| Сторінки (24/2331): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Вразлива, ніжна і привітна,
мов хризантема чарівна –
ти зоресяйний згусток світла,
у світі ти така одна!
В душі твоїй якась жаринка,
ти як джерельце у гаю!
Іскринко, Божий дар, Іскринко, –
втрачаю голову свою…
30.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808400
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2018
Ми говоримо різними мовами
і довіку такими вже буть –
за словами, на вид кольоровими,
замаскована дійсності суть…
Під обгорткою надто пістрявою
бракне серця тобі і душі.
За надутою вельми поставою
проглядаються плями іржі…
Ти себе уявляєш конструктором,
що під владу узяв часоплин,
чи всесвітньовідомим вже скульптором?
Та не глина я й не пластилін!
Тебе ваблять прийоми і раути,
це уже для усіх не секрет.
Не марнуй ані сил, ані часу ти –
не богемний, нажаль, я поет.
Як завжди епатаж, знову спогади…
Що ти хочеш мені довести?
Тож віднині при зустрічі поглядом
лише й можеш мене провести!
28.09.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808225
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 29.09.2018
Не бійтесь говорить «люблю»
близьким і дорогим вам людям.
Нехай за щастя завжди буде
дарити їм любов свою!
Її потрібно захищать,
себе не втративши при цьому,
і, незважаючи на втому,
учитися усе ж прощать!
Не бійтесь втратити себе,
даруючи живу усмішку.
Зробіть зусилля, зовсім трішки,
хай навіть візаві – цабе!
Немає в часу вороття…
Тому нехай любові промінь
запалить в серці щастя пломінь
і той палає – все життя!
29.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808223
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2018
Відпустіть мене туга з печаллю,
непроглядна нудьга відпусти.
Я наситився вдосталь мовчанням,
наковтався образ, темноти.
Відпусти мене смуток, утома,
залиши мене в спокої біль.
Хай нарешті життя аксіома
вкусить щастя і радощів хміль.
Не чіпайте тяжкі мене думи,
не остуджуйте тіло і кров.
Хай у серці прокинуться сурми –
поверни мені, доле, любов!
28.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808141
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.09.2018
Наснився чи навіявся,
побачився в вікні.
Надумався, привидівся,
а може навіть ні…
Романсом лине музика,
читає вірш поет,
нервово крутить ґудзика –
звучить новий сонет.
Поміж словами й нотами
іскряться почуття.
Короткими частотами
пливе удаль життя.
28.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808119
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2018
Мовчи, душа. Не вимови ні слова!
Останні свічі скоро догорять…
Ти там була… Навіщо тобі знову?
Не відають блаженні, що творять…
Там кров і сльози, горе і страждання,
там судять правду судді-палачі…
Любов туди пішла, як на заклання!.
Прощу тебе моя душа – мовчи!
Мовчи, душа! Ти вже відговорила,
усім хотіла правду доказать…
Змінити світ оцей – тобі несила,
молись тихенько, ношу не піднять…
Усе даремно… Марні ті потуги,
бо кожен правду всяк свою несе.
Закласти ладен матір, сина, друга…
Попрали Бога вже, зміліло все!
Терпи, душа, хай кровоточать рани.
Нізащо не відкрий свої вуста!
Настане все, але на жаль, не рано,
і не забудь легенди про Христа!
27.09.2018
[i]
* За мотивами твору Ірини Ковалюк.[/i]
Молчи , душа.
Молчи, душа, не пророни ни слова,
ты там была, где много говорят,
где обвинители твои с камнями,
не понимают, что творят.
Там много крови, слез, страдания,
от многих слов, что как мечи,
там судят без Судьи, без сострадания,
и каждый прав, но нет совсем любви!
Молчи, душа, ты раньше говорила,
хотела что-то доказать, то каялась,
то защищалась, молила,
чтоб могли тебя понять.
Напрасно..., тщетны все потуги,
ведь каждый ищет своего,
и хоть умны, высокопарны речи,
но нет там Истины, и нет Его.
Терпи, душа, болят пусть раны,
не открывай свои уста.
Всегда с тобою Тот, Кто слышит.
Ты не одна, душа, ты не одна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2018
Чому ви так не любите євреїв? –
спитав мене якось заступник мера, –
Чого тільки вартують „Меч Арея“,
„Проект Жи-2“ чи „Ера Агасфера“!..
Хоча я й не з семітської родини,
мені у світі рівні всі народи
і в ставленні конкретнім до людини
для мене визначальна не порода.
Не грає ролі – німець ти, китаєць,
поляк чи росіянин, білорус,
жуєш ти сало чи черствий окраєць,
мацу чи бульбу, пиво п’єш чи мус…
Для мене важливіша поведінка,
аніж національний колорит.
У серце як запала гарна жінка,
то чи зупинить вже її іврит?!.
Та не люблю, як брещуть і грабують,
по трупах вгору лізуть напролом
і не важливо, що від тебе чують –
салют, хелло, добридень чи шалом…
Така ось, любі друзі, епопея,
де ціла купа й іншого лайна…
Як в цім портреті вгледіли єврея –
у тім, пробачте, не моя вина!
Я дійсність пропускаю через сито,
в кулак зібравши власні волю й хист.
Ліпить мені ж ярлик антисеміта
спроможний лише ярий сіоніст.
25.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807755
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.09.2018
Ключа тобі від щастя подарую,
відкрий ним двері в зраненій душі.
Зневіру і негоду прожену я,
в минулім їх назавжди залиши.
Відкрий до серця широко віконце,
впусти надію, віру і любов.
Хай смуток в’яне під яскравим сонцем
і повнить осінь щастям тіло й кров.
Душі дай спити свіжого повітря!
Повісь на вході з весен оберіг,
а гіркоту образ пусти за вітром
і викинь жаль за пам’яті поріг.
Неси в майбутнє лиш прекрасні миті,
усмішку щиру й дотик чулих рук.
Нема нічого ліпшого на світі
мелодії кохання – серця стук!
Тобі чарівний ключик подарую,
його в кишеньці пам’яті тримай.
Зніми з душі тягар замків – прошу я,
полинь уявою за світлий неба край!
24.09.2018
[i]* Спроба перекладу чи за мотивами твору Лусинди Хоффман „Ключи от счастья“.
Ключи от счастья
Лусинда Хоффман
Я ключик подарю тебе от счастья,
Открой им дверь израненной души.
Ты прогони унынье и ненастье,
Им «входа нет» табличку напиши.
Ты распахни души своей окошко,
Впуская луч надежды и любви.
И грусти вкус останется немножко,
А боль потери в клочья разорви.
Проветри душу светлым очищеньем,
Омыв слезою каждый уголок.
Обиды горечь замети прощеньем,
И выкинь сор за памятный порог.
Перелистай альбом воспоминаний,
Лишь добрые моменты сохрани.
Зайди в мирок несбывшихся желаний,
И право сбыться с легкостью верни.
Ты сохрани прекрасные мгновенья,
Тепло улыбок, нежность рук родных.
И воскреси минуты вдохновенья,
Увидев чудо в мелочах простых.
Наполни радостью сосуд душевный,
Микстурой веры раны промокни,
Приняв на грудь любви бальзам целебный,
Ключом замок душевный отомкни.
Я ключик подарю тебе волшебный,
Его в кармашке памяти храни.
Сними с души замок благословенный
И дверцу в счастье смело распахни!
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2018
Я напишу катрен свій поміж хмар
на аркуші осіннім небосхилу,
де вчора сонця ще горів ліхтар,
а зараз – не пробитись крізь вітрила…
Крізь паруса осінніх бригантин
і такелаж дротів нового ЛЕПу,
де бронзових полів старий сатин,
і серпантин побляклого вже степу.
Я напишу тобі прості слова,
що вітерець мені в цей час навіяв –
жнива скінчились, та любов жива
і не поблякли ще юнацькі мрії.
23.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807553
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.09.2018
Прекрасне почуття любов
хай не старіє, не зів’яне,
бентежить серце полум’яно
та гріє душу знов і знов!
Любов не гасне і не тліє,
зворушує своїм огнем,
пробуджує сердечний щем
і щастя заповітні мрії!
Любіть! Любіть безмежно,
чисто, ніжно!
Любіть! Любіть,
мов квітку білосніжну!
20.05.2017
http://ukrnotes.in.ua/noty/Stepanova-Borovskaja/Stepanova-Borovskaja_Ukrainskyi_romans_Liubit.php
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807523
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2018
„Какая разница“ з якої шкаралупи
проклюнулося кожне пташеня?! –
штовхало хвацько, не жалівши пупа,
з гнізда дітей дрозда зозуленя…
Останнього, забилось що в куточок,
малий додолу врешті скинув кат…
Ох, скільки їх таких „синів“ і „дочок“,
ой, скільки тих іще зозуленят!..
Якщо не бачиш, голубе, різниці
між мовою й чужинським язиком –
то снитиметься воля із темниці,
а сам ти будеш лише кізяком!
Цькували українську чом віками
з усіх сторін, а більше всіх „брати“?!
Шеренгами, колонами, полками
кати уперто лізли до мети…
Морили голодом, законом та уставом,
багнет і куля – ось їх аргумент.
Чому відродження вкраїнського не стало?!
Та це з історії всього один момент…
За мову українці йшли на плаху,
поклав життя за неї неньчин цвіт!
А скільки натерпілися ми страху,
що не оговтались за майже сотню літ.
Клиха згадаймо, Балуха, Сенцова,
ще Сущенка, Панова, Карпюка…
У чому їх вина? То бранці слова,
за незалежність плата отака!
Загарбницьку ж ще чуємо в столиці,
російська в Раді теж не дивина…
Якщо немає жодної різниці,
то українська всюди хай луна!
Я закликаю всю свою країну,
усіх від старців сивих до малят:
щоб захистити мову й Україну –
з гнізда потрібно гнати зозулят!
21.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807375
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.09.2018
Ти мов конвалія тендітна,
як гладіолуси струнка.
Горить червона маку квітка,
бентежить красота п’янка!
