| Сторінки (50/4981): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Дивилася на тебе очима кохання.
Любила, як останню зірку бажання.
Чому мрії вщухли,
закотилася зоря,
як калина чарівна зашарілась одна.
Чому разом бути не довелося,
розсипалося по плечах смагляве волосся.
Вітерець відніс щасливі години,
в далеку дощову пору осінню.
Чи прийде весна на поріг - забуття,
чи зацвіте п'янкий бузок,
чи обніму тебе знову, ясеня - красеня,
в час дзвінкий, ранковий.
З віком, романтики все менше,
в краплях дощу губляться надії,
у вітерця також вчувається плач,
буцімто він несеться вскач.
Задумлива посмішка на вустах,
а може це ще не всім надіям крах,
може на закаті буває інший розклад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005358
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2024
Відношення моє до тебе особливе -
на рівні тіла і душі,
зірки світять по-особливому,
порушуючи свої рубежі.
Меркне все, що було раніше,
як поволока туману рвана.
Прокидається в сонячних променях надія, ясністю окрилена.
Ці почуття дуже дорогі,
усвідомити любов мені допомогли.
Чому все в Житті приходить із запізненням,
ігноруючи життєвий розклад?
Якби невчасно, вибачаючись за вторгнення, запізніло,
але від серця, а не від ворожки.
"Адже краще пізніше, чим ніколи" -
чула не раз ці слова.
Тільки зараз їх сенс усвідомила,
коли віру в себе вселяла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2024
Всього страшніше - не убожій Душа.
Будь терпляча до чужого горя.
Пропускай його через себе,
не жаліючи серця і спокою.
Адже без Душі немає людини.
Кому потрібен бездушний каркас?
Нехай нелюдяність століття,
відносить вогнедишної Химери баркас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2024
Біжу полем,
надію, віру та любов
відчуваю знов...
Цвітом Душу п'янить,
зове її у політ,
любо вітерцю купати
цю красу.
Квітоньки, як зіроньку
кружляють у танку Вічності,
кличуть у невідомі далі.
Мій внутрішній світ,
так і рветься назовні,
йому бракує повітря, це як пити
домашнє молоко,
замість порошкового,
або вдохнути свіжого
повітря після задухи,
звуки лагідні тішать вухо.
Такий природній простір,
навкруги такі запахи,
така краса, тут і маки,
і шавлія, ромашки - жовте, жовте поле
без меж, попри завірюхи пилюці
у дороги.
Здається на весь Білий Світ
л'ється чарівних променів світло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2024
Ти для мене, що ваза кришталева,
боюся упустити.
Випробування Життя дає реальні,
щоб могла мить кожну цінити.
Мучить серце, спокушає Душу,
щоб цінності її переосмислити змогла.
Образи Життя всі скуштувала,
а любові добитися так і не змогла.
Я не вітер, що летить в невідомому напрямку,
у мене все пов'язано з Душею,
і стискається в сонячному сплетінні,
відчуваю, ти поряд з іншою.
Якщо, у кожного з нас,
Душа своїй Долі не байдужа,
означає не все втрачено повір,
і тому, хто сльозою стукається,
Господь відкриє Свої двері.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005064
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2024
Як навчитися цінувати миті,
адже йдуть вони, відносячи сумніви,
і вже не повернуться ніколи,
ось в чому біда.
Щасливі були вони або ні,
з мене відповідь.
Наповнила їх Життям або упустила,
з мене час запитав.
Життя прожила, але наскільки мало
було Життя в цих днях.
Тільки тепер усвідомлюю,
але нічого поробити не можу.
Краю Душу заднім числом,
але по-великому рахунку,
визнати повинна,
що інакше поступити
і не змогла б,
з дороги своєї нелегкої не зійшлаб.
У цьому мабуть і є
Божий Задум, для кожного з нас,
наскільки хватає сил, Хрест щоб свій доносив.
Я в Душі слабка, боягузка,
а згадати, що пережила,
те не кожному чоловікові по-силах.
А де ж брала сили?
Може у Вірі до Бога, до якої не відразу прийшла.
Може в дітях, для яких стіною була.
Але, Дякую своєму кожному прожитому Дню
за те, що відкидаю неміч і далі іду.
©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004934
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2024
Хочу выдохнуть всю боль,
что за Жизнь скопила,
а вдохнуть радость и любовь,
сколь осталось силы...
Ведь нам с тобой ашнадцать лет
и не ниже,
свечой гарящей каждый день
таем от безсилья.
Жизнь серебрит виски не жалея,
скользят наши взгляды лаская,
то выше, то ниже,
ищут пристанища в жизненной нише...
Как стрелы летят наши дни.
Только цвёл одуванчик - облетел,
только трава была зелена,
уж с ароматом сено...
Знаю, не остыло наше время на Земле,
ещё будет и дождь, и снег,
будет счастлив каждый Человек,
но почему мы с тобой - нет...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004838
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2024
Хочу бути для тебе бузком,
фіалкою, незабудкою, трояндою,
щоб усі аромати Світу обкутали
тебе тонко в обіймах ніжних.
Щоб долоня, стикаючись з твоєю,
почуттями окрилена,
пелюстками-пальцями падала на постіль.
Фіалка, у блакиті очей купала,
незабудка, як небо обіймала,
троянда яскраво-червоним кольором губ балувала.
Надкуси, як яблуко,
щоб нікому не дісталася.
Душу в полон візьми, щоб з твоєю не розлучилася.
Що робити мені з сердечною любов'ю зухвалою,
жити без неї бридко.
Не знаю, чий ти зараз,
але серце хоче зупинити цю годину.
Ну чому, серце моє любить,
якщо навіть себе губить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2024
Жінка щаслива,
яка ж ти, кохана?
Не сховати очі,
іскорки - бісики,
самі скачуть в догонку,
в них відбивається Весна!
Скільки про любов написано пісень,
розумієш, наскільки Світ тісний.
Весна - довгоочікувана наречена.
Чекаю її бузкову пору,
п'яно-ароматну, хмільну,
прохолодну.
Люблю бузковий політ Душі,
тут усі сім нот хороші.
Чуттєве беззаконня
панує в її межах,
закохатися зве сміливо.
Думала, зимоньку Душа не витримає -
замре, а вона "безглузда"
ще і співає.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004454
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2024
Залишила рідне місто Дєбальцеве.
Ніччю розгромили базар вщент.
Вулиці мали тяжкий вигляд,
людей майже не було.
Тільки бійці ДНР вишагували.
В душі холодок,
вона буцімто занеміла.
На пероні люди відчувають
цю гнітючу аж дзвінку тишу,
наче перед грозою.
Розуміють, якщо не встигне потяг,
то тут й залишимось.
Дуже не хотілось залишати свою домівку.
В руках торбина та паспорти.
З дитинства знала тут кожну будівлю,
кожен двір.
Коли повернуся,
коли побачу світло у рідному віконці не відомо.
Сум охопив до п'ят.
Таке на серці безповоротнє відчуття,
ні жива, ні мертва.
Ще о чотирнадцятій годині рахувала на балконі солдат,
а о першій ночі вже рушила в невідоме.
Скільки їхав потяг,
стільки й поливав град,
почували себе під Богом.
Молитви шепочеш,
відчуваєш себе беззахисним дитям.
Лише о четвертій ранку вирушили з зони АТО.
Син був весь час на телефоні, хвилювався.
Мала дівчинка зайшла до нас,
гуляла по- вагону,
й каже - це твій дідусь, кажу мій,
а ось що мені мама наділа,
то був хрестик,
кажу добре твоя мама зробила,
це зараз наш єдиний захист.
Пройшов головний потяга
й сказав, що за нами путі взорвано,
провідники дуже хвилювались, бо залишили дітей та жінок.
Так нам пощастило урятуватись,
але чоловік не витримав й помер
під мирним небом,
ми - жінки поридаємо,
а чоловіки все в собі тримають.
Від війни ще втечеш,
як Бог дасть,
та від смерті ніколи.
P/S/
У ці розбиті щибки видно мої вікна
у домі напроти,
у залі такеж провалля...
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004388
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2024
Дивовижна мелодія ночі,
наче хміль у голові.
Зірки сяють крізь простір,
світлі, живі, ясні...
Проміння посилаючи з пітьми,
віками бачили дійство навкруги.
Скільки закоханих очей
танули в глибинах вечорових,
а на Землі, це здається
було вчора.
