| Сторінки (1/25): | « | 1 | » |
Рука в руке,сидим с тобою рядом,
Позволь же утонуть в твоих глазах,
Ведь большего я не прошу,не надо,
Укорами других сыта и так.
Я помню ясный,теплый вечер,
Твой чёрный на моих плечах пиджак,
Так ярко горели в окнах свечи,
Поцелуями померкнув на устах.
Меня пронзила искренность,твоя награда,
Минуя шум на мостовой,
Ты мне пропел о чувствах серенаду,
Душа кричала: "Мгновение,постой!"
Ты не такой,как все,что ложью выживают,
Играют на струнах у любви
И лишь с годами это понимают,
Но не вернуть уж юности былые дни.
От непогоды на душе не легче,
Друзья рисуют псевдо- бы любовь,
Вчера я слушала их утопические речи,
Сегодня в мыслях: "Вечер.Мостовая.Мы с тобой."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733886
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.05.2017
Моя голубко сизокрила,
Провісниця весни в душі,
Куди ти на світанку полетіла,
Мені лишивши думи непрості?
За нею вітер в сіни заглядає
І хмари застилають небокрай,
Не прийде він сьогодні, знаю,
А серце все одно повторює :кохай.
На нього я чекаю мимоволі,
Хоч думи потурають звідусіль,
Аж бачу на околиці їх двоє,
Таке життя-природній водевіль.
Він її ласкаво пригота до серця,
Мене обходить стежкою ізнов,
А біль в душі жагучій не минеться,
Не хочу чути, соловейко, про любов,
Про почуття навіки щирі і відверті,
Так гарно ти співав в гаю колись,
Дарував обійми розпростерті,
А слова твої, мов річкою, лились.
Порожня ввечері моя хатина,
Обійняла її лиха пітьма,
Ноги ведуть самі мене до тину,
Де я щасливою, коханою була.
Доле, розвій журбу дівочу
І квітом зацвіти поблиз вікна,
Кохати вдруге серденько не схоче,
Воно позбавлене надії і тепла.
Вода у річці чиста і прозора,
Хвилями, немов імлою, огорота,
Замислившись стою, неначе хвора,
Він мариться мені ночами не з проста.
Не мучайте мене думки прокляті
Тим, що любила, досі що люблю,
Не в силах я кайдани розірвати,
Лиш про спасіння в Господа молю.
Стоїть під тином в китицях калина,
Схиливши своє гілля до води,
Хто впізнає відтепер у ній дівчину,
Якій розлука не прийшлася до снаги?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724643
рубрика: Поезія, Балада
дата поступления 20.03.2017
Лисица, льстивая,ленивая плутовка леса,
С огромным ранцем за спиной,
Внимала речи лектора,лукавая повеса,
Ужасно недовольная филолога судьбой.
Медведь,профессор мудрый,моложавый
И словно в каждом деле правый,
Твердил о Пушкине с Рилеевым в придачу,
Увы, Лисице овладеть наукой незадача.
Лисица зачастила опаздывать к Медведю,
Вчерашними проказами неумолимо бредя,
А после не стала лекции и вовсе посещать,
Запев уж песню прежнюю опять.
Медведь Лисицу бедную жалеет,
"Болеет милая",-он тихо говорит,
Больная же, достигнув ложью апогея,
Лукавыми рассказами профессора морит.
Сорока,сплетницам подружка,
Проказница и щебетушка,
Медведю мудрому дала совет,
Что лисьей правды не сыщет свет.
"Пирует,веселится Лисица безгранично,
А нам работать?Ведь это неприлично."
Итак, был созван лесной совет,
Что дал Лисице этакий ответ:
"Кто будет ложью всяких целей добиваться,
В простачестве на век тому остаться,
Ведь в высшем свете места нет для лжи,
Как ты не плачь и как ты не тужи."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718375
рубрика: Поезія, Басня
дата поступления 15.02.2017
Він- чарівник,я впевнена,я знаю
І знов шукаю очі ті ясні,
З якими про сьогодні забуваю
І пташкою літаю уві сні.
Із ним я відчуваю силу
І невблаганно до мети іду ,
Немає спокою тому,нема упину,
Неначе я ним дихаю,живу .
