| Сторінки (1/9): | « | 1 | » |
***
Там у полі тополя гірких сліз проливала,
там у полі тополя так на когось чекала.
І наплакала ріки, що всі доли залили.
Ти казав: «Ми навіки разом будемо, мила.»
Ти казав: «Моє серце не палає без тебе,
ти для мене єдина, моє сонце і небо».
Та прийшла в край наш рідний зла, лихая година
і тепер жодна матір вже не діждеться сина.
Налетіли, мов хмара, посікли, порубали
і дівчат молодих всіх у полон забрали.
Почорніло те поле від вогню і від крові,
тільки гнеться під вітром одинока тополя.
Ти пробач мене, милий, за тяжкую провину,
не змогла полюбити я від ворога сина.
Краще в полі тополей із покон і до нині,
аніж з нелюбом жити у далекій чужині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2015
***
Быть кем-то, умереть никем,
взлететь, упасть и вновь подняться,
мечтать, не верить и пытаться
родится вновь, все поменять,
забыть и вспомнить, все понять,
рыдать, смеяться, удивляться,
жить сердцем, жизни не бояться
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620581
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 12.11.2015
***
Осінні пахощі в повітрі, мов перли, вранішня роса,
і шовком стелиться на вітрі її розплетена коса.
Вона чекає. Сонце сходить побачити її красу.
Вже гіркий відчай серце зводить, помітно на щоках сльозу.
Вона чекає, та не сонця, від нього серце не болить.
Вона все жде, коли в віконце коханий визирне на мить.
Її глибокі сині очі, яким так заздрила ріка,
вдивлятись ладні хоч до ночі в знайому постать юнака.
Не прийде він. Вона вже знає. І не покличе як колись.
Чому ж і досі пам’ятає слова, що з вуст його лились.
Слова і свій безжурний сміх. І знов слова – приємні, ніжні,
а згодом, мов холодний сніг, що випав на розквітлі вишні.
Говорять, час – найкращі ліки, та котрий день уже минає,
Вона трояндою навіки в садку схилилась і чекає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2015
Я дивлюсь у твої оченята
і бачу майбутнє в них,
озорені, мов перед святом,
кладезі істин простих.
І хочеться довго жити,
дивитись як ти зростаєш,
радість і сум розділити,
коли падаєш ти злітаєш.
Я відкрию для тебе всесвіт,
передам тобі досвід свій,
щоб відчув ти життєвий плескіт,
знайшов шлях до здійснення мрій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620001
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 10.11.2015
Держи меня крепче, не дай мне разбиться,
изломаны крылья – я больше не птица.
Я больше не странник, не вижу дороги,
не служат мне больше изменники - ноги.
Я больше не рыба в бесчисленной стае,
а жалкий изгнанник в заброшенном крае.
Держи меня крепче, ведь я еще здесь,
пока первозданный огонь во мне есть.
Пусть стану я ветром, взлечу без оглядки,
весь мир на ладони, сыграй с судьбой в прятки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619999
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 10.11.2015
Колыбельная.
Ночь пришла, пора в кроватку, засыпай, малютка.
В чистом поле спит лошадка, а в лесу – мишутка.
Закрывай же глазки, крошка, сладких тебе снов,
вон клубком свернулась кошка – грозный мышелов.
Дождик за окном не плачет, ветерок уж не шумит,
зайчик по лугам не скачет, ведь уже давно он спит.
Птички спят и спят зверюшки, не скребется в углу мышка,
рыбки спят и даже мушки, засыпай и ты, малышка.
Видят сны деревья, речка, дремлет и наш папочка,
догорает уже свечка, засыпай же, лапочка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619727
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 09.11.2015
***
Є два світи в багряному заході сонця.
Є я і ти, і не потрібні гучномовці,
щоб всі дізнались як тебе люблю,
хоч кожен день з тобою не ціную
і все, що нами створено, руйную,
і з дня у день пробачення молю.
Є два світи в рожевому світанку.
Є я і ти, що сіли в сонця барку,
і попливли, напнувши мрій вітрила,
туди, де не існує зла і болю,
де ми самі творці своєї долі,
два тіла, а душа – єдине ціле.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619723
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2015
Я точно знаю счастье в том,
когда ты, возвращаясь в дом,
встречаешь тех, кто тебя любит,
когда с утра тебя разбудит
беззаботный детский смех,
когда не страшен стыд и грех,
лишь только б знать, что рядом те,
кто в повседневной суете
тебе забыться не дадут,
всю жизнь с тобою проживут.
И даже, если далеко, -
на сердце сразу же легко,
и солнце светит, дождь не льет,
ведь дома тебя кто-то ждет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619322
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.11.2015
Я тебя ненавижу за то, что люблю,
я во снах тебя вижу и куда-то иду.
Наверно, туда, где тебя не бывает,
где надежды под ступнями ног моих тают,
где встречают рассветы безликие лица,
в мир, где ничто никогда не приснится.
Я тебя ненавижу за то, что люблю …
Снова голос твой слышу и я ненавижу,
колотится сердце загнанной мышью,
когда понимаю – чудес не бывает.
Тебя я забуду, с тобой я не буду,
себя не унижу, ведь я ненавижу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619321
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.11.2015