Швидкоплинне наше Життя.
Тільки була осінь,
вже підхопила зима.
Нещодавно весна буяла
яскрава і прекрасна,
та восени її краса безжалісно згасла.
Жене вітер невгамовні літа
рік за роком, а ми
все чекаємо щастя іскру,
загадуючи бажання в ночі.
І тільки, Віковічне Полотно Небес,
бажає нам чудес.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004272
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2024
Свист хурделиці біжить
з хмільним, лютим натхненням.
Переслідує очманіла думка,
як зупинити "стріли" зимового вітерця
у цю особливу, зимову ніч.
Шатер ялинових гілок мерехтить,
обійнятий тонким візерунком інею.
"Тепла" лебедино-біла перина снігу
сліпить сріблястою млістю.
Мороз хапає ніс, щоки, руки,
ніби злий на мене
за торішню розлуку.
Не переможницею, а його полонянкою себе відчуваю,
зігрітися марні мої потуги,
вже змерзли навіть ноги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2024
Чому твоя любов здичавіла,
адже був чудовий початок.
Тріпотіло серце,
відносячи геть сон,
Душа стискалася
від передчуття зустрічі,
де ж сховалася
ця солодкість томління,
втекла в забуття.
Але, час над нами не владний,
здригаюся часто мимоволі,
коли бачу в перехожому риси знайомі до болю.
Нічого безслідно не зникає,
тільки в глибині десь завмирає,
щемить, тліє, як вуглинки каміна,
щоб ціну знали душевному Світу.
Скільки доріжок потоптані,
відміряно кілометрів,
але осягнути так і не дано,
Любов - це подарунок Долі,
чи її Зеро.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004064
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2024
Котяче Життя триває...
Мчить він, як вихор понад ланами.
Поруч бігають та вабляться діти.
У котика також хвіст трубою,
не має йому від них спокою.
Стриба мерщій на дерево,
і вже звідти спостерігає,
зиркаючи очима,
наскільки загрозлива ця хвилина.
Вони мчать хутко повз нього,
а він каменем падає донизу, лякається,
але ж встигає на льоту схопити
щось їстівне. Нажаль він не лелека,
взлетів би від них далеко.
А покиль, знайшов собі схованку-домівку
у зеленому килимі чарівного барвінку.
Поруч гомонять, цвірінькають горобці.
Лише мить, пустун хвоста
на них ласо спогляда.
Та дитяча кумпанія збиває його з думки.
На котяче щастя,
вибігла з хати мати
їх додому звати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003772
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2024
Уранішній свіжий вітерець
пестить і голубить Душу.
Забути зимову холоднечу
хочеться зовсім.
Все навкруги цвіте, розпускається,
у величавій млості купається.
У відповідність приводить
серце і дух,
позбавившись від зимових завірюх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003667
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2024
Добро, ти стало сенсом Життя.
Не дай озлобитися Душею.
Прикрась течією чистих думок
невгамовну жалість до себе.
В Житті дорога кожна мить.
Людина, як піщинка мала
в нескінченності Буття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003625
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2024
Як пробивається сонце,
хмари розбити не в силах,
так пробиваються люди
у мирських своїх справах.
Ремствують на день прийдешній,
шукають захисту там і тут,
борються за виживання
своїх не жаліючи потуг.
Багато чи нам в житті треба?
Серце жалійте, друзі,
воно, як міряло ліворуч,
його забувати не можна.
Воно терпить і копить,
нашу виміряючи Суть,
хороше не забуде,
направить на праведну Путь.
Чого ж хочемо ми від Життя?
Щоб в Житті була любов,
щоб раділи життю діти,
і у венах кипіла кров!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2024
Шиповник на морозе,
изобилеем уже не хвастает.
Ветви под ветром колеблются,
ещё силу имеют, не ломаются.
Кусты гнутся, прислоняются друг к другу -
так вместе более легко выстоять,
снежные сугробы в метель.
Природа также чувствует тревогу и боль.
Такой суровой зимы,
мы тоже не помним,
потому и радуют нас,
рукавички про запас.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003461
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2024
Живу серцем, вірші пишу серцем,
і цим все сказано.
Від того і болить, і ниє від невисловленного.
Але, як інакше, адже почуття не сховаєш.
Та і просто по-життю багато невдачі.
Кожен з нас по-своєму у бадиллі загруз,
як той кавун.
Поки дістанешся до солодкої серцевини,
вже і Життя пролітає половина.
Треба брати себе в руки і не помирати від нудьги.
Стиснувши кулачки на щастя,
домагатися Світла і участі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2024
Философское эссе -
это начало,
а не конец.
Говорят, двойное проклятие
цивилизации,
заставляет нас раньше стариться
но дольше жить.Ловлю момент,
наслаждаюсь снежным,
синим, бархатным вечером.
Погас осенний сон,
под кучей палой листвы,
догорел огонёк его костра.
Сколь быстротечно время,
снег, сколь грусть твоя нежна...
Платиш сторицею, присыпая
рябиновые кисти.
Твердь Земли накрывая,
снежною пучиной.
Молчаливо прельщает твоя красота,
как премудрая вековая притча.
Природная суета улеглась,
зимнее пристанище ей всласть.
Чтит Зима Нового Года Путь,
стражем оберегает его Суть.
А мы, живём день за днём,
особо не задумываясь,
но,что греха таить,
в глубине Души есть ощущение
неизбежного и смутная тревога.
Конец всему всегда кажется не логичным,
ведь столько планов было впереди
для Жизни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003240
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2024
Поздних снежинок хоровод,
организовал мартовский поход.
Запоздалые, лопатые,
пушистые, нежные,
выметают закрома Зимушки снежной.
В конце Зимы,как вначале,
давно такого не видали.
Беззвучно падают в серпантине,
в едином вихре - порыве.
Величавые, красивые,
крупные на удивление,
вихрем кружат ,
силу свою вершат.
Завораживающая картина природы -
великолепие смелое.
С восторгом смотрю в окно,
на это"многосерийное кино"!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003137
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2024
Щодня
під Богом ходимо,
чи ранок, вечір,
чи день, ніч.
Просимо Його допомогти.
Ми - Його Діти,
крапельки Єдиного
Океану Вічності.
Нитка щоденного нашого Життя,
що пурпур пряжі витканої.
З подвоєною силою відчуваємо
трепет сердець.
Краплями роси впали, про втрати
колишні нагадали.
Туман густіє,
змиваючи бруд доріг.
Залишивши усі земні спори,
засинає наш Народ.
В глиб Вселенської
зоряної далечини
відлітають усі печалі уві сні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003042
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2024
Не знаешь, где оно
последнее мгновение.
С кем больше никогда не увидишься,
куда больше никогда не воротишься.
Не знаешь тот последний раз,
выставляешь Жизнь, как на показ.
Каждая секунда отлетает в небытие,
как снежинка тает вдалеке.
Жизнь тем и ценна, пока длится,
путает свои страницы.
Богатством Души хочу поделиться.
Радостью дышать, видеть и слышать.
Не ныть, не надеяться напрасно,
и будет всё у нас прекрасно.
Богатство деньгами не измеришь,
оно из другого измерения,
в сердечном место-расположении.
Надеюсь всё больше на Ангела-Хранителя,
своего покровителя.
Он знает мой первый вздох и шаг,
только Он - мой Жизненный Падишаг.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2024
Ценность Слова Велика -
знают Века.
Только Оно нетленно.
Пришла война, смыла, как волной,
прошлую Жизнь в одно мгновение.
И только с нажитого мной
остались живы мои стихи,
бессмертны только Слова,
за что им пожизненная слава.
Воистину живы, тлену не поддаются,
не смотря на то, что в душе -
боль неугасимая, съедающая изнутри,
безжалостная, кровавая,
со слезами взахлеб, сердцем от потерянного
стонешь, но в могилу живым себя не зароешь.
Родные ушли один за одним,
а ты, как назло остался,
чтоб ещё послевоенное тебе досталось...
Восстановить ничего не возможно
и родных не поднять.
Я в таких случаях всегда говорю,
что была б душа материальна,
так уже б загорелась.
А человек выносит всё,
иногда не согласен, что,
как на распятье.
А вдуматься, что ж мы хотели,
это расплата за распятие Сына Бога - Христа,
на крови Его, наша Жизнь
замешана вся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002781
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2024
Ты - мой зимний сон,
в сердце твоём прохлада.
