| Сторінки (1/18): | « | 1 | » |
Нерідко ходила на берег, його чекала,
Де вітер холодний нещадно в обличчя бив.
Дивилась на те, як проміння на хвилях грало,
Тих самих хвилях, з якими навік він поплив.
І пінилось море, і зграї чайок злітали,
Їх крик їй нагадував радість колишніх днів,
А хвилі шуміли і знов раз у раз змивали
З пісчаного берега всі ланцюжки слідів.
Єдине кохання було десь за небокраєм,
Далеко від неї ставало таким чужим.
Вона відчувала - тривога в душі зростає,
Якби-то могла - полетіла би вмить за ним.
Її біля моря тримало одне лиш серце.
А вітер холодний свищав і летів удаль,
І мусив сказати, що він вже не повернеться -
Навіки його поховала морська вода...
Так вірно чекала беззоряними ночами,
Долаючи смуток від втрати і сірий сум.
Дивилася в простір засмученими очами,
Наповненими тягарем невідомих дум.
Нерідко ходила на берег, його чекала,
Їй вітер був вістником світлих щирих надій.
Те, що він вже давно на небі, вона не знала...
І досі не вмерла остання надія в ній.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685921
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2016
Всі так хочуть, щоб все на світі було ідеальним:
Без недоліків, вад, непотрібних поганих рис.
Всі так хочуть, щоб все навколо здавалось нормальним,
І щоб час тільки радість і щастя в майбутнє ніс.
Всім потрібно забути і біди, й колишній смуток,
Всі благають, щоб біль весь назавжди затих чи зник.
Але це неправильно, так не було і не буде -
Кожен з нас до балансу між чорним та білим звик.
Всі так хочуть знайти серед інших своє кохання,
Всі бажають проміння, весни, квіток і тепла.
Але марні усі надії, і марні старання,
Бо вічно житиме постать печалі, біди й зла.
Ідеального в світі нема й ніколи не буде,
І безхмарної долі і досі ніхто не знав.
Але все ж, ще існують між нами щасливі люди -
Кожен з них задоволений тим, що в житті надбав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685920
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.08.2016
Настав твій час. За горами світає.
Пора тобі рушати в дальню путь.
Іди, можливо, щось тебе чекає,
І ти знайдеш життя і смерті суть.
Іди лише вперед. Тебе чекають
Добро і зло, страхи, війна і мир.
Вперед. Тебе вже кличуть і стрічають
Стежини, скелі, холод диких гір.
Іди. Тебе не будуть зупиняти.
Ти прокладеш свій шлях крізь біль життя.
Тебе чекають труднощі, і втрати.
Іди. Назад немає вороття!
Настав твій час. Життя тебе чекає.
Не бійся, сильним будь. Іди. Іди!
Пора прийшла. За горами світає.
Залишилися лиш твої сліди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660713
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.04.2016
Сьогодні знову згадую тебе,
Вдивляючись в краплини дощові,
У сльози тих засмучених небес,
В зажурений без тебе сірий світ.
Тривожать душу згадки, почуття,
І все розмите, сіре. Я сама.
А сенс усякий втратило життя,
Так пусто, бо тепер тебе нема.
Ти так далеко... Котиться сльоза
З очей, з очей сумуючих моїх.
І плаче дощ, і плачуть небеса.
Я не почую голос твій і сміх...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660263
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2016
Я не зроблю тобі боляче,
Навіть не доторкнусь.
Вір, коли будеш в мороці
Зіркою засвічусь.
Вір, не змогла би зрадити.
Ти - це моє життя.
Навіть якщо збіднієш ти,
Здатна всі почуття -
Все поділити порівну.
Ми пліч-о-пліч підем.
Вір, коли буде холодно
Стану твоїм вогнем.
Треба любити й вірити,
Й світло побачим ми.
Стану твоєю щирістю,
Літом серед зими.
Я не зроблю тобі боляче,
Навіть не доторкнусь.
Вір, коли будеш в мороці,
Вогником засвічусь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660262
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2016
Метелики в лузі, в уквітчаних травах,
В блакитних волошках, у маках яскравих.
Метелики в лузі, метелики в полі,
Метелики всюди, де щастя, де воля.
Хотіла б і я разом з ними злетіти,
Розправити крила, в танку закружити.
Метелики в лузі, у травах зелених,
Літають, літають... Шкода, що без мене.
Метелики в росах, метелики в квітах,
Тендітні й барвисті. Літають по світу.
Метелики в лузі, метелики в полі,
Метелики всюди, де щастя і воля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2016
Удвох біля вогню сиділи.
Їм добре й затишно було,
Бо їх обох кохання гріло
Й рудого полум'я тепло.
Над ними ніч. І зорі срібні.
Над ними місяць молодий.
І світло так! Що навіть видно
Сріблясті хвильки на воді.
Коханню слів всіляких мало.
Тріщав тихесенько вогонь.
А їх, замерзлих, зігрівало
Тепло обійм, тепло долонь.
Отак всю ніч разом сиділи,
Спостерігали іскр танок.
Горів вогонь, гілки горіли.
Виднівся срібний блиск зірок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660067
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2016
Стривай, не покидай мене, о, Жанна!
У моїм серці ти вже назавжди.
Можливо, ми зустрінемось, чекана,
У певний час, ти тільки вже не йди.
Юрба зірок над нами знов засяє,
Ми будем разом, разом, як тоді.
О Жанно! Чи зустрінемось? Хто знає?
Я бачу твої обриси в воді,
Моя уява знов тебе малює
У світлі і у синяві небес.
Залишити не зможу і сумую.
О! Жанно! Не забуду я тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2016
Тримаю в руці я бузку дивовижне суцвіття
І граю перлинами квітів - красою віків,
Віддати красу цю лиш тій, хто пішла навіки
Я хочу. І вітер самотній холодний в обличчя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658424
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.04.2016
Єдина моя Жанно,
Прийди до мене сном.