В очах моїх він надлюдина ,
Чи правда це, чи вдавана мара,
Щасливою чи буду, чи загину,
Про це чарівник один на світі зна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2017
Как робко молвил он: люблю,
Не ожидая должного ее ответа,
Не осудите вы его,молю,
Он жаждал позднего,но все же лета.
И разнеслось на каждой авеню
Про чувств наивное начало,
Ведь в городе банальное люблю
Вовек еще не разу не звучало.
Неужто жизнь настолько хороша,
Оттолкнувшись от любви причала,
Она же, выбивая антраша,
Столь артистична, столь лукава.
Любовь, как сон,что хочешь позабыть-
А он в душе твоей томится,
Любовь, как птица, в небо воспарит,
На землю все желая возвратится.
Вы верою в любовь сильней в стократ,
Счастливее любой личины
И не ищите в кошельке заветный клад,
Ищите в сердце должную причину.
Любите верно,любите на года,
Измена за спиною пусть не мчится,
Дорога к счастью несказанно далека,
Хотя достойна,чтоб всю жизнь продлится.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717090
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.02.2017
Моє кохання впину й меж не має,
Давно минулого горять мости,
Моє кохання будь-що подолає,
Коли зі мною поряд ти.
Хоч за вікном вирує хуртовина,
Я почуваюся,неначе у раю,
Хоч потурає відчаю гірка година,
Щаслива я, бо подумки люблю.
Поринаючи у пристрастей безодню,
Окрилена коханням,схильна до жаги,
Та не сумна душа моя сьогодні,
Бо тепло й сонячно узимку навкруги.
Потроху забувається учора,
Нового часу вже зоря зійшла,
Вона для мене ясна і прозора
І ніби все про щастя зна.
Хто є спроможним,той осудить
Шалених почуттів насичений розмай,
Хоч щастя швидкоплинне,-скажуть люди,
Мене,коханий,ти повік не залишай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2017
Так сладок рощи звон в родном краю,
Я не смотрю на жизнь с оглядкой,
Любовь,окутавшая пеленою жизнь мою,
Уже не кажется такой загадкой.
Осознав таинственные заветы,
Наивностью лихою я пьяна,
Зачем искала вас по свету
И проводила ночи у окна?
Вы тот, кто предрекает нашу встречу
И каждый раз словами сердце жжет,
Вы тот, кому смогла бы я перечить,
Но поступала с точностью наоборот.
Что делать тотчас мне, куда податься,
За все, моя любовь,прости,
По белу свету мне суждено скитаться,
Голубкой сизою не каясь отпусти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703474
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.11.2016
Вспоминая вновь былые менуэты,
В привычном духе заиграл рояль,
Зачем раскрыла я тебе секреты,
Что порождают горькую печаль.
И, растворившись в нотах,позабыла,
Как можно по наивному мечтать,
Перечеркнуть,что свято было
И суеверьям близких не вверять.
Подругу грусть навеки отпуская,
Пишу тебе в надежде на ответ,
Хоть глубоко в душе я знаю,
Померкло счастье,в том сомненья нет.
Ведь счастье для тебя-одна личина,
Которую отныне делишь ты с другой,
Достоин ли ты звания мужчины,
Лишь верный на словах со мной.
Моя любовь,как некая загадка,
Ей нечего уж боле пожелать,
Как созерцать твой лик украдкой,
Как снова по наивному мечтать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703472
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.11.2016
У краї, де музики грають,
Живу неначе уві сні,
Чому несамовита? Бо кохаю
В серпневі,теплом сповиті дні.
Почуття розлуки подумки вирує,
Затьмарюючи ясную блакить,
Він саме той, хто мої крила відбудує
І разом до Едему полетить.
До потяга одна хвилина,
Як одна пустка в небуття,
Не вірю, що за мить туди полину,
Де не чувалося іще музик життя.
Де серце, крижана, мерзенна глиба,
Не вчується від подиху стрімких вітрів,
Тоді ніхто вже на плаву її не втрима,
А пройде поряд, приховуючи лютий гнів.
Знайомі кроки на платформі відчуваю,
А час усе минає в сизій далині,
Чому замріяна? Без пам'яті кохаю
В серпневі, теплом сповиті дні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687858
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2016
Безлюдне поле, закосичене колоссям,
Не хилиться від потягу стрімких вітрів,
У мирний час так сумно повелося
Зазнати горя від вчорашніх нам братів.