перебродила любовь,
как вино,
зашита твоя ей надо.
Градусов не набрала,
ртуть крови остановилась,
разогрей её своей душой,
судьбе моей на милость.
Ты - сказка , в Жизни моей,
потому и не верится,
что пришла любовь
и закружила метелицей.
Ты прав, а я, как в поле одинокий василёк,
дрожу и от лёгкого ветерка,
однажды уже сорвали неумело,
жизнь исказив смело.
Моя жизнь - путь преодоления
трудностей,боюсь, что сможешь
в неё заглянув, увидеть все мои
трудности.
Испугать боюсь твою любовь,
она для меня знак возрождения к жизни,
рождает только светлые и
счастливые мысли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2024
Смотри на мир светлыми глазами.
Запоминай свой всплеск души.
В каждой избушке
свои погремушки,
может этим они и хороши.
Бьют на стене часы с кукушкой,
чтоб не была наивной душкой.
Часто ходим по святому терпению
наивные романтики душ.
У каждого свое мировоззрение,
докопаться бы до
глубины своих чувств.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002514
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2024
Пусть, обиды в старом году остаются.
Пусть, печаль минует нас.
Пусть, мечта, как птица-счастья взовьётся.
Пусть, в сердце умолкает плачь.
Пусть, счастливым будет утро,
полдень и вечер.
При вздохе, Молитва словами журчит.
В сиянии глаз, радость не молчит.
В душе, кличет Вера,
в каждом Слове - Сила,
Свет от Света рождает Любовь.
Мир хрупок, как росинка малая,
как ДНК не видимая, но Главная.
Виноградная Гроздь, в ладони вмещается,
а сколько Силы Солнца в ней заключается?
В порыве ветерка, тоже своя Суть,
семена направляет в новый путь.
Во всём свой Смысл и Разумная Сила,
из капельки рождается водопада лавина,
с песчинки - барханы, с зёрнышка - хлеб,
Природе свой прах отдаёт Человек.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2024
Світ великий,
але Людина самотня,
кожен у своїй шкаралупі.
Світ відчуваємо по - різному,
вбираємо, як увісні.
Птахом би в небо злетіти
високо-високо,
камінчиком кинутим
далеко - далеко,
у чисту блакитну височінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002216
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2024
Бажаю щастя усім,
з ким Доля зводила.
Бажаю щастя і тим,
з ким розлучила.
Бажаю щастя
дітям і сім'ї,
що кращі роки
купалася в їх теплі.
Бажаю щастя землякам
рідного міста.
Бажаю щастя жителям
Планети і країни,
щоб усім вистачало сил
на виживання, і в селі
і у великому місті.
На процвітання нехай буде
націлена країна,
примноження успіхів,
радості,добра та сили !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002018
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2023
Дозволь
у твої очі поринути.
Дозволь
доторкнутися Душею.
Дозволь
уві сні з тобою
зіткнутися,
дозволь, дозволь.
Дозволь
тепло Душі почути.
Дозволь
всотатися, як вода в пісок.
Дозволь
cльозу - росу дарувати
і чути
твого серця стук.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001969
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2023
Відношення моє до тебе особливе -
на рівні тіла і душі,
зірки світять по-особливому,
порушуючи свої рубежі.
Меркне все, що було раніше,
як поволока туману рвана.
Прокидається в сонячних променях надія, ясністю окрилена.
Ці почуття дуже дорогі,
усвідомити любов мені допомогли.
Чому все в Житті приходить із запізненням,
ігноруючи життєвий розклад?
Якби невчасно, вибачаючись за вторгнення, запізніло,
але від серця, а не від ворожки.
"Адже краще пізніше, чим ніколи" -
чула не раз ці слова.
Тільки зараз їх сенс усвідомила,
коли віру в себе вселяла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001873
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2023
Життя Людини,
як Іскра,
що впала з Небес,
до Землі долетіла
і згасла вкінець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001825
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2023
Пытаюсь, ценность свою,
на Земле осознать.
Для чего пришла в этот Мир?
Не только материальным
жив Человек.
Станет он иной,
если агрессии
не допустит никакой.
"Вожжи" отпускаю,
пусть на волне любви
и уважения, проходит
Жизни волнение.
Насколько заслужили,
настолько и воздастся.
Мать - Земля кормилица,
пусть над нами смилуется,
и даст спокойствие духа
в завтрашнем дне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2023
Прости меня, Господи!
Прости меня, Господи, прости,
что за повседневной суетой ,
поставила земные хлопоты,
выше Истины Твоей дорогой.
Что пол-жизни металась в стенаниях,
не подымая голову,
к Вере Твоей праведной.
Уроки твои осознавала,
но с них выводов делала мало.
Дни летели за днями ,
Жизнь поглощая,
но ценила их мало,
какбы не замечая.
Многое поняла,
когда Горе коснулось лично меня,
придавило к" стенке",
побывала не в одной переделке.
Понимаю, что всех нужно
любить и простить,
но тяжело это даётся,
в сердце боль торчит занозой.
Простите меня,
живущие и перешедшие.
Не совершенна ещё моя душа,
земной покой не нашедшая.
Поле Бытия - сплошная борьба.
Прости Господи,за душевную слепоту,
за непокорность заповедям твоим,
за непонимание в чём мой душевный мир.
Господи, прошу, когда пишу,
пусть мои руки
будут продолжением твоих,
несут истину, покой и радость
в этот Мир!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2023
В семье не без урода. Старший — сын как сын, два института окончил, а младший — все драмкружки да переодевания…
С такими заслугами и на свободе, и до сих пор живой! Это же надо!..
Я понимаю, какой это груз, но ведь могут назначить случайного человека, который погубит театр!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001432
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2023
Дорогие друзья и подписчики!
С наступающим Рождеством Христовым и 2024 годом!
В этот волшебный и светлый период я хочу поделиться с вами чем-то особенным – моими видео со стихами, написанными от всего сердца.
Эти стихи – мой личный подарок каждому из вас в преддверии праздников.
Мира, добра и счастья!
В этот Рождественский сезон я хочу пожелать вам мира, любви и радости. Пусть каждый момент Нового 2024 года будет наполнен счастьем, а ваш дом – теплом и уютом. Пусть в вашей жизни будет столько же волшебства, сколько в этих стихах.
Мне было бы невероятно приятно услышать ваши мысли и чувства по поводу моих стихов. Поделитесь в комментариях YouTube, какие строки вам запомнились больше всего, или просто отправьте свои пожелания и поздравления.
Спасибо, что вы со мной в этот нелегкий, но прекрасный период. Пусть каждый день нового года приносит вам удачу, а Рождество наполнит сердца любовью и надеждой.
Посетите, пожалуйста, мой личный сайт: http://sbelyakova.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001387
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2023
Думки, бажання, наміри,
розбурхують нашу уяву.
Сильний наш зв'язок
з безкрайніми просторами.
Встану до схід сонця,
вдихну перші промені Світла,
душа заспіває разом зі світанком.
В середині жовтня
відлітають журавлі на південь,
володарює Заклик над ними -
природний кругосвітній Круг.
А мені, полетіти не до снаги,
кожен вечір у вікні,
мій сілуєт самотній.
Кричить, вельми бурхливе, серцебиття
і немає йому порятунку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001383
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2023
Дівчина-калина, молодість твоя швидкоплинна.
Боролась ти не раз з долею сумною,
відроджуючись кожною весною.
Узимку ти печаллю білою накрита.
Улітку вітами гудеш самовито.
Ніби дівчисько з картини змальована.
Ти – промінь сонця, золоте диво,
проміння подих швидкоплинний.
Зітхання ловиш земне поживне.
Восени твоє багряне листя облетить,
я з журбою зпіймаю цю мить.
Грони-ягоди твої червонїї
на себе погляди спрямовують.
Блакитне небо над тобою,
милується ніжною красою.
Кохаю тебе калино, за почуття твої безвиннїї.
Знімай з дерева життя жатву,
повернутись щовесни, давай нам клятву.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001271
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2023
Уставшая Душа,
ей что-то не спится,
листает Жизни страницы,
как рябиновые бусинки перебирает.
Каждый день, как кино,
свою тропинку протаптывает,
каждую минутку
счастливую записывает, бережет,
созерцает, будто со стороны,
на все мои перипетии грустные.