Пахучий мов гірська лаванда
твого волосся водоспад,
а губи, пелюстки троянди,
моїх думок тривожать лад.
Весь божий день перед очима,
усяку ніч береш в полон…
Кохання чарівна личина
солодким робить кожен сон!
20.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2018
Самотність – то планида сильних духом,
талан їх, доля, жереб, пай, уділ…
Бо слабаки опустять завше вуха
і туляться до натовпу окіл.
19.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807198
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.09.2018
Принцесо люба, юна молодичко,
вишнева квітко, сарно чарівна,
русалко ніжна, лагідна синичко,
казкова феє, ти – сама весна!
Красуне, рибко, світанкова зоре,
голубко сиза, мавко лісова!
Моє кохання – море неозоре,
його не здатні передать слова...
Твої глибокі і ласкаві очі,
як ті волошки – у житах зорять!
Створив шедевра всемогутній зодчий,
аби вночі комусь не дати спать…
16.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806773
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2018
[i]Легенді української естради –
Назарію Яремчуку, присвячую[/i]
Той „Незрівняний світ краси“
заворожив мене навіки –
стрункі реліктові ліси,
„Осінній лист“, кохання ріки.
„Червона рута“ й „Водограй“ –
як перші кроки до вершини.
Шумить там „Гай, зелений гай“
й горить карпатська горобина.*
„Стожари” та „Чумацький шлях,“
як заклик: „Гей ви, козаченьки!“;
і „Килим з маків“ у полях,
і „Скрипка грає“ – рве серденько!
Ще „Сонце у твоїх очах“
і смерекова рідна хата.**
„Ліхтарики“ там по ночах
зорять нам шлях до мами з татом.***
І „Пісня буде поміж нас“,
здійснилась заповітна мрія.
„Дай Боже“ нам, „У добрий час“,
чарівна „Квітка-розмарія“.
Твій рідний край – мій рідний край,
єдина русичів „Родина”.
Квітує вічно хай розмай
й не заросте твоя стежина!
15.09.2018
[i]* Мова йде про пісню „Горить горобина“.
** Мається на увазі пісня „Смерекова хата“.
*** Йдеться про пісню „Батько і мати“.
[/i]
Відеокліп пісні:
https://www.youtube.com/watch?v=pe8pZ0AgmfE&feature=youtu.be
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806702
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2018
В якій країні нині живемо? –
задумайтесь над цим нарешті, люди.
Куди йдемо? Ні, просто летимо!
В яке провалля тягнуть нас іуди?!.
У ці часи керує нами хто?
У нас своїх немає, українців?!
А скільки ще триватиме АТО?
Як довго ще терпітимем злочинців?!
Сягнули вже всесвітнього позору,
такого не було споконвіків,
щоб виявляли ми сліпу покору
і видали своїх захисників!*
15.09.2018
[i]* Йдеться про рішення Генпрокуратури щодо видачі агресору учасника російсько-української війни Тимура Тумгоєва, який воював на боці України з листопада 2017 р.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806677
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.09.2018
[i]Своєму земляку в квадраті –
Анатолію Золотухіну, присвячую
[/i]
Дослідник і відомий вчений,
в історії ти Шерлок Холмс,
бо наполегливий і чемний,
наш миколаївський коло́с!
Вивчаючи детально „Слово…“,
зробив велике відкриття –
церковна форма, а основа
перлини світського буття!
Твої „Гомер і Атлантида“
новий нам розкривають світ –
мов Котляревський й „Енеїда“
лишають незабутній слід.
З робіт таким іконостасом
вже чільне місце ти посів,
та зазвучать, я вірю, басом
ще й гімни древньої Русі!
13.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806458
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.09.2018
[i](Із циклу „Лазурний берег“)
[/i]
Море насупилось грізними хвилями,
всюди снують буруни.
Нас не побалує теплими штилями
мабуть уже до весни…
Чайки лиш повагом ходять по берегу,
сумно тепер їм одним.
Хмари нависли над хвилями черевом,
літо розтало як дим.
Бабине літо усе ще попереду,
сонце осяє лазур.
Потім гулятимуть берегом череди
із лютовіїв і бурь.
Хвилі круті без жалю шматуватимуть
взимку холодний пісок.
Чайок сім’ю до весни рятуватимуть
плавні і хвойний лісок.
Море ласкаве побачити хочеться
знову хоча б через рік,
але уже без медуз і без збоченців.
Їх би не бачити вік!
10.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806383
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.09.2018
[i](Із циклу „Лазурний берег“)
[/i]
Дозволено тобі усе і більше!
Для тебе, люба, зірку із-за хмар!
Хай сніг чи дощ – тебе це не колише,
ти королева балу, суперстар!
Для тебе сонце світить, вітер віє,
опівночі чарівний зорепад…
Коли ідеш, дихнути я не смію,
промовити хоч слово невпопад!
Кохаю лазурові твої очі,
в них іскорки і моря глибина…
Чекаю, люба, і цієї ночі,
але тихенько, ти ж бо не одна!
07.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806380
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2018
Ворожбитка козаку долю нагадала,
що красуню стріне він у весняний день,
що віддасться майже тій дівці на поталу,
що співатиме для неї голосно пісень…
Він не вірив жінці тій, глузував із неї,
говорив, що не такий – плазувать не звик,
що нізащо не віддасть воленьки своєї
і завжди господар в домі все-таки мужик!
Та не знав тоді козак, як він помилявся,
що в житті буває те, ще чого й не чув –
в чарівницю молоду якось закохався,
що й розмови про свободу начисто забув!
Залюбила козака, зіллям напоїла,
дівка гарна і метка, з гонором лихим.
Погуляла, попила, добре попоїла,
обдурила півсела і втекла з другим…
Славні, браття-козаки, хто шанує долю –
про зрадливість пам’ятай чарівних дівок.
Як здаєшся у полон – забувай про волю,
щоб не згадувать дарма цей гіркий урок!
Отже, други-мужики, хто ще має волю,
про підступність не забудь чарівних жінок.
Не здавайся у полон, пам’ятай про долю,
щоб не згадувати марно той життя урок!
11.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806315
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 11.09.2018
Провидців розвелось у нас немало,
що жваво живлять масовий психоз…
Згадайте Кашпировського-вандала,
як той шеренги клав в анабіоз!
А Чумака Алана не забули,
на відстані що воду заряджав?
Йому подякував би і коваль Вакула,
а може – ніби біса катував…
Спасти довіру нині чи удасться? –
частіше все запитую себе,
коли й незряча Ванга, мила бабця, –
таємний співробітник КДБ!..
У що лише не вірять бідні люди
під натиском хвороби, скрути, зла:
в Христа, Аллаха, Будду, навіть Вуду,
а у хлюстів – росте гора бабла!
11.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806272
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2018
Товстіють люди зовсім не від їжі
і надлишок калорій не біда.
Для тих, хто має надто круглі крижі
надмірною здається вже й вода.
Унаслідок детальних спостережень
мій висновок можливо вразить всіх –
не треба в харчуванні геть обмежень,
всьому виною тривіальний біг!
Ви тільки вийдіть в парк і подивіться,
хто бігає ще зранку без штанів,
на їх масні млинцево-круглі лиця,
де майже сто відсотків товстунів!
10.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806199
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 10.09.2018
Колись це ще вивчатимуть у школах,
та я до того вряд чи доживу,
бо доки будем рухатись по колу –
триматимемось лише на плаву.
Та й то не факт, що не потонем зовсім,
не підемо сокирою на дно!
Лишатимемось доти голі й босі,
аж доки не здолаємо багно.
Не вичистимо спільно ми конюшні
відомого всім Авгія-царя,
аж доки всим загалом, разом, дружно,
святенників не скинем з олтаря.
Чужинського не спекаємось бога,
московських не позбавимось попів.
В майбутнє нам відкриється дорога,
чужих як зміним на своїх стовпів.
Народе мій, знедолений народе,
невже потрібно стільки літ кричать –
не досить лиш отримати свободу,
її потрібно потім захищать!
10.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806198
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.09.2018
Четверту неділю палають Курили,
московцям на Сході приходить кінець.
Налий самогону, майоре Гаврилов,
бо втік ординарець, нехай йому грець!
Японці затисли нас міцно у бухті,
стає їм в пригоді і рідна земля,
все випив ще вчора полковник Апухтін, –
Гаврилов сухим язиком промовля…
З Курилами ясно, на черзі Примор’я
і зовсім далекий Московщині Схід.
З Сибіром якути знайдуть спільну мову
й покинуть темницю народів услід.
Буряти й татари чекати не стануть,
марійці підтримають їх і мордва…
Кубань в Україну природньо потягне,
а там недалеко уже і Москва!
Курили палають, димиться Камчатка,
Чукотка з Аляскою йде під вінець.
Гаврилов, у мене стріляйте спочатку,
темниці народів підкрався кінець!..
07.09.2018
[i]* За мотивами пісні Юрія Галича та Миколи Матоли "Мій друже Ковалю".[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806025
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.09.2018
[i](Із циклу „Лазурний берег“)
[/i]
Удалину по крайці моря
відправлюсь я за неба край.
Відступлять туга, біль і горе,
бо Джарилгач – то справжній рай,
емоцій згусток від природи!
Тут спокій, хвилі і пісок,
лиш крики чайок в непогоду
й дельфінів ніжний голосок.
Багатий острів на озера,
цілющу грязь, тваринний світ.
Край Атлантиди і Гомера,
це відголос минулих літ…
Скарбниця дикої природи,
тут олень ще, кабан, муфлон –
тварини різної породи
мандрівника беруть в полон.
Душа відпочиває з тілом
і думи просяться в політ…
Хоч тепле літо й відлетіло,
та залишило в серці слід!
09.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806022
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.09.2018
Людина як в житті талановита,
те проявляється у всьому, зазвичай.
Відомо – короля формує свита,
талант – джерело творчості, ручай!
Але не всім дано вбивати, красти,
сплавляти за кордон нахабно ліс,
вужем пролізти на вершини власті
й народ водити пафосно за ніс…
Не винесем із дійсності уроків –
ймовірно перетворимось на пил.
