| Сторінки (50/4981): | « | 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 | » |
Если есть, что сказать - скажи,
не держи в Душе - гаси.
Мы порой, даже себе боимся
в слабостях своих сознаться,
а другому советы давать,
ну, как тут удержаться.
Жизнь сложна и нам
всем нелегко, но не держи
закрытым Души окно.
Сердцем принимай боль
свою и чужую,
громоотвода нет,
по добру тоскуем.
Ласкова к нам Природа,
поддерживает продолжение рода.
Блюдёт Вечность Земной
Космический Порядок,
не допустит Земли упадок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719812
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 23.02.2017
Як швидко минув рік...
Душа твоя бачить нас з Небес,
відчуває цей рубіж,
шукає в моїх снах відповідь.
Плаче печальна тиша ночі.
Скрізь туман світяться ліхтарі,
вони також одні.
Листя вже давно опало,
зі слізьми мене зрівняло.
Ти йшов назавжди,
та я не вірила,
кричала, що ти був єдиний мій
з самого нашого початку.
Ти лише вспів вимовити,
що тобі легко було зі мною жити.
Втрата тебе та батьків,
для мене, як землетрус,цунамі.
Та ще і вороття додому нема,
все забрала війна.
Ця примусова свобода мені не потрібна,
не шукаю винних.
Цей рік пройшов, обпалюючи спогадами,
я за цей час, рідний, стала інша.
Краще, чи ні , не знаю,
та я нікому не довіряю.
З моєї квітки життя,
осипаються пелюстки від туги.
Тепер Життя - зима,
якби ти знав, як я втомилася...
Скільки ми мріяли про краще життя,
та так і не знайшли його з тобою,
свій Рай земний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719637
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2017
Молим Бога за Украину,
за её вечную весну,
цветущую пору душистую,
тропой к вечному Раю!
Любите Украину, Матушку Родную,
ведь она у нас одна - единственная,
с нею вместе и в радости, и в горе,
проходят наши лета.
Днепр седой - всё видит,
перелистывая Века,
поколениям новым дарит,
свежесть будущего.
Путь широкий, путь счастливый,
отстроим потомкам своим,
чтобы вспоминали нас добрым словом,
прадедов, родителей и дедов.
Пусть родная Украина, твоё сердце бьётся,
и в радости, и в Славе,
приумножением поколений,
твоё гнёздышко вьётся.
Чтобы нам жить и не сокрушаться,
нужно Матери-Украине в пояс
кланяться.
На фото - Украинская Звезда театра и кино
Раиса Степановна Недашковская.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719634
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 22.02.2017
Думала, так уже
и проживу в Океан
Любви не ныряя,
иначе Жизнь
распорядилась родная.
Лампочку впереди зажгла,
свет её манит, как
ласкающий магнит.
В Жизни - пора осенняя,
багряная, вечерняя.
Сумерки на пятки
наступая, уводят от
сердечного Рая.
Мнимые дела,
мнимые поступки,
такова selavi.
Лучшее в Жизни
вовремя лови,
и не отпускай,
не теряй свой
душевный Рай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719446
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 21.02.2017
Весно - красуне дівча.
Коси свої розпустила.
Ступаєш обережно,
ніби крихітко мила.
Облюбовуєш усі краї,
зелені гаї.
Пелюстками-губами заціловуєш,
кожну квітку малу,
комаху непомітну.
Любе тобі все навкруги,
кожна травинка-билинка,
небо глибоке - неземне озеро.
Сонечко бавиться, купається у росі.
Втішаюся цій любові та красі.
Весно, приходь вчасно,
бузковий цвіт розливай рясно.
А я вийду на ганок,
зустріну твій ранок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719444
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.02.2017
Засыпает осень,
сложила крылья-листья.
В тумане купает рябины ожерелье.
Дождями омывает каждое поместье.
Засыпает осень,
месяц её провожает,
как избранную уважает.
Засыпает осень,
цвета багряные забирает,
тихонечко замирает.
Осень, дорогая, не сокрушайся,
придёт твоя пора,
не сомневайся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719258
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 20.02.2017
У твоїй Долі, я запізніла попутниця,
тому і призначено моїм почуттям мучитися.
Не чекала, що крок до тебе буде
відстанню в Життя.
Навіщо ти руки розтискав,
що розтану, як бузковий туман, не чекав.
Що вогнище любові в Душі своїй гасити не стану,
ти не знав.
На твоє зелене світло, я не встигала,
але любов свою я не вкрала.
На жовтий, в очікуванні зупинилася,
з розрахунку на Долі милість.
Тепер горить тільки червоне світло,
заквапилася порушити правила руху
до знемоги.
Нерозділене почуття сильно мучить,
розжареним залізом мітить Душу.
Не відпущу тебе з серця,
як солодку ману,
вистраждала в глибині Душі,
тому і не соромлюся його глибини.
Цьому почуттю не дуже рада -
важка запізніла нагорода.
Воно - бажана отрута,
нездійсненої мрії,
воно - солодкість, як гіркий мед,
воно - боязкості жменя,
як догорілого заходу полум'яне тремтіння.
Я виявилось, зовсім не подарунок,
любові захотіла, що леденить кров.
Зрозумій мене Душею, і не розпинай серця,
що любить тебе до кінця,
на межі життєвого вінця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719257
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2017
Девушки, почему нам жаль ночей без сна,
тяжелых вздохов, глубокой грусти,
живём в надеждах, мечтах?
Душа сквозь пространство млеет.
Сердце пылает огнём.
Ветром гонит к желанному тому греху,
что хочет на дне нашего существования
расцвести, как нежная лилия.
Осыпается наш цвет Жизни,
а мы всё бредим о той искре любви,
что пленяет нас в жизненном пространстве.
Замирает сердце от диагноза любви,
особенного этого желания.
Женское сердце любит и благодарности не ждёт,
оно весь Мир голубит,
и в лабиринте потерь ,
к одиночеству не готово, поверь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719151
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 19.02.2017
Хочу весну тільки з тобою зустрічати,
хочу шепіт твій по губах читати,
хочу з півпогляду тебе розуміти.
Вже більше чекала -
Життя позаду мимо пройшло,
відступати Душі нікуди,
вона в твоєму полоні,
птахом загнаним несамовито б'ється,
але в руки твої ніяк не дається.
Серця пульс пустотливо стукає,
як з вітром мчить,
відчиняє навстіж вікна Душі,
поспішай, наздожени.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719150
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2017
Ветка берёзы, серёжки золотые,
птичий гомон, лета перезвон…
Трепет душевный
не излечит время,
а может быть,
это и хорошо.
Ведь жизнь складывается
из мгновений,
полёта тела и Души.
Безвластно над этим Время,
пожара сердца не туши.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718890
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 18.02.2017
Синій птах, синій птах, синій.
Любов мою поніс норовливий.
У височінь піднебесну,
у височінь безкрайню,
залишивши мене самотньою і крайньою.
Сили небесні, сили світлі, вічні,
не залиште мене без віри в нескінченне.
Подобаюся тобі чи не подобаюся,
серцем своїм горю і плавлюся.
Ти зігнув в підкову Життя моє грішне,
залишивши в Душі надію, як море безбережну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718886
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2017
Конвалія - повернення щастя.
Спокуса милуватися нею велика.
Суміш гордості її і пристрасті -
у серце проник.
Свято усередині бунтує,
рветься з Душі.
Зріють колоски радості,
мерехтять в очах вогники, відчуття свята,
до чого ж прекрасні днинки.
У Природи немає поганої погоди,
радію кожному дню.
У Душі хочу залишитися дитиною,
простіше на все дивлюся.
Як конструктор простору, намагаюся його поліпшити,
не маніпулювати людьми.
Хочу зрозуміти їх Душі,
до дружнього світу увійти.
Гармонійно спілкуюся зі Світом на своєму шляху,
тримаю "вушка на верхівці",
щоб повз щастя не пройти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718693
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.02.2017
Жизнь научи,
не обижать и не обижаться.
Научи любить и влюбляться.
Быть и радостной, и грустной.
Любимой - неповторимой,
как мелодия ранимой.
Быть не одинокой,
как волчица,
не трусливой от раскатов грозы.
В Мире красоты звёздочкой искрится,
о сделанном не сожалеть.
Бед хватило в кружеве лет.
Жаль, что жила, но так и не стала
для другого целым Миром,
не оценил он.
Жизнь, я тебя благодарю,
за то, что имела, имею и буду иметь,
в вечной спирали лет.