Счастья в нём недаставало,
но немало чего зато познала.
Грустная Жизни дорожка была,
но я с неё не свернула,
Крест свой дотянула.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2023
Час, зупинися!
Залиш мрії нездійсненні,
зламане тобою буденне.
Дарма не відбирай сили,
хвилювання за тим,
що було миле.
Лише залиши осінньої
любові слід,
на протязі моїх літ.
Каплі дощу б'ють покрівлю,
ніби гітарні струни,
нікуди вже не полину,
навіть уві сні безодні.
Бульбашки великі
у калюжі журяться.
В ній, як у дзеркалі
шукає осінь щастя
й сорому не йме.
Осінь мальовнича,
журавлині стаї
у вирій кличе,
спить останнє листя
на голому гілляці,
сумно на Душі,
як безпритульному собаці.
Осінь - чаклунка,
фарбами малює,
навіть дозволу не питає,
лютує.
Ім'я осені - золота,
виправдовує.
Лишень хризантеми та
чорнобривці, ще п'янять дивним цвітом.
Якіж вони пряні - осені аромати,
треба осінь милу щиро нам кохати.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001146
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2023
Горобинова алея,
кличе по ній пройтися.
Зграйками роззяв,
пташки злітаються вниз.
Грони, кольору пожежі,
стійко на ній висять,
листя не усі обпали,
дивляться в осінню далечинь.
Туман, пеленою густою,
закутує все навкруги,
так і з осінньою порою,
як би вже і не друг.
Топить осінні фарби,
листя упускаючи з гілок.
Ось і прийшов кінець осінньої Казки,
настає довгий, зимовий "полон".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001032
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2023
Чи маю право про тебе писати,
Ікона Иверської Божої Матері?
Красу твою не описати -
так усю захоплює.
Уперше побачила тебе увісні, на свій сором,
ніби руками відмивала твою красу.
І у священика, що поруч стояв, запитала -
чи правильно витрачаю свою силу?
Відповідь була схвальна,
для мене дивовижна.
Мріяла тримати твою Ікону в руках
і син для мене зробив цей крок.
І чи це не Диво,
ти золота, в рубінових каменях,
із Греції в моїх руках.
Моя дорога, тепер я знаю твою історію...
Ти є Хранителька Афона
і Вратарниця Обителі Иверської,
що шанує від усіх бід
і напастей, що позбавляє від горя,
що спасає тих що бідують, що зцілює.
І хочу, щоб молитву про тебе знали всі!
" Молитва Пані
Пресвятій Богородиці, перед Святою Чудотворною
Іконою Св. Иверською.
Пресвятій Володарці і Пані Богородиці!
Прийми негідну молитву нашу і збережи
від наклеп злих людей, і від марної смерті,
і даруй нам раніше кінця покаяння,
на моління наше умилосердися,
і радість замість печалі даруй.
І избави нас, Пані, від всяка біди і напасті,
скорбота і хвороби, і від всякого зла, і сподоби нас,
грішних рабів своїх, одесную стати в
другому пришесті Сина твого Христа Бога Нашого,
і спадкоємцями нас бути сподоби
Царства Небесного і життя вічнаго
з усіма Святими і нескінченні навіки.
Амінь."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2023
"Втрачений компас" встанови,
для подальшого вірного Шляху.
В глибині кожного живе "павич",
з красивим оперенням,
приборкати його зумійте.
Хочеться, щоб в кожному серці
панувала весна,
надавала упевненості
ухильна Доля.
Хочеться, щоб подальші кроки
успіхом були повні.
Світло свічки не заглушить її тінь,
нехай кращим стане кожен Ваш
новий день, серцем все міряй.
Як багато треба такту і терпіння,
щоб знайти гідні рішення.
Дві стріли з одного лука,
не злетять пружно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000877
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2023
Горобинова алея,
кличе по ній пройтися.
Зграйками роззяв,
пташки злітаються вниз.
Грони, кольору пожежі,
стійко на ній висять,
листя не усі обпали,
дивляться в осінню далечинь.
Туман, пеленою густою,
закутує все навкруги,
так і з осінньою порою,
як би вже і не друг.
Топить осінні фарби,
листя упускаючи з гілок.
Ось і прийшов кінець осінньої Казки,
настає довгий, зимовий "полон".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000557
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2023
Ти даремно подумав, що щаслива,
що не потребую тебе.
Та просто на вигляд гордовита,
а думки тільки про тебе.
Не зрікайся любові.
Її не судять.
На Віку, як на скаку.
Скільки болю,
бути коханою,
але не тобою!
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000491
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2023
Я також ловець слів–перлів.
Книга моєї долі відкрита.
Вписую в неї свої вчинки добрі й не дуже,
головне ж свою долю не спаплюжить.
Доля ж моя цілковито в Божій Волі.
У кожного з нас своя Доля,
та не втікаймо від життя реального.
Маємо й свій щлях до мети особистої,
часом не дуже легкої, мглистої.
Доле моя, дай до тебе пригорнутись,
відчути спокій душі,
незрадливий притулок серцю.
Веди мене шляхом надій,
у мене з тобою, Доле, останній життєвий бій.
Це все, на що я здатна
на полі останньої життєвої жатви.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000400
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2023
Зимнее утро очаровало,
зарёй красной воспылало.
Солнце диском золотым застыло.
Иней, на деревьях -
сказочным опереньем.
Снег, пологом ровным,
лежит ковром скромным,
суровая, холодная красота,
ей не нужны иные краски,
забвенья колдовского полна.
Деревья суровы, но прекрасны,
застыли, как в сказке.
Смотришь на Природу,
Господи, прелесть, то какая?
Воистину уголок Земного Рая!
День пролетел как птица,
зимний вечер стучится,
подёрнут розовым закатом,
блистая особыми красками.
Трогательная, зимняя красота,
очаровывает симбиоз Природы,
что по-сравнению с нею наши годы.
Гостеприимством наполнена Земля,
происходит священнодействие
каждого прожитого Дня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000343
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.12.2023
Нехай, образи в старому році залишаються.
Нехай, печаль мине нас.
Нехай, мрія, як птиця-щастя злетить.
Нехай, в серці замовкає плач.
Нехай, щасливим буде ранок,
полудень і вечір.
При зітханні, Молитва словами дзюрчить.
У сяйві очей, радість не мовчить.
У душі, кличе Віра,
у кожному Слові - Сила.
Світло від Світла народжує Любов.
Світ крихкий, як росинка мала,
як ДНК не видима, але Головна.
Виноградне Гроно, в долоні вміщується,
а скільки Сили Сонця в ній зібрано?
У пориві вітерця, теж своя Суть,
насіння направляє на новий шлях.
У всьому свій Сенс і Розумна Сила,
з крапельки народжується водоспаду лавина,
з піщинки - бархани, із зернятка - хліб,
кожен Природі свій прах віддає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2023
Перший сніг
завжди невчасно
і не приємно.
Летить в перемішку
з дощем,
не повернути осінь
назад.
Листя не усі встигли обпасти,
морозець їх прихоплює
всмак.
Сіра напівтемрява панує,
ніби ранній вечір ятрить.
Сонечка зовсім не видно,
швидко пролітає птах.
Осінь за ранній відхід,
себе винить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000213
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2023
Як пробивається сонце,
хмари розбити не в силах,
так пробиваються люди
у мирських своїх справах.
Ремствують на день прийдешній,
шукають захисту там і тут,
борються за виживання
своїх не жаліючи потуг.
Багато чи нам в житті треба?
Серце жалійте, друзі,
воно, як міряло ліворуч,
його забувати не можна.
Воно терпить і копить,
нашу виміряючи Суть,
хороше не забуде,
направить на праведну Путь.
Чого ж хочемо ми від Життя?
Щоб в Житті була любов,
щоб раділи життю діти,
і у венах кипіла кров!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000135
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2023
Я як троянда на снігу.
У чому моя провина?
Може, запізнилася,
пізно розквітла?
Може неприглянулась,
тому і не зірвали,
снігом закидали?
Може не тими марила мріями?
Може мало, щоб очі, як зірки,
світлом променистим, нескореним?
Може, видно було недообласкану Душу
з безодні Життя її імлистої?
Але ніколи не була на сцені Життя
артисткою.