Зозуля, наче рідна мати,
Закувала раптом на ріллі,
Бійця судилося виряджати
В нестерпному, пекучому жалі.
Він не чував іще смаку кохання
Й тяжкої зради в серці не тримав,
У кроці від разючого прощання
Сиву неньку до себе пригортав.
Ви не журітеся, матусенько, від горя
І не впадайте в розпач, прошу Вас,
Зійшовши ввечері на наше поле,
Згадайте миті, що лишилися у нас.
Згадайте воленьку козацьку,
Життя безхмарне на землі
І гнів, охопивши все зненацька,
На наших-не своїх в ворожій стороні.
Як ці слова проникливо звучали
І неюнацькою відвагою від них тягло,
На подив, сива мати без журби і без печалі
Поцілувала рідне, синове чоло.
На передовій не знають постріли упину,
А наші хлопці не рушають з місць своїх,
Як ті птахи, злітають в небо синє ,
Щоб там спокутати чужий, незнаний гріх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687442
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.09.2016
Поведай мне, ничуть не оробея,
Простую тайну без излишних слов:
До коли подобляться жизни Одиссея,
Чтобы услышать благосклонный рощи звон?
Мне не вернуть свои года былые
И не найти в тумане беспробудный свет,
А только созерцать твои глаза пустые,
В которых правды не было и нет.
Кто ты?Враг мой иль мой герой?
Меж берегами,жаждущими света,
Безсильная кричу тебе: постой,
Но ты ушел, оставив без ответа.
С другим встретила уж ранний зной,
Все ж сильная ,-скажу себе не плача
Кто потревожить прежде мой покой,
Тот для меня ничто уже не значит.
Чашу любви не каясь изопью,
Счастливой быть теперь моя удача,
Но вопреки притворству Я ТЕБЯ ЛЮБЛЮ,
Люблю навеки, и не может быть иначе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686712
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.08.2016
Хоробрість й мудрість не стлівають і донині,
Алеї паркові блищать під небом синім,
Родинний затишок шанується у хаті,
Краса дівоча луна в душі крилатій,
Ікона Божа,всупереч загарбницькій імлі,
Воздасть щасливу долю батьківській землі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676672
рубрика: Поезія, Акровірші
дата поступления 07.07.2016
Літні промені щезають в перелазі,
Пригрівши струмінь чистої води,
А ми наперекір невірності й зневазі
Усе шукаємо таємнії плоди.
Степ розвивається і шепотять діброви,
Закохані почали стежкою вертать,
Але смугляві плечі,несамовиті, чорні брови
Їх змусили до ранку в полі спать.
Барвиста річка хвилями беззастережно грає,
Дівоче серце не жартує з почуттям,
Крізь вістря сонячне не кожна так кохає,
Повіривши одним лише словам.
Візьміть її,о ріки,о діброви,
Туди,де щастя не потоне на плаву,
Де мавки і русалочки казкові
Як польовій царівні їй приміряють фату.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676671
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2016
Вірш, присвячений Захисникам України
Іще нікому звіку не відома
Зійшла на місто непомітно втома,
І поросли тернисто долі,
Піддавши душі лютій непокорі.
Минають дні, весна підвладна літу,
Чи здатні радість з ворогом ділити,
Чи можемо синів ми класти під багнети,
Аби рясніли української землі червоні силуети?
Війна.Загибель,Небосхил.
Коли,здавалося,не вистачає сил
Стати до неї,палаючої,злої,-
Так гідно,Україно, повстали діти твої.
Хтось виборену волю бідою називає,
Однак, святу скрижаль повік не залишає:
Надію крізь серця дитячі відродити
Й Шевченка славу на весь світ проголосити.
Вже двадцять восьме.Понеділок.Квітень.
Пробач,матусю,інакше ніяк жити,
Служу я війську у передчутті загину,
Прошу одного - МОЛІТЕСЯ ЗА УКРАЇНУ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673548
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.06.2016
Надво́рі ранок справді безморозний
Замітає за дівчи́ною вчорашнії сліди,
Приховує від неї погляд доленосний,
Що супроводжував,не знавши сам куди.