Спасибо тебе за семью, детей,
что была достойной гостьей твоей.
За жужжание шмеля, за укус пчелы и комара,
за воду и Землю,
за улыбку и грусть,
за счастье и мечту,
за моё рождение и мою Жизнь,
что не дала скользить по-краю.
Давала возможность жить,
на сколько хватало сил.
Хотя мой жизненный ручеёк высох,
обмелел, но выжить как-то надо,
ведь Жизнь, говорят - Награда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718692
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 17.02.2017
Стою у Жизни на коленях.
Подыми, Господи,
ничего без Твоей Воли
не смею.
Отведи унижения,
оскорбления, дай Веру,
в лучшие стремления.
Ты - моя Путеводная Звезда,
Ты - мои Отец и Мать.
Без Тебя был бы полный конец.
Уповаю на тебя, но не ратую.
Только Вера моя в Тебя,
держит , даёт силы,
в повседневности Бытия.
У кого лёгкая Жизнь,
тот, может посмеётся
и не поймёт, а у кого
сложна и нелегка,
тот знает цену жизненного
каждого мгновения,
ветерка нежного прикосновения,
лучика ясного в оконце,
нежности волны касания,
любви в глазах мерцания.
Радуюсь, радуюсь, Господи,
твоему проявлению во всём
Сущем и Силе Воли Твоей
вездесущей!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718512
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 16.02.2017
Все в Природі цілується -
ніч з днем,
річка з берегом,
голуб з голубкою,
серенада із звуком летящим,
світанок з уранішньою зорею палаючою,
у шепоті листя з ароматом квітки,
близька ранима свіжість вітерця.
Таємниця у всьому велика.
Природа в очікуванні новизни, душ наших доброти,
сяє нам сонечком щодня,
обігріваючи серця,
щоб не знала Планета Життя кінця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718509
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.02.2017
Я також ловець слів – перлів.
Книга моєї Долі відкрита.
Вписую в неї свої вчинки добрі й не дуже,
головне ж її не спаплюжить.
Доля ж моя цілковито в Божій Волі.
У кожного з нас своя Доля,
та не втікаймо від Життя реального.
Маємо й свій шлях до мети особистої,
часом не дуже легкої, надіїї мглистої.
Доля моя, дай до тебе пригорнутись,
відчути спокій Душі,
незрадливий притулок серцю.
Веди мене шляхом надій,
у мене з тобою Доля, останній життєвий бій.
Це все, на що я здатна,
на полі останніх гіркіх жнив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718344
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.02.2017
Всё возвращается
на круги своя.
Я - маленькое ,
приведёт к
Я - большому
внутри нас.
Люди болеют от
одиночества,
от печали внутри.
Некий статус прошлого
видят впереди.
Интровертным трудно быть,
идёт процесс
накопления знаний,
возраст этому не помеха,
а наоборот - залог успеха.
Есть у нас и "серые кардиналы",
как кукловоды людьми - это
манипуляторы, не столько
умные, сколько опытные
организаторы.
Будьте комуникаторами,
принимайте Уроки Жизни,
идите вперёд,
изживая недостатков ход.
Бывает Жизнь буквально
распластала по земле,
но нужно встать и
неудачи прочь от себя гнать.
Мы ищем идеальной жизни,
а её может и не существует
в принципе, только природные
максималисты могут верить
в идеальные отношения в Жизни.
Какие ваши года -
не расслабляйтесь никогда.
Неудачи цементируют
почву под ногами,
чтобы не ушли из Жизни ,
не выполнив своей программы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718340
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 15.02.2017
Все навкруги в очікуванні весни,
і день довший, і сонце яскравіше.
В повітрі носиться
небесна свіжість,
Душу голубить.
Легкі хмари
зустрічають народження
першого проліска.
Весняний капіж
вибиває дріб,
теплу в уклін.
Бездонне небо у блиску
променів - самоцвітів.
Березень чекає перелітних птахів -
вісників весняних.
Рожевий світанок, несе
аромат весняних кольорів,
ніжних паростків
і чистих джерельних вод.
Дзюрчання струмочків,
приводить в трепет
душевний тон.
Подих весняного
вітерця, як пурхання
ніжного метелика.
Сяйво зірок - все ясніше, все вище,
небо до нас - все ласкавіше й ближче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718153
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.02.2017
Женские слезы,
сколько вас, сколько?
Если собрать - потонет Земля.
Армагедона не надо,
больно за ущемленные сердца.
Обиды пьем, через них пропуская,
слезой стирая времена.
Что за пропасть такая,
сжигает лучшие года.
Если женщина мучит,
то и лечит,
слезою накрывая,
а мужчина и не заметит,
насколько же она другая.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718151
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 14.02.2017
Господи, дай сили на Життя земне,
нелегке воно виявилося.
Якби не Ти постійно зі мною -
не знаю, де опинилася.
Сльози проливаю, молюсь Тобі,
Життя легкого не прошу.
Полегш ношу життєвих турбот,
що в Душі ношу.
Щаслива в дітях на Славу Тобі,
вони - моя відрада.
Заради цього варто було жити,
іншого щастя і не треба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717943
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 13.02.2017
Наши корни находятся
в молчаливой пустоте
Вселенной.
Общайтесь с нею
в тишине осмысленно.
Чувствами земными себя изводим,
как заезженную пластинку
вновь и вновь, а ведь нужно
отпустить старую боль.
Никак не научимся доверять
искренним желаниям сердца.
Если сводим счета с собой,
значит стареем,
теряем покой.
Бывают слова словно
факел в лицо,
пахнет жизненным абордажем.
Дорогостояща каждая минута
нашей Жизни.
Не можем подсчитать те усилия,
потраченную энергию и страдания,
которые заплатим за каждый шаг
на Жизненном Пути.
Редко, но ещё знакомо,
угрызение совести у каждого из нас,
израсходываем быстро сил
жизненных запас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717942
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 13.02.2017
Ранкова свіжість, пташине щебетання,
рання роса, немає нічого зворушливого,
чим ця краса.
Сонечко світанок тривожить,
неба гладінь чиста, світ у всьому,
спокій ранимий, в шепоті листя.
"Зупинися мить - ти прекрасна"
заради цього живемо, щоб тобою насолоджуватися і
кожним прожитим днем.
У Природі все закономірно -
день змінює ніч,
непомітно додаються роки,
і від них подітись нікуди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717751
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.02.2017
Нужно выстроить каждому свой "кораблик"...
Окунуться в глубину неизведанного.
"Подводных камней" на Пути немало,
но "свернуть горы" не мешало б.
Упущенные возможности,
хотя и не Конец Света,
но тяжёлый Жизненный Урок.
В Жизни одни двери легко открываются,
иные наглухо закрываются.
Листаешь, как книгу её прожитые годы,
думаешь, на что они похожи.
Было в них всего понемногу.
Силы и слабости,
лживого участия и покровительства,
веры и капости,
надежды и гадости,
чуток радости и много горя,
любви и предательства.
Всё было на грани,
мигом меряли сами.
Прошлым, настоящим и будущим.
Я переселенка с Дебальцево,
но какбы оставила себя
в родном доме, не могу
найти покоя.
Я была дочкой, родители ушли
перед войной в Мир Иной,
я была жена - теперь вдова,
мужа от пережитого унесла война.
Война забрала всё дорогое для меня.
Кто я теперь в этом Мире,
среди моря людей.
Говорят нас видно по-взгляду,
даже в толпе.
Всё равно, что с титаника спастись,
отпечаток на всю оставшуюся Жизнь.
Теперь понимаю, что то, что произошло со мной,
в одно мгновение, может произойти с каждым.
Зря смотрят на переселенцев не уважительно.
Мы не себе, не стране,
не враги...
Я даже когда хожу,
сердце от боли,
будто в руках ношу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717750
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 12.02.2017
Прежде, чем писать,
я не бросаюсь за ручкой,
а пытаюсь всё наново пережить
и собрать мысли в кучку.
Жизнь ведь сложная штука,
оставляет глубокий след в траншее лет.
На Земле всё сущее не просто так.
Зеленеют луга на пригорке,
лес шумит шепотом листвы,
роса скатывается ненароком.
На ней всё для человека,
только радуйся, живи.
Чистота сердца важна.
Природа сама подаёт пример -
"не поёт панихид,
когда осень сбрасывает листву,
не бьёт в барабан,
когда утром раскрывается цвета гамма".
Каждый в Жизни платит свою цену.
