| Сторінки (13/1240): | « | 11 12 13 | » |
Мені сміятись, а чи плакать,
Чи вовком вити уночі,
Щоб ці страхи́́́́ і ці кошмари,
Та не сиділи на плечі.
Напевно, стра́шний цей діагноз,
Коли зненацька так сказать,
Бо цей ......................оз
В могилу буде заганять.
Чи вистачить боротись сили,
Терпіння хватить чи мені?!
Бо так життя це підкосило..
Чи я радітиму весні ?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741553
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=jEJk4gIljX4[/youtube]
Несуться роки́ стрімкою рікою,
А я все життя йду по́ряд з тобою.
Цвіла́ вже не ра́з червона калина,
Ми маєм доро́слих: до́ньок і си́на.
Цвіла́ вже не ра́з червона калина,
Ми маєм доро́слих: до́ньок і си́на.
Не ма́ли в житті вели́ких ми грошей,
Проте́ подиви́сь - в нас внуки хороші.
Зростили дітей, зростають онуки
І з ними у нас не буде розлуки.
Зростили дітей, зростають онуки
І з ними у нас не буде розлуки.
Було у нас все́: і радість, і горе,
А сліз тих пролито, як цілеє море.
Нас чорна смуга́ по життю поводила...
Підтримка твоя́ була́ так важлива.
Нас чорна смуга́ по життю поводила...
Підтримка твоя́ була́ так важлива.
Вже наші роки у осінь вертають
І нас залюбки онуки вітають.
За те, що ми вдвох і в радості, й в горі,
Безмежно і щиро дякую долі.
За те, що ми вдвох і в радості, й в горі,
Безмежно і щиро дякую долі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740776
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2017
Як добре в лісі літньою порою
Повітрям дихать свіжим, запашним,
Де на одинці там вже сам з собою,
Став від турбот ти вільним і легким.
Ідеш повільно ти поміж ялинок,
Вбираєш серцем цю п’янку красу,
Не вибираєш лісових стежинок,
Збиваєш з ніг ти вранішню росу.
І тріскотять гілки попід ногами,
Що закотилися в суху траву.
Молодшаєш душею і роками
І слухаєш ти пісню лісову.
Співають птахи тут так безтурботно
Своїх дзвінких зворушливих пісень.
Стремиться вдаль життя безповоротно.
Сідає сонце і минає день.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740775
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.07.2017
А за селом пшеничне поле,
Де так буяє маків цвіт,
Де волошкове синє море
Із теплим вітром шле привіт.
Давай візьму тебе за руку
І поведу у ці поля,
Розвієш ти душевну муку
І посміхнеться нам земля.
А жайворонок в синім небі
Свої співатиме пісні,
Вони є для душі потреба -
Хвилини радості ясні.
Розкинулось пшеничне поле,
Колосся гне аж до землі.
Безмежно вдячна тобі, Доле,
Що я живу в цій стороні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740110
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2017
Повільно вів собі під руку
Стареньку матінку свою
І відчував душевну муку -
Ще совість маялась йому.
Привіз він матір у лікарню -
На місяць цілий залишив:
Вже лікувати було марно,
Він і провідать не спішив.
Отак старенька доживала
Останні дні свої в журбі
Та все в віконце виглядала,
Вже й сльози виплакала всі.
Синок єдиний весь у справах,
До того ж в нього є сім"я,
Зростив дітей він, як на славу -
Стара ж дратує, дошкуля.
Віддали бабу на турботу
Чужих людей і лікарів.
Їм платять за таку роботу,
Хоч якби цього не хотів.
Тож доглядати вони мусять:
І годувать, і лікувать.
Та тільки хто синочка змусить,
Щоб матір рідну шанувать.
Лиш згодом він прийшов в лікарню,
Гостинців, ліків накупив,
І віднайшов палату крайню,
Там матір місяць, як лишив.
Безмежну радость він крізь сльози
В очах старечих прочитав -
Нічого вже вона не просить,
Її б додому лиш забрав.
Він по алеї матір водить
У лікарняному дворі
І погляд в сторону відводить -
Хай доглядають лікарі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740054
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2017
Вже ромашкове літо
Споришами сповито -
Зеленіє у лузі трава.
Там лежать сінокоси.
На них падають роси
І чекають на хлібні жнива.
Вслід за липовим цвітом
І бджолиним облітом
Забуяли колоссям поля.
За сумним небокраєм
Десь там сонце сідає
І на небо виходить зоря.
Вітерець затихає -
Все кругом спочиває
І у сутінках місяць гуля.
Ці лани і простори,
І ці ріки, і гори -
Це все наша з тобою земля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739922
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2017
Туркоче голуб до голубки,
Все біля неї припада,
І дзьоб у дзьоб, немовби, в губки
Її цілує, й пригорта.
Адже удвох, із нею в парі,
Ростили гарних голуб’ят,
Злітали часто, аж під хмари,
Навчали цьому і малят.
А як кружляти в небі гарно,
Ходити парою в дворі.
І навіть в дощ, коли так хмарно,
Чекати виходу зорі.
Туркоче голуб до голубки,
Вдягнувши сизий кожушок,
Немов протягує їй руку
Та просить даму у танок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2017
Ґулі,ґулі,голуби!
Ви летіте всі сюди!
Всіх вас хлібом погодую
Та насінням почастую.
Вам не бачити біди,
Сизокрилі голуби.
Ви не будете голодні..
Їжте крихти із долоні!
І злітають звідусіль
Голуби, бо бачать ціль.
Крихти всі хватають вправно
І смакують дуже славно.
Тут близенько до води...
Ґулі, ґулі, голуби !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739792
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2017
На все то є Господня Воля
І буде так, як Бог велить.
Якою б в нас не була доля,
Ми мусим правдою прожить.
Сумління щоб не дорікали,
Щоб бути з совістю в ладах,
Щоб діти потім не сказали:
"В житті зробив щось він не так".
І тільки - правда! В правді - сила!
Це говорили нам не раз
І де б життя нас не носило,
Запам'ятаєм на весь час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739573
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 27.06.2017
Шукала квітку я надії
І жовтий папороті цвіт.
Все вірила:здійсняться мрії,
Хоча пройде чимало літ.
Все вірила твоєму слову,
Що ти повернешся назад
І почуття вертались знову,
Й на мене сипались, мов град.
Я рвала польові волошки,
І маки у вінок плела,
Пускала пелюстки ромашки
За вітром аж на край села.
Отак, на тебе я гадала
Та вірила, що прийде час
І ти повернешся - я знала,
Й мене згадаєш ще не раз.
Ти повернувся, але пізно,
Бо промайнули вже роки..
Тут доля роль зіграла грізну:
Пішло кохання навіки́.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739572
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2017
Зацвітають в садочку жоржини -
Ці осінні прекрасні квітки
І тривалість погожої днини
Для їх квіту дається взнаки.
Бо настільки, яскраво-чарівне
Різнобарв’я у їх пелюстках
І між квітів немає їм рівних,
Грає сонце в жарких кольорах .
І червоні, і жовті жоржини,
Дивовижно цвітуть під вікном,
У той час, як ключі журавлині,
Линуть в небо за нашим селом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739156
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2017
Он там, за синім небокраєм,
Де простяглась небесна даль,
Думками часто ми літаєм -
Там крутиться життя спіраль.
Ми достеменно ще не знаєм
Законів нашого буття
І дуже часто ми питаєм:
У чому сенс цього життя?!
Бо це життя таке коротке:
Ось народився - вже й помер
І добре, як було солодке,
А як наповнене химер?!
Не зміряти усього болю,
Та й радість всю не взнати нам.
Ми нарікаємо на долю
І молимось не тим богам.
Щоб не пройшло життя даремно,
Потрібно правдою прожить.
Тоді розквітне, достеменно,
Цього життя яскрава мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734160
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2017
[Ballad]
Не хлібом єдиним
багата людина.
Потрібна для цього
відкрита душа.
[intro]
Не хлібом єдиним
багата людина.
Потрібна для цього
відкрита душа.
Щоб світ цей любити,
добро щоб творити,
потрібно щоб була
біда не чужа.
[instrumental]
Чужим перейматись,
іти, не здаватись –
хто стукає в двері,
той зможе відкрить.
Ще друзів хто має,
той горя не знає:
вони допоможуть
біду пережить.
[bridge]
[chorus]
Не хлібом єдиним
багата людина.
Потрібна для цього
відкрита душа.
Щоб світ цей любити,
добро щоб творити,
потрібно щоб була
біда не чужа.
[instrumental]
Незгоди здолає,
душа заспіває
і знову розквітне
у ній пишний сад.
А з нього по світу
веселковим цвітом,
духмяний полине
весни аромат.
[bridge]
[chorus]
Не хлібом єдиним
багата людина.
Потрібна для цього
відкрита душа.
Щоб світ цей любити,
добро щоб творити,
потрібно щоб була
біда не чужа.
[instrumental]
[outro]
[end]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734159
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2017
Дивись, моя мамо, вже сонце сідає
І вечір приходить до нас на поріг.
Вже тихим багрянцем все небо палає..
До тебе я лину з далеких доріг.
Я хочу з тобою завести розмову -
Про все говорити, як було колись.
В те тепле дитинство вернутися знову,
Де дні безтурботно летіли, неслись.
Стрічає в садочку спустошена хата
І стежка травою покрилась давно.
Вона зеленіє, вона не зім'ята,
Нікого з тих пір тут уже не було.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734010
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2017
Природа-матінка в журбі
Міняє клімат на землі.
Прийшла весна після зими,
Яку я кликала у сни.
Ростуть квітки, цвітуть сади,
Верба схилилась до води.
І любе сонце пригріва,
Вже шелестить в лузі трава.
І ось, невчасно, як у сні,
Мороз вернувся й - по весні..
