
Насупилося грізно небо синє,
весь обрій чорна хмара вкрила,
удари грому, блискавиці павутиння
і злива ніби хвиля все накрила…
Ридали хмари, плакала земля
і вітер шматував сталеве небо.
Принишкли, помарнішали поля,
бо стало ясно, що залишились без тебе.
Ще б жити міг десяток-другий літ,
та обірвалася життя твого дорога.
Але залишив немалий ти слід,
в науці права, дякувати Богу!
А небо плаче краплями дощу
і сльози котяться немовби квасолини.
Затримаю тебе, не відпущу,
хоча би подумки, хоча би на хвилину…
Ти вирушив в свою останню путь,
хоч рано, та ідеш, старий, у Вічність.
Але не страшно, бо життя найвища суть –
це саме те, що зветься Потойбічність.
Хай пухом стане матінка-земля
й розкриє настіж двері Царство Неба!
Та в серце впився смуток, ніби тля,
бо Світ сьогодні став похмурішим без тебе…
10.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665085
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 10.05.2016
Кряче ворон на ялині,
чути крякіт у кремлі.
Щось пороблено країні,
всім виною москалі.
Та не ті, з московським духом,
що шматують Неньку й рвуть.
А свої, із жирним брюхом,
що Вітчизну продають.
Що жиди, та не євреї,
ненажерність їхня суть.
Повдягались у лівреї,
все ковтають, не жують.
Все хватають, все їм мало,
ненаситні пацюки.
Очі вже позапливали,
крадуть, тягнуть на віки.
Час минає, годі спати
і терпіти цих злодюг.
Всіх здолаєм супостатів,
виведемо навіть дух.
Знов здобудем перемогу,
як у Другій світовій.
В завтра прокладем дорогу
і позбудемось завій.
09.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664837
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.05.2016
Кує зозуля нам літа
і років зовсім не жаліє.
Мов дим до неба відліта
життя моє й юнацькі мрії.
Співає жайвір угорі
і пісня та у небо в‘ється.
У світанковій цій порі
вона то плаче, то сміється.
Іду я луками дитинства,
купаю ноги у росі,
кипить в душі чарівне дійство.
Один я знову, не як всі...
09.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664836
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.05.2016
Якщо ви існувать без мене в змозі,
а радше замінити кимось іншим –
не треба силувать себе в життя дорозі,
зробіть це якомога швидше.
07.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664582
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.05.2016
Ревнива жінка раз питає
про маяття свої, –
Як звати ту, що завжди знає,
де чоловік її.
І став мудрець темніше ночі,
бо що то за дива,
із сумом глянув їй у очі
та відповів – вдова…
07.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2016
- Знайомству з Вами, Галю, дуже радий –
сказав Василь, цілуючи її у щоку.
А ви незаймана чи вже зазнала зради?
- Звичайно так, але з одного боку…
10.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664383
рубрика: Поезія,
дата поступления 07.05.2016
- Вгадайте, скільки цегли взяти треба,
щоб хоч один будинок збудувати.
- То мабуть купу добру, аж до неба…
Принаймні, тисяч двадцять варто мати.
- А ось і ні! Достатньо однієї,
червоної на білому і в колі.
Не вірите старому водієві?!
То запитайте у сержанта Колі!
10.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664382
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2016
За зраду гіршого в житті нема нічого,
нема нічого гірше неї для людини.
Однак ще болячіше горя того –
це тільки зрада рідної дитини…
Так сталося, залишив рідний дім,
слідом пішов у мандри по квартирах.
Не в силі я збагнуть умом своїм,
змінилось що у цім шаленім мирі.
У пам‘яті спливають ті часи,
коли ми ще один одного розуміли.
Мов крапельки ранкової роси
узори синьо-голубі на білім.
І кожен день, коли встаю я зранку,
перед очима бачу з тих часів
ту голубу красиву вишиванку,
яку ти, синку, так і не носив…
квітень 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664177
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.05.2016
Про світле завтра брешуть нам засранці,
а ми їм віримо, бо босі і голодні.
Проснешся кожен день отак уранці
і знов на вулиці у нас старе сьогодні…
20.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664176
рубрика: Поезія,
дата поступления 06.05.2016
Запитують мене останнім часом –
Чому бракує на базарі м‘яса?
Тому, що раптом свині звідусюди
тихенько повиходили у люди.
Корови і козли переженились,
а барани в учені захистились
і віднедавна правлять бідним людом!
Становище таке в країні всюди…
Лише курям дісталось мало втіхи –
вони подохли майже всі… зі сміху.