Если не знаем куда держим Путь,
то и не один ветер не станет попутным.
Земля, как огромная Чаша,
в потоке нашего бытия - ералаша.
Незыблемы только Небеса,
их Нетленная Краса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717551
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 11.02.2017
Весна, почуваю себе метеликом,
що з кокона злетів,
на рожевий цвіт яблуні сів.
Вдихаю аромат кольору прекрасного,
милуюся його красою неосяжною.
Ніжні пелюстки,
як губ прагнучих полум'я, полонять,
упускають діамантові крапельки роси.
Зелені стебельочки -
ранньої весни набряклі сосочки,
ще повністю бруньки не розкрилися,
але спробу зробили,
як би повинилися.
Зворушлива, тремтяча млість,
кольору незрівнянного.
Ранні бджоли п'ють нектар,
запаморочливий цілющий дар.
Блідо-рожевий яблуневий колір,
дарує нам свій незабутній світанок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717550
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.02.2017
Сынок, только дома, считая дни,
горят в ожидании огни,
любить мир безусловной любовью
желают они.
Встречи, расставания,
жизнь – как ожидания.
Взгрустнется, всплакнется,
но всё на круги своя вернется.
Мужаешь, взрослеешь,
а в сердце моем молодеешь,
остаешься всё тем же сыночком-ангелочком.
Дом – место, где тебе всегда возрадуются
успеху твоему порадуются.
Дом – криница,
где всегда сможешь родниковой водицы напиться.
Дом – оплот,
закрывающий от всех невзгод.
Одного он только хочет добиться,
чтоб летели к нему письма, как птицы.
Счастье в жизни можно искать,
пока есть кому весточку слать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717360
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 10.02.2017
Світ великий,
але Людина самотня,
кожен у своїй шкаралупі.
Світ відчуваємо по - різному,
вбираємо, як уві сні.
Птахом би в небо злетіти
високо-високо,
камінчиком кинутим
далеко - далеко,
у чисту блакитну височінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717357
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.02.2017
Потухли очі,
у них немає вогню,
запали лучину
у серці млосному.
Життя "гра",
так "гра",
але виграш на одного
з мільйона.
Тужить душа про втрачене
і безповоротне.
Давало ляпасів Життя :
било навідліг, в прямому і
переносному сенсі,
кожним прожитим днем,
не шкодуючи.
У чому провинилася так,
навіть запитати не смію.
Я на початку довгого шляху,
адже не знаємо,
як Життя нас розгорне,
бере нас, не спитавшись в свою веремію.
Все одно, що мені в Житті
призначено, адже практично давно
краще загублене,
навкруги тільки її "праведна" брехня,
та море втраченого.
Не балувала вона мене,
не намагалася захистити
від злого погляду і ворога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717166
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2017
У Господа нет рук, кроме наших.
Так не запачкаем их грязью поклажи.
Весь Мир у ног твоих Он положил,
но ты не понял и не оценил.
Сколь велико Его доверие
к разуму нашему без сомнения.
Как сердцам нашим Ему достучаться,
коль мы не умеем открываться?
Человек – не хирург,
операцию делать не берется.
Так почему же мы судим о деяниях Бога,
со своего Вселенски малого порога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717164
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 09.02.2017
Утренняя тишина,
сколь много в ней добра.
Слышны отдельные
птичьи голоса,
просыпается их непоседа -
детвора.
Что сулит грядущий день,
за туманной пеленой не видно,
а потому ещё и не обидно
за наши планы и мечты.
Тонкая штука - Природа,
ничего не ждёт от народа,
только береги,
что она создала,
ведь на это не надо много ума.
Любуйся нею, дружи,
уничтожать , уже созданное, не спеши.
Ранняя пора в росе -
думы упорядочены все.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716967
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 08.02.2017
Київ у полоні осені.
Над мостами ліхтарі,
схилили світло до Землі.
Місяць, наче чарівник,
заховався у ночі.
Осіння пора ,
буцімто молочна купіль,
повисла над великим містом.
Листя золотом різнобарвним малює,
велич свою будує .
Прохолодно, охоплює сум,
багато різних дум.
Перші морози,
схопили в полон осені сльози.
Київ - ти, як прекрасний Одіссей,
дихаєш історією своєю.
Люблю твої площі,чудові алеї,
затишні місця.
Увечері мости купають свої вогні
у коханому Дніпрі.
Намолена Земля.
Собори вітають численних вірних.
Міст закоханих - романтичне місце,
завершує це найзворушливіше намисто.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716964
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.02.2017
Мы живя, бежим вперёд,
назад Пути уже нет.
Берегите каждый свой Рассвет!
Ночь с днём не встретится,
Луна с Солнышком тоже.
Время всего дороже,
его за деньги не купишь,
оно быстротечно,
мгновения уплывают навечно.
Не можем умом объять ценность его.
Даже мороз по-коже,
жаль,что управлять ним не можем.
Выжить - это Межпланетное желание.
Оно актуально и для нас.
Сколь велик энергетический запас
каждого из нас.
Разучились относиться с любовью
друг к другу, ко всему,
что нас окружает.
Присмотритесь к пчёлкам,
как малые дети,
лапками цветочки открывают,
усиками нектар собирают.
Любо-Дорого,
за трудягами наблюдать.
Трудится вся Планета
над пропитанием, размножением,
выживанием.
Всё в нашем Мире просто, разумно,
почему же поступаем так бездумно.
Что-то очень главное тераяем,
Человеколюбие наверно,
потому и живём скверно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716752
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 07.02.2017
Я ні політик, ні герой,
а рядовий, звичайний житель Планети,
сучасник непомітний.
Але зі мною Світло, і це надає право,
сміливо висловлювати думки здорові.
Адже все в Житті приходить і йде,
попри кризову пору, через чергу років.
Нове покоління чи й згадає.
Погане швидко забудуть,
настане краще майбутнє.
Діти в ньому житимуть,
онуки і правнуки.
Вірю, час буде славний!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716751
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.02.2017
Утром, вдыхая воздух чистый,
думаем о смысле Жизни.
Жить, значит наслаждаться
настоящим мгновением,
каждой секундой своего
существования, а не
влачить свои перья,
как птица раненная.
Сохранить молодое сердце,
стремиться радоваться
своему окружению,
а не палить, вокруг себя,
на поражение.
Жизнь чувствовать на тонком
уровне, обдуманно.
Быть одним целым с нею и любовью -
силою не превзойдённою,
через которую мы понимаем,
что отдавая - приобретаем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716548
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 06.02.2017
Матір Божа, прошу захисту для своїх дітей,
коли мене не стане серед своїх,
щоб Ти Своїм Покровом охороняла їх,
щоб Ти, як і я, сердечною любов'ю,
не обділила їх в дні щастя і спокою.
Покладаюся на Тебе, як на саму себе.
Не буде поруч матері, що народила їх,
але завжди, незримо, буде Мати, що зберігає їх.
Ти - Мати Світова, Мати Матерів,
покровом своїм захисти дітей і енергією моєю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716545
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 06.02.2017
"Я знаю тех, кто "за"
и тех, кто "против".
Я знаю всё, но только
не себя..."
Франсуа Вийон
Я никогда уже не буду такой,
как прежде.
Да разве могла даже подумать,
что в третьем тысячелетии,
пополню беженцев поток,
который буквально свалит
меня с ног.
Тяжкие испытания,
не оправдали жизненные
ожидания.
Теперь ничья забота
не стучится в моё сердце.
След от памяти - печаль.
Будто и не было той
мирной Жизни, а жаль...
Преследуют меня,
долгие от отчанья сумерки
и тоскливые ночи.
Поселились в моём взгляде -
нежность без призрения,
и печаль без жалости.
Жизнь быстротечна,
живём не замечая, беспечно.
Думаем это навсегда,
а нет - отмерян каждому
свой Белый Свет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716427
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 05.02.2017
Міріади зірок на небі,
зірочками наших Душ горять.
Уранці сонце змінює їх ряд.
Уранішня свіжість бере нас
у полон.
У середині бунтує все той же ГЕН.
Ясний ранок або ні,
нам по-барабану,
якщо на серці спокійно і пряно.
Зустрічати світанок нам нагорода
від Природи,
угамуються у бігу наші роки.
Стимул для Життя - любов і щастя.
а доповнить їх друзів участь.
Життя адже тим і добре,
то бунтує, то співає Душа.
У прожитому дні не шукаю вигоди і користі,
а тільки простого, людського життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716426
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.02.2017
"Широки врата и
пространенъ путь,
ведущія въ погибель,
и многія идутъ ими.