Покрилась кригою трава -
Природа стала нежива.
Зів'яли квіти у саду.
Де та весна - вже не знайду.
Лиш вітер верби нахиля.
Йому все смішно. Він гуля.
Всміхнулось сонце угорі
На радіть нашій дітворі.
Зима злякалась і втекла,
Бо знає: ждемо ми тепла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734008
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2017
До нас на днях лелека прилетів
Однісінький із вирію додому.
Десь пару він в дорозі загубив,
Тож доведеться літувать самому.
Він важко опустився на гніздо,
Що на даху старенької хатини.
Воно вже тут змайстроване давно -
Не знищили ні дощ, ні хуртовини.
Сховав він дзьоб змарнілий під крило,
Підняв і заховав у пір’ї лапку,
Враз перед ним усе життя пройшло,
Не думав, що прийдеться ставить крапку.
Не буде більше в нього лелечат,
Й не будуть ті з кубельця вилітати
І над дахами цих біленьких хат
Сім’єю їм у небі не кружляти.
І зразу ж сірим став погожий день,
Ще й сонце заховалося за хмару,
Мовчать пташки – не чути вже пісень,
Стоїть лелека сам-один, без пари.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2017
День Перемоги ми з тобою,
У ці травневі дні весни,
Скрізь святкували із сльозою
Батьків. Вони – Діти війни.
А ми жили вже безтурботно:
Не знали горя та біди,
Хоч на душі було скорботно
В день мітингу після ходи.
Тепер і діти, в нас з тобою,
Мудріші стали вже як ми.
Вони зустрілися з війною
І деякі з них полягли.
Своєю кров'ю заплатили
За наш з тобою світлий день,
Щоб ми надалі мирно жили,
Вкраїнських слухали пісень.
Три страшні роки промайнули,
А в нас ще досі йде війна.
Що сталося - ми не забули,
Війна нікого не мина.
Ночами матерям не спиться.
Вони всім моляться Богам -
Нехай війна в нас закінчиться,
Дамо ми відсіч ворогам.
Хай наші діти, що воюють,
Залишаться усі живі.
А матері хай не сумують,
Хай скажуть: Ні! – клятій війні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733893
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2017
Хрущі гудуть собі в сливках,
А я сиджу - уся в думках:
У чому сенс всього життя,
Що відійде у небуття?!
Ці дні весняні промайнуть,
Сади вишневі відцвітуть.
Вже й літо в осінь поверта,
А там дивись: іде зима.
І не закінчується ще шлях,
Що десь там губиться в зірках.
Життя буяє і цвіте -
Красу й любов навкруг несе.
Мабуть, потрібно у цей час
І це важливо так для нас,
Радіти всьому - просто жить ,
Отак як є, життя любить.
Нехай живуть рослина й звір,
А ти в Добро скоріш повір,
Бо переможе воно Зло,
Щоб там на світі не було.
Твори Добро для всіх навкруг
І будь для кожного ти - друг.
Хай все буяє і цвіте,
І радість в кожен дім несе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733666
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2017
З очей котилася сльоза
І на граніті застигала.
Знайомі з Гімну всім слова,
Здавалось, душу роздирали.
Нічим не заглушити біль,
Що каменем лежить на серці.
Букети квітів звідусіль
Поглинуло смертельне скерцо.
Ніколи горе не мине,
Не заживуть душевні рани
І моє серце не прийме
Того, що ти тепер не з нами.
Ми часто чуємо слова
Подяки, що тебе зростили.
Пробач нам, сину, так бува, -
Від смерті ми не захистили.
Пробач за те, що ми живі –
Твоя душа десь з небесами.
Слова у пам'яті скупі,
Це нам пишатися синами...
Ти знаєш, ти у нас - Герой!
Ти - славний воїн України!
Хоч доля злу зіграла роль,
Ми відбудуємо руїни.
Ми обіцяємо тобі
Ось тут, на цій святій могилі –
З'єднаєм сили в боротьбі,
Дамо ми відсіч вражій силі.
І стане мирною земля -
Козацька вільна Україна.
Ще посміхнеться немовля
І ощасливить всю родину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732418
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2017
Вже так рясно цвітуть абрикоси
У моєму веснянім саду.
Умивають ранкові їх роси -
Милуватися ними іду.
Я так хочу до них доторкнутись
І вдихнути п'янкий аромат,
Щоб у цій благодаті забутись
І навести в думках своїх лад.
Хоч на мить, та забути тривоги,
Вигнать з серця журбу і печаль,
Бо пройшла я життєві дороги
І мені їх нітрохи не жаль.
Все було в них: і щастя, і втіха,
Та принесло нам горе біду -
Вже не бачу я радості й сміху,
Днів веселих ніде не знайду.
Я іду до моїх абрикосів
І відкрити їм душу спішу.
Сподіваюсь, що вітер з них роси
Прибере, як пекучу сльозу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728455
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2017
Ти намалюй для мене сонце:
Яскраве, ніжне, золоте.
Йому всміхається віконце,
Бо навкруги усе росте.
Ти намалюй для мене небо -
Безмежно-синю височінь,
Бо для душі то є потреба -
Злетіти птахом вдалечінь.
Ти намалюй для мене поле,
Що буйно колосом цвіте,
Й заповнені усі стодоли -
То значить: хліб у нас буде́!
Ти намалюй для мене річку -
Прозора,чиста в ній вода,
І де росте струнка смерічка,
Їй вітер гілля все гойда.
Ти намалюй цей світ пастеллю,
Яскраві барви підбери,
Додай в життя п'янкого хмелю,
Веселки краплю сотвори.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728132
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2017
Невгледіла, як пролетіли журавлі:
Назад із вирію додому повертали.
Несли весну вони у себе на крилі,
Домівку рідную іздалеку вітали.
Чомусь не чула в небі крику журавлів,
Що так тривожно нашу душу розпинають.
Це Бог мене, напевно, хвору пожалів:
- Даремно не чекай, тебе не привітають.
Не прилетить сюди загублена душа
І в дім свій ранком не відкриє двері,
Не витре сліз моїх, бо дуже поспіша,
Знялась у небо, зникла в атмосфері.
Де ти знаходишся сьогодні? Відгукнись!
Чи маєш ти куточок у небеснім Раї?
А в хаті все лишилося, як і колись.
І я тебе щодня в віконці виглядаю.
Всю люту зиму я чекала журавлів,
Бо прагнула почути голос їх увисі.
Від тебе звістку щоб принесли на крилі,
Зустрітися у сні з тобою в повній тиші.
Невгледіла, як пролетіли журавлі:
Назад із вирію додому повертали.
Несли весну вони у себе на крилі,
Домівку рідную іздалеку вітали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727812
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2017
Ти прости мені, Боже Всевишній,
За все те, що зробила, прости!
За теперішній гріх і колишній,
Ти мені все прости й відпусти.
Як багато в житті нагрішила
І немало було помилок.
Слід поганий не раз я лишила -
Нехороших я мала думок.
Ти прости, мені, Боже, я каюсь,
Не хотіла грішити, повір.
І сьогодні у всьому зізнаюсь -
Помилок було цілий набір.
Боже милий, для всіх ти як батько,
Не наказуй так сильно дитя.
Я до тебе простягну рученьки
І не буде назад вороття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727266
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2017
Спи у колисочці
В теплій хатиночці,
Наше маленьке дитя.
Личко білесеньке,
Ручки ніжнесенькі –
Гралось усіх звеселя.
Ніжки втомилися,
Очі зморилися -
Ходить дрімота кругом.
Спи, наше сонечко,
Спи, наша донечко, -
Ніч надворі за вікном.
Вовчик сіресенький,
Зайчик білесенький
В лісі лягли спочивать.
Лялька із бантиком,
З кішкою й песиком
Будуть тихесенько спать.
Місяць круглесенький,
Зорі яснесенькі
Будуть світить у вікні.
Фея малесенька
Казку гарнесеньку
Тихо розкаже тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2017
Душа болить, а серце плаче,
Холодний вітер дошкуля.
- Ой, ти скажи, скажи, юначе,
Де твоя доленька гуля?
- А моя доля - козацька воля!
Її я буду боронить.
Якщо я згину в чистім полі,
Чи будеш сльози за мною лить?
- Як чорний ворон стра́шну звістку
Мені з дороги принесе,
Зв’яжу калини кетяг в хустку,
До тебе пташка хай несе.
Зросте калина на могилі
Із вітром буде говорить,
А той розкаже всій родині:
Юначе тіло де лежить.
Отак стояли й говорили
Козак з дівчиною вночі:
Одне до одного тулились,
Котились сльози по щоці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2017
Прийшла весна до нас в садочок.
Вже прокидається земля,
І стали чорними поля.
Ось набирає рух струмочок,
Ще й сонце землю звеселя.
Біжить вода собі в ставочок
Шумить, хлюпочеться внизу,
А під кушами верболозу
Зовсім тонесенький льодочок
Зронив холодную сльозу.
Зростають верби там рядками
І гілля гнуть, аж до води.
Вже відступили холоди.
Цвіте лоза й тими бруньками
Все гілля вкрите у верби.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722601
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2017
Любо, любо сонце
Світить у віконце.
Зранку заглядає,
А її голівку
Холод обгортає.
Хоча всім відомо:
Життя молодому
Війна вже скосила,
Але жде додому
Стара мати сина.
Звідки ж виглядати?
І хто може знати,
Як убита горем,
Зовсім сива мати
Мириться з цим болем.
Вийде подивитись,
(Краще ніж журитись)
Стане на порозі
Та й буде вдивлятись:
Чи йде по дорозі,
Чи летить над полем.
Зболена ж цим горем,
Ждати вже не в змозі.
Сліз пролито море -
Та чекає досі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722587
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2017
Так любо сонце поглядає,
Весна до нас усіх іде.