Блукати по пустелі сорок років
чи ж вистачить терпіння нам і сил?!.
08.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805906
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.09.2018
[i](Із циклу „Лазурний берег“)[/i]
Людині людяність не завжди притаманна,
далеко не у всіх вона в наш час.
Немовби строга, незрадлива панна
не визнає пусто-порожніх фраз.
Не любить жадібність, брехню і лицемірство,
не жалує жорстокість і пиху,
не терпить заздрощів і ницого блюзнірства,
майбутнє не будує на гріху.
Щасливцям з нею дуже тяжко жити,
вона посильний не для всіх вантаж,
як та волошка в стиглім полі жита –
одних бентежить, інших вводить в раж.
Бо кожному ця якість до вподоби,
впадає в око квітка чарівна
і врешті-решт для власної оздоби
зірвуть її любителі руна…
Щоб людяність у світі захистити,
їй дать реальний шанс на майбуття –
потрібно ворогів усіх лишити
можливості труїти їй життя!
08.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805904
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.09.2018
Лишилось нам всього лиш двісті років…
Ми вимираєм стрімко як народ!
Шануючи чужих усе пророків,
втрачаємо свій генетичний код.
Розходимось по світу манівцями,
життя кладемо із вини катів…
Самі ніяк не прийдемо до тями,
шукаючи незвіданих світів.
На сполох бийте, щирі українці,
гуртуйтеся навколо Кобзаря.
Інакше одоліють нас чужинці,
бо згаснемо як вранішня зоря!
07.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805788
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.09.2018
[i](Із циклу „Лазурний берег“)
[/i]
Осінь, море, хвилі, пляж,
острів, берег, шум прибою.
Хмари, сонце, сосни, кряж,
дюни, тиша, ми з тобою…
Небо, чайки, далечінь,
крові пульс шалений в скронях.
Серця стук, безмежжя, синь,
щастя у твоїх долонях.
Ліс, поляна, теплий бриз
і дерев осінні шати.
Моцарт, музика, каприс,
рондо… Хочеться кохати!
07.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2018
Іду по берегу, назустріч гола мавпа,
із одягу – лиш чубчик поміж ніг.
І не якась там невимовна мавка,
звичайний знахабнілий носоріг.
А далі голий труп лежить на сонці,
обвуглилася шкіра, аж димить.
Зробив можливо цю роботу стронцій?
Та ні, нудист посеред пляжу спить.
Тепер мене все сумніви терзають,
істоти ті на пляжі – хто вони?
Бо мавпи, як відомо, розум мають.
Чи то нешлюбні діти сатани?!.
05.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805684
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 06.09.2018
Ідіть до пекла зі своїм братерством,
кати московські, з „міллю“ на чолі!
Віками ви займались мародерством,
несли біду святій моїй землі!
Ви нищили віками Україну,
рабом зробити прагнули народ,
братів перетворити на скотину,
свою колиску скинути в Дніпро!
Украли назву, мову, навіть віру!
Яке відношення до древньої Русі
ви маєте? Оскал сховавши звіра,
її своїми величаєте князів!
У всі віки підступністю й розбоєм
збирали землі, крали і тягли.
З народження в братах вбачали гоїв,
морили голодом, стріляли і кляли…
А зараз витворяєте те ж саме,
украли знов відвічно Крим чужий.
Поводите себе в Донбасі псами,
такого не робив і хан Батий…
Самих вас вже перетворили в стадо,
зробили для народів знов тюрму.
Мільярди ділять ті, які при владі,
народу заготовивши суму!
Йти мова може тільки про партнерство,
убили в українцях ви братів.
Щоб знову говорити про братерство –
спочатку треба спекатись катів!
06.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805681
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.09.2018
[i](Із циклу „Лазурний берег“)
[/i]
В вересні берегом моря ще теплого
сонцю назустріч іду.
Вітру немає, як взимку нестерпного,
що навіває сльоту.
Хвиля під ноги так лагідно стелиться,
чути прибою мотив.
Гори ховають зимову хурделицю,
ще не звучить її спів.
Сонце малює уранішнім променем
в морі яскраву зорю.
Повняться думи минулого спомином,
я їх тобі подарю.
Я подарую тобі, моя рибонько,
все, що зібрав за цей час.
Зорі ворожать майбутнє, лебідонько,
все буде добре у нас.
Хвилі осінні по берегу котяться
у далечінь-небокрай.
Дуже, єдина, знайти тебе хочеться,
але знайду, так і знай!
Піснею лине над морем самотності
шепіт моєї душі.
Де ж мені взяти таланту і гордості,
щоб не писать ці вірші?!
05.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805601
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.09.2018
[i](Із циклу „Запах моря“)
[/i]
Осінній, ніби влітку теплий, вечір,
співає пісню лагідно прибій…
Із рушником, накинутим на плечі,
іду я берегом у царство власних мрій.
З-за хмари усмішкою сонце визирає,
бентежить душу, вабить у блакить.
Ласкаве море шумом хвиль вітає
і злизує сліди у кожну мить.
Повітря, що дзвінкий кришталь, прозоре
і вітерець обвіює чоло.
Невтомно миє берег Чорне море
немало літ, віками так було…
І кожна хвиля падає під ноги,
несе заряд, атракцію життя.
Увесь подальший шлях – у волі Бога,
як віра у щасливе майбуття!
05.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2018
Чим пахне море? Громом і дощем,
і бурунами в заході світила,
і шерхотом прибою, а іще
тим вітром, чайкам що розправить крила!
Чим пахне лазурова далечінь
у час вечірній під пригаслим сонцем,
що зранку підіймалось в височінь,
а зараз опускається в сторонці?..
Доріжкою, що йде за неба край
і ніжним мерехтінням хвиль сріблястих.
Духмяніє морський так мабуть рай,
так невимовно пахне щире щастя.
Ще море пахне свіжістю лагун
й південною дзвінкою синявою,
що будить відзвук серця мого струн
і знову манить в мандри за судьбою…
04.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805501
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.09.2018
[i](із циклу „Запах моря“)
[/i]
Чого вже я там тільки і не бачив –
по пляжу із металошукачем,
а той хреста на пузі намандячив…
і плавки з полотенцем за плечем!
Біжить мадама, мабуть за здоров’ям,
по крайці хвиль, босоніж, просто жах!
Вдихає йод вперемішку з любов’ю…
й цигарка величезна у зубах!
Сміття збирає чемний прибиральник,
що за ніч море кинуло на пляж,
і доки не прийшов його начальник –
Нептуну повертає антураж…
Наживку ласу кидають у хвилі
рибалки зранку всі наперебій,
але лише дельфіни спритні в силі
піймати рибку золоту їх мрій.
Вода – як чай, і тепла, і прозора!
Розлігся на пісочку ніби туз…
Вкусити насолоди все ж від моря,
на жаль, завадять полчища медуз!..
04.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805453
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 04.09.2018
Життя дається люду задля чого –
невже лише щоб черево набить?
Аби здолати підтюпцем дорогу
чи смакувати щастя і любить?!.
Навіщо в світ приходимо цей грішний
і знову, й знову так же грішимо?.
Дивлюся збоку і буває смішно –
у домовину вічно спішимо…
І кожен риє сам собі могилу –
хто жадністю, хто блудом чи слівцем…
Поглянути на декого несила,
як уявляє він себе співцем.
Співає всяк про віру і свободу,
про цінності духовні та добро,
що славний рід не знає переводу,
але ховає все ж своє нутро.
Скінчається усе, усе минає…
Не обманись у виключеннях ти.
Замри на мить і полюбуйся раєм,
вкуси смаку святої красоти!
01.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2018
Скінчилося жарке південне літо,
радіємо осінній цій порі.
Ідуть насилу в школу знову діти,
несуть у ранцях перші букварі…
Серпнева вочевидь спадає спека,
вже лагідніше сонце погляда.
До хуги з лютовіями далеко
і кучугури снігу – не біда.
Ще вдосталь часу до дзвінких морозів,
це станеться, як листя опаде.
Яскрава осінь нині на порозі,
в чарівну казку вересень веде!
01.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805176
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.09.2018
Ти приголомшливо красива,
тобою марив все життя!
Утриматись мені несила –
зробив для себе відкриття…
Я зупинитися не можу,
назустріч подумки несе!
Немає в світі огорожі,
що спокій мій тепер спасе…
Твоя чаруюча усмішка
умить мене в полон взяла.
Свою побачив Білосніжку,
що дарувала два крила.
Твій погляд ніжний і привітний
вражає щирістю навік!
Пройти не має шансів вільно
повз тебе жоден чоловік…
Уже очей піднять не смію,
та серце лиш тобою снить.
Чаклунко із моєї мрії,
благословляю я ту мить,
як сонце визирнуло знову
і небо стало голубе,
як задзвеніло кожне слово –
коли побачив я тебе!
31.08.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805035
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2018
А хочеш – залишимось разом?
Не місяць, не рік – до кінця!
Лише не сприйми як образу,
що зараз не зву до вінця…
А хочеш – лічитимем зорі
до ранку з тобою удвох
в безмежному дзеркалі моря
і свідком нам буде лиш Бог!
А хочеш – щоб мрії ми наші
сплели у барвистий вінок
й пили із бездонної чаші,
смакуючи кожен ковток?
А хочеш – здолаємо спільно
самотності чорну біду
й себе відчуватимеш вільно?
Та я за тобою піду!
29.08.2018
Відеокліп пісні:
https://www.youtube.com/watch?v=w5NtkCNRV4U&feature=youtu.be
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804843
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2018
[i]Видатній людині і письменнику –
Дмитру Кременю, з нагоди 65-річчя
[/i]
З юнацьких літ пішов у світ картатий –
писав, навчався… Хоч і не ван Гог,
з дипломом все ж путівку за Карпати
з Вуж-города отримав педагог.
Казанка, Миколаїв, школа, діти,
редакції журналів і газет…
Із Музою мандруючи по світу,
зростав невпинно молодий поет.