Ме. 7,13.
Пространный Путь -издание
1912 год.
Терпим сердечные муки
каждый день, сидим,
как филин на развалинах,
полнится Земля стенаниями.
Время же, как на вокзале
ожидания, разруливает
наши воспоминания.
Но в минуты трудные,
обращаемся к Ней -
нашей Богородице -
защитнице Мира и людей.
Без собственного старания
и принуждения к Добру,
нам ничего не сделать.
Мысли слетают простые и ровные.
Сердце в груди спокойно и светло,
велики и кротки
наития церковные,
слабо мерцание копеечной свечи.
Словно когда-то давно предугадано
радость средь мрака и тьмы.
Тихо и кротко курение ладана.
Дивные лики Святых.
Светлой звёздочкой светит
лампада лучистая,
Мысль вознеслась от Земли.
Радуйся Кроткая!
Радуйся Пречистая!
Сердце моё утоли!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716212
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 04.02.2017
Дякую Всесвіту завжди:
за іскру душевного вогню,
за люблячі вірні серця,
за промінь сонечка золотий,
за Мир над моєю головою.
Боготворю його за цю енергію,
за мрію, що ятрить спокій,
за силу, що бере вершину.
Поклоняюся йому за Космічний Оберіг,
що дарує Життя нашому Світу.
Чекаю від нього заступництва,
його Міжпланетного Водійства.
Вірю в його потужність,
що зможе нам Землянам допомогти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716209
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.02.2017
Ранней порой ,
синичка прилетела красавица.
Белые щечки, зелёные пёрышки,
принцесса, да и только.
Господь одарил прелестью стойкой.
Вестница близких холодов,
щебетунья - беспокойное хозяйство,
ищет пропитания.
Близится новый природный круговорот,
какбы невзначай,
медовая пора лета закончилась,
осень встречай.
Дозировано стало тепло,
в права входит осень.
Зима ей "дышит в спину",
качает свои права,
не уступает и на половину.
Ночью заморозки,
днём ещё тепло,
утром иней, лужи,
как хрупкое стекло не вынуть.
Борется Припрода за каждое
время года.
Бегут быстротечно года,
и деться нам некуда.
Билет Жизнь даёт в одну сторону,
не зависимо от класса,
в котором ехал,
в купе ли, на верхней общей полке,
в конце Жизни в этом уже нет толку.
Кто жил легко,
кто трудно,
остановка всем в одном пункте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716003
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 03.02.2017
Чи великий мій гріх
не знаю, адже тільки
у мріях своїх тебе купаю.
Пішла надія, натякаючи
на щастя, полонить
самотність пристрастю.
Але, я не дозволю
собі більше плакати,
не стану розводити
цю сльоту.
Не хочу любові,
як милостині,
хочу це щастя "дарма"
воістину.
Незайве зробити
інвентаризацію Життя,
проллється світло на багато що,
у боротьбі з честолюбієм убогим.
Хочеться відшукати "золоту середину"
і нічого не робити наполовину.
Я рада, що з духовної точки зору
багата, руки опустилися під тягарем
знегод, але вірю, що знову
знайду сили випрямитися.
Життя цього заслужило.
Не підлягаю "вербуванню прибічників",
я зі своїми поглядами на Життя,
у мене є своє розуміння
земне, і воно не суперечить
Космічній Вселенській Волі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715998
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2017
«Сколько той Жизни»,
любим говорить.
Да не столь много,
как кажется.
Годы летят журавлиным ключом,
успевай только оглядываться.
Просчёты, неудачи , чередой пройдут,
всё в этой Жизни обманчиво.
Думаем о Вечном и Доброте,
как-то стесняясь, украдчиво.
Сила в народе была и есть.
Всё в Миру перемелется.
Любовь, красота, победят всегда,
это ничем не заменится.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715892
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 02.02.2017
Ранок, запах скошеної трави -
пряний, терпкий, грибний,
вабить у свій полон неземний.
Роса перлинними краплями блищить,
тремтить, зве у свій казковий круїз,
намагаючись скотитися вниз.
Пір'ясті хмари,
як лебедина зграя,
курличучи відлітають.
Шелест листя - невагомий шепіт літа,
красою полонить сміливо.
Подекуди листя вже пожовтіло,
у запаху осінньому обімліло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715890
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.02.2017
Тихо,тихо,тихо падает снег.
Лихо, лихо, лихо пухом пушистым.
Низко, низко, низко бусинками серебристыми.
Игривая зимняя сказка оживает своими красками.
Застыли сосульки в величавой красоте.
Иней гложит ветви деревьев на
сомнительной высоте.
Зимняя индустрия моды в снежинок хороводе.
Тропы зимние оставляют хрустящие морозом следы.
Небо удивляет голубизной своей и снега.
Дед Мороз везет подарков воз,
звезды рассчитались по одному на небе яркими шарами.
Сугробы заметены гладко, без единой складки,
нырнуть в них хочется, как в мягкую кроватку.
На нежной, мягкой, снежной доске хочется написать,
что радует нас эта снежная гладь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715642
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 01.02.2017
Несла зранку воду я на коромислі,
відерця гойдалися, як маля в колисці.
Сонечко в них любо промені купало.
Я за нього ріднеє серденько б віддала.
Квіти зустрічали голівками барвистими,
очима їх купала поглядом променистим.
Мальви шепотіли лагідно на вушко.
У барвінку ноги ніби заблукали.
Матіола - подружка радо зустрічає,
усе потаємнеє вона про мене знає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715641
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.02.2017
Пасла з дідом кози,
волошки любила,
де я це дитинство,
з роками загубила.
Як можна забути,
те сп'яніле поле,
духм'яні трави,
квіти бузинкові.
Купи соломи запашні,
з гіркуватим духом стебла.
Скирти б'ють в ніздрі,
пахощами сонця.
Муха б'ється в павутинні
на віконці.
Збирали горіхи -
ліщину у лісі.
Гомоніли гуси,
поганяли до ставу,
а там того пір'я,
ніби у сніжному завалі,
ми його збирали,
ну як ті прикраси.
Тепер навіть смішно
про це й згадувати.
До Сейму бігли наввипередки
з кручі, його красу бачили
тиху й невмирущу.
Лише хочу, щоб в Житті,
ще випала нагода,
пройти по маминим слідам -
село Клепали, Конотоп,
Буринь, Путівль,
віддати шану,
покиль жива,
пам'яті поколінь.
Любо дивитися на Світ,
скільки сягає око,
я б ще дивилася на село,
й степи, хоч би уві сні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715470
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.01.2017
Удивило раннее утро,
первым снегом летящим искусно.
Снежинки крупные, как перьинки,
ложатся на ковёр перинку.
Белое раскошество во власти,
холодок и иней -
зимние страсти.
В каждой поре года своя краса,
зимушка не исключение.
Сломана осени межа,
как нравоучение.
Удивилась осень на зимы
скорую проседь.
Тяжёлые тучи,
спрятали неба голубизну,
солнечных лучей глубину.
Деревья стоят,
как заворожённые,
сказкой снежной скованные,
звёзды в ночи,
как брилианты чисты и ярки.
Зимнее ночное небо,
как сказочный купол,
шатёр небесный,
как звёздам на небе не тесно.
Луна заякорила
серебристым цветом ,
сказочную эпопею эту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715469
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 31.01.2017
Утро, трасса,
запах бензина.
Путь, куда ведёшь,
скажи нам?
Загадка бытия,
влечёшь нас,
как дорожная разметка.
Снежок сыплет манной крупкой,
застилая всё,
покровом хрупким.
Шаг в нём сделай и погруз,
крепости в нём нет,
не наложил мороз ещё
свой запрет.
Нет в Жизни "худа без добра",
что происходит к лучшему,
упала снежинка на губу слегка,
охладила душу мне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715264
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 30.01.2017
Подаруй, коханий,
острівець любові.
Подаруй солодкі сни.
Подаруй мрію
довгоочіковану,
у пізню, останню
пору бажану.
Не хочу бути вільною
від тебе, така свобода
мені не дорога,
не потрібен мені такий
політ вільний.
Вражає швидкоплинність
життєвих ситуацій.
Усі ми під Богом ходимо,
хоча людські серця
і без меж.
Ну ось і я
поплакалася - сльозою
вмилася, адже Життя
триває, і знову
Долі повинилася.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715262
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2017
Одні бояться комет,
інші - кінця Світу.