З-під снігу пролісок цвіте
І теплий вітер вже гуляє,
Весняний подих всім несе.
Вже майже висохли струмочки.
Усе навколо ожива:
Зелена пророста трава,
І спів шпаків, як ті дзвіночки,
Навкруг всіх радо звеселя.
Дітей веселі голосочки
Все більше чути надворі.
Як дні зими пішли суворі,
То вже розділись до сорочки
Й гуляють зранку до зорі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722583
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=7VJ_IZHsUNo[/youtube]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=jpE13XPVOho[/youtube]
Я пам'ятаю, моя мамо,
Голубка сивая моя,
Як за святковий стіл, так славно,
Збиралась разом вся сім'я.
А за вікном цвіла калина,
Пісень співали солов’ї
І за столом уся родина -
Щасливі всі в одній сім’ї.
Був син, сиділи там і дочки,
Невістка з дітьми і зяті.
Дзвінкі і ніжні голосочки
Втішали душу навесні.
Приспів:
Я пам'ятаю, моя мамо,
Голубка сивая моя,
Як за святковий стіл, так славно,
Збиралась разом вся сім'я.
Ти ж метушилася по хаті,
Годила дочкам і зятям.
Потім вкладала внуків спати -
Була ти рада всім гостям.
Та відцвіли бузкові квіти,
І промайнули ті літа.
Тебе нема, не всі є діти..
Життя у осінь поверта.
Приспів:
Я пам'ятаю, моя мамо,
Голубка сивая моя,
Як за святковий стіл, так славно,
Збиралась разом вся сім'я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722396
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2017
Тихесенько іде весна
І теплим вітром повіває.
На гілці пташка гамірна
Веселу пісеньку співає.
Дзюркоче й жебонить вода,
З проталин кволо вибігає,
Струмок їх вкупу позбирав,
Біжить і сили набирає.
Весняний пролісок цвіте
І пробиваються тюльпани,
А сонце - славне, золоте
Вже просинається так рано.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2017
Гинуть наші діти на війні -
З кожним днем все більше їх і більше.
Дані ці статистики сумні
Ранять кожне серце глибше й глибше.
Від осколка знов солдат поліг -
Молодим загинув він сьогодні.
І не ступить більше на поріг,
Бо пішов у небеса Господні.
Розцвіте калина під вікном,
Знову буде ранок на світанні,
Лиш Герой заснув наш вічним сном -
Мати посивіла у чеканні.
Хто скажіть, за вбивства відповість,
Скільки буде ця біда тривати,
І страх горя, смерті вбивча мить
У повітрі будуть ще витати?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721071
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2017
В морозні люті заметілі,
В погоду зимну і негожу,
Де поле вкрилось снігом білим,
Бійці як завжди, на сторожі.
У бліндажі їм не зігріться,
Коли лютує так зима.
Їм тиша іноді лиш сниться
І спокою у них нема.
Вже не відступлять, не здадуться,
Хоч снайпери чатують ціль..
Там кожен день снаряди рвуться -
А людям кажуть: «перемир».
І кожен день когось вбивають,
І знов поранених везуть.
Та блокпости не залишають
І гідно службу всі несуть.
Бійці відважні і хоробрі,
Сьогодні ви – Захисники.
Хай згинуть вороги недобрі,
А вам же Слава на роки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720807
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2017
Сивокорі мої ясени,
Що стоять край села на дорозі,
Зажурилися дуже вони
І боротися з вітром не в змозі.
Дошкуляють холодні вітри,
Не захищені вже хмільниками.
Одинокі мої ясени,
Я думками сьогодні із вами.
Пам’ята́ю: було́ як коли́сь -
Ви тихе́нько собі підроста́ли,
Гіллячка́ми тягну́лись увись
І біди, та печалі не знали.
Були прихистком ви для людей,
Що тоді в хмільниках працювали,
Часто чули чарівних пісень -
Хмелярі їх так гарно співали.
Та пройшли, промайнули літа -
Вже й шпалеру зрівняли з землею.
То ж дорога змінилась – не та,
Ясени лиш стоять понад нею.
Зажурилися ви без пори,
Не щебечуть і птахи у кронах..
Одинокі мої ясени,
Ви приходите часто у спомин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720805
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=RjGN8G99ZnA[/youtube]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=8NX7BQ_p-_0[/youtube]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=dGL_wzov3DQ[/youtube]
Цей день в нас зі сльозами на очах,
Не можу я радіти, ані плакать.
Та радість загубилася в словах,
Бо надто дорога за свято плата.
Приспів:
Захисники - це діти і батьки -
Вітчизну захищають в нас на сході,
Бійці вони: жінки й чоловіки -
Найкращий цвіт із нашого народу.
Заради нас пішли вони в окопи -
Кордони Батьківщини боронити;
За кращий шлях до вільної Європи,
За діток, які краще мають жити.
Приспів:
Захисники - це діти і батьки -
Вітчизну захищають в нас на сході,
Бійці вони: жінки й чоловіки -
Найкращий цвіт із нашого народу.
Я перед ними стану на коліна,
За них усіх я Богу помолюся.
Хай незалежна стане Україна! -
Цією вірою на світі я держуся.
Приспів:
Захисники - це діти і батьки -
Вітчизну захищають в нас на сході,
Бійці вони: жінки й чоловіки -
Найкращий цвіт із нашого народу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719854
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2017
Щораз приходить в мої сни
Бузковий цвіт - краса весни.
А навкруги квітує сад,
Розносить вітер аромат
І він дурманить та п’янить,
Душа ж співає і бринить.
На серці радісно стає,
Веселка воду з річки п’є .
Ось на місточку я стою,
На на тій веселці, на краю
І там внизу біжить вода,
А я весела й молода
Дивлюсь на пару лебедів,
Сягають хвилі берегів.
Не передать всю цю красу -
Так зустрічаю я весну.
Як повернутися туди,
Де ще не знала я біди?
Де у саду цвіте бузок,
А я несу букет квіток.
Хотіла б я усе змінить,
Та тільки що можу зробить?!
Не повернути ті літа,
Кудись понесла їх вода.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718377
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2017
Цей сильний біль пронизує все тіло,
Вже достає до самих - до кісток.
І лиш до мене має тільки діло -
Щодня я залишаюсь з ним удвох.
Цей сильний біль усе заполонив:
Всю душу, серце і моє життя
І так безжально, в сітку заманивши,
Мене несе, так часом, в небуття.
Хоч сильний біль, але не підкорюся,
Боротимусь - допоки я живу.
Сьогодні я душею загартуюсь,
Його візьму в дорогу - цю криву.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717217
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2017
Замело навкруги, замело
І покрилися снігом поля.
Та дорога, що кличе в село,
Пролягла навпростець, навмання.
По дорозі додому іду
І ступаю на рідний поріг,
На добро, а чи знов на біду,
Я вернулась з далеких доріг.
Ось і хата моя у садку
І наметено снігу кругом.
Пам'ятаю себе не таку…
Й всю сім’ю за святковим столом.
Все минулося, все відцвіло,
І хатина погрузла в снігах,
Та за мить все життя пропливло,
Лиш сльозинка застигла в очах.
Зустрічай мене, рідній поріг,
Я спішила до тебе щодня
І чому ж ти батьків не вберіг,
Де поділася наша сім'я?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716595
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=me0BzIg160s[/youtube]
Як облетить із яблунь цвіт,
То розцвітає диво-квіт...
Шукаю у Купальські ночі
Я чорні брови й сині очі.
Вони наснилися мені
В гаю́ бузко́вім навесні,
Світанками в сріблястих росах,
Твої дівочі довгі коси.
Приспів:
До тебе тихо підійду,
За руку ніжно я візьму
І поведу в Купальську ніч
Шукати папороті цвіт.
Я часто бачу уві сні
Як квітне папороті цвіт,
Купаються в воді русалки
Із ночі до самого ранку.
Як тільки блисне на зорі
Й промінням вдарить по воді,
З-за хмари вийде ясне сонце,
Зникають ті чарівні очі.
Приспів:
До тебе тихо підійду,
За руку ніжно я візьму
І поведу в Купальську ніч
Шукати папороті цвіт.
В полях блукаю по пашні,
Шукаю очі чарівні.
Із волошковим синім квітом
Несеться вдаль розкішне літо.
Перецвітає сон-трава,
Вже літо в осінь поверта,
Але у снах казкових досі
Знайти ті очі я не в змозі.
Приспів:
До тебе тихо підійду,
За руку ніжно я візьму
І поведу в Купальську ніч
Шукати папороті цвіт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716409
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=mOxfC2bwxb8[/youtube]
Я маю право все сказати,
Бо я сьогодні ще є мати
Своєї любої дитини,
Що на дурній війні загинув.
Це ти мені його убила -
Кацапська посприяла сила,
А потім довго насміхалась:
Над тілом мертвим ще знущалась.
Тепер я хочу запитати:
-Ну що, діждала супостата?
Прийшов до тебе "руский мір"-
То що ж, радій йому і вір.
Сидиш ти в холоді, без хліба,
Зимою, а не серед літа.
В очах лиш відчай і тривога
І звідки ждеш ти допомогу?
Сидиш в підвалі і не знаєш:
На що сьогодні ти чекаєш.
Бо їсти просять, плачуть діти,
А ти не можеш захистити.
Росії, знаєш, наплювати,
Що над дітьми там плаче мати.
«Руско-язичних» визволяла -
Насправді, у братів стріляла.
Та я не хочу ображати,
Бо знаю, що ти, також, мати
І твої діти хочуть жити,
Як і мої, цей світ любити.
Поки безсовісна Росія
Для тебе буде, як месія,
То доти буде в нас стріляти
І діток наших убивати.
Виходь скоріше із підвалу
І виганяй орди навалу.