Такій троянді, апріорі,
лежати б на краю моєї постілі,
у намиста - любові,
а не випробовувати Душу,
у цю заметіль - снігову порошу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000075
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2023
Бажаю щастя усім,
з ким Доля зводила.
Бажаю щастя і тим,
з ким розлучила.
Бажаю щастя
дітям і сім'ї,
що кращі роки
купалася в їх теплі.
Бажаю щастя землякам
рідного міста.
Бажаю щастя жителям
Планети і країни,
щоб усім вистачало сил
на виживання, і в селі
і у великому місті.
На процвітання нехай буде
націлена країна,
примноження успіхів
радості і добра!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2023
Котяче Життя триває...
Мчить він, як вихор понад ланами.
Поруч бігають та вабляться діти.
У котика також хвіст трубою,
не має йому від них спокою.
Стриба мерщій на дерево,
і вже звідти спостерігає,
зиркаючи очима,
наскільки загрозлива ця хвилина.
Вони мчать хутко повз нього,
а він каменем падає донизу, лякається,
але ж встигає на льоту схопити
щось їстівне. Нажаль він не лелека,
взлетів би від них далеко.
А покиль, знайшов собі схованку-домівку
у зеленому килимі чарівного барвінку.
Поруч гомонять, цвірінькають горобці.
Лише мить, пустун хвоста
на них ласо спогляда.
Та дитяча кумпанія збиває його з думки.
На котяче щастя,
вибігла з хати мати
їх додому звати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999907
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2023
Дивися на Світ світлими очима.
Запам'ятовуй свій сплеск Душі.
У кожній хатинці,
свої брязкальця,
може цим вони і хороші.
Б'є на стіні годинник із зозулею,
щоб не була наївною душкою.
Часто ходимо по святому терпінню,
наївні романтики душ.
У кожного свій світогляд,
докопатися б до
глибин своїх почуттів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2023
Я пробачаю себе за почуття образи,
я прошу вибачення у тіла і душі -
не дала їм радості і половини,
від непроглядної життєвої суєти.
Моє Життя повинно змінитися на краще,
Земле-Матінко, прийми мою провину.
І дай по-життю ті події,
які сама я залучити не смію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2023
Чим більше віршів я пишу,
тим сильніше мене дивує
Сила Слова.
Воно л'ється, як річечка,
як пісня колискова.
Таке живе, чутливе,журливе,
замріяне, щасливе,душевне,часом крикливе,
не слухняне, як мале дитя,
буває іде супротив,має свій мотив.
Хочу, щоб мої слова
доходили до самого серця,
навіть коли вони
з присмаком перцю.
Здається його домівка серце,
воно ніби живе окремим своїм життям,
іноді крає душу навпіл.
Дуже радіє душа,
коли моє мале внученя хвалить,
уподобав цукерки,
каже на рідній мові, щебече,
мов мале пташеня.
Наріжний камінь закладає в родині
саме жінка своїми руками,
вчить дитину розмовляти,
вимовляти перші слова
і першу молитву.
Доглядаючи за її колискою,
вона є його головним зодчим.
Виховання нашої кожної дитини
потребує докорінних змін,
бо це має на всю Країну незгладимий вплив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999518
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2023
Робкой походкой после 50-ти,
приходит в гости проблеск седины.
Глазами уже трезвыми смотришь на Мир,
не всегда удовлетворяет
сей жизненный "пир".
И взирая, на пройденные года,
успокаиваешь себя,
да может всё было не зря.
И только, глядя на внуков и детей,
становишься душой добрей.
Гложет только одно,
предвидел ли Господь
моё "многосерийное кино".
Прожито было много Жизни дней,
но важно сколько Жизни было
в моих днях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999420
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.11.2023
Осінь мила, яскрава
світла, чудова.
У природному кругообігу
ранима.
Маєш строгий свій початок
і кінець
не порушуєш, відведених
меж.
Прощаєшся з літом,
зустрічаєшся з зимою,
відкритий, дружній,
характер твій.
Ти приходиш до нас
щорічно,
показуючи закономірність
природної Вічності.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999356
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2023
Все навкруги в очікуванні весни,
і день довше, і сонце яскравіше.
В повітрі носиться
небесна свіжість,
душу голубить.
Легкі хмари
зустрічають народження
першого проліска.
Весняний капіж
вибиває дріб,
теплу в уклін.
Бездонне небо у блиску
променів - самоцвітів.
Березень чекає граків приліт -
вісників весняних вод.
Рожевий світанок, несе
аромат весняних кольорів,
ніжних паростків
і чистих джерельних вод.
Дзюрчання струмочків,
приводить в трепет
душевний тон.
Подих весняного
вітерця, як пурхання
ніжного метелика.
Сяйво зірок яскравіше і нижче
Неосяжний Всесвіт
до нас ближче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2023
Летит первый снег,
как всегда неожиданно и тихо.
Редкие робкие снежинки
устраивают перегонки.
Опускаются на Землю не торопясь,
как бы на осень оглядываясь.
Загадываю, как падающим звёздочкам,
свои потаённые желания.
Тороплюсь, как оказалось их и немало,
шепчу упрямо.
Прошу, не противоречу Природе,
во всём должна быть
поэтическая справедливость,
Судьбе на милость.
В воздухе запахло зимой,
даже войдя в квартиру,
слышу его аромат нежный, дивный.
Родная природа крепче нас помнит
времена года.
Каждое дерево хранит
прикосновение прадедовских рук.
Скоро метель укроет периной,
сном своим неукротимым.
Люблю, задрав голову,
зажмурившись принимать
снежинки на лицо,
их удивительное зимнее "тепло".
Чувствую, я теперь не сама по себе -
отрезанный край,
Природа со мною рядом,
мой Земной Рай!
Каждая мечтаем услышать скрип
единственных шагов морозного дня,
того, кому нужна,
для кого б не чужая была.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999118
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.11.2023
Косить пелена дощів,
косить шлях минулих днів.
Косить безмовна любові дорога.
Косить метушня дарованих років.
Косить туман сльози справжньої.
Косить, косить, косить волосся сивина.
Косить з вірою, щоб утриматися на ногах зуміла,
у нейтральні води виплила,
Ангелові Долі життя довірила,
не втрачала даремно силу часу....
Косить, косить, косить, а як живеш,
ніхто не запитає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999030
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2023
Тупнула ногою, як не слухняна дівчинка?
скільки ж буде серцю колко?
Набридли сльози, не удачі,
не хочу більше чути свого ж плачу.
Я - творіння Боже,
а не невідомого походження,
чому ж забуваю своє
істинне призначення?
Похмурих сама не люблю,
але де ж радощів стільки узяти,
щоб пройдений шлях,
з болем не згадувати?
Легко до життя так і не навчилася відноситися,
адже я, не перелітна птаха.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2023
Осень - дивная пора.
Листья , ветром гонимы,
как бегущая детвора.
Воздух особенный, пряный,
грибной, заводной.
Похмуры небеса,
но и в этой строгости своя краса.
Солнышко за тучками скрылось,
как бы извиняясь.
Ветер теперь герой дня,
за ним полёт игривый,
с песнею осенней шаловливой.
В каждой поре года,
своя самобытная красота,
играет она с нами шутя.
Осенняя пора самая
плодотворная - кормит
обилием плодородным.
Весной садят,
летом растят,
а осенью урожаем доволен всяк.
Осень - консерватор,
не смотря, на потуги все,
сдаёт права зиме.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998880
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.11.2023
Пелена дощу,
закриває нас один від одного,
як снігова завірюха,
але я почекаю,
коли настане пора
тихої погоди,
уляжуться пристрасті
у ніжному переляку,
і в сонячному потоці променистому,
відіб'ється мрія
ясно і чисто.
Розтопить час
осад сніжин
на губах,
застиглих малин.
Виконаємо, честь по честі,
ліміт народження
наших Душ разом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2023
Летит первый снег,
как всегда неожиданно и тихо.
Редкие робкие снежинки
устраивают перегонки.
Опускаются на Землю не торопясь,
как бы на осень оглядываясь.
Загадываю, как падающим звёздочкам,
свои потаённые желания.
Тороплюсь, как оказалось их и немало,
шепчу упрямо.
Прошу, не противоречу Природе,
во всём должна быть
поэтическая справедливость,
Судьбе на милость.
В воздухе запахло зимой,
даже войдя в квартиру,
слышу его аромат нежный, дивный.
Родная природа крепче нас помнит
времена года.