Постала в височінь „Травнева арка“
й „Південним сяйвом“ вкрилася вона.
„Танок вогню“ змінила досить шпарко
„Елегія троянського вина“.
У „Літній час“ шукав він „Шлях по зорях“,
з „Синопсисом“ на вепра полював*,
ще й „Пектораль“ купав у Чорнім морі
та „Скіфське золото“ в „Літопис“ нотував…
Доробки творчі всі перелічити
не вистачає пальців на руках –
перлинами покликані зорити
поезії всесвітньої в віках.
Таких людей в суспільстві одиниці,
вони за шахом завше ставлять мат.
З бурштину журавель** він, не синиця.
Людина-кремінь, глиба, діамант!
21.08.2018
[i]* Йдеться про збірку ювіляра „Полювання на дикого вепра“ (2006).
** Мається на увазі збірка Дмитра Кременя „Бурштиновий журавель“ (1997).
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804785
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.08.2018
Набридла так уже словесна діарея
пустопорожніх лозунгів-тирад,
що хочеться дістати меч Арея
і влаштувати гідності парад!
26.08.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804436
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.08.2018
Любо дивитись із призьби, як падають зорі,
в серпні під хатою о вечоровій порі
чи зустрічати над річкою ранки прозорі,
груш назбирати дозрілих в батьківськім дворі…
Літо в селі нас частує теплом і гостинцями,
щедро дарує солодощі – фрукти та мед.
Світяться хмари під сонцем яскравими вінцями
й кожна із них прослизнути спішить наперед.
Хороше вечором літнім заснути надворі,
чути крізь сон віртуозні концерти цикад,
очі за північ розплющити мовби в дозорі
й спостерігати природи салют – зорепад!
Серпень повітрям на травах настояним дихає,
пестить чуприну з роками зріділу мою.
Пам’ять теплом пшениців золотих виколихує,
співом пташиним гортає в дитинства гаю.
26.08.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804435
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.08.2018
Скільки б во́вка не кормили, а йому все мало.
Тягне, цупить він щосили до свого кагалу.
То корову на толоці чи бика заріже,
то вівцю, бо лицар бісів любить краще й свіже.
Тягне, цупить він щоднини, воло́че до лігва
і нерідко від дани́ни закипає лімфа.
Забереться до кошари, двері не завада
для лісного санітара, й виріже пів стада…
Уже якось після паші, понад вечір, вівці
зібралися на нараду у своїй домівці.
Стали думати-гадати, як їм з вовком зладить,
хто приборка бусурмана, хто біді завадить.
Приміряли в кандидати і ведмедя, й лиса,
сіроманця-супостата добре знали в лісі.
А тому лише жахались вовчої натури –
зре́штою повідпадали всі кандидатури…
Хтось промовив, – З охоронцем затяглись дебати,
із двох зол тепер потрібно менше обирати.
Як ікластого узяти на вільну посаду,
буде сірий бережніше ставитись до стада.
Пропозицію схвалили і зійшлись на тому –
запросили ненаситця до рідного дому.
Ще й оплату на порядок вищу положили,
не чіпав би лише ярок, не терзав щосили…
А на ранок у кошарі знов сумна картина –
вічним сном вже пів отари спочива під тином.
Вовкулака ж пузо гладить і сміється хитро,
бо начхати, що напишуть барани у титрах.
Зовсім перестав боятись – мітить у завферми,
претендує обиратись на наступний термін…
Скільки б вовка не кормили, а він все до лісу
повертає своє рило, бо слугує бісу!
25.08.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804377
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2018
Як просто з популіста стать героєм –
пробачення достатньо попросить
і з нових обіцянок вить сувої,
але загиблих вже не воскресить…
Ліси карпатські просто не вернути,
на це десятки треба й сотні літ.
Суспільства їх відправила отрута
за сотнями небесними в політ…
Минуло вже чотири довгих роки,
але немає краю тій війні.
Керманичі які зробили кроки
щоб не служити бісу-сатані?!
Кого з убивць Майдану посадили,
чи вкрадене вернули у бюджет?
Байками лиш частують нас щосили,
щоб втримати хиткий авторитет.
Чого вартують бульбашки-паради,
коли на фронті неньчин гине цвіт?
На наші кошти бенкетує влада
під час чуми поки чекає світ.
Вже цілих двадцять сім минуло років,
а Україна до сих пір жива! –
волають знов нові-старі пророки,
лунають знову їх пусті слова.
Не завдяки, а всупереч, тим кормчим
стоїть країна в горі і боях.
Народ наперекір оскалам вовчим
несе жовто-блакитний гордо стяг.
Такий народ чужинцям не здолати
без допомоги власних ворогів.
Беріть мечі і одягайте лати –
захистимо себе й своїх богів!
25.08.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804354
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.08.2018
В нас п’ятий рік вже Схід горить вогнем
й чи не щоденно майже плине кача –
ми ж скиглимо та ворога клянем,
хоронимо близьких і гірко плачем…
Щороку у столиці хіт-парад,
хоч техніку чекають ту на фронті.
Для кого цей бюджетний маскарад,
коли Армагеддон на горизонті?
Допоки так триватиме, народ?
Чи довго ще ми по своїм гніздечкам
жуватимем тихенько бутерброд
і знову нас скуплятимуть за гречку?!.
23.08.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804170
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.08.2018
Рабів до раю не пускають,
як пити не для них нарзан,
хоча вони і не чекають
на долю вічних каторжан.
На долю вічного наймита,
планиду старця і скота,
в раба й козирна карта бита,
бо карта краплена ота!
Кортить вам буть гарматним м’ясом
з важким на шиї ланцюгом?
Народ, що спить, зникає з часом
чи просинається рабом!..
Рабів до раю не пускають,
ключі від нього у Христа.
Тож забавляйтесь колограєм –
вікує істина проста…
20.08.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2018
Я вашу моду бачив у труні,
продвинуті, і що б не говорили –
категорично-однозначне „Ні!“
зі стразами й підборами… бахілам,
весільній сукні просто з кавуна,
для Єви, із наліпкою на писі.
Смаку відсутність – тому вся вина,
і сірої речовини у стрісі.
Істота з яйцями – іще не чоловік,
якщо розгулює по вулиці в колготах.
Себе на посміховисько прирік
і утонув в нікчемності турботах.
Сумнівний прививати людству смак –
це що дитя через коліно гнути.
Ще треба розібратися відтак –
продвинутий чи просто шизонутий!
18.08.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803556
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2018
Під тином щедро мальви зацвіти,
дівчатами на сонці запишались,
а в лузі чутно тихий гул бджоли –
з моїм дитинством все оте змішалось…
У вітті дуба листя шелестить,
а поряд з ним, немов тендітні кізки,
шепочуться і тягнуться в блакить
стрункі з корою білою берізки.
Волошками розважливих очей
пшеничний лан погляне із-за лісу.
Колись носив волосся до плечей,
тепер лишень чешу макітру лису…
Давно не чути співу солов’я
із прохолодою чаруючого гаю,
але вслухаюсь вперто в тишу я,
коли сільське дитинство пригадаю.
Вже килим неба всипали зірки,
пастух рогатий їх збирає в стадо.
З них котрась утече і крізь хмарки
шубовсне в став, побачивши свічадо.
Духмянять луки свіжим чебрецем –
життя вирує, не стоїть на місці.
Крізь роки бачу я твоє лице,
схилила що над первістком в колисці…
15.08.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803216
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.08.2018
Змелем кості і кишки,
що назвали потрушки,
роги, ратиці і пір’я
від пташок – усе ганчір’я.
Як підхід шукати вміло –
піде і послід у діло,
бо добавки смакові
все поправлять. Се-ля-ві…
А хімічні барвники
склеють ласти-плавники.
Тож мерщій несіть до каси
від бащинского ковбаси.
15.08.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803183
рубрика: Поезія,
дата поступления 15.08.2018
Попса нівечить ще незрілі душі
і рок із хеві метлом на коні.
Інертні стали ми, якісь байдужі,
народжується нове… з маячні.
Лісного сонця зараз не почути,
в неволі як співали диваки!
Прийшла свобода і… зміліли люди,
вульгарні в моді нині співаки.
Яка там суть, лиш виродження зойки,
а знаменитий той, хто захворів.
На сцені він трясеться й дико ойка
без совісті, без честі, без штанів…
Де пісня, що співати б закортіло
і на віки слова запам’ятать?!
Вони ж волають про шматочок тіла,
яке так хоче з кимось… переспать.
Нахабно і бездарно, як з похмілля,
для важності додавши хрипоти,
мішками сіють, як кохання зілля,
дурману суміш ту і блекоти.
В прозорих пелеринках чи без статі
голосять, оголившись без причин,
без віри і найменшого поняття
в тепло жінок і мужність у мужчин.
Щоденно із усіх телеекранів
ми безсоромність чуємо тупу –
солісти вперто сиплють сіль на рани,
перетворивши мед в густу ропу…
13.08.2018
[i]* За мотивами присвяти Валентина Гафта Юрію Візбору.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2018
Долаючи з Батурина дорогу
на Крим турецький й Запорізьку січ,
стрів біля річки кобзаря старого
козацький сотник Дума віч-на-віч.
Сидів сліпець на березі крутому
і піснеслів наспівував сумний.
Давно старий не мав сім’ї і дому,
тож душу укладав в переказ свій.
Перебирав співець бандури струни
і над обривом линули слова.
Співав про ліс, полів зелені вруни,
як не була ще сива голова…
Приліг отаман поряд, пісню слухав,
думки снували в буйній голові.
Ще плескіт хвиль доносився до вуха
та коник вторив старцю у траві.
Дивився то на Вовчу, то на луки,
на Бурханів підкову вдалині
і згадував кохану, що розлуку
не витримала з милим в чужині.
Пригадував козацьких побратимів,
з якими Україну захищав.
Чув клекіт бою, барабанних ритмів
і вогник у очах його блищав.