28.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663975
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2016
Навкруг портфелів знову хоровод,
бо це відомо ще споконвіків,
що чим бідніш живе простий народ,
тим товщі морди у його керівників.
29.03.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663972
рубрика: Поезія,
дата поступления 05.05.2016
Григорій Чорний, ох, на витівки мастак
і до дівок був в юності проворний.
Можливо то в житті не гірший знак,
і точно вже, що гумор був не чорний.
28.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663753
рубрика: Поезія, Дотепні, сучасні епіграми
дата поступления 04.05.2016
З-за обрію з‘явилось сонце ясне,
я підтюпцем біжу йому назустріч.
А навкруги все чисте і прекрасне,
сьогодні в мене із дитинством зустріч.
Біжу собі вздовж Вовчої на схід,
з-за річки линуть трелі солов‘я.
Я залишаю росянистий слід,
тут починалась доленька моя.
Зозуля років сто вже накувала
й усе своєї, мов не помічає.
Колись тут мене матінка чекала,
тепер один лелека зустрічає.
На пашу йдуть рогаті годівниці,
хоч не таке уже численне стадо.
Берізки, лиски, зіроньки, синиці...
Все ж до снаги їм нас почастувати.
А я біжу вздовж Вовчі до Коліна,
а потім ще й на Бурхани звертаю.
Моя мала й велика Батьківщина
привітно сина блудного стрічає!
03.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663752
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.05.2016
Сьогодні голову схиляє вся Одеса
і шану віддає своїм синам.
Життя їх вилилось у історичну п‘єсу
посеред моря пафосу і драм.
Завмерли у скорботі одесити,
схиляє голову увесь простий народ.
Але скриплять зубами урки ситі
та сиплються погрози від заброд.
Уже покрили, ніби сіттю всю країну,
московська цвіль й рашизму метастази.
Я закликаю всю нашу родину
позбутися цієї ось зарази.
Реве і стогне ненька Україна,
та не потрібно руки нам складати.
Московія – це ракова пухлина,
яку потрібно терміново видаляти.
02.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663555
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.05.2016
З юристом вельми важко спорить,
бо має думку він свою.
Йому не встигнеш слово мовить,
а він мерщій тобі – статтю…
03.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663541
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 03.05.2016
Розумні дурні бал не правлять,
а може в тому є і сила…
Як моя мама говорила –
Горбатого могила справить.
01.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663356
рубрика: Поезія, Дотепні, сучасні епіграми
дата поступления 02.05.2016
Ростуть кульбаби на городі
вздовж стежки, що веде у даль.
Вони, немов дівоча врода –
безмежна радість і печаль…
А далі Вовча тихо в‘ється,
дола віраж за віражем.
В Обрив крутий все хвиля б‘ється
і берег ріже мов ножем.
Обабіч килим, весь строкатий,
і дуже хочеться мені –
радіти, думати, писати
на цім життєвім полотні.
01.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663355
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.05.2016
Свобода слова – це така собі халва,
вона зрідні цукеркам з шоколаду.
Коли дозволено казать лиш ті слова,
які бажає чути ненаситна влада.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663165
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.05.2016
Рубають ліс в Карпатах, аж тріщить,
уже і СБУ взялась за ласу нішу.
Дохідний бізнес-дерибан усе пищить,
тепер гуртом рубатимуть бистріше…
26.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663156
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.05.2016
Весна до нас приходить знову
з падінням крапель на поріг,
з бруньками котиків вербових,
пухнато-сірих ніби сніг,
що дотає під косогором
і поїть землю досхочу,
із голубою даллю моря,
куди я думкою лечу.
Із ніжним зеленавим листом,
отав смарагдом молодих
і солов‘їним пересвистом,
і трелей плетива нічних.
Зі снігом квітів на деревах,
що рясно укрива сади,
руни́ оленячого реву
і тихим плескотом води.
Із трепетом сердець у грудях,
тремтінням губ і пальців рук,
із неба глибини у людях
та нових зустрічей й розлук…
квітень 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662839
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2016
Життя – дорога, йдеш чи їдеш ти,
а то летиш чи плинеш за водою.
Воно – картина зла і доброти,
страждань і радощів, приємностей і болю.
Життя прожить – не поле перейти,
народна мудрість так про нього бає.
Тут можна втратить все і все знайти,
й сховатись можна – моя хата скраю.
Свій кожен обирає шлях в житті,
який долає вперто крок за кроком.
Як кольори у доленосному шитті
і кожна помилка стає гірким уроком.