Вже досить кров невинну лити,
Бо хочем ми у мирі жити.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=g4L5otvJdjA[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715665
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2017
Ой, дивись, яка зима!
Завірюхи вже нема.
Гріє сонечко із неба -
Погуляти нам всім треба.
Зараз підемо на двір,
Буде весело, повір.
Зліпим бабу снігову,
В руки їй дамо мітлу,
А ніс зробимо з морквини,
Замість гудзиків - маслини,
І підемо ще разок
Кругом баби у танок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2017
МІЛАНА
Просинається так рано
В нас малесенька Мілана,
Й починає всіх будить,
Бо сама уже не спить.
Потягнула ковдру з брата:
- Просинайсь,пора вставати.
Ти цяцьки бери мерщій,
Зачекавсь нас Бармелій,
І ведмедик, і ляльки,
Екскаватор, машинки.
Йдемо кубики складати,
Гарну казочку читати.
Прочитаєш мені книжку
І про котика, і мишку,
І про зайчика, й лисичку,
Бо маленька я - сестричка.
Я НЕ ХОЧУ ПРИБИРАТИ
Я не хочу прибирати,
В ноутбуці буду гратись.
Хто цяцьки порозкидав,
Я не бачив і не знав.
Хай збирає їх Мілана -
Це вона сьогодні рано,
Доки я ще міцно спав
І нічого ще не знав,
Ці цяцьки всі розкидала.
То потрібно, щоб збирала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2017
Похмура ніч усе заполонила
І темінь опустилася до ніг.
Прикрила небо таємнича сила,
Солдат в окопі спочивать приліг.
Настала довгождана тиша,
Розноситься квітковий аромат,
А поряд чути, як шкребеться миша,
Та зажуривсь, задумався солдат.
І мріє він: як знов додому прийде,
Як переступить батьківський поріг,
Як вранці із росою сонце зійде
Його встрічать із фронтових доріг.
Обніме він і матір, і дружину
І пригорне ріднесеньких дітей.
Простягне він свою долоню сину
І радості сльозу змахне з очей.
Научить сина як потрібно жити.
Нехай росте він мужнім юнаком,
Щоб міг, як батько, землю боронити
І залишався справжнім козаком.
А поки батько мусить воювати
І землю берегти від ворогів,
Нехай чекає син й чекає мати,
Бо Бог Вітчизну захищать велів.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=LwE2uPnFP4A[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712163
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2017
( від матері загиблого бійця)
Ні, я не плачу й не ридаю,
Лиш тихо сльози витираю.
За все те горе, що я маю,
Нікого я не проклинаю.
Та знайте:вас не пробачаю!
За вами тут спостерігаю,
На вус тихесенько мотаю
Й на ваші дії ще чекаю.
А ви створили з мого краю
Для себе лиш куточок раю,
А люди що? Ну, що я маю?!
Та я надіюся й чекаю..
Ви мусите, я добре знаю,
Прогнати з Ради вовків зграю,
Лишитися земного раю,
Того багатства і розмаю.
А ні - хай Бог вас покарає
Й все ваше зло вам повертає,
За те що кров ми проливаєм,
За сина, що пішов до Раю.
За те, що з серця вириваю
Цю рану і слізьми латаю.
За те, що спокою не знаю -
За все! За все хай покарає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711712
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2017
Пташина б’ється вже давно
В морозом сковане вікно,
Немовби, проситься: «Впусти»,
Серед холодної зими
До шибки тулиться крильми.
Мабуть, ще звечора вона
Сюди спустилась до вікна.
Можливо, це твоя душа,
Не поспішаючи прийшла,
Й про себе звістку подала.
Ой сину, пташечко моя,
Побачити б хотіла я,
Тебе – загублене дитя,
Убите на страшній війні.
За що ж така біда мені?
Скоріш відкрию я вікно..
-Тебе чекаємо давно,
Заходь же, пташечко моя.
Чекає тут сестра твоя,
Бо ми ж родина і сім’я.
Маленька пташечка й сумна
Мене не чує із вікна
І лише стукає вона.
До шибки тулиться крильми
Серед холодної зими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711698
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2017
Яка ж гарна нас зима!
Мабуть, кращої нема.
Граємося часто в сніжки
І спускаємось із гірки,
Летимо ми на санчатах -
Вітру нас не перегнати,
І кругом все біло-біло,
Любо, чисто і так мило.
Ще беремо ковзани,
Щоб кататися могли,
А коли стаєм на лижі,
То не буде кругом тиші.
Діти раді та веселі -
Гамір йде як з каруселі.
Не загнати нас до сну,
Ліпим бабу снігову.
Надворі як завірюха,
Ми надінемо кожуха
І зима нам не страшна,
Не злякає нас вона.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2017
Ці безмежні сніги
Все навкруг замели,
Все навкруг замели -
Сніжне море.
Ці безмежні сніги...
Син пішов назавжди.
Син пішов назавжди,
Ли́шив холод.
Ці безмежні сніги..
Лиш зима навкруги.
Лиш зима навкруги -
Мліє серце.
Ці безмежні сніги
Не сховають журби.
Не сховає журби,
Навіть, сонце.
Ці безмежні сніги -
Зими білі стежки.
Долі чорні стежки
Під віконцем.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=_gHFl2szHms[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711457
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2017
Наймиліше нічого немає
За Вітчизну найкращу мою.
Україна - зову, називаю
І за тебе я Богу молю.
Я молюся, щоб була єдина
Ця багата й родюча земля,
І моя українська родина
Відстояла себе у Кремля.
Щоб у мирному небі над нами
Пасажирські гули літаки,
Щоб ми завжди пишались синами -
Вони - воїни, захисники.
Вони досі стоять на сторожі,
Захищають кордони свої,
Проганяють злі сили ворожі,
Щоб був мир в українській землі.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=vkVWqoio6Ko[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711201
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2017
Не знайду я розради в словах,
Й ні для кого не бачу добра.
Розв'язали цю кляту війну,
А навіщо?! - Ніяк не збагну.
Всіх дістала гібридна війна:
Тож, не бачим ми спокою й сна.
І на Сході стріляють щодня,
Вже заплачена страшна ціна.
Вже два роки минуло з тих пір,
Як синок на війні цій поліг.
Доля стала як злий лицемір:
Біля Щастя загинув - це збіг.
Я щоденно дивлюся новини -
Біля Щастя стріляють і нині,
Над солдатами смерть все літає,
Й дуже часто когось забирає.
Доки будемо миру чекати?
Доки будемо бачити ката?
Нам би вигнати геть супостата
І помститись за сина, і брата.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710419
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2017
Надворі заметіль, заметіль,
Намели ці сніги звідусіль.
Прилетіли до нас снігурі,
Поселились на гіллі в дворі.
Я повішу для них годівницю -
Хай летять горобці і синиці.
Покладу їм пшеничного хліба,
Зерен жита, збережених з літа.
Хай тепло відчувають віднині,
Та й співають пісні господині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2017
Світли́ни з тобою привезли бійці:
Зібрали для нас побратими твої.
Про себе таку нам ти звістку приніс,
На фото дивлю́ся - не стримую сліз.
Яке ж миле личко. Ти - кращий з усіх.
Чомусь пригадався юнацький твій сміх.
Ішов ти по світу життям непростим.
Навіки лишився для нас молодим.
Нелегка назначена доля тобі,
З цим важко змиритись було́ сироті.
Упевнено йшов через терни усі,
Як сонця промінчик на мокрій росі.
Відкрита для всіх була в тебе душа,
Ніхто й не смів думать, що жде нас біда.
Коли в наші землі прийшов супостат,
На захист Вітчизни відразу ти став.
Кордони безстрашно свої боронив,
Та вражий осколок підступно убив.
Назавжди у вічність злетіла душа,
У військо небесне вона відійшла.
Ми будем синочку пишатись тобою,
Життя недаремно віддав ти, Герою.
Здолає усі негаразди країна.
Ще буде – єдина твоя Україна!
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=dVDq9uQaVLY[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709317
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2016
Подивись, вже зима навкруги,
А у полі біліють сніги.
Спочивають дерева у сні -
Так приємно дивитись мені.
А мороз тут панує щодня.
Він пустує неначе дитя.
Кришталеве встеля полотно.
Те виблискує сріблом давно.
А ще бачу мороз на вікні
Візерунки малює по склі.
На мольберті чудові картинки,
Дивовижні казкові сніжинки.
-Ти, Морозе, заходь у мій дім,
Вип’єм чаю з тобою у нім.
Морозець лиш всміхнувся на те -
Він нізащо в тепло не піде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709107
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2016
Вже давно у далекому світі
Душі ваші спочили в раю.
Перед Богом за вас я в отвіті,
І за душі спочилі молюсь.
З вами часто, в думках, розмовляю,
Часом бачу вас, навіть, ві сні
І між нами, я це добре знаю:
Всі родинні зв'язки ще міцні.
Незакінчені всі ваші справи,
Що ви тут на землі почали,
Постараюсь зробити все справно,
Щоб ви в небі спокійні були.
Що я зможу, то все порішаю,
Бо такі ви мені дорогі.
А час прийде -до вас завітаю,
До небесних отих берегів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706635
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2016
Яка у нас чудова
вкраїнська наша мова!
Найкраща, мабуть, в світі
і на усій Землі.
В ній пісня колискова
й мелодія бузкова -
співала рідна ненька
В хатині навесні.
В ній мальви біля хати
всіх кличуть завітати,
бо хочуть частувати
щедротами гостей.
На крилах іздалека
весну несе лелека
і радісно співає
в садочку соловей.
В ній рідна вишиванка
й рушник, що спозаранку
на долю мама дбала
для дочок і синів.
Дивуються народи
І українці горді,
Що зберегли ми мову
впродовж усіх віків.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=r4EgIZlSl2I[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2016
( Українські народні звичаї та обряди)
В нас сьогодні Калита"
І матуся недарма
Запалила у печі -
Будуть з медом калачі,
Разом з ними калита*-
Найсмачніша в ці свята.