Родився в цих краях і тут він виріс,
та юнаком подався геть, на Січ,
бо зненавидів хлопця, його щирість,
старий поміщик, клишоногий сич.
Його Оксану той віддав татарам,
і тим собі свободу лях купив.
Душа козацька вимагала кари,
тому сича минулоріч убив.
У пам’ять про Оксану, побратимів,
про всіх, що полягли за рідний край,
він вирішив, що вернеться із Криму
і закладе на Бурханах їм гай.
Та не судилося, бо й сам загинув Дума
із турками в нерівному бою
і не дає мені його задума
забути про історію свою.
На згадку про Оксану чорноброву,
про Думу, всіх загиблих козаків
все ж хочу насадити гай-діброву,
щоб пам’ять збереглася на віки.
Беріг щоб кожен дуб козацьку душу,
а буйні крони пам’ять всім несли,
перетворивши в рай закляклу сушу
і українство, сам народ, спасли.
Хай бережуть козаччини основу
і по землі розносять предків цвіт!
Такою у майбутньому діброву
я бачу через сотні довгих літ.
09.08.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802627
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 10.08.2018
Впав на скроні випадково вересневий сніг,
заспівати колискову я тобі не встиг.
Враз у танці закружляла матінка-зима,
постелила покривала, та тебе нема.
Вже ударили морози на мою біду,
хоч під снігом зеленіє листя ще в саду.
Вітер віти рве-шматує, холод звідусіль,
вовком у душі лютує хуга-заметіль.
Закінчилась раптом осінь, світ закам’янів,
розтріпало вербам коси, стих пташиний спів.
Річка в панцері льодовім зупинила плин,
ти стоїш в вінку терновім під колючий дзвін.
Впав на скроні достроково вересневий сніг,
бо ступив я випадково не на той поріг.
Вже скували моє серце холоди й зима,
всюди білі покривала, але й ти сама.
13.12.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802479
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2018
Спливали жовтня вже останні дні
й „мурахи“ рвали на ногах колготи,
та не страшили модницю сухоти –
вона у них й зимою „на коні“!
27.10.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802345
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 08.08.2018
В спальню ніби вів дружину, а проснувся – самка,
обирали президента, а воно – панамка…
Бізнес клявся він продати і війну скінчити,
за „Рошен“ тепер щоденно гинуть наші діти.
До Європи ми збирались, та набили ґулю,
новим курсом обіцяє знов вести нас Юля.
Бабця косу розплітає, вилізла з коляски,
кожен місяць приміряє чудернацькі маски.
Запрацює враз країна! – інший нам голосить,
користує Україну легінь дзяблоносий.
Процвітає він на Сході, запаливши трута,
усе рядиться по моді, в козаки, Тарута.
Про свободу нам співає вівцебик немарно,
інтерес національний продається гарно.
Збудував хатинку файну ще в придачу й будку,
бо мелодії виводить під чужую дудку.
Розпродам майно до нитки (ну вважай до цента), –
заявляв колись амбітно нам міністр Гриценко.
В президенти знову суне зі старим забралом –
недарма ж його прозвали сірим кардиналом.
В КДБ давно навчався в матінці Росії,
а тепер – у президенти. Черговий месія!
Головою СБУ він не поміг народу,
вивести ж тепер бажає всіх на чисту воду…
Не учився Рабінович в університеті,
та пацан авторитетний в криміналітеті.
Громадянство Ізраїлю прихватив на зоні?
Знов потрібен депутат нам й президент в законі?!
Погляди нетрадиційні, справжня скотиняка –
він завжди опозиційний, щоб там не варнякав.
Віртуально вертить вила на очах загалу…
Ми іще не обирали просто ради-кала!
Лише я достойний крісла! – нам наступний вторить,
перелізши з Буковеля на Чернечу гору.
Не стидаються й у очі брешуть урки хижі,
знов баригу оберете – станете на лижі!
Ощасливить обіцяє виборців, нас сірих,
головний фіскал країни, звільнений Насіров.
Ще клянеться керувати чесно і з любов’ю,
та робитиме це як він зі слабким здоров’ям?!.
Знову мостить Україну під п’яту Росії
та чекає, коли прийде кум його, месія.
Стуса зрадив й Ураїну Медведчук-іуда,
як немає варіантів – Вакарчук хай буде…
Все життя останнім часом грою видається –
переважна більшість плаче, рідко хто сміється.
Ой, чи вдасться врятувати український човен,
як баригу за штурвалом поміняє клоун…
Проспівав вам, любі друзі, власні коломийки,
цих героїв перегонів однозначно – в мийку,
бо корупції коросту треба з них здирати…
В президенти ж варто, браття, кращих обирати!
02 – 07.08.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802079
рубрика: Поезія,
дата поступления 06.08.2018
Пишу про те, що бачу, відчуваю,
із чим не згоден, щиро не люблю.
Про те, Вітчизну як свою кохаю,
до бідних сповнений природного жалю.
Пишу про те, що не чекаю чуда,
надіятись на себе тільки звик,
існують в світі люди, не паскуди…
і свій стрімкий приборкую язик.
Ще сподівання, мрії і тривоги
вплітаю у поезії канву.
Долаю вперто я свою дорогу
й пишу про те, чим в світі цім живу.
05.08.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801949
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.08.2018
Нікого не хотів би я повчати,
озвучити лиш хочу лозунг свій:
Несправедливість бачити й мовчати –
то все одно, що брати участь в ній.
05.08.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801939
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.08.2018
(доросла)
Тобі я колисанку заспіваю –
спи, люба, ніч коротка в літній час.
Букет ромашок в полі назбираю,
хай він кохання збереже для нас.
Кохання квіти збережуть для нас…
Нехай тобі насняться теплі ночі
і маків очі в стиглих пшеницях.
Пригадую я нині стан дівочий,
вінок тобі з волошок до лиця.
Торкнуся ніжно я твого лиця…
Спочинь, жадана, зіроньки на небо
веде у мандри місяць-молодик.
Одну, найкращу з них, зніму для тебе,
вона прикрасить твій чудовий лик.
Такий чарівний, неповторний лик!
Поніжся, люба, ранок уже скоро,
насняться хай тобі казкові сни.
У почуттів моїх бурливім морі
зі мною разом знову утони.
Тепер як в юності літах втони…
Лише солодкі хай насняться сни!.
04.08.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801838
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2018
Просту запам’ятайте, гниди, суть –
останнім з вас ніхто не засміється,
бо кожного чекає Божий суд,
який нізащо вже не продається!
03.08.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801720
рубрика: Поезія,
дата поступления 03.08.2018
[i](дівчача)
[/i]
Тиша. Спить усе довкола,
навіває сон.
Свіжо. Пахне матіола,
ніч бере в полон
тих, хто бігав і сміявся,
грався і співав,
хто квітками любувався
і ходив на став.
Ніч прийшла і небо чисте
всіяли зірки.
Перламутрове намисто
облягли хмарки.
Як млинець янтарний місяць
котиться згори.
Став укрив зірковий ситець
літньої пори.
Лине музика природи,
чутно спів цикад
і доноситься з городу
ніжний аромат.
Спіють там смачні суниці,
відцвіли сади.
Із глибокої криниці
наберем води.
Завтра новий день настане,
буде знову гра,
а тепер, моя кохана,
спатоньки пора.
Спи красунечко маленька,
вічки закривай.
Татко любить тебе й ненька,
баю, баю, бай…
02.08.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801703
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 02.08.2018
Коханий, я повинна заявити,
що кожну ніч із іншою ти спиш.
До чого тут сім’я, робота, діти?
Та заспокойся, мов окріп кипиш!
Не треба мені тикати юрбою
і виявляти крайньої злоби.
Постійно я працюю над собою
і змінююсь суттєво щодоби!
02.08.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801671
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 02.08.2018
Московські „ве“ дістали всіх уже,
та й власні „ге“ набриднули не менше.
Ті зсередини долю Неньки вершать,
а інші – рот розкрили на чуже…
Невже ж то українцю стать бомжем?!.
Гризуть країну ззовні хижі „ве“,
а серцевину підлі „ге“ шматують.
В запалі слова доброго не чують,
усе частіш кусають за живе.
Чи все-таки лайно само спливе?..
З екранів всі про новий курс кричать,
білборди інше нам життя пророчать.
Отим вони нам голови й морочать,
тим часом шашіль Україну точить
і прагне вічності поставити печать.
Гордіїв вузол треба розрубать,
народ достойний кращої планиди.
Набридли вже і воші, й власні гниди,
що пруться в ріднім краї панувать.
Від них потрібно Неньку рятувать!
01.08.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801591
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.08.2018
Іде війна не тільки на Донбасі,
по всій країні нині йде війна.
У кожнім місті чи селі на часі
збирає підло щедру дань вона.
На Сході гинуть наші патріоти –
хто любить Україну, свій народ.
Та тих, що манять Неньчині щедроти,
цієї бійні вабить ще й зворот.
Поки народ оплакує героїв,
батьки до трун кладуть своїх дітей,
перевертні до України-Трої
впускають тишком нелюдів-гостей.
Вони під себе площі зачищають,
щоб мати змогу красти ще роки.
Народ байками ловко забавляють,
будують рай для себе на віки.
Попав під жорна ці Музичко-Білий,
не схибив, не здригнувся ниций кат.
Пішов у небуття Лісник немилий,
дуплет отримав в спину вже й Сармат…
Таких десятки й сотні по країні –
одні в СІЗО, а інші в бур’яні…
За те що слугували Батьківщині –
загинули в запеклій тій борні.
Так хто ж веде, за що і проти кого
чотири роки підлу цю війну?
Якщо та нечисть не боїться й Бога,
із чого треба ладить їй труну?!
Ще довго будем думати-гадати,
коли настане справедливий день?
Згадай усе як будеш опускати
за президента в урну бюлетень!
01.08.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801565
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.08.2018
Нічка розвішала зорі над обрієм,
ніби яркі ліхтарі.
Котиться сонячним променем здобрений
місяць о пізній порі.
Тихо у гаю, лиш листя колишеться,
а ще не спить соловей.