Життя людське, воно не на віки,
бо міра кожному дається тільки Богом.
Як виплисти з життєвої ріки,
щоб щастя не залишить за порогом?
Питання всіх людей і всіх часів,
та не усім воно стражденне по зубам.
Тут не важлива кількість голосів,
бо кожний родиться і помирає сам.
Напружуватися не варто дуже,
лише дай відповідь, осмислюючи дійсність –
що ти залишиш після себе, друже,
опісля того, як ступнеш
у Вічність…
28.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662838
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.04.2016
Коли історію я людства розглядаю
і бачу кучу прикладів численних звірств,
то сумніви беруть, що ми із Раю,
ведемо свій початок… Стільки вбивств
і підлості потоки та обману
постійно супроводжують цей шлях.
Вже душу нудить від політиків дурману
і серце більше й більше розпирає жах.
Достатньо Хіросіму пригадати,
голодомор у тридцять третьому у нас.
Катинь, Хатинь і Яру Бабиного шати
концтабори, ГУЛаг, Абхазію, Донбас…
Кровавим світлом струменить від рампи –
театр „Життя“, його остання пілка.
Людина все ж таки пішла від мавпи,
до того ж це була її найгірша гілка…
27.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662629
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.04.2016
Миколаєве мій світанковий,
тим, хто бачив ранкову зорю,
розкажу я про рай платаНОВИЙ,
чисту правду я вам говорю.
Тихо сонце встає із-за хмари,
осяває будівель ряди,
його вулиці, площі, бульвари
й віддзеркалює десь від води.
Мов в люстерко в Інгул зазирає,
далі Бугом мандрує на південь.
Краще міста у світі немає
миколаївці, ви мої рідні.
Так було років з кілька десятків,
ми нарешті прийшли в майбуття.
Та змінилися звичні порядки
зупинилося світле життя.
Не гудуть корабельні заводи
і судна з стапелів не спускають.
Вже померкли права і свободи,
роботяги принишкли, чекають.
Лиш реклама маячить повсюди,
агітує, кричить, вихваляє.
На полицях все є – кажуть люди,
тільки грошей купити немає…
Миколаєве мій горемичний,
був ти містом гучним корабелів.
Та змінився уклад уже звичний,
все розбилось, як хвиля об скелю.
Правлять балом тепер „технократи“,
гріють руки на світлі і газі.
Це тому, що ума в них палати.
Довго будем ще скніти в екстазі?!
27.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662628
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.04.2016
Читаю, перелистую, гортаю,
бо в серці спокою і крапельки не маю,
а в голові киплять мов у ківші,
парують, булькають і піняться віші.
В думках милуюся красою свого краю
і птахом лину аж до небокраю,
так тягне розлягтись на спориші
і зорі рахувати від душі.
А потім бігти берегом крутим
туди, де вгору струмениться дим,
де вариться у горщику куліш –
додому, у дитинство босоніж.
Де мама Люба ніжна й молода
мене з корівкою із паші вигляда,
де батько ніби місяць-молодик.
У спомин, як в душі останній крик…
26.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662395
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.04.2016
Чорнобиль – то трагедія народу,
болюче попередження війні?
Чи може то є плата за свободу,
за роки існування у лайні?
В вік лицемірства жадібні потвори,
трагедію ще кілька днів скривали.
Своїх дітей відправили за море,
а бідний люд на демонстрацію погнали.
Скількох життів лиха година взяла
і скільки повмирало за роки,
коли компартія тварюк ще керувала…
Хай пам‘ять збережеться на віки!
Запам‘ятай знедолений народе,
якщо ти дорожиш дітей своїх життям –
Лиш ти один у змозі захистить свободу,
щоб крокувати вільно в майбуття!
26.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662394
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2016
Не так пани, як підпанки –
обдерли вже, мов липку.
Не гребують і підкупом,
останню знімуть свитку!
25.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662138
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.04.2016
Людина не міняється ніколи,
ти просто її краще пізнаєш.
Як не буває прямокутним коло,
так підлості людській немає меж…
26.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662137
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.04.2016
Закон про бурштин і закон про офшори,
про мита оплату та інші побори.
Закон про кордон і закон про податок,
про новий суспільно-дворовий порядок…
Закон про стежини і про перелази,
про норми й розцінки спожитого газу…
Нарешті дістанемось сонця та вітру
і приймемо новий закон… про повітря!
Потрібні кому ті безглузді закони,
які добавляють нові перепони.