Каждое дерево хранит
прикосновение прадедовских рук.
Скоро метель укроет периной,
сном своим неукротимым.
Люблю, задрав голову,
зажмурившись принимать
снежинки на лицо,
их удивительное зимнее "тепло".
Чувствую, я теперь не сама по себе -
отрезанный край,
Природа со мною рядом,
мой Земной Рай!
Каждая мечтаем услышать скрип
единственных шагов морозного дня,
того, кому нужна,
для кого б не чужая была.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998675
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.11.2023
Дитинство моє було щасливим,
дай Боже кожному,
а Життя важким,
не приведи Боже нікому.
Та по-життю буває неприємно,
коли дивляться на тебе зверхньо,
наче ти є і водночас тебе нема.
Лише Душа має крила та відчуває серця силу.
Лише вона приспала надію, віру та любов,
і віддає по-краплині знову і знов.
Душа - це наш Рай,
нікого зайвого до неї не впускай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998633
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2023
Стою в Життя на краю,
пам'ятаю, як цілують без любові,
коли кажуть - так,
а відчувається - ні.
Коли горить ранок
рудою хною,
серце не має спокою.
Осінній заслін з дощу між нами,
створений не нами.
Початку не має у кінці -
то й не шукай вітру,
у слід не свищи.
Осені поцілунок останній,
з краплин блискучих,
мов намисто, з коралів барвистих.
Щемить серце від болю,
не має Душа спокою.
Чому все краще тече крізь долоні,
бринить гіркою сльозою?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998540
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2023
В час важкий
Господь потіше нас.
Скільки лити гірку слоьзу.
Я на Землі лише на Мить,
в чужині мені не жить.
Підхопила малу торбу,
до грудей притиснула,
ми ростемо з батьківського зерня,
знаємо що то Істина.
Жодна пташка лісова,
на чужині не співа!
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2023
Завітало сонечко у віконце,
прокидайся, маленька крихітко.
Півник свою пісеньку проспівав.
Котик біля блюдця чекає
пінки молочної.
Собачка хвостиком грає -
ранок зустрічає.
Потягушки маленький,
потягушки солоденький.
Прокидайся, серденько,
прокидайся гарнесенький -
нарцис малесенький.
Іди-іди на ручки,
золотко маленьке,
ти - серденько матусіне,
ти - серденько татусене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998325
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2023
Знаю, я, как все,
боюсь слова - "нет".
Тоже подвергаюсь
испытанию чувствами,
и жду на них ответ.
Слабая женская душа,
чем же она хороша?
Может, слабостью,
слезою горькой,
может, душевной болью.
Думала, я, особенная,
быть может, раз
выдержала тяжесть лет,
а , ведь, никто
не спросит,
что Жизнь мне
дала в ответ.
- Наперво, детей,
за них Бога
благодарить не устаю.
- За родителей, что
не дали мне почувствовать
Жизни наготу.
Даёт Жизнь увидеть свой путь,
как под увеличительным
стеклом, старалась ведь
жить правильно и с него
не свернуть.
Жизнь моя - постоянный
процесс превращения
плохого в хорошее,
на злобу дня стою
на стороже, я.
Буду собирать плоды учения,
превратив свою Жизнь
в беспрестанные упражнения.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998238
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.11.2023
Ценность Слова Велика -
знают Века.
Только Оно нетленно.
Пришла война, смыла, как волной,
прошлую Жизнь в одно мгновение.
И только с нажитого мной
остались живы мои стихи,
бессмертны только Слова,
за что им пожизненная слава.
Воистину живы, тлену не поддаются,
не смотря на то, что в душе -
боль неугасимая, съедающая изнутри,
безжалостная, кровавая,
со слезами взахлеб, сердцем от потерянного
стонешь, но в могилу живым себя не зароешь.
Родные ушли один за одним,
а ты, как назло остался,
чтоб ещё послевоенное тебе досталось...
Восстановить ничего не возможно
и родных не поднять.
Я в таких случаях всегда говорю,
что была б душа материальна,
так уже б загорелась.
А человек выносит всё,
иногда не согласен, что,
как на распятье.
А вдуматься, что ж мы хотели,
это расплата за распятие Сына Бога - Христа,
на крови Его, наша Жизнь
замешана вся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998148
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.11.2023
Не грусти меня страна.
Нет больше сил в страхе жить.
Сейчас Ангелы летают над телами убиенных,
и едва успевают подносить Души Христианские
к Престолу Божию.
Льется кровь людская рекою,
как водица, пора остановиться...
Господи, что творится...
Спаси нас и Землю,
пока не унесло нас
с орбиты земной каруселью...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998010
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.11.2023
Важко дивитись новини,
нажаханий настрій,
руйнування відбирають сили.
Життя, як розбитий порцелян.
Намагаюся збагнути цей
тяжкий Час.
Тремтить від люті мій голос,
скільки молоді не вспіло
мети своєї досягти.
Нелегко Правду відшукати.
Червоні очі від поганого сну,
останнім часом дуже гостро
все відчуваю, вразлива.
Багато чого діється навкруги,
та малі мої потуги
правду віднайти.
Розум не взмозі взяти гору
над ємоціями й пітьма тисне голову.
Переживаю знову найтяжчі
моменти в Житті.
Війна - болюча тема,
як велетенське бурмило,
зненацька налетіло.
Мене життя вчить не по-книзі,
а досвідом, що у своїй валізі.
Втрачаю відчуття часу,
у полум,ї війни,
згоріли мої надії,
мандрівником стала
у своїй Країні.
Хоче накрити суцільна темрява
та я їй не корюся,
з останніх сил борюся.
Це не просто йде війна ,
а боротьба за наші Душі.
Й одне діло спостерігати
і інше діло все втрачати.
Повірте, рано чи пізно,
та Правда верх візьме
у цій темряві
й День постука у Двері.
Платимо життям,часом, платимо совістю,
ціна дуже висока
життєвої скорості.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998006
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2023
Час, зупинися!
Залиш мрії нездійсненні,
зламане тобою буденне.
Дарма не відбирай сили,
хвилювання за тим,
що було миле.
Лише залиши осінньої
любові слід,
на протязі моїх літ.
Каплі дощу б'ють покрівлю,
ніби гітарні струни,
нікуди вже не полину,
навіть уві сні безодні.
Бульбашки великі
у калюжі журяться.
В ній, як у дзеркалі
шукає осінь щастя
й сорому не йме.
Осінь мальовнича,
журавлині стаї
у вирій кличе,
спить останнє листя
на голому гілляці,
сумно на Душі,
як безпритульному собаці.
Осінь - чаклунка,
фарбами малює,
навіть дозволу не питає,
лютує.
Ім'я осені - золота,
виправдовує.
Лишень хризантеми та
чорнобривці, ще п'янять дивним цвітом.
Якіж вони пряні - осені аромати,
треба осінь милу щиро нам кохати.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997934
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2023
Буває, пекучий біль душі
з'являється у вісні.
Бачу рідних,
чую,як мама будить вранці,
та приказує,
ох, ох,якби дома,
ноги у просі,
спав би й досі.
Дуже сумувала за своєю Сумщиною.
Бувало прийду, та жаліюся на життя,
а вона каже, доню, та хіба ж то горе,
горе, коли війна.
Тепер я знаю, що таке війна,
батьки померли перед самою війною,
хоч не бачили це страхіття,
однак вдруге б війну всеодно не пережили .
Першою пішла мама,
а батько за нею,бо дуже сумував,
казав, хіба це жизня без коханої дружини.
Їхнє покоління дуже цінувало відносини,
такого кохання , як у моїх батьків,
мені більше не судилося спостерігати.
Життя - це вершина,
на котру здерся і більше
не спускаєшся донизу,
а розправивши крила летиш у вись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997863
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2023
Был день - кровь кипела.
Был день - была смелой.
Был день - плечо друга.
Был день - силы были.
Был день - когда любили.
Был день - рассвет с зарницей.
Был день - пела, как птица.
Был день - милости нашей.
Был день - были мы краше.
Был день - ты в меня верил.
Был день - пора разлуки.
Был день - душевной муки.
Был день - глаза, как звёзды.
Был день - ещё не поздно.
Был день - погасли свечи.
Был день - последней встречи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997755
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.11.2023
Дыхание осени...
Пламенем костра загорается восход,
осенним и холодным.