В нічку таку диваку саме й пишеться –
ямб зазвучить чи хорей…
Спомини… Спомини в’ються у просторі…
Тихо – один у гаю.
Лезом шаблюки козацької, гострої,
врізались в пам’ять мою.
Небо заквітчане ясними зорями,
помандрувати не гріх.
З ніччю краями літать неозорими
лину у думах своїх.
31.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801395
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2018
У Володимирів сьогодні іменини,
охрещення Руси знаменний день,
але не всім, бо в цю тяжку годину
порядним людям геть не до пісень.
Коли війна палає в ріднім краї,
коли в гроби батьки кладуть дітей,
якщо народ в державі прозябає –
від тих потрібно спекатись ідей.
Чужі свята за власні видавати, –
то був у всі часи великий гріх.
Та виживати нині коштом брата
не стидно, як нема своїх…
28.08.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801054
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.07.2018
Хто землю прихватив, хто булаву
чи інший шмат народного майна.
Триматись важко нині на плаву,
якщо ти тільки не кусок лайна…
28.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801033
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.07.2018
Тільки тебе бачу я серед ночі,
тільки тебе знову бачу я вдень.
Губи мовчать, але серце шепоче –
бачу тебе, хочу тебе, лише тебе…
В нашім саду вже розквітнули вишні,
пісню завів не одну соловей.
Думи навіює щемні й невтішні
запах солодкий чужих орхідей.
Тільки твоє ім’я знов промовляю я,
що чарівніше за спів солов’я.
Чиста краса твоя, мовби роса в гаях,
ніжна лебідко, кохана моя…
Де ми ходили крутими стежками –
папороть інша там нині росте.
Клени стрункі піднялись поміж нами,
в споминах наше кохання цвіте.
Нам про минуле нагадують діти,
що на стежках тих змінили батьків.
Та і вони розлетяться по світу,
їм не уникнути жвавих років…
Лише твоє ім’я все промовляю я,
що чарівніше за спів солов’я.
Чиста краса твоя, мовби роса в гаях,
ніжна лебідко, кохана моя…
Бачу тебе, тільки тебе,
любу тебе, милу тебе.
Хочу тебе, тільки тебе,
знову тебе, лише тебе…
27.07.2018
[i]* Це слова до раніше написаної моєю знайомою музикальної композиції, яка в майбутньому за волею Бога може стати піснею...
[/i]
Відеокліп пісні:
https://www.youtube.com/watch?v=etx0MeubxQg&feature=youtu.be
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800984
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2018
Ви народились, виросли й жили
у даній вам батьками Україні.
Так чому ж Батьківщину продали
за кусень хліба ви, невдячні тіні?!
Ви вчилися ходити по землі
навік вам Богом даної Вітчизни,
її любили, як були малі.
Чому ж тепер співаєте їй тризну?
Вас вивчила й путівку у життя
дала вже нелюбима Україна.
Вселяла віру в щастя й майбуття
вона життя вам вашого третину.
В народу вчилися співати тут пісень
і тут ваші батьки навік спочили…
Так звідки ж Неньку майже кожен день
уперто берете ви гудить сили?!
Ви Батьківщину кинули давно,
змінили хати на ординські юрти.
Чуже здається кращим вам багно…
Які ви українці? Ви – манкурти!
25.05.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800763
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.07.2018
Далеко уперед ступило людство,
настав нарешті двадцять перший вік.
В минулому лишилося паскудство,
коли не знав альтернативи чоловік.
Гуляю рідним містом і радію,
широкий вибір на найтонший смак.
Як гонорово звідусіль леліють
шедеври, що створив якийсь мастак.
Салони унітазів і сифонів
чи шмуток авторських, спакованих в тюки!
А студії прокладок і тампонів –
уяву розривають на шматки…
Нарешті сталось, Господи, здійснилось –
ми права вибору нарешті досягли!
Злетіли так, що й уві сні не снилось!!!
Як вправно нас насправді ж запрягли…
25.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800643
рубрика: Поезія,
дата поступления 25.07.2018
[i]Другу і брату Ігорю
з нагоди посвячення в сан
[/i]
Тернистий путь у чесної людини,
його пройти не кожному дано.
Служити Богу й людям благочинно –
немов писати світле полотно.
Тобі вдається, брате, це робити,
іди вперед – до Бога і людей.
Бажаю від душі тобі здійснити
найзаповітніших немало ще ідей!
25.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800637
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.07.2018
Нам замінили нині сурогати
продукти, речі, навіть почуття.
Сміття цього скопилися кагати,
змутніло вельми нинішнє життя.
Душі поривів менше усе й менше,
емоцій щирих не стає і слів…
Цінуються вони усе дешевше,
бо штучний сурогат уже зміцнів.
За цноту видається сутенерство,
в житті таке стрічалося не раз.
Любов змінилась дикістю – партнерством,
а з почуттів залишився… екстаз.
По-іншому ці речі називати –
як заміняти сечею саке.
Серед людей все більше сурогатів
без форми, стержня – підле і бридке!
В суспільстві геть андроїдів засилля,
настав незрозумілий нині лад.
Панують лжа, нікчемність і свавілля –
його величність… ниций сурогат.
24.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2018
Повзе угору вперто плющ
вночі і вдень, у дощ і спеку.
Під вітром поряд гнеться кущ,
та до плюща йому далеко.
Обвив той стовбур і гілля
здорового, міцного дуба,
зібравсь наверх і відтіля
вже розпускає гордо чуба.
В житті буває часто так,
що й без хребта гнучке свавілля
вилазить дубу аж на карк,
здавивши корінь, стовбур, гілля…
23.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800367
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.07.2018
Ну що, Клички, дивились поєдинок?
Побачили нарешті справжній бокс?!
Весь бій у русі й натиску невпиннім –
це диво, це спортивний парадокс!
Дванадцять раундів – вся техніка у танці,
дванадцять раундів ударів і вогню!
Горить лице суперника багрянцем,
та пробиває знов козак броню.
Гармонія стрімких думок і тіла,
козацьких предків запальний гопак.
Звершив ти, хлопче, дуже добре діло,
для Неньки-України гарний знак.
Ніяких імітацій чи обіймів,
нічого крім напору і жаги
до перемоги, як у кращих фільмах!
Кому ж уся краса та до снаги?
Так, так – Сашко, вже легендарний Усик,
невтомний український отаман.
Дай, Боже, у подальшім щоб він русі
здолав ще не один ворожий стан!
23.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800354
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.07.2018
В морське свічадо сонце зазирає,
промінням сипле по хисткій воді.
Світило з днем новим усіх вітає,
своїй радіє вроді молодій.
На п’ятім мілліарді власних років
під ноги світоч стелить оксамит
котромусь диваку, життя якого
у вимірах зірок одна лиш мить…
Пускає в очі зайчиків грайливо,
тче полотно із золотих ниток,
вплітаючи у часоплин дбайливо
із хвиль і промінців рясний танок.
По крайці моря, лінії прибою,
піщаним берегом удаль іде юнак.
У постаті знайоме щось до болю,
вже зустрічався десь той одинак…
Дивак радіє сонцю ніби чуду,
мереживу із піни та води,
що веселково виграє повсюди
і тихо злизує залишені сліди…
20.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800077
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.07.2018
Не бачу у країні кандидата,
хто б крісло президентське міг зайнять.
Для нації такого собі тата,
і не важливі тут ні вік, ні стать,
щоб жив лиш інтересами держави,
свого й рідні він бізнесу не мав.
Щоб мозок був у нього не іржавий,
а головне – щоб той гарант не крав!
Нікого цим я твором не неволю,
та хочу все ж спитати про своє –
а механізм народного контролю
за діями гаранта у нас є?
Немає впевненості жодної у тому,
найкращий що залишиться таким,
як скінчаться всі виборчі судоми
і ступить він у президентський дім.
В такім постійно діючим цейтноті
відсутність кандидата – це біда,
гарантіям як президентській цноті
ми не зів’єм законності гнізда!
18.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799860
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.07.2018
Земля свята всьому життя дає,
вона усіх до себе і приймає…
Це Батьківщина, мати, це твоє
й ціннішого за них уже немає!
Землею Ленін підкупляв селян,
цариця нею козаків манила.
Для українця що пшеничний лан,
то воля, слава і батьківська сила.
Який же українець без землі,
а чорноземи – то його багатство.
Продати – що довести до петлі,
не краще як вчинити святотатство!
Продати, що порушить родовід,
як прадідів забути честь і славу.
Це все одно, що втратити свій рід,
пустити з молотка свою державу!
Земля Вітчизни, предків наших стан,
полита рясно потом ти і кров’ю.
В тобі останки козаків, селян
догляне хто з синівською любов’ю?
Продати матір – як вдягти суму.
Вона у нашім ріднім древнім краї
належати повинна лиш тому,
хто землю цю безцінну обробляє.
Багатство це леліє і кохає!
18.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799858
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.07.2018
Тебе я кохатиму вічно,
бо смерть – то іще не кінець.
Іде лише плоть в потойбіччя
у люблячих щиро сердець.
Загубі любов не підвладна,
кохання живе у віках,
бо нитку святу Аріадна
лишила в Тесея руках.
Любов поміж нас не загине,
не кане вона в небуття,
у небо зорею полине.
Кохання – це вічне життя!
17.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2018
Щасливим бути треба тихо,
бо візьмуть завидки своє,
оточить вас зненацька лихо
і поступово дожує…
У щасті жити треба мовчки,
а не кричать про це кругом,
бо ложка дьогтю в меду бочку,
знайдеться завжди аж бігом!
Щасливим бути треба тихо,
та як реально це зробить?
Коли людина щастям диха –
ним поділитись норовить!
17.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799742
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.07.2018
В Дніпрі горить Бердянська висота –
то Самозахист став у оборону.
Збентежила кого картина та –
вставай на захист правди і закону!
Хіба так можна жити в наші дні,
знущатися над глуздом і над правом?
Всі небайдужі люди в цій борні
виходять захистить свою державу!