Приймають їх завше, щоб щось умикнути,
проблему замилить чи рота заткнути…
24.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661871
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2016
Боявсь його увесь могутній Рим.
Він ніс євреям віру і свободу.
Як цар він увійшов в Єрусалим,
а став месією для іншого народу…
24.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661870
рубрика: Поезія, Дотепні, сучасні епіграми
дата поступления 25.04.2016
П‘ять сантиметрів – взяти неможливо.
Сім з половиною – яка там насолода…
Десяток – щось, але ще неважливе.
Дванадцять з половиною – то шкода…
П‘ятнадцять – значно краще, та не досить,
з цим розміром погодитись не можна.
Сімнадцять плюс – такий люба попросить,
а двадцять: «Це чудово!» – скаже кожна.
От двадцять два із гаком – завеликі,
та з ними впоратися може чоловік.
А двадцять п‘ять – то невимовно дико,
бо тисне на живіт і кишківник.
Доволі було зібрано думок
у різних представниць кількох народів –
це результати опиту жінок
про розміри звичайних… бутербродів.
23.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661629
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2016
Занедужав Грицько і пішов до лікарні,
але лікар попався йому жартівник.
Подивися уважно і сказав, що останні
доживає години життя чоловік.
Засмутився сердешний, та лиш на хвилину,
завернув в гастроном і на славу скупивсь.
Наостанок порадую власну дружину –
розмірковував він, буде все як колись.
А удома Григорій сказав своїй киці
за проблеми свої та ідею про п‘янку.
- Будем пити всю ніч і до ранку любись!
- Ох, і хитрий який, не вставать тобі ранком!..
23.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661627
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2016
– Салат, будь ласка.
– Раджу вам із крабів, –
клієнту кельнер мовив шанобливо. –
Це краще за рагу із лапок жаби.
Все буде швидко, смачно і красиво.
– Не їм я м‘яса, бо моє призвання
природу зберегти. Уже казав!
– Не переймайтеся, під час приготування
бодай маленький краб не постраждав.
22.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2016
Єдиною і неповторною назвав
мене учора чоловік! Падлюка
так прямо мені в очі і сказав –
ти, Кларо, просто унікальна сука…
20.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661463
рубрика: Поезія,
дата поступления 23.04.2016
Я поважаю заповіді божі.
Здається, по другому і не гоже.
Але бажаю всім, зокрема, й Вам –
хай кожному воздасться по його ділам.
21.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661258
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.04.2016
Старими всі стають на світі цьому
й від відчаю не варто в стінку лобом битись.
Розумними – хто знається на всьому,
а мудрими лиш ті, хто не утомлюється вчитись.
21.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661256
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.04.2016
- У мене кругла дата й це не мало –
дружина зраджувать нарешті перестала!
- Невже?! Давно? Пилип аж обімлів.
- Та ось сьогодні рівно сорок днів…
19.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661038
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2016
Хто голоси подонкам віддавав, мов жінці квіти,
тепер нехай сопе в дві дірки і не плаче.
Коли прийшли до влади сучі діти –
увесь народ чека життя собаче…
20.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661037
рубрика: Поезія,
дата поступления 21.04.2016
Хто в Троїцькім не знає тітку Раю,
і не тому, що її хата скраю.
В житті у неї круглий рік жнива,
бо фермерського господарства голова.
14.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660821
рубрика: Поезія, Дотепні, сучасні епіграми
дата поступления 20.04.2016
Усе буває у житті уперше:
це перший вдих і видих, перший крик.
Сам свою долю кожен самостійно вершить
і не важливо хто ти, жінка чи мужик.
Твій перший клас, „Букварик“ – перша книга,
і перша вчителька, як мама дорога.
Коханням в серці вперше скресла крига,
та час гірською річкою збіга…
Там перший курс, робота, полювання,
прицільний постріл, ось і перша кров.
Зарплата перша, перші вподобання
і знову перша, як у юності, любов…
В житті бувають радості і горе,
усіх нас зустрічає перша зірка.
Багато хто здола свої моря і гори,
але не в кожного виходить друком перша збірка.
березень 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660820
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.04.2016
Вона – адміністратор непохитний,
людина добра й одночасно строга.
Характер мала і веселий, і привітний,
а педагог – то взагалі від Бога!
16.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660585
рубрика: Поезія, Дотепні, сучасні епіграми
дата поступления 19.04.2016
– Я кину світ тобі до ніг! –
волав Ілля на весь автобус.
– Ой, не сміши собаці бліх...
і поклади на місце глобус!