Солнышко в утреннем порыве встаёт
ярко и хладнокровно.
Стелится ранний туман пеленою зыбкой,
будто спрятать хочет от нас
мир нежно и скрытно.
Нелепым кажется полёт спелого каштана,
цвет он нам свой вернёт
только с новой весною пряной.
Листья огнём горят, не наглядеться,
ведь от этой Природной красы
голова может завертеться,
кружит она в своём круговороте,
как по нотам играет на фаготе.
Эта красота нам дана
для преодоления жизненной преграды,
чтоб могли оправдать Господа награду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997673
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.11.2023
На Донбасі біля дома
також цвіли чорнобривці
та матіола.
Тепер замість цвіту
скрізь залишки гранат.
Чому боїмося назвати
криве дерево - кривим,
АТО - Війною,
бо вишибають клином - клин.
Наші думки про кінець війни
та надії довготирпимі
вже, як соски у корови
безнадійно отвисли.
Але відлуння цвіту збережу,
як зпомин про мирну, квітучу
чорнобривців пору.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997609
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2023
Как научиться ценить мгновения,
ведь уходят они, унося сомнения,
и уже не вернуться никогда,
вот в чём беда.
Счастливы были они или нет,
с меня ответ.
Наполнила их Жизнью или упустила,
с меня время спросило.
Жизнь прожила, но сколь мало
было Жизни в этих днях.
Только теперь осознаю,
но ничего поделать не могу.
Терзаю Душу задним числом,
но по-большому счёту,
признать должна,
что иначе поступить
то и не смогла б,
со стези своей нелёгкой не сошлаб.
В этом видимо и есть
Божий Замысел для каждого из нас,
на сколь хватет сил, Крест чтобы свой доносил.
Я в Душе слабая, трусиха,
а вспомнить, что пережила,
то не каждому мужчине по-силах.
А где же брала силы?
Может в Вере к Богу, к которой не сразу пришла.
Может в детях, для которых стеной была.
Но, Благодарю свой каждый прожитый День,
за то, что отбрасываю тень...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997512
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.11.2023
Отче, не моя воля, но Твоя да будет!
Эти слова, молясь,
нужно не только устами произносить,
а сердцем шептать...
Верующим нужно быть,
а не казаться.
Когда случается беда, как у меня,
у Бога нельзя спрашивать - за что,
а разве - к чему?
Говорим, по-малой мере человеческой,
потому, что по-великой мере,
Божье Дело идёт
от самой Вечности.
Вера- внутренний
животворящий Свет,
которую не объять тьме,
она радость Христа Воскресшего.
Наш труд слаб и несовершенен,
потому в каждом
множество недостатков.
Как нам достигнуть, хоть части
добродетели,как у Богоматери?
Она сияет Солнцем
на тверди Мира нравственного.
На протяжении Веков живительно
действует на борющийся
человеческий Мир.
Живя на Земле, не думаем,
кто нас там встретит,
примет, удостоят ли Ангелы,
подобно , как Душу
Евангельского нищего,
и нашу бедную Душу нести
в некую Обитель Света.
Война, смерть близких, скорбь,
поколебили моё мужество и терпение,
но помню Матерь Господа,
стоявшую при Кресте Его,
её безмерную скорбь,
а ведь мы просим у неё помощи,
духовной крепости.
Мы все не вечны,
короток наш век,
а там нет земных благ,
остаются только духовные,
а у кого духовности нет,
остаётся его внутренняя пустота,
а не Свет, и страдание,
что составляет его духовную смерть
и смертельную муку.
Сейчас узко мыслить нельзя,
думать, что общество само по-себе,
а ты - индивидуален.
Если кто-то, где-то страдает,
касается всех.
Все Мы члены одной
Человеческой Семьи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997443
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.10.2023
Размышление...
Суслик вдыхает аромат первоцвета.
Вспомним друзья, когда мы наслаждались
запахом цветов...
Жизнь стала, как несущаяся автострада.
Быстротечна, как дуновенье ветерка...
Только была весна, за нею лето,
осень берет нас в свой оборот...
Не за горами и Новый Год...
Мчимся в потоке времени,
оглянуться не успевая,
что за круговерть такая.
Только была молодость,
рождение детей, а уже внуки нам открывают дверь...
Времена года , как сон, зимний, весенний, летний, осенний...
Уникальна наша Планета.
Но, что на ней не так, людская кровь льется , как водица,
прищла пора Человечеству остановиться,
к Господу за помощью обратиться...
фото Голландский фотограф
Дик ван Дьюен
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997381
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.10.2023
Несла зранку воду я на коромислі,
відерця гойдалися, як маля в колисці.
Сонечко в них любо промені купало.
Я за нього ріднеє, серденько б віддала.
Квіти зустрічали голівками барвистими,
очима їх купала поглядом променистим.
Мальви шепотіли лагідно на вушко.
У барвінку ноги ніби заблукали.
Матіола - подружка радо зустрічає,
усе потаємнеє вона про мене знає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997271
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2023
Осень краски разбросала,
не ожидали такого "бала",
отражаясь в реке разноцветно,
балует взгляд размытой акварелью,
брызгами цвета от нежно-желтого
до тёмно-красного, зелёного.
Буйство ароматов от легкого, свежего,
до терпкого, как забродившее вино,
никем не выпитое уж давно.
Кучи опавших листьев -
ворохи невероятные,
к себе манят,
прыгнуть в них велят.
Когда ещё увидишь
такой лиственный сеновал,
летящих листьев карнавал.
Осень голову вскружила,
заманила в свой сладкий плен.
Шепчет - радуйся Жизни,
береги свой "теремок",
глубже дыши от души!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997215
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.10.2023
Поле зеленіє, річечка блищить,
стало Душі щемно,
навчаюся жити.
На Долю не скаржусь,
слухаю своє серце.
Роси осліпили,
вітерець в лице,
солов'ї щебечуть,
весні радіє все.
Зазерни коханий в ніжні оченята,
зазвучить Симфонія завзято.
Хмари сонечко розжене,
у гармонії все живе.
Почуття, наче непокірне дитя.
Любов та творчість зливаються
в єдине,щоб серденько моє раділо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996970
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2023
Ведь есть же на Свете стихия,
что манит к себе, как затея.
Мечтаешь о встрече с ним,
и уже чувствуешь сил прилив.
Понимаю любовь моряка,
когда его гложет по-морю тоска.
Словами трудно объяснить,
но когда с ним встречаюсь,
то Бога благодарю,
за ещё одну встречу твою,
даст Он не последнюю.
Сердце трепещет,
как у перелётной птицы.
Море - ты моя щемящая страница.
Чистоте твоей радуясь,
Душа разворачивается,
кружась чайкой.
Музыка твоя звучит в миноре -
нежной, задумчивой грусти,
ты - моя нежная симфония.
Я помню образ твой,
то балдёжно-страстный,
грубый, пенящийся,
то нежный и ласковый,
в тихом шепоте странствия.
Шум морской, как разговор
со мной, то суров, то нежен,
то скрежетом-раскатом,
то заигрывая, то грозя.
Солнце в тебе купаясь,
лучами разливаясь,
радо этому простору,
голубому, белому, чорному.
Я тоже радуюсь тебе,
как беззащитный ребёнок,
твой норов тонок.
Люблю принимать волн удары смелые,
с кружевною пеною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996916
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.10.2023
Желтеет лист,
пору осеннюю предрекая.
Лето оставляет
свой след, в преддверии
осеннего Рая.
Мирно сгустились
облака, пеленою густою,
да, вот, и я, стою перед тобою,
теша надежду пустую .
Возраст берёт власть
над телом, а у сердца
нет предела.
Захочет загрустит,
или заплачет, пульс
в припрыжку поскачет.
Осень, твой приход
не спрячешь,
листву желтезной
позначишь.
Ты - грустная пора,
сердце щемит стеная,
но, в кого же, я,
уродилась, не счастливая
такая?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996827
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.10.2023
Бабье-лето паутинкой залетело,
закружило, вихрем понесло.
Не откупилась судьба проседью виска.
Последний всплеск природы перед зимней стужей -
сливаются запахи двух видов:
терпкие и резкие,
свежие и нежные, ностальгические,
запахи осенних цветов –
тонкие, экзотические,
аромат фантастических планет.
И от этой красоты,
золото сердца плавит
лавой застывающей слезы.