На Андрія*веселиться
Прийдуть хлопці та дівиці.
Покусають калету,*
Що висить тут на шнурку.
А в кутку біля печі́,
Сторожують рогачі.
Щоб не вкрали калету,*
Калетинський на посту.
Бравий ось іде козак,
Веселитись він мастак.
Пригодяться рогачі,
Що стоять біля печі́.
-Звідки їдеш, Рогачинський?-
Так питає Калетинський.
-Звідки їду? Зверху хати!
Їду калету* кусати!
-Я ж бо - по зубах писати!
Й що тут думати й гадати...
От кусає Рогачинський -
Не пускає Калетинський,
Навкруги усі регочуть,
Розсмішити його хочуть.
Якщо він не засміється -
Шматок ласий дістається,
А коли вже зарегоче,
То нічого більш не схоче:
Калетинський так і сяк
Просметанить по зубах.
Потім їде Коцюбинський,
Поспішає ше й Мітлинський ..
На лопаті й на мітлі
Веселяться, мов малі.
Ось такі у нас Андрія*!
Це не свято - просто мрія !
Калита* - традиційне свято, яке відзначають в Україні. Має прадавні дохристиянські корені.
Андрія* - релігійне свято в честь Апостола Андрія Первозваного, яке святкується 13 грудня.
калита** - обрядовий корж, що готується на свято Андрія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706439
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2016
Помню в детстве мы спускались
С горки где то в январе.
На санчатах мы катались
На высоком том бугре.
Очень весело с задором
Мы спускались, как могли.
В этом празднике весёлом
И резвились мы, и жгли.
Кто летел из гор в санчатах,
Кто то на лыжи вдруг встал,
А кто то просто на ногах,
Ведь он валенки достал.
Это был прекрасный праздник
Для весёлой детворы,
Даже маленький проказник,
Не томился от хандры.
Вот бы в детство то вернуться
И спуститься ещё раз.
С головой бы окунуться
И лететь прищурив глаз.
********************
На Клину колись катались
З гірки посеред зими.
На санчатах ми спускались
Бо ж були тоді дітьми.
Дуже весело - з запалом
Всі спускались як могли
І у святі цім веселім
Ми щасливими були.
Хто летів з гірки на санях,
Хто на лижі раптом став,
А хто просто на долонях,
Бо спускався і упав.
Хто тягнув туди гранджоли,
А хто валянки взував -
Цілу зиму там ніколи
Шум і гамір не змовкав.
Це було чудове свято
Для всієї дітвори,
Аж увечері поспати
Повертались у двори.
Часом хочу повернутись
У дитинство ще хоч раз
Й на санчатах покататись
На Клину в зимовий час.
Гранджоли* - саморобні великі сани, які застосовувались в домашньому господарстві.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706337
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2016
По шпалері хміль до сонця пнеться
І стає все вищим з кожним днем.
Аромат хмільний навкруг несеться,
Ще виразнішим стає з дощем.
Зеленіють шишок цілі грона,
Що звисають низько до землі,
Від найменшого внизу бутона
І аж до вершечка на петлі.
Між рядками вітер все гуляє,
Тихо він у листі шелестить,
Мило із кущами розмовляє
І рости скоріше їм велить.
А кущі шикуються в колони,
Як солдати стали на парад
І за зброю їм слугують грона -
Хмільових плантацій чіткий ряд.
Я іду рядами поміж хмелем
І на серці любо так мені,
Бо тут частка праці є й від мене:
Доглядала я цей хміль з весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706009
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2016
Стоит вся белая в снегу
У дома брошенная вишня.
Вернуть, что было не могу,
И очень жаль, что всё так вышло.
Давно ушли отец и мать -
Их небеса к себе позвали.
Остался дом пустым стоять,
Седыми дети уже стали.
Стоит печален старый дом,
С тоскою смотрит на дорогу.
А вишня грустная при нём
В душе посеяла тревогу.
Сугробы снега намело
И нет протоптаной дорожки.
Что было - время унесло.
Двор не ухожен здесь немножко.
Нет в доме смеха детворы,
Забыли вкус мы спелых вишен.
И лишь, с далёкой той поры,
Здесь крик совы так часто слышен.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706008
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2016
Ці лапаті сріблясті сніжинки
Тихо падають згори.
І легенькі, як тії пушинки -
Рученята простягни.
Ось тобі на долоні лягає -
Цей дарунок від зими.
І на сонці барвисто сіяє -
Радість в серце ти впусти.
Геть журбу проганяй - хай гуляє..
І радій ти цьому дню.
А зима все кругом замітає..
По коліна вже в снігу.
Опустилась сніжинка в долоню.
Їй тепло своє віддай.
Хоч спливе з рук тепленьких водою,
Ти надії не втрачай.
Ці лапаті сріблясті сніжинки
Тихо падають згори.
І легенькі, як тії пушинки..
Ти долоньки не тягни..
Нехай снігом зима замітає,
Стане чистим все кругом.
Застеляє вона, застеляє
Сніжно-білим полотном.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705713
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2016
Проживаю на вулиці сина.
Він недавно на Сході загинув
І пішов навіки в небуття -
Молоде обірвалось життя..
Тут хатів вже не так і багато,
На горбочку стоїть його хата.
Поселилась в тій хаті сестра,
Метушиться мала дітвора.
Біля хати вишневий садочок,
А внизу є маленький ставочок.
Все на ранок вкриває росою
Ну а серце стискає сльозою.
Я приречена вік свій тужити,
Бо йому б тільки жити і жити.
Перервалось життя молоде..
Де його відшукати? Ну, де?
Плаче ридма, ридає родина -
Назавжди залишила дитини.
Ти полинув удаль, в небеса,
Де хмаринки важкі, як сльоза,
А вночі там з’являються зорі..
Як же важко змиритись з цим горем.
Лиш ім’я залишилось від сина..
Ой, чому ж він так рано загинув?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705711
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2016
Безсонії ночі,
заплакані очі,
мене обняла
темнота.
Тривожнії думки,
зів’ялі квітки -
гірка у душі
пустота.
Я зовсім безсила,
бо смерть підкосила
й тебе назавжди
забрала.
Війна - вража сила,
всім горе носила -
до себе її не
звала.
Упав і загинув,
на небо полинув,
потрапив під вражий
обстріл.
Ой, як же з цим жити?
Як горе спинити,
Щоб серце не рвалось
навпіл?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705565
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2016
Наталії Андріївні Богайчук присвячую:
Лікарська справа дуже важлива
І для людей вона особлива:
Позбутись недуг допомагає,
Хворим здоров’я всім повертає.
Є в нас Наташа у нашім селі,
Нею пишаємось й любим її.
Завжди працює: літом й зимою,
В місті, в шпиталі медсестрою.
І ще раніш, коли починала,
(Фельдшером в нашім селі працювала),
Виклик до хворих приймала вона,
Й миттю летіла, як тільки могла.
Знала чекають у кожній сім’ї,
(Хворі за це дуже вдячні її).
Всіх зігрівала її доброта,
Щире ж бо серце то є неспроста.
Впевнений спокій і теплі слова-
Це вже підтримка велика була.
Хворим слова ті вселяли надію –
Це лиш Наташа робити уміє.
І вже не їде на виклик швидка,
Бо у Наташі - « легенька рука».
Ні, не легка та рука – золота,
Бо поважають в селі недарма.
Всі дуже вдячні сьогодні її,
Бажаний гість вона в кожній сім’ї.
Довгих їй літ побажаєм, здоров’я,
Ми всі пишаємось нею такою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705423
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2016
Тут зросло не одне покоління,
Що любило наш Панський ставок.
І пустило назавжди коріння,
Посадило прекрасний садок.
Яблуні тут росли і черешні,
І шовковиці пишні ряди.
А малеча приїжджа й тутешня
Смакувала смачні ягідки.
Досхочу у ставочку купались,
Залюбки тут проводили день,
Пустували вони і сміялись,
Засмагали, співали пісень.
Відчувала завжди я тривогу,
Коли діти ішли на ставок.
На мою «не купатись» - вимогу
Сподівались пірнуть хоч разок.
Тепер внуки мої підростають
І собі теж біжать на ставок.
Своїм лементом нас запевняють,
Що буяє життя острівок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705406
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2016
Вдаль піду́ за село́,
де пшеничне
розкинулось по́ле.
Серце стисло, звело́,
бо з цим по́лем
пов'язана,
доля.
Любов цю до землі
дарувала мені ще
мату́ся.
Я іду по стерні,
мов на крилах в це поле
несу́ся.
Колосок я зірву
і його роздивля́юся
пово́лі.
Із собою візьму́,
Ну а він залоско́тить
доло́ні.
Жнивувати пора́:
чути гуркіт комба́йнів
у по́лі.
І зерно́ у двора́х
засипаю́ть в комо́ри
дово́лі.
Буде хліб на столі
і коржі, і святі
паляни́ці.
Хай на полі в селі
колося́ться розкішні
пшени́ці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705005
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2016
«Плине кача по Тисині» -
За тобою знов тужу.
Від Майдану і донині
Біль у серці бережу.
Знову люди на Майдані
Сотні шану віддають.
Винуватцям – покарання,
Всі гріхи їхні вернуть.
Нашу Гідність не зламати,
Ми є справжніми людьми
То ж повинен кожен знати -
Тут найкращі полягли.
Це за волю та свободу
Віддали своє життя,
Це за щастя для народу
Пішла Сотня в небеса.
Крізь віконце в темну нічку
Я на небо подивлюсь
І поставлю за них свічку,
Тихо Богу помолюсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701983
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2016
Я так часто їх бачу вві сні,
Ці високі мої яблуні,
Що верхів'ям впираються в зорі -
Із дитинства картинки прозорі.