17.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660584
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2016
Побачити Париж й відразу ж і померти –
то все фігня, то крок сакральний і банальний.
Ось народитись в Україні і не вмерти –
ото геройство, подвиг натуральний!
квітень 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660353
рубрика: Поезія,
дата поступления 18.04.2016
Уранці повернувсь додому
ментяра, тобто чоловік.
- Де був – кричить дружина йому?!
Занапастив мене навік!
- Із кумом я сидів в засаді,
злочинців вдосвіта ловив.
Тут теща, ніби хохми раді –
І що, Степане, засадив?..
17.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660352
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 18.04.2016
Чому з агресором до цього часу
дипломатичні не розірвані стосунки?!
Чому тримають за лохів народні маси?!
А керівництво розсипає подарунки…
Чи не тому, що шоколадні інтереси
переважають всенародне горе?!
Чи не тому, що там не до прогресу,
де підлої брехні та обіцянок гори?!
Чи не тому, що народні засранці,
своїм ім‘ям війну цю не назвали?!
Чи не тому, що власні ниці ланці
іще агресором Росію не признали?!
квітень 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660132
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.04.2016
Після строгого поста
підігніть мерщій хвоста.
І сміливо аж до Спасу
молотіть м‘ясні припаси!
За півсотні довгих днів
ваш живіт зовсім змарнів.
У вазі великі втрати,
тож своє потрібно брати.
Але їсти треба в міру,
не якісь же ми вампіри.
Пролунав уже слушок –
перший заворот кишок!
Надоїла каша-ячка,
там мала за м‘ясом драчка.
Що там куриця чи качка?!
Підвела м‘ясна жувачка…
В хід пішла фесталу пачка –
придавила когось… тачка!
16.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660130
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 17.04.2016
Поліцай вночі авто сіре зупиняє –
сер, автомашину вашу з боку в бік кидає!
- Вибачаюсь, офіцере, я хильнув чарчину…
- Це не привід, щоб саджати за кермо дружину!
15.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659903
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 16.04.2016
У магазині продавчиня
поволі цінники міняє
і тут поважна господиня
її з цікавості питає:
– У вас чому на всі товари
упали ціни так суттєво?
Це що, якісь казкові чари,
що здешевіло все миттєво?
– У дні оці післяпразничні
секрет такого феномена
у зміні лише мізансцени –
скінчились знижки новорічні…
12.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659902
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2016
Усі ви мужики однакові –
крізь сльози прокричала Алла.
Була б порядною – не плакала б
й усіх би мужиків не знала…
13.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659679
рубрика: Поезія,
дата поступления 15.04.2016
Якщо будеш усміхатись,
мрії всі почнуть збуватись.
Посміхайся всім назло
щоб тобі завжди везло.
Усміхнись, хоч в небі хмари,
це тобі не пройде даром.
Хтось до когось посміхнеться
і та посмішка вернеться.
Посміхайтесь просто так,
долі то веселий знак.
Усмішка прогонить сум
і тяжких багато дум.
Веселіться від душі
й вас зустрінуть бариші.
А веселий настрій з часом
приведе вас до Парнасу.
Насклика пегасів, муз
і з душі спаде весь груз!
13.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659678
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 15.04.2016
Прошу розлучення, садист мій чоловік.
Я коротко картину вам змалюю –
жахіттями занапастив мій юний вік,
бо їсти змушує усе, що я йому готую…
13.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659458
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 14.04.2016
У ресторані за столом
огрядна літня пара.
Офіціантка напролом
до них біжить від бару.
– Чого бажаєте? – постала,
мов амфора антична.
– Не хочу м‘яса я і сала…
Чи є щось екзотичне?
– У нас меню одне з найкращих!
Хіба ви ще не чули?
Омари, краби в сома пащі…
А як щодо акули?
– Мені вина старого склянку
й омари ті, що скраю.
Акула ж – вегетаріанка,
сама хай обирає…
13.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659457
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2016
Після роботи, як чіп п‘яний,
додому причвалав Іван.
З-під лоба на дружину глянув
і завалився на диван.
Проснувся рано, в хаті темно,
дружина лагідна на диво,
а на столі сніданок теплий
і запотіла пляшка пива.
У сина тихо він питає, –
Що вчора сталося удома
і мамка чом мене не лає,
що завернув до гастроному?
– Коли учора ти приліз
та мовчки завалився спати,
вона не втрималась од сліз
і заходилась роздягати.
Але ти щось там бубонів
і відривав від себе руки,
а потім просто прошипів –
жонатий я, відстань, зміюко!
12.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2016