С этой жизненной полосы
крепче чувствуешь почву под ногами,
ведь зима не за горами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996736
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.10.2023
В час важкий
Господь потіше нас.
Скільки лити гірку слоьзу.
Я на Землі лише на Мить,
в чужині мені не жить.
Підхопила малу торбу,
до грудей притиснула,
ми ростемо з батьківського зерня,
знаємо що то Істина.
Жодна пташка лісова,
на чужині не співа!
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996638
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2023
Война Жизнь обнулила.
В прошлое "дверь" уже закрыла,
а в будущее ещё открыть забыла,
мне в этом настоящем, безысходном моменте,
душу тоской разрывает до смерти...
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996591
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.10.2023
Пересыпаю песок с ладошки в ладошку,
наблюдая каждую жёлтенькую крошку.
Вечер пьянит морской свежестью,
убаюкивает своей прелестью.
Солнышко только садится,
небо ещё светло,
но птицы отсуетились уже давно.
Сложная химреакция пройдя,
переплавила в золото Мистерию дня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996524
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.10.2023
Душистое осеннее разнотравье:
пряное, терпкое, словно поприще синего, переспевшего тёрна..
Стернёй обнаженные поля.
Шуршат багряные листья под ногами,
ложатся под заборами,
по ветру круговоротами летают,
одеялом землю застилают.
Везде костры душистые пылают,
запах осени напоминают.
Наступила грибная пора,
туманом осенним закутана вся.
Не в силах задержаться тепло,
белка запасы собирает в дупло.
Осень входит в свои права,
запасай на зиму дрова,
а как прийдёт Покрова -
"заревёт девчонка, как корова"!.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996405
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.10.2023
В Мире боли,
нет места радости.
Слова болючие,
колючие мысли,
терпения додают.
Кто терпит постоянно
боль окаянную,
тот знает ей цену безоплатную.
Боль моральная или
физическая равновеликая,
разница в ней не великая.
Мучает тело и душу,
что та, что эта,
такое её не выносимое вето.
В минуты её наивысшей
напасти,не перестаёшь
удивляться живучести
души и тела,
во-время полной слабости.
Кто держит нас на Свете,
не трудно догадаться,
но, сколь велика Его Власть.
Кричишь Ему -
я, больше не могу,
а эхо вторит,
жить будешь,
через не могу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996337
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.10.2023
Непрестанно и смело года гонят жизнью.
Есть ли человек, которого бы не сжигала жажда любви?
Глаза к небу, а сердце к милому.
Полюбила, наперекор всему, тропой заблудилась.
Не почувствовала взаимность, как звёздочка с неба упала, погасла.
Радуга на небе играет, упасть духом не позволяет.
Не знала любви боли, то ощущением и дала волю.
С дуновением ветра, к нему летела, неистовствовала.
Осенью дрожала, как обнаженная ветка,
замирала, грустя ожидала.
Зимой метель мне шептала до боли.
Летом была надеждой согрета.
Но лишь весной, расцветала душа с травой зеленой.
Только сердце бредит, верит, бунтует,
к Вечности склоняется, смиряется.
В счастье годы кажутся днями,
в несчастье же дни, как те года.
Вывод сделала из своего же плача,
не достаточно одной красоты, нужна ещё
и удача.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996156
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.10.2023
"Я научилась выносить всё,
кроме счастья.
Теперь я должна научиться жить
со счастьем,
и не сломаться под ним.
Вот единственный жизненный Устав,
с которым мне теперь надо считаться."
АЙН РЭНД.
С простодушием ребёнка,
резвится осенняя пора.
С удвоенной энергией и
яростным напором.
Какими вожжами удержать человеку
полёт своей фантазии в такую пору.
Обманчивое подобие Жизни -
облетевшие деревья
со скрученными ветвями.
Ветер обвивает ноги нежно
облетающей листвой,
как котенок лапками,
как шелковое платье недотрога.
От осени остался смутный след
былой радости.
Длинные смуги света,
из вечерних окон,
полосами купаются на мостовой,
осень балует темнотой.
Усталый пурпур листвы -
увертюра к осеннему пламени,
и прелюдия к её
золотому великолепию.
©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996118
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.10.2023
Не знаешь, где оно
последнее мгновение.
С кем больше никогда не увидишься,
куда больше никогда не воротишься.
Не знаешь тот последний раз,
выставляешь Жизнь, как на показ.
Каждая секунда отлетает в небытие,
как снежинка тает вдалеке.
Жизнь тем и ценна, пока длится,
путает свои страницы.
Богатством Души хочу поделиться.
Радостью дышать, видеть и слышать.
Не ныть, не надеяться напрасно,
и будет всё у нас прекрасно.
Богатство деньгами не измеришь,
оно из другого измерения,
в сердечном место-расположении.
Надеюсь всё больше на Ангела-Хранителя,
своего покровителя.
Он знает мой первый вздох и шаг,
только Он - мой Жизненный Падишаг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996026
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.10.2023
Горе вдруг радость повстречало.
Чего же ,ты так долго молчала?
Пути дороги ко мне не вели,
заплутала быть может в неизвестной дали.
Я тебя так долго ждала,
седина проявилась сполна.
Где-то может тебя слишком много,
поделись, не скупись на пути-дороге.
Радость, ты, как лучик света
с Небес воссиявшая,
душа по тебе тоскует,
ласку не познавшая.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995962
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.10.2023
Знаки…
Ти - овен, живеш грайливо,
я - рак, задкую, почуття перетворюючи на страх.
Загальна у нас тільки стихія, норовлива феєрія.
Ти - сила і воля, а я - слабкість і жменька горя.
Сховаю в кулачок тугу, зав'яжу вузлик на удачу
і нездійснену мрію.
Мені б твоїй рішучості і сміливості крихту,
щоб не доїдала душевна втома.
Любов не встигла накрити щастя хвилею,
а виявилася лише штормовою перевіркою на силу змін -
кращим для мене тебе зберігши Життю у супротив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2023
Жизнь научи,
не обижать и не обижаться.
Научи любить и влюбляться.
Быть и радостной, и грустной.
Любимой - неповторимой,
как мелодия ранимой.
Быть не одинокой,
как волчица,
не трусливой от раскатов грозы.
В Мире красоты звёздочкой искрится,
о сделанном не сожалеть.
Бед хватило в кружеве лет.
Жаль, что жила, но так и не стала
для другого целым Миром,
не оценил он.
Жизнь, я тебя благодарю,
за то, что имела, имею и буду иметь,
в вечной спирали лет.
Спасибо тебе за семью, детей,
что была достойной гостьей твоей.
За жужжание шмеля, за укус пчелы и комара,
за воду и Землю,
за улыбку и грусть,
за счастье и мечту,
за моё рождение и мою Жизнь,
что не дала скользить по-краю.
Давала возможность жить,
на сколько хватало сил.
Хотя мой жизненный ручеёк высох,
обмелел, но выжить как-то надо,
ведь Жизнь говорят - Награда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995663
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.10.2023
Бесконечно я бы смотрела на воду,
на ее родниковую красоту.
Бесконечно я бы смотрела на живой огонь,
что берёт в свой непослушный плен.
Бесконечно я бы смотрела в твои глаза,
ища в них спасения среди ночи.
Бесконечно я боюсь попасть в самый низ бытия.
Бесконечно желаю всем плыть по реке бремя,
в будущее время.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995564
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.10.2023
Ценность Слова Велика -
знают Века.
Только Оно нетленно.
Пришла война, смыла, как волной,
прошлую Жизнь в одно мгновение.
И только с нажитого мной
остались живы мои стихи,
бессмертны только Слова,
за что им пожизненная слава.
Воистину живы, тлену не поддаются,
не смотря на то, что в душе -
боль неугасимая, съедающая изнутри,
безжалостная, кровавая,
со слезами взахлеб, сердцем от потерянного
стонешь, но в могилу живым себя не зароешь.
Родные ушли один за одним,
а ты, как назло остался,
чтоб ещё послевоенное тебе досталось...
Восстановить ничего не возможно
и родных не поднять.
Я в таких случаях всегда говорю,
что была б душа материальна,
так уже б загорелась.
А человек выносит всё,
иногда не согласен, что,
как на распятье.
А вдуматься, что ж мы хотели,
это расплата за распятие Сына Бога - Христа,
на крови Его, наша Жизнь
замешана вся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995500
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.10.2023