Не ту, не крамарів і посіпак,
а нашу Неньку, волю і свободу.
Для патріотів це не просто знак,
це знак для українського народу!
17.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799611
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.07.2018
Якби ж ті знали павичі,
про що народ простий мовчить,
то беззаконня б не творили
та не пушили хвіст і крила,
в джерело влади плюючи.
Коли б те знали палачі…
За що, не знаю, називають
мою країну тихим раєм –
народ в ній мучився колись,
рікою сльози там лились,
криваві сльози! Я не знаю,
таке чи є у світі зло,
щоб в ній і зараз не жило?
Ми ж безпорадно споглядаєм,
жиріє як нове хамло!..
Не називаю її раєм,
країну ту, що дику зграю
перевертнів пригріть змогла.
Багатства всі їм віддала
і панахиду відспівала
своїм синам, яких немало
загинуло у тім раю…
В краю донецькім їм свою
покласти голову – то доля?
Тяжка робота – мов неволя,
а заробити не дають…
Там віру в майбуття мою
чужинці підло у могилу
із обіцянок положили.
Батьки там, плачучи з дітьми
(а ті голодні, босі й голі),
спили безмір лихої долі
у власній хаті!.. Бідні ми
розлізлися межи людьми,
хто до Іспанії, хто в Польщу
на заробітки… Стид і страм!
Другі в Московщину ходили,
поки охоту не відбили…
Заробітчани, горе вам!
Не справдились завітні мрії!
Для чого в світі живете?
Життя у наймах ваше тліє,
у наймах голови сивіють,
у наймах, чемні, й помрете!
Мені аж страшно, як згадаю
ту Україну, що була!
Невтішні й нині в нас діла –
ми скніємо у ріднім краї,
на праведній своїй землі
усі, великі і малі!
Нового ката обираєм
і з ним тихенько живемо,
лани за безцінь оремо,
сльозами й потом поливаєм,
а що робити – все не знаєм…
Чи знаємо, та мовчимо?!
Нас окрутили підлі пси,
тримають у новій неволі,
а ми їх терпимо сваволю,
такі у нас тепер часи…
Сміються вороги над нами,
вони зробилися панами
і правлять всими! Он дивись:
золотоверхий похиливсь
і нечисть з храму виглядає…
Та нам блаженним все одно,
ліси карпатські вже давно
ті за кордон переправляють…
Занепадає любий край,
а все чому – себе спитай,
чом животієм в ріднім раї?!
Хто ж допоможе бідним нам,
якщо сами цього не зробим?
Хто відсіч дасть отим катам
чи з материнської утроби
нас поведе черговий хам?
Свого немає в нас пророка,
на українській всій землі?
Як ці не виправим пороки,
то згинемо раніше строку,
розтанемо в густій імлі…
Усі – великі і малі!
16.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799607
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.07.2018
Не все продати можна і купити,
не купиш щастя, горе не продаш.
Сніговика, хоч плач, не зліпиш літом
і на льоду не облаштуєш пляж…
На все завжди існує час і місто,
для всього розмір є свій і фасон.
Не тішить форма, як немає змісту,
і не зворушить гра не в унісон…
Себе пізнати – мудрість то велика,
а підкорити ще й удачі ріг,
як досягнути апогею, піку…
А інь та ян – у цьому оберіг.
15.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799450
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.07.2018
У чім секрет маститого поета? –
сушу свій розум рік уже чи два!
За цей період – жодного сонета,
кудись поділись рими і слова…
Його ж вірші, немов шари у лузу,
влучають людям в душі і серця,
бо має він свою царицю – Музу,
що не напише – все їй до лиця!
Не сплю вночі, сушу постійно мізки,
напружено стараюсь уявить
струнку ту, молоденьку, гарну кізку
і очі не змикаю ні на мить!
А може все пусте і треба спати,
відновить творчі сили дужий сон,
поверне Музу знов в мої пенати,
як руно золоте колись Ясон?!.
15.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799448
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 16.07.2018
Як довго, люба, я тебе шукаю,
прекрасна незнайомко юних мрій,
У снах казкових моє серце крає
блакитний погляд із-під довгих вій.
Твої глибокі волошкові очі
долають ночі непроглядну млу
і душу ніжно подумки лоскочуть,
що перлами стікає по чолу.
Іди до мене, мила чарівнице,
замерзлу плоть зігрій своїм теплом.
Напитись дай із чистої криниці,
укрий од вітру лагідно крилом.
І світло бризне променів рікою,
просіється крізь долі вітражі.
Воно мене ще манить за собою,
та то – лише уява! Міражі…
15.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799351
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2018
Що сталося із цим шаленим миром
в технологічний двадцять перший вік?
Ми вигаданим молимось кумирам…
Настав нарешті лицемірства пік?!
Прийшли часи, коли державі „Слава!“
сказати – злочин і недобрий знак…
У чім підтекст, яка вина держави?
Який оте все видумав дурак?!
В честь перемоги „слава Україні“
на камеру сказав один хорват.
Хоча живе в своїй він батьківщині,
та Віда друг мені і навіть брат!
Не орки чи ординці, а слов’яни,
хорвати, Домагоєви брати,
в Москві гукнули „Україні слава!“
воістину братерство щоб спасти.
У всі часи, споконвіків і нині,
на ворогів нехай наводять жах
прості слова ці – „Слава Україні“
і сіють посмішки у друзів на вустах!
15.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799340
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.07.2018
Поміж річок русинських повноводних,
серед полів безкраїх і лісів.
Людей стрічалось досить благородних
із давнини і до нових часів.
З Галичини пригадую Данила –
русинів князя, навіть короля;
його авторитет, військову силу,
таких не часто нам дає земля.
Він від татар щита хотів створити,
в Європи допомоги попросив,
а та, панянка жадібна і сита,
не стала витрачати власних сил.
Та непорядність просто не минає,
дісталось всім гостинців від Орди.
В наш час Європу чи не те ж чекає?
Лишилися б від неї хоч сліди!
Князь будівничим був зело великим –
Львів, Крем’янець і Холм побудував.
Даниловим чеснотам бракло ліку,
про нього літописець так сказав:
Король Данило мудрим був і добрим,
усим тим славу князь собі здобув;
розсудливий і з норовом хоробрим –
по Соломоні другим мужем був!
Його ім’я гриміло в повну силу,
та якось сумно й болісно мені –
чи думав, чи гадав наш князь Данило,
що буде спати вічно в чужині…
11 – 14.07.2108
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799311
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 14.07.2018
Про чесність, принциповість і відкритість
з усіх каналів „слуги“ нам кричать;
свої з трудом скривають лоск та ситість,
за власні ж статки – мов німі мовчать.
Щоб ситуацію у зРаді змалювати,
багато добирать не треба слів –
на голоси погляньте депутатів,
як зачищають ЦеВеКовський хлів.
Питання це стоїть ще з того часу,
на пам’яті курйозний інцидент,
як підрахуєм оголошений дочасно
умовно-достроковий президент.
Взяла вже старт свій виборча гарячка,
знов вартість місць у ЦВК росте
а кандидатам дошкуля сверблячка –
тож чесність виборів – питання не пусте!
Як виборна розпочалась гонитва,
вся чесна та прозора як ніде,
чому ж така повномасштабна битва
за підрахуїв знову в зРаді йде?!
14.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799296
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.07.2018
Не раз, не два ми чули древнє Слово
про Русь, про Київ, Ігоря полки…
Народ говорить, що слова – полова,
і це все більш дається нам взнаки!
Чому рукописи старі та стародруки
зібрать цариця повеліла всі?
Щоб борзописцям розв’язати руки,
щоб фальшувать історію Русі?
Згоріло чом єдине древнє „Слово“,
Москву Кутузов потім як палив?
Кому потрібна байка про основу
слов’ян – говорить нині часу плин.
Чом знаний Ігор рвав окремо жили,
на половців ходив зовсім один?
Об’єднані чом не підтримав сили,
якщо Русі він київської син?
До кого так звертався літописець,
як „браття“ в Слові про похід писав?
Фальсифікатор він чи борзописець,
а може князь він і учасник сам?!
Було б незайвим також розібратись,
чом найцінніші фонди не спасли –
рукописи в столиці чом лишались,
як значно менші цінності звезли?!
Тому й „Задонщина“, написана пізніше,
для Слова стала першоджерелом –
царизм в історії прорив для себе нішу,
в своїй меті ідучи напролом.
А сумніви малі про автентичність
карались жорстко ще й при СРСР –
так штучно будували орки вічність,
себе поводять так вони й тепер!
Чехізмати рябить підробне Слово,
росіянізмів – ліку в нім нема.
Та де ж предмет, дослідження основа,
коли відсутня пам’ятка сама?!.
Що ж нам повідав ти, Бояне віщий,
хто спонукав тебе оте зробить?
Мовчить історії старої попелище,
бо вічним сном той незнайомець спить…
13.07.2018
https://www.youtube.com/watch?v=7KpM7fNf_fI
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799193
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 13.07.2018
Людина п’ять десятків тисяч років
існує у Європі на загал,
але сучасної історії уроки
спростовують весь попередній шал.
Від кого ми, сучасні українці,
хто наші предки – кельти-вояки?
Куди поділись арії, трипільці,
всота́ли їх минувшини віки?
Назад десятки тисяч років тому
із Африки прийшов сюди народ,
та льодовик, діставшись його дому,
без жалю заморозив всіх заброд?
На зміну їм прийшли вже інші люди –
це землероби древні із Балкан?
Заполонили вільні землі всюди,
але і їх безслідно згинув клан?
Хто ж, кроманьйонці чи неандертальці?
Ні ті, ні інші – ми із цих країв!
Ми народились тут, тут наші шанці,
що вистояли в тисячах боїв!
І заселили предки всю Європу,
згубивши з часом значення своє…
Чому так сталось, наслідки потопу?
На ці питання відповіді є?
Минуле значення завжди велике має,
але тепер не варто голосить,
а щоб Вітчизна стала знову раєм –
колиску ту потрібно відновить!