Можливо, день настане -
Ми будемо разом?
О, подруго дитинства,
Всьому виною час.
О, подруго дитинства,
Нема шляхів для нас.
Ти так далеко, Жанно...
Я мрію лиш про мить!
Хай хочь на мить настане
Пора тебе зустріть.
Я хочу оживити
Всю пам'ять, всі думки.
Знай, Жанно, будеш жити
У серці навіки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2016
Де ти, моя зоре,
Де ти, моє щастя?
Чом тебе згубити довелось мені?
У хвилину горя
І у мить ненастя
Образ твій я бачу уві сні...
Жанно, чи ти знаєш,
Як ридає серце,
Що тебе згубило назавжди?
Зоре, де блукаєш?
Де тепер живеш ти?
Прошу, не забудь мене і ти.
Жанно моя, Жанно,
Як же я сумую,
Бо вже не зустрінемося. Ні.
Жанно моя, Жанно...
Я твій голос чую,
Я твій образ бачу уві сні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2016
Лозою в'ється навколо серця
I пiд душею зроста любов
До потiчка, до струмка, озерця,
Зелених гущавин i до дiбров.
Люблю рум'яну струнку калину,
Люблю тендiтний вишневий цвiт,
I навiть пiсню журну пташину,
Що сповиває з дитинства свiт.
Люблю волошок блакитнi очi,
Люблю в полях молодий ячмiнь,
Люблю чарiвнi чорнявi ночi,
Люблю й ранкову небесну синь.
Нема прекраснiш лугiв зелених,
Що зрання знову нап'ються рос,
Нема милiш i рiднiш для мене,
Нiж поле безкраïх злотих колось.
I знову квiтне попiд душею
Оця любов до землi й небес.
Я знаю, вiчнi ми будем з нею -
З землею щастя, небом чудес.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647580
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.02.2016
Дощ за віконним склом,
Дощ у моїй душі.
Туга, печаль і зло -
Дощ для моїх віршів.
Знову бринить сльоза -
Дощ із моїх очей.
Плачуть і небеса
В сумі гірких ночей.
І під дощем небес,
Хтось виглядає скрізь
Віру свою - тебе
Серед дощу і сліз.
Там десь, під цим дощем
Віра й моя блука.
Я почекаю ще,
Доле моя гірка.
Може, вона прийде,
Може, настане час,
Сонце моє зійде,
Сяяти лиш для нас.
Зараз же в небі сум,
Плаче й моя душа,
Сльози мої для дум,
Сльози небес в віршах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647579
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.02.2016
Моя земля - то гори та ліси,
Степи, луги, поля, річки й гаї.
Моя земля - то втілення краси!
Моя земля - лелеки й солов'ї,
Моя земля - волошки і барвінок.
Пшениці золотавої снопи,
То збірка коломийок і гаївок.
Але тепер тут полум'я стовпи...
І замість сміху чути плач удів -
Стріляють і руйнують все вогні...
І Бог нас врятувати не зумів
Від битв. Земля палає у війні.
Та ця війна не вічна, і трава
Земельку цю прекрасну вкриє вмить,
І соловейко знову заспіва
У мирне небо – сяючу блакить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647362
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.02.2016
Є у мене такий талант! І такі незвичайні змоги,
Що здається, в промінні рамп народилась для перемоги.
Моя сцена - мій вічний дім, мій супутник, моє життя.
І ми вдвох до зірок летим, актора і сцени злиття.
Мить вистави - то наша мить, ми виконуєм дивні ролі.
Дзвін сердець наших спільних летить, ми разом, отже - на волі.
Відіграєм наступний акт, о сцено, моє проміння.
Ти ґрунт, ну а мій талант - то в твоєму ґрунті насіння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644747
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.02.2016
Вітер цей такий знайомий. Я його впізнаю
Серед тисячі муссонів, бо його кохаю.
Вітер цей мені приносить разом із весною
Вісті й правду. Він хороший, бо дружить з душою.
І у серці моїм вітер - саме цей, коханий,
Найпрекрасніший на світі, о мій довгожданий!
Саме з ним так тісно й щільно пов'язане серце,
Саме він, мій сокіл вільний, по полю несеться,
Прихиляє до землиці високії верби,
І летить до мене, птиця, стає моїм гербом,
Моїм прапором і гімном, моїм наймилішим.
Хоч зникає він постійно, я його не лишу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644746
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.02.2016
Барвистою стрічкою небо жевріє,
На обрії тане розпечене сонце,
Полум'я гасне, і вмить сутеніє.
Землю вкриває шовкова ніч.
Зграйкою зорі спускаються низько.
Місяця постать струнка виникає,
Срібним красується сяйвом і лиском.
Темінь і тиша село огортають.
Подихом вітер напне нам вітрила,
Здійметься наш човен у темну блакить.
Відчуєш, як казка тебе охопила,
І ти разом з вітром по зорям помчиш.
Спи, мій коханий, нехай тобі сниться
Цілунок русалоньки - подих морський,
Мавок танок біля диво-криниці.
Спи, мій коханий. Мені час іти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2015
Червона стрічка в мене у руці -
Я не боюсь, але мені так шкода
Тих, хто загинув. І хвороби ці -
То жах, то страх і муки для народа.
Червона стрічка - символ боротьби
З хворобою, що гірша за всі біди.
Давайте все покинемо аби
Боротись з мужністю своєю проти СНІДУ.
Як страшний сон, залишить в серці слід
Хвороба смертоносна. Ще побачим
Хто переможе: ми чи лихо. СНІД
Поборемо, нізащо не заплачем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625342
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.12.2015