Та бійтеся Ви, в межах свого Віку,
втратити любов, спокій і рідного чоловіка.
Позитивно мисліть,
приймайте цю Мить.
Як не намагайтеся, не прожити її за двох.
Як Душу не рви на частини від участі,
вдячності не чекай, не буде,
і тільки Бог нас розсудить:
хто був правий, а хто ні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715075
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2017
Стыдливость,
ты злую шутку со мной играешь,
приводя в немилость.
А ведь,
хочется быть самой собой,
пытаться не скрывать потаённых
желаний и мыслей,
что даже , не в мою
пользу зависли.
Чувств и действий бывает
многовато, хотя
результата, супротив,
маловато.
Заигрывая с Судьбой,
не думаю об участи
тяжёлых последствий,
право выбора не за мной.
Каждый из нас,
себя осуждает,
не хорошо, что я такой,
с поступками своими играет,
как в рулетку
с Судьбой.
Каждый из нас,
чувствует для чего пришёл
в этот Мир, где
краткосрочен сей "пир".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715073
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 29.01.2017
Хочется быть слабой,
как лёгкое дыханье ветерка.
Нежной, как невесомая снежинка.
Таять, как росинка,
летящая с листка.
На миг робея,
слезу прятать, ресницами укрывая.
Дрожа, как ковыль полевой
серебристый, лучистый.
Душой звеня колокольчиком,
сердцем алой розой пылая,
стать слабее дождинки,
осенней паутинки,
капели сосульки талой,
лепестка цветущей сирени,
в аромате тая,
ну, скажи мне,
зачем тебе другая?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714892
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 28.01.2017
Хочу бути полум'ям в серці твоєму,
не хочу бути нудьгою.
Хочу бути незбутньою твоєю тугою
і зоряною метою.
Хочу, щоб вогнем Душі не палив.
Хочу, щоб тільки любов'ю був засліплений.
Поглянь - вже сонечко зійшло,
прокинься, поки час назавжди не пішов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714886
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2017
Хочу бути для тебе бузком,
фіалкою, незабудкою, трояндою,
щоб усі аромати Світу обкутали
тебе тонко в обіймах ніжних.
Щоб долоня, стикаючись з твоєю,
почуттями окрилена,
пелюстками-пальцями падала на постіль.
Фіалка, у блакиті очей купала,
незабудка, як небо обіймала,
троянда яскраво-червоним кольором губ балувала.
Надкуси, як яблуко,
щоб нікому не дісталася.
Душу в полон візьми, щоб з твоєю не розлучилася.
Що робити мені з сердечною любов'ю зухвалою,
жити без неї бридко.
Не знаю, чий ти зараз,
але серце хоче зупинити цю годину.
Ну чому, серце моє любить,
якщо навіть себе губить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714709
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2017
Несчастье, покинь дорогу мою
в пору ненастья.
Несчастье, дай на полную грудь вздохнуть,
дай лучику солнца в глаза заглянуть.
Несчастье, блеснула надежда солнечным лучом,
подумать заставила обо всем.
Несчастье, ты белой завистью съело моё счастье.
Злое несчастье, умыло лицо потоком слез в одночасье.
Несчастье, ты точишь сердце изнутри,
ты душу отпусти , не томи.
Несчастье, тебя в гости никогда не зовут,
но ты, как тот спрут,
сжимаешь без жалости щупальца.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714707
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 27.01.2017
За вікном сніжинки
у тихому, радісному польоті.
У руках том Лєва Толстого
у синій палітурці.
Життя щоденне - буденне
тим і дороге,
що ніби не помітно,
складається в роки.
Стерлися пори сезонів,
у зимовий ранок, як ранньою весною,
може гримнути дощик
з краплиною "зеленою".
Десь в Криму,
навіть вишня розквітла,
такі ось наші справи.
Міняємо по-тихеньку Планету Земля.
Та дай Бог, щоб до кращого,
а не затяжним Майданом,
хочеться щастя Країні побажати,
якого вона ще й не знала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714509
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.01.2017
Философское эссе -
это начало,
а не конец.
Говорят, двойное проклятие
цивилизации,
заставляет нас раньше стариться,
но дольше жить.Ловлю момент,
наслаждаюсь снежным,
синим, бархатным вечером.
Погас осенний сон,
под кучей палой листвы,
догорел огонёк его костра.
Сколь быстротечно время,
снег, сколь грусть твоя нежна...
Платиш сторицею, присыпая
рябиновые кисти.
Твердь Земли накрывая,
снежною пучиной.
Молчаливо прельщает твоя красота,
как премудрая вековая притча.
Природная суета улеглась,
зимнее пристанище ей всласть.
Чтит Зима Нового Года Путь,
стражем оберегает его Суть.
А мы, живём день за днём,
особо не задумываясь,
но,что греха таить,
в глубине Души есть ощущение
неизбежного и смутная тревога.
Конец всему всегда кажется не логичным,
ведь столько планов было впереди
для Жизни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714507
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 26.01.2017
Печаль, яка ж ти глибока,
вигнати я тебе не в силах.
Злопам'ятна, з осторогою,
пам'ятаєш пережиті біль і страх.
Печаль, ти - мука сердешна,
ти - біль душевний, нескінченний.
Все лютуєш, сльози ковтаєш, хвилюєш.
Ціну "солодкому хлібу" знаєш
у кожному прожитому дні, усе це
ніби не зі мною,
а в якомусь страхітливому сні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714337
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.01.2017
"Наша Жизнь - свеча,
где воск - наша Вера,
Свет - надежда,
а огонь - любовь,
которая всё соединяет вместе."
Старец Серафим.
В Божьем Храме, вспоминается
начало, течение и конец
нашей Жизни.
Как тает свеча,
пред Ликом Божьим,
так с каждою минутою
умаляется наша Жизнь, приближаясь к концу.
Эта мысль поможет нам менее
развлекаться в Храме,
а усердно молиться и стараться,
чтобы Жизнь наша пред Богом
похожа была на свечу из чистого воска,
а не издающую копоть и смрад.
Если б каждый из нас имел Веру в Бога,
хоть бы с величину - горошину,
и то, это б было ему,
как утопающему "соломина".
Многие здесь об этом не заботятся,
не обманите себя,
зарывшись в пучину Бытия.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714336
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 25.01.2017
Дозволь
у твої очі поринути.
Дозволь
доторкнутися Душею.
Дозволь
уві сні з тобою
зіткнутися,
дозволь, дозволь.
Дозволь
тепло Душі почути.
Дозволь
всотатися, як вода в пісок.
Дозволь
cльозу - росу дарувати
і чути
твого серця стук.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714142
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2017
Рыдает душа, рыдает.
Да успокойся, наконец!
В Мире не одна ты,
на грани оборванных сердец.
Почему, чем взрослее,
тем тяжелее жить,
ведь должно быть иначе,
в меру затраченных сил.
Где взять оптимизма
на долгие года,
Вселенной поклонюсь низко,
без неё никуда!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714140
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 24.01.2017
Слышна капель,
будто стучится в дверь,
серебром звеня,
душу веселя.
Вестница весеннего начала,
как по тебе скучала.
Может Душа возродится
тобой пленённая,
надеждой окрылённая.
Тебе это даётся
с нулевым усилием,
смеёшся над нашим бессилием.
Новое Начало,
в каждой капле твоей зазвучало.
Обнимешь и весенние ручьи.
Подснежники подымут
нежно-белые головки-колокольчики,
звеня,полнится этим Светом Земля.
Возрождения пора,
столь нежна не вымолвить словами.
Просыпается она,
как спящая царевна,
от поцелуев солнышка и ветра,
Чудо в Вечности животворящее творя.
Любовь к Природе прекрасна,
как молодые годы и
волшебная Сказка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713940
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 23.01.2017
Життя Людини,
як Іскра,
що впала з Небес,
до Землі долетіла
і згасла вкінець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713939
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2017
Добро, ти стало сенсом Життя.
Не дай озлобитися Душею.
Прикрась течією чистих думок
невгамовну жалість до себе.
В Житті дорога кожна мить.
Людина, як піщинка мала
в нескінченності Буття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713736
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.01.2017
В Душе проснулась ранняя весна,
с радостным журчанием талой воды,
где долгие метели остались позади.
Сердце сжимает нежность,
будто после долгого сна,
велика любви цена.
Нежность переполняет всё моё ество,
чувствую стук собственного сердца,
стремлюсь в неведомое наконец.
Солнышку улыбаюсь,
проживаю неизбывное его
тепло и ласку.
