| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
Кохання – вічність
Чи лиш мить?
Чому так се́рденько тремтить?
Коли побачиш ти його
Подумаєш, мабуть, це мій,
Такий коханий, дорогий.
Мине той час
І зрозумієш ти не раз
Що мить кохання чарівна!
А без кохання ти одна.
Хоч тяжко інколи буває,
А мить кохання та минає,
А серденько воно ж тремтить
Кохання вічність
Чи лиш мить?
Моя бабуся говорила
Кохання, як зірка миготлива,
Горить та миготить,
Людей звичайно веселить!
Та пам’ятай, моя голубко,
Воно як зіронька згорить
В одну єдину мить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2016
Буває тяжко на душі
І ти не знаєш що робити
Але ти знаєш те одне,
Що ти повинна жити!
Так набридло бачити щодня,
Яке життя несправедливе
Як ті, що обіцяли гарне майбуття
Лиш посміхнулись так зрадливо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640476
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2016
Дитинство……швидкоплинне
Зовсім недавно був ти малюком
Ходив в дитячий ти садок,
А потім школа менша, старша
І тут вже юність та безстрашна!
Здалось, що це був лиш казковий сон
Такий яскравий, дивовижний,
Як звуковий той обертон
Вже не повернеться той сон!
Та ось вже незабаром
Чарівна юність відійде
Не згай її ти даром,
Вона як дитинство те пройде!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640370
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2016
Зимовий день…..зимова тиша
Сидить вона зовсім одна
А навкруги нема нікого
Вікно, зима та лиш вона.
Окрім книжок нема нічого,
Щоб так цікавило її
Не чекає дзвінка вже ні від кого
Закрите серденько її
Та ось..в один зимовий вечір
Пролунав дзвінок тієї ночі,
І він, немов, заглянув їй у очі
І там знайшов він ту розраду,
Яку шукав, мабуть, давно
То був якийсь ковток повітря,
Був схожий він на казкаря,
Який подарував зимову казку
На жаль, була це лиш маска
А ніяка не зимова казка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2016
Колись буває мимоволі
Приходить думка вогняна
Чи маєш ти всього доволі
Того, що так душа бажа твоя?
Чи ти живеш на цьому світі
Щоб їсти, пити, спати,
Походити погуляти?
А життя…воно ж проходить,
Не залишаючи слідів,
Коли живеш отак безслідно
Не помічаєш ти слідів,
Які тобі даються з неба,
Щоб ти обрав собі той шлях
Колись же з’явиться потреба
Не бути схожим на невдах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639321
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 28.01.2016