У моєму далекім тім сні,
Все ростуть і цвітуть яблуні,
Розпустили все гілля, мов коси,
Із трави вони п'ють чисті роси.
Між деревами стежкою йду,
Чути спів соловейка в саду,
Світить місяць і яснії зорі,
Яблуні ті стоять, мов в дозорі.
Простягають до мене гілки
Доторкнутись моєї руки,
Захистити дитину від болю,
Який вже заготовила доля.
Дуже часто я бачу їх в сні,
Ці високі мої яблуні,
Що верхів'ям впираються в зорі -
Із дитинства картинки прозорі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701313
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2016
Як себе я караю... І з доріг виглядаю.
Як же міг ти так рано піти?
Я нікого не лаю, просто думаю, знаю,
Що могла врятувать від біди.
Я ж могла захистити, я могла не пустити,
Бо, як мати, я мала права.
Як же далі з цим жити, і собі як простити? -
Недоречні утіхи слова.
Не могла я спиняти, не могла тоді знати,
Що вже в нас почалася війна.
Я повина прийняти: ти пішов захищати,
Але доленька наша гірка.
Маю в серці тривогу і біжу на дорогу,
Бо по ній, певно, будеш іти.
Я тебе виглядаю, хоча добре я знаю:
Ти полинув у кращі світи.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=oVaAO8tW37U[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699862
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2016
Сьогодні - батьківська субота.
Наш обов'язок й турбота:
За всіх Богу помолитись,
Хто з життям вже встиг проститись.
Вас, дорогі мої батьки,
Нестало.. Вже пройшли роки.
За вас я Богу помолюсь,
Перед іконою схилюсь,
За упокій поставлю свічку
І знов неспатиму всю нічку.
Думками буду тільки з вами:
До батька говорити й мами.
За вас до Бога помолюсь,
Щоб душі ваші у Раю
Спокійно з миром спочивали,
Ні жа́лю, ні туги не знали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698872
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2016
Опале листя під ногами
Свою мелодію співає,
Простими ніжними словами
Холодну душу зігріває.
Легенький вітер в жовтих травах,
Для пісні ритм все відбиває.
Почувши дивні ті октави,
Твоє серденько оживає.
Радіючи, йдеш по стежині.
Краса дерев тебе п’янить
І пісня осені віднині
Серденько гріє й веселить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698326
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2016
Ой ти, доле моя сивочола,
Ти підбила обидва крила.
І щоразу, до ранку звечора,
Рій думок так далеко несла.
Не хотіла безсонні ти ночі
Коротати у болях тривог,
Та щоразу заплакані очі
Витирала від всіх осторог.
Ой ти, доле моя безталанна,
Ти злетіти уже не могла
В дім прилинула туга незвана,
Що в глухий кут мене завела.
Все ти б'єшся, як птаха у клітці,
Щоб летіти скоріш в небеса,
Щоб пливти як ті хвилі по річці,
Де на воду спадає роса.
Хоч летіти не можеш, я вірю:
Ти пройдеш через терні усі.
Все здолаєш: і зливу, і бурю,
Та зустрінеш погодні ще дні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2016
Цього не можем ми забути..
Що гіршого могло ще бути:
Коли померла рідна ненька,
Залишивши дитя маленьке?
Щоразу з ранньою росою
Вмивавсь її синок сльозою.
Коли не було плакать сили,
То біг хлопчина до могили.
У неба щиро він просив,
Щоб Бог матусю відпустив.
А з неба сонце пригрівало -
Спокійно й затишно ставало.
На квіти, що цвіли, дививсь,
Немов, до матінки туливсь:
-Рідненька матінко, матусю,
Прийду ще завтра прихилюся.
Спливали дні, ішли години,
Ходив до мами він щоднини.
У відповідь не чув він слів,
Хоч так почути їх хотів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690121
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2016
Одиноко стоять абрикоси
В цім зарослім травою саду
І де мати вплела мені в коси
Маків цвіт, волошкову красу.
Де водила мене край дороги
Показати пшеничні поля.
Там минали тоді всі тривоги
І платила добром нам земля.
Всі слова ті: ласкаві й привітні,
Убирало у серце маля,
Відчувало призиви завітні,
Щоб вертати додому здаля.
Літ багацько з тих пір промайнуло
І пройшла я багато доріг.
Слова мами в мені відгукнулись -
Я вернулась на рідній поріг.
Тут все також цвітуть абрикоси,
В цім вишневім зарослім саду
І тихенько збирають всі роси,
Все чекають, що скоро прийду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689399
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2016
Мої рушники, ви - мої вишиванки,
Недоспані ночі, тривожні світанки.
В них спів соловейка і крик журавля,
Що стомлені крила несуть іздаля.
Тут маки червоні цвітуть в полотні,
Вони посміхаються людям, мені.
Ромашки, волошки, дубові листочки,
Що шила на долю для сина і дочки.
В добрі щоб, в здоров'ї ішли їх роки,
Щоб завжди із ними були рушники,
Ще зорі вечірні та вранішні роси,
І стрічка яскрава, заплетена в коси,
Ще сонях, що виріс на рідних полях.
Тут квітне Вкраїна в моїх рушниках.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=xcKEdGDmYeU[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2016
Гарного всім ранку!
Доброго вам дня!
З раннього світанку
Всіх вітаю я.
Мирного вам неба!
Щоб знали усі:
В ньому є потреба
На нашій землі.
Здоров'я міцного
Зичу, друзі, я,
До хвороб стійкого -
Дружна щоб сім'я.
Міцного кохання,
Більше теплих слів.
Зустрічей, чекання,
У любові днів.
Щоб летів лелека
До вас залюбки
Та у кожній хаті
Росли малюки.
Щоб кожна родина
В достатку жила,
Наша Україна
Заможна була!
Вільна і єдинна,
Знанна у світах
Вкраїнська родина
Славилась в віках!
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=tkbmMuuyRW0[/youtube]
[youtubehttps://www.youtube.com/watch?v=tkbmMuuyRW0][/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687334
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2016
Що залишимо ми після себе
На цій грішній, стражденній землі,
Коли птах у відкритому небі,
Нестабільність несе на крилі?
Коли наші керманичі вправні,
Повсякчас лиш піарять себе.
За чуби так тягаються справно,
Загрібають до рук - що пливе.
Що поцупить, керманичі знають:
В нас багата й родюча земля.
Свої ж підло народ обкрадають,
Щей рука загребуща Кремля.
Стала Воля в нас кров'ю залита
Стогне наша земля у вогні,
Справедливість сльозами полита,
Бо найкращі сини полягли.
Ми державність свою відвоюєм
І розплата настане за все,
Справедливість у нас запанує
Мир і спокій в наш дім принесе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687331
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 03.09.2016
Підтягнула Росія війська
І поставила вздовж по кордону.
Ця загроза така вже близька,
Бо «цар» прагне всесвітнього трону.
.
Та йому не злякати нас. Ні!
Заграбастати рветься відколи.
Ми не скорені будем війною!
Не зламати йому нашу Волю!
Ми є тихий і мирний народ
І не хочем ні з ким воювати,
Не хотіли б ми бачить заброд
І ми зможем себе відстояти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687022
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.09.2016
Вот летят от нас вдаль журавли
И на крыльях несут холода.
Громким эхом в пространстве земли
Раздаются с небес голоса.
И с какой-то тревожной тоской
Вслед я птицам летящим смотрю
И легонько прикрывшись рукой
Вижу место пустое в строю.
Вы с собою возьмите меня,
В неизвестность я с вами лечу,
На закате прошедшего дня
Я заполнить то место хочу.
И в тумане осеннего дня
В стае я полечу журавлей,
Окликая тревожно тебя
Над широкою гладью полей.
Меня приняли в ключ журавли.
Догоняют нас вслед холода.
Пролетая над гладью земли
Я прощаюсь с тобой навсегда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685870
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.08.2016
До кацапів нічого не маю
І претензій ніяких не ставлю,
Та надалі - вас, просто, не знаю.
І це щиро кажу, не лукавлю.
Вас не хочу я бачити й чути,
І дивитися ваше кіно,
Та назавжди хотілось забути
Все, що спільного з вами було.
Поміж нами розбите корито,
І не бачу в тій тріщині дна.
Вже дорогу до дружби закрито,
Лише, прірва між нами одна.
Вже ніколи не скажу: «Бувайте»,
Не потисну нізащо руки,
Тож відверто кажу вам: «Прощайте»
Не на ро́ки, а вже - на віки́.
Не стала видаляти, а залишаю так як був спочатку:
Ничего к русским не имею,
Но знать вас больше не хочу.
И пусть вас басни дальше греют:
Что Обамы нет - я всё прощу.
Нет, не прощу я вас, засранцы,
За все "словесные грехи",
За все те ужасы и боли,
Что в мою землю принесли.
Жестокие вы и очень злые...
Пусть век вам счастья не видать!
И клятвы все у вас пустые:
Готовы всё у нас забрать.
Пусть басни греют, что когда-то
Вам кто-то земли подарил,
А в смертях вы не виноваты,
То Дух Бандеры их убил.
Такие вы святЫ, наивны,
Готовы душу открывать.
Коль не прогнутся под ваши спины,
Начнёте жизни отбирать.
Но есть пословица такая:
Что ложью можно мир пройти.
И будет там стена глухая -
Назад дороги не найти.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=D4GK_vdwMQA[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681554
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2016
Барвінок, барвінок, барвінок -
Ці ніжні синенькі квітки.
Барвінок, барвінок, барвінок -
Тоненькі дрібні пелюстки.
Барвінок, барвінок, барвінок –
Листочки зелені малі.
Барвінок, барвінок, барвінок ..
Його не скорити зимі.
Барвінок, барвінок, барвінок
Снується стеблом по траві.