Хочу чувствовать себя по-жизни
любимой, желанной, защищённой.
Слышать в ответ, ты - моя жемчужина,
ты - мой рассвет.
Прошу, счастье, протяни мне руку,
пусть горе больше не шепчет мне на ухо.
Знаю, тебя в продаже нет,
всё трудом достаётся,
только тогда гармония,
как музыка льётся,
уходит в небытие негатив.
Только тот, кто улыбается сквозь слёзы,
приказывает Судьбе даже
в лютые морозы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713735
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 22.01.2017
Я пробачаю себе за почуття образи,
я прошу вибачення у тіла і душі -
не дала їм радості і половини,
від непроглядної життєвої суєти.
Моє Життя повинно змінитися на краще,
Земле-Матінко, прийми мою провину.
І дай по-життю ті події,
які сама я залучити не смію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713509
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.01.2017
Ценность Слова Велика -
знают Века.
Только Оно нетленно.
Пришла война, смыла, как волной,
прошлую Жизнь в одно мгновение.
И только с нажитого мной
остались живы мои стихи,
бессмертны только Слова,
за что им пожизненная слава.
Воистину живы, тлену не поддаются,
не смотря на то, что в душе -
боль неугасимая, съедающая изнутри,
безжалостная, кровавая,
со слезами взахлеб, сердцем от потерянного
стонешь, но в могилу живым себя не зароешь.
Родные ушли один за одним,
а ты, как назло остался,
чтоб ещё послевоенное тебе досталось...
Восстановить ничего не возможно
и родных не поднять.
Я в таких случаях всегда говорю,
что была б душа материальна,
так уже б загорелась.
А человек выносит всё,
иногда не согласен, что,
как на распятье.
А вдуматься, что ж мы хотели,
это расплата за распятие Сына Бога - Христа,
на крови Его, наша Жизнь
замешана вся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713505
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 21.01.2017
Вся сім`я була в очікуванні тебе,
ріднесеньке моє внученя.
Моє серце від щастя завмирає,
радіє за продовження життя.
Ми всі тебе чекали,
любе, довгоочікуване дитя,
мліє душа за твоє земне Життя.
Хочеться, щоб твоє буття,
було кращим,
любив дужче,
цінив кожну мить свого Життя
високою ціною,
мав хист.
Щоб Господь беріг тебе
і твою вдачу,
вів за руку, оберігаючи,
протягом всього твого Життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713309
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2017
Ливень за окном, свалившимся потоком,
льет как из ведра - не охватишь оком.
Прорвали небеса водяной струей,
как это всё держалось на высоте такой?
Физика плюс химия, Н2О – как пули.
Чтоб в потоке ливня мы не потонули!
Поутих немного, стало так свежо -
словно к горным рекам внезапно унесло.
Все в природе классно, только замечай,
обрати взгляд к небу, словно невзначай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713307
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 20.01.2017
Моє Життя - скупе на щастя,
таємниця моєї Долі.
Душа не має спокою.
Але ж не тільки жіноча Душа вразлива,
чоловіча також.
Кожен прагне, щоб його покинули біль і смуток,
а натомість лише , щоб цінували,
та любов панувала у серці.
Тож слова - рідний мій, коханий, безцінний,
завжди чіпляють за живе.
Вони дають нам зрозуміти,
що саме ця людина найдорожча нам,
потрібна, єдина.
Навіть компліменти іноді бажані також,
від них стає тепло наче від обіймів,
чи полум'яного погляду,
в них чути стукіт серця,
радість і солодкий біль водночас.
Я також, як кожна з нас, чекаю ту свою
єдину людину, яка наповнить моє Життя
усім найкращим, без болю.
Не злякає моє почуття "полохливого метелика".
Хочу усвідомленої любові,
щоб пронести її ,
решту свого Життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713094
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2017
Обними меня родной утренней зарёй,
закатом жарким,прочти в глазах
о незабудках сладких.
Немыслима глубина наших чувств,
в небесной чистоте грёз.
Мелодия нежной грустью
в сердце разлилась,
как сладостна её страсть.
Любить, верить, надеяться,
что с этой силой сможет померяться.
В звёздной вышине загораются надежды,
может и я душой к любви воскресну.
Привыкла, что Душа страдала,
её смущает желание всё начать сначала,
лижбы сердце не подвело, не "подкачало",
а мелодией радости и грусти звучало.
Серебром льётся мелодия эта
в золоте рассвета,
нет её ни начала, ни конца,
она в Вечности жива,
обвенчана с лёгким ветерком,
шёпотом листвы, раскрывшимися цветами,
поющими садами.
Пространство буквально стонет
от неги нежности и ласки Природы,
как прекрасны её вечные годы.
Будорожат душу грозы и дожди, снега.
Времена года в бездну летящие.
Ласкают взор моря, реки, водопады, ручьи.
Как же можно думать,
что Мы Здесь НИЧЬИ?
Любовь во всём -
в дождинке малой,
в снежинке талой,
в первом крике младенца,
в его биении сердца,
в запахе молока парного,
сенокоса лугового.
Живи, люби, дерзай,
только горя не знай.
Нам Бог для счастья дал всё,
только не проявляй кощунства
и живи разумно.
Имеем всё и сами в это счастье
верим с трудом, а зря, столько тысячелетий
вертится Матушка - Земля.
Поколения приходят и уходят,
Земля им рада, верит в наши души,
как в награду.
Главное живи в чистоте сердечной
и телесной, на Земле никому не тесно,
старайся быть не бесполезным.
Потрясающая Жизнь Земная
и не нужна нам инопланетная , другая.
Да, может во Вселенной и нет такой другой красоты,
так что всячески её береги. Мы Здесь Гости,
скоро уйдём, но важно детям каким
оставим Наш Дом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713093
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 19.01.2017
Ненавість може жити у твоєму ліжку,
а любов блукати, як безрідне дитя,
чекаючи свого майбуття.
Від первозданної Природи,
мальовничі картини життя,
належать нам до забуття.
Захист шукає жінка протягом всього життя.
Молоді роки минають,
шукаючи щасливу путь,
бути чесним та безгрішним ти не забудь.
Вивчай Світ повсякчасно,
щастя в простих шукай речах,
його відчувати треба,
не знаючи перепонів межу.
За щастя долі своєї хлопочу.
Давить, стискає, пресує життя
та чекаю від нього краще майбуття,
не знаю меж надій і майбутніх мрій.
Неймовірні формули життя,
років сто їх вирішують,
але ж правди дізнатись не можуть -
питання стоять на сторожі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2017
Я перед Вами оголила Душу.
Накопилось - не удержать.
Лавиной снежной,
как в зимнюю, злую стужу,
несутся чувства в
неудержимую даль.
Твержу себе - бери себя в руки,
ведь расслабляться
по-жизни нельзя,
усиливаются тогда её муки ,
убегает надежда вникуда.
Думаешь, горше уже быть не может,
надеешься на улучшение,
но приходит новая беда,
и даёт Уроки Отмщения.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712896
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 18.01.2017
Дивовижна мелодія ночі,
наче хміль у голові.
Зірки сяють крізь простір,
світлі, живі, ясні...
Проміння посилаючи з пітьми,
віками бачили дійство навкруги.
Скільки закоханих очей
танули в глибинах вечорових,
а на Землі, це здається
було вчора.
Швидкоплинне наше Життя.
Тільки була осінь,
вже підхопила зима.
Нещодавно весна буяла
яскрава і прекрасна,
та восени її краса безжалісно згасла.
Жене вітер невгамовні літа
рік за роком, а ми
все чекаємо щастя іскру,
загадуючи бажання в ночі.
І тільки, Віковічне Полотно Небес,
бажає нам чудес.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712686
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2017
Ничто не сравнится с весною Природы,
и в Жизни каждого из нас.
Шумят её живительные воды,
несут Жизненный Запас.
Молодость быстротечность её не замечает,
хотим скорее старше стать,
кажется, что года медленно несутся вскачь.
Они постепенно набирают темп, обретают вкус,
зреют,как гроздь винограда,
играя красотой рассвета и заката.
Жизнь, как женщина, вначале
обнимает взглядом,обворожительная,
неописуемо яркая, ослепительно-обалденная,
кокетливо-обольстительная.
Затем взрослея, становится утонченнее,
стильнее, романтичнее, щедрее.
В дальнейшем, уже креативная,
сексапильно-сногшибательная, энергичная,
разносторонняя, пылкая, непредсказуемая.