13.07.2018
https://www.youtube.com/watch?v=Q7tWfDBl9-c
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799180
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 13.07.2018
Віками Україну ґвалтували
її відвічні браття-вороги.
Брехню за правду часто видавали,
історію кували в ланцюги.
Зі зрадників героїв все ліпили,
героям Неньки ж – ставили тавро.
Старалися позбавить її сили,
щоб тік назад уже й старий Дніпро.
Споруджували пам’ятки наймитам,
давали їхні ймення городам.
До їх підніж вінки носили, квіти
й наказували це робити нам.
Історію у творах вивертали
назовні хутром, ніби той кожух.
Най істини невільники не знали,
щоб придушити геть бунтарський дух.
Синів, Вітчизні відданих, гнобили,
гноїли в тюрмах, дальніх таборах.
Їх по Сибіру всіх розпорошили,
мов Калнишевського тримали в Соловках.
Історію потрібно відновити –
скажу і ще казатиму не раз.
Лиш істина дорогу всім освітить,
вона в майбутнє нам дороговказ!
11.07.2018
http://mahno.info/svitlo-ukrayinskoyi-pravdy/pro-ukrayinu/597-yak-peremozhna-bitva-za-ukrayinu-svyatkuyetsya-prograshnoyu-vdeo.html
http://vgolos.com.ua/articles/gerakl__prabatko_ukrainy_i_tse_ne_zhart_322894.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798921
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 11.07.2018
Два яблука дитя тримало,
на вигляд гарних і смачних.
Гостинець де воно дістало,
не відав я, та то не гріх.
Звернувся щиро до малого, –
Одне дай яблучко мені.
А той з-під лоба зирнув строго,
примружив очі враз ясні.
Та потім надкусив нечуло
обидва яблука мерщій.
Ділить не хоче, – промайнуло, –
малюк смачний добуток свій.
Але хлопчина зиркнув знову
із-під своїх пухнатих вій
і, не промовивши ні слова,
мені простяг дарунок свій.
Беріть оце, воно смачніше, –
спокійно вимовив малюк,
а я у цілковитій тиші
відчув сердець шалений стук…
Тож не спішіть чимдуж судити
по перших проявах чогось –
навчити можуть навіть діти!
Щоб каятись не довелось…
10.07.2018
* За мотивами притчи автора сайту КП "Тома".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798786
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.07.2018
Ти видатний сучасності поет?
У тебе звань – як у собаки блох,
художник незрівнянний і естет,
здобутків маєш скриню й повний льох?
А що ж такого пан цей написав,
чим ощасливив славний свій народ?
Сьогодні темним нам повідай сам,
як захищав Вітчизну від заброд.
Говориш Ненька в кожного своя,
що мови нам потрібно розвивать?..
Не буде діла з даного роя,
в народі кажуть так – ні дать, ні взять!
І цих митців – хоч греблю вже гати,
шедеври строчать й поглядають в ліс.
Щодо таких – давно я „йду на ти“,
бо під ребром у них сховався біс.
09.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798682
рубрика: Поезія,
дата поступления 09.07.2018
Чи є для них хоч щось святе?
Для тих перевертнів у владі.
Собі майбутнє золоте
вони будують й тому раді.
Куди їх жадність заведе?..
Чи є для них хоч щось святе?
Для цих паяців від мистецтва
на все готових, а проте
лише нагадують купецтво…
Та врешті-решт – то все пусте.
Чи є для них хоч щось святе?
Для пастирів отих, що Бога
десь залишили за порогом,
сховавши фальш свою під тоги.
Вона їх в пекло приведе!
Чи є для нас хоч щось святе?!.
Дияволу заклавши душі,
до всього стали ми байдужі,
змінили реквієми туші,
бо мрія в серці не цвіте…
Так є для вас хоч щось святе?!
08.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798666
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.07.2018
Ну, ось і все – настала тиша,
куртина впала на поміст.
Вже хвиля вічності колише
життєпису останній лист…
Жбурнув своє життя на плаху
за волю рідної землі.
Ти у борні не відав страху,
але не згинув у петлі.
Не закликав народ до зброї,
та все життя у боротьбі.
Вітчизни істинним героєм
залишив славу по собі.
Таких як ти земля роджає
один лиш раз на сотню літ.
Сьогодні в вічність проводжає
тебе весь український світ.
08.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798514
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.07.2018
На Івана, на Купала
папороті цвіт шукала –
віднайшла квіток букетик…
Далі – краще без патетик.
На Купала, на Івана,
вся була від щастя п’яна.
Захопила юна врода,
ніч водила хороводи.
На Івана, на Купала
через вогнище стрибала –
обпалила брови й коси,
пелену змочила в роси.
На Купала, на Івана,
поринала у нірвану,
з головою у кохання
все пірнала як востаннє.
На Івана, на Купала
хлопців медом частувала,
пригощалась солоденьким –
бавиться тепер з маленьким.
На Купала, на Івана,
стріла серця свого пана,
та любов була та згубна –
молодик уже був шлюбний…
На Івана, на Купала
дівка враження збирала –
запаслась на цілий рік,
пам’ятатиме ж весь вік!
07.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798496
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2018
Ідуть останні з наших могікан
на небеса, у височінь, у вічність…
Чи вже і ти зібрався, друг „Лук’ян“,
невже спішиш туди, у потойбічність?!.
Зробив за свій багато довгий вік,
та скільки, брате, міг би ще зробити.
Благим ділам твоїм я втратив лік,
таким як ти – два віки треба жити!
Сумує Ненька літньої пори,
молюсь і я, прошу здоров’я в Бога.
Ти не сприймав нечесних правил гри,
з тобою в вічність ціла йде епоха…
З Вітчизною у серці все життя
і Акту незалежності ти автор.
Так хто ж заради Неньки майбуття
підхопить з рук твоїх синівських прапор?!
07.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798446
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.07.2018
Тендітну, в сукенці шкільній,
із бантами у косах,
зустрів з країни юних мрій
тебе русоволосу!
У білих гольфах, каблучки
та фартушок ажурний,
і оченята-світлячки –
увесь "прикид" гламурний...
У літні ці, поважні, дні
назвав би те я шалом,
та саме з юності мені
наснилась на Купала.
Давно не відчував весни
на дні душі своєї,
але я знову бачу сни,
часів весни тієї…
07.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2018
Навіщо я пишу вірші? –
мене запитують нерідко.
Вони комусь не до душі,
комусь – як в полі маку квітка…
Для чого я пишу вірші? –
щораз цікавляться колеги.
У чім для мене суть маржі,
де все як з Альфи до Омеги…
Для кого я пишу вірші? –
інтересуються частенько.
Чи задум свій уже звершив,
чи захистив Вітчизну-неньку…
Питання ставляться всерйоз,
а хтось тихцем гримаси корчить.
Хоча для мене це курйоз,
та що робить людині творчій?!.
Бо творчість – то такий рушій,
здолає біль, журу, тривогу…
Вірші пишу я – для душі!
А ви як думали, для чого?
06.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798330
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.07.2018
Дивлюсь на Грацію, довершеності символ,
доладності вершину і краси.
Вона пробуджує завжди життєві сили,
немов краплини божої роси.
Величність ліній манить безумовно
і легкістю своєю полонить,
а ті про цноту скажуть красномовно,
що свіжістю джерельною п’янить.
Невимушена витонченість рухів –
естетика природи, божий, дар.
Знімаю перед нею капелюха,
в цім не завадить навіть пеньюар.
Дивлюсь на Грацію, довершеності символ,
доладності верхів’я і краси,
та внутрішню її я бачу силу –
красу душі, що скарб на всі часи!
04.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798157
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2018
Де в Бог-ріку святий Інгул впадає,
у сиву давнину, ще в бронзи лад,
історія нам достеменно бає –
заклали наші предки Дикий сад.
Тут славної минувшини сувої
сплелися в неповторний пантеон;
до Ольвії, часів Гомера й Трої –
у наш причорноморський Іліон.
Античне городище древніх русів,
це місто зброярів, ремісників…
Засноване задовго до улусів,
жило і квітло протягом віків.
Ще не було Німфея, Херсонеса,
(лиш води рік зливалися в посад),
Пантикапея, Тіри… З волі Зевса
над Бугом зеленів наш Дикий сад.
Так, Миколаїв – неповторне місто,
для кожного із нас воно своє.
Комусь ласкаве, рідне і барвисте,
таким воно уже й для мене є.
Наш Миколаїв, місто корабелів,
це древній порт всіх світових морів,
колиска вчених, рай для менестрелів,
турбін, авіаносців, якорів…
Люблю мій Миколаїв знову й знову,
нічних гірлянд замріяні вогні,
Інгул, що вигинається в підкову
навкруг Аляуд у житті-борні.
Люблю наш Миколаїв, місто-казку
на берегах великої ріки,
а ще молю йому про божу ласку –
живи і квітни знову й на віки!
03.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797968
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.07.2018
Із виборами знов заворушились
старі представники країни рад –
плести на наші гроші заходились
із обіцянок липових парад.
Просякло лицемірством кожне слово,
ростуть білборди знову як гриби –
будує дзяблоніс собі основу!
Країна запрацює чи раби?!
Зірки Давида ярко в небі сяють,
але блаженним досі невтямки –
нас новим курсом вкотре обіцяють
вести вперед старі провідники.
24.06.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796868
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.06.2018
Зі мною стрітись думав хто в раю,
вас вимушений дещо засмутити.
Не шанував планиду я свою,
і не давав їй в спеку доста пити.
Частенько сходив з битого шляху,
щоб віднайти одну, свою, дорогу.
Бо ненавидів чванство та пиху
і мало вірив казочкам про Бога.
На чорне біле ще не звик казать,
хвостом виляти, щоб пролізти вгору.
Тому байдужі нині вік і стать,
якщо про вічне міркувати впору.
Дивлюсь на Вовчу з сивих Бурханів,
пригадую село, своє дитинство.
В лимані тоне присмак наших днів,
спливає з сонцем неповторне дійство.
23.06.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796860
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.06.2018