Барвінок, барвінок, барвінок
Край кожної хати в селі.
Барвінок, барвінок, барвінок –
Весільний вінок на чолі.
Барвінок, барвінок, барвінок –
Це символ моєї землі.
Барвінок, барвінок, барвінок..
Він знов розцвіте по весні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681550
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2016
Колосяться жита в чистім полі
І вбирають у себе росу -
Буде хліба смачного доволі,
Короваїв побачим красу.
Україно, ти житниця світу,
Ти багата і щедра земля,
Щирістю й добротою зігріта -
Тут хлібами буяють поля.
Хай завжди будуть в нас паляниці
І рум'яні, смачні калачі
Та закладені збіжжям полиці,
Й свіжо-спечений хліб у печі.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=6ekKdb9W6JA[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681354
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2016
Моя земля - де цвіт калини,
Де клич у небі журавля,
Де за столом в кругу родини
Збирається уся сім'я.
Де нарізають паляницю,
Коржі із медом подають
І бережуть, як ту зіницю,
Вкраїнське слово, його суть.
Де пісня лине над хатами,
В саду співають солов"ї.
Де зустрічають нас із вами
Барвінок й мальви навесні.
Де яблуні цвітуть так рясно,
Й хрущі над вишнями гудуть.
Хай сонце в небі світить ясно,
А Янголи нам мир несуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680476
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2016
Лоза з буйним вітром
В лузі говорила,
Гнучке своє гілля
Додолу хилила.
Не дми, вітре-брате,
Маю слабке гілля,
Бо можеш зламати,
Не хили до зілля.
На те буйний вітер
Тільки посміявся
Лозі сльози витер,
І знов розгулявся.
Вона ж своє гілки
Докупи зв'язала,
Піднявшись, довіку
Сильнішою стала.
Здивувався вітер:
Лоза залишилась
Стояти і звідки
Взялись в неї сили.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=rKUatlw142I[/youtube]
[youtubehttps://www.youtube.com/watch?v=rKUatlw142I][/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678242
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2016
Оця зараза, любі братці,
Що точить сайт наш, як черв"як,
Скажений їжачок в загонці
І сам він у крові закляк.
Його задача підірвати
Усю міць наших людей
І українців роз"єднати,
Підкинути своїх ідей.
Продавсь за гроші супостату,
Своїх сусідів розсварив,
Не чекав такого результату
І свій Донбас він розвалив.
Тепер між нами шукає виних,
Брехливі чвари вилива.
Його ідей отих блошиних
Вважайте, що вже їх нема.
Не смій сьогодні між народу
Своє сміття ти рокидать.
Пора вже з нашого городу
Бур'ян назавжди виривать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676176
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.07.2016
Не плюй у чистую криницю,
Бо всеодно тобі прийдеться
Із неї пить святу водицю.
Тобі ще все це відзоветься..
За що не любиш свою землю,
Свою країну, своїх людей?
Ти сам руйнуєш в річці греблю,
Є виконувач чужих ідей.
Коли не любиш Україну,
То хто тебе тут так держить?!
Ти не роби із неї руїну,
Твій поїзд у Сибір вже мчить.
Бери у руки ти валізу,
Скоріш відправляйся на вокзал.
Накинь на очі ти завісу,
Бо свою землю ти продав.
Донбас, це - Наша Україна !
А хочеш того ти, чи ні,
Єдиною буде країна!
В ній дітям жить! Твоїм і моїм!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676174
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.07.2016
Скрізь пхає носа цей кацап
І навкруг нього лиш - розруха.
Він у нас Крим анексував..
І що тепер? Умив вже руки?
А якже тішились, сміялись
І стільки радості було:
Російські прапори здіймались,
Кримчанам «счастье вдруг пришло».
І що тепер? Чого заткнулись?
Де процвітаючий прогрес?
Чого в норі своїй замкнулись?
Підносьте Крим ви небес.
Будуйте їм котеджі, вілли.
Хай процвітають всі міста.
Побудувати міст зуміли?
То хай тече й від вас вода.
Та ні, кругом – одна розруха:
Нудьгують пляжі, пустота.
Нема тієї веселухи,
Що була й радості нема.
Це ж Україна стільки літ
Держала в рабстві ваших «руских».
Дідів здійснили «заповіт» -
Анексували землі кримські.
Коли б діди ті піднялись,
Та глянули на ваші дійства –
Вони б за голови взялись
Від цього жаху і блюзнірства.
Ви що, кацапи, натворили?
Де совість, розум? - Лише глум..
Людей стількох життя лишили!-
Біда. Війна. Розруха. Сум..
Куда не ступит наш кацап,
Везде с собой несёт разруху.
Сегодня Крым у нас отжал
И что с того?! Умыли руки?!
А как все прыгали, скакали
И сколько радости было́..
Все дружно флагами махали:
Какое счастье к вам пришло!
Ну что теперь вы все молчите?
Где процветающий прогресс?
Берите вы сейчас творите,
Крым возносите до небес.
Постройте им коттеджи, виллы,
Пусть процветают города.
Свой свет у Крым пустите
И пусть течёт своя вода.
Ведь Украина столько лет
Держала в рабстве ваших - русских,
Вы выполнили "дедов завет" -
Достигнув целей их высоких.
Они сегодня чтоб поднялись,
Все те, что в сорок пятом полегли,
От ваших бы действий ужасаясь,
Они б за головы взялись.
Вы что, ребята, натворили?
Зачем разруху принесли?
Ведь мы когда-то дружно жили
И все мы братьями были́.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671169
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2016
Тополі, тополі, тополі
Рядами безмовно стоять.
На стражі жаданої волі
Нескорені дзвони звучать.
Навчились себе цінувати -
Нікому вже нас не схилить,
Ще маєм батьків шанувати,
Дітей у любові ростить.
Тополі, тополі, тополі,
Що тягнуться гордо увись.
Ціною синівської крові
Віднині з колін піднялись.
Ми зможем себе відстояти,
І землі свої повернуть,
Розправивши плечі, так стати,
Як наші тополі ростуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670918
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2016
Я добре знаю, пам'ятаю,
Нізащо вас не пробачаю
За вбитеє моє дитя,
Що віддало своє життя
І свою голову схилило –
Осколком граду зачепило.
Я, як сьогодні, пам'ятаю
І як було все, добре знаю:
Як ви під техніку лягали,
Бійців тоді ви не пускали
Свої кордони боронить -
Це мали ви усе робить..
Це ваші землі, ваші шахти,
Це ваші діточки і мати -
А хто їх має захищати?
А ви під танки все лягали
Й в підмогу Путіна ще звали.
Напевно, з п'яного угару,
Можливо, після перегару,
Біди такої наробили:
Свої домівки розгромили.
А ще, вбивали українців,
Своїх знайомих, не чужинців:
Батьків, сусідів і братів
В догоду нелюдів-катів.
Я добре знаю, пам'ятаю,
Нізащо вам не пробачаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670910
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2016
Знову покрилася цвітом
Мамина вишня в саду,
Пустка тьмяніє із вікон
Й смуток кругом на виду.
Хата стоїть у зажурі,
Стіни снують павуки,
Тут невеселі й похмурі
Дні – і спливають роки.
Вже заросла споришами
Стежка, що йшла до воріт.
Лину в думках я до мами,
Бо загубився вже й слід.
Лиш уночі одиноко,
Криком лякає сова,
Ранить у серце глибоко
Вишня, що знов розцвіла.
Мама залишила вишню
Рясно щороку цвісти,
Дітям своїм і онукам
Згадку про себе нести.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670138
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2016
Віє вітер в чистім полі
І спочину не дає.
Розгулявся він на волі,
Свище, пісню виграє.
Пробирається крізь темінь
Сонця бравий промінець.
Вітру показав він ремінь,
Той шмигнув геть навпростець.
Заховався у лісочку,
Де ялинки і дуби,
Причаївся на горбочку
Чим подалі від біди.
Сонце пустуну всміхнулось,
Освітивши білий світ.
Все навкруг уже проснулось,
Вітер сонцю шле привіт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670049
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.06.2016
Одна история из реальной жизни.
По окопам зимою холодной
Землю ты от "бандеров" спасал.
Бил ты их с такой яростью злобной
И детей, и свой дом защищал.
А когда дом снарядом пробило
И сравняло всё вместе с землёй,
За детей твоё сердце заныло,
Ты отправил их к тёще домой.
И бандеры скорей приютили,
Покормили, обули детей,
В дом хороший они поселили,
Чтобы было уютней, теплей.
Чем могли, тем семье помогали:
Школа, садик, все вместе - друзья.
И за дядей-бандерой рыдали -
Привезли хоронить от тебя.
Ты сегодня всё также в окопе..
Мысли грустные жить не дают:
Там семья, твои дети, бандеры,
Вместе все они дружно живут.
И детишкам там тихо , уютно,
Только папу к себе они ждут..
На могилу до дяди- "бандеры"
Цветы яркие часто несут.
Вот сидишь ты теперь у корыта-
Ни жены, ни детей больше нет.
Пред тобою все карты открыты,
Но дороги к семье больше нет.
Вот скажи ты теперь, так открыто:
Ты кого, от кого защищал?
Грузом двести дорога укрыта
И от этой войны ты устал..
Сколько крови напрасно пролито!
И слезами залита земля..
Сколько судеб бездумно разбито?!
Дальше нет в этой жизни тебя..
Переклад:
Ти в окопах зимою холодною
Свій Донбас від «бандерів» спасав.
І ще з люттю, такою жорстокою,
Ніби дім і дітей захищав.
Як будинок сусіда розбило -
Так буває на клятій війні.
То у серці тобі защеміло
І дітей ти послав до рідні.
В центрі теща живе України
І зустріла твоїх діточок.
Збіглись люди на поміч родині,
Хвилювались, щоб мали куток.