С возрастом - безупречная, отзывчивая, скромная,
искренняя, безкорыстная, чистосердечная.
В потоке зрелых дней - целеустремленная,
честная, трогательная,лучезарная,
необходимая, ценит чувства сильнее
времени и расстояния.
В конце покрывает всё прошлое чистым
снежным покрывалом,
уводит за горизонт сказку,
кажущуюся явью,
но ещё полную не сбывшихся надежд,
собранных в букет всей нашей Жизнью.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712685
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 17.01.2017
На дворе чуть потеплело – это плюс,
а на душе похолодало – это минус.
Зима играет нам свой зимний блюз,
обдавая холодным ветерком терпимым.
В полете снежинок белых хоровод,
кто их разрисовал так умело,
рисую на окне обледенелом
Снежной Королевы долгий Путь.
На каждой снежинке замысловатый узор,
тонкий, кружевной, нежный,
будто зимний сон надежды
в сказочной поре.
Треск поленьев в камине догорает -
зимнюю картину дополняет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712465
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 16.01.2017
Соняшникові поля України,
як хвилясте, безкрайнє море.
Заквітчані жовтим кольором, земляні простори.
В бджолиному водограї панує робота,
працює Вітчизна – не знає скорботи.
Священна Земля України.
Древня наша мова вижила,
честь їй за це й хвала.
Українські люди не агресивні по своїй природі,
а добрі, лагідні й співучі.
Еміграція талановитих тимчасова.
Все повертається на круги своя.
В ситуації на Україні багато хто орієнтується.
Діаспора починає діяти та на нас впливати.
Їх також тягне до рідної хати.
Вони не байдужі до нашого життя,
бо хоч їм там може й легше живеться,
та їх серце на рідну Землю рветься.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712464
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.01.2017
Летят снежинки на перегонки,
белы и чисты,
и ловишь себя на мысли,
что они тоже читают наши мысли.
Опускаясь, с безбрежной высоты на Землю,
не торопятся упасть,
а балуясь, устраивают танец - хоровод,
ведь это их последний, мартовский полёт.
Летают, наслаждаясь, кружась в танце века,
будоража чувства человека.
В каждой поре года,
своя изюминка, свой кураж,
берёт нас по - своему, на абордаж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712306
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 15.01.2017
На узбіччі росте вишня.
Пилюку вітер несе по дорозі,
болять ноги , вже йти я не в змозі.
Зупиняюся під її тінню,
як добре, що проросла тут гідно.
Вишне, дозволь з тобою поспілкуватись,
ніде нам один від одного ховатись.
Віти шумлять,
мабуть, людську мову таки розуміють,
дорогоцінну прохолоду дарують безцінну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712305
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.01.2017
Дай Господи, счастья,
как каплю росы.
Дай милостью Своей
частичку успеха,
удержи силу жизненного оберега.
Дай здоровья,
как необходимую силу движенья,
для цели исполнения.
Дай право дружбе ландышем благоухать,
энергией яркой, как пламя, сиять.
Любовью наполни мое окружение,
для сил пополнения.
Краски грусти погаси,
неумолимой рукой рока,
гони их прочь от меня жестоко.
Шанс дай судьбоносной программе,
зазвучать в моей жизненной гамме.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712111
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 14.01.2017
Коли живі були батько й мати,
щасливішої мене на Світі не було.
Згадую їх молодими,
усміхненими та радісними.
Їм би тільки жити та й жити,
але ж ми не в змозі цю межу самі змінити.
Бо ми на цій Землі як беззахисне Космічне Дитя.
Благаємо, Господи, не покинь, врятуй,
не залишай нас одних.
Дай нам, бути сильними,
відведи біль, страх,
дай сил земних запас,
будь у Житті нам суддею.
Впливай на нашу свідомість, почуття,
в пошуках кращого Життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712103
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.01.2017
Желаю Вам в Новом Году, отвести от себя беду,
чтоб лучик солнца золотой всегда светил над Вашей головой.
Желаю, даже в глубине Души, оставаться самим собой.
Как бы не было по-жизни трудно и обидно
оставаться Человеком, а не особью наивной.
Желаю, чтоб в сердцах Ваших жила любовь, вечной весной окрылённая,
ведь её главная роль в Жизни нашей заведомо и значимо определенная.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711850
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 13.01.2017
Вже не згадаю, як мене мама купала у духмяних травах.
Та пам'ятаю її долоні ніжні,
її слова ласкаві, коли пробуджувала вранці рано.
Згадую її кожного дня, молюсь за її душу
і у день, і в ночі,
чому так невтішно рано забирає Матусь Земля.
Зорі безсилі допомогти у журбі,
небо, сумуючи, мовчить,
день за днем біжить, сльозою журчить.
Коли б знаймо, у який день живемо востаннє.
Є надія, що воскресне її Душа,
і як птах мовчазний побачить нас з Небес,
що це ще у Світі не кінець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711847
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2017
Мамо, ріднесенька, пробач!
Коли ж ти була на Землі,
думалося, що це щастя на віки,
що не закриються твої повіки.
А як не стало,
пориваюся до слухавки, щоб подзвонити,
спитати, що і як робити.
У снах тебе бачу, відпускати не хочу,
прошуся залишитися з тобою,
а ти женеш – йди поволі.
Серце крається, журбою мається.
Ні до кого притулити голівоньку,
тільки й порятунку, покіль жива мати,
а без неї сумно в хаті.
Не можна зупинити це таємниче відчуття,
котре замикає наше життя.
Всі згаснемо колись,
кожен в свій час та в свою небесну вись.
Земна свічка гасне,
коли посивіло волосся,
коли зібрані до купи всі колосся,
коли в Книзі Життя
прочитана остання сторінка буття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2017
"Без Бога нация - толпа,
объединённая пороком,
или слепа, или тупа,
иль, что ещё страшней, жестока".
( Иеромонах . Роман.)
Господи, ещё один стих,
не забирай данный тобой Дар - Рай.
Оставь полёт Души в сердечной тиши.
У каждого в Душе свой Иерусалим, но знаем,
что Он только Один.
Каждый Миг страдания Души на Земле,
отмерян чистым золотом на Небесах.
Весной не помним стужу снегопада,
зимой день весеннего заката.
Пусть метель препорошит невзгоды,
грусть и печаль, а оставит нам
счастливые мгновения
и надежды даль.
Не надо хмурится грозовой тучей,
окружающим наскучишь.
Жизнь, как "Волшебная лампа Алладина",
иди по ней с Миром.
Ведь когда-то всё повторится сначала и без нас,
только это будет у иного жизненного причала.
Вечен этот круговорот,
он, как музыка, состоит из нот.
Другие будут цвести розы в далёкой этой дали,
иные выпадут росы на травяные покосы.
Ветер заметёт и наши следы
в придорожной пыли,
и только в вальсе дождя, будет грусть по нам слышна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711642
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 12.01.2017
Как хочется в детство, в Новогоднюю сказку.
Висели на елке в ряд: совенок,собаченок, ципленок
и с курносым носиком чайник, как всему наряду начальник.
Мандаринки, как признак Новогодней вечеринки.
Конфеты в шоколаде мерцали чрез иголочки нарядной елочки.
Были и шутки-фантики, из-под конфет, как настоящие, не отличить,
кто ж их думал проверять или личить.
Под елочкой Дед Мороз со снегурочкой стояли сладкой парочкой.
Была и избушка с огнями, и горящая звездочка в вышине,
которая отражалась на разноцветной мишуре.
Было ощущение праздника и счастья, радости и веры только
в хорошее и надежды свои множили мы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711454
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 11.01.2017
Пахне бажанням любити...
Цей стан ні з чим не можна порівняти.
Його не можливо приховувати.
Я не з тобою,
навіщо мені цей не зацілований спокій.
В глибині сердешного колодязя не скінчилася вода,
хоча горе прагне висушити його до дна.
Рішуче дивлюся йому прямо в очі,
голосно не нарікаю і в гадці не маю,
сміливим поглядом зустрічаю.
Борюся з останніх сил,
щоб радість мою не згасив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2017
Распростёрла Зимушка-Зима к нам свои объятия,
жаль холодные они, не обнять их.
Серебром щедро серебрит - ярким,
на солнце блестящим,
будто злато-серебро летит настоящее.
Снежинки узором необыкновенным чаруют,
радуют, колдуют,
в хороводе своём зимнем манящем ликуют.
Зимний плен прекрасен, синицам на зависть,
метушатся, тоже зиме радуются.