Вона погляне у блакитні неба очі,
Такі ласкаві і водночас нечужі,
Бо,пам'ятає,провела із ними довгі ночі,
Стоявши від гіркого розставання на межі.
Як та голубка, вірно покохала,
І досі сяє в серці дорогий кришталь
До того,кому вона надію дарувала,
За що її окутав сум,на жаль.
Дарма її засуджують на вік стражденних,
"Царицею Медеєю" сьогодні друзі звуть:
Зостався у минулому дописаний щоденник,
А ранок безморозний прокладає до кохання путь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658578
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2016
В гітарі бринить натягнута струна,
Пришвидшивши невтомний стукіт серця,
А я не вірю,що сьогодні нас нема,
Що щастя більше вже не повернеться.
Нашу мелодію ти в нотах пригадай,
Майстерно розклади октави на гітарі,
Після болюче сказаного "прощавай"
Зведи на мене очі світло-карі.
Зимовий вечір.Ми і полохливий джаз.
З'єднались голоси з тілами воєдино,
Постала неминучість поцілунку враз-
Нам не забути в ритмі джазу ту хвилину.
У музиці ми віднайшли кохання,
Давно потухлий вогник почуттів,
Сухе вино затьмарило прощання
У вирі передчасності зимових днів.
Так хочеться нестримно до запалу покохати,
Відтягнути струни до готовності в політ,
Мелодію сердець ізнов з тобою написати,
Пізнавши доленосний, позаземний світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652771
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 19.03.2016
Нехай вкраїнської землі постануть всі поети,
І зазвучить Франковий героїчний "Гімн",
Окреслять правди шлях карпатські силуети,
Полинувши щасливій долі навздогін.
Вони сміливі,духом вільні,
Неначе промені з-за хмар.
У боротьбу за цінності суспільні
Проводив їх Великий Каменяр.
За перемогу,браття,за єдину
Вони готові були полягти,
Лиш тільки б рідну неньку Україну
Від розбрату гіркого вберегти.
За творами розбиті долі,
Бідність,лихо невзначай.
Як усупереч тяжкій неволі
Їм було жити,не питай.
Розбиваючи крем'янії скелі,
Каменяр боровся й переміг,
І в словах, пророчих на папері,
Від чужинців землю застеріг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639583
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.01.2016
Скажи без слів,що її любиш
І захопи в полон своїх очей.
Повір, палкого жару в серці не остудиш
В зірковім промені темних ночей.
Вона не потребує золотої чаші скарбів
Й брудних паперів,знаю,не знесе,
Їй би полинути в річище неймовірних мандрів,
Що душу стрімко в небо піднесе.
Врятуй її своїм коханням,
Надавши крил,спрямованих в політ.
Із незрівнянним й пристрасним бажанням
Вона ізнов зуміє осягнути світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2016
Я знаю те,що іноді так мучить,
Усе одвічно змінює, без тями очі мружить,
Когось ,можливо, до оману доведе,
Аж раптом посміхнеться й мов серце розітне.
Часами віриш, що кохання-море,
Воно гойдає хвилі, таке ж швидке, прозоре,
Одне на все життя без зайвих заперечень,
Не вимагає слів, даремних й довгих речень.
Аж ось віддавшись хвилям течії,
Ти проживаєш злети моря крижані,
Бо не донести почуття земного сподівання,
Коли з роками пізнається біль страждання.
Підійнятися, але не досить сил,
Здійнятись вище за відсутності вітрил,
Не залишилось сенсу, лиш марні поривання,
Це був зимовий вечір із тишою мовчання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637245
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2016
Давай при зустрічі все скажемо очима,
Від цього поступу вже нас ніхто не втрима,
Залишим спогади і віддамось спокуті,
Тривожним криком відчаю серця наші закуті.
Пилинки снігу рознесло подвір’ям,
Погасли свічі в хаті із пізнім підвечір’ям,
Душа в тремтінні лине до садкових лав
Задля солодких слів, що ти колись казав.
Ті миті незрадливо майнули в небеса,
А замість літ щасливих лишилася сльоза.
Я побіжу на зміну заметам хуртовим
В надії на єдину, останню зустріч з ним.