Годували дітей і вдягали,
І зарадить старались усі.
Потім ранці до школи зібрали –
Твої діти для них не чужі.
Дні летіли й за місяцем місяць,
Дітки в школу й в садочок пішли.
Та собі не знаходили місця,
Як їх дядька в труні привезли.
На Донбасі тоді він загинув,
Був відважний Герой і боєць.
В його смерті лиш ти тільки винен,
З твого пострілу він упав ниць.
Ти сьогодні ще досі в окопі,
Гнітять думи і жить не дають.
Сам не радий, що скочив в халепу–
Звідусіль вже на тебе плюють.
Твої діти десь там, між «бандерів»,
Прижились і нормально живуть
Навкруг тебе одні лиш руїни
І вітри там холодні снують.
А по вулицях мчать бетеери,
Й до родини відрізаний шлях.
Твої діти до дяді-«бандери»
Носять квіти нарвані в полях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668218
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2016
Українські простори -
Це безмежні поля
І річки тут, і гори,
Бо свята в нас земля.
Наша житниця рідна -
Колосяться хліба
І збираємо плідні
Урожаї в жнива.
Працьовиті й чудові
У нас люди живуть,
Крізь віки рідне слово
У майбутнє несуть.
Ти моя Україна,
Мій народ і рідня,
Ти навіки єдина
І ти - доля моя!
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=QQcDtMGBwOw[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2016
Євдощук Олексій Олександрович
( 10.04. 1985р.н - 17.05.2016р.)
м.Житомир
Сержант, військовослужбовець 4-ї роти 2-го батальйону
95-ї окремої аеромобільної бригади.
Хай буде проклята війна!
Відповідатимуть сповна
Всі ті, хто вбивства розпочав
І не одне життя забрав
У наших юних ще дітей.
Таких не знати б нам вістей.
Лунає гірко: «Плине кача»..
Ти чуєш, як ридає-плаче
Матуся рідна над труною,
Бо вбитий син її війною,
Назавжди вирваний з сім’ї.
Болить усім біда її.
Бійцеві шану щоб віддати,
Спішать всі на коліна стати
О, розступіться,небеса!
Душа бійця тут воскреса.
Виходьте, Ангели, стрічати,
В небесне військо записати
Героя, що в бою поліг,
Уміло гідність він зберіг,
Не осоромивши родину,
Віддав життя за Україну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666902
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2016
Береги над водою -
Неймовірна краса.
І ця річка росою
Їх краї покрива.
Розпустила тут гілля
Над водою верба
І росте поряд зілля,
Ще й розкішна трава.
Поросли тут в долині
Очерет й осока.
Ну а хвилі неспинні
Вдаль зве мати-ріка.
Тут живуть в очереті
Дикі гуси й качки.
А ще лебідь у злеті
По воді б’є крильми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666648
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=N-ffwD318Fk[/youtube]
[feminine] [Lyrical]
Черемшина цвіте, розцвітає
І весна полонила думки.
Моє серденько знов вирушає
Крізь всі пройдені нами роки.
[intro]
Черемшина цвіте, розцвітає
І весна полонила думки.
Моє серденько знов вирушає
Крізь всі пройдені нами роки.
[bridge]
[chorus]
Черемшино, моя черемшино,
І закохана юність моя.
Я до тебе шукаю стежину
Й шлях висвітлює в небі зоря.
[Instrumental]
Я полину у юність далеку,
Де мене ти на греблі чекав,
Черемшини гіллячку на згадку
У той вечір мені дарував.
[bridge]
[chorus]
Черемшино, моя черемшино,
І закохана юність моя.
Я до тебе шукаю стежину
Й шлях висвітлює в небі зоря.
[Instrumental]
Ми гуляли удвох над рікою,
Місяченько купавсь у воді.
Що кохання у нас із тобою
Буде вічно, здавалось тоді.
[bridge]
[chorus]
Черемшино, моя черемшино,
І закохана юність моя.
Я до тебе шукаю стежину
Й шлях висвітлює в небі зоря.
[Instrumental]
Та пройшли ті роки промайнули -
Черемшина так само цвіте.
Те духмяне кохання вернулось –
Інша пара на греблю іде.
[bridge]
[chorus]
Черемшино, моя черемшино,
І закохана юність моя.
Я до тебе шукаю стежину
Й шлях висвітлює в небі зоря.
[outro]
[end]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=g7fuWpyaV8A[/youtube]
Люби Україну: лани і простори,
Дніпровські пороги, Карпатськії гори,
Де спів соловейка і клич журавля -
Тут наша з тобою рідненька земля!
Люби Україну, як лагідне сонце,
Що щиро всміхається в наше віконце.
Зрости українську пшеницю в полях.
Тут наша з тобою рідненька земля!
Шануй українську і пісню, і слово,
Звучання у них мелодійне, казкове.
Найкраща у світі рідна мова моя.
Тут наша з тобою рідненька земля!
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=VouDm1IiZPE[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665383
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2016
Цей статус Донбасу й раніше ви мали.
Ще при Януковичу ви жирували.
Купюри великі кругом розкидали,
Що бачили очі, то те купували.
Сьогодні сиджу і дивлюся новини,
Й своєї у тому не бачу провини.
Підступна війна нам всім «статус» зрівняла -
Попробуйте й ви, що «бандерка» ця мала.
Десь років із двадцять отак виживала:
Город обробляла, сім'ю годувала.
І діток своїх я у вишах навчала,
І зовсім про себе ніколи не дбала.
Не було роботи в селі і немає.
Хто може й як вміє, то так виживає.
Молодші ще прагнуть десь долю шукати,
Старіші вже мусять як є - доживати.
Тепер й ви побудьте у шкурі «бандери» -
Подінуться десь особливі манери.
Можливо, хоч в цьому нас доля зрівняє -
Єднання в думках вона нам посилає.
Потрібно нам, «братці», війну закінчити,
Щоб люди могли всі у спокої жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664976
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=aFowbEAMlkM[/youtube]
Ремейк-елегія на пісню : " Яворина"
на слова Степана Галябарди, музику Степана Гіги
На могилі твоїй, заспівали сумну "Яворину".
За тобою всі плачуть, а з ними ридає рідня.
Ой, синочку рідненький, чому ти так рано загинув?
Я ходжу на дорогу тебе виглядати щодня.
Може звістка про тебе на крилах пташиних прилине,
А чи маком червоним у полі в цей час зацвіте,
Хай же вітер сьогодні тобі повідомить, мій сину,
Що матінка тебе на дорозі чекає і жде.
Приспів:
На могилі твоїй, заспівали сумну "Яворину".
За тобою всі плачуть, а з ними ридає рідня.
Ой, синочку рідненький, чому ти так рано загинув?
Я ходжу на дорогу тебе виглядати щодня.
Сонце світить із неба сьогодні ласкаве й привітне,
Ця мелодія пісні так сумно й журливо луна.
Різнобарв'ям веселки сьогодні могила вся квітне,
А в могилі обірвана змовкла життєва струна.
Вже не будуть ніколи тобі соловейки співати,
Ясне сонце із неба не буде тебе зігрівать.
Ну, а близькі і рідні не зможуть онуків стрічати,
Вже не зможеш ніколи ти радість їм цю дарувать.
Приспів:
На могилі твоїй підроста молода яворина,
За тобою всі плачуть, а з ними ридає рідня.
Я не хочу повірить, що ти на війні цій загинув
І я буду ходити тебе виглядати щодня.
На могилі твоїй підроста молода яворина,
За тобою всі плачуть, а з ними ридає рідня.
Я не хочу повірить, що ти на війні цій загинув
І я буду ходити тебе виглядати щодня.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=yUdwrxAEYQI[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2016
Яблуневий цвіт
В ранкових росах,
Стежка до воріт
Стоїть у сльозах.
Сивини печаль
Покрита в біле,
В серці туга й жаль,
Лице змарніле.
Мати вигляда
З дороги сина,
Тільки десь душа
В просторах лине.
Більше не прийде
Вона додому,
Хату обмине
В світі чужому.
Цвіт той обпаде
Із яблунь білих,
Мати не діжде
Додому сина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663957
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2016
Зацвіли вже каштани
У гаю за садком.
Їхні квіти багряні
Очі радують знов.
Наче вогник від свічки
Запалила весна
І підсвічує нічку
Ця краса неземна́.
Ой, квітучі каштани,
Ви приходите в сни
І бутони- фонтани
Гріють серце мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663954
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2016
Лежиш на смертельному ложі -
Всі знають.. й чекають кінця.
Не довго зали́шилось, схоже..
І відчай .. сховався.. зачах..
-Ой, батько, ой таточку, тату...
Як важко цю мить пережить..
Покинеш ти рідную хату,
Душа твоя в Рай відлетить.
Хоч доля не була щаслива,
Та вчив ти нас правдою жить,
Щоб легка дорога зваблива
Не сміла серця полонить.
Трудився ти зранку й до ночі,
І в праці спливали роки.. -
Відводжу заплакані очі,
Щоб ти не помітив туги.
-Ти нами пишатися,тату,
Вже можеш - своїми дітьми.
Всього у житті так багато
Було, але стали людьми.
Життєвий твій шлях обриває
Й дорога веде до кінця,
А рідні спокою не знають,
Їм відчай заповнив серця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660422
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2016
Моя Батьківщина -
Це Ненька-Вкраїна,
Народ наш - родина
Могутня й єдина.
Нелегка народу
Дісталася доля,
Та мужньо боролись
Коза́ки за волю.
Тому не лякають
Нас сили ворожі,
Бо наші солдати
Завжди на сторожі.
Віками вбивали,
Та дух не зломили,
Ми свою державу
Таки захистили.
Тепер ми щасливі
У нашій родині.
Моя Україна -
Єдина віднині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653494
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2016