Солнышко прорвалось сквозь тучи, светом могучим,
дождались его родное, по теплу соскучились.
Зимняя пора за половину перевалила,
скоро проснется весна, как очередное Диво.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711242
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 10.01.2017
Вкраїно - ти у нас єдина,
трудяща, безкрайня та мила.
Уквітчана калиною,
накрита тінню вербною,
вбрана рушниками доріг.
Ми тебе для себе
знову й знову відкриваємо,
душу тобою наповнюємо.
Коливаються твої степи,
різнокольоровими барвами,
зелень твоя духмяна
пахне любистком пряним.
Жнива жовто-зелені,
як море хвилясте без меж.
На сонці аж мерехтить веселка,
красотою своєю пишається,
під "сліпим дощиком" купається.
Ліси твої повняться дзвінкими
піснями солов'їними,
пташиними зграями грайливими.
Вкраїно, моя мила,
краса твоя не має меж,
ти у нас одна єдина.
Здобутки поколінь -
вишиванки, рушники, писанки,
не залишають байдужими нікого.
Панує гордість за здобутки
українського народу.
Не буде нашому роду переводу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711241
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.01.2017
Жизнь меня в глазури не купала,
миражом лишь баловала.
Учить пыталась меня на уроках бытия,
чтоб колени не сгибала, ступая
под её нелёгким грузом,
не была никому обузой,
чтоб не ползала на пузе
под колючей проволокой из-за калача
у ног неистового палача.
Жизнь встаёт зарёй над Судьбой,
даёт шанс счастья и успеха,
под её зорким взглядом
нельзя становится гадом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711044
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 09.01.2017
Літа пливуть, як та вода.
Час не чекає, хутко відпливає.
На хвилину відстанеш -
у Вічності не дожинеш.
Час нам все приносить,
але ж і усе виявляє,
жалю не має.
Кажуть, час лікує, зцілює.
Найгірше, як завжди,
стереже попереду.
На все свій час,
лише раз помирати,
тоді й чого ж сумувати.
Як квітка, відцвітають
краса та привабливість,
усе у свій час минає.
Кожен хоче виткати
лише своє полотно,
тож і не хвали льон,
поки роботу свою не скінчив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711039
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.01.2017
Пришло Рождество Христово.
Празднует, ликует страна.
Сияют Золотом купола Киево-Печерской Лавры.
На фоне поземки снежной
они особенно золотисто–нежны.
Не пугает зимняя погода,
праздник у народа.
Торопятся на службу,
спешат, влечёт храма праздничный наряд.
Слились признаки Нового Года и Рождества
в одну феерию радости и празднества.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710851
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 08.01.2017
Наше Життя - ланцюг слабкостей, що заблукали, міцно утримуючи нас.
Без Віри, наша Душа, що колодязь без води.
Наш Світ, проти Світу духовного, є коротка дрімота під шумом небезпечної бурі,
безпека грунтована на невіданні,
наш вид обмежений однією Вічністю.
Мудрість, витікаюча зверху, чиста, скромна, мирна, повна милосердя і доброти.
Слова ж лестощів і обману далекі від Істини.
Тільки вогонь у Вифлеємі не обпалить.
Спокушаємося сріблом, жадаємо золотце, ось за те і розплата,
важко нам перебувати в чистому настрої, це нашого буття "заслуга".
Сонце зникає і встає кожним ранком,
все благословляє.
Нам потрібно всім зупинитися,
побачити оточуючих нас людей,
їх потреби.
Тест на порядність не кожному по-силі,
але ж зустрічайтесь поглядом сміливо.
Я і сама двічі мати, а усередині, як та дитина наївна, незахищена, боязка.
Та треба пам'ятати, що кожним книга Життя
пишеться повсякчас,
засівають на Землі,
щоб збирати жнива на Небесах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710849
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.01.2017
Прокинувся ранок,
зникли зорі безсилі ліниві.
Ущухли нічні звуки,
натомість ясне сонечко верх бере.
Усесвіт ним в душу світить,
самоту й тривогу нищить.
Дзвенить все навкруги,
Земля-Мати нам радіє.
Зозуля кує в діброві,
голодний пес шукає поживу.
По росі ступаю босоніж,
назустріч подиху вітру,
згадуючи дитячі втіхи.
Прошу, Небес Свіча, не догорай,
бо в журбі ще дужче хочеться жити,
як навмисно усьому.
Бо коли прийде старість,
радість сама по собі пропаде.
В прохолодну мить життя відходить,
а сполоханій душі не зрозуміти цю страшну мить,
поругані літа вклоняються Всесвіту.
Тому й не хочу зі своїми віршами
закритися у башті мовчазній,
а віддаю їх в життєвий політ.
Я їх покропила радістю й сльозою,
хочу, щоб почули їх дзвін,
ясної, душевної наготи спів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710707
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.01.2017
Господи, как хорошо после дождя,
озон щипит душу,
жаркую, знойную сушу,
так хочется забыть.
Как в Природе всё
умно - разумно,
чередуется всё,
как в таблице умножения.
Поры сезонов идут
на сближение,
как быстротечные
наши дни рождения.
Время имеет способность
пролетать незаметно,
но при этом ,
и вовсе бесследно.
Сколько кому лет и
вёсен осталось
никто знать не вправе,
в этом интрига Жизни в целом,
а мы под её постоянным
прицелом.
В какой миг захочет,
в такой и подстрелит.
А ведь , так и не смогли
понять по - жизни
сущую малость -
Жизнь награда, наказание,
или исправление душ,
или их усталость.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710704
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 07.01.2017
Вітерець дмухнув в лице,
шовковистим подихом,
ласкавим та ніжним,
мов пір'ячком лебединим іскристим.
Смуток зігнав з нього, ласкаючи вії,
в цей час зрозуміла,
що я в краще не втрачаю надії.
Вітерець, віднеси від мене печаль погану,
а натомість, залиши лише Віру
і душевну наснагу мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710504
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.01.2017
В комнате стало светло,
солнце проникло в окно.
Слабые осенние лучи,
борятся с осадками ночи.
Шелестит листва,
пряный запах пьянит с листа.
Признаки осени - запах костров,
багряный цвет унылых лесов,
дождливой поры осадки,
завялых цветов охапки.
И только,петуния,
на клумбах без уныния,
цветёт, благоухает,
с осенью в прятки играет.
Запах её нежный в воздухе дрожит,
пчёлку запоздалую к себе манит.
Бархатные лепестки -
белые, голубые, цвета малины,
смелые и ранимые.
Красоту отдаёт сполна,
отцветая, роль свою,
как миссию, выполняя,
радость людям отдавая.
Это просто счастье,
вкушать настоящее мгновение,
любуясь божественным творением.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710503
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 06.01.2017
Зітхнула осінь, скинула с плеч багряне покривало,
та й сонечко тепер не встає рано.
Дощику частий гість непроханий,
та й душа моя, як той птах сполоханий,
боюся холодних осінніх дощів.
Господу помолімося за щедрі осінні дари,
хлібу поклонімося на своєму життєвому Путі.
Природу шануймо, як наречену,
бо вона щастя Вітчизні несе.
Відчуження мови рідної бійтеся,
не цурайтеся пращурів своїх,
їх соромитися – великий гріх,
молімося за них.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710314
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.01.2017
Мне жаль, не суждено быть вместе.
Мне жаль, что судьбы вразрез.
Мне жаль, что в этой недопетой песне
случился печальный конец.
А могло быть все по-другому.
И солнце светило бы иначе.
Загоралась заря надежды,
добра и теплоты.
Как никогда, сто лет любя
хотелось жить.
Чтоб утро имело
особенный запах -
щемящего сердца аромат.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710311
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 05.01.2017
Ой, мамо рідненька,
не забуду довіку,
як ви з татом, пісню співали,
останню в її Житті.
Він знав, що нічим тобі допомогти вже не в силах,
взяв гармонію та й заграв, як той лебідь сивий.
Ти на плече йому поклала безсилу голівку,
а мені хотілося завити на всю нашу домівку.
Він співав, ти шепотіла радо,
а потім згадав, як ви зустрічались,
та й удосвіта цілуючи прощались;
як він хрестив те місце де ви сиділи,
щоб щастя вашого не зурочили.
Більше 6о –ти років ви разом прожили,
як тих голубів пара,
розганяли разом чорні хмари.
На жаль, на дітях, тобто на мені,
любов та щастя відпочивають,
радості дозовано дають, серце крають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2017