Кохати-значить жити із вірою у те,
Що доля ненароком із щастя проросте,
І, зрозумівши надто простий її урок,
Ми повернемось врешті у любий свій садок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637243
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2016
Захисники, борці та патріоти
Ясного неба соняхи малі,
Вам не страшні маршрути та піхоти,
Ви справжні лицарі славетної землі.
Із бою в бій, з минулого до нині
Ви віддавали часточку себе,
Щоб довести, що в Україні
Існує злагода, а боротьба мине.
Країну нашу ви не полишали
Ішли вперед, змагавшись до кінця,
На зради інших часом не зважали,
А боротьбою віддавали нам життя.
Ви гідні воїни, -написано пером поета,
Тож, Україно, розцвітай
І перед ворогом ставати на коліна
Ніколи рідна ти не поспішай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631418
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.12.2015
Так прохолодно й сумно навесні,
Юнацькі потурають роки,
Вони без вороття несуть мені
Стрімких хвилин потоки.
Я згадую тії літа,
Що радістю повиті,
Вогкі матусені вуста,
Принишклі у барвистім житі.
Відверто і поважно мовила вона:
Не залишай хатину,
Не забувай почуті змалечку слова,
Цінуй,плекай країну.
Бо Батьківщина-то є ти,
Лелека спозаранку,
Не відвертайся,прошу, не йди,
Коли почуєш шепіт ганку.
Серце лине у дитинство до батьків,
Вони зі мною подумки і вдень, і вночі,
Звідусіль лунають гімни матерів,
Постійно до добра, до щирості охочі.
Вклонюсь тобі , матусю рідна,
За промені весняного тепла,
За землю,неподолану і гідну,
Що душу у негоду зігріва.
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629691
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.12.2015
Чому живемо в світі мрій,
Натхненнім і пророчім,
Чому зі швидкістю подій
Минають дні і ночі?
Кудись йдемо,за нами час,
Вершитель доль,всього святого,
Здавалося,не здожене він нас,
Не буде відчаю із того.
У вирі пристрастей незнаних
Так хочеться себе знайти,
Дослухатись до слів жаданих
І знов до матері прийти.
Зірками стелить небосхил,
Вогонь багаття підіймає,
І зібраний часами пил
В мені закоханість вбиває.
Раптово пташка пролетить
Над полем,при долині,
Вона мені щасливу мить
Повіда,мов дитині.
Тоді згадається село
Крізь роки сподівання,
Смерічок пройдених тепло
Нехай навіє лиш кохання.
Оте єдине на землі,
Як серцю порятунок,
Давно засмученій зимі
Гарячий поцілунок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625358
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2015
Сірий під'їзд.Залізні двері.
Скрізь непомічені пастки,
Хтось написав з журбою на папері
Забуті,але чувані рядки.
Ховаючись у темнії безодні,
Ми забуваємо свій рід,свою сім'ю,
Лише проходимо стежки сторонні,
Без розуму втрачаючи свою.
Даремно підлягати ні щедротам,а образам,
Не памятати мовного слівця,
В житті не почуватись разом
І так скортать буденність до кінця.
Це - не людина.Це - тільки істота.
Вона живе у темряві віків,
Їй не знайома воля,людяність,чеснота,
А з ними близькість почуттів.
Відкрийте очі, оберніться всюди,
Вирує в розмаїтті сенс буття,
Велично,наче лебеді,ходжають люди,
Проносячи надію через все життя.©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624922
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.11.2015
Не залишай мене сьогодні у печалі,
Не кидай слів,вони такі недбалі
І сповнені презирства,ненависті,повні приті,
Чому ж тоді повторюю твоє ім'я щомиті?
Я ніби свічка,може,і потухну,
В потужності вітрів холодних,мабуть,вщухну,
Птахів безкрилих в небо відпущу,
Заплющу очі й подумки прощу.
І знов безсила,непутяща,-у очах читаю я,
Осягнула миті щастя у сторонніх літ життя,
Ти зуміла відпустити,-за спиною люд гудить,
Передвісником-безвихідь,серце тільки дощ студить.
Віруйте,любіть,кохайте,-так письменник написав,
У словах одвічну тугу з долею він об'єднав,
Дівчина з хустиною на плечах виглядає з-за вікна,
Погляд повний порожнечі,очі сповнює журба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2015